Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1799 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.08.2010. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-1799 
		2010 року  
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		  23 липня 2010 року              Солом'янський районний суд м. Києва 
		 у складі : головуючого судді  Лазаренко В.В. 
		          при секретарі   - Сітайло Т.Г. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» про розірвання договору, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,   
		В С Т А Н О В И В:  
		Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача щодо продажу товару неналежної якості, стягнення з відповідача на його користь 71,60 грн. за товар неналежної якості та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000000 гривень.  
		Під час розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги і просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо продажу товару неналежної якості, розірвати договір купівлі-продажу, укладений між сторонами від 01.02.2010 року, стягнути з відповідача кошти в сумі 71,60 грн за товар неналежної якості та моральну шкоду в сумі 10000000 гривень. 
		Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 01 лютого 2010 року він здійснив покупки в гіпермаркеті «Ашан Біличі», де придбав ковбасу варену «Особа з вершками» 2-го сорту, ковбасу варену «Фірмова з молоком» 1-го сорту, ковбасу варену «Харківська» 2-го сорту, ковбасу напівкопчену 1-го сорту «Сервілат Безлюдівський  БМК», виготівник ЗАТ «Комплекс Безлюдівський мясокомбінат», за що сплатив 71,60 гривень, що підтверджується фіскальним чеком ФН 2656005984. 
		Після відвідування гіпермаркету «Ашан Білічі» він звернувся до Науково-Дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» з метою перевірки якості продукції. 
		При проведенні перевірки було встановлено, що зразки придбаної продукції «містять генетично модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), що має цільові послідовності промотора 35S та NOS-термінатора…», також зразки ковбас варених «Особа з вершками» 2-го сорту, «Фірмова з молоком» 1-го сорту та «Харківська» 2-го сорту, за фізико-хімічним показником (масова частка білка) не відповідають вимогам ТУУ 15.1-30978685-018-2004, а зразок ковбаси напівкопченої 1-го сорту «Сервілат Безлюдівський  БМК» за фізико-хімічним показником (масова частка вологи) не відповідають вимогам ТУУ 15.1-1664209287-007-2002. 
		Позивач зазначив, що відповідачем були порушені його права споживача, оскільки він, як споживач, має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка повинна містити, зокрема, в позначці про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів, а на ковбасах такі данні були відсутні. 
		Позивач також зазначив, що його права як споживача були порушені відповідачем продажем товару неналежної якості, оскільки, продавцям забороняється вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти, продавці зобовязані запобігати продажу небезпечних, непридатних до споживання та неправильно маркованих харчових продуктів, а відповідач випустив в торгівельну мережу неякісну продукцію, при цьому грубо порушив норми чинного законодавства України в сфері дотримання якості продукції та свої обовязки як продавця. 
		Позивач також зазначив, що неправомірними діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 10000000 гривень і просить стягнути з відповідача. 
		Посилаючись на зазначені вище обставини, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.   
		       В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі і просила їх задовольнити.  
		Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.  
		Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.   
		Судом встановлено, що  01 лютого 2010 року позивач ОСОБА_1 здійснив покупки в гіпермаркеті «Ашан Біличі» де придбав ковбасу варену «Особа з вершками» 2-го сорту, ковбасу варену «Фірмова з молоком» 1-го сорту, ковбасу варену «Харківська» 2-го сорту, ковбасу напівкопчену 1-го сорту «Сервілат Безлюдівський  БМК», виготівник ЗАТ «Комплекс Безлюдівський мясокомбінат», за що сплатив 71,60 гривень, що підтверджується фіскальним чеком ФН 2656005984.   
		З протоколу випробувань харчової продукції № 2230-2233/10х, проведених Науково-дослідним центром випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт», вбачається, що при проведенні перевірки харчових продуктів було встановлено, що зразки придбаної продукції «містять генетично модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), що має цільові послідовності промотора 35S та NOS-термінатора…», також зразки ковбас варених «Особа з вершками» 2-го сорту, «Фірмова з молоком» 1-го сорту та «Харківська» 2-го сорту, за фізико-хімічним показником (масова частка білка) не відповідають вимогам ТУУ 15.1-30978685-018-2004, а зразок ковбаси напівкопченої 1-го сорту «Сервілат Безлюдівський  БМК» за фізико-хімічним показником (масова частка вологи) не відповідають вимогам ТУУ 15.1-1664209287-007-2002.  
		Відповідно до ст. 673 ЦК України якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. 
		Вимоги до продукції щодо її якості та безпеки для життя, зодоров`я і майна споживачів встановлюються нормативними документами.   
		Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» вироблені харчові продукти, повинні бути безпечними, придатними для споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам і технічним регламентам. 
		Частиною 1 статті 20 цього Закону продавцям забороняється вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти. 
		Пункт 7 ч.6 ст.20 зазначеного вище Закону встановлює, що продавці зобовязані запобігати продажу небезпечних, непридатних до споживання та неправильно маркованих харчових продуктів.   
		Пунктом 2 ч.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» визначено, що товаром неналежної якості слід вважати такий, що не відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору або вимогам, які до нього предявляються, наданій щодо нього виготівником чи продавцем інформації, а також проданий після закінчення строку його придатності чи фальсифікований. 
		Таким чином, під належною якістю товару, роботи або послуги слід розуміти властивість продукції , яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем. 
		Неналежна якість продукції передбачає наявність в ній недоліків.  
		Недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів.  
		Як вбачається з посвідчень про якість на готову м`ясну продукцію сервелат «Безлюдовський-БМк» 1с, виготовлено за технологічною інструкцією з дотриманням ветеринарно-санітарних правил і відповідає відповідній нормативній документації ТУУ 15.1-1664209287-007-2002 (а.с.20); ковбаса «Особа з вершками» 2 сорту, ковбаса «Харківська» 2 сорту, та ковбаса «Фірмова з молоком» 1 сорту виготовлені за технологічною інструкцією з дотриманням ветеринарно-санітарних правил і відповідають відповідній нормативній документації ТУУ 15.1-30978685-018-2004 (а.с.21,22).   
		Проте, як встановлено вище, товари придбані позивачем в гіпермаркеті «Ашан Біличі» 01.02.2010 року не відповідали нормативним документам, а саме зразки ковбас варених «Особа з вершками» 2-го сорту, «Фірмова з молоком» 1-го сорту та «Харківська» 2-го сорту, за фізико-хімічним показником (масова частка білка) не відповідають вимогам ТУУ 15.1-30978685-018-2004, а зразок ковбаси напівкопченої 1-го сорту «Сервілат Безлюдівський  БМК» за фізико-хімічним показником (масова частка вологи) не відповідають вимогам ТУУ 15.1-1664209287-007-2002.  
		Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо: етикетка харчового продукту не відповідає обовязковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту.  
		Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка згідно з п.7 ч.1 ст.15 цього Закону, повинна містити, зокрема, позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів.  
		Згідно п.10 ч.1 ст.38 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» однією з вимог до етикетування харчових продуктів є наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом «з ГМО» чи «без ГМО» відповідно. 
		Проте, в ковбасах  варених «Особа з вершками» 2-го сорту, «Фірмова з молоком» 1-го сорту та «Харківська» 2-го сорту, була відсутня відмітка про наявність в цих продуктах генетично модифікованої ДНК.  
		Таким чином, відповідачем було здійснено продаж товару неналежної якості, оскільки товар не відповідає нормативній документації, зазначені вище, а також продаж неправильно маркованих товарів, т.я. відповідачем не було позначено про вміст генетично модифікованої ДНК в придбаній позивачем продукції.  
		У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обовязкових для сторін правил чи договору, має право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення оплаченої за товар суми. 
		Суд критично оцінює посилання представників відповідача на те, що досліджувані зразки не були відібрані і передані на дослідження в установленому законом порядку з дотриманням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 року № 311, оскільки зазначені вимоги стосуються державних органів, які в межах їх компетенції забезпечують розробку затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням, і не обмежують права споживачів на звернення до «Укрметртестстандарт» з вимогою провести лабораторне дослідження тих чи інших товарів.  
		Суд критично відноситься до тверджень представників відповідача про те, що з моменту придбання позивачем товару в гіпермаркеті «Ашан Біличі» він мав реальну можливість впливати на фізико-хімічні показники придбаного товару. 
		Як показала в судовому засіданні спеціаліст Назаренко Т.А. позивач після придбання товару ніяк не міг вплинути на вміст в продукції білка, вологи та генетично модифікованої ДНК. Ці порушення вимог нормативної документації (ГОСТ, ДСТУ, ТУ) могли виникнути тільки при виготовленні або при зберіганні цієї продукції.  
		Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що позивачем не доведено той факт, що на випробування до ДП «Укрметртестстандарт» передано зразки саме тієї ковбаси, виробником якої є ЗАТ «Комплекс Берзлюдівський мясокомбінат», а продавцем - відповідач.  
		Так, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 показали, суду, що 01 лютого 2010 року вони були присутні при купівлі позивачем ковбас в гіпермаркеті «Ашан Біличі», після чого, в той же день, разом з позивачем вони відвезли придбані зразки на дослідження в «Укрметртестстандарт».  
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  
		  Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 
		   Частиною 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		   Крім того, ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від .12.11976 року "Про судове рішення" /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обгрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом рядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому зостановлюється рішення.  
		Проте, представниками відповідача під час розгляду справи в суді не доведені обставини на які вони посилалися як на підставу своїх заперечень.  
		За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання дій відповідача неправомірними щодо продажу товару неналежної якості, про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 01.02.2010 року, та стягнення коштів за придбаний товар в сумі 71,60 грн., знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і підлягають задоволенню.  
		Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000000 гривень. 
		Відповідно до ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини. 
		Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.  
		Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні вимог споживачів про відшкодування на підставі ст. 24 Закону моральної шкоди суди повинні виходити з розяснень, які Пленум Верховного Суду України дав у Постанові від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». 
		Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, в яких споживач зазнав у наслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди, встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.  
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі , гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у звязку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. 
		Проте, суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивачу  неправомірними діями відповідача було завдано моральної шкоди. За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині. 
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		За ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, відносяться витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.  
		За таких обставин, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача, понесених останнім судових витрат, а саме: оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень (а.с.1), витрат пов`язаних із залученням спеціалістів ДП «Укрметртестстандарт» в сумі 2449,20 грн. (а.с.17, 18).  
		Між тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000, 00 гривень, враховуючи наступне. 
		Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.  
		Згідно з ст.56 ч.1 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. 
		Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що позивачу надавалася правова допомога фахівцем в галузі права і особа, яка надавала таку правову допомогу має на це право, а тому суд не вбачає підстав для задоволення цих вимог позивача.  
		ОСОБА_6, яка відповідно до довіреності від 21 квітня 2010 року, що міститься в матеріалах справи, приймала участь у справі в якості представника позивача. Однак, ЦПК України не відносить до судових витрат витрати за послуги представника в суді.  
		За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат понесених ним на правову допомогу в сумі 10 000,00 гривень необхідно відмовити. 
		Керуючись ст.ст.5, 6, 10-11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-216, 218 ЦПК України,  ст. 673 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «П ро якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», суд, - 
		 
		            В И Р І Ш И В:  
		Позов задовольнити частково. 
		Розірвати договір купівлі-продажу укладений 01 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» про купівлю товару відповідно до фіскального чеку ФН 2656005984. 
		Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» на користь ОСОБА_1 кошти сплачені за договором купівлі-продажу від 01.02.2010 року в сумі 71, 60 грн., витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, витрати повязані із залученням спеціалістів в сумі 2449, 20 грн., а всього  2640 грн. 80 копійок. 
		В задоволенні інших позовних вимог  відмовити. 
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. 
		     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 
		     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  
		  Суддя: (підпис)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...