Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/2606/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.10.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2022.
Дата набрання законної сили: 25.10.2022
Номер судового провадження: 51-180км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018240070000246

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 жовтня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 676/2606/18
		провадження № 51-180км22
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                             ОСОБА_11,
		суддів:                                                         ОСОБА_12, ОСОБА_13,
		за участю: 
		секретаря судового засідання             ОСОБА_14,
		прокурора                                                  ОСОБА_15,
		захисника                                                  ОСОБА_16 (в режимі відеоконференції),
		засудженого                                              ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),            
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240070000246, за обвинуваченням
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.  Цибулівки, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, зареєстрованого у цьому АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), такого, що судимості не має,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		за касаційною скаргою захисника ОСОБА_16 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2  76 877,45 грн, 350 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно. 
		Вирішено питання щодо засобів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
		За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14 лютого 2018   року о 03:30 знаходячись за місцем свого проживання у   АДРЕСА_1 , де з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, взяв саморобний фінський ніж та викликавши таксі поїхав в м. Кам`янець-Подільський на зустріч ОСОБА_2 , який проводив його дівчину ОСОБА_3 . Приїхавши о 03:50 до перехрестя вулиць Лесі Українки та Гунської зазначеного міста, ОСОБА_1 з метою з`ясування відносин наздогнав потерпілого ОСОБА_2 , який йшов позаду ОСОБА_3 . Надалі між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 розпочалась суперечка та бійка у ході якої ОСОБА_1 упав на землю, після чого схопивши лівою рукою за ногу ОСОБА_2 , дістав іншою рукою саморобний фінський ніж, яким умисно, з прикладанням значної сили почав спричиняти удари потерпілому, а саме два рази в ліву ногу, один раз в праву ногу та один раз в передпліччя правої руки, спричинивши таким чином ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які по степеню тяжкості відносилися до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_16, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що досліджені в судовому засіданні докази не доводять наявності у ОСОБА_1 умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Вказує, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані неправильно, оскільки останній оборонявся від протиправних дій потерпілого ОСОБА_2 , у результаті чого умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 124 КК України. Також, вказує, що судовий розгляд проведено однобічно й неповно, з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України не відповідають фактичним обставинам провадження і ґрунтуються на припущеннях.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник та засуджений, висловивши свої доводи на  підтримання касаційної скарги, кожен окремо, просили скасувати оскаржувані судові рішення та  призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
		Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів захисника, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
		При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та  апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в  оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_16, крім іншого, по суті, порушує питання про перегляд судових рішень у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою та однобічністю судового розгляду. Проте зазначені обставини перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог статей 433, 438 КПК України не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами.
		При цьому матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суди першої і апеляційної інстанцій ретельно перевіряли доводи сторони захисту, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі захисника ОСОБА_16 Зазначені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_1 , та на підтвердження його винуватості в  заподіянні тяжких тілесних ушкодження, небезпечних для життя в момент заподіяння, обґрунтовано послався на показання самого засудженого ОСОБА_1 , який не  заперечував факт нанесення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , на покази потерпілого, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на дані, які містяться в протоколах проведення слідчих експериментів та висновках судових експертиз у тому числі у висновку експерта № 142 від 15 березня 2018 року про характер, локалізацію тілесного ушкодження на тілі ОСОБА_2 . Також місцевим судом було взято до уваги речові докази у провадженні.
		Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на   всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, на підставі чого дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		Відповідно до ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законним та вмотивованим.
		Твердження захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 та необхідність перекваліфікації його дій на ст. 124 КК України є необґрунтованими.
		Так, згідно ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і  достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Згідно з ч. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. 
		Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є  специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у випадку необхідної оборони, а й при перевищенні її меж.
		У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання заподіяти шкоди потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_1 , підтвердив, що, дійсно, взяв з собою ніж, викликав таксі та поїхав у м. Кам`янець - Подільський з метою з`ясування особистих стосунків з потерпілим ОСОБА_2 .
		При цьому свідок ОСОБА_4 (водій таксі) у місцевому суді підтвердив, що  ОСОБА_1 , ще їдучи в таксі, говорив «що у кращому випадку поб`ю морду». Вискочивши з таксі, останній підбіг до потерпілого ОСОБА_2 та між ними розпочалась шарпанина, яка переросла у бійку. Потерпілий, обороняючись, відштовхував від себе ОСОБА_1 , однак останній дістав ніж та почав наносити ним удари потерпілому. Також, ОСОБА_1 йому повідомив, що старався бити по ногах. Вважав, що саме діями ОСОБА_1 спровокований конфлікт, оскільки саме він підбіг до потерпілого, який спокійно йшов по тротуарі вулиці.
		Свідок ОСОБА_9 у місцевому суді підтвердив, що ОСОБА_1 вийшов з таксі, підійшов до потерпілого та розпочав з ним конфлікт, запитавши: «Чого ти йдеш за нею? (за ОСОБА_10 )». Далі розпочалась бійка.
		Як вбачається із даних висновку судово - медичної експертизи № 150 від 21 березня 2021 року, у обвинуваченого ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження.
		Встановлені судом фактичні обставини, у тому числі й на підставі показань самого засудженого, свідчать, що дії потерпілого ОСОБА_2 за своїми об`єктивними ознаками не могли створити реальної та безпосередньої загрози заподіяння шкоди для засудженого, які б у зв`язку з цим викликали невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому. Отже, вважати, що засуджений, завдаючи ножових ударів потерпілому, перебував у стані оборони та діяв з перевищенням її меж, підстав немає.
		При цьому як вбачається із матеріалів провадження, саме діями ОСОБА_1 було спровоковано насильство.
		Крім того апеляційний суд з урахуванням практики Верховного Суду, обґрунтовано дійшов до висновку, що особа, яка завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо саме насильство було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її власної поведінки. Окремим випадком такого спровокованого насильства є бійка, під час якої учасники застосовують один до одного насильство певного ступеня. Таке спровоковане насильство не можна вважати «посяганням» у тому значенні, яке цьому терміну надається ст. 36 КК України.
		Отже, з урахуванням наведеного дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України.
		Також доводи касаційної скарги захисника про те, місцевий суд неправильно виклав показання свідка ОСОБА_4 були предметом перевірки апеляційного суду та обґрунтовано визнано такими, що не заслуговують на уваги, оскільки спростовуються відповідно до звукозапису судового засідання від 09 жовтня 2018 року.
		Крім того, аналогічні доводи, які захисник ОСОБА_16 навів у касаційній скарзі були викладені в його апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції ретельно їх перевірив та визнав безпідставними з чим погоджується і колегія суддів. Свої висновки апеляційний суд належним чином умотивував у відповідній ухвалі, яка повністю відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Покарання призначено ОСОБА_1 з урахуванням положень ст. 65 КК України, і підстав вважати таке покарання несправедливим через суворість колегія суддів касаційного суду не вбачає.
		Постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими, їх зміст відповідає вимогам статей 370, 374, 419 КПК України, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення. 
		Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б  безумовними підставами для зміни чи скасування судових рішень, касаційний суд не встановив, а тому підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 , залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_16, - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_11                               ОСОБА_12                                         ОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...