Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 678/686/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2022. Зареєстровано: 01.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2022.
Дата набрання законної сили: 23.11.2022
Номер судового провадження: 2-678-268/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                    
		 
		        
		                                                                
		                                                                          Справа №678/686/22
		Провадження №2-678-268/22
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		24 жовтня 2022 року смт.Летичів
		 
		Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого-судді Цибульського Д.В.,
		при секретарі судового засідання Іськовій Т.Л.,
		з участю: позивачки ОСОБА_1 ,
		відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в смт.Летичів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
		 
		встановив:
		 
		06.07.2022 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 від 17.06.2022 року до ОСОБА_2 , в якій позивачка просить: визнати недійсною та такою, що порушує права її ОСОБА_1 на повагу до її честі, гідності та ділової репутації, наступну інформацію «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», яка розповсюджена в соціальній мережі «Фейсбук» ОСОБА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , шляхом опублікування в соціальній мережі «Фейсбук» та засобах масової інформації «Летичівська газета»; стягнути з ОСОБА_2 на користь її ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те що, вона у 2003 році була обрана па посаду голови Пашковецької сільської ради та працювала на займаній посаді до 2010 року. 03.03.2021 року була призначена розпорядженням селищного голови на посаду начальника відділу будівництва, архітектури та земельних відносин Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, та є посадовою особою органу місцевого самоврядування. За свою трудову діяльність вона користувались повагою в колективах, яких працювала, сумлінно виконувала свої трудові обов`язки, у конфліктних ситуаціях участі не брала. Більшу частину своєї трудової діяльності вона пов`язує з місцевим самоврядуванням, вона є публічною особою та дорожить своєю діловою репутацією. Працюючи на займаних посадах вона була неодноразово нагороджена подяками та почесними грамотами. У червні місяці 2022 року з соціальної мережі «Фейсбук» в групі «ІНФОРМАЦІЯ_5» їй стало відомо, що відповідач, а саме ОСОБА_2 розповсюдив відносно неї недійсну, та таку що порушує права на повагу до її честі, гідності та ділової репутації, наступну інформацію «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», та яка відповідно завдала їй моральної шкоди, яка виразилась в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в зв`язку з тим, що вона була ображена та принижена в найбільшій соціальній мережі «Фейсбук» групі, яка має 10108 учасників. Дану публікацію переглянула велика кількість учасників за результатами перегляду та коментарями під цією публікацією до неї як до посадової особи почали надходити телефонні дзвінки, щодо пояснення даної ситуації, тому вона вважає, що відповідач своїми протиправними діями грубо порушив її честь, гідність, ділову репутацію та завдав моральної шкоди.
		11.07.2022 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк для усунення зазначених у ній недоліків.
		15.07.2022 року Позивачкою ОСОБА_1 недоліки було усунено.
		18.07.2022 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у ній за правилами загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання.
		10.10.2022 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
		09.08.2022 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву від 09.08.2022 року в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
		У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно із ч.1 ст.24 Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30 вересня 2016 року) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
		А відповідно до частини другої вказаної статті юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з вимогами п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		Ч.1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Летичівської селищної ради Хмельницької області №70 від 03.03.2021 року, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу будівництва, архітектури та земельних відносин Летичівської селищної ради з 04.03.2021 року як така, що пройшла за конкурсом. Взяти до уваги, що ОСОБА_1 присвоєно 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування. Стаж роботи в органах місцевого самоврядування становить 16 років 5 місяців 6 днів, загальний стаж роботи - 22 роки 3 дні.
		Відповідно до розпорядження Летичівської селищної ради Хмельницької області №153 від 14.09.2021 року, ОСОБА_1 переведено з посади начальника відділу будівництва, архітектури та земельних відносин Летичівської селищної ради на посаду начальника відділу земельних відносин Летичівської селищної ради з 01.10.2021 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, де остання працює і по даний час.
		Під час працювання в органах місцевого самоврядування позивачка ОСОБА_1 , неодноразово була нагороджена почесними грамотами та подяками, а саме: за вагомий внесок у вирішенні проблем регіонального розвитку, ефективне втілення демократичних засад місцевого значення територіальних громад, високий професіоналізм голова Хмельницької районної ради К. Андрійчук від 06.12.2013 року; за сумлінну працю, значний внесок у розвиток територіальних громад голова Хмельницької районної ради ОСОБА_4 від 07.12.2007 року; за сумлінну працю, ініціативу і високі організаторські здібності, досягнення у справі розбудови місцевого самоврядування, забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку територіальної громади - голова Хмельницької обласної ради І.Гладуняк від 30.10.2009 року; почесна грамота Хмельницької районної державної адміністрації та Хмельницької районної ради за сумлінну працю, активну участь в громадському житті району та з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування від 07.12.2005 року; за сумлінну працю, професіоналізм, зразкове виконання посадових обов`язків та з нагоди Дня державної служби Летичівеька районної державної адміністрації та Летичівеька районна рада 2019 року; грамота Хмельницького РВ У MB С України в Хмельницькій області від 20.12.2008 року з нагоди 17-ї річниці Дня міліції України, плідну співпрацю в сприянні охорони громадського порядку , боротьбі зі злочинністю; грамота Митрополита Хмельницького та Старокостянтинівського від 27.11.2008 року; грамота голови Летичівської районної державної адміністрації за сумлінну працю, професіоналізм, зразкове виконання посадових обов`язків та з Дня Конституції України 2020 року; грамота голови Летичівської районної ради за сумлінну працю, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов`язків та з Дня державної служби 2020 року.
		У всесвітній соціальній мережі «Фейсбук» у мережі «інтернет», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та функціонує загальнодоступна група «ІНФОРМАЦІЯ_5».
		Відповідно до інформації вищевказаної групи, яка міститься на сайті, за п.7 «Правила спілкування у групі», вказано, що образи, неповажне ставлення до учасників групи, веде до негайного бану. Забороняється ФЛУД - будь-яке повідомлення, або коментар до оголошення, яке не стосується теми поста. ФЛЕЙМ - «словесна війна», бурхливе обговорення в процесі якого учасники забувають початкову тему та переходять на особистості і не можуть зупинитися. СПАМ - небажані повідомлення у великій кількості.
		З письмових доказів,долучених до матеріалів справи, а саме фотознімків, та з соціальної мережі «Фейсбук» в групі «ІНФОРМАЦІЯ_5», встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач ОСОБА_2 розповсюдив інформацію (повідомлення) наступного змісту «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», про що також підтвердив у судовому засіданні.
		Також встановлено, що біля самого повідомлення міститься фото із зображенням обличчя ОСОБА_2 , яке ідентичне із фотокарткою, яка міститься у паспорті серії НОМЕР_1 виданий Летичівським РС УДМС України в Хмельницькій області 12.09.2012 року, яким підтверджується особа відповідача ОСОБА_2 .
		Згідно письмових доказів встановлено також, що група «ІНФОРМАЦІЯ_5» в соціальній мережі «Фейсбук», є загальнодоступною групою та містить 10108 учасників.
		Згідно з ст.ст.3, 28 Конституції України, проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності.
		Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з ч.ч.2,3 ст.34 Конституції України і ст.10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Ст.201 ЦК України, передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Згідно з ч.1 ст.302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
		Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		У п.п.1,19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги положення ст.ст.32,34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
		Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28.03.2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підстав: закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
		Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
		Згідно ч.ч.1,2 ст.30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Таким чином, згідно зі ст.277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Зі змісту п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року №1 вбачається, що однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідно до п.18 постанови ВСУ №1 від 27.02.2009 року, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції, вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06.10.2015 року).
		Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти». Так, у п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_2 від 21.12.1998 року, громадянка, що має право на пільги та компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
		Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серія АВ №1118979 від 07.09.2018 року, та пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 13.12.2018 року, позивачці ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності довічно, (загальне захворювання).
		Оцінюючи інформацію розповсюджену відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі «Фейсбук» в групі «ІНФОРМАЦІЯ_5», наступного змісту, «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», яка стосується саме позивачки ОСОБА_1 , яку переглянула велика кількість осіб, оскільки група є загальнодоступною та містить більше 10000 учасників, суд приходить до висновку, що в даному випадку вказані висловлювання на адресу ОСОБА_1 , є такими, що грубо порушують її честь, гідність, ділову репутацію, оскільки вона є посадовою (публічною) особою органу місцевого самоврядування, особою яка має статус чорнобильця та особою з наявною ІІ групою інвалідності довічно.
		Відповідно до Словника української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970-1980.- Т. 6. - С. 13, слово «ПАмДЛО»:
		- те саме, що памдаль. Іздох баран; а коло падла знай Кудлай Вертиться  (Бор., Тв., 1957, 200); Рак їсть падло, а дельфін живу рибу… (Вишня, І, 1956, 176);
		- перен., лайл. Підла, негідна людина. [ Мусій :] А він мені: " Начхать , каже, на твого пана! Він таке падло, як і ти" (Гр., II, 1963, 555); Дід Легейда аж не стямиться. - Іч, падло! Ще йому смішки! (Головко, II, 1957, 238).
		Вказаний вислів «Падло» однозначно містять в собі образу, такий вислів є образливим висловлюванням, розповсюдження такої інформації є негарним вчинком, спрямованим проти фізичної особи, який викликає почуття гіркоти, душевного болю. Образа може бути нанесена у вигляді висловлювання (словесно, письмово…а також публічно, як в даному випадку спору, який вирішує суд.
		Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачкою не доведено, що вказане твердження стосується саме її особи, а не іншої з подібним іменем та по-батькові. Можливо саме « ОСОБА_9 », яка є керівником Відділу з питань земельних відносин Волинської обласної державної адміністрації, або «ОСОБА_10», яка є заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а також те, що позивачкою не доведено, що висловлювання написані ним у соціальній мережі «Фейсбук, відносяться саме до її особи, а не до якоїсь іншої, та доведено, що вказані твердження є саме неправдивою інформацією, а не оціночними судженнями відповідача, є помилковими та такими, які мають на меті відповідача уникнути цивільної відповідальності з огляду на наступне.
		Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , є користувачем в соціальній мережі «Фейсбук», перебуває та зареєстрований в групі «ІНФОРМАЦІЯ_5».
		Повідомлення відповідача ОСОБА_2 в групі «ІНФОРМАЦІЯ_5» має наступний зміст «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», яке і стосується саме позивачки, оскільки саме вона є начальником відділу земельних відносин Летичівської селищної ради Хмельницької області, тобто саме у Летичівському районі Хмельницької області, де проживає позивач та працює на відповідній посаді відповідачка, а не будь-кого іншого.
		Таким чином у вказаній частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі, тому суд визнає недійсною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її честі, гідності та ділової репутації, наступну інформацію «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», яка розповсюджена в соціальній мережі «Фейсбук» ОСОБА_2 .
		Також з метою захисту порушеного права слід зобов`язати відповідача з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену вищевказану недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , шляхом опублікування в соціальній мережі «Фейсбук» та засобах масової інформації «Летичівська газета».
		Стосовно захисту ділової репутації, то відповідно до ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Позивачка ОСОБА_1 має право на стягнення з відповідача моральної шкоди згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про інформацію» оскільки образу висловлено відповідачем в брутальній, принизливій та непристойній формах.
		Також згідно ст.ст.23, 1167ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Суд вважає розмір моральної шкоди заявлений позивачкою ОСОБА_1 в сумі 100000 грн. є завищеним, та вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.
		П.27 постанови ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року визначено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року та 27.02.2009 року), згідно п.5, п.7 та п.9 яких до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Таким чином, визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяний позивачці ОСОБА_1 приниженням честі, гідності та ділової репутації внаслідок поширення недостовірної інформації, суд приймає до уваги матеріальний стан сторін по справі, душевні страждання позивачки, зумовлені отриманням вагомої кількості негативної критики та суспільного осуду, необхідністю звернення до суду за захистом порушених прав, а тому, з урахуванням принципів розумності, виваженості, справедливості та вимог чинного законодавства, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 10000 грн., яка буде справедливою сатисфакцією отриманих емоційних переживань.
		Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача слід також стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 3473,40 грн., від сплати якого позивачка звільнена відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
		На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Визнати недійсною та такою, що порушує права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на повагу до її честі, гідності та ділової репутації, наступну інформацію «ця коротка, ОСОБА_3 з земельного відділу рулить всім деребаном земельки в районі. Падло ще те. Але нічого, на все свій час», яка розповсюджена в соціальній мережі «Фейсбук» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
		Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , шляхом опублікування в соціальній мережі «Фейсбук» та засобах масової інформації «Летичівська газета».
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в сумі 3473 грн. 40 коп. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне найменування сторін:
		Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Хмельницьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 26.11.2010 року, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Летичівським РС УДМС України в Хмельницькій області 12.09.2012 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
		Повний текст судового рішення буде складено 28 жовтня 2022 року.
		 
		 
		 
		Суддя:                 Д.В. Цибульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...