Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/3713/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2022. Зареєстровано: 01.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: 11-сс/991/315/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52022000000000137

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 991/3713/22
		провадження №11-сс/991/315/22
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2022 року м.Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_26 
		суддів: ОСОБА_27., ОСОБА_28., 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_29.,
		представників власника майна ОСОБА_1 адвокатів ОСОБА_30., ОСОБА_31, 
		прокурора ОСОБА_32,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_33 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
		Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.309, ст.368-5 КК.
		До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про арешт майна, вилученого 30 серпня 2022 року при проведенні обшуку за місцем проживання  ОСОБА_1 .
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2022 року вказане клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на частину вилученого при проведенні обшуку майна шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування цим майном, накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
		 
		Вимоги апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою, вважаючи її такою, що прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, представник власника майна адвокат ОСОБА_30. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення слідчого судді від 20 вересня 2022 року про арешт майна, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна, належного особі, яку він представляє, відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги особа посилається на невстановлення слідчим суддею будь-яких відомостей, що свідчили б про обґрунтовану підозру вчинення будь-ким злочинів у цьому кримінальному провадженні, та постановленні оскаржуваної ухвали, яка не відповідає вимогам розумності та співмірності обмеження права власності, за відсутності відомостей щодо доказового значення майна ОСОБА_1 . 
		Також, особа яка звернулась з апеляційною скаргою, просить суд поновити пропущений через необізнаність з мотивами прийнятого оскаржуваного рішення строк апеляційного оскарження.
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		Представник власника майна адвокат ОСОБА_34. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
		Прокурор в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.
		На підставі положень ч.4 ст.405 КПК з урахуванням позиції учасників провадження суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
		 
		Мотиви суду.
		Згідно з п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
		Положеннями ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
		Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
		У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК.
		Як вбачається з матеріалів провадження, повний текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2022 року проголошено 26 вересня 2022 року, копію повного тексту ухвали власниця майна ОСОБА_1 , яка повідомлялась про розгляд клопотання слідчим суддею, отримала 30 вересня 2022 року, апеляційна скарга на зазначену ухвалу надіслана 05 жовтня 2022 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку апеляційного оскарження.
		Необізнаність із мотивами, викладеними в повному тексті ухвали, та необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення свідчать про наявність обставини, яка об`єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, тому враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження колегія суддів вважає, що клопотання представника власника майна ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_35 слід задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
		Щодо вимог апеляційної скарги слід зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
		Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності, за вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст. 94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.309, ст.368-5 ККЮ, зокрема щодо можливої організації розкрадання гуманітарної допомоги, отриманої Запорізькою обласною військовою адміністрацією (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) з-за кордону безпосередньо для потреб Запорізької області, а також факту можливого зберігання ОСОБА_1 наркотичних речовин, психотропних речовин або їх аналогів.
		На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року в межах вказаного кримінального провадження 30 серпня 2022 року при проведенні обшуку за місцем проживання директора департаменту культури та туризму Запорізької міської ради та секретаря Штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , детективами НАБУ, окрім іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro A2483, s/n НОМЕР_1 , IMEI (1) НОМЕР_2 , IMEI (2) НОМЕР_3 , банкноту номіналом 100 євро та банкноту номіналом 1000 угорських форинтів, на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 20 вересня 2022 року накладено арешт.
		Як вбачається із змісту останньої, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку про те, що досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК, так як вони містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому.
		Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора САП про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52022000000000137.
		При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1., прокурора, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі від 20 вересня 2022 року щодо накладення арешту на майно, виходячи з наступного.
		Положеннями ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
		Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
		При цьому, відповідно до ч.7 ст.236 КПК предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
		Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, ухвалою слідчого судді від 22 серпня 2022 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення, зокрема, технічних носіїв інформації та технічних засобів, засобів мобільного та інтернет зв`язку, мобільних терміналів систем зв`язку, сім-карток, смартфонів, з`ємних накопичувачів, що містять відомості в електронному або в будь-якому іншому вигляді з приводу підготовки, створення, редагування, обговорення, зберігання, пересилання, у тому числі засобами електронної пошти, листування, у тому числі в месенджерах та файлообмінниках документів та/або відображених у них відомостей, в тому числі щодо відображених у них відомостей по взаємовідносинах між співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1, Запорізької міської ради, донорів гуманітарної допомоги, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та іншими особами, зокрема, але не виключно щодо замовлення, транспортування, отримання, зберігання, обліку, розподілу, видачі, утилізації, реалізації, обміну коштів, товарів, робіт та послуг направлених/одержаних як гуманітарної (благодійної) допомоги на адресу Запорізької області, її місцевих органів влади, підприємств, установ, організацій, юридичних та фізичних осіб; відкриття та функціонування рахунків у банківських, кредитних та фінансових установах; та з застосуванням яких велось спілкування представниками вищевказаних юридичних осіб і вищевказаними громадянами, з можливістю подальшого доступу до листування та інших файлів, що на них містяться.
		Наявність підстав для вилучення мобільного телефону, зазначеного в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 30 вересня 2022 року, згідно з яким в ході проведення обшуку проведено огляд мобільного телефону Apple iPhone 13 Pro НОМЕР_4 , s/n НОМЕР_1 , IMEI (1) НОМЕР_2 , IMEI (2) НОМЕР_3 , яким володіє та користується ОСОБА_1 . У ході первісного огляду на вказаному телефоні виявлено листування у месенджері «WhatsApp» за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та іншими особами у т.ч. з приводу діяльності Гуманітарного штабу ІНФОРМАЦІЯ_1, а також зберігання, переміщення та розподілу гуманітарної допомоги у період 2022 року. Скопіювати вміст телефону не видалось можливим, оскільки під час копіювання були виявлені помилки, а також дані, що не були видобуті з пам`яті телефону за допомогою програмного забезпечення. У зв`язку з чим, з метою збереження відомостей досудового розслідування, проведення експертного дослідження мобільного телефону, віднайдення видалених файлів у пам`яті телефону та вивчення фізичних властивостей пам`яті мобільного телефону, детективом прийнято рішення про вилучення мобільного телефону ОСОБА_1 . На прохання ОСОБА_1 їй надано можливість скопіювати відомості мобільного телефону програмним забезпеченням iTunes, які були збережені на зовнішній накопичувач ОСОБА_1 . Під час огляду сім-картки оператора мобільного зв`язку ПАТ «Водафон», яка знаходилась в мобільному телефоні Apple iPhone НОМЕР_5 , детективами скопійовано інформацію, сім-картку повернуто особі.
		Крім того, в ході обшуку у жіночій сумці серед особистих речей та документів ОСОБА_1 виявлено жіночу косметичку рожевого кольору, всередині якої знаходились дев`ять прозорих поліетиленових пакетиків із залишками порошкоподібної речовини білого кольору та один прозорий поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору. Також у вказаній жіночій косметичці рожевого кольору виявлено дві скручені іноземні купюри - номіналом 100 євро та номіналом 1000 угорських форинтів. В ході обшуку ОСОБА_1 пояснила, що жіноча сумка, в якій була виявлена косметичка, належить їй та перебуває в її користуванні, однак особі невідомо кому належить рожева косметичка та речі, що в ній знаходяться.
		Постановою детектива НАБУ від 01 вересня 2022 року вищевказані мобільний телефон та дві скручені іноземні купюри, що пристосовані для інтерназального вживання наркотичних речовин, психотропних речовин або їх аналогів, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, які згідно з ч.1 ст.98 КПК можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,.
		Також, 01 вересня 2022 року постановою детектива НАБУ з метою підтвердження чи спростування наявності чи відсутності інформації на мобільному телефоні Apple iPhone 13 Pro НОМЕР_4 , яка стосується листування, взаємовідносин та спілкування ОСОБА_1 із іншими особами стосовно обставин, які досліджуються у кримінальному провадженні, а також наявності на вищевказаному мобільному телефоні фактичних обставин, що можуть бути використані в якості доказів, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів і виявлення якої потребує спеціальних знань, у кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу, на вирішення якої, зокрема, поставлено питання щодо наявності в телефоні інформації (в тому числі видаленої), перелік якої наведений в постанові, та яка стосується діяльності Гуманітарного штабу ІНФОРМАЦІЯ_1, а також зберігання, переміщення та розподілу гуманітарної допомоги у період 2022 року. 
		В обґрунтування клопотання про накладення арешту на майно прокурор САП просила накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів на підставі ч.2 ст.170 КПК та звернула увагу на процесуальну необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, оскільки інформація, що знаходиться у вилученому мобільному телефоні може мати значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, а виявлені банкноти, що можливо пристосовані для інтерназального вживання наркотичних речовин, психотропних речовин або їх аналогів поряд з виявленими поліетиленовими пакетиками із речовиною (та її залишками) білого кольору у порошковому стані, яка за характерними ознаками схожа на наркотичний засіб, іншу психотропну речовину або їх аналог, у випадку підтвердження їх приналежності до ОСОБА_1 , можуть підтвердити факт зберігання ОСОБА_1 відповідних наркотичних речовин, психотропних речовин або їх аналогів, тому прокурор звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням, Також щодо вилучених банкнот призначено комплексну судову дактилоскопічну та молекулярно-генетичну експертизу.
		Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК та доцільність накладення на нього арешту з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних речах, а саме мобільному телефоні та банкнотах, які виявлені скрученими разом із поліетиленовими пакетиками з порошкоподібною речовиною та залишками речовини білого кольору, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.
		На підставі цього колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості накладення арешту через відсутність відомостей щодо доказового значення вилученого у ОСОБА_1 майна, на яке накладено арешт. 
		Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, а також надання ОСОБА_1 можливості скопіювати відомості мобільного телефону програмним забезпеченням iTunes, які були збережені на зовнішній накопичувач ОСОБА_1 та повернення їй сім-картки, з урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
		Щодо доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, відносно відсутності у матеріалах доданих до клопотання про арешт майна відомостей про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення будь-ким за описаних прокурором обставин слід зазначити наступне.
		За загальним правилом, закріпленим у п.1 ч.3. ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, деякі спеціальні норми КПК прямо передбачають правову залежність між існуванням обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості та підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (ч.1 ст.154 КПК), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації (ч.4. ст.170 КПК), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК), домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як… (ч.2 ст.183 КПК).
		Колегія суддів звертає увагу, що умова накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів за положеннями ч.3 ст.170 КПК не містить таку вимогу її застосування як оголошення підозри у кримінальному провадженні певній особі, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна або вчиненням кримінального правопорушення будь-якого ступеня тяжкості. 
		Щодо доводів представника ОСОБА_36 про відмову власнику майна (її представникам) в ознайомленні з документами, доданими до клопотання прокурора, обмеженні їх в процесуальних правах, створенню перешкод у здійсненні ефективного представництва інтересів в суді, слід зазначити наступне.
		Внаслідок певних дій детектива, прокурора, оцінка яких знаходиться за межами предмету апеляційного розгляду, у матеріалах даного провадження опинилися документи (докази), які безпосередньо не стосуються підстав арешту вилученого в ході обшуку майна, однак містять відомості, що становлять таємницю досудового розслідування, їх розголошення може істотно зашкодити інтересам кримінального провадження, на чому як у письмовому зверненні до суду, так і безпосередньо під час апеляційного розгляду наголошувала прокурор та з чим погодилася колегія суддів.
		З наведених причин представникам власника вилученого в ході обшуку майна відмовлено у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження щодо його арешту як речового доказу. При цьому, колегія суддів вважає, що таке її рішення не обмежило процесуальних прав третіх осіб та їх представників у розгляді клопотання та не перешкодило ефективному представництву інтересів в суді, оскільки згідно вимог кримінального процесуального закону копія ухвали про обшук та протоколу обшуку вручаються особі, у якої він проводився. Також у протоколі зазначається перелік вилучених за результатами обшуку документів, майна. Зі змістом клопотання про арешт вилучених предметів в якості речових доказів представники третіх осіб були ознайомлені до початку його розгляду слідчим суддею по суті.
		Зазначені процесуальні документи та докази містять достатні фактичні відомості про можливе кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, підстави для проведення обшуку, його результати та доводи про необхідність арешту вилучених за результатами обшуку предметів в якості речових доказів. Представник не скаржився на те, що їх довірителям не було вручено копію ухвали слідчого судді про обшук, протоколу обшуку, або вони не ознайомлені зі змістом клопотання про арешт вилученого майна до його розгляду слідчим суддею по суті.
		Володіння зазначеними процесуальними документами та доказами, обізнаність з їх змістом є достатнім для здійснення ефективного представництва своїх інтересів в суді, а відмова в ознайомленні з іншими матеріалами кримінального провадження (які хоч і наявні в матеріалах судової справи з розгляду клопотання, проте не мають відношення до вирішення питання про арешт вилученого в ході обшуку майна та не враховувались слідчим суддею) не порушує процесуальних прав володільця такого майна (його представників), не перешкоджає здійсненню ефективного представництва інтересів особи в суді, а тому висловлені доводи в цій частині не є обгрунтованими.
		Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. Доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали, наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, обґрунтованих доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
		Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, як викладеними в апеляційній скарзі, так і висловленими представником ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити, поновивши представнику власника майна строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2022 року.
		Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 вересня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000137 від 14 червня 2022 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		       ______________                 _____________                 ______________
		       ОСОБА_37                         ОСОБА_38.                         ОСОБА_39

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...