Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14698/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2022. Зареєстровано: 01.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2022.
Дата набрання законної сили: 31.10.2022
Номер судового провадження: К/9901/34624/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/14698/20
		адміністративне провадження № К/9901/34624/21, №К/9901/34660/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження 
		касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року (судді: Вєкуа Н.Г., Головань О.В., Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (судді: Василенко Я.М., Мельничук В.П., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1) та Малехівська сільська рада Жовківського району Львівської області (далі - Малехівська сільська рада, позивач-2) звернулись до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-1, КМУ), Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якому просили:
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;
		- визнати протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові;
		- зобов`язати Львівську обласну державну адміністрацію розробити, у відповідності до вимог чинного законодавства України з дотриманням прав, свобод та законних інтересів Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області, проект акта Кабінету Міністрів України про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р і подати на затвердження Кабінету Міністрів України.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачами не дотримано вимог Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та положень Методики формування спроможних територіальних громад, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 під час розроблення, затвердження Перспективного плану і визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області, а також безпідставно, на власний розсуд, без згоди громади включено Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області до складу Львівської територіальної громади, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів позивачів. Також, позивачами наголошено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №380/3143/20 задоволено заяву Малехівської сільської ради про забезпечення позову та заборонено Міністерству розвитку громад та територій вчиняти дії щодо проекту перспективного плану формування територій громад Львівської області в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, яка передбачена у даному проекті в складі Львівської об`єднаної територіальної громади. Проте, не зважаючи на цю ухвалу суду, на засіданні Кабінету Міністрів України 27 травня 2020 року (коли було прийнято оскаржуване Розпорядження) Міністр Міністерства розвитку громад та територій України Чернишов Олексій Михайлович , як керівник даного відомства, під час своєї доповіді зазначив про необхідність затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області та просив присутніх підтримати дане питання і жодним чином не звернув уваги про те, що проект перспективного плану формування територій громад Львівської області є предметом розгляду вказаної судової справи. Позивачі зауважують, що такі дії керівника Міністерства розвитку громад та територій України призвели до порушення та невиконання вказаної ухвали суду, а відтак і призвели до неправомірності прийняття оскаржуваного Розпорядження.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові; визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м.   Львові; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що відповідачами не дотримано вимог Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та положень Методики формування спроможних територіальних громад, яка затверджена постановою КМУ від 08 квітня 2015 року №214 під час розроблення, затвердження Перспективного плану і визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області, а також безпідставно, на власний розсуд, без згоди громади та всупереч ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №380/3143/20, якою заборонено Міністерству розвитку громад та територій вчиняти дії щодо проекту перспективного плану формування територій громад Львівської області в частині Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, яка передбачена у цьому проекті в складі Львівської об`єднаної територіальної громади, включено Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області до складу Львівської територіальної громади, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів позивачів.
		Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
		У касаційних скаргах Кабінет Міністрів України та Львівська обласна державна адміністрація указують на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Підставою касаційного оскарження КМУ та Львівською обласною державною адміністрацією рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		КМУ зазначає, що на цей час відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування Розділу II (статті 5-8) та Розділу III (статті 11) Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» при затвердженні Урядом у перспективному плані формування територій громад відповідної конфігурації спроможної територіальної громади, за відсутності погодження органами місцевого самоврядування запропонованої конфігурації спроможної територіальної громади.
		Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як визначення окремого тимчасового повноваження (компетенції) Кабінету Міністрів України визначати території та адміністративні центри територіальних громад, що не пов`язана з процесом добровільного об`єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».
		Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 18-1, 25, 26, 38, 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 43, 53, 160, 240 КАС України у подібних правовідносинах, зокрема у правовідносинах щодо оскарження актів Уряду про затвердження перспективних планів формування територій громад, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, стосовно невірного визначення органу місцевого самоврядування, який наділений правом звертатися до суду в інтересах територіальної громади та інших органів місцевого самоврядування з позовом про оскарження рішень Кабінету Міністрів України, як органу виконавчої влади.
		Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 61 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 52 КАС України у подібних правовідносинах, зокрема щодо правовідносин про оскарження актів Уряду про затвердження перспективних планів формування територій громад, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад органами місцевого самоврядування, повноваження яких припиненні в порядку, передбаченому пунктом 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Відсутній висновок Верховного Суду щодо визначення порушеного права мешканця територіальної громади при затверджені Урядом перспективного плану формування територій громад та при визначенні адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад.
		Львівська обласна державна адміністрація зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 11 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» під час прийняття розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» та від 12 червня 2020 року №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» (у частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові). 
		Львівська обласна державна адміністрація указує на те, що судами попередніх інстанцій помилково застосовані не ті норми права при вирішенні цієї справи, а саме - Закон України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», тоді як оскаржуване розпорядження видавалося на виконання пункту 7-1 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а формування Львівської міської територіальної громади, до складу якої включено Малехівську сільську територіальну громаду Жовківського району Львівської області, здійснювалося в порядку, визначеному законодавством про місцеве самоврядування, поза межами процедур добровільного об`єднання територіальних громад.
		Позиція інших учасників справи
		Від ОСОБА_1 надійшли відзиви на касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації, в яких ОСОБА_1 просить залишити касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської обласної державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 жовтня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Львівською обласною державною адміністрацією у 2020 році розроблявся проект Перспективного плану формування територій громад Львівської області, згідно з яким Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.
		07 травня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області», згідно з яким Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.
		В подальшому, на підставі вказаного розпорядження, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 12 червня 2020 року №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», згідно з яким Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.
		Не погоджуючись із діями та рішеннями відповідачів щодо розробки та затвердження проекту Перспективного плану формування територій громад Львівської області, згідно з яким Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові, позивачі звернулись до суду першої інстанції з цим адміністративним позовом.
		Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»   територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
		Статтею 2 Закону України від 05 лютого 2015 року №157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад»   визначено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.
		Частиною першою статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3)      об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання.
		Законом України від 05 грудня 2019 року № 348-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей частину першу статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» доповнено пунктом 6 такого змісту: « 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області».
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4)      органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
		Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.      
		Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад. У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом. У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
		Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.
		Частиною першою статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» передбачено, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
		Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області. Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.      
		Законом України від 05 грудня 2019 року №348-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей частину третю статті 11   Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» викладено в такій редакції: «Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».
		Відповідно до пункту 4 Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 (далі - Методика) формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об`єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об`єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.
		24.01.2020 постановою Кабінету Міністрів України №34 внесено зміни до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214.
		Відповідно до пункту 4 Методики (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №34) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.
		Згідно з пунктом 5 Методики (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №34) формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності: 1) визначення потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад та зон їх доступності; 2) визначення переліку територіальних громад, що входять до складу спроможних територіальних громад; 3) проведення оцінки рівня спроможності.
		Відповідно до пункту 12 Методики (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №34) з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
		Згідно з пунктом 11 Методики (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №662) з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України Суд переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		Верховний Суд не погоджується із доводами скаржників, з огляду на таке.
		Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до пункту 7-1 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
		Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 05 лютого 2015 року №157-VIII регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.
		20 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 05 грудня 2019 року №348-1X "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей, яким частину першу статті 4 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" доповнено пунктом 6 такого змісту: " 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області".
		Крім того, цим Законом частину третю статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" викладено в такій редакції: "Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації".
		Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (Методика), яка визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (перспективний план).
		Механізм застосування статті 7-1 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування» повинен бути прозорим та обґрунтованим. Як свідчать встановлені у справі обставини відповідач, ухвалюючи спірне розпорядження керувався наслідками попередньо завершеної процедури об`єднання громадян, яка також є спірною і є предметом розгляду у цій справі. 
		Таким чином, доводи скаржника про те, що формування Львівської міської територіальної громади, до складу якої включено Малехівську сільську територіальну громаду Жовківського району Львівської області здійснювалося в порядку, визначеному законодавством про місцеве самоврядування, поза межами процедур добровільного об`єднання територіальних громад є безпідставними.
		Враховуючи викладене Верховний Суд дійшов висновку, що на час виникнення спірних правовідносин закон про адміністративно-територіальний устрій України не прийнятий, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад шляхом затвердження перспективних планів територій громад. Однак, такі дії Кабінету Міністрів України щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад повинні відповідати процедурі утворення об`єднаних територіальних громад, визначеній Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад". Також Верховний Суд ураховує те, що Кабінетом Міністрів України, затверджено Методику формування спроможних територіальних громад. Затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України за поданням відповідача Перспективний план формування територій громад Львівської області безпосередньо впливає на права та обов`язки позивача, оскільки встановлює обов`язкову процедуру утворення об`єднаних територіальних громад.
		Верховний Суд звертає увагу скаржників на те, що відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, тому виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області, а Кабінет Міністрів, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", лише затверджує Перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації. Отже, дії (рішення) Львівської ОДА можуть змінити територіально-адміністративний устрій області. 
		Таким чином, дії (рішення) відповідача впливають на обсяг прав та обов`язків позивача та створюють для нього певні правові наслідки.
		Аналізуючи норми Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" Верховний Суд дійшов висновку про те, що статтями розділу ІІ цього Закону визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітку послідовність дій, які тісно взаємопов`язані між собою. Так, кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього. У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення.
		Згідно з пунктом 2 Методики проектна спроможна територіальна громада (спроможна територіальна громада) - територіальні громади сіл, селищ, міст, які в результаті добровільного об`єднання (добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади) здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1 (пункт 4 Методики).
		Відповідно до пункту 12 Методики з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
		Поряд з цим, положеннями пункту 13 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями.
		За результатами консультацій оформляється протокол.
		Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.
		Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.
		За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
		Згідно з пунктом 14 Методики якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
		Аналіз наведених положень Закону №157-VIII у взаємозв`язку із положеннями Методики дає підстави для формування висновку, що принципи добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян забезпечуються, у тому числі, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.
		Як вбачається з пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територіальних громад Львівської області», проект акту розроблено відповідно до статті 11 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" та на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 06 березня 2020 року №7965/1/1-20 до листа Львівської обласної державної адміністрації від 24 лютого 2020 року №5/4-1533/0/2-20/1-11.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Львівською обласною державною адміністрацією у 2020 році розроблявся проект Перспективного плану формування територій громад Львівської області, згідно якого Малехівську територіальну громаду Жовківського району Львівської області передбачено у складі Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові.
		Проект Перспективного плану формування територій громад Львівської області, затверджено оскаржуваним Розпорядженням.
		Матеріалами справи встановлено, що на зборах громади с. Мелехів, які відбулись 26 січня 2020 року на території села, громада одноголосно проголосувала проти об`єднання із містом Львовом.
		Згідно з протоколом № 1 громадського слухання серед жителів міста Дубляни, сіл Малі Підліски, Ситихів Дублянської міської ради Жовківськогог району Львівської області, сіл Великі Грибовичі, с. Малі Грибовичі, с. Збиранка Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області, сіл Гряда, Воля-Гомулецька Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області с. Мелехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області в Дублянську міську об`єднану територіальну громаду з центром у місті Дубляни від 26 січня 2020 року було висловлено пропозицію про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад міста Дубляни, сіл Малі Підліски, Ситихів Дублянської міської ради Жовківськогог району Львівської області, сіл Великі Грибовичі, с. Малі Грибовичі, с. Збиранка Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області, сіл Гряда, Воля-Гомулецька Грядівської сільської ради Жовківського району Львівської області с. Мелехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області в Дублянську міську об`єднану територіальну громаду з центром у місті Дубляни.
		Про позицію та волю громади у цьому питанні скеровано листи Прем`єр - міністру України від 31 січня 2020 року №28/02-02, від 12 лютого 2020 року №55/02-02, від 24 лютого 2020 року, від 06 березня 2020 року №82/02-02/1 та Міністру розвитку громад та територій України від 31 січня 2020 року №27/02-02, від 12 лютого 2020 року №54/02-02, від 06 березня 2020 року №82/02-02/11.
		У цих листах Малехівська сільська рада повідомляла Львівську обласну державну адміністрацію, Прем`єр - міністра України, Міністра розвитку громад та територій України про те, що 26 січня 2020 року на проведених зборах громада одноголосно проголосувала проти єднання із містом Львовом, таким чином, висловивши свою категоричну позицію. Крім того, Малехівською сільською радою прийнято рішення від 06 лютого 2020 року №3 згідно з яким вирішено не надавати згоди на об`єднання Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області із Львівською міською радою (м. Львів) у Львівську об`єднану територіальну громаду.
		Крім того, Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області та Мурованською об`єднаною територіальною громадою Пустомитівського району Львівської області, керуючись статтею 140 Конституції України, Законом України « Про добровільне об`єднання територіальних громад», враховуючи громадські обговорення, прийнято рішення згідно з якими надано згоду на добровільне приєднання Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (с. Малехів) до Мурованської об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.
		Малехівська сільська рада скерувала голові Львівської обласної державної адміністрації та Прем`єр-міністру України листи від 16 квітня 2020 року №125/02-02 та від 15 квітня 2020 року №122/02-20 до яких долучила вказані рішення сільських рад та просила врахувати думку громади та Мурованської об`єднаної територіальної громади передбачити у проекті перспективного плану формування територій громад - Львівської області Малехівську сільську раду Жовківського району Львівської леті (с. Малехів) в складі Мурованської об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.
		У цих листах Малехівська сільська рада зазначила, що громада Малехів категорично проти об`єднання із містом Львовом про, що прийнято відповідні рішення, які неодноразово надсилались на адресу Кабінету Міністрів України та Львівській обласній державній адміністрації.
		Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач в особі Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області висловлював свою незгоду на об`єднання з Львівською міською радою, проте, матеріали справи не містять доказів того, що Львівською обласною державною адміністрацією під час під час розробки проекту перспективного плану формування територій громад Львівської області та Кабінетом міністрів України під час затвердження оскаржуваних розпоряджень було враховано думку громади с. Малехівка.
		Пунктом 13 Методики формування спроможних територіальних громад визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб`єктами господарювання та їх громадськими об`єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів. За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
		Водночас, в порушення зазначеного пункту Методики, матеріали справи не містять доказів того, що посадові особи Львівської облдержадміністрації проводили консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування.
		Також, суди попередніх інстанцій слушно звернули увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження залучення представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості Малехівської сільської ради, проведення консультацій під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області. Тобто, матеріалами справи не підтверджено дотримання принципу добровільності, прозорості та відкритості об`єднання громадян.
		Згідно з статтею 1 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.
		Положеннями статті 6 Закону № 280/97-ВР встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
		Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
		Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
		Згідно із частиною першою статті 71 Закону № 280/97-ВР територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
		При цьому, органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом (частини друга стаття 71 Закону №280/97-ВР).
		У відповідності до частини третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (частина перша статті 143 Конституції України).
		Так, згідно з частиною першою статті 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року, що ратифікована Україною 15 липня 1997 року та яка вступила в силу 01 січня 1998 року, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (Європейська Хартія).
		Згідно зі статтею 11 Європейської Хартії органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які втілені в конституції чи національному законодавстві.
		Відповідно до Рекомендації Rec (2004) 12 «Про процеси зміни кордонів та/або структури органів місцевої й регіональної влад» (ухвалено 20 жовтня 2004 року на 900-му засіданні заступників міністрів) реформи, що ґрунтуються на добровільній участі органів місцевої або регіональної влади певного рівня, є бажанішими, ніж реформи за законодавчим рішенням вищого органу влади всупереч бажанню нижчої ланки влади. Задля здійснення успішної реформи ініціативу «знизу догори» може бути доповнено ухвалою вищого органу влади, навіть усупереч волі деяких інших органів влади, що беруть участь у реформуванні. Задля успішності реформи ініціатива «згори донизу» має шукати добровільну підтримку відповідної ланки територіальної адміністрації, яка підлягає реформуванню.
		Учасники та інші зацікавлені представники мають брати участь у реформах, починаючи з підготовчого етапу.
		Злиття та інші реформи, пов`язані зі зміною меж, слід здійснювати тільки відповідно до принципів, гарантованих Європейською хартією місцевого самоврядування (наприклад, консультації з відповідними місцевими громадами, можливо, через референдум). Це не означає, що центральні органи влади не можуть створювати позитивні стимули органам місцевої чи регіональної влади для співробітництва, злиття, децентралізації або участі в деконцентрації.
		Разом з тим, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (стаття 6 Європейської хартії місцевого самоврядування).
		Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Концепція народовладдя, яка закріплена в Конституції України, передбачає взаємозв`язок безпосередньої (здійснення народного волевиявлення через вибори, референдуми тощо) та представницької (здійснення влади народом через органи державної влади та органи місцевого самоврядування) демократії, а також відсутність переваги жодної з цих форм здійснення влади народом.
		Положеннями розділу III «Вибори. Референдум» Конституції України унормовується порядок прийняття владних рішень самим народом, здійснення основного з політичних прав громадян - виборчого і, нарешті, формування ключових ланок державного механізму.
		Суд зазначає, що оскільки Малехівською сільською радою Жовківського району Львівської області висловлено заперечення проти об`єднання з Львівською міською радою, що не співвідноситься з принципом добровільності, який, за визначенням, вимагає активної або мовчазної згоди, однак відповідачем, без жодних обґрунтувань, не враховано таку незгоду, що у свою чергу, має своїм наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області та позивача, як жителя с. Мелехів, який є членом відповідної громади.
		Отже, відповідно до приписів Розділу II (статті 5-8) та Розділу III (статті 11) Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» при затвердженні Урядом у перспективному плані формування територій громад відповідної конфігурації спроможної територіальної громади передбачає обов`язкове погодження з органами місцевого самоврядування запропонованої конфігурації спроможної територіальної громади.
		Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про наявність ознак протиправності в діях Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові, у зв`язку з чим є підстави для визнання протиправним та нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м.   Львові.
		Оцінюючи доводи касаційних скарг, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційних скаргах не наведено.
		Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно з частиною першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.Г. Загороднюк
		 
		судді                                                                                                     Л.О. Єресько
		 
		                                                                                                    В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...