Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15792/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; внесення змін у реєстр акціонерів та оскарження дій реєстратора.
Надіслано судом: 01.11.2022. Зареєстровано: 02.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		26 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/15792/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
		за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О., 
		за участю представників:
		позивача - не з`явився, 
		відповідача - не з`явився,
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо 
		предмета спору на стороні відповідача - Голубенка С.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва
		(суддя - Спичак О.М.)
		від 19.05.2021,
		та постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Майданевич А.Г., судді - Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.)
		від 06.07.2022,
		за позовом  ОСОБА_1 
		до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екос-53А»,
		про визнання недійсними реєстраційних дій та зобов`язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 14.04.2021 (а.с. 120, т. 1) про визнання недійсними реєстраційних дій державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни (реєстраційні записи: № 10661050004011553, № 10661070005011553 від 23.06.2018), вчинених щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Самоврядна громада Жукова 53-А» під час дії судової заборони. Просив зобов`язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубину А.Б. відновити відомості про юридичну особу ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» станом на 20.06.2018 шляхом внесення запису до ЄДРПОУ про визнання недійсним реєстраційного запису № 10661050004011553 від 23.06.2018 (зміна повного, скороченого найменування, зміна складу або інформації про засновників, інші зміни) та реєстраційного запису № 10661070005011553 від 23.06.2018 (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи).
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем були вчинені реєстраційні дії щодо ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» (зміни повного і скороченого найменування, зміни складу або інформації про засновників, керівника тощо) незаконно, всупереч ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 20.06.2018 у справі № 754/7938/18, залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції від 13.12.2018, якою вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій з ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А».
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, у задоволенні позову відмовлено. 
		 
		30.07.2022 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. 
		 
		Підставами для скасування судових рішень зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 10.04.2018 у справі № 820/9811/13-а, згідно з якою реєстраційні записи, проведені в період дії судової заборони неможливо вважати законними; від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18, від 19.08.2020 у справі № 639/6295/16-ц, від 14.07.2020 у справі № 686/23977/18, від 08.07.2020 у справі № 612/808/18 щодо критеріїв визначення судом належного відповідача; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, від 18.09.2018 у справі № 826/14632/17. Стверджує про неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору вимог ст. 129, 129-1 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2, ст. ст. 18, 326 ГПК України, ст. ст. 18, 157 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 щодо обов`язковості судових рішень та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який підлягав застосуванню. Вважає, що ОСББ «Екос-53А» не може бути не лише відповідачем, а й учасником цієї справи. Посилається на те, що в додаткових поясненнях обґрунтував неможливість виконання судового рішення в цій справі будь-ким, окрім відповідного державного реєстратора. 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони прийняті відповідно до вимог ст. 236 ГПК України, а в задоволені касаційної скарги - відмовити з наведених у відзиві підстав.
		 
		25.10.2022 до Верховного Суду від ОСББ «Екос-53А» повторно надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, порушеного за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 296 ГПК України. 
		 
		Оскільки вказане клопотання фактично обґрунтоване доводами, яким Верховний Суд надав оцінку, про що прийняв ухвалу від 05.10.2022, то Верховний Суд не надає їм повторної оцінки і залишає його без задоволення.
		 
		Перевіривши матеріали справи, вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з ч. 5 ст. 302 ГПК України з огляду на таке.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що із витягу з ЄДРПОУ станом на 22.06.2018 вбачається державна реєстрація ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А», код ЄДРПОУ 39678489, керівник - ОСОБА_1
		 
		19.06.2018 ОСОБА_1 як голова правління ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій з ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» (код ЄДРПОУ 39678489) до закінчення розгляду спору у справі № 754/7938/18 та прийняття рішення у цій справі. 
		 
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20.06.2018 у справі № 754/7938/18, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.12.2018, забезпечено позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій з ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» до прийняття рішення у справі № 754/7938/18, за позовом ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання неправомочними загальних зборів ОСББ «Самоврядна громада Жукова-53-А» від 05.06.2018 та недійсними рішення зборів.  
		 
		23.06.2018 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубиною А.Б. внесено записи до ЄДРПОУ щодо ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А»: 1) державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - запис № 10661050004011553 від 23.06.2018 про зміну повного і скороченого найменування, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; 2) змін до відомостей про юридичну особу, які не пов`язані зі змінами в установчих документах - запис № 10661070005011553 від 23.06.2018; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.
		 
		Зокрема, з витягу з ЄДРПОУ станом на 23.06.2018 вбачається внесення змін щодо назви юридичної особи - з ОСББ «Самоврядна громада Жукова 53-А» на ОСББ «Екос-53А»; зміна керівника - з ОСОБА_1 на ОСОБА_5 , які оскаржує позивач. 
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідачем у цій справі, з огляду на предмет спору, повинна бути особа, якої стосуються вчинені державним реєстратором дії (внесені записи) та які оскаржуються позивачем, а не сам державний реєстратор. Встановили, що визначений позивачем відповідач - державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Дубина А.Б. не є належним відповідачем у справі № 910/15792/20, а ним є ОСББ «Екос-53А».
		 
		Висновок судів попередніх інстанцій про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа щодо якої були здійснені ці дії (запис) викладено і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.
		 
		Разом з цим, у постанові від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, за позовом ОСОБА_6 до державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Савенкової О.В., державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Максименко М.В., державного реєстратора Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Желінського В.М., треті особи: ТОВ «ХК Київреставратор», Громадська організація «Український нагляд», Компанія ЛЄДОЄН ХОЛДІНГ ЛТД (Ledoen Holding Ltd, Британські Віргінські острови), про визнання протиправними та скасування реєстраційних дії, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення ОСОБА_6 до суду із цим позовом викликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства. На думку Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшов правильного висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у справі № 805/4506/16-а не викладала висновок про те, що визначені позивачем державні реєстратори є неналежними відповідачами у цій справі.
		 
		У справі № 462/2646/17, за позовом ОСОБА_7 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Війтівській», про визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, Велика Палата Верховного Суду змінила постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018 в частині встановлення предметної юрисдикції, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови Великої Палати Верховного Суду та визначивши право позивача на звернення із цим позовом до суду в порядку господарського судочинства.
		 
		У цьому спорі відповідачем було визначено Управління державної реєстрації Львівської міської ради, а не особу, щодо якої вчинені відповідні реєстраційні дії, які оскаржуються.
		 
		У п. п. 7.20, 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, серед іншого, міститься висновок про те, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача. Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб.
		 
		У справі № 904/5857/17 позивач зазначив відповідачем державного реєстратора Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області Руденко В.І., а ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2017 ТОВ «Нива - 2010», щодо якого вчинялись реєстраційні дії, було залучено відповідачем-2.
		 
		Тобто у цій справі Велика Палата Верховного Суду переглянула справу за наявності двох відповідачів - відповідного державного реєстратора та ТОВ «Нива - 2010», яких визнала належними відповідачами у цій справі.
		 
		Отже, за подібного предмету спору - визнання незаконними та скасування реєстраційних дії, вчинених державним реєстратором щодо третьої особи, Велика Палата Верховного Суду в одних справах - зокрема у справах № 462/2646/17, № 805/4506/16-а не заперечує можливість розгляду такого спору, якщо у ньому відповідачем є державний реєстратор, вказуючи лише на те, що такий спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, а в інших справах № 570/3439/16-ц, № 910/7781/19, № 823/2042/16 - зазначає про те, що належним відповідачем є особа щодо якої вчиняються відповідні реєстраційні дії, а не державний реєстратор. Також, Велика Палата Верховного Суду переглянула справу № 904/5857/17 за наявності двох відповідачів, яким, в тому числі, є і державний реєстратор, а не лише особа щодо якої вчинялись спірні реєстраційні дії. 
		 
		Вказане свідчить про неоднозначність підходів Великої Палати Верховного Суду у визначенні питання хто є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дії, вчинених державним реєстратором щодо третьої особи - особа щодо якої вчиняються ці дії, державний реєстратор чи ними є одночасно і вказана особа і державний реєстратор.
		 
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.
		 
		На цей час у господарських судах триває розгляд спорів у подібних правовідносинах, а тому вирішення вказаного питання є важливим у формуванні єдиної правозастосовчої практики судів.
		 
		Частиною 5 ст. 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. 
		 
		Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (подібний висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 916/1526/20).
		 
		У цьому випадку кількісний критерій необхідності передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду розкривається в наявності значної кількості спорів про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій державного реєстратора, так і наявністю неоднозначного підходу Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення цього питання, зокрема, але не виключно, у наведених вище судових справах. 
		 
		Якісний критерій розкривається в тому, що від встановлення того, хто є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором, щодо третьої особи, залежатиме правильність розгляду таких видів спорів, а також сприятиме формування однозначної практики судів з цього питання.
		 
		З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду дійшов висновку про передання цієї справи № 910/15792/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з ч. 5 ст. 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему - хто є відповідачем у спорі, коли об`єктом оскарження є реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором під час дії судової заборони щодо третьої особи, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		При цьому, необхідно зазначити про таке.
		 
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		 
		Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		 
		До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється.
		 
		Частиною 1 ст. 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		 
		Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		 
		Згідно з ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
		 
		За змістом ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього кодексу. 
		 
		Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. 
		 
		Відповідачем у судовому процесі є особа, якій пред`явлено позовну вимогу.
		 
		З огляду на зміст наведених норм вбачається, що захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача.
		 
		Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.
		 
		Отже, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення.
		 
		Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
		 
		Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус (ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань»).
		 
		За ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань» повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.
		 
		Подання документів для державної реєстрації за змістом ст. 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абз. 1 п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону).
		Водночас ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). 
		Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).    
		Суд не позбавлений права скасувати в судовому порядку недостовірний запис державного реєстратора в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача, який звернувся за їх захистом.
		За ч. 5 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого п. 2 ч. 1 цієї статті: 1) звертається до суду за роз`ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб`єкта державної реєстрації; 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.
		Вчинення державним реєстратором дій, які оскаржує позивач, з огляду на те, що вони порушують його права чи законні інтереси, а також скасування реєстраційних дій на підставі ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що і державний реєстратор є безпосереднім суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (оскарження його дій), що є основним критерієм віднесення його до таких учасників справи як відповідач. 
		Отже, державний реєстратор є належним відповідачем у спорах про визнання незаконною та скасування реєстраційної дії, вчиненої ним щодо третьої особи, під час якої лише ним допущені порушення вимог закону та права позивача, за захистом яких останній звернувся до суд.
		З урахуванням наведеного, з метою вирішення виключної правової проблеми та забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики у суспільно значимих відносинах, справа № 910/15792/20 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Керуючись ст. ст. 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		справу № 910/15792/20 Господарського суду міста Києва разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                              Л. Стратієнко 
		 
		Судді                                                                                           С. Бакуліна
		 
		                                                                                                   О. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...