Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/21618/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2022. Зареєстровано: 02.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/761/3136/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000521

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/21618/22
		Провадження №1-кп/761/3136/2022 
		 
		В И Р О К 
		Іменем України
		18 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                                        ОСОБА_3
		за участю:
		секретаря судових засідань                                ОСОБА_4 
		прокурора                ОСОБА_5 
		захисника                ОСОБА_6 
		обвинуваченого                 ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в режимі відеоконференції з ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1», а також із захисником за допомогою сервісу EasyCon кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022000000000521 від 29.09.2022 щодо 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Свердловськ, Луганської області, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, маючого одну неповнолітню дитину - 2006 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014); ч. 1 ст. 2583; ч. 2 ст. 260 КК України
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі - АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, Російська федерація (далі - російська федерація) чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VІП від 18.01.2018, діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол I), від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12.08.1949, є формою збройного конфлікту.
		Збройна агресія російської федерації на території Донецької та Луганської областей здійснювалася шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької та Луганської областях та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про державну самостійність луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
		Самопроголошеним головою «лнр» 07.10.2014 виданий указ № 15, згідно із яким, створене незаконне збройне формування так званої «лнр» - «народна міліція». Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію та кураторів з російської федерації.
		Встановлено, що до складу «нм «лнр» входить структурний підрозділ - «батальйон патрульної поліції «мвд «лнр» та «4 окрема мотострілкова» бригада, які складаються з батальйонів та окремих підрозділів забезпечення.
		В той же час, ОСОБА_1 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.
		Так, ОСОБА_1 , в квітні 2015 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області України - у місті Свердловськ Луганської області Україна добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - військової частини НОМЕР_1 «нм «лнр», де прослужив до квітня 2016 року.
		В подальшому продовжуючи свій злочинний умисел, повторно, у квітні 2016 року добровільно підписав (продовжив) контракт строком на три роки на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - військової частини НОМЕР_1 «нм «лнр» на посаду командира відділення, де прослужив до травня 2019 року.
		19.02.2022 головою «лнр» підписано указ № УТ-98/22 «Про проведення загальної мобілізації», та оголошено повну мобілізацію.
		В свою чергу, 24.02.2022, громадянин України ОСОБА_1 , добровільно прибув до пункту збору мобілізованих «лнр», чим надав згоду на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією - «нм «лнр».
		В періоди з квітня 2015 року по травень 2019 року та з 24.02.2022 по 10.09.2022, ОСОБА_1 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації російської федерації, а саме: бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів «лнр»; проходити військову службу по контракту в період установленим дійсним контрактом терміном в «народній міліції «лнр»; строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів; в період проходження військової служби по контракту добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством і другими нормативно-правовими актами «лнр», виконувати вимоги військової присяги, законодавства про службу в «народній міліції» і других нормативно-правових актів «лнр»; при скоєнні правопорушень, нести всі види юридичної відповідальності відповідно до законодавства «лнр»; дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника); дотримуватися установлений порядок користування секретними документами і військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості отримані в ході проходження військової служби.
		В подальшому, політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		22.02.2022 Президент російської федерації (далі - президент російської федерації) направив до Ради Федерації (далі - ради федерації) звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24.02.2022 приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		14.03.2022 Указом Президента України № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб.
		18.04.2022 Указом Президента України № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб.
		17.05.2022 Указом Президента України № 342/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.08.2022 строком на 90 діб.
		12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 року строком на 90 діб.
		В свою чергу, громадянин України ОСОБА_1 , на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України, на посаді командира відділення у складі збройних сил російської федерації, а саме незаконного збройного формування так званої «нм «лнр» - 202 стрілецького полку 2 батальйону 4 роти 2 взводу вогневої підтримки, виконував бойові завдання пов`язані із військовим захопленням території України.
		Так, громадянин України ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі незаконних збройних формувань так званої «нм «нлр» - 202 стрілецького полку 2 батальйону 4 роти 2 взводу вогневої підтримки, на посаді командира відділення, у період з 24.02.2022 по 10.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою зброю (АК 74 калібру 5,45 мм) та боєкомплектом у кількості одного спорядженого магазину у кількості 30 патронів, керуючись статутами збройних сил російської федерації та «нм «лнр», виконував обов`язки «розвідника-стрільця» в різних видах бою та формах його забезпечення, а саме брав участь в стрілецьких боях, а також забезпечував безпеку контрольних пропускних пунктів, перевірку документів мешканців населених пунктів, які захоплені збройними силами російської федерації під час повномасштабного вторгнення, на предмет виявлення військовослужбовців Збройних Сил України.
		Злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена 10.09.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України неподалік села Семенівка Куп`янського району Харківської області.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , вчинив: державну зраду, а саме: діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України;
		участь у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 2583 КК України;
		участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав повністю, дав показання, згідно з якими, 22.02.2022 року повернувшись з роботи до дому у нього працівниками поліції були відібрані документи та ними було зазначено, що отримати вказані документи він зможе 24.02.2022 у військкоматі, прибувши 24.02.2022 до військкомату їх було відправлено до м. Валуш, де їх одягнули у військову форму та далі було відправлено до гуртожитку для отримання зброї. Після чого, їх відправили до м. Сведловськ на залізничну станцію «Червона могила» і в подальшому було відправлено до російської федерації для укомплектування, і через деякий час їх було відправлено до України де він вже зрозумів, що відбувається, та зазначив, що їх розмістили в м. Балаклія на військовому заводі. Приблизно через тиждень їх взвод зібрали біля селища ОСОБА_2 , де останні були декілька днів і їх відправили до селища Калинівка, у вказаному селище їм була дана команда на встановлення блокпосту та окопування на даній території, а також зазначив, що вони ходили на чергування на блокпост. В подальшому, через тиждень їх відправили до селища Степок, де їх розділили на два підрозділи, один підрозділ будував блокпост, а інші дислокувалися на степі, і в порядку черговості вони змінювалися. Будучи на вказаних позиціях приблизно два місяці, їх відправили до передову лінію, оскільки війська рф виїхали з вказаних позицій. На вказаній позиції вони також окопалися, будували бліндажі та здійснювали перевірку документів у громадян. На вказаних позиціях вони були до 06.09.2022, поки Збройні Сили України не почали контрнаступ на них, і вони не почали відходити із займаних позицій, та 10.09.2022 у селищі Семенівка він був взятий в полон військовослужбовцями Збройних Сил України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів у відповідності ч.3 ст.349 КК України, враховуючи, що учасники судового провадження, вважали за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, - суд розглянув кримінальне провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження обставин провадження допитом обвинуваченого ОСОБА_1 .
		Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, розглядаючи кримінальне провадження з дотриманням положень ст.337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111; ч. 1 ст. 2583; ч. 2 ст. 260 КК України.
		Суд, кваліфікує дії ОСОБА_1 : за ч. 1 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 2583 КК України, як участь у терористичній організації; за ч. 2 ст. 260 КК України як участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 : вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого та тяжких кримінальних правопорушень, дані про його особу, що він, є особою раніше не судимою, не одруженим, має одну неповнолітню дитину. 
		Суд вважає за можливо врахувати у якості обставин що пом`якшує покарання, обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття. 
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, особу винного, ставлення до вчиненого, отримання останнім грошової винагороди за вчинені ним дії у складі незаконного збройного формування, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за вчинені кримінальні правопорушення в межах санкції статтей за яким визнав його винуватим наближеним до максимальних, у виді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна належного йому на праві власності за кожне кримінальне правопорушення, оскільки він отримував грошову винагороду за участь у терористичній організації та участь у діяльності незаконного збройного формування. 
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив сукупність кримінальних правопорушень, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, із застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Таке покарання в даному випадку є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.
		Враховуючим, що на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_1 фактично був затриманий 10.09.2022 року, строк відбування покарання йому слід рахувати саме з даного моменту.
		Враховуючи, що обвинувачений утримується в умовах ізоляції від суспільства як військовополонений на підставі спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України, то з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому судом покарання, слід застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні:
		за ч. 1 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі на строк 13 (тринадцять) років, з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності;
		за ч. 1 ст. 2583 КК України у виді позбавленні волі на строк 8 (вісім) років, з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності;
		за ч. 2 ст. 260 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття  ОСОБА_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк на 13 (тринадцять) років, з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_1  рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 10.09.2022 року.
		Застосувати до  ОСОБА_1  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...