Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/25171/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.11.2022. Зареєстровано: 02.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: A/855/11515/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25171/21                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2022 року                                                                                            м. Київ
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Єгорової Н.М.,
		суддів                    - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
		при секретарі                    - Поляновській О.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Фонд державного майна України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -
		ВСТАНОВИЛА:
		У вересня 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, яким просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 10 червня 2021 року № 1455/1496 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва".
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
		Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Детальний план території затверджений оскаржуваним рішенням не відповідає чинному Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року, оскільки розроблений ПП "АГР" за замовленням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі проекту Генерального плану міста Києва до 2025 року.
		Додатково наголосив, що судом першої інстанції не враховано Протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 21 грудня 2020 року у справі №007-а-19, в якому зазначено, що проект Детального плану території має розбіжності з положеннями діючого Генерального плану міста Києва на період до 2020 року. 
		Крім того звернув увагу, що улаштування буферного парку "Берізка Шевченка" на частині 114 кварталу лісу по Детальному плану території, затвердженому оскаржуваним рішенням є грубим порушенням законодавства України, водночас земельні ділянки 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 є землями сільськогосподарського призначення, однак Детальним планом території на вказаних ділянках передбачена житлова забудова.
		Третя особа Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до суду відзив, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки Детальний план території розроблений на підставі Генерального плану міста Києва до 2020 року, концепцію стратегічного розвитку міста Києва, стратегію розвитку міста Києва до 2025 року, програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, техніко-економічного обґрунтування концепції реконструкції системи газопроводів в Києво-Святошинському, Вишгородському і Бородянському районах Київської області та в північно-західній частині м. Києва, технічної документації щодо якісної характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки, яка знаходиться на Великій Окружній дорозі у Оболонському районі м. Києва, цільової програми "Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2020 роки", комплексної схеми транспорту до 2020 року.
		Додатково звернув увагу, що згідно з положеннями Генерального плану міста Києва до 2020 року передбачено зростання житлового фонду міста майже у 1,5 рази, підвищення житлової забезпеченості мешканців міста переважно за рахунок будівництва багатоповерхових житлових будинків на вільних від забудови територіях (з них землі сільськогосподарського призначення 37,9%), водночас розвиток сільськогосподарського виробництва на території м. Києва чинним Генеральним планом не передбачений, оскільки суперечить визначеній стратегічній меті розвитку м. Києва.
		Також наголосив, що забудова лісових кварталів, що входять до меж оскаржуваного ДПТ його положеннями не передбачається, що підтверджується графічними матеріалами, а вказані лісові квартали зберігають своє функціональне призначення - території зелених насаджень загального користування.
		Третя особа Фонд державного майна України подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Відзив обґрунтований тим, що при визначенні детальним планом території функціональної зони, не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонувань, водночас до затвердження оскаржуваного рішення нормативних документів - рішень щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва на період до 2020 року не приймалось, зокрема щодо внесення змін до Генерального плану в частині зміни функціонального призначення в межах земельних ділянок 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 з земель сільськогосподарського призначення на житлову забудову.
		Додатково наголосив, що за Генеральним планом міста Києва на період до 2020 року на ділянці проектування житлового мікрорайону передбачалася зокрема подальша експлуатація тепличного господарства Агрокомбінату "Пуща-Водиця", здебільшого для ведення сільськогосподарської діяльності та організації комунально-складської території.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішенням Київської міської ради (ІІ сесії ІХ скликання) від 10 червня 2021 року № 1455/1496 "Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва", затверджено детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва (т. 1, а. с. 18-33) (далі - Детальний план).
		Відповідно до витягу з стенограми пленарного засідання 10 червня 2021 року (т. 1, а. с. 41-58) вбачається, зокрема, що Департаментом проведено процедури: громадське обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; громадське обговорення проекту Детального плану; консультації з державними органами влади; консультації з управлінням екології та природних ресурсів, Департаментом охорони здоров`я, Міністерством енергетики та захисту довкілля України, з Міністерством охорони здоров`я; громадські слухання Детального плану. Результати розгляду пропозицій громадськості, довідка про громадське обговорення, довідки про проведення консультацій з державними органами оприлюднено на сайті Департаменту, про що розміщені відповідні повідомлення у друкованих засобах масової інформації - газетах "Хрещатик Київ" та "Голос України". Проект Детально плану також розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті.
		Проект Детально плану опубліковано на офіційному сайті Департаменту, а також у друкованих засобах масової інформації - газетах "Хрещатик Київ" № 68 (5347) від 22-23 жовтня 2020 року та "Голос України" № 195 (7452) від 23 жовтня 2020 року. 
		Відповідно до результатів розгляду пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту Детального плану (громадське обговорення з 17 грудня 2019 року по 27 січня 2020 року, громадські слухання 14 січня 2021 року) вбачається, що зауваження та пропозиції громадськості (у тому числі, Позивача) були розглянуті, а також враховані (повністю, частково) або обґрунтовано відхилені (т. 2, а.с. 11-32).
		За результатами громадського обговорення складена довідка, якою також підтверджено розгляд та врахування (повністю, частково) пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту Детального плану (т. 2, а.с. 33-54).
		Довідку громадського обговорення було опубліковано на офіційному сайті Департаменту, про що розміщено повідомлення в друкованих засобах масової інформації - газетах "Хрещатик Київ" № 68 (5347) від 22-23 жовтня 2020 року та "Голос України" № 195 (7452) від 23 жовтня 2020 року. 
		Відповідно до протоколу засідання секції архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури м. Києва від 21 грудня 2020 року у справі №007-а-19 (т. 1, а. с. 59-60), ухвалено рекомендувати проект Детального плану до затвердження у відповідності до повноважень міської ради з урахування зауважень і рекомендацій.
		Головне управління ДСНС України у м. Києві, щодо надання висновку до проекту Детального плану, не заперечувало проти застосування містобудівної документації, при умові дотримання вимог державних будівельних норм та вимог містобудівного законодавства (том 1, а. с. 61).
		Департамент охорони культурної спадщини щодо погодження Детального плану повідомив, що рекомендує його для подальшого розгляду і погодження у встановленому порядку (т. 1, а. с. 61 зворотній бік).
		Департамент земельних ресурсів зауважень до проекту Детального плану не мав (т. 1, а.с. 62).
		Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначило, що не заперечує щодо подальшого розгляду та опрацювання на засіданні архітектурно-містобудівної ради матеріалів проекту Детального плану (т. 1, а. с. 62, зворотній бік аркуша).
		Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду проекту Детального плану інформував, що враховуючи перенавантаження існуючої мережі закладів освіти та прогнозоване збільшення кількості населення, наполягав на необхідності в будівництві нових закладів освіти для забезпечення потреб мешканців мікрорайону місцями в загальноосвітніх та дошкільних закладах освіти (т. 1, а. с. 63).
		Управління патрульної поліції у м. Києві інформувало Департамент про погодження проекту Детального плану в частині дотримання вимог правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (т. 1, а. с. 67).
		За результатом консультацій з органами виконавчої влади у процесі стратегічної екологічної оцінки Детального плану було складено довідку (т. 1, а.с. 115-118), якою підтверджено врахування (повне/часткове) пропозицій та зауважень відповідних органів, або обґрунтоване їх відхилення. Зазначену довідку опубліковано на офіційному сайті Департаменту, про що розміщено повідомлення в друкованих засобах масової інформації - газетах "Хрещатик Київ" № 68 (5347) від 22-23 жовтня 2020 року та "Голос України" № 195 (7452) від 23 жовтня 2020 року. 
		Листом від 16 квітня 2021 року № 032/04 Приватне підприємство "АРГ", як розробник проекту Детального плану, повідомило Департамент, що зауваження та пропозиції, які надійшли під час громадських слухань, опрацьовані та повністю враховані у містобудівній документації (т. 1, а.с. 64).
		Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану опублікована в газеті "Голос України" № 246 (7001) від 21 грудня 2018 року (том 1, а. с. 71, зворотній бік аркуша), в газеті "Хрещатик" № 139 (5190) від 21 грудня 2018 року (том 1, а. с. 72) та на сайті Департаменту (т. 1, а. с. 73).
		Громадські слухання були проведені 14 січня 2020 року, за участі 373 зареєстрованих учасників громадськості (т. 1, а.с. 75-78; т. 2, а.с. 56 -71), за результатом яких складено протокол щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту Детального плану (т. 2, а.с. 54 -56).
		Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури м. Києва від 28 вересня 2021 року № 055-22776 позивачу повідомлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів нового будівництва в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0044, протягом 2013-2021 років не видавалися (т. 3, а.с. 40). 
		Листом Департаменту земельних ресурсів від 28 вересня 2021 року № 0570202/2-26824, позивачу повідомлено, що  земельні ділянки: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010 надані у постійне користування ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" для ведення сільськогосподарської діяльності; земельна ділянка 8000000000:78:137:0044, - перебуває у постійному користуванні ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" з цільовим призначенням: для влаштування та подальшої експлуатації  пасіки (т. 3, а. с. 41).
		Листом від 30 вересня 2021 року № 055-232777 Департамент повідомив позивача, що відповідно до проектних рішень ДПТ, земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:78:137:0005, - віднесена до території комунальних підприємств; 8000000000:78:137:0010, - віднесена до території громадської забудови, багатоквартирної забудови, закладів освіти, комунальних підприємств, інженерної інфраструктури, зелених насаджень спеціального призначення; 8000000000:78:137:0044 - віднесена до території багатоквартирної забудови, комунальних підприємств та зелених насаджень спеціального призначення (т. 3, а. с. 42).
		Вважаючи рішення Київської міської ради від 10 червня 2021 року № 1455/1496 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
		Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано процедуру розроблення містобудівної документації, яка визначена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком № 290. Крім того матеріали справи не містять жодного доказу порушення прав, свобод чи інтересів позивача спірним рішенням на момент його звернення до суду. 
		Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.
		Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (п. 3). 
		Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (п. 7).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
		Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
		Частиною 4 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
		Відповідно до ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях (ч. 1).
		Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад (ч. 2).
		Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону (ч. 4).
		Згідно з ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (ч. 1).
		Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів.
		Затвердження детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (ч. 2).
		На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території (ч. 3).
		Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Частиною 5 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
		Згідно з ч. 6 чт. Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування (ч. 7 ст. 19).
		Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
		Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується протягом 30 днів з дня його подання (ч. 8 ст. 19).
		Детальний план території не підлягає експертизі (ч. 9 ст. 19).
		Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (ч. 10 ст. 19).
		Відповідно до ст. 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах (ч. 1).
		Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів (ч. 2).
		Згідно з ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
		Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20 березня 2018 року № 2354-VIII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.
		Згідно з ст. 12 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів (ч. 1).
		Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості (ч. 2).
		Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник (ч. 3).
		Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті (ч. 4).
		За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією (ч. 9).
		Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 10).
		Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Пунктом 42 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначає Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального від 16 листопада 2011 року № 290 (далі- Порядок № 290).
		Пунктом 4.1. розділу IV. Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 4.3. розділу IV).
		Генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території розробляються суб`єктами господарювання, у складі яких є архітектор, що має кваліфікаційний сертифікат (пункт 4.5. розділу IV).
		Детальний план території як окрема містобудівна документація розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області) (пункт 4.8. розділу IV).
		Пунктами 4.9., 4.10. розділу IV. Порядку № 290 встановлено, що крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні: звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".
		Крім функцій, передбачених у пункті 1.5 розділу I цього Порядку, розробник містобудівної документації на місцевому рівні: бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.
		Відповідно до п. 4.12. розділу IV Порядку № 290 детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
		Детальний план території, розташованої за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
		Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна місцева державна адміністрація забезпечують оприлюднення містобудівної документації на місцевому рівні протягом 10 робочих днів з дня її затвердження.
		Графічні матеріали містобудівної документації оприлюднюються у форматах файлів, які підтримують векторну графіку та дозволяють їх копіювання.
		Отже розроблення та затвердження детального плану території належить до компетенції органу місцевого самоврядування, зокрема, міської ради, яка виступає замовником розроблення такої містобудівної документації.
		Отже як вірно зазначено судом першої інстанції у спірних правовідносинах відповідач здійснював реалізацію згаданої компетенції. 
		Рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 824/7060 затверджено Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, якою визначені основні цілі, завдання та заходи стратегії, зокрема, щодо гармонійного розвитку міста, з урахуванням інтересів громадськості, бізнесу та влади, до яких належить, окрім іншого, розробка та затвердження нового Генерального плану, а також відповідної містобудівної документації (в т.ч. планів зонування, детальних планів територій) з урахуванням наявних галузевих концепцій розвитку і європейських норм/стандартів в галузі сталого міського планування та будівництва (п. 2.1. Стратегії).
		Рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі - Програма) та доручено Департаменту виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.
		Водночас Програма створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві на період 2014 - 2024 (далі - Програма) підготовлена відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою забезпечення реалізації Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, схваленої рішенням Київської міської ради від 15 грудня 2011 року №824/7060.
		Згідно з п. 1 Програми вбачається, що за останні роки значно активізувалась містобудівна діяльність у м. Києві, стабільно зростають обсяги будівництва житла, об`єктів громадського, дорожньо-транспортного, інженерного та соціального призначення.
		Проекти детальних планів територій, розроблені у 2000 - 2010 рр., на сьогодні застаріли у зв`язку із зміною нормативно-правової бази, необхідністю урахування рішень про надання земельних ділянок для будівництва, змін власників та функціонального призначення об`єктів нерухомого майна на цих територіях, новітніх технологій проектування.
		Відсутність затверджених планів зонування територій та детальних планів територій призводить до хаотичного розміщення об`єктів, порушення вимог охорони довкілля та культурної спадщини, не дає можливості встановити обґрунтовані параметри об`єктів при видачі містобудівних умов та обмежень.
		Розміщення об`єктів без затверджених детальних планів територій ускладнює проектування вулиць та транспортних розв`язок, призводить до порушень червоних ліній, розміщення комерційно прибуткових об`єктів на територіях перспективного розташування нових парків і скверів, дошкільних освітніх закладів та шкіл.
		Відповідно до законодавства при відсутності затвердженого детального плану території чи плану зонування території забороняється відведення земель для розміщення об`єктів містобудування, що спричиняє погіршення інвестиційного клімату.
		Підпунктом 3.1. п. 3 Програми визначено, що шляхами розв`язання проблем є, зокрема, розроблення та затвердження детальних планів територій комплексної забудови та реконструкції з урахуванням громадських інтересів та інвестиційних намірів, потреб розміщення доступного житла, комплексного розвитку соціальної сфери та інженерно-транспортної інфраструктури, охорони довкілля та культурної спадщини.
		Відповідно до пункт 5 Програми, організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014-2024 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій.
		Згідно з відповідним переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014-2024 рр. віднесено, у тому числі, детальні плани територій, зокрема, детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова, північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва.
		Як встановлено судом першої інстанції саме на виконання наведених норм, відповідачем були здійснені дії, спрямовані на розроблення та затвердження Детального плану.
		Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджуються обставини проведення відповідачем процедур, зокрема: громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; громадського обговорення проекту Детального плану; консультацій з державними органами влади; громадських слухань Детального плану.
		Отже відповідачем дотримано вимоги ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктів 4.1., 4.5., 4.10. Порядку № 290. 
		Крім того судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджуються обставини розгляду і врахування (повністю або частково) зауважень та пропозицій громадськості, а також належне обґрунтування по зауваженням та пропозиціям, які відхилені.
		Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути вагу на те, що згідно з протоколом засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-будівельної ради від 21 грудня 2020 року у справі №007-а-19 протягом обговорення внесені наступні рекомендації і пропозиції:
		1. Зазначити, що проекті рішення в представленому проєкті детального плану території (далі - ДПТ) мають розбіжності з положеннями діючого генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2020 року.
		2. Рекомендовано розробникам: 
		- доопрацювати транспортно-пішохідну схему;
		- опрацювати питання кореляції етапів реалізації проєктних рішень ДПТ з етапністю реалізації проєктів будівництва прилеглих транспортних розв`язок та Великої Кільцевої дороги;
		- з графічних матеріалів проєкту ДПТ вилучити позначену поза межами проєктування дорогу (у тому числі червоні лінії), що поєднує просп. Маршала Рокосовського з перспективною Великою Кільцевою дорогою;
		- урахувати рекомендації та зауваження, викладені в рецензії та у висновках державних органів, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації.
		3. Проєкт забудови території в межах даного ДПТ уточнити на подальших стадіях проєктування та надати на розгляд архітектурно-містобудівної ради в установленому порядку.
		4. Звернути увагу, що подальше вирішення питання землевідведення потребує дотримання необхідної процедурної частини у встановленому законодавством порядку.
		Також вказаним протоколом ухвалено рекомендувати до затвердження проєкт детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова, північної та західної меж лісу в Оболонському районі м. Києва у відповідності до повноважень міської ради з урахуванням зауважень і рекомендацій, зазначених у п. 2.
		Під час розгляду справи представник третьої особи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначив, що вказані зауваження та рекомендації було враховано.
		Отже з урахуванням викладеного доводи апелянта про те, що протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 21 грудня 2020 року у справі №007-а-19, підтверджує невідповідність детального плану території положеннями діючого Генерального плану міста Києва на період до 2020 року щодо зміни цільового призначення земельних ділянок 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 є помилковими.
		Щодо доводів апелянта про те, що влаштування буферного парку "Берізка Шевченка" на частині 114 кварталу лісу по Детальному плану території, затвердженому оскаржуваним рішенням є грубим порушенням законодавства України колегія суддів зазначає наступне.
		Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
		Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Згідно з визначенням буферний парк (як різновид лісопарку) - це упорядкована частина території лісу населеного пункту, розташована на межі міста з лісом та призначена для вільного короткотривалого відпочинку.
		Буферні парки відносяться до міських лісів і являються частиною лісового фонду України.
		Крім того колегія суддів звертає увагу, що згідно з графічними матеріалами детального плану території межі лісу не змінились.
		Отже, на переконання колегії суддів, влаштування буферного парку "Берізка Шевченка" на частині 114 кварталу лісу відповідно до Детального плану території не змінює функціонального призначення вказаної зони, відповідно доводи апелянта щодо порушення законодавства у зазначеній частині є помилковими.
		Стосовно доводів апелянта про те, що земельні ділянки 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 за Генеральним планом міста Києва на період до 2020 року є землями сільськогосподарського призначення, водночас детальним планом території протиправно змінюється їх цільове призначення, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з графічних матеріалів Генерального плану міста Києва на період до 2020 року функціональне призначення вказаних земельних ділянок - території виробничої промисловості.
		Відповідно до графічних матеріалів детального плану території затвердженого оскаржуваним рішенням функціональне призначення вказаних земельних ділянок - території громадської забудови.
		Згідно з п. 4 Генерального плану міста Києва на період до 2020 року основним напрямком територіального розвитку м. Києва, який відповідає вимогам покращення та оздоровлення міського середовища, є підвищення інтенсивності використання територій за рахунок більш повного та раціонального використання вже зайнятих територій, а також територій, що підлягають освоєнню. Основними заходами підвищення інтенсивності використання території є зокрема: освоєння сільськогосподарських територій та територій, що не використовуються.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо щодо планування використання земель" від 16 червня 2020 року №711-ІХ, внесено зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнивши п. 6-3 такого змісту:
		"6-3. Встановити, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, водних об`єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки."
		Судом встановлено, що згідно з Публічною кадастровою картою України станом на 26 жовтня 2022 року цільове призначення земельних ділянок 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 - землі сільськогосподарського призначення.
		Отже з урахуванням викладеного, доводи апелянта про те, що детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням, не уточнює територію, а по суті змінює цільове призначення земель (з сільськогосподарського призначення на житлову забудову), які належать Агрокомбінату "Пуща-Водиця" на праві постійного користування є необґрунтованими та помилковими, оскільки цільове призначення земельних ділянок не змінилось, водночас змінилось виключно функціональне призначення, що відповідає положенням п. 6-3 розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". 
		Крім того під час розгляду справи судом досліджено Генеральний план міста Києва на період до 2020 року та встановлено помилковість доводів третьої особи Фонду державного майна України про те, що за Генеральним планом міста Києва на період до 2020 року на ділянці проектування житлового мікрорайону передбачалася зокрема подальша експлуатація тепличного господарства Агрокомбінату "Пуща-Водиця", здебільшого для ведення сільськогосподарської діяльності та організації комунально-складської території.
		Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем процедури розроблення детального плану території, що визначена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком №290. 
		Стосовно доводів відповідача та представника третьої особи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відсутності порушеного права позивача колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач з 1990 року є мешканцем Мінського масиву в Оболонському районі міста Києва і користувачем об`єктами соціальної інфраструктури та рекреації - північної та західної меж лісу в Оболонському районі, а саме лісовим масивом Святошинського лісового господарства, що розташований на території стосовно якої прийнято оскаржуване рішення. Крім того апелянт зазначив, що у зв`язку з будівництвом нового житлового мікрорайону територія Мінського масиву буде додатково забруднена вихлопами газів від транспортних засобів та створюватиметься додатковий шум, а також буде здійснено додаткове навантаження на навчальні заклади району. 
		Водночас колегія суддів зазначає, що порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
		Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що у позивача наявне право звернення до суду з даним позовом, оскільки вимоги стосуються безпосередньо його прав як мешканця територіальної громади, проте посилання останнього виключно на ймовірне порушення в майбутньому його прав суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
		При цьому, незгода позивача зі спірним рішенням не є свідченням порушення його прав, свобод чи інтересів.
		Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя                                                                                Н.М. Єгорова
		 
		Судді                                                                                                      Є.О. Сорочко
		 
		          І.В. Федотов
		 
		 
		Повний текст постанови складено "31" жовтня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...