Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/5641/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2022. Зареєстровано: 02.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2022.

Номер судового провадження: 2/201/2692/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/5641/22
		Провадження № 2/201/2692/2022
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		21жовтня 2022року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування наказу про призупинення трудових відносин, поновлення дії трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11.08.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про скасування наказу про призупинення трудових відносин, поновлення дії трудового договору, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (а.с. 1-4).
		Ухвалою судді Наумової О.С. від 22.08.2022р. відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 30).
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2022р. по справі № 201/10752/21 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» (третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «ПриватБанк»). Скасований наказ № Э.DN-УВ-2021-7296181-п від 09.09.2021р. АТ КБ «ПриватБанк» про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ «ПриватБанк». Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 434615,71 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення середньої заробітної плати за один місяць у розмірі 90720,68 грн. допущене до негайного виконання.
		Позивач у травні 2022 року отримав поштою від AT КБ «ПриватБанк» копію наказу про поновлення на роботі № Э.28.0.0.0/1-6922475 від 09.05.2022р. і копію наказу про призупинення дії трудового договору № Э.28.0.0.0/1-6924954 від 09.05.2022р. 
		Наказом про призупинення дії трудового договору № Э.28.0.0.0/1-6924954 від 09.05.2022р. дія трудового договору призупинена з 11.05.2022р. до дати припинення або скасування воєнного стану, припинено забезпечення роботою позивача та припинено нарахування та виплату заробітної плати. 
		Позивач вважає вказаний наказ неправомірним та таким що підлягає скасуванню, оскільки режим воєнного стану (військова агресія) як такий не є самостійною підставою призупинення трудових відносин. Головною умовою призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її в умовах воєнного стану.
		За даними офіційного сайту AT КБ «ПриватБанк» банк працює в безперебійному режимі в тих населених пунктах, в яких немає загроз для здоров`я й життя працівників та клієнтів та з урахуванням вимог Постанови Правління НБУ від 24.02.2022р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених вказаною постановою. Банк продовжує виконувати свої завдання та функції, забезпечуючи роботою своїх працівників. Про будь-які обставини, які унеможливлюють роботу AT КБ «ПриватБанк» офіційно не повідомляв.
		Позивач є працівником Головного офісу банка з дислокацією у м. Дніпрі, відділення та структурні підрозділи банку в Дніпрі працюють в штатному режимі (очно та дистанційно). До свого незаконного звільнення він, як і всі працівники Головного офісу банку в м. Дніпрі, працював в дистанційному режимі. 
		Відповідач, приймаючі рішення про призупинення дії трудового договору, не обґрунтував його, не зазначив, що конкретно перешкоджає забезпечувати позивача роботою, не надав конкретних відомостей та доказів про те, що він дійсно позбавлений можливості забезпечувати роботою, принаймні частково, або позбавлений можливості застосувати інші механізми такі, як дистанційна та або надомна робота, скорочення тривалості робочого часу.
		Також позивач пов`язує прийняття наказу про призупинення дії трудового договору із тим, що він має статус «викривача корупції», адже повідомляв до правоохоронних органів про вчинення керівництвом банку кримінальних правопорушень пов`язаних з корупцією.
		Вважав, що банк у зв`язку з незаконним призупиненням дії трудового договору, повинен виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи із середнього заробітку у розмірі 4219,57 грн., визначеного рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2022р. у справі № 201/10752/21, адже від час прийняття рішення про поновлення на роботі до прийняття наказу про призупинення дії трудового договору будь-яких рішень про зміну розміру оплати праці не приймалось, розмір оплати праці залишився незмінним.
		На підставі викладеного, просив скасувати наказ AT КБ «ПриватБанк» про призупинення дії трудового договору, поновити дію трудового договору, стягнути з AT КБ «ПриватБанк» середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 11.05.2022р. по день ухвалення рішення.
		Відповідач позовні вимоги не визнав. 28.09.2022р. представник відповідача ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 27.09.2021р.  а.с. 47) надав відзив на позовну заяву (а.с. 42-46), у якому відповідач не погодився із доводами позивача про незаконність наказу. Зазначив, що на виконання рішення суду банком 11.02.2022р. видано наказ № Э.28.0.0.0/1-6922475 від 09.05.2022р. про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Після цього видано наказ про призупинення трудового договору № Э.28.0.0.0/1-6924954 від 09.05.2022р., що було обумовлено неможливістю забезпечити позивача роботою у зв`язку з істотним зниженням кількості проваджень (активів), що перебували у роботі, що унеможливлювало виконання працівником визначених посадовою інструкцією трудових обов`язків в повному обсязі. Згідно із посадовою інструкцією заступника керівника департаменту з питань адвокатського та судового супроводу ГО, переліку трудових обов`язків слідує, що робота позивача полягала у відпрацюванні судових проваджень за кримінальними справами та виконанні похідних від цього функцій - організація роботи по супроводу проваджень, забезпечення представництва тощо. Таким чином, основним показником навантаження працівника є наявна в роботі підрозділу кількість кримінальних проваджень. Натомість за період з січня 2022 року по лютий 2022 року банком подано до правоохоронних органів лише по чотири заяви, а в період з березня 2022 року по травень 2022 року в роботі підрозділу СБ ГО не було жодної заяви про вчинення кримінального правопорушення, що призвело до відсутності навантаження та відповідної відсутності можливості надання роботодавцем роботи згідно з його трудовими обов`язками. 
		Згідно із витягом з програмного комплексу «Промінь» модулю «Система обліку судових справ» щодо справ, які були в роботі позивача (позначено як «только дела пользователя DN010677LTN», де DN010677LTN - логін позивача для входу в програмні комплекси) перебувало п`ять справ і останні дії по ним відбувались у 2012-2019 роках, тобто робота по цим справам була завершена. 
		Отже, незважаючи на те, що банк продовжував роботу під час воєнного стану, забезпечити позивача роботою відповідач не мав змоги, з огляду на зниження навантаження та відсутність кримінальних проваджень, супровід яких мав здійснювати позивач відповідно до посадової інструкції.
		Вважав, що відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі підстави не передбачені у ст. ст. 235-236 КЗпП України, а оскаржуваний наказ про призупинення трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а значить, працівник не є звільненим, трудові відносини тривають, працівника не переведено на іншу посаду, умови оплати не змінювались, а отже відсутні підстави для застосування ст. 235 КЗпП України. Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також не передбачено стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі скасування наказу про призупинення трудового договору.
		Крім того, вважав, що позивачем помилково узято розмір середньої заробітної плати, встановлений судовими рішеннями у справі про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі № 201/10752/21, оскільки у цій справі середня заробітна плата підлягала визначенню за розрахунковий період у два місяці, які передували місяцю звільнення, тобто за липень і серпень 2021 року, адже ОСОБА_1 був звільнений 13.09.2021р. Натомість у даній справі позивачем оскаржується наказ про призупинення трудового договору, виданий 09.05.2022р. Таким чином, середня заробітна плата має розраховуватись за період у два місяці, які передують місяцю призупинення трудового договору. Посадовий оклад ОСОБА_1 на дату його звільнення був установлений в розмірі 51851 грн., що підтверджується розрахунковим листком за вересень 2021 року, після поновлення на роботі посадовий оклад не змінювався, отже середня заробітна плата для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з призупиненням трудового договору має обчислюватись виходячи з розміру посадового окладу у 51851 грн. Розрахунковим періодом для обчислення середньоденної заробітної плати є два місяці, що передували місяцю, в якому було видано наказ про призупинення трудового договору, тобто березень та квітень 2022 року. Відповідно до норм тривалості робочого часу у березні за графіком роботи позивача встановлено 23 робочих дні, у квітні - 21 робочий день. Середньоденна заробітна плата розраховується як (51851*2)/(23+21)=2356,86 грн.
		Вважав, ще положення Закону України «Про запобігання корупції» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, позивач не навів аргументів про зв`язок антикорупційної діяльності позивача та видання оскаржуваного наказу.
		На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Також відповідач просив розглядати справу за участі представника банку, подав клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні та про витребування доказів (а.с. 34  38).
		Позивач 17.10.2022р. надав відповідь на відзив (а.с.62-65), в якій заперечував проти доводів відповідача про зменшення показників його роботи та неможливість виконання трудових обов`язків згідно посадової інструкції, оскільки ті обов`язки, про які зазначає відповідач, не входять до його посадової інструкції як заступника директора департаменту. Оскаржуваний наказ є для нього актом негативного впливу як для «викривача корупції», що підтверджено листом НАЗК № 23-04/78182-21 від 27.10.2021р. про надання статусу «Викривач корупції» з 04.08.2021р. у зв`язку із поданням заяви до правоохоронних органів про можливе вчинення посадовими особами AT КБ «ПриватБанк» корупційного кримінального правопорушення. У свою чергу AT КБ «ПриватБанк» також зверталося до ГУНП в Дніпропетровської області, Дніпровського управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області із заявами про вчинення позивачем кримінальних правопорушень, за якими органами поліції проводилась відповідна перевірка. Наполягав також на обчисленні середнього заробітку, виходячи із розміру, встановленого рішенням суду. Просив задовольнити позовні вимоги.
		Враховуючи категорію спору (малозначна справа), наданий відповідачем відзив, надану позивачем відповідь на відзив, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.
		Стосовно клопотання представника відповідача про призначення справи до розгляду у загальному провадженні і переходу до підготовчого засідання (а.с. 34-35), приходжу до висновку, що клопотання є необґрунтованим. Відповідач посилався у ньому на необхідність установлення усіх обставин по справі, необхідність дослідити та витребувати докази. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 247 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин. Тобто, законодавцем чітко визначено, що указана категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. У відповідності до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України сторони також і у спрощеному провадженні мають право надавати суду докази на обґрунтування обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З урахуванням викладеного, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Стосовно клопотання представника відповідача про витребування доказів  витребування від Державної прикордонної служби інформації про оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та відомостей про перетин ним кордону, приходжу до висновку, що це клопотання є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки такі відомості не відносяться до предмета доказування. Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимі докази). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Предметом позову є спірний наказ про зупинення дії трудового у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), а не у зв`язку із тим, що позивач не перебував на робочому місці або не перебував на території України. Позивач у клопотанні не вказує, яким чином указана інформація вплинула на підстави видання наказу про зупинення із позивачем дії трудового договору.
		Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
		Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).     
		Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.02.2022р. по справі № 201/10752/21, залишеним без змін поставною Дніпровського апеляційного суду від 08.09.2022р., задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» (третя особа: Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»). Скасований наказ № Э.DN-УВ-2021-7296181-п від 09.09.2021р. АТ КБ «ПриватБанк» про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ «ПриватБанк». Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 434615,71 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення середньої заробітної плати за один місяць у розмірі 90720,68 грн. допущене до негайного виконання (а.с. 5-15).
		Наказом голови правління АТ КБ «ПриватБанк» Герхард Бьош № Э.28.0.0.0/1-6922475 від 09.05.2022р. ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника директора департаменту, посадова підгрупа  заступник керівника Департаменту з питань адвокатського та судового супроводу ГО Департаменту економічної безпеки з 13.09.2021р. (а.с. 17).
		Наказом голови правління АТ КБ «ПриватБанк» Герхард Бьош № Э.28.0.0.0/1-6924954 від 09.05.2022р. «Про призупинення дії трудового договору» призупинено дію трудового договору ОСОБА_1 , заступника директора департаменту з 11.05.2022р. (перший день призупинення) до дати припинення або скасування воєнного стану. Наказано проінформувати ОСОБА_1 щодо призупинення дії трудового договору на період воєнного. У зв`язку з тимчасовим призупиненням дії трудового договору, починаючи з11.05.2022р. до дати скасування чи припинення воєнного стану з Україні тимчасово припинити роботодавцем забезпечення ОСОБА_1 роботою; припинити нарахування та виплату заробітної плати (будь яких гарантійних та компенсаційних виплат). У разі зміни обставин, викладених у цьому наказі, рішення щодо призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 може бути переглянуте, шляхом видачі окремого наказу. Наказано забезпечити облік робочого часу ОСОБА_3 на період призупинення дії трудового договору як інші причини неявок, за умови наявності технічних та організаційних можливостей у роботодавця.    
		Правовими підставами наказу є: ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Укази Президента України «Про зведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022 та «Про продовження стооку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022р. №133/2022 на період дії воєнного стану.
		Фактичним обставинами наказу є: неможливість забезпечити працівника роботою у зв`язку із військовою агресією проти України (а.с. 18).
		Як вказує відповідач у відзиві, зупинення дії трудового договору зумовлено неможливістю забезпечення працівника роботою, у зв`язку з істотним зниженням кількості проваджень (активів), що перебували у роботі, що унеможливлювало виконання працівником трудових обов`язків, визначених посадовою інструкцією заступника керівника департаменту з питань адвокатського та судового супроводу ГО.
		Відповідно дост.13Закону Українивід 15березня 2022року «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» (у редакції на момент прийняття спірного наказу) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику або працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою, мають для сторін наступити відповідні наслідки за обставинами, що передбачає така норма права.
		Вказана нормапередбачає призупиненнядії трудовогодоговору несамо пособі -у зв`язкуз військовоюагресією протиУкраїни,а лишеза умови виключення можливість надання та виконання роботи. Тому у наказі має зазначатися інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки.
		Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Фактичними обставинами у наказі вказано лише «неможливість забезпечити працівника роботою у зв`язку із військовою агресією проти України», натомість взагалі не вказано про виключення можливість надання та виконання роботи працівником.
		Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача про те, що дія трудового договору із позивачем зупинена, оскільки його показники зменшилися і звузилося коло трудових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, оскільки відповідач не обґрунтував ці обставини як такі, що пов`язані із військовою агресією проти України та зупинення у зв`язку із цим діяльності банку, або окремих його підрозділів, відділів, у т.ч. департаменту з питань адвокатського та судового супроводу ГО. Відповідач на підтвердження цих доводів не представив суду жодних документів, які доводять неможливість забезпечити позивача роботою: наказів, розпоряджень, посадової інструкції позивача, документів про трудовий розпорядок, обсяг виконуваної позивачем роботи напередодні видання оспорюваного наказу тощо. Наданий відповідачем скрін-шот «витягу з програмного комплексу «Промінь» модулю «Система обліку судових справ» (справи, які були в роботі позивача) не є належним доказом, оскільки походження указаного документа невідоме, не надано доказів, що саме позивач був користувачем цього програмного комплексу. Відповідачем також не зазначено у відзиві, що банк вбо його окремі підрозділи припинили роботу під час воєнного стану, банк скоротив штат, звузив обов`язки працівників тощо.
		Суд доходить висновку, що відповідачем не надано відповідних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги і свідчили б про неможливість виконання відповідачем виробничих завдань та функцій підприємства, призупинення його діяльності.
		Виданий наказ не обґрунтований і не мотивований.
		Щодо вимоги позивача про скасування наказу, то така вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Установлено, що оспорюваний наказ виданий відповідною посадовою особою і в межах його компетенції, тобто жодних підстав для скасування наказу немає, а оскільки дія трудового договору із позивачем зупинена незаконно, то цей наказ може бути визнаний лише незаконним.
		Внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		З огляду на викладене та враховуючи, що з позивачем не припинено трудовий договір, а призупинено його дію, ефективним способом відновлення порушеного права позивача є поновлення з 11.05.2022р. дії трудового договору.
		Суд не приймає до уваги міркування сторін щодо звільнення позивача з підстав того, що він має статус «викривача корупції», оскільки, як видно із матеріалів справи та встановлених судом обставин спору, ці обставини знаходяться поза межами спірних правовідносин. 
		Згідно із п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995р. (з подальшими змінами і доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з того, що такий заробіток підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з дня зупинення його трудового договору (11.05.2022р.) і по день ухвалення судового рішення.
		Так, частина 2 ст. 235 КЗпП України передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу
		Водночас, під вимушеним прогулом розуміється час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
		Судом встановлено, що позивач дійсно перебував у вимушеному прогулі з вини роботодавця, адже оспорюваний наказ визнаний судом незаконним, а видання наказу про зупинення дії трудового договору призвело до невиплати заробітної плати позивачеві.
		Період вимушеного прогулу, з урахуванням означеного вище, слід визначити з 11.05.2022р. (день зупинення дії трудового договору) по 21.10.2022р. (день ухвалення рішення судом про поновлення на роботі).
		Відповідно до положень п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		Для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу мав би застосовуватись розмір доходу за березень і квітень 2022року, тобто за два місяці, що передують події звільнення у травні 2022 року.
		Водночас, у даній конкретній ситуації, оскільки позивач не приступав до виконання трудових функцій після поновлення його на роботі з 13.09.2021р., внаслідок того, що відповідач не виконав рішення суду своєчасно, а суд у рішенні по справі № 201/10752/21 обраховував середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 4219,57грн., то ураховуючи час вимушеного прогулу: з 11.05.2022р. до 21.10.2022р., суд вважає за можливе обрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи із середньоденну заробітну плату позивачки у розмірі 4219,57 грн.
		В період вимушеного прогулу включаються робочі дні з 11.05.2022р. до 21.10.2022р. Кількість робочих днів становить: у травні 2022 року (з 11.05.2022 року) - 15 робочих днів, у червні 2022 року  22 робочих дні, у липні 2022 року - 21 робочий день, у серпні 2022 року - 23 робочих днів, у вересні 2022 року  22 робочих дні, у жовтні 2022 року (по 21.10.2022р. включно) - 15 робочих днів. Загальна кількість робочих днів становить 118.
		Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 4219,57 грн. * 118 робочих днів = 497909,26 грн.
		Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, який становить за період з 11.05.2022р. до 21.10.2022р. в розмірі 497909,26 грн.
		 
		Судове рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню (п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).
		 
		Разом з тим, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
		 
		Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
		 
		Така позиція суду в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 18.07.2018р. у справі № 359/10023/16-ц, провадження № 61-14794св18. 
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати таким чином. У зв`язку із задоволенням позовних вимог про визнання незаконним наказу і стягнення середнього заробітку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40грн. (а.с. 27). 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування наказу про призупинення трудових відносин, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
		 
		Визнати незаконним наказ голови правління Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Герхард Бьош № Э.28.0.0.0/1-6924954 від 09.05.2022р. «Про призупинення дії трудового договору» з ОСОБА_1 з 11.05.2022р.
		 
		Поновити з 11.05.2022р. дію трудового договору, укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту, посадова підгрупа  заступник керівника Департаменту з питань адвокатського та судового супроводу ГО Департаменту економічної безпеки.
		 
		Стягнути з Акціонерноготовариства Комерційнийбанк «ПриватБанк»(кодЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробітокза часвимушеного прогулуза періодз 11.05.2022р.по деньухвалення рішенняв розмірі 497909,26 грн.
		 
		В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
		 
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) в межах суми платежу за один місяць.
		 
		Середній заробіток за час вимушеного прогулу обрахований судом без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. 
		 
		Стягнути з Акціонерноготовариства Комерційнийбанк «ПриватБанк»(кодЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40грн. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                           О.С.Наумова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...