Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/5035/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: 51-1166км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040660000094

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 жовтня 2022 року
		м. Київ
		справа № 202/5035/20
		провадження № 51-1166км22
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_8, 
		суддів                                                            ОСОБА_9, ОСОБА_10,
		за участю: 
		секретаря судового засідання                ОСОБА_12,
		прокурора                                                    ОСОБА_11,
		захисника                                                     ОСОБА_13 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_13 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2022 року щодо
		ОСОБА_1 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя  АДРЕСА_1 ),
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі -КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 2 ст. 307 КК і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією усього майна, яке є його власністю.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_1 вирішено рахувати із 07 серпня 2020 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено незмінним.
		Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні. 
		Як установив місцевий суд, у невстановлений час, проте не пізніше 06 травня 2020 року, у невстановленому місці в обвинуваченого ОСОБА_1 та іншої невстановленої особи виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту і збут психотропної речовини - метамфетаміну, за попередньою змовою групою осіб, невизначеному колу осіб із числа наркозалежних, для отримання прибутку. Реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, вони придбали психотропну речовину метамфетамін, кристалічну речовину масою не менше ніж 2,3878 г, що містить психотропну речовину метамфетамін, обіг якої обмежено, масою не менше ніж 0,6820 г, та потім зберігали її з метою збуту в невстановленому місці до 06 травня 2020 року.
		Надалі 06 травня 2020 року в невстановлений час, проте до 19:20, обвинувачений ОСОБА_1 та інша невстановлена особа, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини - метамфетаміну, за попередньою змовою групою осіб взяли раніше придбаний ними як психотропна речовина метамфетамін, що містився в поліетиленовому сліп-пакеті, та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця прибув на автомобілі марки BMW зеленого кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , на  територію автоцентру «Алмаз Мотор» за адресою: просп Слобожанський, 100-А, м. Дніпро, діючи з прямим умислом, з метою отримання прибутку від продажу психотропних речовин особам із числа наркозалежних, збули ОСОБА_2 в психотропну речовину метамфетамін, кристалічну речовину кольору, наближеного до «БЕЛО-ГОЛУБОЙ 11.6-14/2», масою 2,3878 г, зі вмістом психотропної речовини метамфетамін, обіг якої обмежено, масою 0,6820 г, що була в поліетиленовому сліп- пакеті, за грошові кошти в сумі 5400 грн.
		Далі, у невстановлений час, проте не пізніше 13 травня 2020 року, у невстановленому місці в обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини - метамфетаміну, вчинене повторно, невизначеному колу осіб із числа наркозалежних, з метою отримання прибутку. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 у невстановлений час, проте до 13:25 13 травня 2020 року, у невстановленому місці, у невстановленої особи, за невстановлену суму грошових коштів придбав психотропну речовину метамфетамін, кристалічну речовину масою не менше ніж 2,5536 г, яка містить психотропну речовину метамфетамін, обіг якої обмежено, масою не менше ніж 1,4098 г, яку він згодом зберігав з метою збуту в невстановленому місці до 13 травня 2020 року.
		Надалі 13 травня 2020 року у невстановлений час, проте до 13:25, обвинувачений ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на зберігання, з метою збуту та збут психотропної речовини - метамфетаміну, вчинене повторно, взяв раніше придбану ним психотропну речовину метамфетамін, кристалічну речовину, масою не менше ніж 2,5536 г, яка містить психотропну речовину метамфетамін, обіг якої обмежено, масою не менше ніж 1,4098 г, що містився в поліетиленовому сліп-пакеті, та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця прибув у невстановлений спосіб у район за адресою: просп. Слобожанський, 100, м. Дніпро, де, діючи з прямим умислом, з метою отримання прибутку від продажу психотропних речовин особам із числа наркозалежних, збув ОСОБА_2 психотропну речовину метамфетамін, кристалічну речовину кольору, наближеного до «ПАЛЕВЬІИ 20.0-8/4», масою 2,5536 г, зі вмістом психотропної речовини метамфетамін, обіг якої обмежено, масою 1,4098 г, що містилась у поліетиленовому сліп-пакеті за грошові кошти в сумі 5400 грн.
		Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 січня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_13 просить скасувати оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Захисник обґрунтовує свої вимоги істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке вбачає в тому, що сторона обвинувачення не довела обґрунтованості внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, невизначеним колом осіб, що дозволяло б проводити в такому провадженні негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НСРД).
		Акцентує, що матеріали провадження не містять відомостей про виділення та здійснення досудового розслідування стосовно групи осіб, до якої входив ОСОБА_1 , що взагалі ставить під сумнів наявність невстановлених осіб, які вчинили кримінальне правопорушення 06 травня 2020 року.
		Зазначає про те, що оперативні закупки проводились 06 та 13 травня 2020 року, проте відомості конкретно щодо ОСОБА_1 були внесені до ЄРДР 18 серпня 2020 року, що вказує на недопустимість доказів, зібраних поза межами досудового розслідування.
		Крім іншого, ставить під сумнів протоколи проведення НСРД, складені та підписані оперуповноваженим ОСОБА_14, оскільки в матеріалах провадження відсутні документальні підтвердження його повноважень на складання цих протоколів.
		Додає, що суд урахував показання свідка ОСОБА_2 , втім не перевірив застосування щодо нього заходів безпеки як до особи, яка брала участь у проведенні оперативної закупки, що ставить під сумнів достовірність його показань. 
		Адвокат стверджує, що у протоколах НСРД не зафіксовано ходу процесуальних дій відповідно до вимог інструкції та статей 104, 252 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Захисник уважає сумнівною допустимість цих протоколів, оскільки в них відсутній підпис ОСОБА_2 , а також немає даних про те, що його було повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, не зазначено відомостей про технічні засоби та носії інформації, які були використані під час проведення слідчих дій.
		Звертає увагу на неналежне пакування носія інформації, а також на те, що гриф секретності було знімято з іншого носія, а не з того, що зазначений у протоколі.
		Сторона захисту ставить під сумнів допустимість доказів через те, що, як уважає захисник,  прокурор ОСОБА_15 не мав повноважень здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні.
		Крім іншого, сторона захисту стверджує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке виразилось у кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК, зокрема, за епізодом від 06 травня 2020 року, оскільки фактичних даних про те, що саме засуджений здійснював збут наркотичних речовин ОСОБА_2 , матеріали провадження не містять.
		Додає, що апеляційний суд не дав вичерпної відповіді на всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, а тому ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Позиції інших учасників судового провадження 
		Від учасників процесу заперечень на касаційні скарги не надходило.
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_13 підтримала доводи касаційної скарги та просила її задовольнити, прокурор ОСОБА_11 заперечила проти задоволення касаційної скарги адвоката і просила судові рішення залишити без змін.
		Мотиви Суду
		Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги. Касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі з погляду їх достовірності є перш за все завданням судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд перевіряє, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом(ст. 433 КПК).
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
		Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
		Оспорювання захисником засудженого установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, зводяться до  тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
		У зв`язку з цим колегія суддів уважає безпідставними доводи щодо неправильної оцінки судами доказів, якими було підтверджено кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК, що, на думку захисника, не доводить вчинення злочину його підзахисним за епізодом від 06 травня 2020 року.
		Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, у тому числі аналогічні викладеним у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними колегія суддів уважає обґрунтованими й такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		Із положень ст. 94 КПК випливає, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Перевіряючи матеріали кримінального провадження, касаційний суд установив, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК (незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, збут психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, збут психотропних речовин, вчинене повторно), та правильність кваліфікації його дій за цими нормами кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви. З позицією місцевого суду погодився і апеляційний суд.
		Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджено показаннями свідка  ОСОБА_2 ,допитаного під час судового розгляду, який здійснював оперативні закупки метамфетаміну (06, 13 травня 2020 року) в ОСОБА_1 .Наведені у вироку показання свідка суд визнав послідовними, такими, що є належними та допустимими, оскільки прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Ці показання отримано в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, і ними як процесуальними джерелами доказів у розумінні ст. 84 КПК підтверджується час, місце та спосіб вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
		Також на підтвердження свого висновку суд першої інстанції послався й на інші докази, якими було встановлено факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження, зокрема: протокол огляду від 28 квітня 2020 року з фото-таблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон «IPhone XS», належний свідку ОСОБА_2 , на якому було оглянуто чат-переписку з обвинуваченим ОСОБА_1 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 квітня 2020 року (згідно з яким свідок ОСОБА_2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, у якої він купував наркотичну речовину «метамфетамін»); протокол про проведення НСРД від 02 червня 2020 року (відповідно до якого 06 травня 2020 року свідок ОСОБА_2 отримав від працівників поліції грошові кошти на загальну суму 5400 грн, після чого придбав у обвинуваченого ОСОБА_1 психотропну речовину «метамфетамін» за видані працівниками поліції грошові кошти, яку потім добровільно видав працівникам поліції), цю слідчу дію було зафіксовано за допомогою відеозапису, який було оглянуто безпосередньо в судовому засіданні; протокол про проведення НСРД від 07 травня 2020 року (за яким свідок ОСОБА_2 06 травня 2020 року отримав від працівників поліції грошові кошти на загальну суму 5400 грн, після чого домовився про зустріч з обвинуваченим ОСОБА_1 з метою придбання психотропної речовини «метамфетамін». На місце зустрічі приїхав обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі BMW, з якого, за вказівкою ОСОБА_1 , вийшов малознайомий йому чоловік на ім`я ОСОБА_3 . Останній передав йому психотропну речовину «метамфетамін», за яку він розрахувався коштами виданими працівниками поліції. Потім свідок ОСОБА_2 повернувся до працівників поліції та добровільно видав їм психотропну речовину «метамфетамін»); протокол про проведення НСРД від 13 травня 2020 року (під час слідчої дії було проведено такі заходи: 13 травня 2020 року свідок ОСОБА_2 надав добровільну згоду працівникам поліції на закупівлю психотропної речовини «метамфетамін» в обвинуваченого ОСОБА_1 , після чого працівники поліції видали свідку ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 5400 грн та свідок ОСОБА_2 направився на зустріч з обвинуваченим ОСОБА_1 . Через деякий час свідок повернувся до співробітників поліції та видав поліетиленовий пакет із кристалічною речовиною, яку, як пояснив, придбав в обвинуваченого ОСОБА_1 психотропну речовину «метамфетамін». Пакет було поміщено до спеціального пакеті і опечатано; протокол обшуку автомобіля «BMW» д. н. з. НОМЕР_2 від 15 червня 2020 року (відповідно до якого під час обушку було виявлено та вилучено: сумку-планшет через плече, всередині якої виявлено грошові кошти в розмірі 1914 грн, банківську карту ПриватБанк, банківську картку монобанк, мобільний телефон «Мейзу»); протокол огляду грошових коштів від 22 червня 2020 року (відповідно до якого було оглянуто грошові купюри: номіналом по 200 грн - 8 банкнот (ХЖ7959404; КГ5084033; СК0855856; ЦА3821920; ПЕ3299115; ХА7642259; ТИ0558478; ВД6364479), номіналом по 100 грн - 2 банкноти ЗЦ2946526, УГ5359505), номіналом по 50 грн - 1 банкнота (СУ3877797), номіналом по 20 грн - 2 банкноти (ЧГ1026559; ЧГ5579729), номіналом по 10 грн - 2 банкноти (ЮГ3032774; ЮЕ4807163), номіналом по 2 грн - 1 банкнота (МБ1821537), номіналом по 1 грн - 2 банкноти (ТЕ4542138; ТЕ9161593); протокол огляду від 16 червня 2020 року фото-таблицею до нього (згідно з яким було оглянуто мобільний телефон «Мейзу», вилучений у обвинуваченого ОСОБА_1 , під час огляду телефону виявлено діалог, з тексту якого видно, як обвинувачений ОСОБА_1 пропонував контакту «Джип» придбати якусь речовину; протокол обшуку за адресою місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме приміщення № 532 у будинку АДРЕСА_2 від 15 червня 2020 року, під час якого було виявлено та вилучено: один сліп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, банківські картки Приват Банку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , документи відносно ОСОБА_1 (вирок суду, постанову суду, довідку з КП «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР) та грошові кошти в розмірі 38 000 грн; протокол обшуку за адресою місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 (приміщення АДРЕСА_3 ), під час якого було виявлено та вилучено із сумки сліп-пакет із білою сухою речовиною кристалічного походження, у смітнику виявлено два сліп-пакети, всередині яких виявлено залишки речовини білого кольору кристалічного пошкодження, у комоді знайдено електронні ваги на поверхні яких наявні залишки речовини білого кольору кристалічного пошкодження, сліп-пакет із речовиною білого кольору з речовиною білого кольору кристалічного походження вагою приблизно 0,73 г, сліп-пакет з речовиною білого кольору з речовиною білого кольору кристалічного походження вагою приблизно 30 г, паспорт на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Geely», д. н. з. НОМЕР_5 , на ім`я ОСОБА_5 серії № НОМЕР_6 , у шафі виявлено кофту, у кишені якої лежав один сліп-пакет з речовиною білого кольору кристалічного походження, штани, у кишені яких був один сліп-пакет із залишками речовини білого кольору, та біля ліжка виявлено мобільний телефон «Нокіа»; протокол огляду від 16 червня 2020 року, за яким було оглянуто паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпропетровська, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 14 вересня 2007 року (прописка: АДРЕСА_5, від 29 березня 2005 року), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , державний номер НОМЕР_5 , на автомобіль марки «Geely СЕ-1» від 21 січня 2015 року на ім`я ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , мобільний телефон «Nokia-105» іmеі: НОМЕР_8 d корпусі синього кольору, який не увімкнувся; висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 27 травня 2020 року № 19/104-8/2536, відповідно до якого в наданій на експертизу кристалічній речовині кольору, наближеного до «БЕЛО-ГОЛУБОЙ 11.6-14/2», масою 2,3878 г виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено. У кристалічній речовині кольору, наближеного до «БЕЛО-ГОЛУБОЙ 11.6-14/2» масою 2,3878 г виявлено психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено. Маса метамфетаміну складає 0,6820 г; висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 27 травня 2020 року № 19/104-8/2535 в наданій на експертизу кристалічній речовині кольору, наближеного до «ПАЛЕВЫЙ 20.0-8/4», масою 2,5536 г виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено. У кристалічній речовині кольору, наближеного до «ПАЛЕВЫЙ 20.0-8/4», масою 2,5536 г, виявлено психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено. Маса метамфетаміну становить 1,4098 г.
		При цьому суд першої інстанції дотримався вимог ст. 22, ч. 1 ст. 337 КПК щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах висунутого обвинувачення.
		Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості й достовірності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що в сукупності та взаємозв`язку вони є достатніми для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 .
		З урахуванням встановлених фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 отримали належну правову оцінку за ч. 2 ст. 307 КК. 
		Із такою оцінкою погодився й суд апеляційної інстанції.
		На переконання колегії суддів, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, у тому числі з огляду на таке.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, -  є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Суди попередніх інстанцій врахували вказані стандарти та навели мотиви прийнятого рішення зі спростуванням версії сторони захисту.
		З установлених місцевим і апеляційним судами фактичних обставин кримінального провадження видно, що ОСОБА_1 попередньо домовлявся із ОСОБА_2 у телефонному режимі про зустріч (час, місце) та збут останньому сліп-пакетів із кристалічною речовиною за грошові кошти в сумі 5400 грн за кожен, що підтверджено матеріалами НСРД.
		Тобто, враховуючи проведення процесуальних дій, а саме допит свідка ОСОБА_2 , огляд його мобільного телефону «IPhone XS», на якому було оглянуто чат-переписку з обвинуваченим ОСОБА_1 , вручення ОСОБА_2 грошових коштів (двічі по 5400 грн) для придбання психотропної речовини «метамфетамін» в ОСОБА_1 , а також обшуки за місцем проживання обвинуваченого, під час яких виявлено та вилучено сліп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору і сліп-пакети із залишками речовини білого кольору, які передано на дослідження експертам (останніми підтверджено, що в кристалічній речовині кольору, наближеного до «БЕЛО-ГОЛУБОЙ 11.6-14/2», масою 2,3878 г виявлено психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, масою 0,6820  г та в кристалічній речовині кольору, наближеного до «ПАЛЕВЫЙ 20.0-8/4», масою 2,5536 г, виявлено психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, масою 1,4098 г), суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1   за ч. 2 ст. 307 КК. При цьому сторона захисту не навела переконливих аргументів іншого розуміння події, яка є предметом судового розгляду.
		Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б у контексті приписів статей 85-87 КПК свідчили про необхідність визнання судами першої та апеляційної інстанцій доказів недопустимими або неналежними, Суд не встановив.
		Твердження захисника про неправомірну реєстрацію кримінального провадження і порушення вимог ст. 214 КПК необґрунтовані та спростовуються матеріалами кримінального провадження. 
		Як убачається з матеріалів провадження, відомості про злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК, до ЄРДР було внесено 16 січня 2020 року за № 12020040660000094 на підставі рапорту працівника поліції, з посиланням на те, що невстановлена особа систематично займається незаконним збутом наркотичного засобу на території Індустріального району м. Дніпра, а тому доводи захисника про безпідставне внесення відомостей до ЄРДР та визнання доказів у межах цього кримінального провадження недопустимими не заслуговують на увагу.
		Крім того, за постановою прокурора ОСОБА_16 матеріали досудового розслідування № 12020040660000094 та № 42020042630000304 було об`єднано в одне провадження - № 12020040660000094, оскільки було встановлено, що кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР у зазначених кримінальних провадженнях, вчинено однією й тією ж особою.
		З огляду на це порушень вимог ст. 214 КПК Суд не встановив.
		Висловлення стороною захисту доводів про те, що оперуповноважений ОСОБА_6 не мав права складати протоколи проведення НСРД, колегія суддів розцінює критично.
		У матеріалах провадження наявна постанова прокурора ОСОБА_16 про проведення слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 29 квітня 2020 року, у якій зазначено, що проведення цієї слідчої дії у формі оперативної закупки наркотичного засобу доручено УПН ГУНП в Дніпропетровській області, а оскільки оперуповноважений ОСОБА_6 є працівником УПН ГУНП в Дніпропетровській області, то підстав уважати ці докази недопустимими немає.
		Доводи захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження повинні бути постанови слідчого про фіксацію вищевказаних процесуальних дій за допомогою технічних засобів, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки чинний КПК не передбачає обов`язковості складання слідчим постанови під час прийняття рішення про фіксацію НСРД. За змістом ч. 3 ст. 110 КПК слідчий виносить постанову у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли він визнає це за потрібне.
		Заперечення адвокатом повноважень прокурора ОСОБА_16 у кримінальному провадженні також спростовується матеріалами провадження, зокрема витягом ЄРДР та постановами про призначення групи прокурорів від 17 січня, 18 серпня 2020 року, які було відкрито стороні захисту.
		Доводи захисника про обов`язковість наявності доступу до державної таємниці в осіб, які залучено до кримінального провадження (закупник, поняті), є безпідставними й суперечать практиці Верховного Суду, зокрема постановам від 20 вересня 2020 року (справа № 738/689/19) та від 13 вересня 2022 року (справа № 740/3630/20), у яких зазначено, щочинне кримінальне процесуальне законодавство не вимагає наявності доступу до державної таємниці осіб, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, і відповідно до ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на таких осіб покладається тільки обов`язок зберігати таємницю, що стала їм відома у зв`язку з проведенням оперативно-розшукової діяльності.
		Твердження сторони захисту про те, що протоколи не містять підпису ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини жодним чином на хід процесуальної дії не впливають.
		Сам факт участі ОСОБА_2 у проведенні оперативних закупок, який він підтвердив у суді, свідчить про його добровільну згоду на участь у оперативно-розшуковій діяльності та обізнаність у застосуванні технічних засобів.
		Колегія суддів критично розцінює доводи захисника про те, що у протоколі НСРД від 02 червня 2020 року зазначено електронний носій «Veriko», а гриф секретності було знято з іншого носія.
		З матеріалів провадження вбачається, що в супровідному листі до керівника Дніпровської місцевої прокуратури (т. 2, а. п. 35) дійсно неповно зазначено назву носіїв як «MicroSD», при тому, що у протоколі про проведення НСРД (т. 2, а. п. 46-48) викладено назву носіїв як MSD «Verico», проте ці обставини розбіжностями вважати не можна оскільки MSD - є скороченою назвою типу носія MicroSD. Незазначення назви « Verico » в супровідному листі на хід процесуальної дії істотним чином вплинути не може, оскільки зафіксовані у протоколах дані відповідають відеозаписам, що містяться в матеріалах провадження. Інвентарні номери носіїв, зазначені в супроводному листі та протоколі НСРД, збігаються.
		Також суд перевірив версію сторони захисту щодо провокації злочину та встановив, що органи досудового розслідування діяли пасивно і не підбурювали засудженого до вчинення злочину, а відомості про збут ним наркотичної речовини були відомі ще до початку проведення НСРД. Таким чином, дії працівників органів досудового розслідування, крізь призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не призвели до підбурювання ОСОБА_1 та вчинення кримінальних правопорушень, за які його засуджено.
		Суд також перевірив законність НСРД з огляду на наявність відповідних процесуальних підстав для їх проведення та використання їх результатів, а тому вказані докази було обґрунтовано визнано допустимими.
		Висловлення захисником заперечень щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину за епізодом від 06 травня 2020 року колегія суддів уважає безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином проаналізували докази в їх сукупності та взаємозв`язку й надали відповідь щодо прийнятого рішення.
		Обґрунтовуючи у скарзі незаконність ухвали суду апеляційної інстанції, касатор стверджує про формальний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , що вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути проаналізовані всі доводи апеляційної скарги, на кожен з яких надано вичерпну відповідь, та наведено детальні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що апеляційний суд, керуючись статтями 404, 405, 407, 412-414 КПК, переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за скаргами обвинуваченого і його захисника, ретельно перевірив зазначені в них доводи, проаналізував їх, дав на них переконливі відповіді, вказавши в ухвалі підстави необґрунтованості таких доводів.
		Посилання сторони захисту про те, що в резолютивній частині ухвали апеляційного суду зазначено прізвище іншого обвинуваченого, а не ОСОБА_1 , колегія розцінює як описку, оскільки в тексті судового рішення ухвала стосується виключно кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
		Суд вважає, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до правил кримінального процесуального закону, постановлена ухвала не суперечить приписам статей 370, 419 КПК, а тому твердження сторони захисту про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог КПК є безпідставним.
		Порушень норм матеріального чи процесуального права, які би були безумовними підставами для скасування судових рішень, як того просить захисник, під час перевірки матеріалів кримінального провадження суд касаційної інстанції не встановив.
		Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга адвоката ОСОБА_13 задоволенню не підлягає. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		ухвалив: 
		Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_13 - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_8                        ОСОБА_9                                     ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...