Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/3152/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 02.11.2022. Зареєстровано: 03.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2022.
Дата набрання законної сили: 05.12.2022
Номер судового провадження: 2/0182/2157/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 182/3152/22
		Провадження № 2/0182/2157/2022 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		02.11.2022 року                                м. Нікополь
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Багрової А.Г. розглянув у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ревункова В.М., до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровські енергетичні послуги про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити заробітну плату за весь час призупинення трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Заяви по суті справи:
		Адвокат Ревунков В.М. подав до суду позовну заяву від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до ТОВ „Дніпровські енергетичні послуги та просить суд скасувати наказ №254-к від 10.05.2022 року про призупинення трудового договору, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного призупинення трудового договору, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу(а.с.1-8).
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ „Дніпровські енергетичні послуги та займає посаду фахівець Нікопольського центру обслуговування клієнтів. У травні 2022 року позивач стикнулась з грубим порушенням її конституційного права на працю з боку відповідача, яке полягає в тому, що відповідачем з 11.05.2022 року призупинено дію трудового договору. Nак, 11.05.2022 року їй на електронну адресу надійшла копія наказу №254-к від 10.05.2022 року з якого вбачається, що з 11.05.2022 року призупинено (тимчасово зупинено) дію трудового договору з фахівцем Нікопольського центру обслуговування клієнтів, якою є позивач. Наказ мотивований „...зниженням кількості очікуваного відвідування клієнтами, зниження продажів додаткових товарів та інших форм взаємодії з клієнтами. У зв`язку з чим відсутня можливість надання та виконання роботи, забезпечення належних та безпечних умов праці та забезпечення працівників достатнім обсягом роботи. Позивач вважає, що на дату винесення наказу були відсутні умови для призупинення трудового договору з ініціативи відповідача в умовах воєнного стану. Відповідач самостійно в оскаржуваному наказі встановив неможливість саме позивачем виконувати умови трудового договору, хоча позивач належним чином виконувала свої обов`язки. Вона була завантажена роботою, а відповідач не повідомляв їй про неможливість виконання умов трудового договору. Крім того, перед винесенням оскаржуваного наказу засобами електронного зв`язку керівник Нікопольського відділення відповідача пропонував позивачу розірвати трудовий договір за угодою сторін, про що свідчать скріншоти переписки. Однак позивач пропозицію не прийняла, що й зумовило , на думку позивача, винести відповідачем оскаржуваний наказ щоб досягти бажаного будь-якою ціною, не зважаючи на відсутність підстав для внесення оскаржуваного наказу. Оскільки на час винесення наказу були відсутні виключні умови для призупинення дії трудового договору, то просить суд скасувати незаконний наказ відповідача від 10.05.2022 року №254-к та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		 
		Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.37-41)
		В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що товариство здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії одночасно виконуючи функції постачальника універсальної послуги на ринку електричної енергії та діяльність з постачання природного газу, відповідно до Закону України „Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії та інших нормативно-правових актів України. Позивачка працює на посаді фахівця Нікопольського центру обслуговування клієнтів ТОВ „Дніпровські енергетичні послуги з 01.01.2019 року. Відповідно до посадової інструкції фахівця ЦОК, з якою позивачка була ознайомлена 24.06.2019 року, до її обов`язків входить обслуговування споживачів-клієнтів Товариства , виконання заходів, спрямованих на продаж додаткових послуг клієнтам. Основними обов`язками позивача є очне обслуговування клієнтів та здійснення продажу додаткових продуктів. З листопада 2021 року, в залежності від перебігу епідемії COVID-19 на території України, фахівці, що проводили очний прийом були в основному переведені на дистанційний режим роботи, але в проміжках , коли епідеміологічна ситуація поліпшувалась, очне обслуговування поновлювалось. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 (зі змінами) на території України був запроваджений військовий стан. Після 24.02.2022 року Товариство продовжувало діяльність з постачання електричної енергії та природного газу споживачам. Але виходячи з поточної ситуації, яка потенційно загрожувала життю та здоров`ю працівників (ракетні обстріли міст України, активне просування загарбницької армії на сході та півдні країни), було унеможливлено забезпечення нормального виробничого процесу. З метою недопущення припинення електропостачання споживачам  критичні та соціальній інфраструктурі , промисловості та населенню необхідно було якнайшвидше адаптуватись до роботи в умовах ведення активних бойових дій на нашій території. Товариство вживало і вживає заходів, щодо реорганізації виробничих процесів, в тому числі пов`язаних з процесами обслуговування споживачів, зокрема і шляхом обмеження очного обслуговування. Так до березня 2022 року в Товаристві щомісяця видавались розпорядження директора та Начальника Нікопольського ЦОК щодо встановлення плану продажу додаткових товарів. З березня 2022 року встановлення таких норм та видача розпоряджень були припинені, оскільки товариством було прийнято рішення про недоцільність продажу додаткових товарів та послуг під час дії воєнного стану. Про таке рішення фахівці Нікопольського ЦОК, що продовжували очне обслуговування клієнтів, були повідомлені під час наради їхнім безпосереднім керівником  начальником Нікопольського ЦОК Коротою В. Через проведення активних бойових дій у безпосередній близькості від меж Дніпропетровської області, у яких розташовані центри обслуговування клієнтів Товариства, спостерігалось зниження кількості очного відвідування клієнтами та активності інших форм взаємодії з клієнтами. Так само, знизилась кількість письмових звернень до ЦОК. У зв`язку із зменшенням обсягів роботи товариство зіткнулось із проблемою неможливості надання працівникам роботи, забезпечення належних та безпечних умов праці, що було безпосередньо пов`язано з військовою агресією. Оскільки основна робота позивача пов`язана із обслуговуванням споживачів, то відсутність достатньої кількості звернень, унеможливлює виконання нею своєї роботи. З огляду на фактичні обставини, представник відповідача вказує, що оспорюваний наказ було видано відповідно дост. 13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. В умовах неможливості забезпечення роботою в рамках виконання безпосередніх обов`язків Товариство намагалось задіти альтернативні варіанти зайнятості працівників, поки в цьому вбачалась доцільність. Тому, позивачці також тимчасово доручалось виконання завдань, що не входять до її посадових обов`язків  здійснювати телефонні дзвінки клієнтам, що мають дебіторську заборгованість перед Товариством з метою їхнього стимулювання до вчасного та в повному обсязі внесення платежів. Вважає, що доводи представника позивача про скріншоти з переписки електронної пошти ОСОБА_1 , як свідчення її завантаженості роботою є безпідставними, оскільки обсяги листування не можуть надати навіть приблизного уявлення про обсяги та якість виконуваної роботи, про її завантаження. Відповідні висновки можуть бути зроблені лише за результатами комплексного аналізу всіх сфер виробничої діяльності відповідача. При цьому питання організації виробничих процесів, в силу положень ст. 42-44 ГКУ, є виключною компетенцією адміністрації підприємства. Через масову евакуацію населення, згортання виробничих процесів у споживачів-представників бізнесу, у травні 2022 року керівництвом Товариства була проведена комунікація з працівниками, і як альтернативу тимчасовому зупиненню трудового договору (важко було спрогнозувати, як довго триватимуть відповідні несприятливі обставини), працівника пропонувалось розірвання трудових відносин за згодою сторін. При цьому , Товариство брало на себе зобов`язання при звільненні кожного працівника виплатити грошові кошти у розмірі 2-х окладів та поновити трудові відносини з бажаючими працівниками, після стабілізації ситуації. Піклуючись про людей, Товариство вважало, що звільнення працівника надавало б йому можливість або віднайти іншу роботу або стати на облік до центрів зайнятості населення з метою отримання щомісячної допомоги по безробіттю та подальшого працевлаштування. Таким чином, підвищувалась можливість гарантованого забезпечення коштів для проживання працівника, чого Товариство не могло гарантувати при тимчасовому зупиненні трудового договору. Пропозицію про розірвання трудових відносин за угодою сторін отримала також і позивачка, проте відхилила її. Представник позивача зазначає, що товариство тимчасово не мало можливості забезпечити деяких працівників роботою та забезпечити належні та безпечні умови праці, внаслідок чого працівники товариства тимчасово не могли виконувати свої трудові обов`язки, та з метою врегулювання бізнес-процесів у Товаристві, було прийнято рішення про призупинення трудових договорів з працівниками, які відхили пропозицію про розірвання трудових відносин. Так, 10.05.2022 року був виданий наказ №253-к, яким була призупинена (тимчасово зупинена) з 11.05.2022 року дія трудового договору з фахівцем Нікопольського ЦОК ОСОБА_1 . Вважає, що Товариством дотримані вимоги діючого законодавства і будь-яких порушень в процес призупинення трудового договору з позивачем не було допущено. Також Товариство пропонувало ОСОБА_1 розглянути можливість переведення на посаду фахівця кол-центру у м. Нікополь. ОСОБА_1 пропозицію отримала, звернулась до адміністрації , отримала додаткову інформацію, однак не повідомила Товариство про прийняття пропозиції. Стверджує, що на запити представника позивача Товариством були вчасно надані відповіді , що підтверджується копією листа вих № 24605/DNEP від 13.07.2022 року. Представник відповідача у відзиві наголошує, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а тому вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно ст. 235 КЗпП в даному випадку не застосовуються, оскільки стосуються виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у випадку поновлення на роботі, зміни формулювання причин звільнення. Відповідно до вимог ч.3 ст. 13 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану передбачено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України. Тому вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 
		Представник позивача подав відповідь на відзив(а.с. 88-90), вважає безпідставними твердження відповідача про те, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачку роботою. Вказує, що на момент винесення оскаржуваного наказу були відсутні обставини, які б свідчили про абсолютну неможливість виконання роботи позивачем, а тому наказ №254-к від 10.05.2022 року є незаконним та підлягає скасуванню.
		 
		Представник відповідача подав заперечення на відповідь (а.с.92-99), вказує, що згідно Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану в умовах перебування держави у стані війни для призупинення дії трудового договору достатньо наявність однієї з умов  або неможливість надання роботи , або неможливість працівником виконання роботи у зв`язку з військовою агресією проти України. Зазначає, що умовах воєнного стану призупинення дії трудового договору може відбуватись за ініціативою однієї із сторін, виходячи з фактичних обставин та власного ресурсу. Законодавець, прагнучі підтримати економіку, надав роботодавцю особливі, допустимі лише під час дії воєнного стану, можливості для оптимізації трудових відносин та перерозподілу наявних ресурсів. Тому і відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора. Неможливість виконання позивачкою роботи стала наслідком того, що Товариство у результаті впливу зовнішніх факторів, виникнення яких обумовлено збройною агресією проти України та впровадженням воєнного стану, не мало можливості надати їй таку роботу. Наголошує, що відсутність від працівника повідомлень про неможливість виконання своїх обов`язків, не позбавляє роботодавця права, враховуючи об`єктивні обставини, прийняти одностороннє рішення про неможливість надання та виконання роботи, забезпечення належних та безпечних умов праці. Так само не вимагається підтвердження факту невиконання своїх обов`язків працівником, оскільки під час воєнного стану роботодавець може втратити здатність надання роботи незалежно від того, чи здатний таку роботу виконувати працівник та у яких обсягах він виконував її раніше. Щодо запропонованої позивачці посади фахівця кол-центру, зазначає, що посада була запропонована тоді, коли у товариства виникла можливість надати роботу та забезпечити працівника стабільною заробітною платою, повним соціальним пакетом та гарантіями зайнятості. Незважаючи на неодноразові твердження позивачки про здатність, бажання та готовність працювати, ОСОБА_1 до сьогодні не погодилась на пропозицію Товариства від 23.06.2022 року. Окремо звертає увагу, що розмір запропонованої за цією посадою заробітної плати дорівнює тій заробітній платі, що отримувала позивачка на посаді фахівця ЦОК  9000 грн., без врахування щомісячного преміювання у розмірі 35% від посадового окладу. Звертає увагу на те, що Товариство з 24.02.2022 року не припиняло діяльність з постачання електричної енергії та природного газу споживачам, вживає заходів по недопущенню соціального напруження серед споживачів. Та одночасно докладає зусиль по збереженню нормальних виробничих процесів підтримки працівників. Вважає, що при таких обставинах позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
		 
		Інших заяв та клопотань по суті справи учасники суду не подавали.
		 
		Процесуальні дії у справі.
		05.08.2022 року по справі відкрито провадження (а.с.31). 
		 
		Судом встановлено.
		Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо призупинення трудових відносин в умовах воєнного стану. 
		ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» та обіймає посаду фахівця Нікопольського центру обслуговування клієнтів з 01.01.2019 року (а.с.22-24, 42-45).
		Наказом директора ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 10.05.2022 року № 254-к «Про призупинення дії трудового договору» з фахівцем Нікопольського центру обслуговування клієнтів призупинено дію трудового договору з 11.05. 2022 року з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, що тягне за собою абсолютно неможливе надання роботодавцем та виконання працівниками роботи, обумовленої укладеними трудовими договорами, та відповідно достатті 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(а.с.15-16).
		01.06.2022 року позивач подала директору ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» заперечення щодо наказу №254-к від 10.05. 2022 року, відповідно до якого просила його скасувати. Зазначила, що товариство функціонує у звичайному режимі та надає послуги в повному обсязі , бойових дій на території міста Нікополя не ведеться, з міста вона не виїжджала та виконувала свою роботу у повному обсязі, що вона має можливість виконувати свої трудові обов`язки та вважає, що товариство може надати їй роботу (а.с.63).
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченістаттями 43-46 Конституції України.
		Разом з тим відповідно достатті 64 Конституції Українив умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ(даліУказ) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На сьогодні продовжено строк дії воєнного стану в Українідо 21.11.2022 року.
		Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Статтею 1 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(далі - Закон № 2136-ІХ, тут і далів редакції, яка була чинною на день видання оспорюваного наказу) передбачено, що цейЗаконвизначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44Конституції України.
		У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Відповідно до підпункту 5 пункту 1статті 6 Закону № 2136-ІХв указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХглаву XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю Українидоповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		З огляду на вищевикладене положенняЗакону№ 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКодекс законів про працю-мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положеннямЗакону № 2136-ІХтакож можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Частиною 1статті 13 Закону № 2136-ІХвизначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Згідно із частиною 3статті 13 Закону № 2136-ІХвідшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		Таким чином,Закон № 2136-ІХнадав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Разом з тим, як вбачається з аналізу положень частини 1статті 13 Закону, таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. До того ж побудова цієї нормизаконувказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.
		Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
		Позивач у своєму запереченні на оспорюваний нею наказ вказала про готовність виконувати свої трудові обов`язки з огляду на функціонування товариства (вхідна реєстраційна дата від 01.06. 2022 року) (а.с. 63).
		Разом з тим, відповідач не надав відповідних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги і свідчили б про неможливість виконання відповідачем виробничих завдань та функцій підприємства, призупинення його діяльності. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ від 10.05.2022 року № 254-к «Про призупинення дії трудового договору», що стосується позивача, виданий ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
		З огляду на викладене та враховуючи, що з позивачем не припинено трудовий договір, а призупинено його дію, ефективним способом відновлення порушеного права позивача є поновлення з 11.05.2022 року його дії.
		Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положеньстатті 13 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положеньКЗпПУ, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював та своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.
		Отже, внаслідок видання незаконного наказу про призупинення дії трудового договору фактично створена ситуація вимушеного прогулу, викликана протиправними діями роботодавця.
		Тому, у даному випадку, суд, керуючись відповідно до частини 1статті 10 ЦПК Українипринципами верховенства права, вважає за можливе, з метою відновлення порушених трудових прав працівника, застосувати за аналогією закону, що передбачено ч. 9ст. 10 ЦПК України, положенняст. 235 КЗпП, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Пунктами 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		З довідки про доходи від 28.06.2022 року №71, виданої ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», судом встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на день звільнення становить 349,56 грн.
		Враховуючи п.6 ст. 6 Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, що набрав чинності 15.03.2022 року з 11.05.2022 року кількість робочих днів складає 15 днів, у червні 2022 року  22 робочих дні, у липні 2022 року  21 робочий день, у серпні 2022 року  23 робочі дні, у вересні 2022 року  22 робочих дні, у жовтні 2022 року  21 робочий день, з 01.11.2022 року по 02.11.2022 року  2 робочих дня, а всього на день постановлення рішення число робочих днів у розрахунковому періоді з дня звільнення становить 126 робочих днів.
		Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 44044,56 грн. (349,56 грн. середньоденного заробітку х 126 робочих днів за період з 11.05.2022 року по 02.11.2022 року).
		Розподіл судових витрат.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження і поновлення на роботі, а також 992,40 грн. щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що разом складає 1984,80 грн.
		Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 134, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ревунков В.М., задовольнити.
		Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» №254-к від 10.05.2022 року про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 .
		Поновити з 11.05.2022 року дію трудового договору з фахівцем Нікопольського центру обслуговування клієнтів ОСОБА_1 .
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 44044,56 грн. (сорок чотири тисячі сорок чотири грн. 56 коп.), суму виплати зазначено без урахування податків і зборів.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь держави судовий збір в розмірі 1984,80 грн.
		Рішення в частині поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.
		На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
		Повне рішення складено 02.11.2022 року.
		 
		Дані про учасників справи:
		Позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Представник позивача  адвокат Ревунков Віталій Михайлович, що діє на підставі ордеру серія АЕ №1145567 від 29.07.2022 року, договору про надання правової допомоги № 67 від 06.07.2022 року (а.с.25-26). 
		Відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», ЄДРПОУ 42082379,Зарєстроване місцезнаходження за адресою: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул Моссаковського Володимира, буд 7.
		  Суддя:  А.  Г.  Багрова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...