Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/15464/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 02.11.2022. Зареєстровано: 03.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.

Номер судового провадження: 2/755/7311/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/15464/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"02" листопада 2022 р.  м. Київ
		Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
		                                                   
		в с т а н о в и в:
		Позивач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по акту порушення № 03787 від 06 листопада 2020 року в розмірі 35 402,29 гривень, 3% річних в розмірі 378,27 гривень, інфляційну складову боргу у розмірі 1 325,20 гривень, та витрати на надання правничої допомоги.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВЕНЕРГО», тобто позивач є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевим (Локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». 04 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» укладено Договір про постачання електричної енергії № 63242, відповідно до додатку №4 до договору, позивач здійснював постачання електричної енергії до об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач ОСОБА_1 . 06 листопада 2020 року на об`єкті, який належить на праві приватної власності відповідачу, в присутності уповноваженої особи відповідача - директора салону краси ОСОБА_3 , за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 13, та представниками позивача, було виявлено порушення п.п.2 п. 8.4.2. Правил, а саме: відсутність пломб з відбитками тавр ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», які встановлені на ввідному АВ - пломба с12055836 та захисному екрані, під яким встановлено засіб комерційного обліку, пломба - с27890623, про що складено акт порушень №03787, який був підписаний директором салону краси ОСОБА_3 04 січня 2021 року, комісією по розгляду актів порушень, винесено рішення, яким проведено нарахування, обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем правил, а саме: пп. 2 п. 8.4.2. Нарахування проведено згідно з п.п. 8.4.10 та формулою №4 порядку визначеного главою 8.4. Розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, за період з 21 травня 2020 року по 06 листопада 2020 року. Відповідно до проведеного комісією розрахунку загальна сума заборгованості у відповідача складає 35 402,29 гривень, за не обліковану спожиту електричну енергію та станом на 20 лютого 2021 року дана заборгованість не сплачена відповідачем. У зв`язку із тим, що відповідач за період з 21 лютого 2019 року по 30 червня 2021 року належним чином не виконав зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 35 402,29 гривень, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 378,27 гривень та інфляційну складову боргу в розмірі 1 325,20 гривень. 
		26 жовтня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
		04 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та просив відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що 31 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір дарування, відповідно до якого дарувальник подарував у дарунок, а обдарована прийняла у дарунок продовольчий магазин в арці між секціями А і Б, що розташований на АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 Договір оренди нежилого приміщення № 163а, за адресою: АДРЕСА_1 для використання під салон. Крім того, 11 січня 2021 року на адресу відповідача надійшов виклик в засідання комісії з розгляду акта порушення, однак 24 грудня 2020 року відповідач на адресу позивача надіслав лист/повідомлення про неможливість прибути на засідання комісії, в зв`язку з поганим станом здоров`я, через похилий вік, та територіальну віддаленість, та просив врахувати, що зафіксовані обставини в акті № 03787 від 06 листопада 2020 року, не мають нічого спільного з безобліковим використанням електроенергії, оскільки були спричиненні аварійною ситуацією, а саме згорання контактів автомата АБВ №633А, що в подальшому було викликано працівників ДП «Житлосервіс», які здійснили розпломбування приладу. В свою чергу позивач не розібравшись в даній ситуації, не врахував фактичну відсутність безоблікового використання електроенергії та відсутність недобросовісності зі сторони споживача електроенергії, та не врахував фактичну відсутність господарської діяльності за час карантинних обмежень, прийняв незаконне рішення з розгляду акту про порушення № 03787, від 06 листопада 2020 року.
		20 січня 2022 року представник позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - Оксамитний Микола Миколайович подав до суду відповідь на відзив з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, додатково зауважив, що відповідно до п. 2.3.13 Договору про постачання електричної енергії №63242, від 04 липня 2016 року, у разі звільнення споживачем займаного приміщення, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, або закінчення права користування на електроустановки, споживач зобов`язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня настання таких змін, та надати заяву щодо розірвання договору і цей самий термін здійснити оплату усіх видів платежів передбачених договором. Натомість, в порушення умов договору та ПРРЕЕ, відповідач не повідомив позивача про відчуження приміщення та зміну власника, а навпаки, продовжував отримувати рахунки, сплачувати їх та підписувати електронним підписом у власному кабінеті споживача Акти про фіксацію показників приладів обліку. 
		25 січня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заперечення на відповідь на відзив з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
		09 травня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача - адвоката Оксамитного Миколи Миколайовича.
		Залучено ОСОБА_2 до участі у справі в процесуальному статусі співвідповідача в межах розгляду справи.
		15 червня 2022 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та просила відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником приміщення АДРЕСА_3 , на підставі Договору дарування від 31 жовтня 2019 року, дане приміщення здає в оренду ОСОБА_3 для використання приміщення під салон. Відповідача ОСОБА_2 не запрошували на засідання комісії по розгляду акта про порушення № 03787 від 06 листопада 2020 року, тим паче копію акта про порушення № 03787 не отримувала. Крім того, наголосила, що з даного акту не вбачається, в якому саме приміщенні за номером, виявлено порушення ПРРЕЕ, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , наявно декілька нежитлових приміщень, що мають свій номер об`єкту нерухомості, тому з даного акту не вбачається порушення, саме у нежитловому приміщенні за №163.
		Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.
		Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Судом встановлено, що на підставі рішення позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію та рішення Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заснування товариства від 22 грудня 2017 року, було створено Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» шляхом виділення з ПАТ «Київенерго» Товариства та передачі йому частини майна, прав та обов`язків ПАТ «Київенерго».
		Відповідно до п. 2.3. статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», товариство є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені ч. 13 розділу ХVІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».
		Відповідно до ч. 13 розділу ХVІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
		Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» затвердженого 22 грудня 2017 року, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов`язків пов`язаних із провадження діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
		Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна від 26 березня 2016 року, ОСОБА_1 є власником продовольчого магазину в арці між секціями А і Б, загальною площею 74.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .
		04 липня 2016 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КИЇВЕНЕРГО» та ОСОБА_1 укладено Договір про постачання електричної енергії № 63242, відповідно до предмету договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднання та дозволена потужність у точці підключення визначені в додатку «Перелік об`єктів споживача». 
		Відповідно до п. 9.4. Договору про постачання електричної енергії № 63242, цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в строк до 31 грудня 2016 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України. У разі отримання позичальником підтвердженої інформації щодо відсутності права власності чи користування на об`єкт у споживача від третіх осіб, постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір. У такому випадку договір вважається розірваним через 20 днів після відправлення постачальником споживачу письмового повідомлення про розірвання договору з наступним припиненням електропостачання об`єктів згідно з договором. 
		04 липня 2016 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КИЇВЕНЕРГО» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду про надання додаткових інформаційних послуг до Договору № 63242 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник, у разі наявності технічної неможливості, має право інформувати споживача шляхом направлення смс-повідомлень, на телефонний номер споживача НОМЕР_1 або електронних повідомлень на адресу електронної пошти споживача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо питань, пов`язаних з договірними відносинами між постачальником та споживачем.
		Відповідно до Додатку №4 до Договору №63242 від 04 липня 2016 року, міститься інформація: Найменування об`єкта точка приєднання: нежиле приміщення №163-а РУ-0,4 кВ3Б5441/1; адреса розташування об`єкта: АДРЕСА_1 ; дані про розрахункові засоби обліку: лічильник - №0078862, тип лічильника -НІК2303АРТН. 
		06 листопада 2020 року під час перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення п.п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, відсутність пломб з відбитками тавр ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», які встановлено на ввідному АВ - пломба с12055836 та захисному екрані, під якими встановлено засіб комерційного обліку, пломба - с27890623, про що складено Акт про порушення № 03787 від 06 листопада 2020 року. 
		06 листопада 2020 року провідним інженером Дорошенко П.В. ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», складено Акт про усунення порушення ПРРЕЕ №03782, відповідно до якого усунуто порушення, а саме: опломбовано згідно АКТ №ТПД №024523, перевірка (заміна) розрахункового лічильника електроенергії виконана. 
		02 грудня 2020 року Протоколом № 3236, який складений Комісією по розгляду актів порушення в складі: голова комісії: Іващенко О.О. - провідний юрисконсульт департаменту з правового забезпечення ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», та членів комісії: Степаненко С.Б. (таб. №36601624) - головний фахівець центру з технічного аудиту ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»; Борисова Л.С. - фахівець відділу з розрахунків ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», прийнято рішення по розгляду акту про порушення від 06 листопада 2020 року №03787, про перенесення на наступне засідання комісії, у зв`язку з необхідністю доопрацювання матеріалів. 
		04 січня 2021 року у відповідності до вимог ПКЕЕН відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення № 03787 від 06 листопада 2020 року, з метою визначення правомірності складання акту та обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, яка підлягає оплаті споживачем. Відповідно до якого, встановлено, що споживач фізична особа ОСОБА_1 (о/р63242012) на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , порушено облік електричної енергії: порушення п.п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, відсутність пломб з відбитками тавр ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», які встановлено на ввідному АВ - пломба с12055836 та захисному екрані, під якими встановлено засіб комерційного обліку, пломба - с27890623. Та прийнято рішення про проведення нарахування згідно з пунктами №8.4.10 та за формулою №4 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Потужність 20 кВт, згідно Договору. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год., 6 днів на тиждень, Кв=0,6. Період нарахування з 21 травня 2020 року по 06 листопада 2020 (з останнього контрольного огляду приладів та кіл обліку). Всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію: 35 402,29 гривень.
		Згідно із положеннями ч. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.
		За приписами ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно із ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.
		Відповідно до п.11 Правил користування електричною енергією для населення відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених в квартирі, на інших об`єктах споживача, та пломб несе споживач.
		Відповідно до п.15 зазначених Правил пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організациями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.
		Пунктом 53 цих Правил передбачено, що у разі виявлення представником електропостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, складається акт та визначається сума збитків, завданих противоправними діями споживача.
		Пунктом 37 вказаних Правил встановлено права енергопостачальника, зокрема: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.
		Згідно із п.48 указаних Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил користування електричною енергією.
		На підставі акта електропостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії.
		Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником електропостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним з способів захисту прав особи є відшкодування збитків.
		Згідно з п.12 Правил користування електричною енергією для населення енергопостачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих споживачем при користуванні електроенергією.
		Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (які діяли на час виникнення правовідносин) обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656.
		На спростування заявлених вимог, відповідач ОСОБА_1 посилається на наступне, що 31 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір дарування, відповідно до якого дарувальник подарував у дарунок, а обдарована прийняла у дарунок продовольчий магазин в арці між секціями А і Б, що розташований на АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 Договір оренди нежилого приміщення № 163а, за адресою: АДРЕСА_1 для використання під салон. 
		Дарування будь-якого майна, є виключним правом власника цього майна. 
		За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. (стаття 717 Цивільного кодексу України)
		Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття та здійснення державної реєстрації права.
		31 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір дарування, відповідно до якого дарувальник подарував у дарунок, а обдарована прийняла у дарунок продовольчий магазин в арці між секціями А і Б, що розташований на АДРЕСА_2 
		Згідно з п. 11 Договору дарування, право власності у обдарованої виникає з моменту прийняття дарунку та державної реєстрації.
		Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 жовтня 2019 року, ОСОБА_4 є власником продовольчого магазину в арці між секціями А і Б, загальною площею 106,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.
		Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.
		Зі змісту статтей 15,16 Цивільного кодексу України вбачається можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача суб`єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для позивача зумовлює відмову у задоволені позову.
		Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
		Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
		Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
		Визначаючи предмет позову як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		За приписами процесуального законодавства позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачем є особа, якій пред`явлено позовні вимоги. Тобто учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).
		За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача). Такий висновок міститься у постанові Верховного суду № 759/15075/19 від 01.07.2021, ЄДРСР №98105328.
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному Цивільного процесуального кодексу України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.
		Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі №664/1893/17-ц, у постанові від 12 серпня 2020 року у справі №761/42322/17.
		З урахуванням вказаного, визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 295/5066/19 від 22 квітня 2021 року.
		З огляду на викладене, позивачем ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» пред`явлено позовні вимоги до неналежного відповідача ОСОБА_1  про стягнення заборгованості по акту порушення обліку електричної енергії, оскільки з моменту підписання Договору дарування приміщення продовольчого магазину, ОСОБА_1 втратив право та обов`язок як споживача електричної енергії, тому ОСОБА_1 , як колишній власник приміщення продовольчого магазину не повинен відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що спір про порушення обліку електричної енергії, має розглядатися як спір, який виник між власником нерухомого майна та постачальником електричної енергії
		Пунктом 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 роз`яснено, що у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
		Відповідно до положень ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		09 травня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залучення ОСОБА_2 у якості співвідповідача в межах розгляду цивільної справи.
		Позивач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» будучи обізнаним із обставинами, що мають істотне значення в справі, не скористалася процесуальним правом подати уточнену позовну заяву з викладенням позовних вимог про захист своїх прав та інтересів спрямовану до відповідача ОСОБА_2 , як власника приміщення продовольчого магазину в арці між секціями А і Б, що розташований на АДРЕСА_2 .
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 1
		09 травня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва розглянуто клопотання представника позивача - адвоката Миколи Оксамитного та залучено ОСОБА_2 у якості співвідповідача в межах розгляду цивільної справи, при цьому позивачем не було подано уточнену позовну заяву з викладенням позовних вимог щодо співвідповідача ОСОБА_2 , у зв`язку з цим, суд не може самостійно вийти за межі заявлених вимог та відповідно стягнути заборгованість по акту порушення обліку електричної енергії, оскільки вимогу пред`явлено лише до ОСОБА_1 , який є неналежним відповідачем.
		Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. 
		При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України)
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України) 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексах випадках. (ч. 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)
		       При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. (ч.2 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України)
		Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
		Враховуючи викладене та керуючись Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затверджених 14.03.2018  року № 312 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, ст. 526, 610, 612, 625, 638, 642, 714 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		у х в а л и в:
		Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції  Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...