Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/14253/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2022. Зареєстровано: 03.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.
Дата набрання законної сили: 28.02.2023
Результат оскарження 28.02.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/756/1419/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		24.10.2022 Справа № 756/14253/21
		                
		 
		Справа №756/14253/21
		Провадження №2/756/1419/22
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 жовтня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Тихої О.О.,
		за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Укртелеком»,  в якому просить:  визнати порушення з боку АТ «Укртелеком» його прав споживача телекомунікаційних послуг за договором № 5502561985 від 21.12.2012; зобов`язати АТ «Укртелеком» припинити дії по блокуванню та відключенню телефону № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 і відновити надання послуги ТП «Домашній Базовий»; визнати безпідставним та припинити стягнення АТ «Укртелеком» з абонента ОСОБА_1 суми неіснуючої заборгованості по оплаті за послуги ТП «Домашній Базовий»; визнати відсутніми договірні правовідносини по наданню АТ «Укртелеком» послуг доступу до мережі Інтернет споживачу ОСОБА_1 ; стягнути з АТ «Укртелеком» на його користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до Договору № 5502561985 від 21.12.2012 відповідач АТ «Укртелеком» зобов`язався надавати йому (абоненту) загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги ТП «Домашній базовий» міського та міжнародного телефонного зв`язку за індивідуальним номером телефону НОМЕР_1 .
		Відповідно до Додаткової угоди від 31.01.2017 без укладання окремого договору на надання доступу до мережі Інтернет, як це передбачено п. 8.2 цієї угоди, відповідач надав позивачу обладнання для доступу до мережі Інтернет - модем. Проте, у тексті Додаткової угоди відсутні будь-які посилання на Договір № 5502561985 від 21.12.2012. Крім того, у п. 8.2 Додаткової угоди зазначено, що вона є невід`ємною частиною договору надання послуги доступу до мережі Інтернет, який між ним та відповідачем не укладався, а отже договірні відносини між ним та відповідачем з приводу надання послуг доступу до мережі Інтернет відсутні. Незважаючи на це, оскільки зазначені послуги відповідачем АТ «Укртелеком» йому надавалися до лютого 2021 року, він регулярно за них сплачував.
		У лютому, березні 2021 року без будь-якого повідомлення, і в першу чергу письмового, одночасно з припиненням надання послуг міського та міжміського телефонного зв`язку, відповідачем було повністю припинено надання позивачу послуг доступу до мережі Інтернет, які не були передбачені Договором № 5502561985 від 21.12.2012. Таке одностороннє припинення договору на надання послуг телефонного зв`язку та інтернету позивач вважає істотним порушенням умов договору, оскільки такими діями відповідача йому завдано шкоду, він значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи Договір та Додаткову угоду. Маючи значні проблеми зі здоров`ям, захворівши на ковід та перебуваючи в ізоляції він не міг користуватися телефоном та інтернетом, замовити ліки. Також він був позбавлений спілкування з працівниками АТ «Укртелеком», які через введений у країні карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийом абонентів не здійснювали. У березні 2021 він особисто прибув до Оболонської філії АТ «Укртелеком» за адресою: м. Київ, вул. М.Малиновського, 19-А, проте з`ясувалося, що філія за цією адресою вже не працює. 
		 
		Вважаючи договірні відносини з відповідачем по наданню послуги доступу до мережі Інтернет припиненими з березня 2021 року, позивач 19.03.2021 уклав договір з іншим провайдером. 
		 
		Позивач вважає, що з часу припинення надання йому послуги доступу до мережі Інтернет, у нього відсутній обов`язок оплати такої послуги. Натомість, він регулярно сплачує лише за послуги міського та міжнародного зв`язку, які були поновлені. Відповідач безпідставно вимагає від нього сплати за неіснуючі послуги доступу до мережі Інтернет, які припинені з березня 2021 року.
		 
		Порушення своїх прав як споживача позивач вбачає у тому, що відповідач у порушення п. 3.2.8 Договору № 5502561985 від 21.12.2012 ані у лютому, ані у березні 2021 року письмово не повідомив його про припинення надання послуг; у порушення п. 3.1.5 Договору відповідач не попередив його про тимчасове припинення надання послуг, відключення його від кінцевого обладнання; у порушення п. 3.1.10 Договору відповідач не проінформував його як абонента про аварії на телефонній мережі із зазначенням орієнтовних строків усунення пошкоджень; у зв`язку з тим, що позивач як абонент не був повідомлений про зміну місцезнаходження Оболонської філії АТ «Укртелеком», у березні 2021 року він був позбавлений можливості, як передбачено п. 6.1. Договору, особисто подати оператору письмову заяву про відмову від отримання послуг доступу до мережі Інтернет; у порушення п. 3.3.3 Договору позивач у лютому-березні 2021 року був позбавлений з вини відповідача права на своєчасне та якісне отримання послуг телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет. 
		 
		Крім того, позивач зазначив про те, що зміст умов Договору № 5502561985 не відповідає п.п. 10, 16 ч.3 ст. 18 Закону України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», оскільки вони встановлені без реальної можливості ознайомлення споживача з ними перед укладенням договору; у Договорі встановлені обов`язки споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо виконавець послуг не виконує своїх, що також порушує його права споживача, у той час, як згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення Договору між ним як споживачем послуг та відповідачем повинні тлумачитися на його користь. 
		12.08.2021 відповідачем була припинена послуга по наданню позивачу послуги телефонного зв`язку, а 10.09.2021 він отримав смс-повідомлення про можливе блокування телефонного зв`язку у разі несплати за послуги; 15.09.2021 відповідачем знову безпідставно заблоковано телефон та припинено надання послуг телефонного зв`язку, що також є порушенням його прав як споживача, у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача припинити дії по блокуванню та відключенню його телефону і відновити надання послуги ТП «Домашній Базовий». 
		Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від неправомірних дій відповідача він відчував душевні хвилювання, у той час як після перенесеної операції аорто - коронарного шунтування за рекомендацію лікарів йому не можна хвилюватися. Відсутність нормальних стосунків з рідними на час самоізоляції, хвороби на ковід і, як наслідок, погіршення стану здоров`я - підвищення тиску, головні болі, постійне нервове напруження, призвели до збільшення дозування лікарських препаратів, які він змушений приймати постійно. 
		Ухвалою судді від 22.09.2021 відкрито провадження у справі,  розгляд справи призначено у загальному позовному провадженні. 
		25.10.2021 представник відповідача АТ «Укртелеком» подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог з наступних підстав. 
		Зазначила, що між АТ «Укртелеком», в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком», та позивачем 21.12.2012 було укладено Договір № 5502561985 про надання телекомунікаційних послуг та 31.01.2017 укладена Додаткова угода до даного Договору про надання обладнання на умовах оренди за акційною вартістю до договору/угоди про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією хDSL, з моменту підписання якої позивачу було підключено послугу доступу до мережі Інтернет, яку позивач отримував та сплачував, про що зазначає у позовній заяві. Вказане підтверджується також випискою з оборотної відомості за період з січня 2017 року по жовтень 2021 року (01/2017-10/2021) та повідомлень про оплату рахунків.
		Свої обов`язки за Договором позивач виконував належним чином, надання телекомунікаційних послуг здійснювалось у відповідності до показників належних АТ «Укртелеком» технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (система тривалості телефонних розмов), сертифікованим високоякісним обладнанням.
		Твердження Позивача щодо безпідставного припинення надання йому послуги Інтернет не відповідають дійсності. Так, за обліковими даними контакт-центру Укртелекому від позивача 17.03.2021 зареєстрована заявка щодо непрацюючого телефону.
		Після перевірки абонентської лінії позивача працівниками Укртелекому буловиявлено, що 17 березня 2021 року за адресою надання послуг позивачу в АДРЕСА_1 було зафіксовано викрадення телефонного кабелю, про що відповідач повідомив правоохоронні органи у встановленому законом порядку. Роботу телекомунікаційної мережі, за якою позивач отримував телекомунікаційні послуги, включаючи послугу Інтернет, відповідачем було відновлено 13 квітня 2021 року. 
		Через вказані обставини відповідачем у період з 17.03.2021 по 13.04.2021 абонентна плата Позивачу згідно з Договором та Додатковою угодою не нараховувалася, що також підтверджується випискою з оборотної відомості за період з січня 2017 року по жовтень 2021 року (01/2017-10/2021). 
		Уклавши договір на отримання послуг доступу до мережі Інтернет з іншим провайдером, позивач не відмовився, як це передбачено п. 55 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, від отримання телекомунікаційних послуг, що надавав йому Укртелеком, а отже був зобов`язаний сплачувати замовлені згідно з Договором та Додатковою угодою до нього телекомунікаційні послуги, незважаючи на факт користування ними до відмови від цих послуг, тобто здійснювати абонентну плату, яка є фіксованим щомісячним платежем, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.
		Лише 20.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про те, що з лютого 2021 року не отримував послуги доступу до мережі Інтернет, після чого відповідачембув здійснений перерахунок вартості вказаної послуги шляхом зняття за період з 14.04.2021 по 18.08.2021 абонентної плати за послуги Інтернет та припинив з серпня 2021 року надання даної послуги згідно з Додатковою угодою до Договору.
		Також представником відповідача зазначено, що на момент звернення позивача до суду, останній сплачує отримані загальнодоступні телекомунікаційні послуги згідно з Договором № 5502561985 від 21.12.2012, що підтверджується рахунками-актами, та свідчить про визнання позивачем існування договірних відносин з відповідачем та підтверджує отримання послуг. 
		Так, станом на жовтень 2021 року заборгованість позивача за послуги телефонного зв`язку становила лише 34,65 грн., отже позивач щомісяця (систематично) сплачує відповідачу за отримані телекомунікаційні послуги, що свідчить про визнання останнім договірних відносин між сторонами та підтверджує отримання позивачем телекомунікаційних послуг належної якості згідно з Договором. 
		Підписавши Договір 21.12.2012, який є публічним договором і містить умови, що є однаковими для усіх споживачів та відповідають вимогам Закону України «Про телекомунікації», Правилам надання та отримання телекомунікаційних послуг, позивач погодився з умовами даного договору, які є обов`язковими для виконання усіма споживачами послуг. 
		Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди також вважають безпідставними, оскільки з боку відповідача відсутні порушення умов укладеного договору. 
		13.12.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголосив на тому, що між ним та відповідачем ніколи не укладався договір на надання послуг доступу до мережі Інтернет, а отже між ним та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини та його боргові зобов`язання перед відповідачем. Також, позивач акцентував увагу на тому, що у відзиві відповідач не заперечував того факту, що у період з 17.03.2021 по 13.04.2021 ним було припинено надання телекомунікаційних послуг без будь-якого попередження, а також на тому, що ним, як споживачем, регулярно здійснювалася оплата послуг відповідача. Наполягав на задоволенні позову.
		18.01.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких останній підтримав свої доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. 
		Ухвалою суду від 25.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
		У судовому засіданні позивач  підтримав  заявлені  вимоги  з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
		Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Наголошувала, зокрема, на тому, що АТ «Укртелеком» має дуже розгалужену мережу, через яку абонентам надаються послуги телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет, а тому об`єктивно не в змозі повідомити кожного абонента про викрадення лінійно-кабельних споруд та узагалі встановити причини припинення надання таких послуг. Це стає можливим лише після того, як абонент повідомить про відсутність послуги, після чого встановлюється причина припинення надання послуги. Саме після заявки позивача у березні 2021 року було виявлено викрадення у будинку, де мешкає позивач, лінійно-кабельних споруд, про яке повідомлено правоохоронні органи. У подальшому позивачу згідно з вимогами діючого законодавства було здійснено перерахунок абонентної плати за послуги телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет за той час, коли послуги не надавалися. За послуги доступу до мережі Інтернет взагалі було зроблено перерахунок та знято абонентну плату за увесь період, що позивач не користувався інтернетом що надає Укртелеком, у сумі 415 грн., оскільки позивач у березні 2021 року уклав договір з іншим провайдером. Тому вважає позовні вимоги безпідставними. 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду у справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення,суд дійшов наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
		Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо надання телекомунікаційних послуг, порядку їх обліку та оплати.
		Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про телекомунікації» № 1280-ІV від 18.11.2003 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012.
		Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
		Згідно з положеннями статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
		Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
		У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
		Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
		Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
		Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. 
		Згідно з п. 1.4 Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 29.11.2012 № 624 (які були чинними на час виникнення спірних правовідносин), оператори, провайдери можуть затверджувати форми договорів, установлювати умови публічних договорів про надання певних видів послуг.
		Відповідно до п. 2.2. Основних вимог умови договору про надання загальнодоступних комунікаційних послуг повинні оприлюднюватись та передбачати надання послуг на умовах, однакових для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги. 
		Згідно з п. 3.7.2. Основних вимог в договорі зазначаються порядок, строки та форма оплати послуг, які є істотними умовами даного договору. 
		Таким чином, АТ «Укртелеком» було затверджено зразкові форми договорів про надання споживачам різних видів телекомунікаційних послуг, які укладаються на умовах публічного договору та є однаковими для всіх споживачів. 
		Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до частини третьої статті 10 Законів України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
		Частиною другою статті 63 Закону України «Про телекомунікації» обумовлений порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
		21.12.2012 між АТ «Укртелеком», в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком», та ОСОБА_1 (абонентом) був укладений Договір № 5502561985 про надання телекомунікаційних послуг.
		Пунктом 1.1. вказаного Договору передбачено, що АТ «Укртелеком» відповідно до умов договору зобов`язується надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком та в обсягах, замовлених Абонентом, а Абонент зобов`язується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до умов цього Договору.
		Підписавши вказаний договір позивач став абонентом телефону № НОМЕР_1 , що встановлений за адресою: АДРЕСА_2 . 
		31.01.2017 сторонами підписано Додаткову угоду щодо надання обладнання на умовах оренди за акційною вартістю до договору/угоди про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологіями хDCL.
		Згідно з п.1.1. Додаткової угоди Укртелеком зобов`язується надати абоненту ОСОБА_1 послуги доступу до мережі Інтернет за технологіями хDCL та передати у тимчасове платне користування обладнання - Модем TP-Link TD-W8901N сер ном.316А037022030, на акційних умовах на строк дії цієї Додаткової угоди, а споживач зобов`язується отримувати належним чином послуги та прийняти у користування зазначене обладнання, та щомісяця оплачувати отримані послуги і орендну плату за користування обладнанням. 
		Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологіями хDCL, набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом 24 календарних місяців (п.п. 8.1, 8.2 Додаткової угоди). 
		На виконання умов Додаткової угоди для користування послугою доступу до мережі Інтернет, позивач отримав на акційних умовах обладнання (модем) за акційною вартістю 0,83 грн./міс. Надання обладнання на таких умовах передбачає користування послугою Інтернет протягом 24 календарних місяців. 
		Позивачем під час розгляду справи не заперечувався факт передачі йому у платне користування обладнання - модему, як передбачено умовами Додаткової угоди. У подальшому позивач повністю сплати вартість вказаного обладнання та залишив його у себе, що також передбачено п.п. 5.1, 5.2 Додаткової угоди та не заперечується сторонами. 
		Згідно з п.11 ч.1 ст.32 Закону України «Про телекомунікації», споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг.
		Так, відповідно до пункту 55 Правил надання та отриманнятелекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 (далі - Правила), припинення надання послуг (послуги) може здійснюватися оператором, провайдером у разі припинення відповідно до законодавства дії договору, в тому числі його дострокового розірвання, або внесення до договору змін щодо припинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених абонентом, у тому числі за письмовою заявою абонента у строк, що не перевищує семи календарних днів з моменту отримання оператором заяви, якщо більший строк не зазначений у заяві.
		Заявляючи вимогу про визнання відсутніми договірних правовідносин між ним та АТ «Укртелеком» по наданню послуги доступу до мережі Інтернет позивачем, у той же час, як у позовній заяві, так і у судовому засіданні, неодноразово зазначалося про те, що дана послуга надавалася йому АТ «Укртелеком» до лютого 2021 року, за яку позивач щомісячно сплачував кошти, що підтверджується випискою з оборотної відомості за період з 2017 року по жовтень 2021 року, випискою з оборотної відомості за період з січня 2021 року по грудень 2021 року; повідомленнями про оплату рахунку та фіскальними чеками.
		Крім того, як убачається з матеріалів справи позивач у липні 2021 року (а.с.59) звернувся до АТ «Укртелеком» з заявою, у якій, зокрема, зазначив про те, що з лютого 2021 року з невідомих йому причин не отримував послугу доступу до мережі Інтернет, у зв`язку з чим змушений був укласти договір з іншим провайдером - «Тріолан», та з того часу не користується вказаною послугою відповідача. З цих підстав він вважає умови договору про надання послуги доступу до мережі Інтернет за Додатковою угодою від 31.01.2017 припиненими з лютого 2021 року, а договір розірваним. Одночасно у заяві зазначено про те, що позивач надалі бажає продовжувати користуватися послугами телефонного зв`язку, які надає АТ «Укртлеком». 
		Вказана заява ОСОБА_1 була розглянути відповідачем та листом від 18.08.2021 за вих. №14202451-вих-80D481.02 АТ «Укртелеком» повідомлено позивача про те, що, враховуючи, що той не звертався до АТ «Укртелеком» з заявою про відмову від послуги доступу до мережі Інтернет у лютому 2021 року, а тому саме після заяви, зареєстрованої АТ «Укртелеком» 22.07.2021, з серпня 2021 року (18.08.2021) позивачу послугу доступу до мережі Інтернет скасовано. Крім того, у зв`язку з тим, що позивач з лютого 2021 року не користується інтернетом, який надає Укртелеком, а також відсутністю телефонного зв`язку у березні-квітні 2021 року через викрадення лінійно-кабельних споруд, відповідачем за період з моменту реєстрації заявки ОСОБА_1 у березні 2021 року про відсутність телефонного зв`язку до дати скасування послуги Інтернет у серпні 2021 року зроблено перерахунок за послугу доступу до мережі Інтернет шляхом зняття абонентної плати за вказаний період.
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «nonconceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venirecontrafactumproprium - принцип добросовісності.
		Вказана доктрина проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, оплата послуг за договором) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. 
		Сторонами 31.01.2017 було укладено Додаткову угоду про надання позивачу обладнання на умовах оренди за акційною вартістю до договору/угоди про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологіями хDCL, яка по своїй суті є договором приєднання та яка тривалий час виконувалася обома сторонами. Навіть під час розгляду справи позивачем не заперечувався факт отримання ним від відповідача послуг доступу до мережі Інтернет, за які він до лютого 2021 року регулярно сплачував кошти і які було припинено у серпні 2021 року. 
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування між сторонами договірних відносин, врегульованих Додатковою угодою щодо надання обладнання на умовах оренди за акційною вартістю до договору/угоди про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологіями хDCL від 31.01.2017, підписавши яку позивач, діючи вільно, на власний розсуд, погодився з умовами даного договору, які є обов`язковими для виконання.
		Отже позовні вимоги в частині визнання відсутніми договірних правовідносин по наданню АТ «Укртелеком» послуг доступу до мережі Інтернет споживачу ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать попередній поведінці позивача, направленій на отримання послуги Інтернет та її оплату, а тому в позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як необґрунтовані. 
		З приводу позовних вимог в частині визнання безпідставним та припинення стягнення АТ «Укртелеком» з абонента ОСОБА_1 суми неіснуючої заборгованості по оплаті за послуги ТП «Домашній Базовий» суд зазначає наступне.
		Частиною першою статті 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що абонент, це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; абонентна плата, це фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.
		Абонентна плата - це фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.
		Згідно з п.5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», п.36(6) Правил, споживач зобов`язаний виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
		Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про телекомунікації» розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
		За умовами договору № 5502561985 від 21.12.2012 про надання телекомунікаційних послуг, викладеними у Розділі 4 «Розрахунки за надані телекомунікаційні послуги» визначено готівкову форму розрахунків за надісланими Укртелеком рахунками, у яких останнім зазначається інформація про належну суму платежу за отримані послуги Укртелекому не менше ніж один раз на місяць. За контент-послуги інформація зазначається в окремому рядку рахунка за телекомунікаційні послуги. 
		Пунктами 4.5 Договору визначено авансову систему оплати наданих послуг.
		Згідно з п.п. 4.15, 4.16 Договору рахунок за отримані послуги оплачується абонентом до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати. 
		У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму. 
		У разі застосування попередньої (авансової) плати абонент зобов`язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. Укртелеком проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період. 
		Відповідно до п. 4.17 за надані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку нараховується додаткова плата в розмірі двох відсотків включно, нарахованої за розрахунковий період. 
		Відповідно до п. 4.19 Договору отримана від абонента сума платежу зараховується Укртелекомом у наступній послідовності: пеня, борги попередніх періодів; поточні нарахування абонентної плати за користування телефоном та за місцеві розмов; поточне нарахування абонплати за користування радіоточкою; поточні нарахування за міжміські та міжнародні телефонні розмови; поточні нарахування за послуги Інтернет; аванс на наступний період (зараховується у такій самій послідовності).
		Як убачається з наданих обома сторонами повідомлень про оплату рахунку, а також виписки з оборотної відомості за період з січня 2017 року по жовтень 2021 року, виписки з оборотної відомості за період з січня 2021 року по грудень 2021 року, наданих відповідачем, позивачем ОСОБА_1 , починаючи з січня 2017 року, здійснювалася оплата послуг Укртелеком, а саме: абонентна плата, плата за міжнародні розмови та послуги Інтернет ТП «Простий Вільний». 
		Оплата вказаних послуг здійснювалася позивачем щомісяця, за винятком березня, червня 2021 року, проте нараховані АТ «Укртелеком» суми та суми, сплачені позивачем, у деяких місяцях відрізняються. З пояснень позивача, такі розбіжності мали місце у зв`язку з тим, що він не завжди отримував рахунки на оплату послуг, а тому розмір щомісячних платежів розраховував самостійно, іноді виходячи з розміру платежів за попередній місяць, а іноді - на власний розсуд. 
		Як вже зазначалося вище, позивач 22.07.2021 звернувся до АТ «Укртелеком» з заявою про те, що ним з лютого 2021 року не отримуються послуги доступу до мережі Інтернет, у зв`язку з чим він був змушений укласти договір з іншим провайдером. 
		Листом від 18.08.2021 за вих. №14202451-вих-80D481.02 АТ «Укртелеком» повідомлено позивача про те, що з серпня 2021 року позивачу послугу доступу до мережі Інтернет скасовано та зроблено перерахунок абонентної плати за Інтернет з моменту реєстрації заявки ОСОБА_1 у березні 2021 року про відсутність телефонного зв`язку до дати скасування послуги Інтернет, що відображено у повідомленнях про сплату по особовому рахунку абонента ОСОБА_1 .
		Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи виписками та рахунками, з яких убачається, що абоненту ОСОБА_1 після повідомлення ним у липні 2021 року про відсутність послуги доступу до мережі Інтернет та укладення у зв`язку з цим договору з іншим провайдером та відмовою від отримання послуги доступу до мережі Інтернет від АТ «Укртелеком» у липні та серпні 2021 року здійснено перерахунки на користь абонента оплати за надані послуги у бік зменшення нарахувань, а саме: у липні 2021 року - на суму 415 грн. (за період з квітня по червень 2021); у серпні 2021 року - на суму 85,16 грн. (за липень 2021 року). 
		З повідомлень про оплату рахунків абонентом ОСОБА_1 за вересень, жовтень 2021, дані яких повністю співпадають з даними виписок з оборотних відомостей за період з січня 2017 року по грудень 2021 року, по особовому рахунку № НОМЕР_2 абонента ОСОБА_1 станом на жовтень 2021 року обліковувалася заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 34,65 грн.
		Так, згідно з повідомленням за вересень 2021 року (станом на час звернення до суду з позовом), виходячи з попередньої (авансової) оплати за послуги відповідача, з урахуванням проведеної позивачем у вересні 2021 року оплати у розмірі 138,99 грн., позивачу нараховану суму до сплати, яка становить 352,65 грн., та складається з: нарахувань за послуги у вересні 2021 року у сумі 139 грн.; заборгованості станом на 01.10.2021 у сумі 34,65 грн. та авансового платежу за послуги за жовтень 2021 року у сумі 179 грн. 
		Згідно з п. 54 Правил за час, протягом якого послуги не надавалися з вини абонента, абонентна плата нараховується в повному обсязі, якщо інше не передбачено договором.
		В даному випадку позивачем не заперечувалося, що оплата послуг відповідача здійснювалася ним щомісяця, за винятком березня, червня 2021 року, проте не завжди сплачені суми відповідали нарахованим, у зв`язку з тим, що позивач іноді сплачував за послуги відповідача виходячи з розміру платежів за попередній місяць або з власного розрахунку. 
		Про наявність заборгованості, необхідність її оплати та можливе скорочення переліку послуг абонента ОСОБА_1 інформували в рахунках та шляхом смс-повідомлення, зокрема, смс-повідомлення 10.09.2021 про необхідність сплатити рахунок у сумі 312,64 грн. за серпень 2021 року. Крім того, в надісланих позивачу рахунках, а також листі від 18.08.2021 міститься інформація про можливість отримати усю детальну інформацію щодо сум та стосовно телекомунікаційних послуг, звернувшись до Довідково-інформаційного контакт-центру АТ «Укртелеком» за телефоном 0-800-506-800. 
		З урахуванням вказаних обставин, а також умов договору від 21.12.2012 про надання телекомунікаційних послуг, якими визначений обов`язок абонента, у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму, беручи до уваги, що обов`язком абонента є своєчасна оплата отриманих послуг у повному обсязі (п. 3.4.2 Договору), суд вважає необґрунтованими та не доведеними належними доказами вимог позивача в частині визнання безпідставним та стягнення з відповідача сум заборгованості по оплаті за послуги ТП «Домашній Базовий».
		Суд також вважає недоведеними вимоги позивача в частині зобов`язання АТ «Укртелеком» припинити дії по блокуванню та відключенню телефону № НОМЕР_1 абонента ОСОБА_1 та відновлення надання послуги ТП «Домашній Базовий», оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування того, що його телефон було заблоковано саме з 15.09.2021, а також докази звернення позивача до відповідача з приводу блокування його номеру телефону з цього часу.
		Крім того, під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що після оплати послуг у вересні 2021 року на суму 138,99 грн., у жовтні на суму 139 грн. (а.с. 16,88), послуга телефонного зв`язку була відновлена позивачу.
		Обмеження у наданні послуги телефонного зв`язку абоненту ОСОБА_1 у листопаді 2021 року виходить за межі позовних вимог та не є предметом розгляду у даній справі. 
		Також, позивач просить визнати порушеннями з боку АТ «Укртелеком» його прав споживача телекомунікаційних послуг за договором № 5502561985 від 21.12.2012, які полягали у тому, що у порушення п.п. 3.1.5, 3.2.8, 3.3.3 Договору відповідач у лютому-березні 2021 року без письмового повідомлення позивача припинив надання послуг телефонного зв`язку, через що, з вини відповідача, він був позбавлений права на своєчасне і якісне отримання замовлених за договором послуг.
		З даного приводу суд зазначає наступне. 
		Пунктами 7 та 12 частини першої статті 32 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов`язків, передбачених договором із споживачем чи законодавством.
		Пунктом 6 частини першої статті 40 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність: у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п`яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.
		Підпунктом 27 пункту 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, закріплено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на несплату абонентної плати за весь час пошкодження телекомунікаційних мереж та технічних засобів, що призвело до скорочення переліку послуг у разі порушення оператором, провайдером граничних строків усунення пошкодження та виникло не з вини споживачів, з дати реєстрації оператором, провайдером відповідної заяви (усної чи письмової).
		Згідно з підпунктами 12-13 пункту 35 Правил споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право, зокрема, на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером обов`язків, передбачених договором чи законодавством та на оскарження неправомірних дій оператора, провайдера шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 54 Правил оператор, провайдер може скорочувати надання послуг з власної ініціативи в разі виконання ремонтних робіт з усунення пошкодження телекомунікаційних мереж, технічних засобів телекомунікацій, профілактичних, планових ремонтних або інших робіт, виконання яких унеможливлює надання послуг.
		Згідно з пунктом 54 Правил скорочення переліку послуг здійснюється до усунення причин, що призвели до цього, на строк, визначений договором та законодавством. У разі скорочення переліку послуг у випадках, передбачених підпунктами 3 і 4 цього пункту, абонентна плата не нараховується.
		Пунктом 40 Правил і пунктом 7.7.3 Умов визначено, що у разі не виконання або неналежного виконання Укртелекомом своїх зобов`язань за Договором та цими Умовами Укртелеком несе відповідальність у розмірі штрафних санкцій на користь Абонента, визначених пунктом 40 Правил та статті 40 Закону України «Про телекомунікації».
		Частиною другою статті 40 Закону України «Про телекомунікації» і пункту 7.3 Умов обумовлено, що оператори не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок викрадення чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються оператором телекомунікацій.
		Згідно з листом Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 12.08.2022 вих. № 6352/125/51/04-22, наданим на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва про витребування доказів від 20.06.2022, до ЄРДР було внесено відомості за заявами АТ «Укртелеком» про кримінальні правопорушення, вчинені за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 45, з приводу викрадення лінійно-кабельних споруд АТ «Укртелеком» у березні та квітні 2021 року, а саме: кримінальне провадження № 12021105050001207 від 25.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та кримінальне провадження № 12021105050001402 від 13.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 
		На підтвердження вказаних обставин надано відповідні Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 164, 165), у яких зазначено, що представник АТ «Укртелеком» 25.03.2021 та 13.04.2021 звернувся до поліції з заявами про викрадення кабелів.
		З матеріалів справи також вбачається, що зверненням до правоохоронних органів передувало виявлення викрадень у підвальному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Г. Дніпра, буд. 45, тобто за місцем мешкання позивача, розподільчих кабелів телекомунікаційної мережі уповноваженими посадовими особами АТ «Укртелеком», про що відповідно 24.03.2021 та 12.04.2021 складено Дефектний акт № 019-0321-327ДМД01 та Акт № 019-0321-327ДМД01 встановлення викрадення ЛКС, а також Дефектний акт № 002-0421-327ДМД01 та Акт № 002-0421-327ДМД01 встановлення викрадення ЛКС.
		Суд не приймає до уваги твердження позивача про недопустимість вказаних витягів з ЄРДР та Актів у якості доказів звернення відповідача до правоохоронних органів з приводу викрадення кабелів у березні, квітні 2021 року з огляду на те, що у листі від 22.12.2021 АТ «Укртелеком» (а.с.126) мова йдеться про викрадення лінійно-кабельних споруд вже у листопаді 2021 року, зафіксоване відповідачем 29.11.2021, тобто вже про інші факти викрадення, які перебувають за межами заявлених позовних вимог, тобто вже після звернення позивача до суду з даним позовом, і не спростовують тверджень відповідача про викрадення ЛКС та звернення з цього приводу до правоохоронних органів саме у березні, квітні 2021 року. 
		Дата та час складання актів про викрадення ЛКС співпадають з датою та часом внесення до ЄРДР відповідних відомостей про вчинені кримінальні правопорушення за фактом викрадення ЛКС АТ «Укртелеком». 
		З матеріалів справи, зокрема листа АТ «Укртелеком» від 18.08.2021, вбачається та не заперечується сторонами, що від позивача 17.03.2021 зареєстрована заявка щодо непрацюючого телефону, саме після якої відповідачем було зафіксовано факт припинення надання позивачу послуги телефонного зв`язку та виявлено причини - викрадення лінійно-кабельних споруд. 
		Роботу телекомунікаційної мережі відповідачем було відновлено 13.04.2021, що також не спростовано позивачем, заявок після 13.04.2021 щодо припинення послуг телефонного зв`язку від позивача на адресу відповідача не надходило. 
		У зв`язку з пошкодженням телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача ОСОБА_1 до послуги телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет, позивачу у період з 17.03.2021 (дати заявки) по 13.04.2021 абонентна плата згідно з Договором та Додатковою угодою не нараховувалася, що підтверджується випискою з оборотної відомості за період січень2017 року-жовтень 2021 року, з якої вбачається, що абонплата за телефонний зв`язок та інтернет у березні, квітні 2021 року нарахована у меншому розмірі, ніж у попередніх та наступних місяцях. 
		З урахуванням викладеного, з огляду на те, що припинення надання послуг телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет позивачу у березні, квітні 2021 року сталося не з вини відповідача, а мало місце внаслідок викрадення лінійних споруд у будинку за місцем мешкання позивача, що використовуються оператором телекомунікацій АТ «Укртелеком», після виявлення причин припинення надання послуг та їх усунення послуги були відновлені, а відповідачем здійснений відповідний перерахунок абонентної плати позивачу за період, коли відповідні послуги не надавалися, суд не вбачає у діях відповідача порушень п.п. 3.1.5, 3.2.8, 3.3.3 Договору про надання телекомунікаційних послуг від 21.12.2012 щодо не попередження абонента ОСОБА_1 у письмовому вигляді про припинення надання послуг та порушення права на своєчасне і якісне отримання послуг. 
		Крім того, слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у лютому 2021 року звертався до відповідача з заявками про припинення послуг телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет, у тому числі до Довідково-інформаційного контакт-центру АТ «Укртелеком», дзвінки до якого є безкоштовними, а інформація про це зазначена у кожному повідомленні про оплату рахунка.
		Що стосується стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у  душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		У пункті 5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Враховуючи, що судом не встановлено порушень з боку відповідача прав позивача як споживача телекомунікаційних послуг, а вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вказаних вимог, позивачем не надано суду жодних доказів, на підставі яких можна було б  зробити висновок про  рівень страждань,  розчарування  чи переживань самого позивача,  пов`язаних з тимчасовим припиненням надання йому послуг телефонного зв`язку у березні, квітні 2021 року, вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн. також задоволенню не підлягають.
		Враховуючи викладене, суд, дослідивши докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Укртелеком» слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
		Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди - відмовити.
		Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складання повного судового рішення - 24.10.2022.
		 
		Суддя О.О.Тиха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...