Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7030/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; проведення очищення влади (люстрації).
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2022. Зареєстровано: 04.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 листопада 2022 року                               м. Київ                              № 826/7030/15
		 
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О., розглянувши у у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури
		про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,-
		прийняв до уваги наступне:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся з позовом до Генеральної прокуратури України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 березня 2015 року № 214к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора м. Києва у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора м. Києва з 24 березня 2015 року.
		Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2015 року по 08 грудня 2020 року у розмірі 1 266 709, 24 грн. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VII.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2020 скасовано в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 2312.2021 касаційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора задоволено частково.
		Змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 16.02.2021 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Прокуратура м. Києва, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, виклавши мотивувальну частину в цій частині у редакції цієї постанови.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 в частині позовних вимог про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано і в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 826/7030/15 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 23.12.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 в частині позовних вимог про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу- скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
		Верховний Суд дійшов висновку, що під час нового розгляду справи у цій частині суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у постанові висновків і надати оцінку вказаним обставинам, зокрема визначити належного відповідача, або його правонаступника, та правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України та приписів Порядку № 100.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022 адміністративну справу прийнято до провадження. Справа розглядалася за правилами загального провадження.
		18.10.2022 в судовому засіданні суд протокольною ухвалою залучив до участі у справі Київську міську прокуратуру у якості відповідача.
		27.10.2022 Суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 23.12.2021, суд встановив наступне.
		В органах прокуратури позивач ОСОБА_1 працює з 2002 року.
		Згідно наказу Генерального прокурора України від 23 березня 2015 року №214к, відповідно до статті 15 Закону України "Про прокуратуру", частини третьої статті 1, частини 2 статті 3 Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора м. Києва у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України та увільнено від обов`язків члена колегії прокуратури міста (т.1, а.с. 175).
		Згідно довідки Генеральної прокуратури (а.с. 176-177 т.1) з 09.2014 року позивач працював на посаді заступника прокурора м. Києва.
		На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 Наказом Генерального прокурора від 12 жовтня 2021 №367 к поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника прокурора м. Києва з 24 березня 2015 року.
		Вирішуючи питання щодо належного відповідача у справі щодо відшкодування коштів за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
		Законом України від 19.09.2019 N 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон N 113-IX), який діє з 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону N 1697-VII були внесені зміни.
		У тексті Закону N 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
		Слід зазначити, що на підставі наказу Генерального прокурора України №358 від 27 грудня 2019 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора», відповідно до пункту 1 якого, юридичну особу «Генеральна прокуратура України» перейменовано в «Офіс Генерального прокурора» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи.
		Відповідно до наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 N 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур», який набув чинності з дня початку роботи обласних прокуратур (11.09.2020), юридичну особу «Прокуратура міста Києва» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у «Київська міська прокуратура».
		Відповідно до статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон N 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Відповідно до частини першої статті 8 Закону N 1697-VII Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		За правилами частин першої та другої статті 89 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно ст. 7 закону України «Про прокуратуру» місцеві прокуратури входять до системи Прокуратури України. При цьому вони є розпорядниками коштів нижчого рівня, які самостійно приймають рішення щодо фінансових зобов`язань у межах виділених їм бюджетних повноважень. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		За змістом п. 13 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2002 року №228, головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету, додержання діючих ставок, норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.
		Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету розпорядників нижчого рівня затверджуються головним розпорядником (п.37 Порядку).
		У разі потреби внесення змін до кошторису складаються довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що і кошториси відповідно до абз. 12 п. 47 Порядку.
		Враховуючи, що позивачу нараховувалася заробітна плата прокуратурою м. Києва, в матеріалах справи міститься довідка яка підтверджує заробіток позивача за період з січня 2014 по грудень 2014 (том 1, арк 24), а також, що позивача поновлено на посаді в прокуратурі м. Києва від 12.10.2021, суд вважає, що належний позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу не підлягає стягненню з Офісу Генерального прокурора, а підлягає стягненню з Київської міської прокуратури яка є правонаступником Прокуратури м. Києва.
		Отже, судом встановлено, що належним відповідачем у справі за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є Київська міська прокуратура.
		Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Суд виходить з обставин встановлених судами, та таким, що не потребують доказування, а також того, що під час нового розгляду сторонами не надано нових доказів та(або) заперечень стосовно раніше встановлених судами обставин.
		Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (надалі - Порядок N 100), відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці».
		Відповідно до пункту 2 Порядку N 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
		У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
		У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
		У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
		Згідно з пунктом 5 Порядку N 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з пунктом 8 Порядку N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
		Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
		За пунктом 10 Порядку N 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
		Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
		У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року N 1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100», яка набула чинності 12 грудня 2020 року, пункт 10 Порядку виключено, однак даний пункт діяв на час виникнення спірних правовідносин.
		Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача було встановлено, та не є предметом розгляду.
		Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача становить 1 266 709, 24 грн:
		1) з 24 березня 2015 року до 05 вересня 2017 року - 261 674, 52 грн (614 робочих днів х 426, 18 грн);
		2) 06 вересня 2017 року по 08 грудня 2020 року, з урахуванням коефіцієнту підвищення, - 1 005 034, 72 грн (816 робочих днів х 426, 18 грн х 2,89 %).
		Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Відтак, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Підсумовуючи, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, такими, що підлягають частковому задоволенню.
		У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов задовольнити повністю
		2. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ЄДРПОУ 02910019) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2015 року по 08 грудня 2020 року у розмірі 1 266 709, 24 грн (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч сімсот дев`ять гривень двадцять чотири копійки).
		3. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ЄДРПОУ 02910019) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...