Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/7878/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано судом: 03.11.2022. Зареєстровано: 04.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.
Дата набрання законної сили: 03.11.2022
Номер судового провадження: 854/1912/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 листопада 2022 р.м. ОдесаСправа № 540/7878/21
		Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Херсон;
		Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
		11.01.2022 року;
		Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
		Головуючого судді  Єщенка О.В.
		суддів  Крусяна А.В.
		 Яковлєва О.В.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Департаменту соціального розвитку населення Херсонської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
		визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області. Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо розрахунку та виплати компенсації на транспортне обслуговування за 2021 рік;
		зобов`язати Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації провести перерахунок суми виплаченої компенсації на транспортне обслуговування за 2021 рік з урахуванням вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №228 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", а саме: у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, з розрахунку на місяць;
		зобов`язати Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області та Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату недоотриманих сум компенсації на транспортне обслуговування за 2021 рік у повному обсязі.
		В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є особою з інвалідністю ІІ групи, у зв`язку з чим має право на грошову компенсацію на транспортне обслуговування відповідно до ст. 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
		З огляду на те, вказана компенсація призначається та виплачується у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, відповідачі у перерахунку компенсації відмовляють, позивачка вимушена звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному періоді пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №228 встановлено річний розмір виплати компенсації на рівні 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		З огляду на те, що грошова компенсація на транспортне обслуговування за 2021 рік, на яку має право позивачка, виплачена їй у розмірі, встановленому чинним законодавством, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтка посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням встановленого Кабінетом Міністрів України порядку і помилково не враховано, що нормативне регулювання спірних правовідносин дає підстави стверджувати, що розмір грошової компенсації на транспортне обслуговування, показники, за якими вона визначається, порядок та періодичність її виплати встановлені законодавством, яке не передбачає компетенції інших органів давати власне тлумачення з питань визначення розміру грошової компенсації на транспортне обслуговування, що виплачуються особам з інвалідністю, які перебувають на обліку для безоплатного забезпечення автомобілями або перебувають на обліку для пільгового забезпечення автомобілями.
		Зокрема, положення п. 2 постанови №228 та п. 5 Порядку слід розуміти так, що 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, є сумою, що належить до сплати за кожен місяць відповідного півріччя, що виплачується двічі на рік рівними частинами.
		Судом першої інстанції з`ясовано, що згідно довідки Серії МСЕ №039653 від 17.05.2006 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю, встановленою безстроково за загальним захворюванням.
		З 08.08.2016 року позивачка отримала право на компенсацію на транспортне обслуговування відповідно до ст. 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
		За 2021 рік позивачці виплачена компенсація на транспортне обслуговування у загальній сумі 527,27 грн., у тому числі 263,63 грн  за перше півріччя 2021 року та 263,64 грн  за друге.
		Не погоджуючись із розміром виплаченої грошової компенсації, позивачка звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» від 06.10.2015 року №2961-IV.
		Відповідно до статті 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» від 06.10.2015 року №2961-IV грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом.
		Грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачується особам з інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для одержання автомобілів, а також які мають право на забезпечення автомобілями і за власним бажанням відмовилися від їх одержання і бажають отримувати грошову компенсацію чи які не одержали автомобілі у зв`язку з протипоказаннями для їх керування.
		Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Так, порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228.
		Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до статті 28 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (2961-15) пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року №536) було установлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та 
		мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, на транспортне обслуговування - у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.
		Вказані положення постанови діяли до 08.08.2020 року. 
		Пунктом 2 Порядку №228 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року №683) встановлено, що для осіб з інвалідністю і законних представників дітей з інвалідністю, які мають автомобілі та мотоколяски, розміри річних грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів становлять відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на транспортне обслуговування - 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
		Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року№683 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228» набрала чинності з 08.08.2020 року з дня опублікування у газеті «Урядовий кур`єр» від 08.08.2020 №152.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 року №283 затверджені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 №228, зокрема, пункт 2 постанови викладено в наступній редакції:
		« 2. Установити, що для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які мають автомобілі та мотоколяски, розміри річних грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та мотоколясок становлять відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на транспортне обслуговування - 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації можуть встановлювати розміри компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування вищі, ніж зазначені в цьому пункті, в разі наявності фінансових можливостей.».
		Ця постанова набирала чинності з 1 липня 2021 року.
		Також, відповідно до частини шостої статті 28 Закону №2961-IV порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Розмір грошової компенсації на транспортне обслуговування визначено пунктом 2 Порядку №228:
		-в редакції чинній до 08.08.2020 року: грошові компенсації на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць;
		-в редакції чинній з 08.08.2020 року та з 01.07.2021 року: розміри річних грошових компенсацій на транспортне обслуговування становлять 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		Таким чином, з 08.08.2020 року Урядом встановлено інший розмір спірної грошової компенсації, а саме річний розмір спірної виплати на рівні 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		Повноваження Кабінету Міністрів України на встановлення розміру та порядку виплати грошової компенсації прямо передбачені статтею 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» від 06.10.2015 року №2961-IV.
		Так, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність протягом 2021 року змінювався: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
		Враховуючи прожитковий мінімум, нарахування грошової компенсації позивачці здійснювалося у такому порядку: (1769 х 6) + (1854 х 5) + (1934 х 1) = 21818 / 12 = 1818,17 грн.
		1818,17 х 29 % = 527,27 грн. річна сума грошової компенсації / 2 півріччя = 263,64 грн. сума компенсації за перше півріччя 2021 року.
		Отже, розмір грошової компенсації на транспортне обслуговування за 2021 рік встановлений у розмірі 527,27 грн. Компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік: 263,63 грн за перше півріччя та 263,64 грн за друге півріччя.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нарахування грошової компенсації позивачці проведено відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо проведення перерахунку спірної виплати не знаходять свого правового і обґрунтованого підтвердження.
		Також, не є обґрунтованими вимоги апелянтки про необхідність застосування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №550/196/16-а.
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду у вказаній справі була протиправність дій органу з призначення грошової компенсації, що полягають у врахуванні при обчисленні грошової компенсації роз`яснень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики. Тоді, як положеннями пункту 2 постанови №228 та пункту 5 Порядку прямо визначено, що такі суми належить до сплати за кожен місяць відповідного півріччя і виплачуються двічі на рік рівними частинами.
		Одночасно, спірні правовідносини у даній справі врегульовано положеннями постанови №228 в редакції чинній з 08.08.2020 року та з 01.07.2021 року, які передбачають виплату грошової компенсації, виходячи з річного розміру спірної виплати на рівні 29 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		У зв`язку із чим, правовідносини у даній справі та у справі №550/196/16-а не є подібними.
		Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
		Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
		Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		 
		 
		Головуючий-суддя: О.В. Єщенко 
		 
		Судді: А.В. Крусян 
		 
		О.В. Яковлєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...