Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/340/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: 61-21410ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                           
		                                                                                              
		26 жовтня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 210/340/20
		провадження № 61-21410св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Грушицького А. І., 
		суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),                 Пророка В. В.,                       
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Дніпровського апеляційного суду                          від 14 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що з 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 працювала в Первинній профспілковій організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді керуючої справами профспілкового комітету відповідно до розпорядження                     від 01 жовтня 2018 року № 16.
		 
		Згідно з протоколом позачергової звітно-виробничої профспілкової конференції Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва і фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 23 травня               2019 року № 1 позивач була обрана на виборну посаду першого заступника голови профспілкового комітету відповідача та переведена на зазначену посаду.
		 
		Згідно з протоколом  засідання профкому відповідача від 09 жовтня 2019 року № 1 було прийнято рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови первинної профспілкової організації, у зв`язку з виключенням її з членів профспілки, та з цього часу їй припинили виплачувати заробітну плату та звільнили з роботи.
		 
		Однак до обрання позивача першим заступником голови профспілкового комітету відповідача вона обіймала посаду керуючої справами профспілкового комітету, яка передбачена штатним розписом, вона була найманим працівником, а тому відповідач повинен був надати їй попередню роботу керуючої справами профспілкового комітету.
		 
		У зв`язку з чим позивач звернулася до суду з вказаним позовом та, посилаючись на вимоги статей 233, 235, 252 КЗпП України та статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», просила суд: 
		 
		- визнати незаконним її звільнення, яке відбулося на підставі протоколу засідання профкому Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»                   від 09 жовтня 2019 року № 1;
		 
		- поновити її на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету з                          10 жовтня 2019 року;
		 
		- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2019 року до дня винесення рішення у справі, з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після обрання позивача на виборну посаду трудовий договір між нею та відповідачем був розірваний відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки позивач була присутня 23 травня 2019 року під час проведення позачергової звітно-виборчої профспілкової конференції Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та не заперечувала проти обрання її на виборну посаду першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2021  року скасовано та ухвалено нове рішення.
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		 
		Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 , яке відбулося на підставі протоколу  засідання профкому Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 09 жовтня 2019 року № 1.
		 
		Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»                             з 10 жовтня 2019 року.
		 
		Стягнено з Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 406 475,70 грн без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
		 
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що після закінчення повноважень позивача на виборній посаді першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» позивач                      ОСОБА_1 мала право на переведення на посаду, яку вона обіймала раніше - керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», або іншу рівноцінну посаду. Тому суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 із посади керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке відбулося на підставі протоколу  засідання профкому Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 09 жовтня 2019 року № 1, є незаконним, у зв`язку з чим вона підлягає поновленню на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 10 жовтня 2019 року.
		 
		Оскільки звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства, суд дійшов висновку, що на її користь з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 жовтня 2019 року до дня ухвалення судового рішення (14 грудня 2021 року) у сумі                           406 475,70 грн (743,10 грн (середньоденна заробітна плата) х 547 робочих днів (час вимушеного прогулу), без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
		 
		Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 у частині стягнення на її користь із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з утриманням податків та інших обов`язкових платежів, суд виходив з того, що суд наділений повноваженнями визначити вказану суму без урахування податків і зборів, а подальше утримання податків та зборів буде здійснюватися роботодавцем під час виконання рішення суду щодо поновлення незаконно звільненого працівника на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		 
		У грудні 2021 року Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначає те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: коли вирішується питання про поновлення на роботі штатного найманого працівника первинної профспілкової організації, яка у цьому випадку виступає як роботодавець, після його переведення за його згодою на виборну штатну оплачену посаду в цій же первинній профспілковій організації, і рішення судом приймається про поновлення його на роботі після звільнення з виборної штатної оплаченої посади за порушення статуту профспілкової організації на штатну посаду як найманого працівника, за умови, що ці гарантії встановлені саме з метою захисту прав працівників, обраних на виборні посади. 
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 118 КЗпП України, про застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у зазначених вище фактичних обставинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що після закінчення повноважень позивача на виборній посаді першого заступника голови профкому вона мала право на переведення на посаду, яку вона обіймала раніше, - керуючого справами, або іншу рівноцінну посаду, є помилковими. Зазначає, що відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України після переведення позивача на штатну виборну посаду першого заступника голови профкому трудовий договір з нею як з керуючою справами профкому був розірваний. З 23 травня 2019 року позивач працювала на штатній виборній посаді першого заступника голови профкому, одержуючи на цій посаді оплату праці згідно зі штатним розписом та премії. Жодних письмових доказів або показів свідків, які б підтверджували, що позивач працювала в цей період на посаді керуючого справами або отримувала оклад за цією посадою, позивач не надала.
		 
		Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково тлумачив положення                     статті  118 КЗпП України та не застосував положення частини п`ятої статті 252 КЗпП України та частину п`яту статті 41 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності», якими встановлені гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів. Зазначає, що позивач не скористалася своїм правом та гарантіями, передбаченими законодавством, і не звернулася до відповідача щодо укладення з нею нового трудового договору, на посаді, яку вона займала до обрання на виборну оплачену посаду, тобто на посаді керуючої справами профкому, натомість вона звернулася до суду з позовом про поновлення її на роботі, а саме - на посаді керуючої справами профкому, вказуючи, що її звільнення з посади першого заступника голови профкому є незаконним. Подання позивачем саме такого позову обумовлюється наявною практикою Верховного Суду про непідсудність судам справ, які стосуються внутрішньої діяльності профспілкових організацій. На необхідність подання працівником, звільненим з виборної посади, заяви роботодавцю про укладення трудового договору вказано в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України                                від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», де зазначено, що при розгляді спору про укладення трудового договору з виборним працівником, при обґрунтованості позову, суд своїм рішенням зобов`язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з такою особою, з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.
		 
		Отже, відповідачем трудові права ОСОБА_1 порушені не були. Трудовий договір з позивачем, на підставі якого вона працювала керуючою справами профкому, був припинений за її згодою та відповідно до положень трудового законодавства у зв`язку з переведенням на виборну штатну оплачувану посаду, з якої вона була звільнена на законних підставах у зв`язку з припиненням повноважень, що стало наслідком виключення її з членів профспілкової організації. З приводу прийняття на роботу на посаду керуючої справами на підставі частини п`ятої статті 252 КЗпП України та частини п`ятої статті 41 Закону України «Про професійні спілки та гарантії  їх діяльності» позивач до відповідача з відповідною заявою не зверталась. Отже, підстави для поновлення позивача на роботі на посаді керуючої справами профспілкового комітету з 10 жовтня 2019 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  відсутні.
		 
		Крім того, поновлюючи позивача на посаді керуючої справами профкому, суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, розрахувавши його із середнього заробітку, який позивач одержувала на посаді першого заступника голови профкому, що підтверджується довідкою про доходи, виданою відповідачем, та про що зазначається в рішенні суду апеляційної інстанції. Однак заявник вважає, що зазначене не відповідає положенням                   статті 235 КЗпП України, оскільки оплата праці першого заступника голови профкому є вищою за оплату праці керуючої справами профкому.
		 
		Також суд апеляційної інстанції при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу не врахував доходи, які позивач одержувала в Криворізькому міському центрі зайнятості, і не вказав у своїй постанові, чому ці доходи ним не враховуються, а також не врахував доходи, які позивач одержує на посаді першого заступника голови профкому первинної профспілкової організації «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
		 
		Крім того, судом апеляційної інстанції стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період більше ніж один рік без урахування того, що в суді першої інстанції судові засідання неодноразово відкладалися саме у зв`язку з неявкою позивача без поважної причини, хоча відповідно до норм процесуального закону позивач могла брати участь у судових засіданнях як особисто (самопредставництво), так і через представника, а також брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, використовуючи особисті засоби зв`язку. Неодноразова неявка в судове засідання свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами з метою затягування часу розгляду справи та збільшення розміру середнього заробітку. Відповідач з`являвся на всі без виключення судові засідання.
		 
		Суд апеляційної інстанції не надав точний помісячний розрахунок з вказівкою кількості робочих днів у кожному місяці або році, а просто вказав загальну кількість днів вимушеного прогулу - 547 днів та здійснив множення їх на середньоденний заробіток. Для відповідача розрахунок суми, наведений судом, є незрозумілим. Відповідач вважає, що оплаті підлягають 544 дні: з 15 жовтня                 2019 року до 31 грудня 2019 року - 55 днів; 2020 рік - 251 день, з 01 січня                       2021 року до 14 грудня 2021 року включно - 238 днів, а стягненню підлягає                   сума - 404 246, 40 грн (якщо суд касаційної інстанції не погодиться з позицією відповідача щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції).                              Із розрахунку: 544 днів х 743, 10 (середньоденний заробіток) =                                            404 246, 40 грн. Зазначає, що в 2019 році у жовтні місяці при розрахунку днів вимушеного прогулу необхідно враховувати, що 14 жовтня 2019 року є святковим днем та те, що останнім робочим днем позивача був день 11 жовтня 2019 року, тобто кількість днів вимушеного прогулу в жовтні 2019 року - 13 днів.
		 
		Крім того, заявник звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві просила стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2019 року до 22 січня 2020 року в сумі 52 762,94 грн та залишила за собою право збільшити суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дати ухвалення рішення у справі. Суд апеляційної інстанції стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 жовтня 2019 року, чим вийшов за межі позовних вимог. 
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У березні 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		Зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня                   2021 року в частині стягнення з Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів                              ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за виключенням стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
		 
		Справа надійшла до Верховного Суду у квітні 2022 року.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судами 
		 
		Суди встановили, що 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв`язку з переведенням з Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів (далі - КМО ПП НВФ). 23 травня 2019 року позивач переведена на виборну посаду першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»                         (т. 1 а. с. 6).
		 
		Відповідно до наказу (розпорядження) від 01 жовтня 2018 року № 16 ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 жовтня 2018 року на посаду керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (т. 1 а. с. 57).
		 
		22 грудня 2018 року ОСОБА_1 була під підпис ознайомлена з посадовою інструкцією керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»                        (т. 1 а. с. 19, 20).
		 
		23 травня 2019 року відбулася позачергова звітно-виборча профспілкова конференція Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідно до протоколу від 23 травня 2019 року № 1 в порядку денному конференції, під номером 4, було питання обрання першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». За результатами розгляду питання № 4 постановлено обрати першим заступником голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 7-11).
		 
		23 травня 2019 року протоколом засідання профкому Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 22 постановлено, зокрема, запропонувати ОСОБА_1 перейти з штатної посади керуючої справами профспілкового комітету на штатну посаду першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів                                         ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з оплатою згідно зі штатним розкладом (т. 1                             а. с. 73).
		 
		23 травня 2019 року ОСОБА_1 особисто брала участь на засіданні профкому, що підтверджується наявними підписами позивача у протоколі № 1 та протоколі № 22 від 23 травня 2019 року.
		 
		Відповідно до розділу IV особової картки працівника ОСОБА_1 , остання з                          01 жовтня 2018 року займала посаду керуючого справами профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а з 23 травня 2019 року - посаду першого заступника профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (т. 1 а. с. 59).
		 
		Відповідно до розпорядження № 6 голови профкому Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 «Про суміщення посад»                               від 24 травня 2019 року доручено ОСОБА_3 , бухгалтеру первинної профспілкової організації, за її згодою, виконання поряд з її основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу з доплатою 50 відсотків за вакантною посадою керуючої справами профспілкового комітету у порядку суміщення посад, без звільнення її від основної роботи з 27 травня до 31 липня 2019 року (т. 1 а. с. 175).
		 
		Постановою Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів «Про ситуацію, що склалася з підготовкою та проведенням профспілкового зібрання 23 травня 2019 року, його оформлення та подання документів до реєстраційної служби щодо оновлення керівництва та складу профкому Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18 вересня 2019 року № 6/2, визнано таким, що не відповідає вимогам Статуту профспілки проведення профспілкового зібрання 23 травня 2019 року Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а його рішення недійсними з дня їх прийняття, про що інформувати державного реєстратора (т. 1 а. с. 72).
		 
		Постановою Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів «Про проведення звітно-виборчої конференції Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 07 жовтня 2019 року № 7/1 та відповідальність щодо ігнорування Статутних вимог членами профспілки» постановлено, що за ігнорування Статуту профспілки, деструктивні дії, які є несумісними з членством в профспілці, що причиняють моральну шкоду профспілці та її репутації, виключено з членів профспілки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 15).
		 
		09 жовтня 2019 року відбулося засідання профкому первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів                     ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на якому, зокрема, вирішено питання про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв`язку з виключенням її з членів профспілки та вирішено провести розрахунок шляхом виплати розрахункових коштів, що підтверджується протоколом від 09 жовтня 2019 року № 1 за підписом в.о. голови Запорожець В. С. (т. 1 а. с. 14).
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;                         2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у  пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення  касаційної скарги з огляду на таке.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		При цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:  припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
		 
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті 16 ЦК України).
		 
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		 
		Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		 
		Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		 
		Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
		 
		Статтею 118 КЗпП України передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
		 
		Ці положення законодавства передбачають право звільнених з роботи працівників внаслідок обрання їх на виборні посади на одержання попередньої роботи (посади) за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота.
		 
		При укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв`язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено.
		 
		До подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16 (провадження № 61-8231св18), від 05 вересня 2018 року у справі № 537/3876/16 (провадження № 61-20554св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 545/1684/19 (провадження № 61-7143св20), від 09 липня 2021 року у справі № 183/2102/20 (провадження № 61-2253св21), від 20 жовтня 2021 року у справі № 599/220/21 (провадження № 61-14456св21).
		 
		Статтею 252 КЗпП України встановлено гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів, зокрема частина п`ята цієї статті зазначає, що працівникам, звільненим у зв`язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).
		 
		Частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що працівникам, звільненим з роботи у зв`язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення терміну їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).
		 
		Тобто трудовим законодавством закріплено гарантії трудових прав працівників, обраних на виборні посади. 
		 
		Слово «гарантія» означає «забезпечення, запорука». Гарантувати - тобто «забезпечувати, ручатися, встановлювати гарантії». Крім того, термін «гарантія» вживається для позначення засобів, за допомогою яких здійснюється забезпечення. Називають гарантіями також умови, необхідні для реалізації тих чи інших прав. 
		 
		Гарантії в трудовому праві - це передбачені правовими нормами правила, які гарантують права осіб у процесі виникнення, існування, зміни та припинення трудових правовідносин.
		 
		Гарантії здійснення (в тому числі охорони й відновлення) трудових прав                 громадян - це закріплені в законодавстві умови та засоби, що забезпечують суб`єктам трудових і похідних від них правовідносин реальні можливості для охорони, безперешкодного здійснення, відновлення (у разі порушення) їх суб`єктивних прав і належного виконання ними обов`язків. Вищезaзнaчені трудові гaрaнтії, що зaбезпечують реaлізaцію нaдaних працівникам прaв, мaють як немaтеріaльний (нaприклaд, збереження місця роботи, посaди), тaк і мaтеріaльний (збереження середнього зaробітку) хaрaктер. Признaченням грошових сум, що здійснюються зa цей чaс, є зaбезпечення збереження середнього зaробітку працівника (повністю чи чaстково), a тaкож попередження втрaти цього зaробітку.
		 
		Вищезазначеними нормами передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
		 
		Отже, збереження попередньої роботи (посади) після закінчення повноважень на виборній посаді у профспілковому органі відноситься до нематеріальних гарантій, що забезпечують фактичну реалізацію й усебічну охорону права на працю.
		 
		Зазначена норма законодавства передбачає право звільнених з роботи працівників внаслідок обрання їх на виборні посади на одержання попередньої роботи (посади) за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота (посада).
		 
		Трудовим законодавством не передбачено механізму реалізації вказаної гарантії.   
		 
		Аналіз статті 118 КЗпП України дає підстави для висновку, що обов`язок надати попередню роботу (посаду) покладено на підприємство, з якого працівника звільнено у зв`язку з обранням на виборну посаду. Такий обов`язок не може бути виконаний автоматично, а з дотриманням певних умов: 1) закінчення повноважень працівника на виборній посаді; 2) волевиявлення працівника обійняти посаду, яку він займав до обрання його на виборну посаду.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 252 КЗпП України та частини п`ятої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» працівникам, звільненим у зв`язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника - інша рівноцінна робота (посада).
		 
		Гарантії, передбачені спеціальними нормами, а саме Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є аналогічними тим, які передбачені загальною нормою, а саме статтею 118 КЗпП України, з єдиною відмінністю ? наявністю спеціального суб`єкта. Працівник, звільнений з виборного профспілкового органу, маючи бажання зайняти попередню посаду, має звернутися до роботодавця, у якого він працював та сформулювати своє волевиявлення у будь-якій не забороненій законом формі.
		 
		Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи,  01 жовтня                2018 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду керуючої справами профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а 23 травня 2019 року переведена на виборну посаду першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
		 
		09 жовтня 2019 року відбулося засідання профкому відповідача на якому, зокрема, вирішено питання про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у зв`язку з виключенням її з членів профспілки та проведення розрахунок, шляхом виплати розрахункових коштів.
		 
		Тобто, працівника виключено з членів профспілки та звільнено зі штатної виборної посади першого заступника голови профкому, що свідчить про припинення повноважень працівника на виборній посаді. 
		 
		Однак матеріали справи не містять доказів звернення позивача як працівника до роботодавця з метою зайняти посаду керуючої справами профкому, яку вона обіймала до зайняття виборної посади у профспілковій організації. 
		 
		Верховний Суд звертає увагу на те, що сам факт припинення повноважень працівника на виборній посаді автоматично не поновлює його на попередній посаді без волевиявлення та бажання працівника зайняти таку посаду.
		 
		Таким чином, відсутні підстави вважати, що роботодавець порушив гарантії, передбачені законодавством України, оскільки позивач з відповідною заявою безпосередньо до роботодавця не зверталася, що свідчить про те, що вона не скористалася своїм правом та гарантіями, передбаченими законодавством.
		Виходячи з зазначеного, а також, враховуючи, що позивач з заявою про переведення її на посаду керуючої справами профкому, яку вона обіймала до зайняття виборної посади у профспілковій організації, на підставі частини п`ятої статті 252 КЗпП України та частини п`ятої статті 41 Закону України «Про професійні спілки та гарантії  їх діяльності» до роботодавця не зверталася, то висновки суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем прав позивача є помилковими та передчасними.
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач передчасно звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження.
		 
		Однак колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги про правильність висновків суду першої інстанції з огляду на таке.
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після обрання позивача на виборну посаду трудовий договір між нею та відповідачем був розірваний відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України. Оскільки позивач не заперечувала проти обрання її на виборну посаду першого заступника голови профспілкового комітету Первинної профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», то відсутні підстави для поновлення її на попередній роботі.
		 
		Суд першої інстанції не врахував те, що стаття 118 КЗпП України закріплює гарантії для працівників, обраних на виборні посади. Згідно з зазначеною нормою, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності ? інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
		 
		А тому звільнення позивача від роботи керуючого справами внаслідок обрання її на виборну посаду не позбавляє її права після закінчення повноважень за виборною посадою перевестися на попередню роботу (посаду), а при її        відсутності ? іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації, за умовою наявності її волевиявлення, а також звернення до роботодавця з відповідною заявою.
		 
		Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що право позивача не порушено, а звернення до суду з цим позовом є передчасним.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Вирішення питання про поновлення виконання рішення апеляційного суду
		 
		За правилами статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Відповідно до частини другої статті 419 ЦПК України з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2022 року зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в частині стягнення з Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за виключенням стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
		 
		Враховуючи, що Верховний Суд зробив висновок про скасування оскаржуваного судового рішення, то подальшому виконанню воно не підлягає.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» задовольнити частково.
		 
		Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		 
		Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                            А. І. Грушицький
		Судді:                                                                                     І. В. Литвиненко
		С. Ю. Мартєв 
		Є. В. Петров
		В. В. Пророк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...