Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/2516/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: 61-5919ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		26 жовтня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 707/2516/18
		провадження № 61-5919св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), 
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
		 
		учасники справи: 
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальової Олени Олександрівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року у складі судді Смоляра О. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		У листопаді 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини домоволодіння, посилаючись на те, що він є власником 2/3 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2001 року, якою було затверджено мирову угоду про визнання права власності на спадкове майно за трьома спадкоємцями в рівних частинах - по 1/3 частині житлового будинку з надвірними спорудами кожному, а також - договором дарування від 26 жовтня 2018 року, за яким ОСОБА_3 подарувала йому 1/3 частку у праві власності на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами. Відповідачу належить 1/3 частина зазначеного домоволодіння, однак вони не можуть дійти згоди щодо користуватися цим майном. Для встановлення можливості виділення в натурі 2/3 частин спірного домоволодіння та недопущення порушення прав відповідача він заявив клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи. Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23 визначено 3 варіанти поділу. Він вважає, що з метою досягнення позитивних результатів для кожного із співвласників найбільш доцільним варіантом поділу будинку є запропонований експертом варіант поділу № 1, який забезпечить найменший відступ від ідеальних часток. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив здійснити розподіл спільної часткової власності - домоволодіння на АДРЕСА_1 - згідно з варіантом поділу № 1 судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23.
		 
		У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 заперечила проти позову та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що умови договору дарування від 26 жовтня 2018 року, за яким ОСОБА_3 подарувала позивачу 1/3 частку у праві власності на спірний житловий будинок з господарськими спорудами, суперечать вимогам статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що є підставою для визнання його недійсним. Тому безспірною можна вважати лише ту обставину, що позивач є власником 1/3 частини вищевказаного домоволодіння. В позовній заяві         ОСОБА_1 замовчує той факт, що земельна ділянка під домоволодінням не сформована, а без вирішення питання щодо земельної ділянки виділення в натурі частини домоволодіння є неможливим. Крім того, до складу домоволодіння входять самочинно збудовані об`єкти, які споруджені за її особисті кошти та не можуть бути предметом поділу.
		 
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року позов задоволено. Проведено поділ за варіантом № 1, викладеним у висновку експерта від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23, проведеним судовим експертом Щерицею Л. І., згідно з яким: виділено в натурі у власність ОСОБА_1 2/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за варіантом № 1 висновку експерта № 227/1586-1588/20-23 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року, а саме: кімната 1-3 площею 14,7 кв. м; кімната 1-4 площею 8,1 кв. м; кімната 1-5 площею 7,5 кв. м; кімната 1-6 площею 8 кв. м; кухня 1-7 площею 11,1 кв. м; літня кухня літ. «Б»; гараж літ. «б»; вбиральня літ. «Г»; сарай літ. «Д»; погріб з шийкою літ. «З»; огорожа № 1-9; свердловина № 3; колодязь 1/2 № 4. Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 1/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1 висновку експерта № 227/1586-1588/20-23 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року, а саме: коридор 1-1 площею 5,5 кв. м; кімната 1-2 площею 21 кв. м; санвузол 1-8 площею 6,7 кв. м; вбиральня 1-9 площею 2,0 кв. м; ґанок літ. «а/гн»; літня кухня літ. «Ж»; прибудова до літньої кухні літ. «ж»; огорожа № 1-9; свердловина № 3; колодязь 1/2 № 4.У спільному користуванні співвласників залишено такі споруди: огорожу № 1-9; свердловину № 3; колодязь 1/2 № 4. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в ринковій вартості за відхилення від ідеальної частки в розмірі 88 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення місцевого суду мотивоване тим, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі. При цьому суд взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23 та запропонований експертом варіант № 1 поділу домоволодіння, який відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, а необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу матеріальних затрат та фізичних зусиль. Оскільки переобладнання та перепланування житлового будинку передбачають втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування, то необхідно отримати на це дозвіл від контролюючих органів. 26 серпня 2021 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради із заявою про надання дозволу на переобладнання та перепланування будинку по АДРЕСА_1 , однак отримав відмову, мотивовану відсутністю таких повноважень у Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради. Так як спір вирішений в судовому порядку з урахуванням висновку експерта про технічну можливість перепланування і переобладнання спірного будинку, то відмова органу місцевого самоврядування в наданні згоди на такі роботи не має істотного значення для правильного вирішення спору. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду              від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14-ц.
		 
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року - без змін.
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального права. 
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
		 
		28 червня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальова О. О. подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		 
		На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 2 частини першої, пунктом 4 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальова О. О. зазначила, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15, в якій зазначено, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки. При цьому в матеріалах справи відсутні технічні висновки про можливість перепланування спірного домоволодіння за будь-яким з варіантів поділу. До складу спірного домоволодіння входять самочинно збудовані об`єкти: сарай - літ. «К», прибудова до літньої кухні - літ «Ж», будівля - літ. «П», однак суди не врахували правовий висновок, наведений в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 750/4445/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 667/8215/15, від 15 жовтня 2020 року у справі № 464/7038/18, від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19, про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Крім цього, в ухваленні рішення судом першої інстанції брав участь суддя, якому було заявлено відвід, а також - суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі висновка експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23, який є недопустимим доказом.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Черкаського районного суду Черкаської області. 
		 
		18 липня 2022 року справа № 707/2516/18 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Позиція та висновки Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		 
		Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14-ц та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, з огляду на таке.
		 
		У справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2001 року, якою було затверджено мирову угоду про визнання права власності на спадкове майно за трьома спадкоємцями в рівних частинах по 1/3 частині житлового будинку з надвірними спорудами за кожним, позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 належить по 1/3 частині житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
		 
		За договором дарування від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 1/3 частку у праві власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами.
		 
		Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2019 року у справі № 707/16/19, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2020 року, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування.
		 
		Таким чином, судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частин, а ОСОБА_2 - 1/3 частини спірного домоволодіння.
		 
		Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 ЦК України.
		 
		Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
		 
		Під час розгляду справи в суді першої інстанції було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Щерицею Л. І. було складено висновок від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23, в якому зазначено, що враховуючи фактичне об`ємно-просторове рішення житлового будинку «А-1» з прибудовами по АДРЕСА_1 , функціональне використання приміщень, часток співвласників в одиницях площі, розділити житловий будинок «А-1» з прибудовами на дві ізольовані квартири, відповідно до вимог нормативних документів, що діють на території України в галузі будівництва на час проведення експертизи, можливо в частках 2/3 та 1/3 (84,6  кв. м даної площі достатньо для влаштування двох ізольованих квартир). Вказаним висновком визначено три варіанти розподілу спірного домоволодіння у співвідношенні 2/3 та 1/3 частин права власності. Варіанти розподілу житлового будинку з відповідними переобладнаннями наведені в дослідницькій частині висновку (в таблицях № 6-8) та схематично зображені в Додатках № 2, № 3 до цього висновку на 5-х арк. 
		 
		За варіантом № 1 розподілу спірного домоволодіння другий співвласник, частка якого в натурі після поділу стала більша за ідеальну, виплачує першому співвласнику компенсацію в розмірі 88 грн. Для забезпечення ізольованого користування житловими приміщеннями, які пропонуються виділити в користування співвласників, в житловому будинку «А-1» по АДРЕСА_1 необхідно провести орієнтовно такий перелік ремонтно-будівельних робіт: демонтувати дверні блоки та замурувати дверні прорізи між приміщенням 1-2 (площею 21,0 кв. м) та приміщеннями 1-3 (площею 14,7 кв. м); 1-5 (площею 7,5 кв. м); 1-6 (площею 8,0 кв. м) та 1-7 (площею 11,1 кв. м); між приміщеннями 1-4 (площею 8,1 кв. м) та 1-5 (площею 7,5 кв. м), 1-5 (площею 7,5  кв. м) та 1-6 (площею 8,0  кв. м), а також між приміщеннями 1-6 (площею 8,0  кв. м) та 1-7 (площею 11,1  кв. м) влаштувати дверні прорізи та встановити дверні блоки; в приміщенні 1-4 (площею 8,1 кв. м) влаштувати вхідний дверний проріз та встановити вхідний дверний блок; реконструкція системи опалення, водовідведення, електропостачання з метою забезпечення їх автономності. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести в будинку для забезпечення ізольованого користування житловими приміщеннями складає 20 687 грн. В спільному користуванні співвласників знаходяться такі споруди: огорожа № 1-9; свердловина № 3, колодязь 1/2 № 4. Подальші роботи по забезпеченню частин будинку автономними системами інженерного обладнання та встановлення необхідних приладів повинні проводитися кожним із співвласників за власні кошти. Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку.
		 
		Вивчивши наведені у висновку експерта варіанти поділу житлового будинку, врахувавши позицію щодо розподілу спільної часткової власності обох сторін, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, взяв до уваги вищевказаний висновок експерта та вважав, що запропонований експертом варіант № 1 розподілу відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль. Тому саме за цим варіантом місцевий суд вважав доцільним поділити житловий будинок з надвірними спорудами.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		 
		Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
		 
		Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
		 
		Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
		 
		Статтями 379, 380 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
		 
		Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
		 
		Судами також встановлено, що згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 березня 2021 року № 227/1586-1588/20-23 всі запропоновані варіанти розподілу спірного домоволодіння передбачають перепланування та переобладнання у вигляді реконструкції систем електропостачання, водопостачання, водовідведення, демонтажу дверних блоків, перегородок, влаштування дверних прорізів та мурування стін.
		 
		26 серпня 2021 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради із заявою про надання дозволу на переобладнання та перепланування будинку по АДРЕСА_1 , однак листом Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради від 25 жовтня 2021 року № 2911/02-08 йому було відмовлено з посиланням на відсутність у Виконавчого комітету повноважень щодо визначення правильності поділу домоволодіння та вибору варіанту визначення часток співвласників, а також роз`яснено позивачу право вирішити спір в судовому порядку.
		 
		Статтею 152 Житлового кодексу України передбачено, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.
		 
		За змістом наведеної правової норми, якщо роботи з переобладнання та перепланування передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, то необхідно отримати відповідні документи на їх виконання до початку таких робіт.
		 
		Згідно з абзацом четвертим пункту 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (далі - Правила № 572), власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР.
		 
		Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), визначено, що реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог. 
		 
		Пунктом 1.4 Правил № 76 передбаченоумови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.
		 
		Інструкція щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі - Інструкція), визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.
		 
		Згідно з пунктами 1.2, 2.1 - 2.4 Інструкції поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2). Об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.
		 
		При поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування, до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.
		 
		Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.
		 
		Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування будинку необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною.
		 
		Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15, на яку послалася заявник в касаційній скарзі, а також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 654/2080/17-ц. 
		 
		Крім того, згідно з правовими висновками, наведеними в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 630/986/14-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 336/2699/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 361/2430/18-ц, від 24 листопада 2021 року у справі № 243/5056/20, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 697/1782/15-ц, поділ нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування, зокрема шляхом проведення робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, можливий лише за наявності документів, що дають право на їх виконання. 
		 
		Однак у двох інших наведених нижче постановах Верховного Суду викладені інші (протилежні) за змістом висновки щодо застосування вищезазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		 
		Так, у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14-ц, на яку послався місцевий суд в оскаржуваному судовому рішенні, при вирішенні спору про поділ домоволодіння та земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову та поділ домоволодіння відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30 грудня 2016 року № 17-16-БТ по першому варіанту, зазначеному в додатку № 1. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що посилання у касаційній скарзі на те, що у резолютивній частині рішення суду першої інстанції не зазначено, хто саме із сторін повинен проводити реконструкцію та переобладнання у спірному будинку, адже відповідно до висновків експертизи переобладнання та реконструкція передбачають втручання в інженерні системи загального користування, що потребує отримання відповідного дозволу, не є підставою для скасування судового рішення та не позбавляє в майбутньому заявника звернутись до відповідних установ для отримання необхідних дозволів.
		 
		В постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18 при вирішенні спору про поділ житлового будинку, що є у спільній частковій власності, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 лютого 2019 року № 01/19с є технічно можливим один варіант поділу житлового будинку, за яким для здійснення всіх перепланувань та переобладнань в житловому будинку проектній організації, яка має ліцензію на проведення таких видів робіт, необхідно розробити проектну документацію і погодити її з місцевими органами виконавчої влади (міжвідомчою комісією), та при позитивному рішенні отримати дозвіл в органах державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт. Незважаючи на ці обставини колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не погодилася з судовим рішенням апеляційного суду про відмову в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи висновків (дозволів) відповідних органів про допустимість пов`язаних з поділом будинку переобладнань і перепланувань, що необхідні для правильного вирішення спору, та залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов і вирішено провести реальний розподіл житлового будинку (за відсутності відповідних документів на переобладнання і перепланування).
		 
		У справі, яка переглядається, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що при поділі житлового будинку в натурі кожному співвласнику має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати не лише окремий вхід, а й окрему систему життєзабезпечення (електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. 
		 
		З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (статті 152 Житлового кодексу України), викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18.
		 
		Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини домоволодіння за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Ковальової Олени Олександрівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2022 року. 
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийВ. А. Стрільчук   Судді:В. М. Ігнатенко    С. О. Карпенко   С. Ю. Мартєв   В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...