Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/13090/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2022. Зареєстровано: 05.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Номер судового провадження: К/9901/21866/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа №640/13090/20
		адміністративне провадження № К/9901/21866/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - адвоката Голяніщева Д.Ю.,
		представника Міністерства юстиції України - Васіної І.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку у касаційній інстанції у порядку спрощеного позовного провадження справу №640/13090/20
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним наказy в частині
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року, ухвалене суддею Кузьменко А.І.
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М., суддів Вівдиченко Т.Р., Лічевецького І.О.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У червні 2020 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), у якому, з урахуванням уточнень, просив:
		1.1. визнати протиправним - таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - статті 17 Закону України «Про судову експертизу» (далі - Закон № 4038-XII) та нечинним абзац 2 пункту 4 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджених наказом Мін`юсту від 03.02.2020 № 337/5, зареєстрованих в Мін`юсті 05.02.2020 за №129/34412 в окремій його частині, а саме «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)»;
		1.2. визнати протиправним - таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - статті 17 Закону № 4038-XII та нечинним абзац 1 пункту 5 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджених наказом Мін`юсту від 03.02.2020 № 337/5 в окремій його частині, а саме «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до змінного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів»;
		1.3. визнати протиправним - таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - статті 17 Закону № 4038-XII та нечинним підпункт 1 пункту 1 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційну комісію при Мін`юсті та атестацію судових експертів, затверджених наказом Мін`юсту від 28.04.2020 №1540/5, зареєстрованих в Мін`юсті 30.04.2020 за №389/34672 в окремій його частині, а саме «...Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК з числа судових експертів, запропонованих за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)";
		1.4. визнати протиправним - таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - статті 17 Закону № 4038-XII та нечинним абзац 2 пункту 4 розділу ІІ «Організаційні засади, завдання та порядок діяльності ЦЕКК при Мін`юсті» Положення про ЦЕКК та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мін`юсту від 03.03.2015 № 305/5, зареєстрованого в Мін`юсті 04.03.2015 за № 249/26694, в окремій його частині, а саме «…Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК з числа судових експертів, запропонованих за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації);
		1.5. визнати протиправним - таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - статті 17 Закону № 4038-XII та нечинним абзац 1 пункту 5 розділу ІІ «Організаційні засади, завдання та порядок діяльності ЦЕКК при Мін`юсті» Положення про ЦЕКК та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мін`юсту від 03.03.2015 № 305/5, зареєстрованого в Мін`юсті 04.03.2015 за № 249/26694, в окремій його частині, а саме: «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до змінного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів».
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач указує, що ним було подано заяву про включення його до складу Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін`юсті (далі - ЦЕКК), проте відповідачем повідомлено, що позивач не може бути включений до складу цієї комісії з посиланням на оскаржувані пункти Змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджених наказом Мін`юсту від 03.02.2020 № 337/5, оскільки питання включення до складу ЦЕКК можливе за наслідком подання громадських організацій судових експертів.
		2.1. Позивач уважає, що оскаржувані норми наказів Мін`юсту є дискримінаційними і такими, що обмежують право судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, гарантоване статтею 17 Закону № 4038-XII, бути обраним до складу ЦЕКК. Наголошує, що норми Закону № 4038-XII не містять обмежень участі судових експертів в ЦЕКК в залежності від членства в громадських організаціях судових експертів, а законами України не встановлено обов`язкового членства судових експертів у будь-яких громадських організаціях.
		Установлені судами фактичні обставини справи
		3. ОСОБА_2 має кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз (свідоцтво від 25.11.2016 № 1165).
		4. Позивач 20.02.2020 звернувся до Мін`юсту із зверненням-поданням про включення його до постійного складу кваліфікаційної або дисциплінарної палат ЦЕКК при Мін`юсті.
		5. Листом від 16.03.2020 Мін`юст повідомив позивача, що питання включення його до складу кваліфікаційної або дисциплінарної палати ЦЕКК можливо розглядати на підставі подання громадської організації судових експертів з посиланням на пункти 4, 5 розділу ІІ Положення про ЦЕЕК при Мін`юсті та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мін`юсту від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрованим в Мін`юсті 04.03.2015 за № 249/26694 (далі - Положення про ЦЕКК), зі змінами внесеними Наказом № 337/5.
		6. Так, наказом Мін`юсту від 03.02.2020 № 337/5, зареєстрованим у Мін`юсті 05.02.2020 за №129/34412 внесено зміни до наказу Мін`юсту від 03.03.2015 № 301/5 про затвердження Положення про ЦЕКК (далі - Наказ № 337/5).
		7. Цим наказом розділ II Положення про ЦЕКК, який визначає організаційні засади, завдання та порядок діяльності ЦЕКК при Мін`юсті, викладено в новій редакції.
		8. У пункті 3 розділу II Положення про ЦЕКК (у редакції Наказу № 337/5), серед іншого, визначено, що ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат, склад яких формується із постійних і змінних членів.
		9. Абзац другий пункту 4 розділу II Положення про ЦЕКК викладено в такій редакції: «До постійного складу кожної палати ЦЕКК входять голова палати, його заступник, секретар палати, представники Міністерства юстиції України, фахівці з процесуальних питань судової експертизи (не менше одного фахівця в одній палаті), а також можуть входити судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та мають стаж практичної роботи судового експерта не менше ніж п`ять років (за їх згодою). Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)».
		10. Абзац перший пункту 5 розділу II Положення про ЦЕКК викладено в такій редакції: «До змінного складу палат ЦЕКК можуть входити найбільш досвідчені фахівці НДУСЕ, а також судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ судових експертиз та мають стаж практичної роботи судового експерта не менше ніж п`ять років (за їх згодою). Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до змінного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів».
		11. Наказом Мін`юсту від 28.04.2020 № 1540/5, зареєстрованим в Мін`юсті 30.04.2020 за № 389/34672, внесено зміни до Положення про ЦЕКК (далі - Наказ № 1540/5), підпунктом 1 пункту 1 якого абзац другий пункту 4 викладено в такій редакції: «До постійного складу кожної палати ЦЕКК входять голова палати, його заступник, секретар палати, представники Міністерства юстиції України, фахівці з процесуальних питань судової експертизи (не менше одного фахівця в одній палаті), а також можуть входити атестовані судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та мають стаж практичної роботи судового експерта не менше ніж п`ять років (за їх згодою). Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК з числа судових експертів, запропонованих за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)», а підпунктом 2 пункту 1 - абзац перший пункту 5 після слів «а також» доповнено словом «атестовані».
		12. Уважаючи вищевказані зміни до Положення про ЦЕКК в частині включення судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, до постійного та змінного складів палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів такими, що не відповідають статті 17 Закону № 4038-XII, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		13. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, у задоволені позову відмовлено.
		14. Вирішуючи цей спір за правилами статті 264 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є учасником правовідносин, врегульованих оскаржуваним наказами, а тому має право оскаржувати ці нормативно правові акти.
		15. Відмовляючи у задоволенні позову в частині підстав щодо невідповідності оскаржуваних змін до Положення про ЦЕКК нормам статті 17 Закону № 4038-XII, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, наголосив, що оскаржувані зміни до означеного Положення прийняті з метою реалізації положень частини третьої статті 17 Закону № 4038-XII (за змістом якої ЦЕКК при Мін`юсті діє відповідно до положення про неї, що затверджується Мін`юстом), а також з метою визначення критеріїв та показників для оціночного поняття «найбільш досвідчені фахівці», яке міститься у частині другій статті 17 Закону № 4038-XII, та встановлення чіткої процедури відбору ЦЕКК, враховуючи численну кількість судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
		16. На підставі положень частини третьої статті 11 Закону України «Про громадські об`єднання» від 22 березня 2012 року 4572-VI, відповідно до якої органи державної влади, серед іншого, можуть залучати громадські об`єднання до процесу формування і реалізації державної політики, зокрема, шляхом проведення консультацій з громадськими об`єднаннями стосовно важливих питань державного і суспільного життя, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку право рекомендувати найбільш досвідчених фахівців судових експертів відповідачем надано відповідній професійній спільноті через громадські організації судових експертів, що, на думку судів обох інстанцій, сприятиме оптимізації процесу фахового відбору та подання кандидатур найбільш досвідчених фахівців та науковців.
		17. При цьому, суди попередніх інстанцій наголосили, що оскаржувані норми не містять обов`язку судовому експерту бути членом громадської організації судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, такі організації, за висновком судів обох інстанцій, можуть дати подання про включення до палати ЦЕКК як члену такої громадської організації так і будь-якому іншому судовому експерту, якого вони вважають найбільш досвідченим фахівцем та який має відповідний стаж.
		18. Відмовляючи у задоволені позову в частині підстав щодо дискримінаційності оскаржуваних положень по відношенню до судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на виконання вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2005 № 34/5, Наказ № 337/5 та Наказ № 1540/5 пройшли державну реєстрацію, під час якої проведено правову експертизу таких наказів на відповідність Конституції України та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.
		19. У підсумку, суди попередніх інстанцій висновували, що оскаржувані норми Положення про ЦЕКК у редакції Наказів № 337/5 та № 1540/5 прийняті відповідачем в межах повноважень та відповідають нормам Закону № 4038-XII. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		20. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 16.06.2021, у якій останній просить, скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, ухвалити нове рішення про задоволення його позову повністю.
		21. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо включення судового експерта, який не є працівником державних спеціалізованих установ до складу ЦЕКК при Мін`юсті відносно застосування оскаржених заявником касаційної скарги підзаконних нормативно-правових актів з урахуванням положень статей 8, 9, частини другої статті 19, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, статті 17 Закону № 4038-XII, змін до Положення про ЦЕКК, внесених Наказом № 337/5 та Наказом № 1540/5.
		22. Скаржник наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій, виклавши положення нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, характеристику правовідносин включення судового експерта, який не є працівником державних спеціалізованих установ, до складу ЦЕКК, не спростували доводів його позовної заяви та апеляційної скарги, оскільки не виклали висновків щодо застосування оскаржуваних підзаконних нормативно-правових актів з урахуванням положень закону, незважаючи на те, що ОСОБА_1 у розумінні статті 8, частини другої статті 19, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 1 частини другої та пункту 1 частини третьої статті 2, частин першої та другої статті 6, частин другої та третьої статті 7 КАС України порушував питання пріоритету статті 17 Закону № 4038-XII перед підзаконними нормативно-правовими актами.
		23. Скаржник наполягає, що ані стаття 17 Закону № 4038-XII, ані інші положення цього Закону чи інших законів України не містять обмежень участі судових експертів у ЦЕКК в залежності від членства в громадських організаціях. Своєю чергою пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України установлено, що виключно законами України визначаються, серед іншого, засади судової експертизи.
		24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		25. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до статті 343 КАС України. 
		26. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року за наслідками доповіді судді-доповідача з метою повного та об`єктивного розгляду справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		27. До Верховного Суду 26.09.2022 надійшло клопотання скаржника про врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №640/27721/20 (адміністративне провадження К/9901/29011/21).
		27.1. У судовому засаданні позивач та його представник підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.
		Позиція інших учасників справи 
		28. Відзив Мін`юсту на касаційну скаргу ОСОБА_1 зареєстрований у Верховному Суді 16.07.2021. У цьому відзиві Мін`юст просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін, як такі, що є законними та обґрунтованими.
		28.1. Так, підкреслюючи, що частина третя статті 17 Закону № 4038-XII відсилає до підзаконного акту - положення про ЦЕКК, яке має бути затвердженим Мін`юстом, то останнім з метою реалізації вказаних положень Закону, а також з метою необхідності визначити формальні та вимірювальні показники для оціночного судження «до складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці», яке міститься у частині другій статті 17 Закону, та встановити чітку процедуру відбору членів експертно-кваліфікаційних комісій прийнято Наказ № 337/5 та Наказ № 1540/5.
		28.2. На переконання Мін`юсту, норми порядку формування ЦЕКК, передбачені цими Наказами відповідають вимогам Закону № 4038-XII та були спрямовані на належну реалізацію прав судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, щодо включення до складу палат ЦЕЕК. Особливо враховуючи той факт, що рекомендувати до складу ЦЕКК найбільш досвідчених фахівців серед судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, надано професійній спільноті через громадські організації судових експертів, зважаючи на численну кількість судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
		28.3. Мін`юст наполягає, що практика включення членів до відповідних органів за поданням громадських організацій або об`єднань є усталеною. До прикладу наводить норми статті 87 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у якій закріплено порядок формування Громадської ради доброчесності, яка утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також норми статті 31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», відповідно до якої два представники Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро.
		28.4. Залучення досвідчених фахівців серед судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, через громадські організації судових експертів, на думку Мін`юсту, сприяє оптимізації процесу фахового відбору та подання до ЦЕКК кандидатур найбільш кваліфікованих представників експертного середовища, для чого достатньою правовою основою уважає норми статті 22 Закону України «Про громадські об`єднання».
		29. У додаткових поясненнях від 18.10.2022, наданих на вимогу Суду, Мін`юст зауважує, що за приписами статті 17 Закону № 4038-XII обов`язковою умовою для формування ЦЕКК є наявність у її складі досвідчених фахівців та науковців, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років, а також фахівця з процесуальних питань судової експертизи. Водночас, дана норма не передбачає чіткої процедури відбору членів цієї комісії.
		29.1. Мін`юст підкреслює, що до змін, внесених до Положення про ЦЕКК Наказом №337/5, експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ судових експертиз, не могли входити до постійного складу ЦЕКК. Щодо передбаченої можливості включення таких експертів до змінного складу ЦЕКК, то норми Положення не давали чіткої відповіді на їх процедуру включення, а термінологічне формулювання «можуть входити» не надавало таким експертам гарантій включення до змінного складу ЦЕКК. Тож, за поясненням Мін`юсту, наділення громадських організацій судових експертів правом надавати для включення до ЦЕКК кандидатури судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, пов`язане з тим, що саме така професійна спільнота може визначати досвідчених фахівців і реалізувати це право найкращим чином. Таким чином, на думку Мін`юсту, залучення досвідчених фахівців серед судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, через громадські організації судових експертів, сприяє оптимізації процесу фахового відбору та подання до ЦЕКК кандидатур найбільш кваліфікованих представників експертного середовища.
		29.2. Відповідач пояснює, що виданню оскаржуваних в частині Наказу № 337/5 та Наказу № 1540/5 передувало ретельне вивчення проблематики та думки зацікавлених стейкхолдерів.
		29.3. У судовому засіданні представник відповідача проти вимог касаційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні.
		Позиція Верховного Суду
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		30. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		31. Спір у цій справі виник у зв`язку із запровадженою Мін`юстом оскаржуваними змінами процедурою відбору членів цієї комісії з числа експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
		32. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
		33. Судова експертиза є одним із ефективних методів судочинства.
		34. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України засади судової експертизи визначаються виключно законами України.
		35. Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначаються Законом № 4038-XII.
		36. За змістом статті 7 Закону № 4038-XII до суб`єктів судово-експертної діяльності віднесено державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
		37. Згідно статті 8 Закону № 4038-XII організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
		38. Статтею 17 Закону № 4038-XII визначено, що для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність (частина перша).
		38.1. До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї експертної спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію судового експерта або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи (частина друга статті 17 Закону № 4038-XII).
		38.2. Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Мін`юстом. З цією метою при Мін`юсті створюється ЦЕКК, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Мін`юстом (частина третя статті 17 Закону № 4038-XII).
		39. Згідно пункту 1 Положення про Мін`юст, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін`юст є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		40. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення про Мін`юст одним із завдань останнього є експертне забезпечення правосуддя.
		41. Згідно з підпунктами 63, 64 пункту 4 цього ж Положення, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань серед іншого забезпечує організацію роботи ЦЕКК при Мін`юсті і Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Мін`юсті; видає та анулює свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
		42. Положення про ЦЕКК при Мін`юсті та атестацію судових експертів затверджено наказом Мін`юсту від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрованим у Мін`юсті 04.03.2015 за №249/26694 (далі - Положення про ЦЕКК).
		43. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ цього Положення ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Мін`юсті. ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат (пункт 3 розділу ІІ означеного Положення). 
		44. Пунктом 2 цього ж Положення визначені основні завданнями ЦЕКК, до яких, серед іншого, віднесено:
		проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовки працівників НДУСЕ, фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта;
		розгляд питання щодо продовження строку дії, переоформлення свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта у випадках, передбачених цим Положенням;
		розгляд питання щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівникам НДУСЕ;
		розгляд питань щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
		розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів та інш.
		45. З аналізу змісту Закону № 4038-XII слідує, що у його нинішній редакції впроваджується чіткий державний контроль у сфері судової експертизи. 
		46. Нормами цього Закону не передбачено будь - яких форм самоорганізації (самоврядування) експертів (в тому числі тих, які не є працівниками державних спеціалізованих установ), які були б наділені повноваженнями у сфері організації забезпечення судово-експертної діяльності, до якої належить зокрема питання формування ЦЕКК.
		47. За змістом статті 17 Закону № 4038-XII питання формування ЦЕКК належить до повноважень Мін`юста, на який покладено організацію забезпечення судово-експертної діяльності.
		48. Положення Закону № 4038-XII обов`язковою умовою для формування ЦЕКК встановлюють наявність у її складі досвідчених фахівців та науковців, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п`яти років, а також фахівця з процесуальних питань судової експертизи (частина друга статті 17 Закону №4038-XII). Водночас, дана норма не передбачає чіткої процедури відбору членів цієї комісії.
		49. Процедура формування ЦЕКК визначена Мін`юстом у Положенні про ЦЕКК. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ цього Положення Мін`юст своїм наказом затверджує постійний склад кожної палати.
		50. За змістом пояснень представника Мін`юста питання забезпечення доступності участі судових експертів НДУСЕ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ судових експертиз, у складі ЦЕКК, вироблення чіткої процедури їх включення до ЦЕКК було предметом моніторингу відповідно до наказу Мін`юста від 23.05.2019 № 1565/5 «Про затвердження Порядку моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сфері правового регулювання банкрутства, виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), судово-експертної діяльності, судоустрою та судочинства, адвокатури та адвокатської діяльності» Директоратом правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів.
		51. В судовому засіданні представник відповідача пояснював, що в межах моніторингу, проведеного протягом лютого-квітня 2019 року шляхом анкетування 5 основних груп стейкхолдерів: судові експерти (працівники державних спеціалізованих установ, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ); юридична сфера (суди, практикуючі адвокати та юристи провідних юридичних фірм та департаментів великих підприємств); наукові установи; громадські організації; міжнародні організації, стейкхолдери вказували на необхідність вдосконалення формування ЦЕКК та створення можливості включення до складу ЦЕКК судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, зокрема щодо необхідності зміни до законодавства у сфері експертного забезпечення правосуддя, щодо визначення стратегічних напрямків організації експертного забезпечення правосуддя, щодо організації самоврядування судових експертів. Так, представники об`єднань судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ під час анкетування серед необхідних змін до законодавства у сфері експертного забезпечення правосуддя вказали на необхідність введення у члени ЦЕКК представників приватних установ, створення єдиного інституту (об`єднання) усіх експертних установ (державних і приватних). Серед стратегічних напрямків організації експертного забезпечення правосуддя зазначили пропозицію проведення атестації всіх експертів і державних і не державних ЦЕКК, до складу якої повинні входити представники як державного так і приватного сектору. Аналогічні пропозиції були також висловлені під час проведення 19.06.2019 Директоратом консультацій із заінтересованими сторонами у форматі панельної дискусії на тему: «Стратегічні напрямки організації експертного забезпечення правосуддя».
		52. На виконання доручення Міністра юстиції України від 04.12.2019 № 423/1/48-19 щодо удосконалення нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності Директоратом були підготовленні відповідні конкретизовані пропозиції за результатами проведеного моніторингу з урахуванням результатів обговорень зі стейкхолдерами, у тому числі, включення до ЦЕКК представників громадських організацій, які є судовими експертами, що не працюють в державних спеціалізованих установах. У пропозиціях Директорату (службова записка від 11.12.2019 № 572-27.3-19) щодо зміни системи експертно-кваліфікаційних комісій, зокрема, надано рекомендації щодо включення до експертно-кваліфікаційної комісії представників громадських організацій, які є судовими експертами, що не працюють в державних спеціалізованих установах, та які схвально підтримано всіма стейкхолдерами для забезпечення репрезентативності у складі експертно-кваліфікаційної комісії.
		53. Згідно пояснень представника відповідача, ці події передували прийняттю Змін до Положення № 337/5 та Змін до Положення № 1540/5, основними мотивами прийняття яких є:
		- конкретизація положень статті 17 Закону № 4038-XII в частині формування та діяльності ЦЕКК;
		- забезпечення реалізації норми Закону № 4038-XII «до складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці та науковці», яка міститься, зокрема, у частині другій статті 17 Закону;
		- забезпечення належної реалізації прав судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, бути включеними до складу колегіальних органів у сфері судово-експертної діяльності;
		- створення рівних умов та можливості включення до постійного та змінного складу палат ЦЕКК для судових експертів НДУСЕ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
		54. Слід констатувати, що зміни, запроваджені Наказом № 337/5 та Наказом № 1540/5 стосувалися процедури відбору членів цієї комісії з числа експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та запровадили для цих експертів процедуру за поданням громадських організацій судових експертів.
		55. Вказані правовідносини не знаходять свого правового регулювання у Законі №4038-XII, який є очевидно застарілий та не відповідає потребам сьогодення.
		56. Водночас питання, порушені оскаржуваними нормами Наказу № 337/5 та Наказу № 1540/5, стосуються визначення правового статусу експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та громадських організацій таких експертів, які, на переконання колегії суддів, повинні бути визначені законом, як того вимагає пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України.
		57. Стаття 22 Закону України «Про громадські об`єднання» не є достатньою правовою підставою для покладення на громадські організації судових експертів, правовою основою для діяльності яких є Закон України «Про громадські об`єднання», не властивих таким організаціям функцій.
		58. Указом Президента України від 08.11.2019 № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» одним із питань поставлено завдання з розроблення та внесення змін до законодавчих актів щодо «створення системи самоврядування судових експертів». 
		59. Така система сприятиме скороченню державного регулювання в галузі судової експертизи та має бути затверджена законом.
		60. Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині невідповідності положенням Закону №4038-XII:
		60.1. пункту 3 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 337/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2020 року за № 129/34412, в частині:
		- внесення змін до абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів шляхом доповнення цього абзацу другим реченням такого змісту: «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)», а також
		- внесення змін до абзацу 1 пункту 5 розділу ІІ Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів шляхом доповнення цього абзацу другим реченням такого змісту: «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до змінного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів».
		60.2. підпункту 1 пункту 1 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційну комісію при Мін`юсті та атестацію судових експертів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2020 року № 1540/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2020 року за № 389/34672 в частині викладу другого речення абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів у такій редакції: «...Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК з числа судових експертів, запропонованих за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)».
		61. Відповідно до частини дев`ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
		62. Тож в указаній частині означені норми є незаконними, у зв`язку з чим їх належить визнати нечинними.
		63. Таким чином суди попередніх інстанцій при вирішенні  спірних правовідносин неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
		64. Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне прийняти нову постанову, не направляючи справу на новий судовий розгляд.
		65. Щодо позовних вимог в частині визнання нечинними положень абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ, абзац 1 пункту 5 розділу ІІ Положення  № 305/5, то Верховний Суд зазначає, що вказані норми були приведені у відповідність до внесених змін Наказами  № 337/5 та № 1540/5. Скасувуючи ці норми, Положення має бути приведено у відповідність до цієї постанови та викладено в редакції з урахуванням визнаних нечинними норм. За таких обставин позовні вимоги в частині скасування норм Положення про ЦЕКК, які відтворювали визнані нечинними норми, не підлягають задоволенню. 
		66. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про часткове  задоволення позову.
		67. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акту в частині задовольнити частково.
		3. Визнати незаконним та нечинним пункт 3 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 337/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2020 року за № 129/34412, в частині:
		- внесення змін до абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів шляхом доповнення цього абзацу другим реченням такого змісту: «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)», а також
		- внесення змін до абзацу 1 пункту 5 розділу ІІ Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів шляхом доповнення цього абзацу другим реченням такого змісту: «Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до змінного складу палат ЦЕКК за поданням громадських організацій судових експертів».
		4. Визнати незаконним та нечинним підпункт 1 пункту 1 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційну комісію при Мін`юсті та атестацію судових експертів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2020 року № 1540/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2020 року за № 389/34672 в частині викладу другого речення абзацу 2 пункту 4 розділу ІІ Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів у такій редакції: «...Судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, включаються до постійного складу палат ЦЕКК з числа судових експертів, запропонованих за поданням громадських організацій судових експертів (не більше однієї особи від громадської організації)".
		5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
		6. Нормативно-правові акти в частинах, визнаних незаконними, втрачають свою чинність з дня проголошення цієї постанови.
		7. Зобов`язати Міністерство юстиції України опублікувати резолютивну частину цієї постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднено ці нормативно-правові акти.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.О. Єресько
		А.Г. Загороднюк 
		В.М.Соколов
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...