Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/713/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2022. Зареєстровано: 07.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2022.
Дата набрання законної сили: 29.11.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		07.11.2022 Справа №905/713/22 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
		розглянувши матеріали справи
		за позовом: Керівника Покровської окружної прокуратури, м.Покровськ в інтересах держави в особі Мирноградської міської ради, м.Мирноград
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця Антипенко Віри Федорівни, м.Мирноград
		про стягнення 53698,44грн
		 
		без повідомлення (виклику) учасників справи
		 
		Суть спору: Керівник Покровської окружної прокуратури, м.Покровськ в інтересах держави в особі Мирноградської міської ради, м.Мирноград, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Антипенко Віри Федорівни, м.Мирноград про стягнення 53698,44грн.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на несплату відповідачем коштів за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, що призвело до безпідставного збереження відповідачем грошових коштів у сумі 53698,44грн.
		Ухвалою суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/713/22; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Наказом Голови Господарського суду Донецької області №20 від 28.02.2022 Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст.3 Конституції України, ст. 29 Закону України Про судоустрій і статус суддів, рішенням Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року, враховуючи положення Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24 лютого 2022 року, розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, установлено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.
		Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
		21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
		Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
		Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
		Відповідно до розпорядження керівництва суду №7-р від 21.02.2022, у зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі у Господарському суді Донецької області зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду, тому кореспонденція учасникам справи, у тому числі процесуальні документи, засобами поштового зв`язку наразі не надсилаються та повідомлення інформації по справі здійснюється альтернативними засобами зв`язку (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).
		Прокуратурі та позивачу в установленому порядку була направлена ухвала суду від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі на адреси електронної пошти, також сторонам були передані телефонограми.
		Крім того, ухвала суду від 12.09.2022 по справі була розміщена на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідна копія витягу з сайту.
		Суд також враховує, що ухвала суду від 12.09.2022 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а тому сторони мали можливість ознайомитися з нею у вказаному реєстрі.
		Позовна заява з додатками та пояснення позивача направлялись на юридичну адресу відповідача. 
		Отже, судом встановлено факт належного повідомлення учасників справи про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
		03.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. 
		Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.
		У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
		 
		З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
		ОСОБА_1 , відповідач, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, є власником нежитлової будівлі магазину, загальною площею 244,1кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
		Право власності ОСОБА_1 набула на вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2002, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області за №826.
		Відповідно до листа Міськрайонного управління у Покровському районі та у м.Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2021 №30/115-21 земельна ділянка, на якій розташований вищевказаний об`єкт нерухомого майна, зареєстрована у Державному земельному кадастрі площею 0,1752 га, з кадастровим номером №1411300000:01:006:0298, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (під існуючу будівлю магазину).
		12.07.2002 між ФОП Антипенко В.Ф. та Димитровською (Мирноградською) міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки (зі змінами і доповненнями від 14.09.2005) площею 0,1752 га строком до 14.09.2008.
		Доказів поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки суду не надано, отже договір оренди земельної ділянки від 12.07.2002 припинив свою дію.
		На адресу відповідача Димитровською (Мирноградською) міською радою неодноразово направлялися листи: №01/02-40в-1195 від 26.12.2015 (отримано 02.01.2016), №01-18-018 від 16.03.2016 (отримано 24.03.2016), №01-14-146 від 30.07.2010 (отримано 04.08.2020) з роз`ясненням щодо необхідності оформлення права на земельну ділянку, на якій розташований вищевказаний об`єкт нерухомого майна, та щодо вжиття заходів по оформленню права користування земельною ділянкою, а також, попереджено, що у разі ігнорування, комісією для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Виконавчого комітету Мирноградської міської ради буде розглянуто питання про визначення розміру відшкодування збитків за користування вищевказаною земельною ділянкою комунальної власності Мирноградської міської ради без оформлення права на її користування в установленому законодавством порядку. 
		Мирноградською міською радою з метою отримання інформації щодо сплати коштів за користування земельною ділянкою за адресою: вул.Травнева, буд.113, м.Мирноград, Донецька область, яка знаходиться в користуванні ФОП Антипенко В.Ф., направлено відповідний запит до Головного управління ДПС в Донецькій області.
		ГУ ДПС у Донецькій області листом №76760/10/05-9904-28-27 від 07.10.2020 надано відповідь на запит Мирноградської міської ради та повідомлено, що відповідач, ФОП Антипенко В.Ф., земельний податок та/або орендну плату на зазначену земельну ділянку не сплачувала.
		Виконавчим комітетом Мирноградської міської ради листом №28 від 14.12.2020 (отримано 29.12.2020) ОСОБА_1 запрошено на засідання комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам при Виконавчому комітеті Мирноградської міської ради, яке повинно було відбутись 27.01.2021. Крім того, оголошення про проведення вищевказаного засідання розміщено в газеті «Родной город» №2 від 15.01.2021.
		Однак, відповідач на засідання не з`явилася, повідомлень про проведення комісії без її участі не надходило. У зв`язку із чим воно було перенесено.
		Про перенесення засідання комісії на 18.03.2021 відповідача повідомлено листом від 28.01.2021 №1 (лист отримано 06.02.2021). Крім того, дату засідання комісії оприлюднено в місцевій глазеті «Родной город» (від 05.03.2021 №9).
		Проте, відповідач 18.03.2021 також на засідання комісії не з`явилася та не попередила про причини власної неявки.
		18.03.2021 на засіданні комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам при Виконавчому комітеті Мирноградської міської ради узгоджено Акт про визначення збитків власникам землі та землекористувачам з розрахунком розміру неодержаного доходу внаслідок дій громадянки ОСОБА_1 . 
		Рішенням виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 21.04.2021 №152 вказаний акт затверджено.
		Відповідно до рішення №152 затверджено акт комісії про визначення розміру збитків заподіяних громадянкою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) Мирноградській міській раді у зв`язку з використанням земельної ділянки площею 0,1752 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без укладення договору оренди за період з 01.01.2018 до 31.12.2020 в сумі 53698,44грн.
		Копії вищевказаного акту комісії та рішення виконкому, а також проекту договору про добровільне відшкодування збитків 26.04.2021 надіслано відповідачу для можливості добровільно сплатити за незаконне використання зазначеної земельної ділянки, втім зазначену суму відповідач добровільно не сплатила.
		Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Мирноградської міської ради, м.Мирноград, до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Антипенко Віри Федорівни, м.Мирноград як фактичного землекористувача, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею та зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України в сумі 53698,44грн.
		 
		Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позову з огляду на наступне.
		Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно зі ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
		За ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України, суб`єктами прав на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		У відповідності до ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Отже, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних земельних правовідносинах є Мирноградська міська рада. Таким чином, прокурором правомірно зазначена в якості позивача Мирноградська міська рада.
		Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
		Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
		З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 Цивільного кодексу України).
		За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
		Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст.79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.
		Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ст.120 Земельного кодексу України).
		Згідно пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
		Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. 
		Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
		Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
		Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
		Судом встановлено, що відповідач, Фізична особа-підприємець Антипенко Віра Федорівна, є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідач з часу закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.07.2002 по цей час з клопотанням про продовження строку дії договору не звертався, доказів протилежного суду не надано. В подальшому сторонами договори оренди земельних ділянок не укладались. Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору щодо земельної ділянки виключає договірні зобов`язання.
		 
		 
		 
		Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою під вказаною нерухомістю площею 0,1752 га, з кадастровим номером №1411300000:01:006:0298 за період з 01.01.2018 до 31.12.2020, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права на відповідній земельній ділянці, таким чином, відповідач не набув у встановленому порядку належних прав користування на дану земельну ділянку та не сплачує грошові кошти за користування нею у встановленому законодавством розмірі.
		Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Відповідні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
		Відповідно до п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір оренди плати не може бути меншою розміру земельного податку встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
		Ставка податку на земельну ділянку, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угод - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 стаття 274 Податкового кодексу України).
		Згідно ст.289 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент розрахунку плати за користування земельною ділянкою) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
		Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст.13 Закону України "Про оцінку земель").
		Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").
		У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").
		Рішенням Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 21.12.2016 № 387 (зі змінами та доповненнями) створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувача, затверджено її склад та Положення про комісію для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
		Рішенням Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 21.04.2021 №152 «Про затвердження актів про визначення збитків власникам землі та землекористувачам» затверджено акт про визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 18.03.2021 комісії про визначення розміру збитків заподіяних громадянкою ОСОБА_1 Мирноградській міській раді у зв`язку з використанням земельної ділянки площею 0,1752 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без укладення договору оренди за період з 01.01.2018 до 31.12.2020 в сумі 53698,44грн.
		До матеріалів справи надано лист Головного управляння Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2021 щодо нормативно грошової оцінки 1кв.м землі щодо земельної ділянки за кадастровим номером №1411300000:01:006:0298, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2018 рік становить 382,00грн, за 2019рік  319,83грн, за 2020рік - 319,83грн.
		У зв`язку з користуванням ФОП Антипенко В.Ф. земельною ділянкою площею 0,1752 га, розташованою по АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів та відсутністю договору оренди землі, Мирноградською міською радою, враховуючи 3% від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, складено розрахунок розміру збитків за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, а саме:
		-за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 комісією нараховано 20077,92грн (382,00грн х 1752 м2=669264,00грн х 3% = 20 077,92грн, де 382,00грн - нормативно грошова оцінка 1м для вказаної земельної ділянки, 1752 м2  площа земельної ділянки, 3% - відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік);
		-за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 комісією нараховано 16810,26грн (319,83грн х 1752 м2=560342,16грн х 3% = 16810,26грн, де 319,83грн - нормативно грошова оцінка 1м для вказаної земельної ділянки, 1752 м2  площа земельної ділянки, 3% - відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік);
		-за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 комісією нараховано 16810,26грн (319,83грн х 1752 м2=560342,16грн х 3% = 16810,26грн, де 319,83грн - нормативно грошова оцінка 1м для вказаної земельної ділянки, 1752 м2  площа земельної ділянки, 3% - відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік)
		Всього з 01.01.2018 до 31.12.2020 - 53698,44грн. 
		Зазначений розрахунок є арифметично вірним, отже враховуючи те, що відповідач не надав доказів на підтвердження здійснення останнім оплати за користування земельною ділянкою за заявлений період на час прийняття рішення у справі, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 53698,44грн, отже, позов підлягає задоволенню.
		 
		Щодо представництва прокуратурою інтересів держави, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Положеннями ч.ч.3, 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.
		Прокурор виконує субсидіарну роль та замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави. Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.
		У контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, але також у захисті інтересів органів місцевого самоврядування, компетенція яких не має загальнодержавного характеру, але направлена на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до відання цих органів.
		В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не лише спричинило втрати місцевого бюджету, а є і дискримінацією інших землекористувачів, які опиняються у гіршому економічному становищі поряд із суб`єктами, які ухиляються від належного оформлення відносин у земельній сфері та сплати орендної плати. Внаслідок бездіяльності органу, уповноваженого на виконання функцій у спірних правовідносинах, а саме на здійснення контролю за додержанням земельного законодавства на відповідній території та отримання плати за використання земель територіальної громади, місцевим бюджетом за вказаний період недоотримано 53698,44грн, які повинні були сплачені за користування земельною ділянкою.
		Прокурором долучено до матеріалів справи повідомлення про представництво інтересів держави (в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру») №56-1551вих-22 від 09.08.2022. Крім того, згідно листів Мирноградської міської ради від 11.01.2022, 08.08.2022, направлених на адресу Покровської окружної прокуратури у кошторисі позивача не заплановані видатки по сплаті судового збору, звернутися до суду в порядку самопредставництва для здійснення захисту прав та інтересів у Мирноградської міської ради немає можливості.
		Отже, позивач був обізнаний про підготовку прокуратурою позовної заяви завчасно, однак позивач за судовим захистом самостійно не звернувся. Вказаними обставинами обумовлена реалізація прокурором наданих Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва інтересів держави в суді та для звернення до господарського суду із позовною заявою на захист інтересів держави.
		З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади.
		З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 73 - 80, 86, 129, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Керівника Покровської окружної прокуратури, м.Покровськ в інтересах держави в особі Мирноградської міської ради, м.Мирноград, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Антипенко Віри Федорівни, м.Мирноград про стягнення 53698,44грн.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Антипенко Віри Федорівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Мирноградської міської ради (ЄДРПОУ 04052956, місце реєстрації: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, 9) безпідставно збережені кошти в сумі 53698,44грн.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Антипенко Віри Федорівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Донецької обласної прокуратури (адреса: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у розмірі 2481,00грн. 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2022.
		 
		Суддя Г.Є. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...