Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/4823/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 07.11.2022. Зареєстровано: 08.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2022.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Результат оскарження 02.05.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/4889/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 листопада 2022 року
		справа № 380/4823/21
		провадження № П/380/4889/21
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправними та скасування наказів, -
		 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської обласної державної адміністрації, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 22.05.2019 № 27-ос, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевою значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області.
		Ухвалою від 05.04.2021 суддя прийняла позовну заяву та відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.
		Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 05.05.2021 суд замінив відповідача Львівську обласну державну адміністрацію на Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
		Представник позивача 13.12.2021 вх. № 94026 подав до суду заяву про зміну предмету позову, у якому просить суд:
		- визнати протиправним та нечинним наказ т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 27-ос від 22.05.2019, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області;
		- визнати протиправним та нечинним пункт 3 (третій) наказу т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 47-ос від 09.08.2019, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса гора на території Миколаївського району Львівської області.
		Ухвалою від 16.02.2022 суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмету позову; зобов`язав відповідача згідно з вимогами ст. 264 КАС України опублікувати оголошення про розгляд Львівським окружним адміністративним судом справи № 380/4823/21 про визнання протиправними та нечинними наказу т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 27-ос від 22.05.2019, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області; пункту 3 (третій) наказу т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 47-ос від 09.08.2019, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса гора на території Миколаївського району Львівської області у виданні, в якому цей нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
		Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 04.05.2021 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївську міську раду Стрийського району Львівської області.
		Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 25.05.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.01.2016 наказом № 02 Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації Про внесення до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури внесено в Перелік щойно виявлених пам`яток архітектури об`єкти, зокрема, Комплекс оборонних та інженерних споруд (1910 р.) - Командний пункт м. Миколаїв Львівської області. 22.05.2019 наказом № 27-ос Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (надалі - Департамент архітектури) Про затвердження зон охорони пам`ятки історії затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс, фортифікаційних га інженерних споруд Фортеця м Миколаїв (ох. № 29б7-Лв) на території Миколаївського району Львівської області. Згідно зі Складом проекту Проектна документація № 1 затверджена наказом відповідача № 27-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії, оформлена наступним змістом: Том 1. Пояснювальна записка; Том 2. Графічна частина, 1. Схема складових частин фортеці м. Миколаїв. М 1:25000, 2. Зони охорони пам`ятки. М 1:5000; Додатки: Фотофіксація.
		Також відповідно до пункту 3 наказу від 09.08.2019 №47- ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії, вирішено затвердити науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних і інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса гора на території Миколаївського району Львівської області. Згідно зі Складом проекту Проектна документація № 2 затверджена наказом відповідача № 47-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії, оформлена наступним змістом: Том 1. Пояснювальна записка; Том 2. Графічна частина, 1. Схема складових частин фортеці м. Миколаїв. М 1:25000, 2. Історико-культурна оцінка території пам`ятки. М1:5000. 3. Зони охорони пам`ятки. М 1:5000; Додатки: Історична довідка, Фотофіксація.
		Щодо змісту проектної документації № 1 та № 2 позивач зазначає, що Проектна документація №1 (розділ Реферат), Об`єкт дослідження - даним проектом опрацьована складова частина пам`ятки № 2967Лв - група Лиса гора ( с. Дроговиж, м. Миколаїв) та її найближче оточення. Результат - визначені межі та режими використання зон охорони пам`ятки. Проектна документація № 2 (розділ Реферат), Об`єкт дослідження - об`єкти та територія фортифікаційної групи Лиса гора - складової частини пам`ятки історії на території, що входить до меж с. Дроговиж та м. Миколаїв. Результат - визначені межі та режими зон охорони пам`ятки та її складових. Згідно з графічними матеріалами проектних документацій №1 та №2 (ідентичні) зони охорони встановлюються навколо об`єктів: опорний пункт Північ; опорний пункт Захід; опорний пункт Схід; Західна група печерних сховищ Горжеві (тильні) печери; Східна група печерних сховищ Горжеві (тильні) печери, польові укріплення, велика батарея гармат. Отже, згідно з інформацією зазначеною у розділі Реферат та долученими графічними матеріалами, проектні документації №1 та № 2 розроблені щодо тих самих об`єктів, які на момент винесення наказів про їх затвердження не були пам`ятками культурної спадщини (лист МКІП № 11372/6.11.7 від 20.09.2021).
		Представник відповідача, подав відзив на позовну заяву від 16.02.2022 (вх. № 14660), у якому зазначає, що при внесенні до Державного реєстру нерухомих пам`яток даного комплексу фахівці Міністерства керувались інформацією, поданою у паспорті об`єкта культурної спадщини Командний пункт. Комплекс оборонних та інженерних споруд, де складові комплексу зазначені у п.12 Перелік складових (для комплексу, визначного місця): Командний пункт, артилерійські потерни, форти на Стружевій горі, форти на горі Липі. Аналогічна інформація подана під п. 7 Облікової картки об`єкту культурної спадщини. Схема комплексу під назвою Фортеця Миколаїв подана на с. 10 додатку Іконографія до паспорта пам`ятки Командний пункт. Комплекс оборонних та інженерних руд. Ця схема розроблена Інститутом Укрзахідпроектреставрація у складі Історико- тектурного опорного плану м. Миколаєва, що затверджений наказом Мінкультури від 15.07.2016 № 547. Топонім Тарандова (на схемі ін-ту Укрзахідпроектреставрація - Лиса гора (Горби Тарандова)) окреслює гору на північно-східній околиці с. Дроговиж та на північній околиці Миколаєва, де розташовані укріплення Групи Лиса гора з артилерійськими потернами, облікова документація на які розроблена у 2019 році. Після розроблення облікової картки на Лиса гора як складову комплексу, її було направлено до Міністерства культури України для присвоєння окремого охоронного номеру як складової пам`ятки, внесеної до Державного реєстру нерухомих пам`яток. На сьогодні нормативно не врегульовано випадки щодо класифікації складових частин комплексу, що вже внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток або без складових, або із однією складовою. При відсутності чіткого визначення процедури долучення таких складових до Державного реєстру в склад комплексу виникають різні трактування такої процедури залежно від рівня компетентності управлінців, що приймають таке рішення. Тому вважає, що у даному випадку необхідно керуватись нормами Закону про охорону культурної спадщини та Конституцією України щодо об`єктів культурної спадщини.
		Згідно із витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об`єктом нерухомого майна є земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Поза тим, позивач оспорює наявність на території цих земельних ділянок об`єктів культурної спадщини, отже, існує загроза знищення цих об`єктів культурної спадщини через відміну наказу т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 22.05.2019№ 27-ос, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області (перша черга).
		Також зазначає, що Львівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 30.09.2021 у справі № 380/10037/21 за позовом Стрийської окружної прокуратури зобов`язав Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації вжити заходи з метою збереження пам`ятки культурної спадщини щодо об`єкту культурної спадщини Група «Лиса Гора». Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» (охоронний номер 2967/2-Лв). Рішення набрало законної сили. Тому скасування наказів т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 27-ос від 22.05.2019 та № 47-ос від 09.08.2019 суперечитиме рішенню Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/10037/21. Просить відмовити у задоволенні позову.
		Представник третьої особи, Миколаївської міської ради, подав письмові пояснення від 25.05.2022 (вх. № 36388), у яких вказує, що скасування наказів т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації № 27-ос від 22.05.2019 та №47-ос від 09.08.2019 може спричинити руйнування об`єкту культурної спадщини Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв. Порядок занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України складових частин комплексу пам`ятки діючим законодавством не визначено. Затверджені оскарженим наказом Департаменту охоронні зони накладаються на земельні ділянки, перелічені у позовній заяві. Ці земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_1 . Цільове призначення цих ділянок для ведення особистого селянського господарства. Режими використання територій та зон охорони пам`ятки визначені науково-проектною документацією Визначення меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення - Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (група Лиса гора) на території Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області) не обмежують право користування цими земельними ділянками з метою ведення безпосередньо особистого селянського господарства. Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		У судовому засіданні 17.08.2022 суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження. 
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		07.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0000 гектара, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища - 2,0000 га, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0367, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № ІІВ-4612707652020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 05.03.2020, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Б Дроговизька сільська рада;
		 від Б до В Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від В до А Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області.
		07.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0000 гектара, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища - 2,0000 га, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0364, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № НВ-4612707582020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 05.03.2020, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Б Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Б до В Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від В до Г Дроговизька сільська рада;
		 від Г до Д Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Д до А Управління Держземагепства у Миколаївському районі Львівської області.
		07.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 2,0000 та, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0371, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № НВ-4612707722020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 05.03.2020 року, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Б Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Б до В Дроговизька сільська рада;
		 від В до Г Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Г до А Управління Держземагенства у Миколаївському районі Львівської області.
		27.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0000 гектара, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища - 2,0000 га, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0363, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № НВ-4612715432020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 06.03.2020, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Б Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Б до В Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області;
		 від В до Г Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Г до Г Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області.
		27.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9999 гектара, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища - 1,9999 га, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0404, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № НВ - 1612715592020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 06.03.2020, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Г Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області;
		 від В до А Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області.
		27.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0000 гектара, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища всього - 2,0000 та, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0405, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № НВ-4612715642020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області . 06.03.2020 року, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Б Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Б до В Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області;
		 від В до Г Управління Держгеокадастр у Миколаївському районі Львівської області:
		 від Г до Г Управління Держгсокадастр у Миколаївському районі Львівської області.
		27.03.2020 між ОСОБА_1 (покупець) та  ОСОБА_3 (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0000 гектара, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища всього - 2,0000 га, місце розташування якої Львівська область, Миколаївський район, Дроговизька сільська рада, кадастровий номер 4623082000:04:000:0406, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. У Витязі № НВ-4612715752020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
		06.03.2020, зазначено наступний опис меж земельної ділянки:
		 від А до Б Миколаївський ДЛГП /Галсільліс/;
		 від Б до В Управління Держземагентства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від В до Г Управління Держземагептства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Г до Д Управління Держземагентства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Д до Е Управління Держземагентства у Миколаївському районі Львівської області;
		 від Е до Е Управління Держземагентства у Миколаївському районі Львівської області.
		Згідно з наказом Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації від 27.01.2016 № 02 Про внесення до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури відповідно до ст. 7 Закону України Про охорону культурної спадщини, висновків Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при відділі охорони культурної спадщини та культурних цінностей облдержадміністрації, внесено в Перелік щойно виявлених пам`яток архітектури, зокрема, Комплекс оборонних та інженерних споруд (1910 р.)  Командний пункт. м. Миколаїв, Львівської області, згідно рекомендацій Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації (протокол від 24 грудня 2015 року) для її реєстрації Міністерством культури України.
		Відповідно до наказу Міністерства культури України від 17.05.2017 № 430 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, зокрема у Львівській області згідно з переліком, викладеним у додатку № 2.
		Згідно з додатком № 2 до наказу Міністерства культури України від 17.05.2017 № 430, у Миколаївському районі занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв, ох. № 2967-Лв, Командний пункт фортеці Миколаїв, 1910 р., адреса: вул. Львівська, пам`ятка історії, на державному обліку не перебував, ох. № 2967/1-Лв.
		На замовлення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області у 2019 році виготовлено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (Ох. № 2967-ЛВ) на території Миколаївського району Львівської області (група Лиса гора на території с. Дроговиж та м. Миколаїв).
		Відповідно до Витягу з протоколу від 15.05.2019 № 3 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації погоджено науково-проектну документацію Визначення меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (група Лиса Гора) на території Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області та рекомендовано подати на затвердження до Департаменту архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації. Також рекомендовано розглянути подану облікову документацію на другу складову частину комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв» - група «Лиса Гора» на засіданні експертної комісії Міністерства культури України для розгляду та присвоєння охоронного номеру.
		Департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації видано наказ від 22.05.2019 № 27-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії, яким затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області.
		Департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації видано наказ від 09.08.2019 № 47-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії, відповідно до якого:
		1. Затвердити облікову документацію на пам`ятку історії - другу складову частину Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса Гора 1913-1914 рр. 
		2. Відповідно до наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини облікову документацію надіслати до Міністерства культури України для розгляду та присвоєння охоронного номеру.
		3. Затвердити науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса Гора на території Миколаївського району Львівської області.
		Не погоджуючись із вказаними наказами щодо затвердження меж та режимів зон охорони пам`ятки історії місцевого значення, які на момент винесення цих наказів не були пам`ятками культурної спадщини, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		При вирішенні спору суд керувався таким.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 року № 1805-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1805-III).
		Відповідно до ст. 1 Закону № 1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		Також відповідно до цієї ж статті пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Водночас, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
		Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
		Зони охорони пам`ятки - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції серед іншого належить: подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1805-ІІІ об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
		Частиною першою та другою ст. 14 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки, зокрема, пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
		Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
		Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 1805-ІІІ центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.
		Згідно із ст. 32 Закону № 1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
		З аналізу наведених норм висновується, що із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини та всі його складові елементи поширюється правовий статус пам`ятки, відтак межі та режими використання зон охорони пам`яток встановлюються виключно для об`єктів внесених до Реєстру.
		При цьому, порядок занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регулюється Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1760).
		Відповідно до п. 1 Порядку № 1760 об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об`єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об`єктів місцевого значення).
		Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що на кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.
		Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
		Згідно з п.п. 3 - 5 Порядку № 1760 облікова документація на об`єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу Х Прикінцеві положення Закону України Про охорону культурної спадщини визнаються пам`ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
		Облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
		Пропозиції щодо включення щойно виявлених об`єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об`єктів культурної спадщини.
		Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
		Якщо об`єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на такий об`єкт включає паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку на кожний окремий об`єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж території комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об`єкта культурної спадщини, матеріали фотофіксації як окремих об`єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця.
		Згідно з п. 8 Порядку № 1760 об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
		Відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у п 8 цього Порядку, оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п`ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання (п. 9 Порядку № 1760).
		Після отримання висновку, зазначеного у пункті 9 цього Порядку, Мінкультури у п`ятнадцятиденний строк передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у ньому експертної комісії. Результати роботи експертної комісії оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем експертної комісії. Зазначений протокол є підставою для занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру (п. 10 Порядку № 1760).
		Відповідно до п.п. 11 - 13 Порядку № 1760 усім пам`яткам культурної спадщини у разі занесення до Реєстру присвоюються охоронні номери, що не можуть дублюватися. Охоронний номер пам`ятки місцевого значення складається з цілого числа та двох літер - коду регіону згідно з додатком.
		Комплексам (ансамблям), визначним місцям присвоюється єдиний охоронний номер. Кожному об`єкту культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю), визначного місця присвоюється охоронний номер, що складається з охоронного номера комплексу (ансамблю), визначного місця та номера об`єкта культурної спадщини у складі комплексу (ансамблю) та двох літер - коду регіону згідно з додатком.
		Охоронний номер пам`ятки культурної спадщини, виключеної з Реєстру, не може бути використаний повторно.
		Тож, занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить відповідач та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на розміщені на території району об`єкти культурної спадщини місцевого та подання пропозицій до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідно до наказу Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації від 27.01.2016 №02 Про внесення до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури внесено Комплекс оборонних та інженерних споруд (1910)  Командний пункт. м. Миколаїв, Львівської області.
		У подальшому згідно із наказом Міністерства культури України від 1705.2017 № 430 Про внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв, ох. № 2967-Лв, Командний пункт фортеці Миколаїв, 1910 р., ох. № 2967/1-Лв.
		Отже відповідно до вказаного наказу до Реєстру занесено пам`ятку культурної спадщини Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв, якому присвоєно охоронний номер 2967-Лв, із однією його складовою Командний пункт фортеці Миколаїв, якому присвоєно охоронний номер 2967/1-Лв.
		Вказане підтверджується також інформацією викладеною у листі Міністерства культури та інформаційної політики України від 05.03.2021 № 2463/6.11.7, про те, що наказом Міністерства культури України від 17.05.2017 № 430 об`єкт Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця Миколаїв у Миколаївському районі Львівської області у складі Командний пункт фортеці Миколаїв внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії місцевого значення. На сьогодні до Реєстру фактично занесено тільки одну складову зазначеного комплексу, а саме Командний пункт фортеці Миколаїв.
		Разом з тим, наказом Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 22.05.2019 № 27-ос затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області та пунктом 3 наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації від 09.08.2019 № 47-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії затверджено науково-проектну документацію Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса Гора на території Миколаївського району Львівської області.
		Суд звертає увагу, що у науково-проектній документації, затвердженій наказом від 22.05.2019 № 27-ос, у абзаці Мета роботи зазначено - забезпечення збереження об`єкта культурної спадщини - складової частини пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв, ох. № 2967-Лв, на території Миколаївського району, Львівської області шляхом розроблення проекту зон охорони пам`ятки, визначення меж і режимів їх використання.
		При цьому, у абзаці Об`єкт дослідження є об`єкти та територія фортифікаційної групи Лиса гора - складової частини пам`ятки історії на території, що входить до меж с. Дроговиж та м. Миколаїв.
		Відповідно до Розділу 4.2 вказаної науково-проектної документації Межі території та зон охорони пам`ятки зазначено - територія пам`ятки Група Лиса гора є дискретною і складається з шести окремих складових із територіями, що визначені за архівними матеріалами та на підставі натурних обстежень: 1) Опорний пункт Північ - 7.82 га, 2) Опорний пункт Захід - 2,87 га, 3) Опорний пункт Схід - 1,55 га, 4) західна група печерних сховищ Горжеві (тильні) печери - 0,46 га, 5) східна група печерних сховищ Горжеві (тильні) печери - 0,54 га, 6) польові укріплення  0,01 га. 
		Також, у науково-проектній документації, затвердженій наказом від 09.08.2019 № 47-ос, у розділі  Об`єкт дослідження  зазначено - пам`ятка історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району, Львівської області. Даним проектом опрацьована складова частина пам`ятки  Група Лиса гора (с. Дроговиж, м. Миколаїв) та її найближче оточення.
		Згідно з Експлікацією проекту зон охорони пам`ятки історії місцевого значення комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв, група Лиса гора (ох. № 2967/2-Лв) м 1:5000 складовими вказаної науково-проектної документації є: 1) опорний пункт "Північ; 2) опорний пункт "Захід"; 3) опорний пункт "Схід; 4) західна група печерних сховищ "Горжеві (тильні), печери" (Kavernen Kehle); 5) східна група печерних сховищ "Горжеві (тильні) печери" (Kavernen Kehle); 6) польові укріплення; 7) велика батарея на 8 гармат (Grosse batterie) - втрачена пам`ятка.
		При цьому, як видно з витягу з протоколу № 3 на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації лише 15 травня 2019 року, одночасно погодивши науково-проектну документацію Визначення меж та режимів використання зон охорони пам`ятки історії місцевого значення - Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (група Лиса гора), було вирішено рекомендувати розглянути подану облікову документацію на другу складову частину комплексу фортифікаційних та інженерних споруд Фортеці м. Миколаїв - група Лиса Гора на засіданні експертної комісії Міністерства культури України для розгляду та присвоєння охоронного номера.
		У матеріалах справи також наявний лист Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 18.06.2019 № 16-1305/02-19 про скерування Міністерству культури України на розгляд та прийняття рішення про присвоєння охоронного номера облікову документацію об`єкта культурної спадщини  складової частини Комплексу фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв  група «Лиса Гора» 1913-1914 рр.
		Відповідно до п. 7 Облікової картки об`єкту культурної спадщини «Група «Лиса Гора» Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд «Фортеця м. Миколаїв», складеної 21.05.2019 та наданої Міністерству культури України у складі облікової документації для присвоєння охоронного номера 2967/2-Лв, перелік складових (для комплексу, визначеного місця) становить Група «Лиса Гора»: опорний пункт «Північ», опорний пункт «Захід», опорний пункт «Схід», західна група печерних сховищ «Горжеві (тильні) печери», східна група печерних сховищ «Горжеві (тильні) печери», польові укріплення, «Велика батарея на 8 гармат (втрачена пам`ятка).
		Отже лише 18.06.2019, вже після затвердження та визначення меж зон охорони на об`єкти групи «Лиса гора» 22.05.2019, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся з пропозицією до Міністерства культури України про занесення даних об`єктів до Реєстру та присвоєння їм охоронного номера.
		Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, 08.06.2022, станом на день звернення до суду із цим позовом об`єкти культурної спадщини групи «Лиса Гора»: опорний пункт «Північ», опорний пункт «Захід», опорний пункт «Схід», західна група печерних сховищ «Горжеві (тильні) печери», східна група печерних сховищ «Горжеві (тильні) печери», польові укріплення, «Велика батарея на 8 гармат (втрачена пам`ятка) до Реєстру із присвоєнням самостійного охоронного номера так і не внесені. 
		Отже, на момент прийняття оскаржених наказів щодо затвердження науково-проектної документації Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області та науково-проектної документації Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса Гора об`єкти культурної спадщини групи Лиса гора до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки історії місцевого значення не були занесені, що свідчить про передчасне встановлення охоронних зон навколо цих об`єктів.
		Як видно з матеріалів справи та не заперечується сторонами затверджені спірними наказами охоронні зони накладаються безпосередньо на земельні ділянки із кадастровими номерами:4623082000:04:000:0406; 4623082000:04:000:0404; 4623082000:04:000:0371; 4623082000:04:000:0405; 4623082000:04:000:0363; 4623082000:04:000:0364; 4623082000:04:000:0367.
		Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вказані земельні ділянки належать ОСОБА_1 на праві власності.
		Приймаючи до уваги викладене вище суд дійшов висновку про протиправність наказу № 27-ос від 22.05.2019 в частині затвердження науково-проектної документації Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області та пункту 3 наказу № 47-ос від 09.08.2019, в частині затвердження науково-проектної документації Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса гора на території Миколаївського району Львівської області, що накладаються на земельні ділянки позивача із кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0406; 4623082000:04:000:0404; 4623082000:04:000:0371; 4623082000:04:000:0405; 4623082000:04:000:0363; 4623082000:04:000:0364; 4623082000:04:000:0367.
		При цьому, лише під час розгляду справи, відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 08.06.2022 № 189 об`єкти культурної спадщини Миколаївської ОТГ Стрийського району Львівської області складові пам`ятки Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв охоронний № 2967-Лв, серед інших занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення Опорний пункт Північ (група Лиса гора) (охоронний № 2967/4-Лв); Опорний пункт Захід (група Лиса гора) (охоронний № 2967/5-Лв); Опорний пункт Схід (група Лиса гора) (охоронний № 2967/6-Лв).
		Відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 13.07.2022 № 517 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкти культурної спадщини Миколаївської МТГ Західна група печерних сховищ Горжеві печери (група Лиса Гора) охоронний № 2967/2-Лв, Східна група печерних сховищ Горжеві печери (група Лиса Гора) охоронний № 2967/3-Лв, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення у Львівській області.
		Зазначене в свою чергу підтверджує передчасність визначення меж та режимів використання охоронних зон навколо об`єктів групи «Лиса гора» у 2019 році, тоді як до Державного реєстру нерухомих пам`яток України із присвоєнням їм охоронних номерів об`єкти групи Лиса гора занесені лише у 2022 році.
		Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що скасування оскаржених наказів призведе до втрати об`єктів культурної спадщини групи Лиса гора, оскільки безпосередньо до повноважень відповідача належить у спосіб визначений законодавством забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження. 
		Так, відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/10037/21 зобов`язано Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації вжити заходи з метою збереження пам`ятки культурної спадщини щодо об`єкту культурної спадщини Групи Лиса Гора. Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд. Фортеця м. Миколаїв.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
		З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
		Розподіл судових витрат розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
		Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		вирішив:
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, 18, м. Львів 79008, ЄДРПОУ 38557581) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 22.05.2019 № 27-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії в частині затвердження науково-проектної документації Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) на території Миколаївського району Львівської області, що накладається на земельні ділянки із кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0406; 4623082000:04:000:0404; 4623082000:04:000:0371; 4623082000:04:000:0405; 4623082000:04:000:0363; 4623082000:04:000:0364; 4623082000:04:000:0367.
		Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 09.08.2019 № 47-ос Про затвердження зон охорони пам`ятки історії, в частині затвердження науково-проектної документації Межі та режими зон охорони пам`ятки історії місцевого значення Комплекс фортифікаційних та інженерних споруд Фортеця м. Миколаїв (ох. № 2967-Лв) - група Лиса гора на території Миколаївського району Львівської області, що накладається на земельні ділянки із кадастровими номерами: 4623082000:04:000:0406; 4623082000:04:000:0404; 4623082000:04:000:0371; 4623082000:04:000:0405; 4623082000:04:000:0363; 4623082000:04:000:0364; 4623082000:04:000:0367.
		У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Стягнути з Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1816,00 грн судових витрат.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складений 04.11.2022.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Кедик М.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...