Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/28092/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2022. Зареєстровано: 08.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2022.
Дата набрання законної сили: 17.11.2022
Номер судового провадження: 2/752/2705/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 760/28092/20 
		Провадження № 2/752/2705/22 
		                                                                    РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       17.10.2022 року                                                                 місто Київ 
		Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
		Головуючого судді Ольшевської І.О.,
		за участю секретаря судових засідань Гладибороди Л.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», відповідно до прохальної частини якої позивач просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 18 000,00 гривень матеріальної шкоди та 18 000,00 гривень моральної шкоди та вирішити питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу. Позовні вимоги представник ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 21.03.2020 року було укладено договір з організації перевезення відправлення, оформлений шляхом складення експрес-накладної № 59000496917297. Як зазначає позивач, останній відправляв фотоапарат Fujifilm xt2 вказавши оголошену вартість відправлення у розмірі 18 000 грн. та отримувачем ОСОБА_2 , що зазначено в експрес накладній. 23.03.2020 року позивачу зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що він потрапив у лікарю і йому необхідні кошти на лікування, а отже посилку (фотоапарат) він забрати не зможе. У той же день ОСОБА_1 зв`язався з ТОВ «Нова Пошта», та повідомив, що він хоче повернути відправлений ним фотоапарат назад до відділення, співробітники ТОВ «Нова Пошта» повідомили, що йому потрібно підійти на відділення №55 ТОВ «Нова Пошта» та пред`явити їм паспорт, після чого через день або два він отримає свою посилку (фотоапарат) назад, однак пізніше, коли позивач прибув до відділення за фотоапаратом, працівниками ТОВ «Нова Пошта» було повідомлено, що відправлення було отримано іншою особою, а саме дівчиною, так як у зворотній експерс-накладній отримувачем вже значилась невідома позивачу ОСОБА_3 . Вказані дії відповідача порушують права позивача, так як останній особисто не вносив ніяких змін до експрес-накладних в чистині одержувача, через що, зазнав матеріальних збитків у розмірі 18000 грн. та зазнав моральної шкоди, яку оцінив у розмір 18000 грн. 
		Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року вказану позовну заяву направлено за підсудність до Голосіївського районного суду м. Києва.
		Надалі, 22.06.2021 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що суддею Голосіївського районного суду м. Києва постановлено ухвалу. 
		08.11.2021 року постановлено ухвалу суду про перехід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Крім того, вказаною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. 
		25.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. Замовивши у відповідача послугу перевезення відправлення, позивач погодився з умовами Публічного договору, яким передбачено, що саме на відправнику лежить обов`язок зазначити достовірну інформацію в експерс-накладній. Як зазначає відповідач, з позовної заяви вбачається, у ЕН (експрес-накладну) № 59000497647278 було внесено зміни в частині одержувача, а саме замінено одержувача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_3 », тому відправлення було видано особі, зазначеній в ЕН як одержувач. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем не підтверджено належними доказами розмір збитків. Поряд із цим, представник відповідача заперечує проти стягнення із відповідача витрат на правову допомогу. 
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Суд установив, що 21 березня 2020 року позивач замовив послугу з організації відправлення у відповідача, про що було складено ЕН № 59000496917297, відправником значиться ОСОБА_1 , одержувачем - ОСОБА_2 , інформація про відправлення: оголошена вартість - 18000 грн.; контрольна вага - 3.03, повний опис відправлення - фотоапарат. 
		Як стверджує позивач, отримувач - ОСОБА_2 відмовився отримувати відправлення, а тому позивачем було замовлено повернення відправлення, що не заперечується відповідачем. 
		З метою виконання послуги з повернення відправлення, 24.03.2020 року була створена нова ЕН за № 59000497647278, де одержувачем вже значилась ОСОБА_3 . 
		Позивач, як на підставу для задоволення позову посилався на те, що їм особисто не вносились зміни до ЕН в частині зміни одержувача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_4 ».
		Позивачем було складено претензію до ТОВ «Нова Пошта» з вимогою відшкодувати оголошену вартість відправлення (18000 грн.) так як, саме відправлення було отримано сторонньою особою, невідомою позивачу. 
		Відповіді ТОВ «Нова Пошта» на зазначену вище претензію позивача матеріали справи не містять. 
		Крім того, за викладеними обставинами Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві було розпочате досудове розслідування, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12020100090002449 від 06.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, однак, 29.06.2020 року страшим слідчим СА Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Ткачем Г.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. 
		У ході вказаного досудового розслідування встановлено, що 25.03.2020 невстановлена особа, під приводом отримання посилки з «Нової пошти № 55», шляхом обману заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_1 , а саме фотоапаратом «Фуджи Фильм» вартістю 18000 грн. 
		Відповідно до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно із ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Позивач вказує, що відповідачем були порушені умови публічного договору, вантаж незаконно було видано іншій особі, яка не уповноважувалась позивачем на отримання вантажу, позивачем не вносились зміни в ЕН в частині одержувача, що призвело до втрати товару, а тому наявні підстави для компенсації коштів за втрачений товар.
		Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.
		Частиною 3 статті 909 ЦК України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладеної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
		Відносини сторін регулюються нормами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта».
		Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
		Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
		Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.
		Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.
		Пошкодження вантажу це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.
		Стаття 924 ПК України зберігає раніше прийняті в цивільному праві України принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (частина перша статті 924 ЦК України) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (частина друга статті 924 ЦК України).
		Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.
		Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.
		Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин незалежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; перевізник не міг запобігти цим обставинам.
		Таким чином, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статі 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.
		Переважному застосуванню підлягають саме норми статті 924 Цивільного кодексу України в частині обов`язку доведення вини, оскільки зазначена стаття передбачає підстави звільнення перевізника від відповідальності.
		Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
		Відповідно до пункту 8.10. умов публічного договору ТОВ «Нова Пошта», змінити дані в експрес-накладній можна у відділенні (в регіоні Відправника або Одержувача; дізнатись про перелік населених пунктів, що входять до певного регіону, можна, зателефонувавши до контакт-центру) або персонального менеджера шляхом надання оформленої заяви на зміну даних, що розміщена на Сайті; шляхом самостійного внесення змін у бізнес-кабінеті / мобільному додатку / API; зателефонувавши до контактцентру. Зміна даних в експрес-накладній у відділенні можлива лише за умови надання номера цієї експрес-накладної та одного з документів відповідно до п. 12.2 цих Умов.
		Судом встановлено, що на підставі Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та відповідно до накладних, позивач оформив послугу з перевезення вантажу у відділення № 55 ТОВ «Нова Пошта» до відділення № 12 м. Харків, де одержувачем був вказаний ОСОБА_2 , та у зв`язку із відмовою в отриманні вантажу останнім, вантаж мав повернутись до позивача, який мав намір його отримати. 
		З невідомих позивачу обставин у зворотню експерс-накладну за прямуванням із відділення № 12 м. Харків до відділення № 55 м. Київ внеслись зміни в частині одержувача на « ОСОБА_3 ». Відповідач з даного питання пояснень суду не надав, доказів прямого звернення позивача, як особи яка відповідно до умов Публічного договору має право вносити такі зміни шляхом звернення до відділення відповідача із заявою про зміну, та/або телефонного дзвінку позивача у колл центр, та/або внесення змін за допомогою мобільного додатку суду не було надано. 
		Крім того, слід вказати на те, що відповідач, приймаючи відправлення та зазначаючи його вартість в експрес-накладних, яку відправник оголосив на загальну суму 18000 грн., - погодився з такою вартістю та не здійснював жодних дій, які б могли свідчити про наявність в нього сумнівів щодо оголошеної вартості відправлення, а тому доводи сторони відповідача про те, що позивачем не доведено вартість завданого збитку, судом до уваги не береться.
		Суд відмічає, що інші наведені стороною відповідача доводи у відзиві на позовні вимоги не спростовують наведених висновків суду, зокрема, що видача вантажу відбулась одержувачу, який не був уповноважений на те замовником за договором перевезення, та в діях відповідача, в зв`язку з цим, наявна вина, яка призвела до втрати вантажу.
		Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що обґрунтування позову знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, та судом було встановлено, що вантаж за експрес-накладними було видано не позивачу, а іншій особі, та стороною відповідача ці доводи не було спростовано, а відтак наявні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача компенсації за втрачений товар, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в цій частині.
		Що стосується заявлених позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то, на думку суду, дії відповідача завдали позивачеві моральної шкоди, що проявилась у хвилюваннях через втрату речей, а також порушенням нормального ритму життя викликаного необхідністю відновлення порушеного права.
		Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій відповідача, глибину душевних та психічних страждань позивача, при визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 18 000 грн. не відповідає обставинам справи й ступеню його моральних страждань, у зв`язку з чим підлягає стягненню в меншому розмірі, а саме в сумі 2000 грн.
		У прохальній частині позову заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до якої позивачем було понесено витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн., однак відповідно до розрахунку проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судові витрати у розмірі 22500 грн. виходячи із наступного. 
		Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц зазначила, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.). Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та Касаційного Адміністративного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19. Щодо цього питання свою позицію висловив КАС і у постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19., зазначивши, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа.
		Поряд із цим, судом встановлено, що на підтвердження обсягу виконаних робіт, адвокатом долучено до матеріалів: договір про надання правової допомоги №2-08/09/20 від 08.09.2020 року; додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №2-08/09/20 від 08.09.2020 року; акти про обсяг наданої правової допомоги від: 08.09.2020 року; 25.11.2020 року; та від 11.12.2020 року з відміткою про виконання та оплату послуг клієнтом у загальній сумі 22500 грн., а тому суд приходить до переконання, що належними доказами підтверджено надання послуг з професійної правової допомоги у розмірі 22500 грн., а умовами договору про надання правової допомоги, зокрема розділом про порядок розрахунків на передбачено умову про сплату клієнтом гонорару на майбутне, тому судові витрати у розмірі 22500 грн. підтверджені та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. 
		Враховуюче те, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», з відповідача стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 810 грн. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,- 
		В И Р І Ш И В: 
		1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» на користь ОСОБА_1 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. матеріальної шкоди та 2 000 (дві тисячі) грн. завданої моральної шкоди. 
		3. В іншій частині позову відмовити.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» на користь ОСОБА_1 22500 (двадцять дві тисячі п`ятсот) грн. понесених позивачем витрат на правову допомогу. 
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» в дохід держави судовий збір у розмірі 810 (вісімсот десять) грн. 
		6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Відомості про сторін у справі: 
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації і проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА», Код ЄДРПОУ: 31316718, місцезнаходження: вул. Столичне Шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026.
		 
		Суддя                                                                         І.О. Ольшевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...