Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/19686/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо журналіста.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2022. Зареєстровано: 09.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/523/920/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021164490001384

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/19686/21
		Провадження №1-кп/523/920/22
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.11.2022 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі         ОСОБА_2 
		за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 
		за участю захисників              ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		потерпілого ОСОБА_6 
		обвинуваченого ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Суворовського районного суду м.Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12021164490001384 від 4.10.2021р. за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого директором ресторану «Лев», раніше не судимого.
		Зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.345-1 ч.1, 345-1 ч.2 КК України,- 
		 
		Встановив:
		 
		 4.10.2022року приблизноо 16:55годині, ОСОБА_7 ,знаходячись біляресторану «Лев»,розташованому вгідропарку «Лузанівка»за адресою:м.Одеса,вул.Лузанівська,буд.100-А,будучи повідомленимкореспондентом ТРК«Думська ТV» ОСОБА_8 та оператором-репортером ТРК«Думська ТV» ОСОБА_6 ,які виконуючиредакційне завдання в своїй діяльності керувалися положеннями ст.307 ч.1 ЦК України, про намір зібрати інформацію щодо фактичного стану справ з закладами громадського харчування в гідропарку «Лузанівка», ОСОБА_7 , маючи умисел на погрозу насильством щодо вищевказаного журналіста шляхом усного висловлення неодноразових (не менше 7 разів) погроз зламати ніс, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою на адресу потерпілого та роблячи замахування руками з метою нанесення удару, тим самим своїми діями ОСОБА_7 здійснив погрозу насильством відносно ОСОБА_6 у зв`язку із здійсненням останнім відео зйомки під час виконання своєї законної професійної діяльності. 
		 Крімтого,4.10.2022року приблизноо 16:55годині, ОСОБА_7 ,знаходячись біляресторану «Лев»,розташованому вгідропарку «Лузанівка»за адресою:м.Одеса,вул.Лузаніська,буд.100-А,будучи повідомленимкореспондентом ОСОБА_8 та оператором-репортером ОСОБА_6 про намірзібрати інформаціющодо фактичногостану справз закладамигромадського харчуванняв гідропарку«Лузанівка»,які виконуючиредакційне завдання в своїй роботі керувалися положеннями ст.307 ч.1 ЦК України, ОСОБА_7 , маючи умисел на умисне заподіяння журналісту ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень під час здійснення останнім законної професійної діяльності, будучи розсердженим невиконанням його незаконних вимог ОСОБА_6 щодо припинення проведення відео зйомки, діючи навмисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс потерпілому один удар кулаком в область грудної клітки зліва, тим самим спричинивши ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи за №1901 від 8.10.2021 року тілесне пошкодження у вигляді синця на передній поверхні грудної клітки зліва, що мало незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 діб, що за критеріями п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.345-1 ч.1, 345-1 ч.2 КК України фактично визнав частково, та пояснив, що давно володіє рестораном «Лев», розташованому в гідропарку «Лузанівка» у м. Одесі, в той момент у нього були деякі конфлікти з управлінням торгівлі щодо деяких питань, до жовтня місяця все було проплачене, але не за тими реквізитами, в подальшому це питання вирішилося. 4.10.2021 року було закриття сезону, приблизно о п`ятій годині вечора адміністратор йому сказала, що хлопець та дівчина проводять зйомку біля літньої площадки їх закладу. Він вийшов на вулицю поцікавитися, побачив дівчину, яка тримала мікрофон під рукою, став з нею розмовляти, обернувшись звернув увагу, що чоловік знімає його на камеру, він спитав навіщо його приховано знімають, по-людськи попросив припинити зйомку, у відповідь почув, що зйомку не роблять. Така нахабна брехня, що без його згоди його особисто знімають, розлютила, саме із-за нахабної поведінки ОСОБА_6 розпочався конфлікт. Він вимагав від потерпілого видалити відео запис, тримав за штатив його камери, дійсно нецензурно висловлювався, погрожував, що зламає йому ніс, розмахував руками з метою налякати, але не бив, наніс лише один удар, коли ОСОБА_6 його «послав». 
		Вину в тій частині, що забороняв знімати, перешкоджав журналістам у професійній діяльності, не визнає. Разом з цим, не виправдовуючи своїх дій, що скипівши наніс один удар потерпілому, стверджує, що між ним та ОСОБА_6 мав місце суто чоловічий особистісний конфлікт, виниклий на ґрунті неприязні до людини, яка продовжувала його особисто знімати, коли він просив припинити зйомку, при цьому не заперечуючи того факту, що десь вдалині все ж таки припускав, що це були журналісти, оскільки не кожний відкрито ходить з мікрофоном. Разом з цим наполягає, що потерпілий та дівчина не представлялися, вважаючи, що їх поведінка була провокаційною, оскільки вони почувають себе безкарно, зазначаючи, якщо б вони нормально підійшли та пояснили, даного конфлікту могло і не бути, водночас просив вибачення за свою емоційну некоректну поведінку, що зробив фізичне зауваження потерпілому, але ці дії не були спрямовані проти журналістської діяльності. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення 200 тис. гривень моральної шкоди не визнає у зв`язку з недоведеністю розміру морального збитку.
		 
		Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 суд вважає, що його винність у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.345-1 ч.1, 345-1 ч.2 КК України повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, оголошеними та долученими до обвинувального акту, а також показаннями потерпілого, свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування, дослідження яких було проведено судом у судовому засіданні. 
		 
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що 4.10.2021 року він в якості телевізійного оператора разом з журналісткою ОСОБА_9 отримали від редактора завдання провести відео знімання в гідропарку «Лузанівка» у м. Одесі закладів громадського харчування. Підставою завдання була інформація, яка була озвучена при проведенні селекторної наради в мерії, що деякі ресторани та бари працювали без дозволу. Він, як оператор, взагалі і на той момент безпосередньо мав на шиї посвідчення «Думська ТВ» у виді прямокутного ламінованого листка з кольоровою фотографією на фірмовій мотузці, крім цього на камері мікрофону жовто-чорними літерами було написано «Думська ТВ», що не можливо не помітити. Посвідчення висіло поверх його курточки. Щодо ОСОБА_9 вона тримала під рукою мікрофон також з логотипом «Думська ТВ». Разом з ОСОБА_10 вони приїхали на узбережжя Лузанівки, знімали пляж, брали у перехожих інтерв`ю, приблизно о 16:40 годині зупинилися біля таверни «Лев», біля якої поряд з алеї з лівого боку на піску стояли накриті столи. В цей же час він почув в навушниках, що до його колеги журналістки хтось звернувся. В їхньому журналістському середовищі існує узгоджена домовленість, що у будь-якому разі при любій виниклій ситуації не припиняти професійну діяльність, тому він перевів камеру в сторону журналістки ОСОБА_9 , в кадр також потрапив ОСОБА_7 . ОСОБА_9 механічно дістала з кишені посвідчення та показала обвинуваченому, також пояснила для чого вони проводять зйомку. ОСОБА_7 відповів, що у нього з дозвільними документами все гаразд, та звернув увагу, що камера повернута в його бік. Після цього ОСОБА_7 став емоційно говорити, що вони не мають права знімати без його дозволу, супроводжуючи це нецензурною лайкою, висловлюючи погрози, що зламає йому ніс, розмахував руками, стиснутими в кулак, демонструючи, що здатний вчинити агресію. В свою чергу він вважав некоректним чинити опір, так як його дії відповідали закону, вони з колегою знаходилися в громадському місці, мали право знімати на спільній території все і всього, не питаючи дозволу, тому став відступати, намагаючись зберегти спокій та довести, що діє вірно. ОСОБА_7 наніс йому удар в плече, тримав штатив від камери та тягнув до себе, а іншою рукою вдарив ще не менше двох разів в область ребер з лівої сторони, продовжуючи наступати та незаконно вимагати видалити запис з камери. Розуміючи, що його позиція при виниклих обставинах є не вигідною, що йому ніхто не допоможе, він вирішив погодитися з вимогами ОСОБА_7 щодо видалення відео запису. Колега ОСОБА_8 в цей момент здійснювала дзвінок до поліції, їм рекомендували приїхати до відділку, де у них відібрали пояснення, після чого його направили до обласної лікарні для медичного огляду з метою визначення тілесних ушкоджень. Отримані в лікарні медичні дані він передав слідчому, який скерував їх до судового - медичного експерта, результати його огляду описані в експертизі.
		В спростування показів обвинуваченого потерпілий ОСОБА_6 однозначно вказав, що пов`язує погрози, які висловлював ОСОБА_7 на його адресу, мали місце при виконанні його професійних обов`язків, в своїх діях не вбачає ніякої провокації, вони з колегою виконували завдання, у нього наявне було посвідчення з логотипом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке було розташоване безпосередньо на його тілі, в руках тримав велику камеру зі штативом. Бейджик вказував на те, що це засіб масової інформації, який добре видно оточуючим людям, крім того телекомпанія «Думська ТВ» є доволі відомою для громадян м. Одеси. 
		Заявлений цивільний позов про відшкодування на його користь моральної шкоди у сумі 200 тис. гривень підтримує в повному обсязі, разом з цим не наполягаючи на суворій мірі покарання для обвинуваченого, вважаючи за достатнє визначити ОСОБА_7 іспитовий термін з покладенням на обвинуваченого певних обов`язків.
		 
		Допитана у суді свідок ОСОБА_8 пояснила, що 4.10.2021 року в редакції разом з ОСОБА_6 отримали завдання поїхати на пляж Лузанівка в м. Одесі, перевірити, чи є у ресторанах та кафе дозвільні документи, так як на апаратному засіданні було заявлено, що деякі заклади не мають документів, в тому числі де працював ОСОБА_7 . У вечірній час вони приїхали в гідропарк Лузанівка, спокійно йшли, знімали навколо, потім зустріли ОСОБА_7 та пані ОСОБА_11 , які працювали в ресторані «Лев». Між ними зав`язалася бесіда, в ході якої вона представилася, як її звати, хто вона така, підтверджуючи статус журналіста, дістала з кишені посвідчення, пред`явила особам. Крім цього на камері та мікрофоні була розміщена емблема «Думська ТВ», у колеги ОСОБА_6 на шиї висів бейджик. Свій мікрофон вона тримала під пахвою, не ховаючи. Хвилин п`ять вони розмовляли спокійно, потім ОСОБА_7 помітив, що оператор веде зйомку, одразу почався конфлікт, який не вдалося урегулювати у мирний спосіб. ОСОБА_7 почав нецензурно висловлюватися, погрожувати колезі застосуванням фізичного насильства, вона стала кричати, що викличе поліцію, але це не зупинило, ОСОБА_7 став наносити удари ОСОБА_6 з вимогою видалити відео запис. В цей момент жінка на ім`я ОСОБА_11 її відволікала, незважаючи на це, вона дістала свій мобільний телефон, побачила як ОСОБА_7 замахнувся на колегу, вдарив кулаком в бік, стала власноруч знімати на телефон, кричати, що на них нападають. Потім телефон вимкнула. В подальшому відео запис надала співпрацівникам поліції.
		Додатково свідок ОСОБА_8 зазначила, що поштовхом для конфлікту стало те, що ОСОБА_7 побачив, що вони здійснювали зйомку, після чого почав кричати, щоб припинили знімати, чому він так відреагував, пояснити не може, припускаючи, що причиною такої поведінки обвинуваченого могла бути їх професійна діяльність. Зі сторони ОСОБА_7 мали місце агресивні дії, ОСОБА_6 сприймав ці погрози реально, намагаючись уникнути ударів, водночас вказуючи, що вони з ОСОБА_6 діяли легально, законно, виконуючи свою роботу, так як працювали за завданням відео каналу під логотипом « ІНФОРМАЦІЯ_2 », знаки якої були на обладнанні, бейджиках, які добре всім видно, та які підтверджують, що вони журналісти.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що у літній сезон 2021 року працювала адміністратором у ресторані «Лев», розташованому в гідропарку «Лузанівка» у м. Одесі, де ОСОБА_7 був директором. 4.10.2021 року було закриття сезону, в цей день принесли припис для зняття літнього майданчику, вони вже не працювали, колектив зібрався відсвяткувати закриття робочого сезону, необхідно було все зібрати. Трохи пізніше обіду помітили дівчину та хлопця, які ходили, знімали. Вона з ОСОБА_7 вийшли на улицю, підійшли до них, спитали, на якій підставі вони роблять зйомку. Дівчина назвала ім`я ОСОБА_13 , у неї під пахвою був мікрофон, ніяких документів їм не пред`являли, бейджиків не було, позначок на мікрофоні не бачила. ОСОБА_7 представився, що він директор ресторану, у відповідь: «Ви нам і потрібні». Дівчина стала вимагати документи на літню площадку, не надавши своїх документів, молодий чоловік стояв в стороні приблизно на відстані півтора метра, приховано знімав на камеру, в результаті між ОСОБА_7 та потерпілим виникла словесна суперечка, яка переросла у конфлікт. На жаль звучали нецензурні фрази, ОСОБА_7 розлютився, просив їх не знімати, поки не пояснять, чому вони здійснюють зйомку. На нервовій почві у неї виник кашель, вона пішла до кабінету, погроз на адресу потерпілого не чула, фізичного впливу не бачила, була тільки свідком нецензурної лексики. Про те, що це були журналісти, дізналася від працівників поліції. Вважає, якщо б дівчина з потерпілим належно представилися, ніякого б конфлікту не виникло. На той момент вони вже не працювали, і було не зрозуміло, чому двоє людей знімають ресторан з алеї та не бажають пояснити причини зйомки. Може охарактеризувати обвинуваченого як порядну людину.
		- Протоколом огляду місця події від 4.10.2021 року за участю понятого та спеціаліста  криміналіста з фото таблицею зображення прилеглої території до ресторану «Лев», розташованому в гідропарку «Лузанівка» за адресою: м. Одесі, вул. Лузанівська, 100-А.
		- Редакційним завданням ТРК «Думська ТV» №4 від 4.10.2021 року, відповідно якому метою завдання є інформування громадськості про фактичний стан справ з закладами громадського харчування в Лузановці, виконання якого доручено ОСОБА_8 , ОСОБА_6 
		- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 7.10.2021 року від потерпілого ОСОБА_6 
		- Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.10.2021 року, в ході проведення якого, потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих, знаходячись на місці події, вказав про обставини кримінального правопорушення.
		- Протоколом огляду предметів від 6.10.2021 року та відтворенням відео запису, наданого оператором  репортером ТРК «Думська ТV» ОСОБА_6 з місця події, яке мало місце 4.10.2021 року в гідропарку «Лузанівка», а саме біля ресторану «Лев», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 100-а у м. Одесі, відповідно якому встановлено, 4.10.2021 року у період часу з 16:54 по 16:59 годину між керуючим рестораном «Лев» ОСОБА_7 та репортерами ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відбулася бесіда, в ході якої в подальшому між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник конфлікт. На 3 хвилині 28 секунді відтворення відео запису чіткій звук удару, від якого струснулася камера на штативі, при цьому сторона захисту зауважила. що тільки на 4 хвилині чути слова: "Я журналіст".
		- Протоколом огляду предметів від 5.10.2021 року, а саме компакт-диску CD-R та відтворенням відео запису, наданого кореспондентом ТРК «Думська ТV» ОСОБА_8 , яка власноруч знімала відео з місця події на свій мобільний телефон в гідропарку Лузанівка, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 100-а у м. Одесі, де зафіксовано. як ОСОБА_7 лівою рукою тримається за штатив відео камери, правою рукою, зігнутою в кулак, наносить удар ОСОБА_6 
		- Висновком судово-медичної експертизи за №1901 від 8.10.2021 року, відповідно якого у ОСОБА_6 було виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця на грудній клітці зліва, яке виникло від дії тупого твердого предмету, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразились, яке було незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 діб, що за критеріями п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. 
		Характер, локалізація на поверхні тіла тілесного ушкодження у ОСОБА_6 виключають можливість утворення його внаслідок співударяння при падінні на площину з положення стоячи. При судово-медичному огляді ОСОБА_6 було виявлено одне тілесне ушкодження, яке могло виникнути одно моментно від одноразової дії травмуючого предмету, судячи з цього травмуючий предмет діяв на тіло ОСОБА_6 не менш як один раз. Локалізація ушкодження доступна для дії як власної, так і сторонньої руки. Проте дане ушкодження нехарактерне для само спричинення.
		 
		Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, відмовившись від допиту свідка ОСОБА_14 , мотивуючи тим, що свідок не був очевидцем скоєного кримінального правопорушення, на досудовому розслідуванні давав аналогічні покази зі свідком ОСОБА_12 , більш суттєвого нічого повідомити не може, крім того на теперішній час знаходиться за межами України, забезпечити його явку не вбачається можливим. Сторона захисту не наполягала на допиті зазначеного свідка, у зв`язку з чим суд дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідка ОСОБА_14 не проводив.
		 
		Разом з цим, вислухав пояснення учасників процесу, суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_7 в тій частині, що він не перешкоджав здійсненню професійної діяльності журналістів, оскільки його пояснення суперечать детальним та послідовним поясненням потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 , які у судовому засіданні довели наявність розпізнавальних знаків їх журналістської діяльності, що також підтверджується відтвореними у судовому засіданні відеозаписами з місця події. В правдивості свідчень потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 у суду не виникає сумнівів. 
		Версія обвинуваченого ОСОБА_7 , яку він висловив під час судового розгляду, що мав місце особистісний конфлікт з потерпілим, є сугубо особистим видінням ситуації обвинуваченим, дана позиція захисту не знайшла свого підтвердження під час судового провадження і розцінюються судом як спроба уникнути кримінальної та цивільно  правової відповідальності. 
		Крім того, пояснення обвинуваченого спростовуються дослідженими та оголошеними у судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення, які узгоджуються між собою, з відтворених відео записів встановлено нанесення ОСОБА_7 удару потерпілому, механізм спричинення тілесних ушкоджень відповідає висновку судово-медичної експертизи, активна поведінка ОСОБА_7 свідчить про наявність умислу нанесення тілесних ушкоджень, посилання на те, що ОСОБА_6 не пред`явив документів, та обвинуваченому не було відомо, що перед ним журналіст, є не переконливою та голослівною, оскільки при відтворенні відео запису достовірно було з`ясовано, що ОСОБА_6 мав розпізнавальні знаки телекомпанії «Думська ТV», на його шиї висіла мотузка з бейджиком, яку чітко видно, крім цього камера зі штативом є достатніх розмірів, яку не можливо не помітити, мікрофони мимоволі привертають до себе увагу як доволі великим розміром так і наявним на них логотипом ТРК «Думська ТV», крім того, відповідно відео запису потерпілий повідомляв про здійснення ним професійної діяльності, що він має право знімати, події відбувалися в громадському місці на алеї в зоні загального користування, що у сукупності зводить нанівець позицію сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого, відсутності в його діях умислу та дозволяє суду дійти до висновку обґрунтованості висунутого ОСОБА_7 обвинувачення. 
		 Щодоклопотання захиступро визнаннясудово медичної експертизивідносно потерпілогоне допустимимдоказом,оскільки вонабула проведенане впроцесуальний засібта їмне булоповідомлено пропроведення такоїекспертизи,у зв`язкучим захистбув позбавленийможливості заявлятивідвід,ставити додатковіпитання,витребувати документи,тому вбачаютьсяпорушення,на думкусуду данізауваження єбезпідставними,оскільки усторони захисту,яка висловиланезгоду звисновком експертизи,було достатньопроцесуального часудля реалізаціїсвоїх правщодо наданнязаперечень тазауважень відноснопроведеної експертизи,при цьомубудь-якихклопотань пропризначення повторної,додаткової експертизипід часдосудового розслідуваннята судовогорозгляду до суду не надходило. Разом з цим суд вважає за необхідне акцентувати, що в матеріалах провадження міститься супровідний лист, який підтверджує, що експерту направлялися медичні документи належним чином у передбачений законодавством спосіб. В кваліфікації експерта, яким була проведена судово-медична експертиза, у достовірності висновку судово-медичної експертизи у суду не виникає сумнівів.
		 Аналізуючи таоцінивши сукупністьдосліджених доказів,у вірностіяких усуду невиникає сумнівів, суд приходить до висновку про їх достатність, належність і допустимість, в тому числі визначає висновоксудово-медичноїекспертизи за№1901від 8.10.2021року допустимимдоказом,який отриманийу порядку,встановленому діючимКПК України та в якому викладені чіткіта вичерпнівідповіді напоставлені питання; вцілому процесуальнідокументи оформленівідповідно доположень ст.ст.104,237КПК України, будь-яких суттєвих порушень норм кримінально процесуального права судом не виявлено, в тому числі не вбачається порушення права на змагальність кримінального провадження. 
		Разом з цим суд вважає за необхідне не приймати до уваги показання свідка ОСОБА_12 в частині виправданості дій ОСОБА_7 , оскільки будучи підлеглою обвинуваченого, вона є зацікавленою особою, щоб її керівник уник відповідальності, при цьому слід зазначити, що покази зазначеного свідка по суті не спростовують змісту обвинувального акту.
		На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що у ході розгляду справи прокурор, підтримуючий обвинувачення, довів винуватість ОСОБА_7 , доводи якого не найшли свого підтвердження і були спростовані встановленими фактами, та судом було отримано достатньо переважних доказів винуватості обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.345-1 ч.1, 345-1 ч.2 КК України. 
		 
		Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений  ОСОБА_7  своїми діями скоїв умисні злочини, передбачені ст.ст.345-1 ч.1, 345-1 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками: 
		- ст.345-1 ч.1 КК України за ознаками, як погроза насильствомщодо журналістау зв`язкуіз здійсненнямцим журналістомзаконної професійноїдіяльності; 
		-ст.345-1ч.2КК України,як умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності та його вина повністю доказана. 
		 
		Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, а також мотивацію злочинів, які носили емоційний характер в силу індивідуального темпераменту особи, який є запальним, дані про обвинуваченого, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується вимогою УІТ ГУНП в Одеській області, долученої стороною обвинувачення до матеріалів судового провадження та приймається судом до уваги в якості даних, що характеризують ОСОБА_7 , разом з цим є приватним підприємцем, працює, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, а саме родину, на утриманні троє неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що знайшло своє документальне підтвердження, особисте відношення до скоєного діяння, відсутність тяжких наслідків, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілого були наявні легкі тілесні ушкодження у вигляді одного синця, також суд враховує думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі. 
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України та обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлені. 
		Разом з цим, суд приймає до уваги висновки досудової доповіді Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» стосовно  ОСОБА_7 зі змісту соціально-психологічної характеристики якої вбачається, що обвинувачений має стабільні соціальні зв`язки, до адміністративної відповідальності не притягувався, ймовірність ризику повторного вчинення злочину та ризик небезпеки для суспільства є низьким, у зв`язку з чим, враховуючи особистість обвинуваченого, спосіб його життя, орган пробації вважає, що виправлення  ОСОБА_7 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства, виконання покарання у громаді можливе лише за умови здійснення нагляду з боку уповноваженого органу з питань пробаціїі та застосування соціально-виховних заходів.
		 
		Крім цього, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування здійснювалось безкоштовне залучення експерта для проведення судово-медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_6 , у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні. 
		 
		Також з`ясовано, що до матеріалів судового провадження в якості речових доказів долучалися DVD-R диски з відеозаписами з місця події, яке мало місце 4.10.2021 року, які суд вважає за необхідне зберігати в матеріалах судового провадження за №523/19686/21 (Пр.1-кп/523/920/22). 
		 
		Також суд приймає до уваги, що в рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_6 пред`явлений до обвинуваченого ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування на користь ОСОБА_6 завданої моральної шкоди у розмірі 200000 гривень, мотивуючи тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого було принижено його честь та гідність під час здійснення ним законної професійної діяльності, він вимушений був проходити медичне обстеження та судовомедичну експертизу, що призвело до душевних переживань, стривоженості, дискомфорту.
		За змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
		Згідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому. 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_15 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 гривень суд вважає за необхідне задовольнити частково, а саме у сумі 20000 гривень, що на думку суду є спів розмірним з понесеними моральними стражданнями, виходячи із засад розумності та виваженості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини кримінального правопорушення, при яких була спричинена моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, також виходить з характеру та обсягу душевних, психологічних страждань, їх тривалості та значимості для потерпілого, з урахуванням тієї обставини, що вимушених змін в життєвих стосунках та подальшому житті ОСОБА_16 не відбулося, він продовжує працювати, тілесне ушкодження у вигляді одного синця згідно висновку судово-медичної експертизи носило скороминущий характер, в докладанні зусиль та часу для відновлення попереднього стану необхідності не було.
		 
		Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотивацію вчинених злочинів, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєних діянь, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, враховуючи особу ОСОБА_7 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у судовому засіданні фактично вину визнав частково, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, утриманців, є добропорядним сім`янином, враховуючи його ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, поведінку ОСОБА_7 під час судового провадження, з якої вбачається, що він все ж таки усвідомив протиправність своїх дій, просив вибачення, що говорить про те, що на теперішній час він не є суспільно-небезпечною особою, приймаючи до уваги висновки органу пробації, думку прокурора, потерпілого щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаної з позбавлення волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду буде цілком достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину. 
		Водночас, суд приймає до уваги ту обставину, що під час судового провадження ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.12.2021 року щодо ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов`язаної з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за доцільне з метою досягнення дієвості цього провадження до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов`язання залишити без змін. Після набрання вироком чинності запобіжний захід підлягає скасуванню 
		Керуючись ст.70 КК України, ст.ст.100, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -
		 
		Ухвалив:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.345-1ч.1,345-1ч.2  КК України, призначивши йому покарання:
		- за ст. 345-1 ч.1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
		- за ст. 345-1 ч.2 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
		 
		На підставі ст.ст.70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді двох років обмеження волі.
		 
		Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  один рік шість місяців. 
		 
		Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов`язати ОСОБА_7 : 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Згідно ст.76 ч.3 п.2 КК України покласти додатково на ОСОБА_7 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.
		Виконання вироку в даній частині покласти на Суворовський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_17 , направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручене виконання. 
		 
		Запобіжний захід, обраний під час судового провадження щодо ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов`язання, після набрання вироком законної сили, припиняє свою дію та підлягає скасуванню.
		 
		Речові докази - DVD-R диски з відеозаписами з місця події, яке мало місце 4.10.2021 року, - зберігати в матеріалах судового провадження  справа №523/19686/21 (Пр.1-кп/523/920/22). 
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 200 тис. гривень  задовольнити частково. 
		 Стягнутиз ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , морального збитку у розмірі 20000 гривень.
		 
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення. 
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...