Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/8903/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано судом: 08.11.2022. Зареєстровано: 09.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2022.

Результат оскарження 01.03.2023 Третій апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		07 листопада 2022 року Справа № 280/8903/21  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Деревянко А.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою
		Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ФУД» (70500, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Героїв Крут, буд.113; код ЄДРПОУ 41997375)
		Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
		про скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ФУД» (далі  позивач, ТОВ «ВАЙН-ФУД») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі  відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.08.2021 №00109420709.
		В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1, пункту 2, пункту 11, пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі  Закон № 265/95-ВР), а саме: реалізація підакцизних товарів без зазначення акцизного податку в чеках реєстраторів розрахункових операцій (далі також РРО); не забезпечено облік товарів за місцем їх реалізації. Позивач не погоджується з виявленими порушеннями та зазначає про те, що вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 (далі  Положення №13), яке набуло чинності 11.03.2016 року. Відповідно до п. 5 цього Положення, вимоги до форми і змісту фіскальних чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюється на розрахункові документи, що друкуються реєстратором розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом. РРО, вказані в акті перевірки та розрахунку штрафних санкцій, станом на 11.03.2016 включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, отже вимога щодо вказівки у фіскальному чеку літерного позначення, розміру ставки акцизного податку, загальної суми такого податку не поширюється на форму та зміст фіскального чеку, що друкується такими РРО. Щодо не забезпечення обліку товарів за місцем їх реалізації, вказує, що підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у зв`язку із реалізацією товарів, які не обліковані у встановленому порядку відсутні, адже у позивача наявні первинні документи, в тому числі і в електронній формі, що є підставою для їх оприбуткування та внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів, облік товарних запасів ведеться відповідно до Положення про облікову політику товариства з урахуванням загальних вимог, визначених Законом чинним законодавством. Документи на описаний товар позивачем надані одразу після визначення податковим органом переліку такого товару, а неможливість надання документів до завершення перевірки зумовлена допущеними контролюючим органом порушеннями положень пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо не направлення позивачу відповідного письмового запиту та не врахування у подальшому поданих позивачем документів разом із запереченнями на акт перевірки. Просить позов задовольнити. 
		Ухвалою суду від 28.09.2021 позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою суду від 23.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.11.2021.
		Ухвалою суду від 15.11.2021 відкладено підготовче засідання на 09.12.2021.
		Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, та 26.11.2021 подав відзив на позовну заяву (подано засобами поштового зв`язку протягом строків, встановлених в ухвалі про відкриття провадження у справі від 23.10.2021), в якому зазначив, що відповідно до електронних копій фіскальних чеків РРО, які використовуються позивачем за місцем проведення господарської діяльності, що містяться на контрольній стрічці в пам`яті цих реєстраторів, окремим рядком не зазначено літерного позначення розміру ставки акцизного податку за всіма підакцизними товарами, які реалізовано позивачем з проведенням розрахункових операцій через такі РРО. Наведене свідчить про невідповідність виданих позивачем розрахункових документів встановленим вимогам до форми та змісту, що передбачає застосування до суб`єкта господарювання штрафу на підставі статті 17 Закону №265/95-ВР. Крім того, зазначає, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Недотримання контролюючим органом обов`язку надіслати письмовий запит на отримання інформації (документів, пояснень тощо), може мати негативні лише щодо документальної перевірки. Порядок проведення фактичної перевірки не містить обов`язку надавати платнику письмовий запит на отримання документів для перевірки, крім наказу, направлень та посвідчень. Тобто, на думку відповідача, наказу про проведення фактичної перевірки надано статус «письмового запиту» про надання документів, пов`язаних з предметом перевірки, отримання якого платником підтверджує обов`язок надати такі документи. У ході фактичної перевірки за місцем реалізації та зберігання товару, де здійснює господарську діяльність позивач, складено опис про наявні в магазині алкогольні напої, щодо яких позивачем під час перевірки не надано первинні документи щодо походження товару. Зазначене зумовило застосування штрафних санкцій. Вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, просить в задоволенні позову відмовити.
		09.12.2021 представником позивача подано заяву, в якій підтримує позов у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника позивача.
		Ухвалою суду від 09.12.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021.
		Відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, подані представниками сторін після закриття підготовчого провадження у справі, суд не приймає до уваги, оскільки такі заяви по суті справи подані з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 23.10.2021, без заяви про його продовження та без пояснення причин його пропуску. Крім того, такі заяви по суті справи ґрунтуються на аргументах сторін, аналогічних викладеним в позові та відзиві.
		Ухвалою суду від 22.12.2021 зупинено провадження у справі до 14.02.2022 у зв`язку зі зверненням сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, призначено наступне судове засідання на 14.02.2022.
		Ухвалою суду від 14.02.2022 провадження у справі поновлено.
		Ухвалою суду від 14.02.2022 зупинено провадження у справі до 16.05.2022 у зв`язку зі зверненням сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, призначено наступне судове засідання на 16.05.2022.
		Ухвалою суду від 16.05.2022 провадження у справі поновлено.
		Ухвалою суду від 16.05.2022 відкладено розгляд справи на 29.06.2022.
		Ухвалою суду від 29.06.2022 відкладено розгляд справи на 26.09.2022.
		26.09.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		З урахуванням положень частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд визнав можливим здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
		На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
		ТОВ «ВАЙН-ФУД» зареєстровано як юридична особа 14.03.2018, за юридичною адресою Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Героїв Крут», буд.113, основним видом економічної діяльності підприємства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.58-59).
		Підприємство перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області (Оріхівське управління), є платником, у тому числі, акцизного податку 
		Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 01.07.2021 №2273-ПП «Про проведення фактичної перевірки», виданим на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, призначено проведення фактичної перевірки з 01.07.2021 по 09.07.2021 ТОВ «ВАЙН-ФУД» за адресою: м.Львів, пр-т Чорновола, буд.45, щодо дотримання вимог ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі  Закон № 481/95-ВР) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво, зберігання та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.88).
		На підставі даного наказу видано направлення на перевірку від 01.07.2021 №7285 та №7286 (а.с.89, 90).
		Фактичну перевірку проведено 01.07.2021, до початку перевірки вручено копію наказу на перевірку, пред`явлені направлення на перевірку та службові посвідчення перевіряючи, про що свідчить підпис відповідальної особи позивача у направленнях на перевірку (а.с.89, 90).
		Згідно з Актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами № 14267/13-01/09-01/41997375 від 09.07.2021 (далі  Акт фактичної перевірки, а.с. 13-16), встановлено порушення ТОВ «ВАЙН-ФУД» вимог Закону №265/95-ВР, а саме:
		- прихідні накладні на алкогольні напої, які знаходяться в реалізації за адресою м.Львів, пр-т Чорновола, буд.45 на загальну суму 460244,82 грн, згідно додатку 1 до акту, не представлено, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації;
		- згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлено видачу роздрукованих документів споживачам не встановленої форми та змісту, а саме: у розрахункових документах (чеках) реєстраторів розрахункових операцій заводський № СП802300217, фіскальний № 3000518103 та зав №СП802300215, фіскальний №3000518091 окремим рядком не зазначено літерного позначення, розміру ставки акцизного податку за всіма зазначеними в чеках товарами. Підприємство здійснює реалізацію підакцизних товарів та зареєстровано платником акцизного податку. За період використання вищезазначених реєстраторів розрахункових операцій підприємством було реалізовано підакцизних товарів без зазначення акцизного податку та розміру ставки акцизного податку на загальну суму 22817434,68 грн, чим порушено вимоги пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
		- встановлено порушення режиму попереднього програмування найменування товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД при продажу алкогольних напоїв, чим порушено вимоги пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
		Додатком №1 до Акту фактичної перевірки додано Опис алкогольних напоїв, які знаходяться в реалізації/зберігання в магазині, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр-т Чорновола, буд.45, в якому здійснює торгівельну діяльність ТОВ «ВАЙН-ФУД», станом на 09.07.2021 (а.с.17-20).
		21.07.2021 позивачем подано зауваження до Акту фактичної перевірки, до яких додано первинні документи щодо обліку товарних запасів (а.с.24-25).
		За результатами розгляду поданих позивачем документів, ГУ ДПС у Львівській області листом від 30.07.2021 №223631/6/13-01-09-01-12 «Про надання відповіді на заперечення» повідомило позивача, що за результатами засідання комісії по розгляду спірних питань прийнято рішення, що аргументи, наведені у запереченні позивача, не спростовують фактів порушень, викладених в акті перевірки від 09.07.2021 № 14267/13-01/09-01/41997375, відповідно висновки даного акта перевірки залишено без змін (а.с.56).
		На підставі висновків Акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 № 00109420709, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в загальному розмірі 12334306,98 грн (а.с.7-8).
		Згідно розрахунку штрафних санкцій (а.с.9-10), розподіл суми штрафу відносно встановлених порушень здійснено таким чином:
		- за порушення пункту12 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано штраф в розмірі 920489,60 грн на підставі ст.20 Закону № 265/95-ВР;
		- за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано штраф в розмірі 11408717,34 грн (50% вартості проданих з порушеннями товарів) на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР;
		- за порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано штраф і розмірі 5100,00 грн на підставі пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
		Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 №00109420709, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
		Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).
		За положеннями пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.
		У позові не наведено аргументів щодо незгоди з порядком призначення та/або проведення фактичної перевірки, отже такі обставини не є спірними та не досліджуються судом.
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265/95-ВР. 
		За визначенням наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):
		реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
		розрахунковий документ - розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 
		- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 
		- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
		Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.
		Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням №13, згідно з пунктом 1 розділу ІІ якого фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
		За змістом пункту 2 розділу II Положення № 13 визначено, що обов`язковими реквізитами фіскального касового чеку на товари (послуги), крім іншого, є:
		для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення. 
		Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий. (пункт 3 розділу І Положення № 13).
		Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), передбачена статтею 17 цього Закону.
		Зокрема, пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено застосування фінансових санкцій за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
		Відповідно до пункту 11 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 
		10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
		50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
		Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.
		Контролюючим органом застосовано до позивача штраф на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за таке порушення: згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлено видачу роздрукованих документів споживачам не встановленої форми та змісту, а саме: у розрахункових документах (чеках) реєстраторів розрахункових операцій заводський № СП802300217, фіскальний № 3000518103 та зав №СП802300215, фіскальний №3000518091 окремим рядком не зазначено літерного позначення, розміру ставки акцизного податку за всіма зазначеними в чеках товарами. Підприємство здійснює реалізацію підакцизних товарів та зареєстровано платником акцизного податку. За період використання вищезазначених реєстраторів розрахункових операцій підприємством було реалізовано підакцизних товарів без зазначення акцизного податку та розміру ставки акцизного податку на загальну суму 22817434,68 грн, чим порушено вимоги пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
		В свою чергу, позивач вважає, що, оскільки розрахункові документи, щодо яких встановлено відповідне порушення, роздруковані РРО, версія внутрішнього програмного забезпечення якого включена до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 (яким затверджено Положення №13), то до таких розрахункових документів не застосовуються вимоги до їх форми та з місту в частині відображення акцизного податку. У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідні фінансові санкції застосовані до нього безпідставно.
		Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд зазначає таке. 
		З матеріалів справи судом встановлено, що за місцем проведення фактичної перевірки, за адресою м.Львів, пр-т Чорновола, буд.45, позивачем використовуються два реєстратори розрахункових операцій DATECS FP 3530Т ДУ.27.00.00-02 (заводський номер СП802300217 та заводський номер СП802300215), версія внутрішнього програмного забезпечення 5.00, що підтверджується реєстраційними посвідченнями, довідками про опломбування та актами введення в експлуатацію РРО (а.с.28-37).
		Відповідно до статті 12 Закону №265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
		Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.
		Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб`єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам`яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
		Відповідно до пункту 5 наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, яким затверджено Положення №13, передбачено, що вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп`ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом.
		Наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 набрав чинності з 11.03.2016.
		До дня набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій був чинним в редакції відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 29.10.2015 № 829, до якого включено реєстратор DATECS FP 3530Т версія 5.00 (пункт 34).
		Таким чином, вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення акцизного податку, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються такими реєстраторами розрахункових операцій, а тому застосування до позивача штрафу за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставним, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
		При цьому, суд відхиляє посилання контролюючого органу на положення абзацу 3 статті 12 Закону №265/95-ВР, які кореспондуються з приписами пункту 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. №601, відповідно до яких у разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов`язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій, та зазначає, що такий обов`язок покладено саме на виробника (постачальника) РРО, а не на користувача, яким є позивач. До того ж наявність письмового підтвердження виробника (постачальника) РРО про неможливість доопрацювання програмного забезпечення нормами чинного законодавства не передбачена.
		Щодо не забезпечення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, суд зазначає таке.
		Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
		Згідно статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі  Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
		Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
		За правилами статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
		Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.
		У свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону № 996-XIV покладено на уповноважену особу.
		У постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17 у подібних правовідносинах викладено правовий висновок, відповідно до якого сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-XIV, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.
		Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 4 вересня 2020 року у справі № 2а-12445/11/2670, від 4 листопада 2020 року у справі №400/2733/18 від 11 лютого 2021 року у справі №140/470/19 тощо.
		Суд зазначає, що обов`язку платника податку вести бухгалтерський облік, зберігати відповідні первинні документи, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік, та надавати їх контролюючому органу під час перевірки, кореспондує право контролюючого органу в межах покладених на нього функцій запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність для виконання покладених на контролюючий орган функцій.
		Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При цьому, згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
		Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
		Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
		До суду не надано доказів того, що контролюючий орган запитував у позивача документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, або доказів відмови позивача від надання документів до перевірки.
		В Акті фактичної перевірки вказано про необхідність надання до перевірки «прихідних накладних», при цьому не визначено строк для подання таких документів. Крім того, суд зазначає, що Опис алкогольних напоїв, які знаходяться в реалізації/зберігання в магазині, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр-т Чорновола, буд.45 (в якому зазначено 153 найменування), ведення обліку яких контролюючим органом не встановлено, складений 09.07.2021, тобто в день складення Акту фактичної перевірки, що унеможливило подання відповідних підтверджуючих документів до завершення перевірки. 
		При цьому суд критично оцінює твердження відповідача про те, наказ на проведення фактичної перевірки має статус «письмового запиту» про надання документів, пов`язаних з предметом перевірки, отримання якого платником підтверджує обов`язок надати такі документи, та зазначає, що таке твердження не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства. 
		Крім того, відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
		Отже, визначення контролюючим органом переліку документів, необхідних для проведення перевірки, є передумовою надання первинних документів платником. В наказі про проведення фактичної перевірки не міститься жодної інформації, яка б дозволяла визначити перелік документів, необхідний для її проведення.
		Крім того, відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
		Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Підпунктом 86.7.1 даного пункту визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
		Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу.
		Згідно з підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
		Відповідно до підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
		встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
		розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
		досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;
		досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
		визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої уподатковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
		При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
		За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом та подав заперечення та Акт фактичної перевірки, до яких додав копії видаткових накладних у кількості 2283 штук щодо товару, наведеного в додатку № 1 до Акту фактичної перевірки. Разом із тим, контролюючий орган не надав жодної оцінки таким документам позивача, обмежившись посиланням на те, що за результатами засідання комісії по розгляду спірних питань прийнято рішення, що аргументи, наведені у запереченні позивача, не спростовують фактів порушень, викладених в Акті фактичної перевірки.
		Також необхідно зазначити, що в постанові від 03.04.2019 у справі №812/1508/17 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої для застосування передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР фінансової санкції контролюючий орган повинен довести, що суб`єкт господарювання здійснював реалізацію не облікованих товарів.
		Крім того, Верховний Суд в постанові від 04.08.2021 у справі №240/1317/20 звернув увагу, що передумовою застосування штрафних санкцій на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР є реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
		До матеріалів справи надано один фіскальний чек від 01.07.2021 щодо реалізації 1 пляшки вина Robertson Natural, 0,75 л, яке в Додатку №1 до Акту фактичної перевірки не зазначено. 
		Отже, у даній справі контролюючим органом не надано доказів реалізації позивачем необлікованого товару.
		Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючим органом безпідставно застосовано до позивача фінансові санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо застосування РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, суд зазначає таке.
		Під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено факт проведення позивачем розрахункової операції через РРО з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, ціну товару та обліку його кількості. 
		Суд звертає увагу, що у позові не наведено аргументів щодо незгоди з податковим повідомленням-рішенням в цій частині.
		За змістом частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Враховуючи, що між сторонами відсутній спір щодо застосування до позивача штрафної санкції розмірі 5100,00 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, відповідно відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.
		Крім того, оскільки в адміністративному судочинстві передумовою для захисту порушеного права є вирішення судом публічно-правового спору, який позивачем у позовних вимогах не зазначено, однак заявлено по суті, суд вважає, що наявні підстави для виходу за межі позовних вимог у зв`язку з необхідністю визнання податкового повідомлення-рішення від 06.08.2021 № 00109420709 протиправним в частині.
		Відповідно до положень ст.90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З урахуванням положень ч.2 ст.77 КАС України суд зазначає, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
		Однак відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків акту перевірки в оскаржуваній позивачем частині.
		Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
		Враховуючи конкретні обставини даної справи, в межах заявлених позивачем аргументів, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
		Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Позивачем понесено витрати на оплату судового збору в розмірі 22 700,00 грн., інших витрат не заявлено.
		Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 22 600,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд 
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2021 №00109420709, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ФУД» штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 12329206,98 грн (дванадцять мільйонів триста двадцять дев`ять тисяч двісті шість гривень 98 коп.)
		В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ФУД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 600,00 грн. (двадцять дві тисячі шістсот гривень 00 коп.)
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повне найменування сторін та інших учасників справи: 
		Позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ФУД», місцезнаходження: 70500, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Героїв Крут, буд.113; код ЄДРПОУ 41997375.
		Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663. 
		 
		Повне судове рішення складено 07.11.2022
		 
		 
		Суддя М.О. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...