Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/13647/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2022. Зареєстровано: 10.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2022.

Номер судового провадження: П/380/13750/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа№380/13647/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 листопада 2022 року
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_3 , у якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з непроведення медичного огляду позивача ОСОБА_1 на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я у військовий час під час вирішення питання про його призов на військову службу в особливий період (після оголошення загальної мобілізації);
		- визнати протиправним здійснений призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 призов 13 квітня 2022 року позивача ОСОБА_1 на військову службу в особливий період (по мобілізації);
		- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_3 від 13 квітня 2022 року за № 13 (по стройовій частині), в частині зарахування (призначення на посаду за штатом воєнного часу) позивача ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 на посаді стрільця-помічника гранатометника гранатометного взводу. 
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 2010 року йому встановлено діагноз «лівобічний пневмоторакс», що підтверджується наявними у нього медичними документами, а негативні наслідки для здоров`я зберігаються до цього часу. Під час мобілізації позивача та призову його на військову службу, призовна комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечила проведення обов`язкового медичного огляду позивача на предмет придатності до військової служби за станом здоров`я у військовий час. В результаті протиправної бездіяльності призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято незаконне рішення про призов позивача на військову службу в особливий період та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 на посаду стрільця  помічника гранатометника гранатометного взводу. 
		З наведених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог, оскільки в позивача не було скарг на стан здоров`я та позивач не надав ні командиру військової частини ні ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідних підтверджуючих документів щодо наявності хвороби, військово-лікарською комісією відповідача винесено постанову про придатність до військової служби позивача, яка оформлена довідкою ВЛК від 12.04.2022 №973.
		Відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не викликав позивача повісткою чи розпорядженням, останній добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та проходити службу в Збройних Силах України. Додані до позовної заяви медичні документи 2010 року відповідач вважає неналежними доказами, враховуючи їх давність, та є такими, що не призвели до стійкої втрати працездатності. Вважає, що призов позивача на військову службу під час мобілізації здійснений правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства, а твердження позивача про порушення відповідачем його прав є безпідставними і необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Просить відмовити в задоволенні позову.
		Представником відповідача Військової частини НОМЕР_3 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог, оскільки позивачем не наведено жодного доказу стосовно неправомірних дій з боку військової частини НОМЕР_3 щодо видання оскаржуваного наказу. Зазначає про відсутність обґрунтування будь-яких вимог до військової частини, обґрунтування неправомірних дій посадових осіб частини, які стали підставою для порушення прав позивача. Посилання позивача на те, що негативні наслідки хвороби зберігаються по сьогоднішній день, документально у позовній заяві не підтверджуються, докази цього факту відсутні, будь-яких документів щодо стану здоров`я та непридатності до військової служби позивачем до медичної служби військової частини не було подано. Крім цього, 17.07.2022 позивач самовільно залишив військову частину, та станом на сьогодні не з`явився. 25.10.2022 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві зареєстровано кримінальне провадження за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» Кримінального кодексу України. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.
		Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
		ОСОБА_1 , відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_5 /110/2/22 від 18.04.2022, є військовозобов`язаним, військове звання «солдат». Призваний 13.04.2022 на військову службу по мобілізації з ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_5 ), відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
		07.04.2022 командир Військової частини НОМЕР_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із листом №48, у якому просив поставити на військовий облік та направити для подальшого проходження військової служби за призовом по мобілізації до військової частини НОМЕР_3 ряду громадян України, в тому числі позивача ОСОБА_1 .
		Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.04.2020 №139/2520, ОСОБА_1 проведено 12.04.2022 медичний огляд військово-лікарською комісією. Діагноз та постанова ВЛК  здоровий; на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи 7 ТДВБ  «придатний до військової служби».
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 13.04.2022 №13 рекрута ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини НОМЕР_3 та призначено на посаду стрільця - помічника гранатометника гранатометного взводу.
		Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 14.06.2022 №73, солдат ОСОБА_1 відбув у відрядження до м. Харків з 14.06.2022 до окремого розпорядження на підставі бойового розпорядження №49БР/ДСК від 14.06.2022.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 16.06.2022 №32 солдата ОСОБА_1 призначено водієм зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки.
		Після прибуття до місця тимчасової дислокації у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 виконував бойові завдання у складі підрозділу, безпосередньо приймав участь у бойових діях впродовж червня поточного року.
		04.07.2022 ОСОБА_1 звертався до шпиталю м. Харків із скаргами на болі у плечовому та ліктьовому суглобах. За результатами звернення, позивачу було призначене амбулаторне лікування та звільнення від фізичних навантажень на два тижні. При цьому, позивач до медичного пункту військової частини НОМЕР_3 не звертався та буд-яких документів не надавав.
		17.07.2022 ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину.
		25.07.2022 до військової частини НОМЕР_3 надійшов рапорт командира підрозділу про те, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце тимчасової дислокації. Із рапорту слідує, що вживались заходи стосовно його пошуку. 22.07.2022 із ОСОБА_1 вдалось зв`язатись по телефону і він пообіцяв прибути на місце. Але до місця не прибув і в подальшому на телефонні дзвінки не відповідав. Подальші пошуки військовослужбовця результату не дали.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.07.2022 №115 призначено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 , призначено відповідну комісію.
		Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.07.2022 №129 солдат ОСОБА_1 з 17.07.2022 вважається тимчасово відсутнім у зв`язку із самовільним залишенням військової частини.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 10.08.2022 №40 солдата ОСОБА_1 увільнено від займаних посад і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 .
		Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.09.2022 №183 завершено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 . Заступнику командира військової частини НОМЕР_3 з морально-психологічного забезпечення доручено направити матеріали службового розслідування до Військової служби правопорядку для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
		Відповідно до довідки лікаря медичного пункту військової частини НОМЕР_3 від 13.10.2022 №1062, солдат ОСОБА_1 , призваний першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 13.04.2022, знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 . За період проходження військової служби на займаній посаді та з початку прибуття до військової частини НОМЕР_3 за медичною допомогою до медичного пункту не звертався, будь-яких скарг на стан здоров`я в офіційному порядку не пред`являв. При прибутті до військової частини НОМЕР_3 солдатом ОСОБА_1 особисті медичні документи, які засвідчують реальний стан його здоров`я, до медичної служби частини на ознайомлення та для обліку не надавалися.
		14.10.2022 Військовою службою правопорядку передано матеріали до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
		25.10.2022 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві зареєстроване кримінальне провадження за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 «Самовільне залишення військової частини або місця служби» Кримінального кодексу України.
		Позивач вважає, що перед прийняттям рішення про його призов на військову службу під час мобілізації, призовна комісія ІНФОРМАЦІЯ_7 зобов`язана була забезпечити проведення обов`язкового медичного огляду позивача з питань його придатності до військової служби за станом здоров`я. В результаті протиправної бездіяльності призовної комісії було прийнято незаконне і передчасне рішення про призов позивача на військову службу та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 відповідно до оскаржуваного наказу. 
		Вважаючи рішення та дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду.
		При вирішенні спору суд керувався наступним.
		Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації .
		Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України № 7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022.
		Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію; мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
		Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
		У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
		Згідно з абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина п`ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
		За змістом частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		В частині сьомій статті 1 Закону № 2232-XII закріплено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
		допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
		призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
		військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
		військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
		резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
		До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
		Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
		Частиною 3 статті 37 Закону № 2232-XII встановлено обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів стати на військовий облік після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку. 
		Відповідно до приписів вищевказаної частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
		Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
		Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
		Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
		Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
		Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
		Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
		Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти:
		3.1. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
		3.2. Військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
		Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларинтологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
		3.8. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
		«Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»;
		«Обмежено придатний до військової служби»;
		«Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»;
		«Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»;
		«Придатний до військової служби».
		Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
		Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:
		«Придатний до військової служби»;
		«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
		«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
		При цьому, згідно п. 3.11. Положення №402, у разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
		Судом встановлено, що під час призову по мобілізації позивачем було пройдено медичний огляд відповідно до вимог Положення №402, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.04.2022 №139/2520. За результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 , ВЛК, у відповідності до вимог п. 3.8. Положення №402, відносно позивача винесено постанову - «Придатний до військової служби».
		Стосовно доводів позивача про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби, що підтверджується наявними у нього медичними документами, то суд зазначає, що до матеріалів справи ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що, під час проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_9 , позивач надав лікарям комісії наявні у нього медичні документи на підтвердження того, що його стан здоров`я незадовільний що в свою чергу викликало б сумніви щодо придатності позивача до військової служби в особливий період та слугувало підставою для прийняття ВЛК відповідного рішення (постанови ВЛК).
		При цьому, суд не має підстав для висновку про необ`єктивне визначення лікарями-спеціалістами ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 стану здоров`я позивача на момент огляду.
		Судом встановлено, що в подальшому при проходженні військової служби позивач не звертався до медичного пункту Військової частини НОМЕР_3 зі скаргами на здоров`я чи медичною допомогою та не надавав до медичного пункту будь-яких медичних документів щодо стану здоров`я, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою лікаря медичного пункту Військової частини НОМЕР_3 від 13.10.2022 №1062.
		Також суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
		Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
		Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби. 
		Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення позивачем не доведено, а судом не встановлено бездіяльності призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо не проведення медичного огляду позивача ОСОБА_1 на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я у військовий час.
		З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо не проведення медичного огляду позивача ОСОБА_1 на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я у військовий час під час вирішення питання про його призов на військову службу в особливий період (після оголошення загальної мобілізації) та про визнання протиправним здійснений призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 призов 13 квітня 2022 року позивача ОСОБА_1 на військову службу в особливий період (по мобілізації)  задоволенню не підлягають.
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 13 квітня 2022 року за № 13 (по стройовій частині), в частині зарахування (призначення на посаду за штатом воєнного часу) позивача ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 на посаді стрільця-помічника гранатометника гранатометного взводу, суд зазначає таке.
		Відповідно до пункту другого частини першої статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
		Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, виконання завдання з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно із пунктом 2.7 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в Збройних силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 року за №611/25388 (далі - Інструкція), зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків, а також внесення в облікові документи змін, які відбулися в персональних облікових даних військовослужбовців і працівників, крім освіти, реєстрації (розірвання) шлюбу, народження дітей, здійснюються тільки на підставі наказів по стройовій частині.
		Відповідно до пункту 2.8 Інструкції зарахування до списків військової частини прибулого особового складу (прийом на роботу працівників) проводиться наказом по стройовій частині, у день прибуття особового складу до військової частини.
		Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
		Пунктами 2.10, 2.11 Інструкції визначено вичерпний перелік підстав, коли військовослужбовці не виключаються зі списків особового складу військової частини, а обліковуються як тимчасово відсутні особи.
		Згідно із пунктом 1 Структури військового резерву людських ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №607 (далі - Структура), військовий резерв людських ресурсів складається з:
		1) резервістів, які у добровільному порядку уклали контракти на проходження служби у військовому резерві або були зараховані в обов`язковому порядку до оперативного резерву в особливий період;
		2) військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ та підрозділах Служби зовнішньої розвідки;
		3) громадян, зокрема членів (учасників) громадських об`єднань, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки та оборони держави.
		Пунктом 2 Структури передбачено, що військовий резерв людських ресурсів поділяється за призначенням на: - оперативний резерв; - мобілізаційний людський резерв; - громадський резерв.
		Позивач обґрунтовує протиправність наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 13 квітня 2022 року № 13 виключно протиправною бездіяльністю призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка не забезпечила проведення обов`язкового медичного огляду позивача.
		Зважаючи на те, що судом не встановлено бездіяльності призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо не проведення медичного огляду позивача ОСОБА_1 , відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 13 квітня 2022 року за № 13 (по стройовій частині), в частині зарахування (призначення на посаду за штатом воєнного часу) позивача ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 . Така позовна вимога задоволенню не підлягає.
		Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. 
		Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
		Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
		Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, такий ним при поданні позову не сплачувався, а отже не підлягає стягненню з відповідача.
		Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії  відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст судового рішення складено 09.11.2022.
		 
		Суддя Костецький Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...