Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14938/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2022. Зареєстровано: 10.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2022.
Дата набрання законної сили: 09.11.2022
Номер судового провадження: A/855/17854/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14938/22                                              Суддя першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  09 листопада 2022 року                                                                             м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача                    - Степанюка А.Г.,
		суддів                              - Бужак Н.П., Кобаля М.І., 
		при секретарі                              - Масловській К.І.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Інвест Консалтинг» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спис Україна», про визнання протиправними та скасування наказу й електронного аукціону, визнання недійсним договору, - 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-Інвест Консалтинг» (далі - Позивач, ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Відповідач, Держгеонадра), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спис Україна» (далі - Третя особа, ТОВ «Спис Україна»), в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України про затвердження переліку ділянок надр, дозвіл на користування якими виставляються на аукціон, в частині Городнявської ділянки Буртинського родовища (лот №UA-PS-2021 -02-09-000050-3);
		- визнати протиправним та скасувати електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Городнявська ділянка Буртинського родовища, результати якого оформлені Протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS- 2021-02-09-000050-3 від 31.03.2021;
		- визнати недійсним договір №3/6-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування графіту та підземних технічних вод Городнявської ділянки Буртинського родовища, яка знаходиться в Шепетівському районі Хмельницької області від 21.04.2021, укладений між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спис Україна».
		Крім того, ТОВ «Геон-Інвест Консалтинг» було подано заяву про забезпечення позову, в якій останнє просило заборонити Державній службі геології та надр України (код 37536031) вчиняти будь-які дії, спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами - Городнявська ділянка Буртинського родовища (лот UA-PS-2021-02-09-000050-3), проданого за наслідками електронного аукціону, оформленого Протоколом проведення електронного аукціону №UA- PS-2021-02-09-000050-3 від 31.03.2021.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 заяву про забезпечення позову задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що укладання та підписання договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та видача Відповідачем такого дозволу до набрання законної сили рішенням суду у цій справі може призвести до порушення прав Позивача, відновлення яких буде складним або неможливим. Суд зауважив, що очевидним порушенням прав ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг» буде користування іншими особами надрами на території земельних ділянок, які належать Позивачу на праві власності.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що накладеною оскаржуваною ухвалою забороною фактично вирішено спір по суті без розгляду справи, що суперечить меті інституту забезпечення позову. Підкреслює, що під час постановлення ухвали судом не було надано можливості Відповідачу висловити свою позицію щодо спірного питання. Наголошує, що оскаржувана ухвала утворює перешкоди для логічного завершення аукціону, що відбувся, що зумовить порушення прав переможця торгів. Стверджує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на припущеннях та не містить обґрунтованих мотивів необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
		Після усунення визначених в ухвалі від 05.10.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
		Відзиву на апеляційну скаргу від Держгеонадр України не надійшло.
		У письмових поясненнях ТОВ «Спис Україна» просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг» у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, в аналогічній за своїм змістом справі №640/10116/21 судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу про забезпечення позову суду першої інстанції, по-друге, 30.08.2022 постановою Верховного Суду у справі №640/16613/21 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 і прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, по-третє, у зв`язку з відсутністю будь-якої заборони щодо видачі ТОВ «Спис Україна» спеціального дозволу останній було видано підприємству Держгеонадрами 09.09.2022.
		На виконання вимог ухвали суду від 24.10.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 02.11.2022 та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.11.2022.
		Щодо заявленого представником ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг» клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що директор підприємства захворів на коронавірусну хворобу (SARS-COVID19), на підтвердження чого ним надано довідку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Шевченківського району міста Києва» від 07.11.2022 №716, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
		Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася.
		При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що особа має право брати участь у судовому засіданні як особисто, так і через свого представника. Відтак ймовірна хвороба директора ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг» не може мати наслідком відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції, позаяк інтереси Позивача у суді апеляційної інстанції може представляти будь-яка інша уповноважена на це особа.
		За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у клопотанні причин для відкладення розгляду справи, а також з огляду на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судовою колегією відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.
		Таким чином, учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, адже клопотання ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг» про відкладення розгляду справи визнано необґрунтованим, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України. 
		Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, підставами для необхідності її задоволення, з якими погодився суд першої інстанції, вказано те, що Держгеонадрами неправомірно включено у перелік до аукціону Городнявську ділянку Буртинського родовища та виставлено на аукціон спеціальний дозвіл на користування вказаною ділянкою надр з метою видобування графіту та підземних технічних вод. Також, на думку ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг», Держгеонадрами допущено чисельні порушення порядку проведення електронного аукціону, у тому числі щодо розміщення в оголошенні неповних та недостовірних відомостей щодо спірної ділянки надр, не погоджено своїх дій із Позивачем як землевласником, внаслідок чого порушено права та охоронювані законом інтереси останнього.
		Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням обґрунтувань, наведених у заяві, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до п. 1 Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №993 від 13.09.2020, цей Порядок визначає процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (далі - дозвіл).
		Із змісту пункту 2 Порядку вбачається, що в його розумінні договір купівлі-продажу дозволу - договір, який укладається між Держгеонадрами і переможцем аукціону.
		Згідно п. 28 Порядку переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.
		Переможець протягом 30 робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною сплачує до державного бюджету кошти в розмірі, що становить різницю між ціною реалізації лота та гарантійним внеском.
		Після сплати до державного бюджету коштів в розмірі, що становить різницю між ціною реалізації лота та гарантійним внеском, Держгеонадра через особистий кабінет підтверджує факт здійснення переможцем оплати за цим договором та завершує торги (п.29 Порядку).
		Отже, проведення електронного аукціону, укладення договору купівлі-продажу дозволу, його підписання та видача спеціального дозволу, сплата до державного бюджету коштів в розмірі, що становить різницю між ціною реалізації лота та гарантійним внеском, є процедурою проведення аукціону.
		У свою чергу, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
		Разом з тим, аналіз змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції свідчить, що нею, як правильно підкреслив Апелянт, утворені перешкоди у забезпеченні завершення аукціону, що проводиться від імені держави, а це, як вже було підкреслено вище, заборонено на законодавчому рівні положеннями процесуального закону.
		До того ж обґрунтувань необхідності заборони Держгеонадрам вчиняти дії, спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами, проданого за наслідками електронного аукціону, в оскаржуваній ухвалі не наведено.
		Колегія суддів зауважує, що лише самого посилання у заяві на потенційну можливість істотного ускладнення ефективного захисту порушеного права або поновлення порушених прав та інтересів Позивача, а також зумовлення виникнення обмежень щодо нього, як законного власника земельних ділянок, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
		Як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заборона Держгеонадрам вчиняти будь-які дії, спрямовані на видачу спеціального дозволу на користування надрами до набрання законної сили рішенням суду у цій справі зумовить виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб`єкта владних повноважень та у права ТОВ «Спис Україна», що, у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.
		Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що будь-яких мотивів очевидної протиправності дій Держгеонадр щодо включення Городнявської ділянки Буртинського родовища до аукціону, а також щодо його проведення, що також покладено в основу вжитих заходів забезпечення позову, судом першої інстанції не наведено. 
		Такі обставини, на переконання суду першої інстанції, можуть бути предметом судового розгляду у справі щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень. 
		У постанові від 20.05.2021 у справі № 640/29749/20 Верховний Суд зазначив, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
		Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		З приводу наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
		Таким чином, враховуючи, що, як вірно підкреслено Апелянтом, Позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг», що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а без забезпечення позову буде неможливо виконати рішення суду, Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
		До того ж, як свідчать матеріали справи, 09.09.2022 Держгеонадрами було видано ТОВ «Спис Україна» спеціальний дозвіл на користування надрами №6644 (а.с. 69), що також вказує на відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в обраний ТОВ «Гео-Інвест Консалтинг» спосіб.
		Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України у згаданій редакції визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки при постановлення оскаржуваної ухвали не врахував відсутність зазначення у заяві про забезпечення позову належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та неможливості зупинення проведення аукціону, що проводиться від імені держави.
		Керуючись ст. ст. 150-151, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2022 року - скасувати.
		Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Інвест Консалтинг» про забезпечення позову - відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		          
		Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Степанюк 
		Судді                                                                                            Н.П. Бужак
		                                                                                                    М.І. Кобаль
		 
		Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...