Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/8998/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2022. Зареєстровано: 10.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2022.
Дата набрання законної сили: 06.10.2022
Номер судового провадження: А/857/11567/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 жовтня 2022 рокуСправа № 460/8998/20 пров. № А/857/11567/22 А/857/12029/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді-доповідача  Качмара В.Я.,
		суддів  Большакової О.О., Затолочного В.С.,
		при секретарі судового засідання  Юрченко М.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Громадської організації «Екоклуб» до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМК», про скасування висновку, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Головного Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне», Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМК» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року та апеляційною скаргою Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року та на додаткове рішення від 22 липня 2022 року (суддя Друзенко Н.В., м.Рівне, повний текст складено 8 липня 2022 року), 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2020 року Громадська організація «Екоклуб» (далі  ГО) звернулася до суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації (далі  Департамент, ОДА відповідно) в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (т.11, а.с.1-34) просила визнати протиправними та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою діяльністю «Технопривід Інвест Груп» з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району Рівненської області» від 20.02.2020 офіційно опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля) (далі  Висновок з ОВД, ОВД, ТОВ, Реєстр відповідно).
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року позов задоволено.
		Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту на ГО судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 30180 гривень.
		Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржили: відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне» (далі  ТОВ-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМК» (далі  ТОВ-2), які із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просять скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити. 
		Також Департаментом оскаржено додаткове рішення суду з підстав його необґрунтованості через що скаржник просив його скасувати та відмовити у стягненні відповідного виду судових витрат в користь ГО.
		В доводах апеляційних скарг, в частині оскарження рішення суду, скаржники наводячи окремі обставини справи та норми матеріального права вказують, що відсутні підстави для скасування Висновку з ОВД, що викладені в статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі  Закон №2059-VIII), адже відповідачем було повністю дотримано процедуру з ОВД; детально описують дотримання процедури з ОВД та умови проведення громадських слухань; додають, що доводи позивача не підтверджені доказами, та полягають виключно у нібито недоліках звіту з ОВД, а не порушенні процедури ОВД чи Висновку з ОВД. Зауважують, що судом першої інстанції не проаналізовано екологічні умови здійснення планової діяльності ТОВ-1, згідно даних зазначених у звіті з ОВД, а це 64 екологічні умови, порушення яких є підставою для відповідальності ТОВ-1 і порушення яких, як і фактична невідповідність діяльності тій, що зазначена у звіті з ОВД, є підставою для припинення планової діяльності. Екологічні вимоги є більш ніж достатніми для того, щоб забезпечити встановлений нормативами рівень викидів в атмосферне повітря, подальший післяпроектний моніторинг, нівелювати будь-які потенційні негативні наслідки на здоров`я населення чи навколишнє середовище. Також апелянти посилаються на преюдиційність рішення у справі №460/6239/20 з аналогічним за підставами та тим же предметом за позовом громадянина ОСОБА_1 (адвоката позивача), в якому встановлено законність оскаржуваного Висновку з ОВД та повноту звіту з ОВД, а також відсутність підстав скасування Висновку з ОВД.
		Щодо додаткового рішення, то Департамент зазначає, що оскільки рішення суду по суті спору є незаконним та необгрунтваним, то відповідно є всі підстави для скасування додаткового рішення суду.
		Позивач у відзиві на апеляційні скарги заперечує вимоги таких, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
		ТОВ-2 просило проводити розгляд справи у відсутності його представника.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний ГО Висновок з ОВД виданий Департаментом з певними порушеннями процедури та без належного врахування результатів участі громадськості в процедурі ОВД, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС) критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягає до скасування.
		Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
		Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалам справи те, що 19.08.2019 за реєстраційним номером 20198144297 на веб-сайті Реєстру було оприлюднено повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД (далі  Повідомлення; т.7 а.с.151-153).
		Повідомлення також було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації «Вісті Рівненщини» № 31 (2131) від 16.08.2019 та «Слово і час» № 32 (9527) від 16.08.2019, а також розміщено на офіційному веб-сайті Департаменту (т.3 а.с.119-122).
		Громадське обговорення Повідомлення щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД тривало 20 робочих днів: з 19.08. по 16.08.2019.
		З дня офіційного оприлюднення Повідомлення ТОВ протягом 20 робочих днів жодних зауважень і пропозицій від громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД, до Департаменту не надходили і вказана обставина визнається усіма учасниками.
		Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район с.Городок вул. Барона Штейнгеля,4а» (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності №20198144297) був розроблений ТОВ-2 (далі  Звіт з ОВД; т.6 а.с.62-246, т.7, а.с.158-250).
		Звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД було оприлюднено на веб-сайті Реєстру з ОВД 06.12.2019. Тривалість громадського обговорення Звіту з ОВД - 25 робочих днів з 06.12.2019 по 15.01.2020 (т.7 а.с.156-157).
		Звіт з ОВД складається з 13 розділів, як це передбачено статтею 6 Закону №2059-VIII.
		Звіт з ОВД був наданий на розгляд громадськості і розміщувався: в приміщенні Департаменту; Городоцької сільської ради (далі  Сільська рада), суб`єкта господарювання - замовника планованої діяльності - ТОВ (т.3 а.с.123-125).
		Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД опубліковано в друкованих засобах масової інформації (газетах) «Вісті Рівненщини» № 47 від 06.12.2019 та «Слово і час» № 48 від 05.12.2019; у газетах «Вісті Рівненщини» № 49 від 20.12.2019 та «Слово і час» № 50 від 19.12.2019. 
		За період громадського обговорення Звіту з ОВД, проведено 2 громадських слухання, що відбулися 20.12 та 23.12.2019 в с. Городок Рівненського району в приміщенні будинку культури по вул. Першотравнева, 2. Відповідно до протоколів, на громадських слуханнях 20.12.2019 були присутні 139 представників громадськості, 23.12.2019 були присутні 59 представників громадськості.
		За результатами громадських слухань складено Протоколи громадських слухань від 20.12 та 23.12.2019.
		Протягом всього терміну громадського обговорення Звіту з ОВД до Департаменту надійшло 147 зауважень та пропозицій, з яких 65 враховано, 23 частково враховано, 59 обґрунтовано відхилено.
		14.01.2020 ТОВ подано до Департаменту додатковий матеріал до Звіту з ОВД, що було опубліковано відповідачем 15.01.2020, до якого додано «Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заказника «Вишнева гора»» та «Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для найближчих населених пунктів», додано примірник договору на вивіз сміття та додатково до наявної в Звіті з ОВД інформації деталізовано дії у разі настання надзвичайних ситуацій (т.6 а.с.11-60).
		19.02.2020 за №31-20198144297/1 Департаментом був наданий Висновок з ОВД щодо планової діяльності ТОВ, яке в подальшому перейменовано у ТОВ-1, з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості в с.Городок Рівненського району, Рівненської області, по вулиці Б.Штейнгеля, 4а та який офіційно опублікований в Реєстрі 20.02.2020 (т.7 а.с.53-63).
		Висновок з ОВД складається з розділів:
		Основні характеристики та місце провадження планової діяльності;
		Врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;
		Вплив на атмосферне повітря;
		Вплив на водне середовище;
		Вплив на ґрунти та геологічне середовище;
		Вплив на рослинний і тваринний світ, об`єкти та території природно-заповідного фонду;
		Вплив на соціальне середовище;
		Вплив шуму та вібрації на довкілля;
		Поводження з відходами;
		Визначення допустимості провадження планової діяльності;
		Екологічні умови провадження планованої діяльності.
		Висновок з ОВД є обов`язковим для виконання. Екологічні умови, передбачені у цьому висновку, є обов`язковими.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За правилами пункту 1 частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Закон №2059-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Стаття 3 Закону №2059-VIII передбачає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша).
		Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 3 Закону №2059-VIII друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 тонну на добу з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, виробництво деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням).
		Відтак, планована діяльність ТОВ з реконструкції промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості підлягала ОВД. 
		За правилами статті 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
		Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
		Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
		Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція, яку ратифіковано Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІУ (далі  Конвенція), тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
		В силу вимог пункту 2 статті 6 Конвенції, зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про: а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення; б) характер можливих рішень або проект рішення; в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення; г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана: - про початок виконання процедури; - про можливості для участі громадськості; - про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання; - про наявність державного органу, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості; - про наявність відповідного державного органу або будь-якого іншого офіційного органу до якого можуть надсилатися зауваження чи запитання, та про строки подання зауважень і запитань; і - про те, яка екологічна інформація, що стосується запропонованого виду діяльності, є в наявності; і з охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище.
		Пунктом 3 цієї статті передбачено, що процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.
		За вимогами пунктів 4-6 цієї ж статті, кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою. Кожна зі Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, у разі потреби, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації стосовно цілей подання заявки. Кожна зі Сторін вимагає від компетентних державних органів забезпечувати, як цього вимагає національне законодавство, зацікавлені кола громадськості, після отримання від них запиту, безплатним доступом до всієї інформації, яка стосується процесу прийняття рішень, про що йдеться у цій Статті, та інформацією, наявною на момент реалізації процедури участі громадськості, з метою її вивчення і по мірі її надходження без шкоди для права Сторін відмовити в оприлюдненні певної інформації згідно з пунктами 3 і 4 Статті 4. Така інформація має, принаймні без порушення положень Статті 4, включати: а) опис промислового об`єкта, фізичні та технічні характеристики запропонованої діяльності, включаючи оцінки передбачуваних залишків і викидів; б) опис найсуттєвіших факторів впливу на навколишнє середовище; в) опис заходів, передбачених для запобігання та (або) зменшення впливу, включаючи викиди; г) популярне резюме вищезгаданого; д) огляд основних альтернатив, розглянутих заявником; і е) відповідно до національного законодавства основні звіти та рекомендації, адресовані державному органу на момент, коли зацікавленій громадськості буде надано інформацію згідно з пунктом 2, наведеним вище.
		Згідно пунктів 7 та 8 статті 6 Конвенції, процедури участі громадськості дають їй можливість подавати в письмовій формі або, у разі потреби, під час громадських слухань або розгляду питання за участю заявника будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, на її думку, стосуються запланованої діяльності. А кожна зі Сторін забезпечує, щоб у відповідному рішенні належним чином було враховано результати участі громадськості.
		Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
		Пунктом 3 статті 9 Конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
		При цьому відповідно до Конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
		Вказані висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №910/8122/17.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
		Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частина друга).
		Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава (частина третя).
		За правилами частини першої статті 5 Закону № 2059-VIII суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності.
		Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження (частина шоста статті 5 Закону №2059-VIII).
		Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання (частина сьома статті 5 Закону №2059-VIII).
		Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу (частина третя статті 6 Закону №2059-VIII).
		Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (частина п`ята статті 6 Закону №2059-VIII).
		За правилами статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (частина п`ята).
		Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні (частина шоста).
		Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом (частина сьома).
		Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону (частина перша статті 8 Закону №2059-VIII).
		Постановою Кабінету Міністрів України (далі  КМУ) від 13.12.2017 №989 затверджено «Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля» (далі  Порядок №989), пунктом 8 якого передбачено, що кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу, а також таких умов: якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності; якщо вплив планованої діяльності поширюється на дві та більше областей, але менше ніж на третину областей України, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності та в адміністративних центрах адміністративно-територіальних одиниць, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, кожної з таких областей.
		За змістом пунктів 9-11 Порядку №989 громадські слухання проводяться не раніше ніж через десять робочих днів з дня оприлюднення уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.
		До подання оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання може провести консультації з уповноваженим центральним органом або уповноваженим територіальним органом щодо місця та часу проведення громадських слухань з урахуванням можливості забезпечення присутності всіх потенційних учасників.
		Громадські слухання вважаються такими, що не відбулися, якщо на такі слухання не з`явився:
		1) їх організатор;
		2) суб`єкт господарювання.
		У разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань, проводяться повторні громадські слухання. Опублікування оголошення про проведення повторних громадських слухань та проведення повторних громадських слухань здійснюється за рахунок організатора громадських слухань.
		Проведення повторних громадських слухань відбувається не раніше ніж через п`ять робочих днів після офіційного оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань. Оприлюднення оголошення про проведення повторних громадських слухань відбувається у той самий спосіб, що і оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Зміст оголошення про проведення повторних громадських слухань включає всю інформацію, що наводилася в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, із зазначенням дати, часу і місця проведення повторних громадських слухань.
		Розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій (пункт 26 цього Порядку).
		Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження (частина перша статті 9 Закону №2059-VIII).
		Зважаючи на викладені норми, слід вказати, що у спорах щодо порядку дотримання відповідачем та третіми особами процедури ОВД до компетенції суду належить лише дослідження факту дотримання відповідачем вимог законодавства щодо процедури здійснення ОВД, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
		Так, на виконання наведених норм, Звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД оприлюднено на веб-сайті Реєстру з ОВД 06.12.2019. Тривалість громадського обговорення Звіту з ОВД становило 25 робочих днів - з 06.12.2019 по 15.01.2020.
		Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД опубліковано в друкованих засобах масової інформації (газетах) «Вісті Рівненщини» № 47 (2147) від 06.12.2019 та «Слово і час» № 48 (9543) від 05.12.2019; у газетах «Вісті Рівненщини» № 49 (2149) від 20.12.2019 та «Слово і час» № 50 (9545) від 19.12.2019.
		Звіт з ОВД, наданий на розгляд громадськості, розміщувався: в приміщенні Департаменту. Сільської ради, замовника планованої діяльності ТОВ.
		За період громадського обговорення Звіту з ОВД, проведено 2 громадських слухання, що відбулися 20.12 та 23.12.2019 в с. Городок Рівненського району в приміщенні будинку культури по вул. Першотравнева, 2.
		Отже, громадські слухання відбулися 20.12.2019, тому 10 денний строк з 06.12.2019 по 20.12.2019 припадає на 19.12.2019.
		Посилання суду першої інстанції на те, що при проведенні громадських слухань 20.12.2019, які визнані такими, що відбулися не оголошувалось про проведення додаткових, повторних чи продовження цих слухань, є безпідставними, так як згідно відеозапису наявного в матеріалах справи 20.12.2019, представником Департаменту чітко оголошено про те, що у зв`язку із наявністю великої кількості учасників та питань та для того, щоб надати всі роз`яснення по питаннях, які учасники не зможуть озвучити 20.12.2019 будуть проведені додаткові слухання на наступний робочий день 23.12.2019, щоб дати можливість розглянути всі питання (т.13 а.с.33).
		Слухання, які відбулися 23.12.2019, не є повторними громадськими слуханнями в розумінні пунктів 10-11 Порядку №989, оскільки повторні громадські слухання проводяться у разі визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв`язку з неявкою організатора громадських слухань чи суб`єкта господарювання, чого в ході розгляду справи встановлено не було.
		Щодо тверджень суду першої інстанції та ГО про те, що Департаментом та ТОВ-1 порушено статтю 6 Конвенції, оскільки 15.01.2020 в останній день проведення громадського обговорення Звіту з ОВД на веб-сайті Реєстру було опубліковано, з якою громадськість не мала часу додатково ознайомитись, то слід зазначити наступне.
		Як уже було зазначено вище, згідно пункту 7 статті 5 Закону №2059-VIII протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
		Відповідно до пункту 7 «Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля» затвердженому постановою КМУ від 13.12.2017№1026 (далі  Порядок №1026) суб`єкт господарювання має право подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.
		Таким чином, користуючись своїм правом на подання додаткової інформації передбаченої пунктом 7 Порядку №1026 ТОВ-1 15.01.2020 подано уточнюючу додаткову інформацію, яка не змінювала по суті редакцію Звіту з ОВД, оприлюднену 06.12.2019. а лише деталізувала, так би мовити роз`яснювала певні розділи Звіту з ОВД, які уже були оприлюднені громадськості, зокрема було детально зазначено ряд заходів при виникненні надзвичайних ситуацій, надано таблиці розрахунків, що виконані відповідно до методики ОНД-86 за допомогою програми «ЄОЛ Плюс» (версія 5.23). що реалізує «Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що утримується у випадках підприємств», ОНД-86, хоча вказана інформація вже містилася в Звіті з ОВД в скороченій формі («Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заказника «Вишнева Гора» та «Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для найближчих населених пунктів».
		Також додатком до такої інформації додано зразок договору на вивезення сміття, в доповнення положень Звіту з ОВД про поводження з відходами.
		Суд повторює, що подати таку інформацію - це право ТОВ-1 і жодних законодавчих обмежень для цього не встановлено. Надання такої інформації за результатами громадських обговорень свідчить про те, що процедура ОВД відбулася, коментарі та зауваження громадськості були почуті та враховані, а Департаментом було взято до уваги не лише Звіт з ОВД, але й результати громадського обговорення та додаткову інформацію.
		Відтак, судом першої інстанції було зроблено безпідставний висновок про те, що публікація Департаментом додаткового матеріалу 15.01.2020 є порушенням процедури ОВД чи вимог Конвенції, чим неправильно застосовано положення пункту 7 Порядку №1026.
		Щодо перелічених в рішенні суду зауважень громадської до Звіту з ОВД, які на переконання суду залишені без ґрунтованого аналізу та належної уваги, то апеляційний суд звертає увагу на те, що сам же суд першої інстанції лише констатував факт наявності певних зауважень громадськості щодо окремих екологічних показників, що зазначені у Звіті з ОВД, проте належно не обґрунтував підстав часткового врахування чи відхилення таких. Такі зауваження були лише перелічені, але не проаналізовані судом першої інстанції із зазначенням того, чому такі зауваження мали бути обов`язкового враховані при підготовці Висновку з ОВД.
		Разом з тим, Закон №2059-VIII не вимагає врахування всіх зауважень громадськості. Відхилення зауважень не означає, що такі не було опрацьовано чи перевірено, а є свідченням того, що такі зауваження не знайшли свого підтвердження.
		У звіті громадського обговорення від 19.02.2020 №31-20198144297/2 та додатками до нього міститься належне обґрунтування підстав відхилення та часткового врахування зауважень учасників громадського обговорення (т.8 а.с.218-250, т.9 а.с.1-141).
		Натомість суд першої інстанції не навів підстав, які б свідчили про неможливість відхилення того чи іншого зауваження громадськості.
		За змістом частини другої статті 9 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими.
		Згідно наведених вище законодавчих норм та Звіту громадського обговорення, врахування кожного зауваження відбувається шляхом внесення у Висновок з ОВД.
		Таким чином, неможливо оцінювати врахування результатів громадського обговорення, обґрунтованість врахування чи часткового врахування зауважень без аналізу таких екологічних умов.
		Натомість в рішенні суду, при оцінці Висновку з ОВД чи оцінці врахування результатів участі громадськості в процедурі ОВД такий аналіз і навіть покликання на екологічні умови зроблено не було.
		При дослідженні матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що пропозиції ГО, ОСОБА_1 , та інших жителів м.Рівне, які подавалися через приймальню ГО, а саме, що наведені у пунктах 81, 82, 99, 101-104, 108-113 враховано шляхом встановлення екологічних умов у Висновку з ОВД.
		Серед них зокрема такі:
		при виникненні нештатних ситуацій (аварія, несправність тощо) припинити будь які роботи до приведення технологічного процесу до нормальних умов;
		розробити в установленому законодавством порядку План організаційних заходів щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;
		впроваджувати раціональні об`ємно-планувальні рішення проммайданчинка з метою ліквідації застійних зон, що перешкоджають розсіюванню забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
		забезпечувати дотримання вимог та правил плану організаційних заходів щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій;
		розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів та інших природних об`єктів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру при експлуатації об`єкту;
		суворо дотримуватись регламентів технологічних процесів;
		своєчасно проводити технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання з дотриманням регламентів та інструкцій з техніки безпеки;
		здійснювати контроль за викидами забруднюючих речовин а атмосферне повітря згідно плану-графіку відповідно до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферене повітря стаціонарними джерелами; 
		під час експлуатації підприємства здійснювати контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів та скидання забруднюючих речовин;
		здійснювати моніторинг впливу планової діяльності на якість атмосферного повітря в межах санітарно-захисної зони (щоквартально);
		проводити контроль за концентраціями забруднюючих речовин на межі найближчої житлової забудови (щоквартально);
		проводити контроль якості атмосферного повітря на межі найближчої житлової та нормативно-захисної зони за концентрацією забруднюючих речовин, в тому числі по формальдегіду (щоквартально);
		проводити моніторинг ефективності роботи встановленого пилогазоочисного устаткування (щоквартально);
		відповідно до графіку аналітичного контролю здійснювати моніторинг якості очищених зливних вод перед скиданням у р.Устя та господарсько-побутових і виробничих стічних вод перед скиданням у каналізаційну мережу і далі на очисні споруди міста;
		використовувати для виробництва деревину, яка заготовлена та реалізується в законний спосіб;
		використовувати сировину та матеріали, що відповідають встановленим стандартам;
		технологічні процеси виробництва ДСП проводити відповідно до технологічних регламентів та технологічних інструкцій з техніки безпеки, які враховують діючі правила і норми, а також особливості технологічного процесу і умов виробництва;
		забороняється здійснювати скид забруднюючих речовин у водний об`єкт без розроблених та погоджених у встановленому законодавством порядку нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт;
		забороняється скидати у водні об`єкти дощові (зливові) та стічні воли без очистки тощо (т.7 а.с.53-63).
		Резюмуючи наведені вище та інші перелічені у Висновку з ОВД екологічні умови провадження планової діяльності, слід вказати що ці умови встановлюють вимоги щодо дотримання безпечних рівнів впливу планової діяльності на довкілля та населення (незалежно від розрахунку таких в Звіті з ОВД) та системний моніторинг рівнів такого впливу, що повністю усуває ризик настання для довкілля чи населення негативних наслідків та у разі перевищення таких впливів  дозволяє зупинити планову діяльність. 
		Щодо інших зауважень до Звіту з ОВД на які покликається громадськість, зокрема неправильність наведених у Звіті з ОВД даних щодо величин гранично-допустимих концентрацій, то слід зазначити наступне.
		Так у рішенні суду зазначено, що у Звіті з ОВД міститься таблиця 5.4.1.3 «Розрахунок ризику розвитку неканцерогенішх ефектів», яка складається з наступних колонок: забруднююча речовина, референтна (безпечна) концентрація забруднюючої речовини, усереднена річна концентрація, критичні оріани/снсгеми, коефіцієнт* небезпеки, критерії иеканнерогеиного ризику. Згідно даних цієї таблиці: формальдегід має коефіцієнт небезпеки 5,626667; діоксид азоту коефіцієнт небезпеки 2,984500; зважені речовини мас коефіцієнт небезпеки 2,675410, тобто критерії пекаїшерогепного ризику по усіх трьох забруднюючих речовина більше 1. тобто ймовірність розвитку шкідливих ефектів внаслідок забруднення даними речовинами с неприйнятною...» .
		На сторінці 203 Звіту з ОВД (перед наведеними таблицями) чітко зазначено, що «для розрахунку ризику планової діяльності для здоров`я населення, в якості усереднених річних концентрацій прийняті максимальні разові розрахункові концентрації забруднюючих речовин, що фактично значно завищує результати розрахунків ризику (таблиця 5.4.1.2)».
		При цьому, відповідно до Методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007 «Оцінка ризику для здоров`я населення від забруднення атмосферного повітря», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.04.2007№184 (далі  Методичні рекомендації) порівняння референтної (безпечної) концентрації забруднюючої речовини проводиться з розрахунковою середньорічною концентрацією речовини. При розрахунку ризиків у Звіті з ОВД було прийнято досить завищену концентрацію - розрахункову максимально разову концентрацію, розраховану відповідно до методики ОНД- 86, у зв`язку з тим, що тільки для її розрахунку наявна вся необхідна вихідна інформація.
		Середньодобова концентрація буде значно нижча, бо вона усереднена за добу.
		Максимально разова концентрація - це найвище значення забруднюючих речовин у повітрі (мг/м3) у певний час, яке можна отримане завдяки аналізу багаторазово відібраних проб.
		Так, середньодобова концентрація (до якої наближена референтна безпечна концентрація) приводиться до порівняння з розрахунковою максимально разовою, виключно помножена на коефіцієнт 0,1 (п.8.1 ОНД-86). Тобто, для коректного порівняння, вказані в Звіті разові показники потрібно ділити на 10.
		Зазначене підтверджено листом від 28.02.2020 №24/519 Державної установи «Інститут- громадськогоздоров`я ім. О.М. Марзеєва НАМНУ» (далі  ДУ, Лист відповідно), згідно якого зазначено:
		повідомляємо з приводу коефіцієнта 0,1 для переведення розрахункової «максимально разової» концентрації, відповідно до методики ОНД-86 в середньодобову концентрацію. У разі відсутності затвердженої «максимально разової» ГДК для конкретної речовини, за наявності «середньодобової» ГДК», отриманий результат вимірювання (розрахунку) для цієї речовини можна порівняти з відповідною «середньодобовою» ГДК виключно за формулою:
		0,1 с< ГДК с.д. (наведено в ОНД-86), де с-отримана вимірна (розрахункова) концентрація забруднюючої речовини. Тобто, порівняння з «середньодобовою» ГДК «максимально разової» можливе лише зменшивши останню в 10 разів....»
		Усереднена річна концентрація, відповідно, буде значно меншою. Тому, показники індексу небезпеки (порівняння референтної концентрації з максимально разовою помноженого на коефіцієнт 0,1), будуть значно меншими та складатимуть 0,267 (для зважених речовин); 0,562 (для формальдегіду) та 0,298 (для діоксид азоту). Відтак, ймовірність розвитку неканцерогенних ефектів є нижчою 1, що є прийнятим.
		Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України (далі  Міністерство) від 30.07.2001 №286 «Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (далі  МЮУ) 15.08.2001за №700/5891; далі  Порядок №286), величина фонової концентрації, визначена за даними фактичних спостережень, - це статистично достовірна максимальна разова концентрація (середня за 20 хвилин); визначена розрахунковим шляхом - значення, що обчислюється множенням максимальної розрахункової концентрації С на коефіцієнт 0,4 (у відповідності до «Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий», затвердженої головою Держкомгідромету СРСР від 04.08.1986 №192 (ОНД-86)»)». Фонові концентрації забруднюючих речовин прийняті відповідно до листа Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 05.09.2019 № 33-01-15/376.
		У згаданому Листі ДУ надаються пояснення, що порівняння розрахункових максимально разових концентрацій проводиться виключно з гранично допустимими максимально разовими концентраціями відповідних забруднюючих речовин. Також, в Лисі надаються роз`яснення, щодо середньодобової ГДК, та її порівняння з максимально разового ГДК, та наведено наступне: «порівняння середньодобової ГДК та максимально разової ГДК можливе лише зменшивши останню в 10 разів».
		Більше того, для отримання фактичного стану атмосферного повітря в районі розташування планованої діяльності були проведені лабораторні дослідження ДУ. За даними фактичних лабораторних досліджень (протокол 117/2 від 29.01.2020 концентрації пріоритетних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі нормативної санітарно-захисної зони та біля найближчої житлової забудови по специфічним забруднюючим речовинам визначались на рівнях, в частках ГДКм.р.:
		діоксид азоту, ангідрид сірчистії формальдегід та аміак - нижче чутливості методу; пил (сумарний) - 0,08 та 0,04;
		оксид вуглецю  0,08 та 0,06, що значно нижче ніж офіційні розрахункові фонові значення.
		Тобто, за результатами фактичних вимірювань, по всім забруднюючим речовинам в с. Городок, в районі розташування планованої діяльності, перевищення гранично допустимих концентрацій відсутні, до того ж, фактичні вимірювання показали значно нижче фонове забруднення території, аніж прийняте до уваги в Звіті з ОВД.
		Апеляційний суд зауважує, що висновки суду першої інстанції щодо того, що при розрахунках концентрації забруднюючих речовин були взяті неправильні вихідні дані ґрунтуються лише на доводах сторони позивача і судом першої інстанції жодним чином не спростовано тих доводів, які наведені Департаментом, ТОВ-1 та ТОВ-2 в частині того, що згідно проведених лабораторних досліджень території на якій планується здійснення планової діяльності перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відсутній.
		Щодо неврахування при розсіюванні речовин усіх джерел викиду одночасно, неприйнятності деяких груп сумації у ГДК на межі санітарно-захисної зони, невзяття до уваги джерел викиду інших заводів, нездійснення розсіювання забруднюючих речовин по усіх групах сумації.
		Для оцінки виливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря здійснено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері, зроблений з використанням автоматизованої системи розрахунку забруднення атмосфери «ЭОЛ Плюс (версія 5.23)» (с.165 Звіту з ОВД), що реалізує ОНД-86.
		Для розрахунку було прийнято всі джерела викиду, за виключення тих джерел, які не можуть, відповідно до норм технологічного процесу працювати одночасно про що прямо зазначено у Звіті з ОВД (с.165). Прийнята неодночасність роботи обладнання відповідає технологічному процесу виробництва, що включає послідовність виконання технологічних операцій.
		У пункті 6.5. ОНД-86 (Розділу 6), визначено формулу розрахунку сумації, і така здійснюється лише за показниками фонових концентрацій. Отримані ТОВ-1 фонові концентрації містили фактично усі забруднюючі речовини на відповідній території Проведеш розрахунки свідчать про врахування усіх можливих груп сумації при викидах ТОВ-1.
		Окрім цього, згідно пункту 1.4. Порядку №286 для кожного джерела викидів забруднювальних речовин (чи групи джерел підприємства або іншого об`єкта) величина фонової концентрації характеризує сумарну концентрацію цієї самої речовини, яка створюєшся всіма іншими джерелами забруднення підприємств та об`єктів населеного пункту (що мають викиди в атмосферу), за винятком того (тих), що розглядається. Тобто фонові концентрації беруться для кожною нового джерела викиду підприємства. Фонові концентрації забруднюючих речовин для Звіту з ОВД, як зазначалось, прийняті відповідно до листа Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 05.09.2019 № 33-01-15/376 (далі  Лист  1).
		Наведені у таблиці 1.5.2.6 Звіту з ОВД максимально разові частки по групах сумації 5, 33, 37, що становлять на межі санітарно-захисної зони 0,890, 0,997 та 0,998 не перевищують встановлених нормативів.
		Згідно Розділу 6, та зокрема пункту 6.5. ОНД-86, розрахунки сумації за відповідного формулою здійснюються з урахуванням фонових концентрацій, що виключає необхідність брати до уваги викиди інших підприємств. Більше того, надані ТОВ фонові концентрації містили також і інші речовини, включаючи викиди інших підприємства на відповідній території, відтак, у разі їх наявності, автоматизована система розрахунку забруднення атмосфери «ЭОЛ Плюс (версії 5.23)» здійснила б автоматично розрахунок необхідних груп сумації. Наведене також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 
		В Звіті з ОВД на с.165 враховано всі групи сумації, присутні для викидів підприємства.
		Проте, судом першої інстанції не аналізувалися жодні докази, що подані ТОВ-1 на підтвердження обставин дотримання нормативних показників забруднення атмосферного повітря, зокрема:
		ТОВ-1 було направлено Звіт з ОВД до ДУ та отримано науковий звіт з санітарно-епідеміологічної оцінки від 20.02.2020 №24/438 щодо умов розташування та подальшої експлуатації запроектованого підприємства відповідно до висновків якого «Згідно з аналізом ризику розвитку несприятливих ефектів для здоров`я населення розрахункові рівні неканцерогенного і канцерогенного ризиків визначаються як прийнятні. Таким чином. показники забруднення атмосферного повітря, обумовлені запланованою діяльністю об`єкту, сумарно з фоном, на межі 300 м СЗЗ не перевищують нормативних показників (ГДК, що відповідає вимогам р. 8 АСП 173-96 та положенню її. 5.4 стосовно не перевищення показників ГДК на зовнішній межі СЗЗ. зверненій до житлової забудови».
		Також, Звітом підтверджено відповідність планованої діяльності санітарному законодавству та зазначено наступне:
		«...Діяльність об`єкту відповідно до запроектованих параметрів впливатиме на стан навколишнього середовища в межах дозволених показників. Розглянуті розрахункові показники свідчать, що перевищення сукупного негативного впливу на навколишнє середовище підприємства від усіх його підрозділів буде відсутнє, що відповідає вимогам п. 5.4 ДСП 173-96 стосовно не перевищення гігієнічних нормативів ГДК і ГДР на зовнішній межі СЗЗ зверненій до житлової забудови. Рекомендовано проведення моніторингу стану атмосферного повітря на межі СЗЗ. В цілому розглянуті матеріали щодо облаштування деревообробного підприємства ТОВ на проммайданчику по вул. Барона Штейнгеля, 4а в с. Городок Рівненської області за показниками ймовірного негативного впливу на довкілля та умови проживання населення не суперечить положенням ДСП 173-96. Спорудження об`єкту у відповідності до запроектованих параметрів щодо розміщення будівель і споруд b дотриманням нормативних розмірів СЗЗ та подальше функціонування підприємства без перевищення визначеної потужності, показників викидів і шуму впливатиме на стан навколишнього середовища в межах дозволених показників та не призведе до погіршення умов життєдіяльності населення і може бутті дозволено»;
		Висновок експерта Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи в адміністративній справі № 460/6239/20 від 20.11.2020 № 31136/20-48 (далі  КНДІСЕ, Висновок №31136 відповідно), яким серед іншого встановлено, що планові викиди формальдегіду відповідають затвердженим нормативам гранично допустимого викиду забруднюючих речовин відповідно до наказу Міністерства від 27.06.2006 №309 «Про затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» (далі  Наказ №309); ст.154 - п.18).
		Також у Висновку №31136 окремо зазначено про розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі:
		«Всі розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, які наведені у Звіті з ОВД виконані у відповідності з вимогами чинних нормативних актів. Вищевказані розрахунки та порівняльний аналіз концентрацій забруднюючих речовин з нормативами проведені з урахуванням максимально разових гранично допустимих концентрацій, що передбачено: ОНД-86 «Методика расчетаконцентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах промышленных предприятий», утвержденная Председателем Государственного комитета СССР но гидрометеорологии и контролю природной среды. № 192, 04.08.1986; Методичними рекомендаціями; Нормативами граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309, 27.06.2006 та іншими чинними нормативними документами та методиками (ст.55-56).
		Значення фонових концентрацій застосовані методично вірно, а саме, з урахуванням показників наведених у відповідному Листі-1;
		Згідно висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове підприємство «Експертний Центр» від 05.11.2020 № 05-11/20-109 щодо викидів формальдегіду зазначено наступне:
		за результатами проведених розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин в зоні впливу об`єкту, на межі санітарно-захисної зони та найближчій житловій забудові не перевищують граничнодопустимі концентрації забруднюючих речовин і відповідають вимогам ДСП №173-96 (ст.9).
		оцінка впливу планованої діяльності на здоров`я населення проведена відповідно до вимог пунктів 4.3.1 та 4.3.2 Методичних рекомендацій (с.9).
		згідно розрахунку неканцерогенних ризиків значення НІ (індекс небезпеки) формальдегіду визначено, що ймовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню Нф ризику шкідливих ефектів, пов`язаних з проектною діяльністю. Таким чином можна зробити висновки, що за умови виконання в повному обсязі намічених проектних рішень, включаючи комплекс захисних заходів, планована діяльність не викликатиме погіршення здоров`я і умов життєдіяльності місцевого населення (ст.9-10).
		Висновком з ОВД встановлено ряд екологічних умов, що стосуються кількісного та якісного стану атмосферного повітря, а саме, на період реалізації планованої діяльності, в тому числі будівництва, та які спрямовані на запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля (с.12).
		Враховуючи наведені вище зауваження, та виконання зауважень громадськості, у Висновку з ОВД встановлені в числі іншого, наступні екологічні умови, про які як зазначено вище, не йшлося у позові та такі не аналізовані судом:
		викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря віл стаціонарних джерел викидів здійснювати відповідно до встановлених нормативів, затверджених Наказом №309.
		забезпечити постійну підтримку ефективності роботи встановленого пилогазоочисного обладнання; установки очистки повинні працювати надійно, безперебійно та з показниками, що відповідають проектним;
		забезпечити надійну, безперебійну та ефективну роботи пилогазоочисних установок відповідно до «Правил технічної експлуатації установок очистки газу», затверджених Наказом Міністерства від 06.02.2009 року №52 (далі  Правила №52);
		технологічне обладнання, яке експлуатується на об`єкті, повинно бути у належному технічному стані для мінімізації' викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
		забезпечити суворе дотримання гігієнічних нормативів якості атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони та на межі житлової забудови.
		сировина та матеріали, що використовується у виробничих процесах повинні відповідати технічним умовам (погодженим у встановленому законодавством порядку), державним стандартам, санітарним нормам та регламентам технологічних процесів.
		використовувати сировину та матеріали, що закладені технічним регламентом і сировинною базою, та мають висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
		використовувати смолу з вмістом вільного формальдегіду не більше ніж виявлено в матеріалах Звіту з ОВД. При виготовленні плити ДСП для карбамідио-формальдегідноі смоли вміст вільного формальдегіду не повинен перевищувати 0,5 % при виготовленні плити ОСЕ для фенол  формальдегідної смоли РР вміст вільного формальдегіду не повинен перевищувати 0,5% для меламін карбамідно- формальдегідиої смоли МІВ' вміст вільного формальдегіду не повинен перевищувати 0,1%.
		забезпечити очищення пилогазоповітряної суміші, що відходить від джерел викидів, в пилогазоочисному обладнанні відповідно до встановлених нормативів гранично допустимого викиду.
		проводити перевірну ефективності пилогазоочисного обладнання 2 рази на рік відповідно до Правил №52.
		Крім того, відповідно до звіту Екологічного аудитора Тараненко Л.В. (Свідоцтво ЕА № 048 від 22.02.2006) про проведену оцінку Звіту з ОВД на предмет відповідності вимогам екологічного законодавства, висновком якого надано оцінка місця розташування об`єкта планової діяльності: оцінка відповідності впровадження технологій що відповідають найкращим технологіям; оцінка впливу при поводженні з відходами; оцінка впливу на земельні ресурси; оцінка впливу викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря; оцінка впливу на підземні води; оцінка впливу на поверхневі водні ресурси; оцінка впливу шумового забруднення; оцінка впливу вібраційного, світлового теплового та радіаційного забруднення; оцінка впливу на тваринний та рослинний світ, об`єкти природньо-заповідного фонду; оцінка ризиків впливу планованої діяльності.
		Відповідно до оціночно-узагальнюючої частини вказаного дослідження аудитора - «встановлена відповідність застосованих в Звіті методик та методів дослідження і здійснених на їх основі розрахунків», «за результатами розгляду наданої документації встановлена відповідність планованої діяльності вимогам екологічних нормативів та правильно визначена, як допустима».
		Також згідно висновку звіту про аналіз матеріалів з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності третьої особи, здійсненим Національним лісотехнічним університетом України Міністерство освіти і науки України, затвердженого 17.11.2020, встановлено, що: «розробниками Звіту виконано величезний обсяг досліджень з оцінки впливу планованої діяльності на довкілля об`єкта планованої діяльності за умов сучасного стану науково-методичного забезпечення ОВД в Україні; Звіт відповідає вимогам статті 6 Закону 2059-VIII та вимогам, що ставляться до такого виду досліджень; для виконання екологічної оцінки у роботі використано апробовані в Україні і у світі, рекомендовані Міністерством, методи досліджень; результати, отримані у ході здійснення оцінки впливу планованої діяльності на довкілля, є достовірними».
		Разом з тим, відхилення судом першої інстанції поданих ТОВ-1 доказів з підстав того, що вказані експертні висновки датовані після Висновку з ОВД, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки як вірно зазначає ТОВ-1 в своїй апеляційній скарзі, останнє не покликалося на зазначені вище висновки на етапі процедури з ОВД, а обґрунтовувало подання таких саме як підтвердження обставин правильності застосування при підготовці Звіту та Висновку з ОВД тих чи інших розрахунків та показників, застосованих методик та інтерпретації результатів. 
		В розрізі викладеного апеляційний суд звертає увагу на те, що суд не може в межах своєї компетенції оцінювати правильність чи неправильність відповідних розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферне повітря чи рівня концентрації забруднюючих речовин, так як не має для цього спеціальних знань та відповідної кваліфікації. Такі показники можуть оцінюватися судом лише шляхом порівняння та правової оцінки поданих учасниками справи письмових доказів, проте позивачем жодних письмових доказів, розрахунків, висновків, що могли свідчити про порушення методик розрахунків екологічних та технологічних показників не надано.
		Таким чином матеріалами справи підтверджується, що Звіт з ОВД містить у собі всю необхідну інформацію, передбачену законом. 
		Відносно невідповідності величини середньомісячної мінімальної витрати води 95% забезпеченості у р. Устя для розрахунку гранично-допустимих скидів, невідповідності фонових концентрацій забруднюючих концентрацій у р. Устя, то судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
		В апеляційній скарзі ТОВ-1 зазначено, що судом першої інстанції неправильно зазначається, що «мінімальна витрата води є значенням фонової якості води, зокрема, - «наведено розрахунки, де використовується значення фонової якості води на рівні 0,86 м3/с в період відкритого русла при мінімальній середньомісячній витраті води 95%- забезпеченості».
		Матеріалами справи встановлено, що у р. Устя відбуватиметься випуск лише дощових (зливових вод) ТОВ-1 після проходження багатоступеневої очистки фільтрами (с.199 Звіту з ОВД), а не технічних чи виробничих вод.
		На виконання вказаної мети ТОВ-1 розроблявся проект ГДС (гранично допустимих скидів) для можливості оцінки скиду дощових вод у р. Устя, та згідно результатів якого встановлено, що скид дощових вод не призводить до погіршення якості води у контрольованому створі р. Устя.
		Згідно підпункту в) пункту 3.1.4. «Інструкції про порядок розробки та затвердження граничнодопустимих скидів речовин у водні об`єкти із зворотними водами», що затверджена Міністерством 15.12.1994 №116 (далі - Інструкція), для визначення розрахункових умов, за яких формуються найменші розрахункові величини асимілюючої спроможності річок басейну беруться витрати води на незарегульованих (необводнюваних) ділянках річок - розрахункові мінімальні середньомісячні по лімітуючих сезонах року 95%-ної забезпеченості з урахуванням впливу господарської діяльності.
		При визначенні кратності розбавлення зворотних вод у р. Устя застосовувались гідрологічні дані надані уповноваженим органом - Рівненським обласним центром з гідрометеорології згідно листа від 20.09.2019 № 33-01-15/387, що наявний на с. 294 Звіту з ОВД, відповідно до яких мінімальна середньомісячна витрата річкової води 95%-ої забезпеченості (згідно пукнту 3.1.4 Інструкції) складає 0,86 мЗ/с. Про це також не зазначено в оскаржуваному рішення та не надано жодної оцінки.
		Як зазначено у листі від 20.09.2019 № 33-01-15/387 лабораторія Рівненського обласного центру з гідрометеорології: є атестованою на проведених, вимірювань у сфері поширення метрологічного нагляду із відповідним сертифікатом відповідності. У зв`язку з цим, для розрахунку ГДС слід приймати дані постійних натурних спостережень, а не дані літературною видання за 2007 рік, на яке посилається позивач і описує суд в оскаржуваному рішенні.
		Річка Устя тече із півдня на північний захід, зі сторони міста Рівне в напрямку села Городок. Село Городок розташовується на відстані близько 3 км вії міста Рівне у північно-західному напрямку, відповідно, вище м. Рівне.
		На сайті Департаменту (за 2019 рік) наведено дані щодо огляду (моніторингу) стану довкілля, в тому числі представлені дані щодо стану р.Устя.
		Моніторингові дані стану р. Устя, що відображені на сайті, наведено за даними:
		Рівненського обласного центру з гідрометеорології  5 пунктів спостережень (довідка якого використовувалась при розробленні проекту ГДС);
		РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» - 6 пунктів спостережень.
		Для розроблення проекту ГДС було використано довідку Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 20.09.2019 №33-01-15/387, яка містить наступний текст «на Ваш запит Рівненський обласний центр з гідрометеорології надає дані щодо якості поверхневої воли р.Устя для розрахунку ГДС речовин зі зливовими водами ТОВ. Тобто, довідку видано саме для потреб складання проекту ГДС та в ній враховано розташування об`єкта проектування, так як чітко вказана його адреса.
		За даними сайту Департаменту перевищення по показникам в р. Устя спостерігаються:
		за даними РОВКІІ ВКГ «Рівнеоблводоканал» у пункті до і після скиду стічних вол очисних споруд Квасилівської дільниці та у пункті до і після скиду стічних вол з очисних споруд м. Рівне.
		за даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології20,5 км вінце м. Рівне та 2,5 км нижче м. Рівне.
		Таким чином, перевищення не відображає стан річки Устя в районі планованої діяльності, так як село Городок розташовується близько 3 км від міста Рівне.
		В матеріалах досліджень Національного університету водного господарства та природокористування (концепції-відновлення водних екосистем малих і середніх річок), згідно яких проводились натурні дослідження р. Устя зазначено, що дослідження натурних досліджень та лабораторних вимірювань проводилися в період з червня по липень 2018 року.
		Проте дані двох місяців спостережень не відображають фонове забруднення річки. Відповідно до пункту 3.2.1 Інструкції природна фонова якість води повинна прийматися за даними довгострокових натурних гідрохімічних спостережень при виключенні забруднюючого впливу господарської діяльності, що піддасться регулюванню. Розрахункова природна фонова якість води визначається з урахуванням умов водності водних об`єктів у лімітуючі періоди, регламентованих для розробки ГДС речовин. Придатні дані про розрахункову природну фонову якість води поверхневих водних об`єктів України можуть бути отримані в Науково-дослідній установі «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем», а по прибережних зонах морів - у Морському відділенні Українського гідрометеорологічного інституту.
		Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 , яка є працівником відповідача та здійснює узагальнення даних про показники водних об`єктів підтвердила, що:
		лише дані отримані від Рівненського обласного центру з гідрометеорології щодо фонових показників у річці та витрат води с правильними та офіційними; р. Устя є найбільш забрудненою у м. Рівне та на виході із міста, проте у неї впадають багато стоків, відбувається природній процес очищення води, що свідчить, що у с. Городок фонові показники с набагато кращими, вода набагато чистішою;
		некоректно порівнювати показники фонових концентрацій у різні періоди, оскільки якість води досить часто змінюється.
		На запитання представників ТОВ, аналогічні відповіді надав і свідок позивача ОСОБА_4 . В іншій частині свідок повідомив лише загальну інформацію про забрудненість річок України, а також, що лише брав формальну участь у моделюванні схем у дослідженнях НУВГП на підставі даних, що йому були надані.
		З Висновку ОВД вбачається, що відповідачем у повному обсязі здійснено аналіз впливу діяльності на водне середовище (с.8-9). Згідно Висновку з ОВД ... «Випуск дощових (зливових) вод ТОВ буде здійснюватися в річку Устя та знаходиться в межах населеного пункту с. Городок. Для підприємства розроблено проект нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт із зворотними водами (ГДС). Дані розрахунку ГДС наведено в таблиці 2 відповідно до матеріалів Звіту1 з ОВД ...».У таблиці 2 Висновку наведено повний розрахунковий аналіз показників гранично допустимих концентрацій по кожній речовині».
		Сукупно, у відповідності до частини третьої статті 9 Закону №2059-VIII при підготовці Висновку з ОВД відповідачем було розглянуто та взято до уваги всі отримані документи в ході проведення оцінки впливу на довкілля, - Звіт з ОВД. звіт про громадські обговорення, протоколи, іншу додаткову інформацію, що надавалась для повного та всебічного дослідження всіх питань, що входили до предмету розгляду.
		Таким чином, з досліджених доказів та встановлених обставин справи судом не встановлено жодних порушень екологічного законодавства, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного позивачем Висновку з ОВД.
		Вказані висновки, апеляційного суду також підтримані у справі №460/6239/20 у якій ОСОБА_1 звертався до Департаменту із позовом про визнання протиправним та скасування розглядуваного у цій справі Висновку з ОВД. 
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ-1 та ТОВ-2, про визнання протиправним та скасування Висновку з ОВД відмовлено повністю.
		Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Разом з тим, суд першої інстанції відхилив доводи апелянта ТОВ-1 про те, що висновки встановлені у справі №460/6239/20 за результатами розгляду позовних вимог ОСОБА_1 повинні братися до уваги при розгляді цієї справи в частині того, що відповідач в повній мірі дотримався процедури з ОВД.
		Зважаючи на викладене, слід вказати, що висновок щодо законності прийняття Висновку з ОВД був зроблений у справі №460/6239/20, яка стосувалася навіть не подібних, а тих самих фактичних обставин справи.
		Водночас, апеляційний суд погоджується з тим, що факти, встановлені судами попередніх інстанцій у справі №460/6239/20, для цієї справи не є преюдиційними.
		Проте, керуючись принципами правової визначеності та верховенства права суд першої інстанції мав врахувати висновки судів у справі №460/6239/20, в тому числі і щодо правової оцінки Висновку з ОВД і не ухвалювати рішення врозріз з відповідними висновками судів.
		Ухвалення судами у подібних справах щодо одного й того самого питання судових рішень із діаметрально протилежними правовими висновками (правовою оцінкою фактів) є неприпустимим у правовій державі.
		Такий підхід відповідатиме принципам верховенства права, правової визначеності та res judicata.
		Вказаний висновок, апеляційного суду щодо порядку застосування норми частини четвертої статті 78 КАС узгоджується із висновками Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду та Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах від 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року у справах №№905/671/19, 806/5244/15 відповідно.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		У справі «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		За наведеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач дотримався процедури здійснення ОВД, передбаченої частиною першою статті 2 Закону № 2059-VIII, повною мірою врахував результати громадського обговорення та матеріалами справи підтверджується відсутність інших порушень в сфері ОВД. Таким чином, суд встановив відсутність підстав для скасування Висновку з ОВД, передбачених статтею 12 Закону № 2059-VIII, що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог ГО.
		Зважаючи на наявність підстав для скасування рішення суду, апеляційний суд також вважає безпідставним прийняття додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан Рівне», Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМК» та Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації задовольнити.
		Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року та додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову та вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова   В. С. Затолочний  Повне судове рішення складено 7 листопада 2022 року у зв`язку з перебуванням у відпустці: судді Затолочного В.С. з 10.10.-19.10.2022; судді Качмара В.Я. з 14.10-21.10, 24.10-30.10.2022.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...