Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/6605/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 10.11.2022. Зареєстровано: 10.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2022
Номер судового провадження: 1-кс/932/3195/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022041640000881

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09 листопада 2022 року 
		Справа № 932/6605/22
		Провадження № 1-кс/932/3195/22
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 листопада 2022 року м. Дніпро
		 
		Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами клопотанням слідчого СВ № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12022041640000881 від 04.11.2022 року, про арешт майна, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В провадження Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, відповідно до якого слідчий прохає накласти арешт на шість банківських карток «Приватбанк» та грошові кошти в кількості 209 купюр, номіналом 200 грн. та по 500 грн..
		Клопотання обґрунтував тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12022041640000881 від 04.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України було проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_1 .
		В ході даного огляду у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено 6 банківських карток «Приватбанк» та грошові кошти на загальну суму 69400 грн., купюрами по 200 грн. та 500 грн., в загальній кількості 209 купюр.
		Постановою від 04.11.2022 року вилучено майно визнано речовим доказом. 
		Слідчий вважає, що вилучене майно відповідає критеріям ст.. 98 КПК України та підлягає арешту. 
		В судове засідання слідчий не з`явився. Надав заяву, відповідно до якої просив розглядати клопотання у його відсутність.
		Адвокат ОСОБА_5 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , до суду не з?явився. Надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, надав заперечення в письмовому вигляді та просив відмовити в задоволенні заявленого клопотання, в зв?язку з його безпідставністю.
		Неявка належним чином повідомлених учасників судового провадження не перешкоджає розгляду клопотання. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. 
		Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. 
		У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. 
		Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. 
		Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності слідчого, власника або/та представника власника майна та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
		Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
		Відповідно до норми ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Вимоги до клопотання про арешт майна викладені 171 КПК України.
		Так, згідно з приписами названої статті, клопотання сторони обвинувачення про арешт майна повинно містити, зокрема, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
		До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
		Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: 
		1)збереження речових доказів;
		2)спеціальної конфіскації;
		3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
		Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Частиною 1статті 98КПК Українивизначено,що речовимидоказами єматеріальні об`єкти,які збереглина собісліди кримінальногоправопорушення абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту абообставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження. 
		Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що необхідність такого арешту була обумовлена визнанням вищезазначеного майна речовими доказами, оскільки існує сукупність достатніх підстав вважати, що вилучене під час огляду майно, зберігає на собі сліди злочину, а відтак може мати доказове значення в кримінальному провадженні , відповідно до положень ст. 170 КПК України.
		Завданням арешту зазначеного майна слідчий визначив запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою забезпечення кримінального провадження.
		Згідно до протоколу огляду місця події було вилучено 6 банківських карток «Приватбанк» на котрі слідчий просить накласти арешт.
		Платіжна картка (інодібанківська платіжна картка  БПК)  виготовлена згідно зі стандартом ISO/IEC 7810ID-1 формату із спеціального стійкого до механічних пошкодженьпластикупластина стандартних розмірів 54x86x0,76мм, яка використовується для ідентифікації її користувача (держателя), для способу фіксації інформації і як аналогплатіжних засобів. Ідентифікування забезпечується нанесенням на карткуїї номера(відповідноISO/IEC 7812стандартизованої нумерації), строку дії, прізвища, ім`я і зразка підпису власника картки та/або інших ідентифікаційних даних (магнітна смуга, чип,RFID-міткатощо).
		Цей платіжний засіб має назву «пластикові гроші», є особливим видом банківських розрахункових документів і призначений для оплати покупоктоварівчипослуг, оплати інших зобов`язань та отриманняготівкизбанківських рахунків. Як правило, платіжна картка пов`язана з рахунком, що належить держателю картки 
		Банківська карта є додатком до рахунку в банку, призначеним для полегшення користування ним. Сама картка не арештовується і не вилучається, але користуватися нею, при арешті рахунку, неможливо.
		Таким чином, підстав для накладення арешту на виявлені та вилучені банківські картки в кількості 6 штук «Приватбанк» немає.
		Щодо накладення арешту на вилучені грошові кошти, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 
		Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). 
		Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
		У той же час наведені докази, що були предметом перевірки слідчим суддею, свідчать про недоведеність стороною обвинувачення підстав за котрих вилучене майно необхідно арештувати. 
		Крім того, відсутні будь-які дані щодо власника вилученого майна.
		Враховуючі наведеніобставини,слідчий суддявважає,що уразі накладенняарешту назазначене майно,тому узадоволенні клопотанняслід відмовитиповністю. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 171, 172, 372, 395 Кримінального процесуального кодексу України,  
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання слідчого СВ № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12022041640000881 від 04.11.2022 року, про арешт майна  залишити без задоволення.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...