Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 739/1003/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2022. Зареєстровано: 14.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.
Дата набрання законної сили: 25.09.2023
Результат оскарження 25.09.2023 Чернігівський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/739/341/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                Справа № 739/1003/22
		                                                                        Провадження № 2/739/341/22 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 листопада 2022 року                                                           м. Новгород-Сіверський
		 
		Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого - судді Чепурка В.В.,
		за участі: 
		секретарів судового засідання - Головні І.І., Лукаш Н.Я.,
		позивачки - ОСОБА_1 ,
		представника позивачки - ОСОБА_2 ,
		представників відповідача - Никифоренко Т.В., Йовенка О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1. Описова частина
		Стислий виклад позицій учасників справи
		ОСОБА_1 (далі - позивачка), діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 08 червня по 31 серпня 2022 року та поновлення на роботі, на посаді чергової по гуртожитку.
		Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона працювала у відповідача на вказаній посаді. Наказом №18 від 31 серпня 2022 року її було звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників. У наказі міститься посилання на наказ №52 від 07 червня 2022 року «Про внесення змін до штатного розпису», письмове попередження про звільнення від 07 червня 2022 року та акт про відмову від підпису та отримання попередження. При цьому перед звільненням з 08 червня 2022 року її було відправлено у відпустку без збереження заробітної плати, хоча вона з відповідною заявою не зверталася. Листом від 31 серпня 2022 року її було запрошено до відповідача з метою повідомлення про звільнення та надіслано сам наказ про звільнення. Посилаючись на положення статті 26 Закону України «Про відпустки», статтю 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вказує, що відпустка без збереження заробітної плати без обмеження її строку може надаватися лише на прохання працівника, при цьому примусове відправлення працівника у відпустку є безпідставним відстороненням від роботи. Оскільки вона із заявою про надання такої відпустки не зверталася, то період перебування в цій відпустці є вимушеним прогулом, який має бути оплачений їй. Також позивачка вказує, що не володіє інформацією про зміни в організації та виробництві відповідача, внаслідок чого її було звільнено, з наказом про внесення змін до штатного розпису її не знайомили, документів, які б підтверджували факт дотримання роботодавцем передбачених КЗпП України гарантій у неї немає. У зв`язку з цим просить поновити її на посаді чергового по гуртожитку.
		Представником відповідача подано відзив на позов з якого вбачається, що позовні вимоги відповідачем не визнаються і у задоволенні позову на його думку необхідно відмовити. Також зазначається, що у зв`язку з виробничою необхідністю наказом №52 від 07 червня 2022 року було внесено зміни до штатного розпису КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради, якими передбачено виведення з 01 вересня 2022 року посад чергового по гуртожитку, що зумовлено відсутністю попиту на проживання в гуртожитку серед студентів та введенням воєнного стану. У зв`язку з цим 07 червня 2022 року позивачці було повідомлено про вказані зміни та скорочення посад, а також вручено попередження про звільнення у встановлений законом термін. Під час вручення позивачка від підписання та отримання попередження відмовилася, про що складено відповідний акт. 29 серпня 2022 року позивачку по телефону було повідомлено про необхідність з`явитися 31 серпня 2022 року о 09 год. 00 хв. до коледжу для ознайомлення та отримання документів про звільнення, однак у визначений час вона не з`явилася, у зв`язку з чим відповідні документи були надіслані їй поштою. 02 вересня 2022 року позивачка з`явилася до коледжу за трудовою книжкою, але підписатися про ознайомлення з наказом про звільнення відмовилася. Також з позивачкою було проведено всі розрахунки. Відповідно звільнення позивачки здійснено з дотримання положень чинного законодавства, зокрема статей 40, 47, 166 КЗпП України. Стосовно перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати представник відповідача зазначає, що така відпустка була надана за заявою позивачки на підставі наказу №30 від 08 червня 2022 року. Будь-яких доказів того, що вказану заяву позивачка написала без свого волевиявлення матеріали справи не містять. Також вказується, що позивачка подала саме заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати, при цьому заяв про відпустку за власний рахунок, як це вказано у позові, вона не подавала, про що їй було повідомлено у відповіді на її звернення щодо відкликання такої заяви.
		У судовому засіданні позивачка та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Представник позивачки зазначив, що заяву про надання відпустки позивачка писала під диктовку, згодом вона подала заяву про відкликання заяви про надання відпустки. Вказав, що було скорочено дві посади чергових по гуртожитку, при цьому ще одна посада залишилася, чому було надано перевагу іншій особі, а не позивачці йому не відомо, також звільнення позивачки відбулося під час її перебування у відпустці, яка на день звільнення не закінчилася, з відпустки позивачку не відкликали, що є порушенням законодавства. Позивачка пояснила, що заяву про надання відпустки вона писала під диктовку, оскільки думала, що якщо наберуть студентів, то вона буде й далі працювати, про це казала їй бухгалтер. Попередження про звільнення їй вручали, але вона відмовилася його отримувати,оскільки вважала звільнення незаконним. Саме звільнення відбулося під час її перебування у відпустці без збереження заробітної плати і з цієї відпустки її не відкликали.
		Представники відповідача у судовому засіданні висловилися проти задоволення позову, при цьому пояснили, що гуртожиток медичного коледжу зазнав пошкоджень в результаті вибуху, було вибито шибки, що унеможливило проживання в ньому студентів, у зв`язку з чим було прийнято рішення про скорочення чисельності працівників гуртожитку. Процедура скорочення була дотримана, зокрема працівників, які підлягали скороченню, в тому числі й позивачку, було попереджено про звільнення. З позивачкою було проведено розрахунок. Стосовно заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, то її позивачка писала власноручно, жодного тиску на неї не чинилося. На підставі заяви видавався наказ про надання відпустки до закінчення воєнного стану. На час звільнення позивачки вакантних посад в коледжі не було. Ще 03 червня 2022 року було створено комісію, яка вирішила питання щодо переважного права одного з чергових по гуртожитку на залишення на посаді, виходячи з продуктивності праці та кваліфікації працівників. Даною комісією було рекомендовано залишити на посаді ОСОБА_3 , як такої, що має вищий рівень продуктивності праці порівняно з позивачкою та ще одним працівником. Стосовно звільнення позивачки під час її перебування у відпустці представник зазначив, що на його думку законодавством допускається таке звільнення без відкликання працівника з відпустки.
		Заяви та клопотання учасників справи
		Представником позивачки було заявлено два клопотання про витребування доказів, одне з яких було задоволено, а в задоволенні іншого відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю. Також заявлено клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_4 , яке судом було задоволено.
		Представником відповідача було подано відзив на позов.
		       Інших заяв та клопотань від сторін у справі не надходило.
		Процесуальні дії у справі
		Ухвалою від 30 вересня 2022 року судом вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов та заперечення, а позивачці, у разі подання відповідачем відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.
		Ухвалою від 01 листопада 2022 року за клопотанням представника позивача у відповідача витребувано ряд доказів.
		2. Мотивувальна частина
		Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
		       Заслухавши вступне слово сторін у справі, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
		Як встановлено, позивачка працювала в КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» з 02 серпня 2004 року. З 15 вересня 2012 року вона була переведена на посаду чергової по гуртожитку (а.с. 8).
		Станом на 01 січня 2022 року згідно штатного розпису в КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» було 3,25 посади чергового по гуртожитку (а.с. 41), які обіймали позивачка, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 77).
		12 травня 2022 року приміщення гуртожитку КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» внаслідок авіаудару зазнало пошкоджень, що з урахування бойових дій на території України призвело до зниження попиту серед студентів на проживання у гуртожитку та зумовило необхідність внесення змін до організації виробництва і праці, а саме припинення утримання гуртожитку в обсязі, що був до початку війни, та скорочення штату працівників, задіяних в утримані гуртожитку (а.с. 75).
		03 червня 2022 року Управління охорони здоров`я Чернігівської ОДА погоджено зміни до штатного розписуКЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж», зокрема й скорочення з 01 вересня 2022 року 2,25 посади чергового по гуртожитку (а.с.42). 
		Того ж дня розпорядженням в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» було створено комісію для визначення переважного права на залишення на роботі працівників, які обіймають посади чергового по гуртожитку, у зв`язку із скороченням (а.с. 78).
		06 червня 2022 року вказана комісія на своєму засіданні ухвалила рекомендувати в.о. директора Никифоренко Т.В. визначити переважне право по залишенню на роботі чергової по гуртожитку ОСОБА_3 у зв`язку з вищим рівнем продуктивності праці ніж у ОСОБА_1 , тобто позивачки, та ОСОБА_4 (а.с. 79-95).
		07 червня 2022 року наказом в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» №52 було внесено зміни до штатного розпису, скорочено по спеціальному фонду до 01 вересня 2022 року ряд посад, зокрема 2,25 посади чергового по гуртожитку (а.с.39-40).
		Того ж дня позивачці було надано попередження про звільнення у зв`язку із скороченням посади чергової по гуртожитку (а.с. 44), від отримання якого вона відмовилася, що підтверджується актом про відмову (а.с. 45). У зв`язку з відмовою від отримання попередження, воно було надіслано на адресу позивачки поштовим відправленням (а.с. 46).
		08 червня 2022 року позивачка подала на ім`я в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 08 червня 2022 року на весь період дії воєнного стану до його скасування (а.с. 35).
		З пояснень позивачки вбачається, що дану заяву вона написала сподіваючись на те, що в подальшому вона залишиться працювати в гуртожитку, сам текст заяви їй диктували в бухгалтерії (а.с. 35).
		Наказом в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» №30 від 08 червня 2022 року позивачці було надано відпустку без збереження заробітної плати з 08 червня 2022 року на весь період дії воєнного стану в Україні до його скасування (а.с. 36).
		28 червня 2022 року позивачка та ОСОБА_4 подали на ім`я в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» заяву в якій просили вважати їхні заяви про відпустку за свій рахунок відкликаними (а.с. 37).
		У відповідь на вказану заяву їм 11 липня 2022 року було повідомлено, що заяви останніх про надання відпустки за свій рахунок в навчальному закладі не зареєстровані (а.с.38).
		З пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, вбачається, що позивачка та ОСОБА_4 подавали саме заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, а не заяви про надання відпустки за свій рахунок, у зв`язку з чим їм і було надано вказану вище відповідь.
		29 серпня 2022 року позивачку було повідомлено телефоном про необхідність з`явитися 31 серпня 2022 року о 09 год. 00 хв. до коледжу для ознайомлення та отримання документів про звільнення, про що складено відповідний акт (а.с. 47).
		31 серпня 2022 року наказом в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж»№18 позивачку було звільнено з посади чергової по гуртожитку у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, бухгалтерії доручено провести розрахунок з позивачкою , виплативши їй вихідну допомогу та грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку (а.с. 7).
		З пояснень позивачки та представників відповідача вбачається, що на день звільнення позивачка перебувала у відпустці без збереження заробітної плати і з цієї відпустки перед звільненням її не відкликали.
		31 серпня 2022 року позивачка до КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» не з`явилася, що підтверджується актом (а.с. 48), у зв`язку з цим на її адресу засобами поштового зв`язку з описом вкладеного було надіслано повідомлення про звільнення разом з відповідним наказом (а.с. 49-54).
		02 вересня 2022 року позивачка з`явилася до КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж», але від ознайомлення з наказом про звільнення відмовилася, що підтверджується відповідним актом (а.с. 55).
		09 вересня 2022 року відповідно до платіжного доручення №479 на ім`я позивачки було перераховано кошти у сумі 7 357 грн. 73 коп. в якості вихідної допомоги та грошової компенсації, належних при звільненні (а.с. 56-57).
		Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 дала показання про те, що вони з позивачкою дійсно писали заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, коли їх викликали до бухгалтерії навчального медичного коледжу, при цьому бухгалтер сказала, що якщо наберуть студентів, то їх звільняти не будуть. 28-29 серпня 2022 року їй повідомили про необхідність прибути до коледжу у зв`язку із запланованим звільненням та отримати трудову книжку. Вона прибула у визначений день до коледжу, де її ознайомили із наказом про звільнення та віддали трудову книжку. При цьому з відпустки її ніхто не відкликав. У гуртожитку на посаді чергового залишилася працювати ОСОБА_3 але чому їй було надано перевагу вона не знає.
		Вирішуючи питання щодо позовної вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 08 червня по 31 серпня 2022 року, суд враховує наступне.
		Так, частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» визначено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
		При цьому, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України 573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15 серпня 2022 року, воєнний стан в черговий раз продовжено з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ (далі Закон України №2136-ІХ), який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон України №2136-ІХ).
		Частиною третьою статті 12 Закону України №2136-ІХ визначено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
		       Зі змісту наведених вище положень законодавства вбачається, що з 24 березня 2022 року роботодавець має право до закінчення дії воєнного стану надавати працівнику за його заявою відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, що визначений Законом України «Про відпустки».
		       У ході судового розгляду встановлено, що 08 червня 2022 року позивачка подала на ім`я в.о. директора КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 08 червня 2022 року на весь період дії воєнного стану до його скасування, на підставі якої було видано наказ №30 від 08 червня 2022 року про надання позивачці такої відпустки. 
		       При цьому будь-яких доказів примусу чи неправомірного впливу на позивачку з метою змусити останньою подати відповідну заяву про надання вказаної відпустки в ході судового розгляду надано не було, а обіцянка останній залишити її на роботі, якщо до медичного коледжу вступить необхідна кількість студентів, сама по собі не може бути розцінена як примус до написання такої заяви.
		       З цих підстав суд приходить до висновку, що надання позивачці за її заявою відпустки без збереження заробітної плати з 08 червня 2022 року на весь період дії воєнного стану в України до його скасування здійснена у відповідності до чинного законодавства і не може розцінюватися як відсторонення від роботи, на що вказують позивачка та її представник. У зв`язку цим підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати відсутні, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		       Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про поновлення позивачки на роботі суд зазначає наступне.
		       Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Частиною першою статті 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		Згідно частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		Водночас, статтею 5 Закону України №2136-ІХ, норми визначають особливості трудових відносин у період дії воєнного стану, визначено, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
		Аналіз наведених вище положень трудового законодавства свідчить, що у період дії воєнного стану в Україні працівник може бути звільнений під час його перебування у відпустці, при цьому датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення відпустки.
		У ході судового розгляду встановлено, що відповідачем було прийнято рішення про скорочення 2,25 посад чергового по гуртожитку, одну з яких обіймала позивачка. У зв`язку з цим проведено оцінку працівників, які обіймали відповідні посади, на предмет продуктивності їхньої праці відповідно до вимог статті 42 КЗпП України та вирішено звільнити позивачу і ОСОБА_4 , залишивши на роботі працівника ОСОБА_3 , як таку, що має вищу продуктивність праці. При прийняте рішення і майбутнє скорочення позивачка була попереджена належним чином.
		При цьому з 08 червня 2022 року за заявою позивачки останній було надано відпустку без збереження заробітної плати на весь період дії воєнного стану в Україні до його скасування, який безперервно діяв на території України з 24 лютого 2022 року і продовжує діяти на час розгляду справи судом.
		31 серпня 2022 року відповідачем видано наказ про звільнення позивачки з посади чергового по гуртожитку з 31 серпня 2022 року. Водночас, на день звільнення позивачка продовжувала перебувати у відпустці без збереження заробітної плати, яка не закінчилася і з якої вона не відкликалася.
		Це у свою чергу свідчить, що звільнення позивачки було здійснене з порушенням вимог статті 5 Закону України №2136-ІХ, відповідно до яких датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення відпустки. Отже, таке звільнення є незаконним.
		Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду обставини справи суд приходить до висновку про необхідність поновити позивачку на посаді чергового по гуртожитку Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради з 31 серпня 2022 року. Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Судові витрати        
		Позивачку за законом звільнено від сплати судового збору за поданим позовом, що містить дві позовні вимоги, зокрема одну вимогу немайнового характеру - про поновлення на роботі, та одну вимогу майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді чергового по гуртожитку Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради з 31 серпня 2022 року.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді чергового по гуртожитку Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради.
		Стягнути з Комунального закладу «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Комунальний заклад «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» Чернігівської обласної ради, ЄДРПОУ 02011735, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Губернська, 29.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 В.В. Чепурко
		 
		 
		 
		Повне рішення складено 11 листопада 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...