Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/13194/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2022. Зареєстровано: 15.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.
Дата набрання законної сили: 22.03.2023
Результат оскарження 22.03.2023 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/420/14077/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/13194/22 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 листопада 2022 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Овідіопольської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Овідіопольської селищної ради від 14.05.2021 № 291-VIII «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га».
		В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначив, що рішенням Овідіопольської селищної ради від 14.05.2021 № 291-VIII ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за його клопотанням від 19.01.2017 № В-020-42. Також 02.09.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Рокитнівському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Ничипоруком В.В. внесено до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 5123755100:02:001:1338, що розташована на території смт. Овідіополь Овідіопольського (наразі Одеський) району. Підставою для здійснення реєстрації земельної ділянки став проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ПП «Примула-Р» на виконання договору від 28.05.2021 № 65. Прокуратура Одеської області вважає рішення Овідіопольської селищної ради від 14.05.2021 № 291-VIII «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га» неправомірним та підлягаючим скасуванню, оскільки останнє суперечить вимогам п. «г» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону археологічної спадщини», так як вказана земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення. Така приналежність підтверджується інформацією Овідіопольської селищної ради від 04.02.2022 № 02-06/120/247/210, відповідно до якої земельна ділянка площею 2 га із кадастровим номером 5123755100:02:001:1338, що знаходиться на території Овідіопольської селищної ради, розташована у межах пам`ятки археології національного значення та охоронної зони пам`ятки культурної спадщини місцевого значення. Овідіопольська селищна рада не є розпорядником вказаної земельної ділянки, оскільки остання, в силу закону, є земельною ділянкою виключно державної власності. Крім того, відповідно до листа Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 18.02.2022 №475/10/01-13/2-22/1229 (що надійшов до Одеської обласної прокуратури 15.04.2022 за №12960-22), на території земельної ділянки з номером 5123755100:02:001:1338 розташовані: об`єкт культурної спадщини національного значення «Городище», занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 (охоронний номер 150019-н), охоронна зона на пам`ятки історії місцевого значення - Аджидерська фортеця (залишки бастіону та рову), побудована ОСОБА_2 у 1793 році, прийнята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 25.12.1984 № 652 як пам`ятка місцевого значення, а також курганний насип - місце стародавнього поховання. В свою чергу, у приватній власності не можуть перебувати землі під об`єктами історико-культурного призначення (об`єктами культурної спадщини), а у комунальній власності ще й не можуть перебувати землі, на яких розташовані пам`ятки археології (крім полів давніх битв). Відтак, розпорядником спірної земельної ділянки є саме держава в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації, а не орган місцевого самоврядування  Овідіопольська селищна рада, якою в порушення вимог законодавства, із перевищенням повноважень прийнято спірне рішення. При цьому, Овідіопольська селищна рада погоджується з позицією прокурора щодо незаконності власного рішення від 14.05.2021 за № 291-VIII та констатує, що останнє прийнято на виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі № 420/227/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. 
		Ухвалою судді від 26.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		13.10.2022 до суду від Овідіопольської селищної ради надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнав та не заперечує проти задоволення позову. Так, відповідач погоджується із зауваженням Одеської обласної прокуратури щодо неможливості відведення у приватну власність земельної ділянки історико-культурного призначення, оскільки це може порушити інтереси держави, як розпорядника земельних ділянок відповідної категорії. Відповідач зазначає, що оскільки відповідна документація була затверджена Овідідопольською селищною радою 14.05.2021, а клопотання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах охоронних зон пам`яток культурної спадщини гр. ОСОБА_1 надав ще 19.07.2017, очевидно, що на час подання відповідного клопотання селищна рада не володіла достатніми доказами для визначення меж вказаних пам`яток та їх охоронних зон. Лише листом від 20.07.21 № 01-13/3360 Департамент культури, національностей релігій та охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації підтвердив, що ділянка, яка відводиться ОСОБА_1 , знаходиться в охоронній зоні пам`ятки археології національного значення  Городіще Овідідополь та повідомив Овідіопольську селищну раду, що відповідно до діючого законодавства Департамент не має повноважень щодо розгляду та погодження документації із землеустрою, пов`язаного з територією пам`яток національного значення та їх охоронних зон, оскільки це відноситься до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України. Використання спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не передбачено. Крім того, при прийнятті рішення місцезнаходження бажаної до відведення земельної ділянки визначалося як орієноване, відповідно до наданих графічних матеріалів, в свою чергу, саме проект землеустрою, під час складання якого відбувається формування земельної ділянки, визначає її точне місцезнаходження та відповідність бажаному місцю розташування. Наразі наявний розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності ОСОБА_1 , до якого входить перелік обмежень у використанні земельної ділянки, містить інформацію про охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини, яка становить 1,6708 га. Вказана інформація не могла бути відома Овідіопольській селищній раді на етапі надання дозволу на розробку проекту землеустрою. 
		Ухвалою суду від 19.10.2022 в задоволенні клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено.
		01.11.2022 до суду від представника третьої особи Видри О.Г. надійшли пояснення щодо адміністративного позову, згідно з якими останній є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Так, ОСОБА_1 при поданні до селищної ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було дотримано вимоги ч. 6 ст. 118 ЗК України. Відповідно до чинного на час подання клопотання законодавства, ОСОБА_1 виконано усі необхідні та визначені законом дії і надано усі необхідні документи для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, відтак Овідіопольська селищна рада була зобов`язана надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Також вбачається з розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 14.09.2011 № 971 «Про погодження переліків земельних ділянок, які залишаються в державній, та тих, які передаються до земель комунальної власності територіальної громади смт. Овідіополь на території Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (в межах населених пунктів), з урахуванням змін, внесених розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 12.01.2012 № 34 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.09.2011 № 971» земельна ділянка в межах якої ОСОБА_1 подано клопотання, передана у власність територіальної громади смт. Овідіополь за цільовим призначенням  ведення товарного с/г виробництва в категорії  землі с/г призначення. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 і було подано в порядку ст. 118 ЗК України i заяву на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки станом на момент подання даної заяви жодної доступної та коректної інформації про те, що земельна ділянка, щодо якої подано заяву на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не відноситься до земель сільськогосподарського призначення не існувало (така інформація була відсутня). Більше того, відповідно до Схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Овідіопольського району Одеської області (оригінал якої наявний у Державному фонді документації із землеустрою за номером 2009 РФ 080ДОВ000001 Дф-7184), матеріали якої досліджувалися у справі № 420/227/20, не містилось жодних обмежень щодо використання запитуваної земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, а й прямо передбачалась така можливість (складові наданої схеми прямо відносять таку ділянку, як до земель сільськогосподарського призначення, так i до земель придатних та необхідних та сільськогосподарського використання). Земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га станом на момент подання заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, винесення рішення суду та його виконання на той час землевпорядної та іншої документації та інформації - перебувала у складі земель сільськогосподарського призначення, не наданої у власність та користування у межах населеного пункту Овідіополь, тому рішення Овідіопольської селищної ради прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним на той час законодавством, тобто мала підстави, повноваження та обов`язок надавати дозвіл на розроблення проектів землеустрою на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. На момент подання ОСОБА_1 заяви про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття судом рішення у справі № 420/227/20 наявна документація не містила чіткого визначення розташування пам`яток, зазначених прокурором, а з наданого Овідіопольською селищною радою Охоронного договору на комплекс пам`яток культурної спадщини від 02 грудня 2007 року вбачається, що точне місцезнаходження пам`яток або визначених зон їх охорони неможливо. Більше того, з наданих прокурором додатків до листа Департаменту культури. національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини від 18 лютого 2022 року за № 475/10/01-13/2-22/1229 (аерофотозйомка ТОВ «Наша Батьківщина»), які наявні у представника третьої особи, вбачається, що межі пам`яток археології та границі охоронних зон пам`яток визначені за результатами археологічних досліджень 2021 року (серпень, вересень), у той час, як оскаржуване рішення було прийняте 14 травня 2021 року, тобто за чотири місяці до зазначених археологічних досліджень. Надані прокурором та відповідачем фрагменти з ІАОП смт. Овідіополь сформовані самим відповідачем, який, як видно по суті справи, зацікавлений у скасуванні рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, без надання повних матеріалів АОП, якi вiдповiдно до п. 4.2. ДБН Б.2.2-3:2012 «Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту», затв. Наказом Мінрегіону України від 12 березня 2012 року № 106. складають з графічної та текстової частини, які розглядаються у взаємозв`язку. Вказані викопіювання ґрунтуються на проекті землеустрою та межах зареєстрованої у ДЗК земельної ділянки з кадастровим номером 5123755100:02:001:1338, тобто на подіях, що не передували оскаржуваному рішенню та не мали місця на момент прийняття рішення суду, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення ради, а відбулися вже після затвердження наданих документів та проведення археологічних досліджень у серпні-вересні 2021 року.
		11.11.2022 до суду від Одеської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення, згідно з якими факт розташування спірної земельної ділянки у межах пам`яток культурної спадини національного та місцевого значення, належність земельної ділянки виключно до земель державної власності, а також відсутність правових підстав для передання вказаної земельної ділянки Овідіопольською селищною радою, яка, як орган місцевого самоврядування, не досліджувався судами під час розгляду справ за позовами ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради. У зв`язку із цим, а також тим, що підставою для відмови Оівідіопольської селищної ради у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не стало обґрунтування належності спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення державної власності, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу є підставою для відмови у наданні такого дозволу, П`ятим апеляційним адміністративним судом і прийнято постанову, якою зобов`язано Овідіопольську селищну раду прийняти рішення про його надання. Водночас, рішенням суду, в даному випадку постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду не зобов`язано Овідіопольську селищну раду порушувати вимоги Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування», а також Закону України «Про охорону культурної спадщини». Підставою для звернення прокурором до суду став саме факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки, що належить виключно державі, а не територіальній громаді, має обмежений режим оборотоздатності та не може, в силу закону, бути передана у приватну власність.
		Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що 19 січня 2017 року ОСОБА_1 , як учасник бойових дій подав клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка була зареєстрована за № В-020-42.
		25 січня 2017 року відбулося засідання постійної комісії з питань земельних відносин, адміністративно-територіального устрою та охорони навколишнього природного середовища Овідіопольської селищної ради, про що свідчить протокол засідання даної комісії від 25 січня 2017 року № 32, згідно якого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства «з огляду на ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Рішення Овідіопольської селищної ради народних депутатів Овідіопольського району Одеської області від 17 жовтня 1996 року № 57 «Про затвердження генерального плану розміщення будівництва в смт. Овідіополь», Рішення XXVI сесії V скликання Овідіопольської селищної Овідіопольського району Одеської області від 25 липня 2008 року № 968-V «Про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення котеджної забудови в АДРЕСА_1 , житловий масив «Козацьке поле», Рішення XXX сесії VI скликання Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 19 березня 2013 року № 801-VI «Про актуалізацію існуючої містобудівної документації», Рекомендацій постійної комісії з питань земельних відносин, адміністративно-територіального устрою та охорони навколишнього природного середовища.
		01 лютого 2017 року відбулася сесія Овідіопольської селищної ради, на якій прийнято рішення № 360-VІІ «Про розгляд заяв громадян щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» згідно якого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
		20 квітня 2017 року вважаючи вказане рішення протиправним в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивач звернувся до суду (справа № 509/1350/17).
		22 серпня 2018 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Овідіопольської селищної ради від 01 лютого 2017 року № 360-VІІ в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов`язано Овідіопольську селищну раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га згідно його клопотання від 19 січня 2017 року за № В-020-42.
		22 січня 2019 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Овідіопольського районного суду в частині зобов`язання Овідіопольської селищної ради надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки скасовано та прийнято нову постанову, якою зобов`язано селищну раду повторно розглянути заяву позивача від 19 січня 2017 року за № В-020-42.
		26 лютого 2019 року відбулося засідання постійної комісії із земельних відносин, адміністративно-територіального устрою та охорони навколишнього природного середовища Овідіопольської селищної ради, про що свідчить протокол засідання даної комісії, згідно якого комісія повторно винесла на розгляд сесії Овідіопольської селищної ради заяву ОСОБА_1 від 19.01.2017р. за № В-020-42.
		06 березня 2019 року Овідіопольською селищною радою прийнято рішення № 1014-VІІ «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», яким селищна рада відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
		Крім цього, спірна земельна ділянка, перебувала в оренді у гр. ОСОБА_3 для ведення товарною сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 512355100:02:001:0260).
		Після закінчення терміну дії договору оренди (03.07.2007 року) до 31.12.2012 року поновлення або продовження вказаного договору не відбулося, у зв`язку з чим, відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 512355100:02:001:0260 не є складовою Державного реєстру земель та не підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру згідно вимог пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр».
		Відповідно до державної статистичної звітності станом на 30.01.2020 року про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями вищевказана земельна ділянка обліковується у рядку « 96» - землі, не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів. Категорія земель та цільове призначення цієї земельної ділянки не визначені.
		Селищною радою рішення щодо визначення категорії земель та цільового призначення земельної ділянки орієнтовною площею 32 га, що розташована в АДРЕСА_1 (житловий масив «Козацьке поле»), не приймалося.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року по справі № 420/227/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою - відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка на яку претендує позивач не має належним чином встановленої категорії, що унеможливлює вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
		Рішенням П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
		визнано протиправним та скасувати рішення Овідіопольської селищної ради від 06 березня 2019 року № 1014-VІІ «Про розгляд заяви громадянина України ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»;
		зобов`язано Овідіопольську селищну раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га згідно його клопотання від 19 січня 2017 року за № В-020-42.
		Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в спірних правовідносинах вирішується питання саме про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання якого не призводить до автоматичного виділення земельної ділянки особі, та є лише однією зі стадій реалізації особою права на отримання земельної ділянки у власність.
		Крім цього, колегія суддів критично поставилася до посилань представника відповідача, визначених у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що відсутні дані державного земельного кадастру, які б визначали запитувану земельну ділянку як віднесену до категорії сільськогосподарського призначення, а також того, що відповідного рішення сільською радою з цього приводу не приймалось, оскільки: по-перше, така підстава не визначена ст.118 ЗК України; по-друге, вказана підстава не визначена селищною радою в оскаржуваному рішенні як підстава для відмови (оскаржуване рішення посилається на розроблений план зонування, тоді як у відзиві представник акцентує увагу на невизначеності саме категорії земельної ділянки). 
		Вказане, на переконання суду, свідчило про протиправність рішення Овідіопольської селищної ради від 06 березня 2019 року № 1014-VІІ «Про розгляд заяви громадянина України ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства».
		За результатом розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави, визначені селищною радою в оскаржуваному рішенні, для відмови у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою, не відповідають законодавству, а інші підстави визначені не були. 
		Крім цього, клопотання позивача про надання дозволу на розробку проектів землеустрою розглядалось відповідачем двічі, зокрема, востаннє на виконання рішення суду повторно розглянути таке клопотання. 
		Також, оскільки відмова у наданні скаржнику дозволу на розробку проекту землеустрою з формальних підстав була повторною і визнана незаконною у судовому порядку, може бути досить тривалою, на що вказувала протиправна поведінка відповідача, а також створює перешкоди у реалізації заявнику гарантованого йому законодавством права, то в даному випадку належним і ефективним способом захисту порушеного права судом було обрано є саме зобов`язання Овідіопольську селищну раду надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
		В подальшому, 14 травня 2021 року відбулася сесія Овідіопольської селищної ради, на якій на виконання рішення суду прийнято рішення за № 291-VII «Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га». 
		Крім цього, Овідіопольською селищною радою частково був виконаний обов`язок щодо сплати штрафів, які були накладені П`ятим апеляційним адміністративним судом в межах судового контролю за виконанням судового рішення. Так, на користь ОСОБА_1 було перераховано 7058,00 грн., 6231,41 грн., 45400,00 грн., 7788,59 грн., що підтверджуються копіями платіжних доручень.
		Відповідно до ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі № 420/227/20, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року виконана, Овідіопольською селищною радою частково сплачені штрафи, які були накладені П`ятим апеляційним адміністративним судом в межах судового контролю за виконанням судового рішення, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого документу по справі №420/227/20, а саме ухвал П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року, 03.03.2021 року, 22.04.2021 року в частинах стягнення штрафів до Державного бюджету України такими, що не підлягають виконанню, згідно положень частини 2 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України.
		02.09.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Рокитнівському районі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Ничипоруком В.В. внесено до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 2 га із кадастровим номером 5123755100:02:001:1338, що розташована на території смт. Овідіополь Овідіопольського (наразі Одеський) району. Підставою для здійснення реєстрації земельної ділянки став проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ПП «Примула-Р» на виконання договору від 28.05.2021 № 65.
		Крім того, згідно матеріалів справи, Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області рішенням від 28.10.2021 № 666-VIII відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. 
		В основу даного адміністративного позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Овідіопольської селищної ради покладено твердження про те, що на території земельної ділянки із кадастровим номером 5123755100:02:001:1338 розташовані: об`єкт культурної спадщини національного значення «Городище», занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 (охоронний номер 150019-Н), охоронна зона пам`ятки історії місцевогозначення Аджидерська фортеця (залишки бастіону та рову), побудована ОСОБА_2 1793 році, прийнята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 25.12.1984 № 652 як пам`ятка місцевого значення, а також курганний насип - місце стародавнього поховання, що вiдповiдно до вимог ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відноситься до археологічного об`єкту.
		Враховуючи зазначені обставини, наявність у Міністерства культури та інформаційної політики повноважень щодо захисту інтересів держави з питань додержання вимог законодавства під час використання земель історико-культурного призначення, на виконання вимог, передбачених ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Одеською обласною прокуратурою 06.06.2022 за №15/1/1-611вих-22 на адресу Міністерства скеровано повідомлення про виявлений за результатами вивчення стану законності факт порушення Овідіопольською селищною радою вимог законодавства під час прийняття спірного рішення.
		Водночас, Міністерством культури та інформаційної політики жодних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини, допущених Овідіопольською селищною радою, протягом розумного строку вжито не було, зі змісту інформації від 04.07.2022 за №06/18/550-22, наданої у відповідь на запит обласної прокуратури вбачається, що Міністерство обмежилось лише наданням iнформацiї про те, що запитів щодо інформації про режимоутворюючі об`єкти культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки із кадастровим номером 5123755100:02:001:1338 не надходило, інформація згідно електронної бази даних документообігу Міністерства про режимоутворюючі об`єкти культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки, розташованої на території Овідіопольської селищної ради Одеської області не надавалась.
		Одеська обласна прокуратура наголошує, що Міністерству культури та інформаційної політики України надано можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення, чого Міністерством протягом розумного строку з моменту виникнення порушення, а також повідомлення про виявлення відповідного порушення прокурором зроблено не було.
		Крім того, Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації повідомлено, що листом від 21.07.2021 за №01-13/3360 останнім Овідіопольська селищна рада повiдомлялась про те, що департамент не має повноважень щодо погодження землевпорядної документації, пов`язаної з територією пам`яток національного значення та їх охоронних зон.
		Окрім того, Одеською обласною прокуратурою 29.08.2022 за №15/1/1 1196 их-22 повторно повідомлено Одеську обласну державну (військову) адміністрацію про виявлені порушення вимог законодавства під час прийняття Овідіопольською селищною радою спірного рішення з метою надання вказаному органу державної влади можливості самостійно відреагувати та вжити заходи, спрямовані на усунення порушень інтересів держави.
		При цьому, з листа Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`ектів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 12.09.2022 за №1780/10/01-12/2-22, наданим у відповідь на повідомлення прокурора від 29.08.2022 за №15/1/1-1196вих-22, у зв`язку із відсутністю фінансування на судові витрати та обмеженими можливостями останній не звертався до суду із відповідним позовом.
		Враховуючи викладене, Одеською обласною державною адміністрацією, не зважаючи на повідомлення Одеської обласної прокуратури про факт прийняття Овідіопольською селищною радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки державної власності історико-культурного призначення жодних заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства не вжито, позовної заяви про визнання незаконним та скасування спірного рішення до суду не направлено.
		Таким чином, задля того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, Одеська обласна прокуратура звернулась із даним позовом також і в інтересах держави в особі Одеської обласної (військової) адміністрації, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Виконання судового рішення є безумовним обов`язком суб`єкта владних повноважень, якому воно адресовано. Відтак, рішення чи дії, ухвалені (вчинені) всупереч судового рішення, яке набрало законної сили, є протиправними. 
		Наведені в обґрунтування позову доводи не можуть бути підставою для переоцінки рішень (дій) суб`єкта владних повноважень, оскільки правомірність його рішень та дій оцінюється на час їх вчинення. Інший підхід призвів би до толерування невиконання судових рішень, які суб`єкт владних повноважень оскаржує, сподіваючись, що вони будуть скасовані. Це не узгоджується з вимогами ст. 129-1 Конституції України та де-факто звільняє суб`єкта владних повноважень, що діяв би всупереч судовому рішенню, від відповідальності за його невиконання.
		Судові рішення повинні виконуватися незалежно від того, чи мають сторони сумнів у їх законності. Законність судових рішень може ставитися під сумнів лише шляхом подання апеляційної чи касаційної скарги. Дії судді під час розгляду справи можуть бути предметом перевірки за відповідною дисциплінарної скаргою.
		Вказаний правовий висновок міститься у постанові КАС ВС від 04.11.2020 у справі №826/3525/17 (К/9901/60401/18).
		Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, суд визнає твердження позивача у позовній заяві про те, що рішення Овідіопольської селищної ради від 14.05.2021 № 291-VIII «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га» є неправомірним та підлягаючим скасуванню, оскільки останнє суперечить вимогам п. «г» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону археологічної спадщини», так як вказана земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, - неспроможними, оскільки це рішення прийнято 14 травня 2021 року на сесії Овідіопольської селищної ради на виконання рішення суду. 
		В подальшому обставини прийняття зазначеного рішення в аспекті достатності та повноти виконання судового рішення були предметом судового контролю П`ятого апеляційного адміністративного, за результатами якого суб`єкта владних повноважень - Овідіопольську селищну раду неодноразово було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання судового рішення. У підсумку такого судового контролю, відповідно до ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 по справі № 420/227/20, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року виконана.
		В даному випадку судом реалізована його контрольна судова функція (зовнішній позавідомчий контроль), яка покликана встановити відповідність дій та рішень суб`єкта владних повноважень певним принципам, стандартам, правилам поведінки. За змістом таке судове провадження є як передумовою, так і попередньою перевіркою наявних передбачених законодавством умов для подальшої реалізації органом дискреційного повноваження з надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. 
		Попередній (превентивний) судовий контроль має на меті перевірку умов для вчинення певних дій чи прийняття рішень до їх вчинення суб`єктом владних повноважень. В цьому випадку суд фактично виконує правоохоронну функцію, оскільки у разі відмови в задоволенні позову акти (дії або рішення), які були предметом судового розгляду, не будуть вчинені.
		При вирішенні даного адміністративного позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Овідіопольської селищної ради, судом не досліджується поведінка суб`єкта владних повноважень щодо видання спірного рішення на виконання судового рішення і суд не розглядає питання щодо того, чи були дотримані процедури формування земельної ділянки у порядку відведення земельної ділянки із земель державної / комунальної власності. При цьому при вирішенні даного спору, який стосується наявності правових та фактичних підстав для скасування спірного рішення, суд не може визначити, які ще заходи з боку суб`єкта владних повноважень можливі або вимагалися, з урахуванням предметом цього спору.
		Оскаржуване в даній справі рішення від 14.05.2021 № 291-VIII «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га» прийнято Овідіопольською селищною радою на виконання судового рішення у справі № 420/227/20, яке в силу вимог ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання. При цьому під час розгляду вказаної справи судом зроблено висновок про те, що відповідач протиправно повторно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, що свідчать про відсутність у відповідача наміру прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.
		З цих підстав суд не приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання суперечить ст. 129-1 Конституції України.
		Крім того, суд вважає слушними доводи 3-ої особи, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, створює наслідки лише для ОСОБА_1 та вичерпує свою дію подальшим прийняттям Овідіопольською селищною радою Одеського району Одеської області рішення від 28.10.2021 № 666-VIII щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
		Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
		Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
		В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
		Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
		Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
		Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19; ЄДРПОУ 43220275), Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ЄДРПОУ 00022585) до Овідіопольської селищної ради (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2а; ЄДРПОУ 04379172), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
		Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя І.В. Завальнюк
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...