Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/5107/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 14.11.2022. Зареєстровано: 15.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.
Дата набрання законної сили: 20.03.2025 (частково)
Результат оскарження 20.03.2025 Верховний Суд: скасовано судове рішення суду першої інстанції частково і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: П/520/5841/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 листопада 2022 р. №520/5107/22 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Волошина Д.А.,
		за участю секретаря судового засідання - Прокопенко Ю.А.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - Бут-Абдулаєвої Т.В.,
		представника відповідача - Борисевича Д.В.,
		представника третьої особи - не прибув,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа - Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
		У С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким попереджено начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців;
		- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII;
		- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 11 квітня 2022 року № 8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження», в частині встановлення винним начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у вчиненні ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні ним своїх посадових обов`язків, в недотриманні ним пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків;
		- визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1 »;
		- зобов`язати Державну податкову службу України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 02 березня 2022 року шляхом видачі відповідного наказу про таке поновлення на посаді. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Державної податкової служби України від 01 березня 2022 року №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» попереджено позивача про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців. Наказом Державної податкової служби України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII. Позивач зазначив, що вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що прийнято з порушенням його прав як державного службовця та за відсутності з його боку скоєння будь-якого дисциплінарного проступку, який може свідчити про невиконання або неналежне виконання позивачем службових обов`язків, порушення присяги та попередження про неповну службову відповідність займаній посаді. Окрім того, наказ Державної податкової служби України від 11 квітня 2022 року №8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження» також підлягає скасуванню в певній його частині щодо встановлення позивача винним у скоєнні дисциплінарного проступку, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні основних посадових обов`язків.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.08.2022 об 11:30 год.
		Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що оскільки у діях начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_2 комісією встановлено факти вчинення дисциплінарних проступків, відповідачем правомірно застосовані дисциплінарні стягнення до позивача. Вину державного службовця доведено в повному обсязі та підтверджено фактичними обставинами справи та матеріалами дисциплінарних проваджень, а відтак підстави для скасування оскаржуваних наказів Державної податкової служби України відсутні.
		Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що представник відповідача у відзиві зазначив, що Дисциплінарна комісія при розгляді матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання Дисциплінарної комісії від 07.04.2022 № 9) за якими потім було прийнято наказ Державної податкової служби України № 8-дс від 11.04.2022, з`ясувала, що начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_2 звільнено із займаної посади наказом Державної податкової служби від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», в зв`язку з чим Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати закрити таке провадження. Але всупереч вищезазначеному представником відповідача додатково до відзиву надано також інший наказ Державної податкової служби України № 2-о від 02 березня 2022 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » за підписом в.о. Голови Державної податкової служби України Тетяни Кірієнко, без будь-яких офіційних коментарів щодо законності і підстав прийняття такого наказу щодо державного службовця з боку суб`єкту призначення. За зазначених обставин суб`єктом призначення зазначається про наявність двох його окремих рішень, оформлених наказами про звільнення позивача з посади державної служби - начальника ГУ ДПС у Харківській області, а будь-яких письмових пояснень та доказів законного обґрунтування і підстав прийняття такого рішення суб`єктом призначення та його представником у відзиві не надано, з чого вбачається, що позивача його суб`єктом призначення було в один день двічі звільнено окремими рішеннями.
		Представник третьої особи надав до суду пояснення, в яких зазначив, що між сторонами у справі №520/5107/22 та Мінфіном у контексті позовних вимог не існує матеріально-правових відносин, оскільки Мінфін не бере участь у дисциплінарному провадженні стосовно позивача, у тому числі щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Так, предметом позовних вимог є визнання протиправними та скасування наказів ДПС України від 01 березня 2022 року № 4-дс, від 02 березня 2022 року № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», а також щодо наказу Державної податкової служби України від 11 квітня 2022 року № 8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження». Вказані накази прийняті стосовно ОСОБА_1 як начальника ГУ ДПС у Харківській області суб`єктом призначення - відповідачем.
		Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 31.10.2022 року.
		Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 розгляд справи був відкладений на 03.11.2022 у зв`язку з першою неявкою представників відповідача та третьої особи, останні в судове засідання не прибули через неможливість підключення до відеоконференції. Окрім того судом враховано, що перед початком судового засідання в країні тривала повітряна тривога, що могло вплинути на можливість прибуття сторін у судове засідання. 
		В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові та заявах про уточнення позовних вимог, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржувані накази є правомірними та прийнятими у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, підтримуючи доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
		Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
		Згідно з наказом Державної податкової служби України №1167-0 від 10 червня 2021 року «Про призначення ОСОБА_1 » позивач з 11 червня 2021 року був призначений на посаду начальника Головного управління ДПС у Харківській області як переможець конкурсу. 
		На підставі наказу ДПС від 25.01.2022 №52 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 18.01.2022 № 7-д(14) до доповідної записки Управління з питань запобігання та виявлення корупції від 17.01.2022 № 55/99-00-14-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України (далі - Дисциплінарна комісія) проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) Єфремова Артема.
		За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» робочою групою розпочато тематичну перевірку. У процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області Єфремовим Артемом стосовно членів робочої групи було вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_2 відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця. За результатами дослідження наявної інформації у дисциплінарній справі встановлено, що причинами й умовами, що призвели до вчинення начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_3 проступку, є недотримання ним особисто нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів ДПС у частині дотримання правил етичної поведінки державного службовця. Дисциплінарною комісією (протокол від 21.02.2022 №7) встановлено недотримання ОСОБА_3 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організації та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС, судових рішень та Правил.
		Наказом ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області Єфремова Артема дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІІ, оскільки у діях начальника ГУ ДПС у Харківській області Єфремова Артема встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону №889-VІІІ, що полягає у порушенні пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 889-VІІІ, пунктів 3.1, 3.4 Правил, пункту 2 розділу 11 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами), пункту 2 розділу 3 посадової інструкції, на підставі статей 65, 66 Закону № 889-VІІІ.
		На підставі наказу ДПС від 15.02.2022 № 128 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в. о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту відомчого контролю від 15.02.2022 №279/99-00-02-01-01-14, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що на виконання наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» (із змінами, внесеними наказами ДПС «Про внесення зміни до наказу ДПС від 10.01.2022 №9» від 18.01.2022 №36 та від 31.01.2022 №78) у період з 12.01.2022 по 04.02.2022 робочою групою у складі працівників ДПС та її територіальних органів проведено тематичну позапланову виїзну перевірку стану організації роботи Головного управління ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи. 
		За результатами тематичної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи складено акт від 04.02.2022 №210/99-00-02-01-01-14. 
		Проведеною перевіркою та аналізом наявної інформації відповідачем було встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу є незабезпечення начальником Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_3 належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків.
		Наказом ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VІІ.
		Наказом ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » на підставі наказу ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» припинено державну службу ОСОБА_1 , начальнику Головного управління ДПС у Харківській області, 02 березня 2022 року у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
		Позивач у позовній заяві зазначив, що з метою надання письмових пояснень та ознайомлень з матеріалами дисциплінарних проваджень та всіх відкритих дисциплінарних справ щодо нього, з ДПС України була узгоджена дата 01 березня 2022 року на яку ОСОБА_1 повинен був прибути до міста Києва в ДПС України разом зі своїм представником. 24 лютого 2022 року на всій території України було введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який діє станом і на теперішній час.
		Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» було запроваджено простій, як такий що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.
		На підставі наказу ДПС від 11.02.2022 №122 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в. о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 15.02.2022 №279/99-00-02-01-01-14 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України (далі - Дисциплінарна комісія) проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема, який очолював ГУ ДПС у Харківській області (далі  ГУ ДПС у Харківській області), за вчинення ним дисциплінарного проступку.
		За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами) ГУ ДПС у Харківській області здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконанням службових, посадових обов`язків в ГУ ДПС у Харківській області та підтверджує статус податкового резидента України. Дисциплінарною комісією встановлено не дотримання ОСОБА_3 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організація та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС. У ході розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_2 , Департаментом персоналу повідомлено Дисциплінарну комісію про звільнення начальника ГУ ДПС у Харківській області із займаної посади наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладання дисциплінарного провадження». У зв`язку з цим, Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати на підставі статей 65 та 77 Закону закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема.
		На підставі подання Дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 ДПС видано наказ від 11.04.2022 № 8-дс, яким закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема у зв`язку із звільненням з займаної посади.
		Представником позивача 20.06.2022 до ДПС України зроблено адвокатський запит №17-ЄАО з проханням повідомити про стан розгляду дисциплінарних справ. 
		На цей запит 27.06.2022 отримано відповідь від ДПС України від 24.06.2022 №6083/6/99-00-11-02-02-06 та надані оскаржувані накази ДПС України за результатами розгляду дисциплінарних справ та здійснених дисциплінарних проваджень щодо ОСОБА_1 .
		Позивач, вважаючи оскаржувані накази Державної податкової служби України протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ)
		Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
		Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:
		1) порушення Присяги державного службовця;
		2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
		3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
		4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
		5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
		6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
		7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
		8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
		9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
		10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
		11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
		12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
		13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
		14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
		15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
		Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
		Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
		За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
		Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
		Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
		Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
		За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
		Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
		Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
		Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
		Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
		Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
		Вказана процедура є обов`язковою, а вказаний у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
		Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В».
		Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
		Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
		У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
		У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.
		Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
		У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
		Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
		Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
		Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
		Щодо позовних вимог про скасування наказів відповідача від 01 березня 2022 року №4-дс та від 02 березня 2022 року №5-дс суд зазначає наступне.
		У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.
		Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
		В матеріалах справи міститься лист Голови дисциплінарної комісії № 2780/7/99-00-02-01-03-ДК від 15.02.2022, яким запрошено ОСОБА_2 на чергове засідання Комісії на 21 лютого 2022 року о 14 годині за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, каб. 1151. Докази доведення до відома такого документу державному службовцю в матеріалах дисциплінарної справи відсутні. 
		З пояснень позивача зазначено, що такий лист Голови дисциплінарної комісії до його відома встановленим порядком не доводився, тому що станом на 15 лютого 2022 року його було відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження. 
		Листами від 16.02.2022 №2817/7/99-00-14-02-07-ДК та від 16.02.2022 №2820/7/99-00-14-02-07-ДК, які направлені за юридичною адресою ГУ ДПС у Харківській області, відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про відкриті дисциплінарні провадження та зазначено прохання забезпечити надання особистих пояснень щодо обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарних проваджень не пізніше 17.02.2022.
		Листом від 17.02.2022 №1371/8/20-40-00 ГУ ДПС у Харківській області повідомило відповідача, що для отримання інформації та будь-яких пояснень від державного службовця ОСОБА_1 пропонуємо звернутись до нього безпосередньо та у встановленому законодавством порядку.
		Листом від 23.02.2022 №1567/8/20-40-01-01-08 ГУ ДПС в Харківській області повідомило Голову Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України ОСОБА_4 про направлення копій листів ДПС України про надання позивачем в.о. Голови ДПС (суб`єкту призначення) пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку від 22.02.2022 №3230/7/99-00-02-01-03-ДК та від 22.02.2022 №3211/7/99-00-02-01-03-ДК начальнику ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_5 з листом ГУ ДПС від 22.02.2022 №995/Е/20-40-00, що підтверджено наданими копіями опису вкладення в листи та квитанціями поштової служби про відправку 22.02.2022.
		Отже, позивач не мав змоги надати пояснення до 17.02.2022, оскільки відповідачем зазначені листи не були направленні безпосередньо позивачу та лише 22.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області ОСОБА_1 були направлені зазначені листи. Отже дисциплінарна комісія на момент проведення засідання була обізнана, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення засідання та не мав можливості скористатись правом подати свої пояснення щодо обставин дисциплінарного провадження. 
		Позивач у позовній заяві зазначив, що з метою надання письмових пояснень та ознайомлень з матеріалами дисциплінарних проваджень та всіх відкритих дисциплінарних справ щодо нього, з ДПС України була узгоджена дата 01 березня 2022 року, на яку ОСОБА_1 повинен був прибути до міста Києва в ДПС України разом зі своїм представником. 
		24 лютого 2022 року на всій території України строком на 30 діб було введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» було запроваджено простій, як такий що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.
		Загальновідомим є той факт, що на території міста Харкова та Харківської області на той час тривали активні бойові дії, місто піддавалось значних ворожих обстрілів від артилерійського до ракетного, здійснювалось бомбардування ворожою авіацією. 
		Поряд із цим, відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів 01.03.2022 та 02.03.2022 не було враховано обставин введення правового режиму воєнного стану, фактичної ситуації в м. Харкові в період з 24.02.2022 до моменту винесення оскаржуваних наказів та технічної можливості прибуття ОСОБА_1 до відповідача для дачі пояснень.
		Суд зазначає, що Державною податковою службою України було порушено процедуру проведення дисциплінарних проваджень в частині забезпечення права особи надати свої пояснення та прийняти участь в засіданнях в межах дисциплінарного провадження, дані обставини не можуть визнаватися судом як забезпечення відповідачем дотримання та виконання всіх етапів процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що однозначно свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .
		Порушення процедури проведення дисциплінарних проваджень, що призвело до позбавлення особи прийняти участь в них та надати свої пояснення по суті виявлених порушень, свідчить про порушення основних засад визначених ст. 2 КАС України. Аналогічний правовий висновок викладався Верховним Судом, у постановах від 04.09.2022 у справі №826/6165/17, від 28.04.2020 року у справі №822/46/18.
		У наказі ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» зазначено, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» робочою групою розпочато тематичну перевірку. У процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_3 стосовно членів робочої групи було вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_2 відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця.
		В судовому засіданні позивач факт висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи, заперечував. 
		Матеріали дисциплінарного провадження не містять достатніх доказів, щоб стверджувати, що позивачем не дотримано нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів ДПС у частині дотримання правил етичної поведінки державного службовця. Як зазначив позивач у позовній заяві, на нараді 14.01.2022 були присутні також заступник начальника ГУ ДПС у Харківський області - Рябець А.В., заступник начальника ГУ ДПС у Харківський області - Сагайдак І.А., заступник начальника ГУ ДПС у Харківській - Катеринська Л.Б., в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Харківській - Огієнко Є.М. та за результатами такої наради жодних питань та нарікань з боку представників робочої групи ДПС України не надходило.
		Окрім того, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази того, що вказані особи були опитані та надали пояснення щодо висловлювань позивача під час зазначеної наради, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, чому в межах дисциплінарного провадження такі пояснення не відбирались. 
		У наказі ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» зазначено, що за результатами проведеної перевірки, що завершилася складанням акту про результати тематичної позапланової перевірки ГУ ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи від 04.02.2022 №210/99-00-02-01-01-14, та аналізу наявної інформації причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу встановлено незабезпечення начальником Головного управління ДПС у Харківській області Єфремовим Артемом належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних негативних наслідків.
		Проте судом встановлено, що за результатами роботи за 2021 рік на посаді позивач пройшов оцінювання своєї діяльності на «відмінно», що було затверджено з боку Державної податкової служби України. (а.с. 219-226 т. 1) Така оцінка ефективності свідчить про виконання з боку позивача поставлених керівництвом завдань та є результатом виконання своїх службових обов`язків в повному обсязі. Таке оцінювання з боку суб`єкту призначення позивача, як якості виконання його безпосередніх обов`язків на такій посаді, не скасовувались (не відзивались) та будь-яким іншим порядком під сумнів не ставились. Таким чином, виконання службових обов`язків позивачем та оцінку ефективності його роботи і виконання службових обов`язків на займаній посаді відповідач визначив у встановленому законом порядку. 
		Також у наказі зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» дисциплінарним проступком, зокрема, є порушення Присяги державного службовця, та зазначено, що неналежне виконання посадових обов`язків, відсутність ефективного контролю за діями підпорядкованого територіального органу фактично утворює факт порушення присяги державним службовцем.
		З приводу цього суд зазначає, що з тексту Присяги, наведеної у частині першій статті 36 Закону України №889-VIII, випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання.
		Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.
		Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.
		За такого правового врегулювання порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
		Водночас порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
		Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
		За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
		Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, установлені внаслідок ретельного службового розслідування.
		При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
		Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
		Отож, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження державної служби.
		Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
		Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
		Подібний правовий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №803/1303/16, від 05 червня 2019 року у справі №826/13803/16, від 14 квітня 2020 року у справі №815/6549/16, від 28 січня 2021 року у справі №803/1564/16.
		У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги до позивача було застосовано за несумлінне виконання останнім своїх службових обов`язків.
		З наведеного слідує, що суть дисциплінарного проступку в спірних правовідносинах зводиться до невиконання (неналежного виконання) покладених на позивача, як начальника Головного управління ДПС в Харківській області, посадових обов`язків в частині загального контролю за діяльністю підлеглих.
		Суд зазначає про те, що, кваліфікуючи вказані діяння позивача як порушення Присяги державного службовця, відповідач ані у поданні дисциплінарної комісії від 21.02.2022, ані в наказі Державної податкової служби України від 02.03.2022 не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених позивачем порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.
		Окрім того, аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж передбачено у поданні дисциплінарної комісії від 21.02.2022, санкції відповідачем не надано.
		Суд зазначає, що припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.
		Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є самостійним дисциплінарним проступком, за яке передбачена відповідальність у вигляді догани або попередження такого державного службовця про неповну службову відповідність (в разі повторного вчинення).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 по справі №420/6190/20, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
		Окрім того суд зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №467 затверджено Порядок погодження Міністром фінансів України призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
		Відповідно до п. 1 Порядку №467 цей Порядок застосовується під час розгляду Мінфіном питань погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - ЦОВВ).
		Згідно з п. 10 Порядку №467 у разі внесення керівником ЦОВВ подання щодо погодження звільнення з посади керівника або заступника керівника самостійного структурного підрозділу апарату ЦОВВ на ім`я Міністра фінансів України у поданні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи, що звільняється, назва займаної посади, правові підстави звільнення та за потреби обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додається копія заяви особи про звільнення. Матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи, додаються до подання за потреби.
		За результатами опрацювання документів служба управління персоналом Мінфіну готує відповідні пропозиції (у формі проекту листа), які подаються Міністру фінансів України.
		Пунктом 11 Порядку №467 встановлено, що з урахуванням рішення Міністра фінансів України щодо погодження призначення на посаду чи звільнення з посади особи керівник відповідного ЦОВВ видає наказ, у якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або дата припинення роботи.
		Копія відповідного наказу в обов`язковому порядку у тижневий строк з дня видання надсилається до Мінфіну і зберігається у службі управління персоналом Мінфіну.
		Представником позивача зроблено адвокатський запит №1 від 28 квітня 2022 року до Міністерства фінансів України, в якому представник просив надати інформацію, чи погоджувалось керівником Державної податкової служби України у встановленому порядку з Міністерством фінансів України звільнення з посади начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 та надати копію відповідного підтверджуючого документу.
		Листом від 05.05.2022 №17030-09-7/9097 Міністерство фінансів України повідомило, що подання Державної податкової служби України про погодження Міністром фінансів звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДПС у Харківській області до Міністерства фінансів не надходило.
		Таким чином, наказом ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» відбулось звільнення позивача без додержання норм закону, який передбачає перед тим як його звільнювати, погодити таке звільнення з Міністром фінансів України, а тому зазначений наказ підлягає скасуванню.
		Оскільки Наказ ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » є похідним від наказу ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» він також підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При цьому, п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
		Днем звільнення вважається останній день роботи. 
		Тобто, у відповідності до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, днем звільнення, відповідно, і останнім днем роботи позивача є 02.03.2022.
		За таких обставин вимога позивача про поновлення на попередній роботі підлягає задоволенню з 03.03.2022.
		Щодо позовної вимоги про скасування наказу ДПС України від 11 квітня 2022 року № 8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження» в частині встановлення винним начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у вчиненні ним дисциплінарного проступку суд зазначає наступне.
		На підставі наказу ДПС від 11.02.2022 №122 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в. о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 15.02.2022 №279/99-00-02-01-01-14 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України (далі - Дисциплінарна комісія) проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема, який очолював ГУ ДПС у Харківській області (далі  ГУ ДПС у Харківській області), за вчинення ним дисциплінарного проступку.
		За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами) ГУ ДПС у Харківській області здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконанням службових, посадових обов`язків в ГУ ДПС у Харківській області та підтверджує статус податкового резидента України. Дисциплінарною комісією встановлено не дотримання ОСОБА_3 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов`язків, а саме: організація та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС. У ході розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_2 , Департаментом персоналу повідомлено Дисциплінарну комісію про звільнення начальника ГУ ДПС у Харківській області із займаної посади наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладання дисциплінарного провадження». У зв`язку з цим, Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати на підставі статей 65 та 77 Закону закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема.
		На підставі подання Дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 ДПС видано наказ від 11.04.2022 № 8-дс, яким закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема у зв`язку із звільненням з займаної посади.
		Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
		Водночас, суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
		Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.
		Тобто, підставами для визнання протиправними актів суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких рішень протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
		За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
		Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 23.12.2019 у справі №712/3842/17, від 27.02.2020 у справі № 500/477/15-а.
		Судом встановлено, що Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати на підставі статей 65 та 77 Закону закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова Артема та на підставі подання Дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 ДПС видано наказ від 11.04.2022 № 8-дс, яким дисциплінарне провадження закрито.
		Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.
		Як вбачається з матеріалів справи оскаржуваним наказом до позивача не застосовувались дисциплінарні стягнення та законом не передбачено право на оскарження такого наказу. 
		Вищевикладене, на думку суду, додатково підтверджує, що прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 11.04.2022 № 8-дс не впливає на права та обов`язки позивача та до жодних негативних наслідків для позивача не призвело.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Як зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 30.09.2020 у справі №580/2339/19, критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Таким чином, з урахуванням особливостей спірних правовідносин, матеріалів справи та пояснень, наданих представниками сторін, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді.
		Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), третя особа - Міністерство фінансів України (вул. Межигірська, буд. 11, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 00013480) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким попереджено начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України від 02 березня 2022 року №5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII.
		Визнати протиправним та скасувати Наказ ДПС України № 2-о від 02 березня 2022 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1 ».
		Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 03 березня 2022 року.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді до негайного виконання.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 14.11.2022.
		 
		Суддя Д.А. Волошин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...