Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/15448/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2022. Зареєстровано: 15.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.
Дата набрання законної сили: 19.11.2022
Номер судового провадження: 2/756/1568/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		01.11.2022 Справа № 756/15448/21
		                
		  
		Справа № 756/15448/21
		Провадження № 2/756/1568/22
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 жовтня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Тихої О.О.,
		за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,        
		представника відповідача - Яковлева О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал ба нк» про стягнення безпідставно списаних коштів, пені та списання безпідставно нарахованої заборгованості по кредиту,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернулася доОболонського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк») про стягнення безпідставно списаних коштів, пені та списання безпідставно нарахованої заборгованості по кредиту, в якому просила: 1) стягнути з АТ «Універсал банк» на її користь грошові кошти у сумі 3326,12 грн., безпідставно списані з карткового рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ); 2) зобов`язати АТ «Універсал банк» списати (погасити) заборгованість по кредитному ліміту її карткового рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка станом на 08.10.2021 складає 25744,91 грн.; 3) стягнути з АТ «Універсал банк» на її користь пеню в розмірі 0,1% суми неналежного переказу за 309 днів у сумі 1027,77 грн.; 4) стягнути з АТ «Універсал банк» на її користь компенсацію моральної шкоди у сумі 8000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2018 році між нею та «Monоbаnк» (АТ «Універсал Банк») було укладено договір про надання банківських послуг, згідно умов якого позивачу було відкрито картковий рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
		02.12.2020 приблизно о 14:40 год. за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 4 в магазині «Cropp» було викрадено її мобільний телефон, на який було встановлено додаток Monobank. Наступного дня, 03.12.2020 у період між 09:57 год. та 10:02 год., з карткового рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) було несанкціоновано знято особисті кошти позивача на загальну суму 3326,12 грн., а також оформлено три кредити на загальну суму 9665,70 грн., загальна вартість яких, з урахуванням процентної ставки, становить 10216,64 грн. Крім того, було знято 10 000,00 грн. за рахунок кредитного ліміту, встановленого на картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Таким чином, заборгованість станом на 08.10.2021, з урахуванням нарахованих відсотків, становить 25744,91 грн.
		03.12.2020 позивач звернулась до АТ «Універсал банк» та заблокувала картку, яку в подальшому було перевипущено з присвоєнням нового № НОМЕР_2 .
		Крім того, 03.12.2020 позивач звернулась до Дарницького ВП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, на підставі якої відомості завказаним фактом внесені до ЄРДР за №12020105020002238.
		26.03.2021 позивач звернулась до Дарницького ВП ГУНП у м. Києві з ще однією заявою про вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі якої відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР за №120201105020001015.
		Позивач неоднаразово зверталась до відповідача та пояснювала ситуацію, що склалась, що вона не мала фізичного доступу ні до мобільного телефону, ні до мобільного додатку на момент ініціювання оспорюваних операцій, проте, замість того, щоб піти назустріч та врегулювати вказане питання мирним шляхом, представники відповідача погрожували їй відповідальністю за невиконання кредитних зобов`язань, що відобразилось на її психічному здоров`ї, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з АТ «Універсал банк» на її користь компенсацію моральної шкоди у сумі 8000,00 грн.
		З урахуванням наведеного, позивач звернулась з вказаним позовом до суду, який просила задовольнити.
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
		06.01.2022 представник відповідача подав до суду відзив на вищевказаний позов, у якому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі з огляду на наступне. Зазначив, що 28.08.2018 між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг, на підставі заяви позивача від 28.08.2018, у відповідності до пункту 2 вказаного договору, Позивач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складаютьДоговір про надання банківських послуг, укладення якого позивач підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.Так, клієнтом надається номер мобільного телефону та всі подальші дії, здійснюються у вже завантаженому з AppStore або GooglePlay мобільному додатку Monobank особою, яка звернулася за оформленням платіжної картки. Вказаний мобільний телефон у подальшому використовується як фінансовий для вчинення всіх операцій та ідентифікації клієнта.
		При укладенні Договору про надання банківських послуг сторони дійшли згоди про можливість здійснення операцій за картковим рахунком позивача з використанням ПІН-коду, при цьому позивач погодилась, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
		Відповідно до п. 4.2.9 вказаного вище договору клієнт зобов`язується в разі втрати /крадіжки пристрою, з якого здійснюється авторизація в мобільному додатку та/або картки, негайно повідомити про це банк через контактний центр. Натомість позивач звернулася до АТ «Універсал банк`на наступний день після викрадення телефону. При цьому, п. 8.15. Умов і правил, які є частиноюДоговору про надання банківських послуг від 28.08.2018, підписаного з позивачем, передбачено, що у разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі.Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду. Слід звернути увагу на те, що оспорювані позивачем транзакції були здійсненні з картки № НОМЕР_3 за допомогою мобільного телефону через мобільний додаток Monobank  за номером телефону НОМЕР_4 після здійснення о 09:56 год. 03.12.2020 біометричного входу до мобільного додатку Monobank. При цьому, банк не має правової чи будь-якої іншої можливості перевіряти втрату клієнтами їх фінансових номерів, мобільних телефонів чи будь-якої іншої інформації, яка може бути використана для ідентифікації чи аутентифікації клієнта. А тому, після здійсненняклієнтом авторизації відповідно до Умов та Договору, за допомогою фінансового мобільного номеру телефону, з коректним введенням ПІН-коду, у банку виникає обов`язок надати всі передбачені послуги, оскільки будь-які розпорядження коштами вважалися такими, що надаються клієнту. У той же час, позивач у позові жодним чином не доводить належними та допустимими доказами, що заволодіння сім-карткою, телефоном відбулось не з її вини, або позивач своїми діями не сприяла такому заволодінню, якщо в цілому припустити, що таке заволодіння дійсно мало місце.
		Щодо посилання позивача про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за її заявами свідчить лише про початок досудового розслідування, а усі обставини підлягають перевірці під час досудового розслідування.
		17.01.2022 позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якому ОСОБА_1 зазначає, що протягом усього часу користування послугами АТ «Універсал банк» належно виконувала покладені на неї обов`язки, при цьому, не залишала свій телефон, з використанням якого здійснюється отримання нею послуг без нагляду, а вказаний пристрій був викрадений у неї, про що вона одразу повідомила відповідача. Зазначила, що сумлінно дотримувалась усіх правил зберігання і використання засобів ідентифікації та аутентифікації, а також свого рахунку і акаунту в мобільному додатку Monobank. Вважає, що відповідач порушив своє зобов`язання перед позивачем шляхом проведення несанкціонованих фінансових операцій без згоди позивача та без її належної ідентифікації, у той же час біометричний вхід у мобільний додаток Monobank не означає, що банк належним чином здійснив аутентифікаціюклієнта.
		24.01.2022 представник відповідача надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що позивач у порушення вимог п. 4.2.2 Глави 4 Розділу 1 Умов та правил, звернулась до банку не відразу після викрадення телефону, а лише на наступний день. Крім того, АТ «Універсал банк» є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки АТ «Універсал банк» не порушував жодних нормативно-правових актів та не може відповідати за дії невстановлених осіб.
		17.08.2022 представником відповідача до суду надіслані додаткові пояснення (заперечення), в яких останній зазначає, що, як вже зазначалось у відзиві, спірні транзакції були здійснені з картки позивача № НОМЕР_3 за допомогою мобільного телефону через мобільний додаток Monobank за номером телефону НОМЕР_4 після здійснення о 09:56 год. 03.12.2020біометричного входу до мобільного додатку Monobank. 03.12.2020 о 10:41 год. ОСОБА_1 змінила свій мобільний пристрій, на якому було встановлено мобільний додаток Monobank, а саме: Iphone 11 promax/ios було змінено на Xiaomiredmi 8/9 (28), після чого мобільний пристрій клієнтом не змінювався до 12.08.2022 на новий пристрій Iphone 12 promax. При цьому, фінансовий номер ОСОБА_1 було змінено лише один раз 10.06.2019 о 17:44 год. на НОМЕР_4 , після чого вказаний номер не змінювався. ОСОБА_1 звернулась до служби підтримки АТ «Універсал банк» 03.12.2020 о 10:49:50, після чого її картку було одразу заблоковано. Разом зтим, слід звернути увагу, що позивачем 02.12.2020 о 17:43:18 год. було здійснено платіж в магазині «АТБ» з введенням ПІН-коду, у зв`язку з чим виникає питання щодо посилання позивача, що її телефон було викрадено 02.12.2020 о 14:40 год.
		Ухвалою суду від 02.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
		Позивач у судове засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
		Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у позові у повному обсязі з підстав, що вказані у відзиві.
		Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
		Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом встановлено, що28.08.2018 року позивач звернулася до АТ «Універсал банк» з анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку, при цьому, підписавши анкету заяву, остання підтвердила, повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
		Вказаний факт не заперечується позивачем. 
		Підписанням вказаної Анкети-заяви від 28.08.2018 позивач підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Станом на дату укладення Договору про надання банківських послуг діяли Умови та Правила надання банківських послуг у редакції Розпорядження № 31-р від 16.08.2018 року.
		Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) є публічним договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
		Пунктом 2.4 глави 2 Розділу І Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску га обслуговування платіжних карток (Monobank) (Договір) передбачено, що укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
		Анкета-заява до Договору про падання банківських послуг «Monobank» у відповідності із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Пунктом 2.11. Умов та правил, яке доступно за посиланням: https://www.monobank.ua/terms?&file=umovy-2018-08-16.pdf, передбачено, що клієнт, уклавши Договір шляхом підписання Анкети-заяви, підтверджує, що до укладення ним Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від Банку і погоджується з ними. 
		Згідно з пп. 2.4., 2.5 розділу ІІ Умов та правилплатіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону.
		З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
		Тобто судом встановлено, що при укладенні Договору про надання банківських послуг сторони дійшли згоди про можливість здійснення операцій за картковим рахунком Позивача з використанням ПІН-коду.
		Як зазначає позивач, 02.12.2020 приблизно о 14:40 год. за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 4 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у неї був викрадений мобільний телефон, на який було встановлено додаток Monobank. 
		З виписки по рахунку позивача № НОМЕР_5 , до якого АТ «Універсал банк» емітовано картку № НОМЕР_2 вбачається, що 02.12.2020 о 17:43:18 був здійснений розрахунок за куплений товар в магазині торгівельної мережі «АТБ», при цьому, як зазначає представник відповідача, вказану операцію можна було здійснити виключно при вірному введенні ПІН-коду в банківському терміналі магазину.
		Відповідно до вказаної виписки, 03.12.2020 о 09:57:06 грошові кошти з рахунку позивача № НОМЕР_5 у сумі 10 058,96 грн. були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_6 , крім того, у період часу з 09:58:21 по 10:00:25 витрати, які протягом тижня здійснювались позивачем у сумі 1646,70 грн., 4656,00 грн. та 3363,00 грн. на загальну суму 9665,70 грн. були переведені у розстрочку та разом із частиною грошових коштів перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_6 (транзакція 03.12.2020 о 10:02:00 на суму 12882,69 грн.).
		03.12.2020 позивач звернулась до Дарницького ВП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, на підставі якої відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР за №12020105020002238.
		З вказаного витягу вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020105020002238 проводиться за фактом того, що 02.12.2020 близько о 14:40 год. за адресою: м. Київ вул. Мішуги, 4 в магазині «Cropp» невстановлена особа таємно викрала у ОСОБА_1 мобільний телефон Iphone XS max, чим завдала останній матеріального збитку на суму 36000,00 грн.
		26.03.2021 позивач звернулась до Дарницького ВП ГУНП у м. Києві з ще однією заявою про вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі якої відомості за вказаним фактом внесені до ЄРДР за №120201105020001015.
		Відповідно до вищевказаного витягу вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №120201105020001015 проводиться за фактом того, що 03.12.2020 приблизно о 10:00 год. за адресою: м. Київ вул. Вишняківська, 5-Б, невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у сумі 41450,00 грн. 
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач 26.04.2021 подала до АТ «Універсал банк» звернення стосовно списання її грошових зобов`язань перед банком, у зв`язку із несанкціонованим списанням грошових коштів з її карткового рахунку.
		29.04.2021 листом АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 ОСОБА_1 повідомлено, що з огляду на те, що карта була заблокована невчасно і проведенню несанкціонованих списань 03.12.2020 передував успішний вхід у мобільний додаток позивача за допомогою відбитка пальця, оскаржити вказані транзакції неможливо.
		Згідно інформаційної довідки з технічно-програмного забезпечення АТ «Універсал банк» 03.12.2020 мали місце наступні обставини за картковим рахунком позивача:
		09:31- здійснено біометричний вхід з використанням відбитку пальця у застосунокMonobank за допомогою мобільного телефону Iphone 11 promax/ios (номер телефону НОМЕР_4 );
		09:56- повторно здійснено біометричний вхід у застосунокMonobank за допомогою мобільного телефону Iphone 11 promax/ios (номер телефону НОМЕР_4 );
		10:41- відправлено ОТР-пароль на довірений пристрій для зміни довіреного пристрою за запитом клієнта, фінансовий номер телефону НОМЕР_4 ;
		10:41- введено ОТР-парольна пристрої Xiaomiredmi 8/9 (28) та ПІН-коддля входу у мобільний додаток.
		З моменту введення вірного OTP-паролю та ПІН-коду подальші повідомлення для підтвердження ідентифікації клієнта для здійснення платіжних операцій надсилалися на новий довірений пристрій - Xiaomiredmi 8/9 (28).
		10:55відправлено ОТР-пароль та введено ОТР-пароль (10:55) на мобільному пристрої - Xiaomiredmi 8/9 (28).
		10:55введено ПІН-код на мобільному пристрої - Xiaomiredmi 8/9 (28).
		Відповідно до ч. 4.3.1 Умов і правил, Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна умов Договору, інформування про розмір заборгованості по кредиту, що проводяться банком акціях, проведення опитування про якість обслуговування, дистанційне обслуговування, оформлення платіжних документів і т. д., в тому числі отримання згоди клієнта на вищевказані дії) встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку (повідомлення в мобільному додатку, повідомлення в месенджерах, дзвінки і так далі). Банк має право встановлювати контакт з клієнтом на постійній основі. 
		Механізм отримання згоди від клієнта за допомогою авторизації за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля наступний: 1. Банк генерує ОТР-пароль і відправляє його клієнту з зазначенням інформації, яка буде підтверджуватися останнім. 2. У разі згоди клієнт передає отриманий ОТР-пароль Банку шляхом введення у відповідному рядку використовуваного сервісу. 3. У разі якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону клієнта, вважається, що клієнт прийняв запропоновані умови. Сторони визнають співпадінняОТР-паролю електронним підписом клієнта. 4. При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування - виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта.
		Як вбачається з матеріалів справи, до Банку надійшов запит на зміну пристрою - Банк згенерував ОТР - пароль і відправив його клієнту. Подальші дії з платіжною карткою супроводжувалися вірним введенням паролів авторизації.
		При цьому, згідно з позицією Верховного Суду у справі № 423/581/16-ц, відповідно до статті Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
		Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на момент спірних відносин) визначались загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на момент спірних відносин) користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Так, частиною третьою пункту другого розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» (далі за текстом - Постанова Правління НБУ № 705), у редакції станом на час проведення спірних операцій, передбачено обов`язок Клієнта надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Пунктом 6 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 визначено, що Клієнт після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт.
		Вимоги аналогічного змісту закріплені у п. 14.16. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Вказані положення узгоджуються з п. 4.2.9 Глави 4 Розділу 1 Умов і правил, відповідно до яких клієнт зобов`язується в разі втрати/крадіжки пристрою, з якого здійснюється авторизація в Мобільному додатку та/або картки, негайно повідомити про це Банк через контактний центр.
		При цьому, відповідно до п. 4.2.8. Глави 4 Розділу 1 Умов і правил щоб виключити несанкціоноване використання послуг до мобільного додатку, клієнт зобов`язується не залишати свій телефон/пристрій, з використанням якого здійснюється отримання клієнтом послуг, без нагляду.
		Відповідно до ч. ч. 7-9 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Постанови Правління НБУ № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідно до ч. 3 ст.6 Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на момент спірних відносин), порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Так, ч. 4.3.1 Умов і правил, з яким погодилась позивач, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку від 28.08.2018, передбачений механізм отримання згоди від клієнта за допомогою авторизації за допомогою мобільного телефону і OTP-пароля.
		З вищенаведеного вбачається, що до Банку надійшов запит на зміну пристрою - Банк згенерував ОТП - пароль і відправив його клієнту-подальші дії з платіжною карткою супроводжувалися вірним введенням паролів авторизації. При цьому, суд не вбачає порушень з боку відповідача при зміні довіреного пристрою або проведенні платіжних операцій, оскільки платіжні операції супроводжувалися коректним введенням ПІН-коду, що прирівнюється до власноручного підпису клієнта. Транзакції здійснено з введенням двох кодів авторизації (ОТР та ПІН) з боку позивача ОСОБА_1 .
		При цьому, матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач звернулась до служби підтримки АТ «Універсал банк»03.12.2020 о 10:49:50, після чого її карту було заблоковано, що підтверджується відповідним скриншотом з програмного комплексу відповідача. При цьому, позивач не заперечує, що до банківської установи вона звернулась на наступний день після викрадення телефону, тобто 03.12.2020, та після здійснення оскаржуваних транзакцій.
		Відповідно до п. 8.11 Умов і правил, клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації та аутентифікації.
		Відповідно до п. 8.15 Умов і правил, у разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з Картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду.
		Відповідно до п. 3.3. Глави 8 Розділу І Умов і правил, операції, що здійснюються з використанням Платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого Банком в рамках технології 3D-Secure, або операції, що здійснюються з використанням Платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів Платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в Мобільному додатку - визнаються підтвердженими Клієнтом та ініційованими ним власноруч.
		Враховуючи ті обставини, що позивач своїм власним підписом надала згоду про приєднання до Договору про надання банківських послуг відповідачем, у тому числі на використання у договірних відносинах Умов і правил надання банківських послуг, зокрема п. 8.15, суд приходить до висновку, що саме клієнт банку ОСОБА_1 несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації, у т.ч. за несанкціоновані операції з її картою.
		Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.07.2019 у справі №522/2270/15-ц.
		На підставі вищенаведеного судом встановлено, що з врахуванням авторизації клієнта при зміні пристрою, відповідач правомірно змінив довірений пристрій та провів платіжні операції, оскільки вони (платіжні операції) супроводжувалися коректним введенням ПІН-коду, що прирівнюється до власноручного підпису клієнта. Транзакції здійснено з введенням двох кодів авторизації (ОТП та ПІН) з боку клієнта банку позивача ОСОБА_1 .
		При цьому, факт звернення позивача до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, як і сама по собі постанова органів досудового розслідування про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженню є процесуальною дією слідчого, яка жодним чином не встановлює суттєвих обставин кримінального провадження, яке може бути закінчено як закриттям кримінального провадження із встановленням відсутності події кримінального правопорушення або не встановленням достатності доказів для доведення винуватості особи та інше, так і направленням обвинувального акту до суду.
		Частинами 2, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		Всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивачем не доведено, що її права як сторони кредитного договору були порушені відповідачем АТ «Універсал Банк», у зв`язку з чим, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги те, що позивач не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог.
		Керуючисьст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про стягнення безпідставно списаних коштів, пені та списання безпідставно нарахованої заборгованості по кредиту - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складення повного судового рішення - 01.11.2022.
		 
		Суддя О.О.Тиха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...