Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/929/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2022. Зареєстровано: 15.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Результат оскарження 23.02.2023 Волинський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/159/641/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/929/22
		Провадження № 2/159/641/22
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 листопада 2022 року м. Ковель 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі :
		головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
		із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,
		представника позивача Романюк Н.М.,
		представника відповідача Клімука О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,
		В С Т А Н О В И В:
		17.02.2022 керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Ковельської міської ради із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь Ковельської міської ради 284411,52 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою (кадастровий номер 0710400000:04:016:0001) площею 1,62 га, без правовстановлюючих документів.
		1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		1.1. Позовна заява обґрунтовується тим, що після набуття відповідачем права власності на нерухоме майно  приміщення котельні А-1 площею 346,1 кв м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , останній є користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 0710400000:04:016:0001) площею 1,62 га, на якій розташоване приміщення котельні, та яка до відчуження вказаного приміщення перебувала у постійному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонник» (далі  ТзОВ «Бетонник) відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВЛ №000948 від 22.09.1995, виданого Ковельською міською радою народних депутатів, без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. При цьому відповідач не сплачував орендну плату за землю. З огляду на викладене Ковельська міська рада, на вимогу окружної прокуратури, за період з 05.10.2020 (дата реєстрації за відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна  приміщення котельні) по 31.12.2021 нарахувала до стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою на суму 284411,52 грн., яка обчислена виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням її площі із застосуванням коефіцієнта індексації.
		Керуючись статтями377,1212Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області просить стягнути визначену суму безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою (кадастровий номер 0710400000:04:016:0001) площею 1,62 га, без правовстановлюючих документів з відповідача.
		У судовому засіданні прокурор Романюк Н.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Зазначила, що до моменту оформлення відповідачем як власником об`єкта нерухомого майна (приміщення котельні) права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. 
		1.2. У відзиві на позов від 17.10.2022 представник відповідача ОСОБА_1  адвокат Клімук О.С. позовних вимог не визнав. Вважає позовну заяву безпідставною, оскільки ОСОБА_1 не укладав договір оренди земельної ділянки виключно через наявність права постійного користування на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно останнього, у ТзОВ «Бетонник». Окрім того зазначив, що в силу положень статей 116, 124 Земельного кодексу України, статей 26,33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме орган місцевого самоврядування зобов`язаний припинити право постійного користування на земельну ділянку у ТзОВ «Бетонник» та ініціювати укладення договору оренди з ОСОБА_1 .
		У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1  адвокат Клімук О.С. проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Підтвердив, що належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна  приміщення котельні, знаходиться на земельній ділянці площею 1,62 га, кадастровий номер 0710400000:04:016:0001, однак вказав, що на даний час дана земельна ділянка знаходиться у користуванні ТзОВ «Бетонник», Ковельською міською радою так і не прийнято рішення про припинення права користування ТзОВ «Бетонник» спірною земельною ділянкою, як і не прийнято рішення про передачу в оренду відповідачу даної земельної ділянки. Дані обставини унеможливлюють заключення ОСОБА_1 договору оренди на вказану земельну ділянку. А тому просив у позові відмовити.
		1.3.У відповіді на відзив прокурор, посилаючись на норми чинного земельного законодавства, вважає доводи представника відповідача про те, що у ТзОВ «Бетонник» на даний час наявне право постійного користування спірною земельною ділянкою, необґрунтованими. Вказав, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, і є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача. Однак, оскільки спірна земельна ділянка перебувала у попереднього власника у постійному користуванні на підставі відповідного акту, тому з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею, а саме звернутися до розпорядника такої ділянки із заявою про надання її у власність або в оренду. При цьому виникнення права власності на будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не булла відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ця будівля, споруда розташовані. З моменту набуття права власності на нерухоме майно (з 05.10.2020) ОСОБА_1 не ініціював питання щодо можливості укладення договору оренди, поділу земельної ділянки, тощо, що свідчить про тривалу бездіяльність та ухилення від сплати коштів за користування земельною ділянкою.
		2. Рух справи у суді.
		Позовна заява надійшла до суду 17.02.2022.
		Ухвалою від 22.02.2022 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 22.03.2022, у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача відкладено на 22.04.2022, 24.05.2022.
		Ухвалою суду від 24.05.2022 у даній справі закрите підготовче провадження, призначено до судового розгляду на 24.06.2022, 05.08.2022, 26.08.2022.
		Копію позовної заяви з додатками та судовий виклик представник відповідача адвокат Клімук О.С. отримав 19.09.2022.Судове засідання 23.09.2022 було відкладене за клопотання представника відповідача.
		17.10.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у зв`язку з реалізацією права позивача подати відповідь на відзив судове засідання 11.10.2022 відкладено на 02.11.2022.
		Відповідь на відзив на позовну заяву подано прокурором 26.10.2022.
		Інших процесуальних дій у справі суд не вчиняв. 
		3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна - котельні А-1 площею 346,1 кв м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідка №297217272 від 01.02.2022.
		Право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2020 за реєстраційним номером 24683007104.
		Підставою для державної реєстрації права власності на вказане вище приміщення слугував нотаріально посвідчений акт приймання-передачі майна №б/н від 01.10.2020 та протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонник» №6 від 01.10.2020.
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приміщення набутої у приватну власність ОСОБА_1 котельні площею 346,1 кв м розміщене на земельній ділянці площею 1,62 га з цільовим призначенням для розміщення виробничих площ. 
		Земельна ділянка, кадастровий номер 07104000000:04:016:0001, площею 1,6200 га, за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщене нерухоме майно, перед його відчуженням на користь ОСОБА_1 , згідно витягу про державну реєстрацію прав перебувала у постійному користуванні ТзОВ «Бетонник» відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ВЛ 000948 від 22.09.1995, виданого Ковельською міською радою народних депутатів. Відповідно до Витягу: категорія земель  землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид користування  для розміщення виробничих площ, цільове призначення  для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; форма власності  комунальна власність.
		Відповідно до інформації виконавчого комітету Ковельської міської ради від 22.10.2021 рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 1,62 га , кадастровий номер 07104000000:04:016:0001, ТОВ «Бетонник», Ковельською міською радою не приймалось. ОСОБА_1 за період з 05.10.2020 станом на 22.10.2021 із заявою про надання йому в оренду або у власність даної земельної ділянки не звертався.
		Ковельською міською радою Волинської області проведено розрахунок суми збитків, заподіяних Ковельській міській раді землекористувачем ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки, кадастровий номер 07104000000:04:016:0001, без правовстановлюючих документів. Згідно із розрахунком сума збитків становить 284411,52 грн., при цьому за період з 05.10.2020 по 31.12.2020 становить 55249,92 грн., за період з 01.01.2020 по 31.12.2021  229161,6 грн. 
		 
		4. Норми права, які застосував суд. Висновки та мотиви прийнятого рішення.
		Відповідно до частини першої статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
		Згідно із частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України), а згідно із статтею 126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		За змістом положень статті 124 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Вищевказаною нормою у чинній на даний час редакції передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України (чинній на момент реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачами) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку, або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
		Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 був зобов`язаний оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка знаходиться під належною йому будівлею та, яка на даний час використовується ними без здійснення будь-якої оплати.
		У відповідності до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		В той же час, відповідно до положень частини першої статті 120 Земельного кодексу України в редакції від 08.09.2021 визначено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
		З наведеного вбачається, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «є» частини першої статті 141 Земельного кодексу України). Однак, згадана земельна ділянка перебувала у попереднього власника у постійному користуванні на підставі відповідного акту. Таким чином, новий власник приміщення, розміщеного на спірній земельній ділянці повинен звернутися до розпорядника такої ділянки із заявою про надання її у власність або в оренду.
		Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
		Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
		При цьому, за змістом вказаних вище приписів виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018при розгляді справи № 820/7996/13-а та у силу статті 263 ЦПК України застосована судом при вирішення даного спору. 
		Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.
		Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
		У даному разі наявні усі три вказані ознаки.
		По-перше, відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,62 га. В даному ви падку збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Набута відповідачем нежитлова будівля, будучи згідно статті 181 ЦК Украйни нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без її знецінення та зміни її призначення), є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому визнання за відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.
		Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
		По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. статті14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.
		По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. У відповідності до положень пункту "а" частини другої статті 83 ЗК України земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста на праві комунальної власності. Згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
		Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статтями 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
		За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
		Так, пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
		У даних правовідносинах неотримані Ковельською міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади міста Ковель.
		Отже, норми статей 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
		Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).
		Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		Стаття 1212 ЦК України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
		За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		З урахуванням викладеного, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
		Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17 а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14.
		Окрім того, у справах про стягнення на користь органів місцевого самоврядування безпідставно збережених коштів за користування землею без договору оренди необхідна наявність земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого землекористувачем за рахунок територіальної громади майна (коштів)), основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду віл 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 08.10.2019 у справі № 904/4737/18, від11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 13.02.2019 у справі № 922/392/18, від 07.02.2019у справі № 922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.
		Спірна земельна ділянка є об`єктом комунальної власності, яка, зважаючи на вимоги статей 123, 124 Земельного кодексу України, може використовуватись лише на підставі та умовах договору оренди.
		Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Так, абзацом 3 частини 2 статті 13 Закону України «Про оцінку землі» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
		Відповідно до вимог статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
		Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку землі» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
		Ковельською міською радою Волинської області проведено розрахунок суми збитків, заподіяних Ковельській міській раді землекористувачем ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки, кадастровий номер 07104000000:04:016:0001, без правовстановлюючих документів. Згідно із розрахунком сума збитків становить 284411,52 грн., при цьому за період з 05.10.2020 по 31.12.2020 становить 55249,92 грн., за період з 01.01.2020 по 31.12.2021  229161,6 грн. 
		Сума безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, заявлена до стягнення із відповідача, обчислена, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із застосуванням коефіцієнта індексації та враховуючи площу земельної ділянки.
		Орган прокуратури у даному випадку наділений повноваженнями для захисту інтересів держави у силу статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).
		Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що факти викладені прокурором у позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, не викликають сумнів у суду та вважаються судом доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		5. Розподіл судових витрат.
		У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позов задоволено повністю, тому судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача. Тому, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду та документально підтверджений судовий збір в розмірі 2481,00 грн. 
		Разом з тим, відповідно до частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, юридичною особою сплачується ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Виходячи з ціни даного позову (284411,52 грн.) ставка судового збору за звернення до суду із даним позовом становить 4 266,17 грн. (284411,52 грн. х 1,5/100) . 
		Враховуючи, що позивачем при звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб - 2481,00 грн., суд також стягує з відповідача в користь держави недоплачений позивачем судовий збір в сумі 1785,17 грн. (4266,17 грн.  2481,00 грн.).
		Керуючись статтями 12,13,81,141,258,259,263-265ЦПК України, суд,
		У Х В А Л И В :
		позов керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ковельської міської ради Волинської області безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою (площею 1,62 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 0710400000:04:016:0001) без правовстановлюючих документів в розмірі 284411 грн. 52 коп. (двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста одинадцять грн. 52 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн.) витрат по сплаті судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1785 грн.17 коп. (одну тисячу сімсот вісімдесят п`ять грн. 17 коп.) судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. 
		 
		Найменування, імена сторін та інших учасників справи:
		позивач - Ковельська окружна прокуратура; Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, 7;
		позивач  Ковельська міська рада Волинської області; Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 04051313;
		відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
		 
		Повний текст судового рішення виготовлено 14.11.2022.
		 
		Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...