Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/46709/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2022. Зареєстровано: 15.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.

Номер судового провадження: 2/760/3501/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №757/46709/20
		2/760/3501/22
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2022 року м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Українця В.В.
		при секретарі Степановій Н.І.
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпозика», третя особа Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» про визнання дій протиправними, визнання договору недійсним, зобов`язання вчинити дії,
		 
		в с т а н о в и в:
		       
		ОСОБА_1 звернулась в Печерський районний суд м. Києва з позовом до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс Груп», ТОВ «Качай гроші», ТОВ «Укрпозика», ТОВ «ФК «Дінеро» про визнання дій протиправними, визнання договорів недійсними, зобов`язання вчинити дії. 
		Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року роз`єднано вимоги ОСОБА_1 до різних товариств у самостійні провадження. 
		Свої вимоги мотивує тим, що 28 грудня 2019 року невідомі особи заволоділи її sim-картою мобільного оператора Vodafone, отримали доступ до електронної пошти та здійснили від її імені реєстрацію на онлайн-сервісах кредитування, належним, зокрема, й ТОВ «Укрпозика».
		За допомогою незаконного використання її персональних даних 28 грудня 2019 року невідомою особою було оформлено онлайн-кредит на її ім`я. 
		Зазначає, що вона ніколи не подавала заявок на онлайн кредити, не мала волевиявлення на оформлення кредитних договорів та не отримувала грошових коштів від мікрофінансових установ.
		У зв`язку з цим, вона звернулась з відповідною заявою до Люботинського відділення поліції ГУ НП в Харківській області та до прокуратури. 
		28 січня 2020 року Харківською місцевою прокуратурою № 6 Харківської області було зареєстровано у ЄРДР кримінальне провадження № 42020221430000015. 
		На виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2020 року про надання тимчасового доступу до речей і документів стосовно номера телефону НОМЕР_1 ПрАТ «ВФ Україна» надало інформацію щодо використання цього номера. Зокрема, вказано, що цей номер телефону було відновлено невідомою особою 28 грудня 2019 року о 18 годин 57 хвилин в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, використовуючи пристрій з ІМЕІ НОМЕР_2 . 
		29 грудня 2019 року о 09 годин 20 хвилин вона відновила сім-карту у сервісному центрі Vodafone у м. Люботин. 
		Вона звернулась до відповідача з запитом щодо надання інформації по кредитному договору. 
		ТОВ «Укрпозика» листом від 12 червня 2020 року повідомило про те, що товариство перевірило обставини оформлення кредиту на її ім`я та по даному факту буде направлено заяву до органів поліції для організації перевірки на предмет шахрайства. 
		Просить суд ухвалити рішення, яким:
		-визнати дії відповідача вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують її права як споживача; 
		-визнати недійсним договір № UP6616886 від 28 грудня 2019 року, укладений між нею та ТОВ «Укрпозика»;
		-зобов`язати відповідача видалити всі її персональні дані з електронних баз, сервісів, припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення, використання, розповсюдження, передачу, знеособлення тощо у зв`язку з відсутністю її згоди на такі дії. 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. 
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року виправлено описку в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року.
		Відповідач відзив на позовну заяву у визначений строк до суду не подав.
		Третя особа пояснення щодо позовної заяви у встановлений судом строк не подала.
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		З матеріалів справи та наданих копій документів вбачається, що 28 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпозика» було укладено договір позики № UP6616886 (а.с. 18).
		Позивач зазначає про те, що вказаний договір вона не укладала та згоду на його укладення не давала. 
		ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до Люботинського відділення поліції ГУ НП в Харківській області та до прокуратури. 
		28 січня 2020 року Харківською місцевою прокуратурою № 6 Харківської області було зареєстровано у ЄРДР кримінальне провадження № 42020221430000015 (а.с. 21). 
		На виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2020 року про надання тимчасового доступу до речей і документів стосовно номера телефону НОМЕР_1 ПрАТ «ВФ Україна» надало інформацію щодо використання цього номера. Зокрема, вказано, що цей номер телефону було відновлено невідомою особою 28 грудня 2019 року о 18 годин 57 хвилин в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, використовуючи пристрій з ІМЕІ НОМЕР_2 . 
		З позову вбачається, що 29 грудня 2019 року о 09 годин 20 хвилин позивач відновила сім-карту у сервісному центрі Vodafone у м. Люботин. 
		Статтею 6 ЦК України визначено право сторін на укладення договору та врегулювання в ньому своїх відносин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Вбачається, що законом визначено право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору за умови дотримання вимог закону при укладенні договору.
		ТОВ «Укрпозика» листом від 12 червня 2020 року повідомило про те, що товариство перевірило обставини оформлення кредиту на її ім`я та по даному факту буде направлено заяву до органів поліції для організації перевірки на предмет шахрайства (а.с. 17). 
		Вбачається, що стороною відповідача не заперечується факт того, що позивачем договір позики № UP6616886 від 28 грудня 2019 року з товариством не укладався. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
		Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Стороною відповідача не заперечується факт відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору. 
		За таких обставин, вимога позивача про визнання недійсним договору позики № UP6616886 від 28 грудня 2019 року, укладеного між нею та ТОВ «Укрпозика», підлягає задоволенню. 
		Позивач також просить суд визнати дії відповідача вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують її права як споживача.
		Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. 
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. 
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
		Позивач зазначає, що відповідачем порушені її права у вигляді втручання в особисте життя, приниження честі та гідності через оформлений на її ім`я договір позики. 
		Разом з тим, позивач зазначає, що договір позики був укладений в результаті незаконних дій невідомих осіб, які заволоділи її персональними даними. 
		Будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем незаконних дій з метою укладення правочину позивачем суду не надано та не зазначалось останньою про їх наявність у позові. 
		За таких обставин, вимога про визнання дій відповідача вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують її права як споживача, задоволенню не підлягає. 
		Позивач також просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача видалити всі її персональні дані з електронних баз, сервісів, припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення, використання, розповсюдження, передачу, знеособлення тощо у зв`язку з відсутністю її згоди на такі дії. 
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.
		Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
		Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
		Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
		Пунктами 3, 5 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено два випадки, за яких персональні дані можуть оброблятись навіть без згоди суб`єкта персональних даних: укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних; необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані можуть бути видалені або знищені у разі припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом.
		У ч. 3 ст. 15 Закону України «Про захист персональних даних» зазначено, що персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.
		Таким чином, вимога позивача щодо зобов`язання ТОВ «Укрпозика» видалити всі персональні дані позивача з електронних баз, серверів, припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, використання, розповсюдження та передачу є обґрунтованою, оскільки відповідач не має права здійснювати такі дії в силу недійсності правочину, який був підставою до їх вчинення та відповідної згоди на обробку її персональних даних в електронному форматі позивачем надано не було.
		З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.
		З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1681 гривня 60 копійок судового збору.
		Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2750 гривень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.
		25 липня 2020 року між АО «Богомазов та Партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 24-26).
		Крім того, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Богомазова П.С., ордер від ОСОБА_1 на адвоката Богомазова П.С., копія квитанції № 0.0.1790421128.1 від 05 серпня 2020 року про оплату послуг за договором про надання правової допомоги в сумі 2750 гривень.
		Відповідно до п. 4.2. договору про надання правової допомоги гонорар адвокатського об`єднання погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
		Стороною позивача додаткова угода до договору щодо погодження гонорару суду не надана. 
		Вбачається, що позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено статтею 137 ЦПК України. 
		За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає. 
		Керуючись статтями 6, 203, 215, 626-628 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» (м. Київ, вул. Сурикова, 3-А, код ЄДРПОУ 43024915) про визнання дій протиправними, визнання договору недійсним, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
		Визнати недійсним договір позики № UP6616886 від 28 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» (м. Київ, вул. Сурикова, 3-А, код ЄДРПОУ 43024915).
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» (м. Київ, вул. Сурикова, 3-А, код ЄДРПОУ 43024915) видалити всі персональні дані ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з електронних баз, сервісів, припинити їх збір, обробку, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення, використання, розповсюдження, передачу. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» (м. Київ, вул. Сурикова, 3-А, код ЄДРПОУ 43024915) на користь держави 1681 гривню 60 копійок судового збору.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...