Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/5349/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2022. Зареєстровано: 15.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2022.

Номер судового провадження: 2/333/86/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 333/5349/20
		Провадження № 2/333/86/22
		рішення
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 вересня 2022 року                            м. Запоріжжя
		 
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
		головуючого судді                                Холода Р.С.,
		за участю секретаря судового засідання                    Косолап А.С.,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
		 
		встановив:
		 
		Позивач АТКБ «ПРИВАТБАНК»звернувся доКомунарського районногосуду м.Запоріжжя зпозовом до ОСОБА_1 ,в якому просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 38 631,67 грн. та судові витрати.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.11.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому було збільшено до 50 000 грн. 
		Однак,  ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов`язання щодо сплати кредиту, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
		Ухвалою від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		В судовому засіданні 27.10.2021 року представник позивача ОСОБА_2  позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити. Крім того зазначив, що, на його думку, пояснення відповідача про те, що кредитними коштами скористалась інша особа шляхом їх крадіжки з кредитної карти, не відповідають дійсності, не підтверджені належним чином. Крім того, ОСОБА_3 не звертався до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для блокування своєї кредитної картки та не надавав банку відповідні пояснення. 
		 
		Відповідач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначили, що дійсно 29.11.2011 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір. На ім`я відповідача позивачем було відкрито кредитну картку, якою ОСОБА_1 користувався. Заборгованості по кредиту не мав. 11.08.2019 року співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_6 викрала в нього кредитну карту № НОМЕР_2 , з якої того ж дня та 27.08.2019 року зняла грошові кошти на загальну суму 28000 грн. З цих підстав, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з заявою про блокування карти та до правоохоронних органів із заявою про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності по факту крадіжки грошових коштів. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, направлено обвинувальний акт до суду, проте провадження у справі було закрито, у зв`язку зі смертю обвинуваченої. Таким чином, грошові кошти з банківської картки ОСОБА_1 вибули поза його волею, це підтверджено матеріалами кримінального провадження, тому його вина у тому, що виникла заборгованість, відсутня. 
		 
		Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на таке.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
		У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
		Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
		Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		 
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		 
		В судовому засіданні  ОСОБА_1 визнав, що 29.11.2011 року він звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н. 
		На виконання вимог кредитного договору позивачем було відкрито на ім`я ОСОБА_1 кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000 грн.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Посилаючись на зазначені норми цивільного законодавства України, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором від 29.11.2011 року б/н у розмірі 38631,67 грн., яка складається з: 28154,69 грн.  заборгованість за тілом кредиту, 10476,98 грн.  заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що, відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», між ним та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки:
		-№ НОМЕР_3 , дата відкриття: 12.04.2012 року, термін дії: 06/15;
		-№ НОМЕР_4 , дата відкриття: 04.10.2013 року, термін дії: 04/16;
		-№ НОМЕР_2 , дата відкриття: 11.04.2016 року, термін дії: 12/19;
		-№ НОМЕР_5 , дата відкриття: 28.08.2019 року, термін дії: 07/23.
		Згідно з випискою по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 до 11.08.2019 року відповідач користувався кредитними коштами та своєчасно повертав позику та проценти.
		 
		В обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що 11.08.2019 року його співмешканка ОСОБА_6 викрала в нього кредитну карту № НОМЕР_2 , з якої того ж дня та 27.08.2019 року зняла грошові кошти на загальну суму 28000 грн.
		Частиною 1 ст. 76 ЦПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3).
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом не приймаються до уваги пояснення представника позивача про те, що відповідач не довів факт викрадення у нього грошових коштів з кредитної картки та відсутній факт звернення ОСОБА_3 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для блокування кредитної картки.
		 
		Так, ОСОБА_1 звертався до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 06.09.2019 року та 19.09.2019 року із заявами про припинення нарахування відсотків, пені та штрафу за картковим рахунком № НОМЕР_2 . Водночас, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу відповідача направив листи від 12.09.2019 року та 26.09.2019 року, згідно з якими відмовив у задоволенні вказаних заяв ОСОБА_1 через відсутність норм банківського законодавства, що дозволяють встановити окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами. При цьому, банк запропонував ОСОБА_1 здійснити погашення заборгованості у відповідності до умов укладеного договору. 
		 
		Частиною 6 статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		 
		28.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про те, що в період часу з 15.00 год. до 16.30 год. 27.08.2019 року невстановлена особа, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу таємно викрала сім - карту мобільного оператора «Київстар» та 2 банківські карти «ПРИВАТБАНК» з грошовими коштами, які вкрадені з карти, що належали йому. 
		На підставі заяви ОСОБА_1 до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12019080040002911) та ч.1 ст.357 КК України (кримінальне провадження №12020085040000658).
		01.12.2020 року прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Богачем С.О. складено обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 , обвинуваченій у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України. Відповідно до обвинувального акут ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 11.08.2019 року вона, маючи єдиний злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами, що знаходилися на картковому рахунку банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , оформлену на ім`я потерпілого ОСОБА_1 , заздалегідь викраденої за вищевказаних обставин, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля банкомату за адресою: вул. Космічна, 87 у м. Запоріжжі, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, використовуючи заздалегідь відомий їй PIN-код, з раніше викраденої нею банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , оформленої на ім`я потерпілого ОСОБА_1 , не ставлячи до відома потерпілого, здійснила операцію зі зняття грошових коштів з указаної картки у розмірі 20000 грн., тим самим, з метою особистого збагачення, таємно викрала їх, покинувши місце скоєння кримінального правопорушення разом із викраденим, розпорядившись ним на власний розсуд. 
		27.08.2019 року в денний час доби, ОСОБА_6 , не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи єдиний злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами, що знаходилися на картковому рахунку банківської картки ПАТ КБ «ПРиватБанк» № НОМЕР_6 , оформлену на ім`я потерпілого ОСОБА_1 , заздалегідь викраденої за вищевказаних обставин, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», використовуючи заздалегідь відомий їй PIN-код, з раніше викраденої нею банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 , оформленої на ім`я потерпілого ОСОБА_1 , не ставлячи до відома потерпілого, здійснила дві операції зі зняття грошових коштів з указаної картки по 8000 грн. кожна, у загальному розмірі 16000 грн., тим самим, з метою особистого збагачення, таємно викрала їх, покинувши місце скоєння кримінального правопорушення разом із викраденим, розпорядившись ним на власний розсуд, а всього спричинивши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 36000 грн. 
		Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2021 року кримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК Українизакрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченої. Зазначена ухвала суду набула законної сили 29.03.2021 року.
		 
		Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у сумі 28154 грн. 69 коп. 
		Відповідно до даних руху коштів по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_2 , вказана сума заборгованості виникла після зняття 11.08.2019 року ОСОБА_6 суми у розмірі 20000 грн. та 27.08.2019 року суми у розмірі 8000 грн. 
		Відповідно, сума процентів у розмірі 10476,98 грн.  це сума списання відсотків за користування кредитом у розмірі 28000 грн. 
		 
		Отже, як встановлено у судовому засіданні грошові кошти у сумі 28000 грн. були зняті ОСОБА_6 з картки відповідача без його відома, тобто зазначена сума вибула поза волею ОСОБА_1 . 
		 
		З огляду на те, що встановлено факт вчинення  ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.257 КК України, які полягали у викраденні останньою у ОСОБА_1 кредитної карти № НОМЕР_2 та зняття з неї грошових коштів у розмірі 28 000 грн., а також не надання позивачем доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем заявленої до стягнення суми кредиту, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 28154,69 грн.  заборгованості за тілом кредиту та 10476,98 грн.  заборгованості по відсоткам за користування кредитом. У зв`язку з чим, у задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 необхідно відмовити. 
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір у розмірі 2102 грн. судом покладається на позивача. 
		 
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 20.09.2022 року.
		 
		Суддя Комунарського районного суду 
		м. Запоріжжя             Р.С.Холод

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...