Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 481/156/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 15.11.2022. Зареєстровано: 17.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.11.2022
Номер судового провадження: 1-кс/481/406/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021151140000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 481/156/22 
		Провадж.№ 1-кс/481/406/2022
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		15.11.2022 року Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021151140000005 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364КК України про накладення арешту на майно,
		Встановив:
		До слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021151140000005 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364КК України про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4823685700:12:000:0274, належну на праві приватної власності  ОСОБА_4 . Клопотання прокурор обґрунтував наступним.
		У провадженні CB ВП № 1 Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 42021151140000005 від 11.03.2021року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами та депутатами Казанківської селищної ради Миколаївської області, які всупереч вимогам закону у 2020 році передали у приватну власність громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель природно-заповідного фонду на території Казанківської ОТГ, на яких створено ландшафтний заказник місцевого значення «Лагодівський» площею 138,16 га, внаслідок чого державі спричинено тяжкі наслідки у виді вибуття з природно-заповідного фонду земельних ділянок площею понад 100 га шляхом їх безпідставної передачі у приватну власність для особистого-селянського господарства в результаті чого знищується заказник, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 
		Так, в ході досудового розслідування встановлено, що рішенням Миколаївської обласної ради № 5 від 18.09.2019 року «Про ландшафтних заказників місцевого значення у Миколаївській області» об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтним заказником, крім інших, оголошено «Лагодівський» площею 138,16 га на землях державної власності у межах Троїцько-Сафонівської та Лагодівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області. Крім цього, абзацом 2 пункту 2 вказаного рішення вказано, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» розроблено у 2011 році НПП «Бузький Гард» на підставі договору № 1-С від 12.08.2011 року, укладеного із Головним управлінням економіки Миколаївської обласної державної адміністрації. Відповідно вищевказаного проекту території забороняється, крім іншого, знищення пошкодження рослинного та грунтового покриву, об`єктів тваринного світу, зміни рельєфу, ландшафту, інші роботи, що можуть призвести до порушення природного рослинного покриву, негативного впливу на фауну, стан ландшафтів тощо. 
		Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 3807/0/14-19- СГ від 04.06.2019 року Казанківській селищній раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі з кадастровими номерами 4823685700:12:000:0900 площею 56.2785 га та 4823685700:11:000:0900 площею 79.268 га. Всупереч вимогам закону, після отримання у комунальну власність вищевказаних земельних ділянок, на яких відповідно до матеріалів кримінального провадження сформовано ландшафтний заказник місцевого значення «Лагодівський», Казанківською селищною радою прийнято рішення № 662/25 від 18.08.2020 року, № 724/27 від 09.10.2020 року, № 58/2 від 15.12.2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, не наданих у власність. При цьому, прийняттю вказаного рішення передувало надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (рішення Казанківської селищної ради № 568/23 від 12.03.2020 року та № 624/24 від 18.06.2020).
		При цьому, посадовим особам Казанківської селищної ради достеменно було відомо, що на земельних ділянках кадастровими номерами 4823685700:12:000:0900 та 4823685700:11:000:0900 створено ландшафтний заказник «Лагодівський», оскільки 20.10.2020 року управлінням екології природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації до Казанківської селищної ради скеровано інформацію № 06/594 від 20.10.2020 року про створення ландшафтного заказника «Лагодівський», перелік земельних ділянок, які перебувають у його межах. В ході досудового розслідування також встановлено, що частина земельних ділянок, які надані у приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства входять до складу земель з кадастровими номерами 4823685700:12:000:0900 та 4823685700:11:000:0900, та на яких внаслідок ведення особистого господарства, може здійснюватись сільськогосподарська діяльність, а саме розорано, засіяно сільськогосподарськими культурами, тобто, знищено рослинний та ґрунтовий покрив, що ймовірно негативно вплинуло на фауну заказника та суперечить цілям, задля яких його створено.
		Враховуючи викладене, у сторони обвинувачення наявні обґрунтовані підстави вважати, що окремі посадові особи та депутати Казанківської селищної ради умисно, всупереч вимогам закону, прийняли рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок з кадастровими номерами 4823685700:12:000:0900 та 4823685700:11:000:0900, внаслідок чого знищується об`єкт природно заповідного фонду  ландшафтний заказник «Лагодівський» або посадові особи Казанківської селищної ради та окремі депутати, котрі брали участь у підготовці проектів відповідних рішень про передачу у власність земельних ділянок для особистого селянського господарства умисно не проінформували депутатський корпус Казанківської селищної ради про створення ландшафтного заказника «Лагодівський» на вищевказаних земельних ділянках, а також про надходження інформації управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації № 06/594 від 20.10.2020 року з указаних питань. 
		Таким чином, з метою припинення протиправної діяльності, забезпечення збереження речових доказів, запобіганню можливості приховування, знищення майна на вказаній земельній ділянці та подальшого незаконного розпорядження і користування самою земельною ділянкою, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження  накладені арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4823685700:12:000:0274, яка постановою прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
		Прокурор в судове засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримала, просила його задовольнити.
		Власник майна  ОСОБА_4  про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду не прибув, будь - яких заяв, клопотань від нього не надходило.
		Зважаючи на вимоги ч.1ст.172 КПК Українивважаю можливим розглядати клопотання у відсутності осіб які не з`явились.
		Оскільки в судове засідання учасники судового провадження не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені та заявили про розгляд клопотання за їх відсутності, то розгляд клопотання проводиться за відсутності учасників розгляду та без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч.4ст. 107 КПК України.
		Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до таких висновків.
		Слідчим відділом ВП №1 Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021151140000005 від 11.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 364 КК України.
		В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Казанківської селищної ради Миколаївської області, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог законодавства щодо охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, надали право певній кількості осіб на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам з подальшим затвердженням таких проектів та передачею земельних ділянок у власність, в наслідок чого земельні ділянки,кадастровий номер 4823685700:12:000:0900 та 4823685700:11:000:0900 які знаходяться в зоні природно-заповідного фонду, були розподілені по 2 га із присвоєнням нових кадастрових номерів, у тому числі і з кадастровим номером 4823685700:12:000:0274, передану на праві приватної власності  ОСОБА_4 
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст.44 Земельного Кодексу України такого роду заказники, як Ландшафтний заказник "Лагодівський" віднесено до природно-заповідного фонду України. А земельні ділянки природно-заповідного фонду України, згідно ст.150 Земельного Кодексу України, являються особливо цінними землями.
		А у відповідності до ч.3 ст.150 ЗКУ припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
		Крім цього, згідно вимог ст.19 Земельного Кодексу України визначено, що Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких є окремо землі сільськогосподарського призначення та землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. А відповідно до ч.7 ст.20 Земельного Кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
		А також, згідно ч.3 ст.7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
		Відповідно до п.в ч.4 ст.83 Земельного Кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.Відповідно до п.г ч.4 ст.84 Земельного Кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: г) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
		Тобто, земельні ділянки під об`єктами природно-заповідного фонду не можуть передаватись у приватну власність.
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		У відповідності з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Тому слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що накладення арешту на зазначене майно відповідає завданню арешту майна, визначеного ст. 170 КПК України, а саме: запобігання можливості його відчуження.
		У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		У відповідності з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Тому слідчий суддя вважає, що застосування обмежень щодо заборони відчуження та розпорядження нерухомим майном третім особам є найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
		На переконання слідчого судді, спірні земельні ділянки відповідають критеріям визначеним уст. 98 КПК Україниоскільки право на такі земельні ділянки могло бути набуте у злочинний спосіб.
		Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.
		Зважаючи на те, що прокурором в судовому засіданні та матеріалами клопотання доведено існування розумних підозр вважати, що майно, арешт на яке просить накласти прокурор, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі може бути об`єктом кримінально протиправних дій, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України; з метою його збереження як речового доказу, який необхідний для проведення експертиз та інших слідчих дій, від можливого його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.
		Керуючись ст.170,172,173,175 КПК України, слідчий суддя
		Постановив :
		Клопотання прокурора Казанківського відділуБаштанської окружноїпрокуратури Миколаївськоїобласті ОСОБА_3  про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021151140000005 від 11.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364КК України- задовольнити.
		Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4823685700:12:000:0274,яка належитьна праві приватноївласності  ОСОБА_4 ,та розташована на території бувшої Казанківської селищної ради Миколаївської області, із встановленням обмежень у вигляді заборони її відчуження, вчинення будь-яких дій спрямованих на зміну цільового призначення, її поділу або об`єднання із іншими земельними ділянками, а також заборони здійснення будь-якої діяльності, в тому числі сільськогосподарської, що призведе до знищення та пошкодження рослинного та грунтового покриву, об`єктів тваринного світу, зміни рельєфу, ландшафту.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання до Новобузького районного суду Миколаївської області про скасування арешту майна повністю або частково.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...