Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/3791/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 16.11.2022. Зареєстровано: 17.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2024.
Дата набрання законної сили: 22.11.2022
Номер судового провадження: 1-кс/154/948/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022035510000589

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/3791/22 
		1-кс/154/948/22
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2022 року м. Володимир 
		 
		Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника сектору дізнання Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, - 
		 
		встановив:
		14 листопада 2022 року начальник сектору дізнання Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
		В обґрунтування клопотання покликається на ту обставину, що 10 листопада 2022 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д. АДРЕСА_1 ) на пункті пропуску "Устилуг" було виявлено ОСОБА_4 , який під час проходження прикордонного контролю надав пенсійне посвідчення, яке містить ознаки підробки. 
		10.11.2022 року відомості про даний кримінальний проступок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022035510000589 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 КК України. 
		10.11.2022 року під час огляду місця події було вилучено пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 та мобільний телефон марки «Iphone XR» імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з стартовим пакетом НОМЕР_4 , які останній пред`являв працівникам прикордонної служби України. 
		Згідно ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі вважаються тимчасово вилученим майном.
		Таким чином, вилучені 10.112022 року пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 та мобільний телефон марки «Iphone XR» імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з стартовим пакетом НОМЕР_4 є безпосередніми об`єктами кримінально протиправних дій, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
		Крім того, на даний час у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій за участю вказаних речей.
		Вважає, що вилучені пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 та мобільний телефон марки «Iphone XR» імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з стартовим пакетом НОМЕР_4 підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки мають значення речових доказів для кримінального провадження. У іншому ж випадку, вказані речі, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню, а тому можуть бути знищені.
		У судове засідання дізнавач не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. 
		Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.
		Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12022035510000589 від 10.11.2022 року, розпочатого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, 10 листопада 2022 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м.д.н.п Володимир) на пункті пропуску "Устилуг" було виявлено ОСОБА_4 , який під час проходження прикордонного контролю надав пенсійне посвідчення, яке містить ознаки підробки. 
		10.11.2022 року під час огляду місця події було вилучено пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 та мобільний телефон марки «Iphone XR» імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з стартовим пакетом НОМЕР_4 , які останній пред`являв працівникам прикордонної служби України. 
		Необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно полягає у тому, що вилучене майно, на думку слідчого, має значення речових доказів для даного кримінального провадження, а тому начальник СД ОСОБА_3 просить задовольнити клопотання та накласти арешт на пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_4 , та мобільний телефон марки «Iphone XR» імей: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 з стартовим пакетом НОМЕР_4 , які були вилучені у ОСОБА_4 , із забороною відчуження, розпоряджання та користування даним майном.
		Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину . 
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. 
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускаєтьсяз метоюзабезпечення  збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 358 КК України, є використання завідомо підробленого документа.
		З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, не можливо зробити висновок, яким чином зазначений у клопотанні телефон може мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, передбаченому ч.4 ст. 358 КК України.
		Жодних доказів на те, що вказаний телефон відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, начальником СД ОСОБА_3 не надано.
		Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що телефон є доказом злочину, не доведено наявності підстав для накладення арешту на дане майно, не доведено необхідності накладення арешту на дане майно та не наведено ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання у цій частині. 
		Щодо пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_4 , то воно підлягає арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки має значення речового доказу і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за його участю ряду слідчих дій, що дозволить об`єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказаний документ, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатиме поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних слідчих дій, оскільки сліди злочину на ньому можуть бути знищені.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 170-173, 276-279 КПК України, слідчий суддя-
		ПОСТАНОВИЛА:
		Клопотання задовільнити частково.
		Накласти арешт на пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_4 , яке було вилучене у ОСОБА_4 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
		У задоволенні решти клопотання відмовити.
		Ухвалу слідчого судді належить виконати негайно.
		Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження. Слідчі(процесуальні) дії, в тому числі із використанням арештованого майна проводяться у розумні строки .
		Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які небули присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її постановлення.
		 
		Слідчий суддя Ірина КУСІК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...