Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/6976/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 16.11.2022. Зареєстровано: 17.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/333/140/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020100000001635

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 333/6976/20 
		Пр. № 1-кп/333/140/22
		ВИРОК
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   16 листопада 2022 року                         м. Запоріжжя
		    Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		судді:                          ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання :          ОСОБА_2 ,
		за участю прокурорів: ОСОБА_3 ,
		ОСОБА_4 , 
		потерпілого: ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого: ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого: ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, відомості за яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2020 року за № 62020100000001635 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, одруженого, має трьох малолітніх дітей, має вищу освіту, займає посаду начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч.3 ст.368 КК України, 
		Судовим слідством, суд - 
		ВСТАНОВИВ: 
		       Органом досудового розслідування ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які кваліфіковані за ч.2ст.189,ч.1ст.14,ч.3ст.368КК України за наступних обставин.
		Згідно обвинувального акту, Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України та є його територіальним органом.
		Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 399-к від 18.10.2017 ОСОБА_8 призначено на посаду начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, яка згідно ст. 6 Закону України «Про державну службу» віднесена до посад державної служби категорії «Б».
		Відповідно до п. 5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, за посадою начальник обласного управління лісового та мисливського господарства належить до посадових осіб держлісохорони, та згідно з Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_8 за посадою є працівником правоохоронного органу.
		Наприкінці липня 2020 року у начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у лісничого ОСОБА_5 , який є працівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», що входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства.
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел, наприкінці липня 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 та запросив на зустріч до свого службового кабінету, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
		Пізніше того ж дня, ОСОБА_5 прибув за викликом до ОСОБА_8 , який у ході розмови висунув ОСОБА_5 вимогу здійснити продаж частини урожаю ячменю вирощеного на землях ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» без належного обліку у фінансово бухгалтерських документах підприємства та передати йому ( ОСОБА_8 ) отримані за продаж грошові кошти.
		Отримавши негативну відповідь ОСОБА_5 , ОСОБА_8 закінчив зустріч та наказав обміркувати план реалізації висловленої вимоги.
		Через тиждень, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося, після вищезазначеної розмови ОСОБА_8 знову запросив ОСОБА_5 до свого службового кабінету та поцікавився ходом реалізації висунутої вимоги, на що ОСОБА_5 повідомив, що не знає як виконати таку вимогу.
		У зв`язку з цим, ОСОБА_8 , опитавши ОСОБА_5 щодо кількості зібраного урожаю та засівних площ, описав лісничому схему, відповідно до якої останній із фактично зібраних 88,14 тон ячменю у звіті про врожай повинен відобразити лише 72 тони, а різницю у 16,14 тон ячменю продати за готівкові кошти без відображення в офіційному звіті, приблизно по 5000 гривень за тону. Повторно наголосивши, що отримані грошові кошти від продажу 16,14 тон ячменю, у сумі 80700 гривень, необхідно передати ОСОБА_8 .
		Одночасно з цим, розуміючи, що ОСОБА_5 не буде добровільно виконувати висунуту вимогу, ОСОБА_8 пригрозив ОСОБА_5 подальшим звільнення з займаної посади у разі відмови від передачі йому грошових коштів.
		Розуміючи негативні наслідки для себе у виді обмеження його трудових прав та реальності такої погрози, ОСОБА_5 був змушений погодитись на таку вимогу.
		12.08.2020 у ході зустрічі з лісничим ОСОБА_5 у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15В, ОСОБА_8 продовжив вимагати надання йому 80000 гривень за не вчинення дій, спрямованих на звільнення ОСОБА_5 
		20.08.2020 приблизно о 09.00 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_8 продовжуючи вимагання у ОСОБА_5 грошових коштів, повторно висунув вимогу передачі йому 80000 гривень після реалізації урожаю ячменю, зібраного на території ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
		Одночасно з цим, на підтвердження своїх погроз щодо звільнення, ОСОБА_8 повідомив, що він призначив керівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» віддану йому людину, на яку має вплив.
		31.08.2020 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_8 зустрівшись з ОСОБА_5 , зменшив суму грошових коштів, яку вимагав у ОСОБА_5 , до 60000 гривень.
		04.09.2020 приблизно о 09 год. 35 хв. перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15 В, ОСОБА_5 , бажаючи уникнути обмеження своїх трудових прав, а саме звільнення з посади лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», передав ОСОБА_8 на виконання вимоги останнього грошові кошти в сумі 60000 гривень.
		Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища.
		Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів у лісничого ОСОБА_5 , який є працівником ДП «Запорізьке лісове та мисливське господарства», що входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, 20.08.2020 приблизно о 09.00 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, начальник Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 діючи повторно висунув вимогу ОСОБА_5 щомісячно передавати йому грошові кошти у сумі 15000 гривень за збереження за ними займаної посади та не звільнення.
		На запитання ОСОБА_5 звідки брати такі кошти ОСОБА_8 відповів, що лісничі можуть реалізовувати частину лісоматеріалів за готівкові кошти без відображення у звітності та оформлення офіційних документів.
		На підтвердження своїх погроз щодо звільнення, ОСОБА_8 повідомив, що він призначив керівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» віддану йому людину, на яку має вплив.
		Таким чином, ОСОБА_8 створив обстановку в якій ОСОБА_5 відчував залежність від волі ОСОБА_8 та був вимушений підкоритися його вимогам, задля запобігання шкідливих наслідків для себе.
		31.08.2020 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_8 зустрівшись з ОСОБА_5 , зменшив суму грошових коштів з 15000 до 10000 гривень, наголосивши, що очікує вказану суму у найближчий час.
		01.09.2020 приблизно о 12 год. 30 хв. перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15 В, ОСОБА_5 , бажаючи уникнути обмеження своїх трудових прав, а саме звільнення з посади лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», передав ОСОБА_8 на виконання вимоги останнього грошові кошти в сумі 10000 гривень.
		Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України як вимагання, вчинене повторно службовою особою з використанням свого службового становища.
		Крім того, у серпні 2020 року, точний час та місце слідством не встановлені, у начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки, що перебувають у власності ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», що входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства.
		Усвідомлюючи, що вказаний злочинний намір ОСОБА_8 не здатний реалізувати самостійно, 31.08.2020 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15В, ОСОБА_8 зустрівся з лісничим ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_5 та поцікавився у останнього щодо наявності ще не відправлених до правоохоронних органів повідомлень про випадки самовільного зайняття земельних ділянок ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
		На питання ОСОБА_8 лісничий ОСОБА_5 повідомив, що у разі виявлення фактів самовільного зайняття земель, ним та іншими лісничими невідкладно готуються повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення до правоохоронних органів. Разом з тим, ОСОБА_5 повідомив, що факти самовільного зайняття земель виявляються постійно.
		У цей час ОСОБА_8 , не знаючи, що ОСОБА_5 залучений до конфіденційного співробітництва та діє під контролем правоохоронного органу, запропонував ОСОБА_5 знайти осіб, які здійснили самовільне зайняття земельної ділянки ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та схилити їх до надання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, за неповідомлення до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, а отриману неправомірну вигоду ділити між собою.
		Одночасно, ОСОБА_8 вказав ОСОБА_5 , що у разі встановлення особи, яка здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, їй слід висувати вимогу надання від двох до трьох тисяч доларів США неправомірної вигоди.
		Крім того, у цій розмові ОСОБА_8 також повідомив, що за отриману неправомірну вигоду від особи, яка здійснила самовільне зайняття земельної ділянки, останній додатково можливо обіцяти ненадання інформації Запорізьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства на запити правоохоронних органів, у випадку надходження таких.
		Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України як готування до одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб.
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_8  не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у повному обсязі та пояснив, що з 1 листопада 2017 року займає посаду начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, яке проводить державну політику лісових та мисливських господарств. Обласне управління запроваджує нові постанови, координує діяльність, здійснює контроль мисливського господарства стосовно видачі дозвільних документів, збирає статистичну інформацію у напрямках діяльності виконання поставлених завдань. Господарською діяльністю обласне управління лісового та мисливського господарства не займається. З ОСОБА_5 знайомий з 2018 року. ОСОБА_5 перебував на посаді лісничого Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ» та він не є підпорядкованим працівником начальника обласного управління. Він ніколи не говорив ні ОСОБА_5 , ні іншим лісничим з приводу звільнення будь-кого з посади, оскільки це безпосередньо не входить до його посадових обов`язків. ОСОБА_5 був підлеглим директора ДП «Запорізьке ЛМГ» і питання щодо звільнення та прийняття на роботу вирішує саме директор лісгоспу, оскільки це передбачено посадовою інструкцією останнього. У нього не було неприязних відносин до ОСОБА_5 . Також вказав, що обласні управління не погоджують дії лісомисливських господарств, зокрема і питання щодо прийняття та звільнення працівників ЛМГ. Коли він зайняв зазначену посаду, вимога державного агентства була стосовно статистичних погоджень прийняття та звільнення з роботи. Це було для того, щоб кадрова служба мала оперативну інформацію при потребі агентства стосовно кількості лісничих різних категорій і посад, їх кваліфікації і т.д. Наразі ця вимога скасована і не проводиться. Всі ці погодження збираються у відділі кадрів лише для статистичних даних. Накази про призначення та звільнення працівників лісгоспів підписуються директорами державних підприємств. 
		Крім того ОСОБА_8 вказав, що ситуація, яка склалася стосовно подій 31.08.2020 року та 04.09.2020 року, має інший характер, ніж той, що йому інкримінують. Так, у нього є товариш ОСОБА_9 , з яким 01.08.2020 року відбулась розмова з приводу можливості допомогти в реалізації зерна, так як він є приватним підприємцем і хтось з ним розрахувався зерном в обсязі 16 тон. Оскільки у нього дійсно на території лісгоспів займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, він мав можливість переговорити з приводу реалізації даного зерна. Після цього, володіючи інформацією, що у Запорізькому лісогосподарстві проводяться посіви, і маючи нормальні стосунки з ОСОБА_5 , оскільки пересікаються по роботі в адміністративній будівлі, звернувся до останнього з питанням щодо можливості реалізувати сільськогосподарську продукцію товариша ОСОБА_9 . Одночасно зазначивши, що ОСОБА_9 віддали 16 тон зерна в рахунок боргу 60 000 грн., і якщо від реалізації даної продукції буде більше грошей, то він і ОСОБА_5 зможуть заробити. Пару раз вони поверталися до питання з приводу можливості реалізації цього зерна, ОСОБА_5 зорієнтував його, що вартість даного зерна буде становити 80 000 грн. Спочатку була розмова, що він заробить 15 тис., а ОСОБА_5 5 тис. за свої послуги, потім прийшли до висновку, що зароблять порівну по 10 тис. Після цього ОСОБА_5 в кінці серпня приніс 10000 грн, а 4 вересня 2020 року о 09.30 год 60000 грн за продаж ячменя у кількості 16 тон ОСОБА_9 , які повинен був передати останньому. Вважав, що 10000 грн це його частина коштів від продажу зерна, які планували він та ОСОБА_5 разом заробити, і які він залишив у себе, а 60000 грн, які ОСОБА_5 приніс 4 вересня 2020 року, він розумів, що це за реалізацію зерна саме для ОСОБА_9 , які планував віддати останньому і закрити прохання свого товариша. А оскільки 4 вересня 2020 року його затримали і йому інкримінують хабар, це не відбулося, і ці кошти були вилучені.
		З приводу самозяйнятих земель зазначив, що на протязі всього періоду перебування його на посаді начальника обласного управління у них була та є чітка позиція стосовно збереження земель державного лісового фонду, а також повернення означених земель у державну власність у разі їх самовільного зайняття. Неодноразово ним, як начальником обласного управління під час колегій, які проходять один раз на місяць, куди запрошуються директори господарських підприємств, а також працівники саме обласного управління, лісничі туди ніколи не запрошуються, оскільки це не в їх компетенції, було озвучено, що самозайняті землі державного лісового фонду, зокрема і ті, що перебувають під будівництвом, чи під рекреаційними послугами, повинні бути повернуті державі або вилучені в законний спосіб. Вилучення в законний спосіб проходить двома шляхами - це постанова Кабінету Міністрів, а також судове рішення, якщо таке мається. Тому директорам лісгоспів було поставлено чітке завдання, а вони вже доносили лісничим, так як лісничий відповідає за ту чи іншу ввірену територію, інформацію стосовно виявлення самозайнятих земель. Для того щоб зменшити кількість таких земель, безпосередньо по області було запропоновано виявити ці самозайняті ділянки і запропонувати, якщо там дійсно є нерухомість, оформлення речових прав шляхом звернення до державного агентства лісових ресурсів через їх погодження, так як вони є власником земель і нерухомого майна. Для цього необхідне отримання від керівництва нотаріально завірену згоду, з чим далі виготовляти технічну документацію, і через погодження та розпорядження Обласної державної адміністрації звернутися за погодженням до Кабінету Міністрів стосовно вилучення даної земельної ділянки. Безпосередньо до його обов`язків не входить складання протоколів стосовно самозайнятих ділянок. Цим займається безпосередньо інженер державного сільськогосподарського підприємства, якщо такого немає, то головний лісничий. Лісничий повинен виявляти такі землі, тому що він закріплений за тією чи іншою територію і має володіти даними стосовно землі. Стосовно 2000-3000 зазначив, що ця розмова була, але про долари ніхто не говорив, він мав на увазі вартість виготовлення технічної документації, про що сказав і ОСОБА_5 та іншим директорам, саме 2000-3000 грн. - це орієнтовна вартість за послуги щодо узаконення самозяйнятих земель державного лісового фонду. Загальна сума відрізняється оскільки різні території Мелітополь, Пологи і т.д. 
		Стосовно його затримання 04.09.2020 року, ОСОБА_8 пояснив, коли співробітники правоохоронних органів зайшли в кабінет, зразу поклали його лицем на підлогу і зачитали підстави обшуку. Фактично його було затримано 4 вересня 2020 року о 09:30 год, це з моменту появи співробітників поліції. При обшуку приблизно було 8 чоловік, не всі були одягнуті у формений одяг, тільки ДБР та ДСР. В той період він перебував у відпустці, заїхав на роботу забрати документи і після зустрічі з ОСОБА_5 , коли останній залишив 60000 грн, він, взявши ці гроші, зайшов в інше приміщення, там де перебувають його особисті речі, поклав ці кошти і пішов до туалету, вийшов, сів за робочий стіл, після цього зайшли співробітники ДБР та ДСР, два понятих і якась охорона.
		Вважає, що кримінальна справа відносно нього має замовний характер, матеріали - сфальсифікованими, а себе - безпідставно підданим кримінальному переслідуванню. Наполягав на тому, що показання потерпілого ОСОБА_5 є неправдивими та були направленні для приховування протиправних дій самого ОСОБА_5 щодо розкрадання майна та розстрати, щодо яких, відносно ОСОБА_5 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні..
		На доведеність вказаної вини обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор посилався в суді в якості доказів на покази допитаних потерпілого, свідків, а також наданих ним письмових доказів, а саме:
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_5 пояснив, що він працював лісничим в Михайлівському лісництві Запорізького лісомисливського господарства та виконував обов`язки лісничого в Новомиколаївському лісництві. Його обов`язки як лісничого - охороняти ліс. На підприємстві працює з 2016 року. ОСОБА_8 знає з 2018 року, особисто з ним знайомий з 2019 року. Близьких стосунків із ОСОБА_8 не підтримував. Він не знаходився у підпорядкуванні ОСОБА_8 , його прямим начальником був директор ДП «Запорізьке ЛМГ» ОСОБА_10 . 
		Стосовно фактичних обставин даного провадження потерпілий показав, що у них із ОСОБА_8 в серпні 2020 року було спілкування з приводу врожаю, а саме 60 тон ячменю, який зібрали в Новомиколаївці, з яких він, ОСОБА_11 на вимогу ОСОБА_8 повинен був забрати 16 тон, здати їх, а кошти віддати йому. Попередньо ОСОБА_8 попередив його не говорити директору підприємства про кількість зібраного врожаю до тих пір, поки не заберуть 16 тон, на що він погодився, оскільки в нього не було таких коштів, щоб він самостійно міг занести їх ОСОБА_8 . Про кількість урожаю на момент означених подій знав від фермера Суворова, який займався цією землею, будь-яких документів по врожаю не бачив, оскільки через нього це не проходило, до його функцій не відноситься ця земля, а під час судового розгляду загальний об`єм не зміг назвати через те, що не пам`ятає. Про кількість зібраного врожаю повідомив він особисто ОСОБА_8 . Даний врожай належить державному підприємству «Запорізьке лісомисливське господарство». З питанням щодо вимагання з боку ОСОБА_8 він, ОСОБА_5 , звертався до свого безпосереднього директора ОСОБА_10 , доповівши, що ОСОБА_8 вимагає з нього кошти за 16 т врожаю, на що ОСОБА_10 відповів, що нічого не може зробити, оскільки ОСОБА_8 керує ОСОБА_10 . Після чого, того ж місяця він звернувся до поліції з даних обставин та вже під контролем правоохоронних органів 1 вересня 2020 року прийшов до ОСОБА_8 в кабінет і передав йому кошти в розмірі 10 000 грн. за реалізацію деревини, які вносить в касу підприємство, а 4 вересня 2020 року він передав ОСОБА_8 кошти 60000 грн за 16 тон врожаю. ОСОБА_5 також пояснив, що йому співробітники правоохоронних органів видали всього 80 000 грн, спочатку 20000 грн, які 1 вересня 2020 року віддав ОСОБА_8 , з яких 10000 грн ОСОБА_8 повернув йому, і які він, ОСОБА_5 , повернув поліції. А 60 000 грн  4 вересня 2020 року, які він передав ОСОБА_8 в кабінеті останнього. При повторному допиті, ОСОБА_5 підтвердив, що гроші йому видали співробітники правоохоронних органів (ДБР). 
		Стосовно самозайнятих земель, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що на території лісництва є ділянки, які самовільно зайняті, і на вимогу ОСОБА_8 він повинен був знаходити такі ділянки і отримувати з осіб, які займають такі ділянки гроші в розмірі 2000 -3 000 доларів США, щоб не подавали документи на них до поліції, на що він, потерпілий, відмовився.
		Крім того, ОСОБА_5 вказав, що на вимогу ОСОБА_8 повинен був платити останньому 10 000-15 000 грн щомісячно, щоб працювати в ДП «Запорізьке ЛМГ» на посаді лісничого.
		Безпосередньо він оформлює звітність за реалізацію лісоматеріалів. До зерна він не має відношення, до його обов`язків не входить дізнаватися щодо врожаю зерна, він не складає про це звіти. Про врожай фермер особисто подає звіт.
		Вважав, що ОСОБА_8 мав вплив на його звільнення через директорів ДП «Запорізьке ЛМГ» ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .. Розумів, що він не є співробітником ОСОБА_8 . При цьому зазначив, що особисто ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не висловлювалися щодо його звільнення з посади.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що працює лісничим Олександрівського лісництва в ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», знайомий із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , відносини з ними робочі. Будь-яких прохань щодо матеріального винагородження йому зі сторони ОСОБА_8 не надходило. Факти вимагання з боку ОСОБА_8 йому невідомі. Були конфліктні ситуації із ОСОБА_8 з приводу невиконання ним посадових обов`язків, тільки не в плані вимагання ОСОБА_8 у нього матеріальних благ. У його обов`язки входить порубка лісу, продаж деревини, санітарна вирубка і т.д. Їх підприємство реалізує деревину. Будь-яких прохань зі сторони ОСОБА_8 з приводу продажу деревини та її необлікування не було і не може бути, оскільки все проходить через КПК, детально описавши механізм вирубки дерев. Його безпосереднім керівником з липня 2020 року по вересень 2020 року був ОСОБА_10 , а потім ОСОБА_12 .. Вказав, що лісничий призначається та звільняється директором лісництва, лісничий підпорядковується директору лісництва. Показав, що їхнє лісництво підпорядковано ОСОБА_8 , при цьому свідок не зміг назвати норми згідно якої ДП «Запорізьке ЛМГ» підпорядковується ОСОБА_8 . Також свідок ОСОБА_13 зазначив, що на території його лісництва ділянок сільськогосподарського призначення немає, є самозайнятті ділянки, пояснивши, якщо вони виявили самозайнятті землі, в їхній обов`язок входить скласти протокол і направити в лісгосп, а інженери вже передають до прокуратури або до контролюючих органів. З ОСОБА_5 знайомий, їх лісництва знаходяться на великій відстані один від одного. Ніколи з ним не обговорював фінансові чи будь-які питання щодо роботи лісництва, в дружніх стосунках з ним не перебуває. ОСОБА_14 є генеральним директором ДП «Запорізьке лісове та мисливське господарства», а він входить до складу Запорізького лісництва. На посаду лісничого призначає та звільняє директор підприємства - Запорізького лісництва, яке підпорядковується ОСОБА_8 ..
		Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_10  пояснив, що наразі працює головним спеціалістом відділу охорони і захисту лісу Обласного управління лісомисливського господарства. В липні-вересні 2020 року працював головним лісничим ДП «Запорізьке ЛМГ» та виконував обов`язки керівника даного підприємства. Підприємству було підпорядковано 5 лісництв - Олександрівське, Михайлівське, Новомиколаївське, Хортицьке, Крутоярівське. Він керував безпосередньо роботою по охороні та захисту лісу. Знайомий із ОСОБА_8 , з яким робочі стосунки. Також свідок ОСОБА_10 пояснив, що лісничий призначається та звільняється керівником підприємства, додавши, на скільки він пам`ятає, що якщо людина підходила на посаду лісничого, спочатку йде наказ від нього на призначення і це погоджує ОСОБА_8 . Фактів непогодження не було. Стосовно процесу звільнення свідок зазначив, що наскільки він пам`ятає, але може і помилятися, керівник за погодженням Обласного управління, якщо на керуючого лісництва людина написала заяву на звільнення, він її звільняв. Не було неофіційних погоджень. Крім того, свідок пояснив, якщо б ОСОБА_5 звільнявся з посади лісничого, то це було б за його, ОСОБА_10 , підписом. ОСОБА_8 не звертався до нього, щоб звільнити ОСОБА_5 . Підтвердив, що інші працівники підприємства призначаються за звільняються директором самостійно. ОСОБА_8 згідно посадової інструкції не міг давати вказівки лісничим обходячи його. Йому відомо від ОСОБА_5 , що ОСОБА_8 давав якісь вказівки, він, ОСОБА_10 , ніяким чином не реагував на дані обставини. ОСОБА_5 казав йому, що ОСОБА_8 вимагає гроші, і, наскільки він пам`ятає, потерпілий кожного місяця надає їх ОСОБА_8 , суму не знає, за що також не знає, напевно за якусь діяльність. Що саме за збереження посади потерпілий не говорив, просто казав що вимагає вигоду. Він повідомляв потерпілого, що лише він може звільнити його. Стосовно сільськогосподарських земель ДП «Запорізьке ЛМГ» свідок ОСОБА_10 зазначив, що такі землі були на території Новомиколаївського лісництва, виконуючим обов`язки лісника якого був ОСОБА_5 . Площа цих земель приблизно складала 40 га. Дана земля оброблялася фермером Суворовим, з яким підприємство уклало договір. Процес збору врожаю на цих землях контролював лісничий, як керівник лісництва. У 2020 році відповідальним за збором урожаю був ОСОБА_5 , саме він доповідав йому скільки було зібрано врожаю. Скільки в Новомиколаївському лісництві в той період було зібрано врожаю не пам`ятає, його кількість встановлювали ОСОБА_5 та фермер. Також додав, що була невідповідність врожаю, оскільки по документам була лише пшениця, а на полях був ячмінь і пшениця. Щодо цих невідповідностей по врожаю звітували до Обласного управління економісти та бухгалтер. Кому реалізували врожай не пам`ятає. Процес розрахунку проходить безготівково за договором. Кошти від реалізації врожаю вносяться на рахунок державного підприємства. Контактів відносно врожаю із ОСОБА_8 не було. У 2020 році ОСОБА_8 не звертався з приводу будь-яких матеріальних благ, винагород. Відносно врожаю ОСОБА_8 також не звертався, оскільки цим питанням займався лісничий. ОСОБА_5 повідомляв його, що в період збору врожаю липень-серпень 2020 року ОСОБА_8 викликав його на розмову щодо збору та реалізації врожаю, і казав, що ОСОБА_8 просить від нього неправомірну вигоду за збір врожаю шляхом зменшення обсягу чи ціни врожаю. Він не рекомендував йому цього робити. Інші лісничі з даного приводу не зверталися. Офіційно без нього врожай нікуди не міг дітися, врожай було реалізовано фермеру на іншу його фірму. Стосовно самозайнятих земель ОСОБА_10 пояснив, що в його обов`язки входить виявлення таких ділянок. Лісничі, майстра виявляють такі ділянки, оформлюють і направляють матеріали до їхнього підприємства, після чого вони інформують обласне управління і ОСОБА_8 щодо самозайнятих земель. Було складено десяток протоколів щодо самозайнятих земель. Питання щодо самозайнятих земель вони не погоджують з Обласним управлінням, але звітують до відділу захисту. Особисто звертався до ОСОБА_8 за допомогою з приводу спірних ділянок, останній надавав рекомендації. ОСОБА_8 проводив наради, колегії, на яких приймали участь лише керівники, проте було кілька спільних нарад із керівниками та підлеглими. Зазначив, що Запорізьке управління підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів, а не Обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що з 20 серпня 2020 року перебуває на посаді керівника ДП «Запорізької ЛМГ». До цього часу з 2008 року по 2016 рік працював в Державному підприємстві «Пологівське ЛМГ», з 2017 року по 2020 рік  головним спеціалістом в Обласному управлінні. Знайомий із ОСОБА_8 , не є його підпорядкованим, не знаходиться з ним у дружніх стосунках, спільних свят з ОСОБА_8 не святкував, лише колективні вітання на роботі. На посаду директора він призначався за результатом співбесіди у Державному агентстві лісових ресурсів. ОСОБА_8 до його призначення не мав відношення. Його безпосередні обов`язки - організація виконання завдань, пов`язаних з ведення лісового господарства. Йому підпорядковано 5 лісництв. Лісничий призначається директором, тобто ним. Це не погоджується з іншими особами, зокрема і з Обласного управління. Його роботодавець безпосередньо Державне агентство лісових ресурсів, а Обласне управління є більш статистичним, вони займаються збором, узагальненням оперативної інформації. Самостійно Обласне управління не може ініціювати перевірки діяльності лісових господарств, а можуть лише провести перевірку на підставі звернення громадян або від Державного агентства лісових ресурсів. Всі перевірки лісництв проводяться його підприємством. У Миколаївському лісництві є землі сільськогосподарського призначення, об`єм земель 35,9 га, лісничим якого до 2021 року був ОСОБА_5 . Дана земля оброблялася за договором, який укладається на посів, збирання врожаю та всі необхідні заходи. Участь у 2020 році при зборі врожаю він, ОСОБА_12 , не приймав. Безпосередній контроль за збиранням врожаю ведуть лісничі або комісія підприємства, якщо така є. Така комісія не є обов`язковою, це на розсуд керівника підприємства. Акт прийому-передачі виконаних робіт складається безпосередньо між підприємством та виконавцем робіт - тобто фермером. Кількість врожаю за 2020 рік він не пам`ятає, оскільки в той час не був керівником. З ОСОБА_8 він спілкується на колегіях та нарадах. Фактів щодо вимагання неправомірної вигоди зі сторони ОСОБА_8 не було. Запорізьке обласне управління не має відношення та впливу щодо господарської діяльності підприємства. Управління займається статистичною звітністю - збирають та узагальнюють оперативну інформацію. ОСОБА_8 не спілкувався з ним на час перебування його на посаді директора щодо надання будь чого. Вперше чує з приводу того, що ОСОБА_8 звертався до будь-кого щодо отримання якихось благ. Лісничий згідно посадовій інструкції без його відома не має права звертатися до будь-яких структур. Йому не було відомо, що лісничі запрошувалися до ОСОБА_8 . Згідно посадової інструкції ОСОБА_5 не підпорядковується ОСОБА_8 , а підпорядковується керівнику підприємства, тобто йому, а в 2020 році  ОСОБА_10 . Лісничі до Обласного управління відношення не мають. Без його відома ОСОБА_5 не мав права звертатися до ОСОБА_8 . До нього ОСОБА_5 не звертався з приводу вимог ОСОБА_8 , зокрема і щодо його звільнення. Також ОСОБА_8 не давав йому будь-яких вказівок з приводу звільнення ОСОБА_5 , а також ОСОБА_8 не звертався ні до нього, ні до лісничих з приводу будь-яких щомісячних винагород. Обласне управління відношення до працівників підприємства не має. Призначення та звільнення, зокрема лісничого, приймається директором підприємства. Стосовно самозайнятих земельних ділянок, ОСОБА_12 пояснив, що їх виявляють лісничі. Вони повинні на місці скласти матеріали щодо незаконного заволодіння, якщо встановлена особа - складається протокол, якщо ні - лісничий складає акт обстеження і надає до підприємства. Підприємство вже в подальшому направляє матеріали до правоохоронних органів щодо встановлення причетних осіб. Процес узаконення таких ділянок є. Звернення громадян з відповідними заявами до підприємства щодо виділення та передачі землі для користування, потім він звертається до Державного агентства, оскільки воно є розпорядником державного майна, і вже на підставі листа агентства, надаючи чи не надаючи дозвіл, він в свою чергу повідомляє заявника, роблять нотаріальну згоду і вже безпосередньо передають Обласній раді. Дана процедура коштує 2 000-3 000 грн. ОСОБА_8 не міг впливати на отримання самозайнятих земель, оскільки власником є Державне агентство, тільки за погодженням Державного агентства він може дати згоду на користування цими землями, Обласне управління не має ніякого відношення до земельних ділянок, які є у користуванні підприємства. За незаконне використання самозайнятої земельної ділянки складається протокол, право складати протоколи мають лісничі, єгеря, майстри. Всі матеріали по таким ділянкам направляють до правоохоронних органів  прокуратуру, поліцію. Звітують перед Обласним управлінням звітом для узагальнення, оскільки Обласне управління є аналітичним органом. Обласне управління не здійснює перевірки планові чи позапланові. Позапланову перевірку Обласне управління може здійснити лише за зверненням. У разі виявлення Обласним управлінням якихось порушень на підприємство направлялась копія акту або лист, яким повідомлялось, що їхнім підприємством повинно бути усунено дане порушення. Накладення будь-яких стягнень неможливо, оскільки на нього Обласне управління немає впливу, ніяким чином не може його покарати, оскільки його роботодавець - Державне агентство. Обласне управління не має відношення до виробничого процесу та господарської діяльності підприємства. Запорізьке обласне управління не розподіляє паливо на лісництво, та не має до цього ніякого відношення. 
		Допитаний у судовому засіданні за клопотаннямсторони захистусвідок ОСОБА_9 пояснив, що він знайомий із ОСОБА_8 з 2018 року, познайомилися на риболовлі в компанії. Про те що ОСОБА_8 займає якусь конкретну посаду він не був обізнаний, знав, що ОСОБА_8 працює в лісництві і у нього була можливість реалізувати сільськогосподарську продукцію. Тому він на в перших числах серпня 2020 року звернувся до ОСОБА_8 , як до знайомого, а не як до посадової особи, з питанням щодо реалізації ячменя, оскільки в рахунок боргу, який складає 60 000 грн, йому повернули ячмінь масою 16 тон., одночасно озвучивши, що йому необхідно було повернути свої гроші в розмірі 60 000 грн, якщо вони зароблять більше, його це не цікавить, різницю можуть забрати собі, йому головне було забрати свої гроші. З 3 по 5 вересня 2020 року ОСОБА_8 повинен був віддати йому гроші, а він повинен був привести зі свого складу, який розташований в Більмак, ячмінь в місто Запоріжжя. Куди вести ячмінь, адресу не говорили. Попередню він повинен був отримати гроші, а потім вивезти продукцію. ОСОБА_8 повинен особисто був передати йому гроші, які так і не передав. Пізніше дізнався, що його затримали за отримання хабара.
		Допитаний у судовому засіданні за клопотаннямсторони захистусвідок ОСОБА_15  пояснив, що працював лісничим у Новомиколаївському лісництві. Знайомий із ОСОБА_8 і ОСОБА_5 . Обставини сусідства із ОСОБА_8 не впливають на його показання у даному провадженні. Його директором у лісгоспі був ОСОБА_12 , якому він підпорядковується. ОСОБА_8 вони не підпорядковуються, оскільки це зовсім інша організація. ОСОБА_8 не має право звільняти, директор приймає на роботу та звільняє. ОСОБА_8 вряд чи міг впливати на ОСОБА_12 , оскільки у останнього договір з Агентством, а Обласне управління - це чисто адміністративне відділення по закону, яке займається нормативними актами. Стосовно сільськогосподарських земель вказав, що перебуваючи у 2018-му році на посаді, вони не мали права передавати землю в оренду, вони знаходили фермера, який займається обробкою землі, укладали договір між підприємством і фермером, який в подальшому обробляв землю. Договір на обслуговування земельних ділянок підписує директор та особа, яка її обслуговує. Договір не передається до Обласного управління. При ньому було, що фермер здавав соняшник на елеватор, а елеватор вже перераховував кошти на підприємство. По самозайнятим землям складаються акти, знаходять власника, виписують приписи, якщо припис не виконується, тоді подають в правоохоронні органи відомості. Легалізація таких земель, на його думку, вирішується через Верховну Раду. Підприємство не має право виділяти таку землю в оренду. Приписи, акти складають тільки працівники підприємства. Кожного місяця вони роблять звіти, здають їх на лісгосп, які підписуються директором. Далі мабуть ця інформація надається до статистики. При його роботі проводилася державним підприємством перевірка у вигляді інвентаризації. Їх перевіряє їхнє підприємство. Обласне управління не перевіряє лісництва, вони не звітують перед обласним управлінням, він звітує на лісгосп, а лісгосп мабуть передає до управління звіти. Щодо перевірок за скаргами йому не відомо, на нього не скаржилися. ОСОБА_8 проводив пару раз наради. У 2020 році була одна загальна нарада по планам за участю управління, державного підприємства, бухгалтерів, економістів. Головуючим був ОСОБА_8 , виступали директора. Його місце роботи в Крутоярівському лісництві, в державному підприємстві у нього немає свого робочого місця. Вони приїжджають до підприємства, коли їх викликають або здають звіти. Підприємство знаходиться там же де і управління. ОСОБА_8 не може сам провести огляд лісництва. Не було такого і не чув, щоб начальник управління здійснював перевірку лісництв. У склад комісії можуть входити директор, бухгалтер, економіст, інженер. Не обов`язково, що до складу комісії повинен входити представник з управління. Директор може запросити спеціаліста з управління. У нього в лісництві не проводилось перевірка і йому невідомо щоб вона проводилася з участю спеціаліста з управління. За підприємством веде нагляд Агентство. ОСОБА_8 не може сприяти звільненню, оскільки директор підприємства звільняє, вони підпорядковуються як лісничі директору. Від ОСОБА_8 не надходило пропозицій щодо вимагання грошових коштів.
		Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_16  пояснила, що працює головним спеціалістом відділу бухобліку, економіки та кадрової роботи в Запорізькому обласному управлінні, займається кадровою роботою. Знайома із ОСОБА_8 , має з ним робочі відносини, це її керівник. Знайома із ОСОБА_5 , він працював в лісгоспі, має робочі стосунки. Запорізьке обласне управління приймає на посаду працівників через конкурс, це державна служба, вони оголошують конкурс на сайті державної служби, їм надходять повідомлення, потім проходять конкурси-тестування, потім співбесіда і потім приймаються співробітники. В лісгоспах приймає співробітників тільки директор підприємства, вони не мають відношення до їхніх робітників. Лісничий працює в Державному підприємстві і його приймає на посаду тільки директор, це не погоджується з Обласним управлінням. Конкурс не проводиться на посаду лісничого, лісничий пише заяву, а директор вирішує брати чи не брати його на посаду. При прийнятті лісничого на посаду ОСОБА_8 не приймає участі. Процедури повідомлення Обласного управління про прийняття на роботу як такої немає, раніше повідомлялися як вищий орган, потім це змінилося. ОСОБА_8 не має відношення до діяльності лісничого. Ініціювати перевірки в лісгоспі та лісничих може Державне агентство лісових ресурсів, Обласне управління не перевіряє діяльність лісничих. Якщо працівник бажає звільнитися за власним бажанням, він пише заяву на ім`я директора підприємства, а вже директор вирішує звільняти чи ні. При звільненні директор не звітує та не погоджує це з управлінням, вони всі питання звільнення вирішують на своєму підприємстві, на погодження в управління не подаються. Обласне управління підпорядковується Держагентству. Керівника обласного управління призначає голова Державного агентства. Лісгосп підпорядкований Державному агентству лісових ресурсів. Керівника лісгоспу призначає агентство. В управлінні працює 13 працівників, 1 в декретній відпустці. ОСОБА_12 до серпня 2020 року працював в управлінні, зараз працює директором ДП «Запорізьке ЛМГ». ОСОБА_12 раніше був головним спеціалістом, а його начальником був ОСОБА_8 . Облуправління і лісгосп знаходяться в одному приміщенні, на різних поверхах. Обізнана, що ОСОБА_5 не працює в лісгоспі з 1 грудня 2021 року у зв`язку з реорганізацією лісгоспів. Кадрові звіти в Обласне управління знаходяться тому що вони надають звіти Держагентству. Чи писав ОСОБА_5 заяву на звільнення за власним бажанням їй невідомо. По кадровій роботі підприємства надають Обласному управлінню річний статистичний звіт щодо освіти, підвищення кваліфікації, кількості працівників. 
		При повторному допиті свідок ОСОБА_16 пояснила, що ведеться журнал обліку вхідної і вихідної кореспонденції, станом на 01.09.2020 року також вівся. Тимчасово була вимога Держагентства надавати кадрову звітність, і тоді підприємство надавало біографічні довідки, а вони нібито погоджували, що їм підходить особа, яка приймається на роботу. В серпні-вересні 2020 року вже не було таких погоджень і наразі листів погодження немає. Вона не може сказати по датам, коли ця вимога була від Держагентства. Якийсь час ОСОБА_8 підписував такі погодження за вимогою Держагентства, при цьому він не приймав участі при прийняті на роботу, він тільки дивився на профосвіту, оскільки була вимога не брати на роботу без профосвіти. Випадків непогодження не було. Лісгосп сам перевіряв кваліфікацію, до них формально направлялися документи. Наказ про прийняття був раніше, ніж ці листи про погодження. Директор видавав наказ, потім вже документи направлялися до управління. ОСОБА_8 не має впливу на прийняття директором осіб на роботу. Не підтвердилавідповідність викладенихданих внаданому наознайомлення листіфактичним обставинам листпро погодженняпрацевлаштування від01.02.2021року,наданий представникомпотерпілого (т.3а.с.166) черезте,що копіяне завіренаналежним чином,вона їїне завіряла,звідки цякопія їйне відомо. 
		Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_17  пояснила, що раніше з березня 2005 року по листопад 2021 року працювала інспектором з кадрів в Державному підприємстві «Запорізьке ЛМГ», займалася військовим обліком, кадровими питаннями. Знайома із ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , з якими були робочі стосунки. Стосовно прийняття на роботу лісничих пояснила, що на ім`я директора пишеться заява, директор проводить співбесіду, потім видають наказ, якщо це головний спеціаліст або лісничий, пишуть біографічну довідку на управління, вказуючи освіту та стаж роботи, і приймають на роботу. Прийняттям на роботу займається директор, а управління збирає дані про керівних працівників їхнього підприємства, про освіту передається далі в агентство. Вони повинні повідомляти управління, кого беруть на роботу. Погодження носило формальний характер, на заяві була лише віза директора. Ситуацій щодо невідповідності освіти займаній посаді у них не було. Питання щодо освіти повинен вирішувати директор перед тим, як направляти біографічні довідки до управління. Підприємство перевіряє відповідність освіти, стаж роботи і так далі. Щодо дисциплінарних скарг, то це повноваження директора, а не начальника управління. Звільнення - це теж повноваження директора, наказ підписує директор. Перевірка лісничих може бути за поданням головного лісничого, скаргу розглядає директор, вони з головним лісничим вирішують питання щодо проведення перевірки. Обласне управління може за планом провести ревізію. За час роботи ОСОБА_5 , вона не пам`ятає, щоб Обласне управління проводило перевірки. Щодо обставин даного кримінального провадження їй стало відомо з інформації СМІ, по телебаченню показали, як ОСОБА_8 затримали за хабар, хабар дав ОСОБА_5 . Потерпілий звільнений у зв`язку зі скороченням, вона також звільнена у зв`язку зі скороченням. Вона не була очевидцем, щоб ОСОБА_8 вимагав грошові кошти у ОСОБА_5 , та щоб ОСОБА_8 надавав будь-які вказівки ОСОБА_5 та ОСОБА_12 . Її робоче місце було на вул.Чумаченка в м. Запоріжжі, де знаходиться Запорізьке обласне управління лісового та промислового господарства. Директор скликав наради за участю лісничих, це не входило до повноважень ОСОБА_8 . Вона не бачила, щоб ОСОБА_8 був присутнім на цих нарадах.
		Допитаний усудовому засіданнісвідок ОСОБА_18  пояснив, що він був понятим при проведенні обшуку в управлінні Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства. Зайшли до кабінету, на камеру було зачитано ухвалу суду, пройшлися по кабінету, потім зайшли до кімнати відпочинку, зробили обшук, знайшли різні речі. Він весь час був при обшуку, з моменту зачитування ухвали до складання протоколу в кабінеті. Вилучили документи, в барсетці невелику сума, може 20 000 грн, а в кімнаті відпочинку грошові кошти приблизно 50 000- 60 000 грн. купюрами по 500-200 гривень, які були за диваном, як сховані. Їх розклали на столі, на камеру записали, потім перевірили синьою лампою, з пальців обвинуваченого знімали змиви. Щось було написано на купюрах, але він не пам`ятає, може хабар, може ще щось. Купюри просвічувати, а відносно рук він не зміг сказати. Була розмова стосовно адвоката, адвокат під`їхав вже під час обшуку, через який саме час не пам`ятає. При проведенні даної слідчої дії, було двоє понятих, слідчі чоловіка чотири і один з камерою, були спецпризначенці, коли вони заходили до кабінету. При ньому не застосовувалася сила до ОСОБА_8 . Обшук почався зранку. 
		Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_19  пояснила, що вона була понятою на слідчих діях 4 вересня 2020 року, їх з сестрою запросили поліцейські, пройшли до кабінету, там було 3-4 співробітника поліції, цивільних осіб не було, показали купюри, просвітили, побризкали, були купюри по 500 грн, загальна сума 50 000-60 000 грн, точно не пам`ятає, що саме робили по черзі з купюрами і що було на купюрах, коли просвічували. Начебто це були гроші для хабара. Вона не пам`ятає, щоб говорили відносно походження даних грошей. Слідча дія тривала приблизно одну годину. В залі судового засідання нікого не впізнала. Суд надав протокол обшуку для огляду, свідок впізнала свій підпис під номером 2.
		Допитана усудовому засіданнісвідок ОСОБА_20  пояснила, що вона була понятою на слідчих діях 4 вересня 2020 року, дала аналогічні показання, що і ОСОБА_19 , зокрема щодо і походження грошей. В залі судового засідання нікого не впізнала. Суд надав протокол обшуку для огляду, свідок впізнала свій підпис під номером 1.
		Аналізуючи покази даних свідків, суд приходить до висновку, що вони не містять інформації, яка б підтверджувала вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		Суд вважає недоведеним наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 складу вказаних кримінальних правопорушень, що є підставою для визнання його невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдання з наступних підстав.
		В судовому засіданні досліджені письмові докази та документи надані стороною обвинувачення, а саме:
		 
		Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року, згідно якого Територіальним управлінням ДБР, розташованого у місті Києві, внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України за фактом вимагання службовою особоюправоохоронного органу неправомірної вигоди за не вчинення ним дій пов`язаних із звільнення особи з посади. 01.09.2020 року змінено кваліфікацію на вимагання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення ним дій пов`язаних із звільнення особи з посади (ч.3 ст. 368 КК України) (т.1, а.с.85). 
		Рапорт старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань в Запорізької області ДСР НП України ОСОБА_21 , що зареєстрований 18.08.2020 року за № 186 та скерований на ім`я начальника управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_22 , відповідно до якого ОСОБА_21 отримав відомості про те, що службова особа вимагає та планує отримати неправомірну вигоду за вирішення питань, що входять до його компетенції та просить зареєструвати рапорт в ПС ІПНП (журналі ЄО) УСР в Запорізькій області ДСР НП України. Рапорт зареєстрований 18.08.2020 року за № С-53 (т.1,а.с.86).
		Заява (рукописна) громадянина ОСОБА_5 без зазначення дати, місяця та року, що зареєстрована за № С-53 від 18.08.2020 року в УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України, відповідно до якої останній просить притягнути до відповідальності керівника Обласного управління лісового господарства та мисливського господарства ОСОБА_8 , який вимагає неправомірну вигоду за зібраний урожай, із земельної ділянки, яка розташована на території Новомиколаївського лісництва у сумі 80 000 грн.(т.1,а.с.87). 
		Заява (рукописна) громадянина ОСОБА_5 від 26.08.2020 року, що зареєстрована за № С-58 від 26.08.2020 року в УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України, відповідно до якої останній просить притягнути до відповідальності начальника Запорізького обласного управління лісового господарства та мисливського господарства ОСОБА_8 та директора державного підприємства «Запорізьке лісомисливського господарства» ОСОБА_12 , які вимагають від нього неправомірну вигоду. В якій також зазначає, що 20.08.2020 року близько 9.00 за адресою: АДРЕСА_3 у своєму службовому кабінеті ОСОБА_8 висунув йому вимогу надавати ОСОБА_8 щомісячно неправомірну вигоду у розмірі 15 000 грн. за продаж лісу. Також ОСОБА_8 наказував йому передати вимогу від його імені лісничому ОСОБА_23 , який мусить надавати йому, у подальшій передачі ОСОБА_12 щомісячну неправомірну вигоду у розмирі 10 000 грн. під загрозою його звільнення. Крім того, зазначав ОСОБА_8 , кошти які йому буде віддавати ОСОБА_13 , він буде передавати на користь ОСОБА_12 , а ті кошти, що буде надавати ОСОБА_5 , ОСОБА_8 буде залишати собі (т.1.а.с.88). 
		Заява (рукописна) громадянина ОСОБА_5 від 20.08.2020 року на ім`я слідчого ТУ ДБР у місті Києві ОСОБА_24 , яка не має відповідної реєстрації, згідно якої він просить долучити до матеріалів кримінального провадження 6202010000000163 папірець білого кольору, якій надав йому ОСОБА_8 (т.1,а.с.89). 
		Файл, в якому знаходиться папірець білого кольору листа для нотаток на якому є записи, які виконані пастою синього кольору: « Показуєм 36га х 2т = 72т. 88140-72000=16140х5=80,7» (т.1,а.с.90).
		Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 19.08.2020 року, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року папірець білого кольору із записами, які написав ОСОБА_8 , визначивши місце зберігання їх у матеріалах кримінального провадження (т.1,а.с.91-92). 
		Заява ОСОБА_5 від 01 вересня 2020 року на ім`я слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Києві ОСОБА_25 , відповідно до якої просить долучити добровільно наданні ним власні кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, для подальшої їх передачі, для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , та іншими особами, яких він може залучити до вчинення вказаного злочину, за вирішення питання, щодо не звільнення його із займаної посади (т.1,а.с.93). 
		Протокол огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого предметом огляду були грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, купюри номіналом 500 гривень у кількості 40 (сорока) штук з відповідними серіями та номерами, які добровільно видані ОСОБА_5 , для подальшої їх передачі у якості неправомірної вигоди посадовим особам правоохоронного органу. Перед початком слідчої дії ОСОБА_5 повідомив про добровільне надання власних коштів у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою. В процесі огляду грошових коштів зроблені ксерокопії купюр та після огляду всі кошти повернути ОСОБА_5 для подальшої передачі фігуранту (т.1,а.с.94-110). 
		Протокол огляду заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого предметом огляду були грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, купюри номіналом 500 гривень у кількості 20 (двадцять) штук з відповідними серіями та номерами, які добровільно видані ОСОБА_5 , що 01.09.2020 попередньо були оглянуті та у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривен отримані ОСОБА_5 для подальшої їх передачі фігуранту, з яких 10 000 (десять тисяч) гривень були ОСОБА_5 передані фігуранту, а інша частина яких у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень повернуті назад фігурантом ОСОБА_5 . Перед початком слідчої дії ОСОБА_5 повідомив про добровільну видачу грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, які використовувались для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою. В процесі огляду грошових коштів зроблені ксерокопії купюр та після огляду всі кошти долучені до протоколу огляду (т.1,а.с.111-120). 
		Заява (надрукована) ОСОБА_5 від 04.09.2020 року до слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Києві ОСОБА_25 , відповідно до якої просить долучити добровільно наданні їм власні кошти у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень, для подальшої їх передачі, для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , та іншими особами, яких він може залучити до вчинення вказаного злочину, за вирішення питання, щодо не звільнення його із займаної посади (т.1,а.с.121). 
		Протокол огляду, помітки та заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 04 вересня 2020 року, відповідно до якого проведено огляд грошових коштів в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, купюри номіналом 500 гривень у кількості 120 (сто двадцять) штук з відповідними серіями та номерами, які добровільно видані ОСОБА_5 , для подальшої їх передачі у якості неправомірної вигоди посадовим особам правоохоронного органу. Перед початком слідчої дії ОСОБА_5 повідомив про добровільне надання власних коштів у сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень, для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою. У подальшому, при проведенні огляду, грошові кошті були оброблені спеціальною хімічною речовиною  Препарат «Светлячок-М» та відібраний зразок, якій упакований у конверт. Після чого повернуті ОСОБА_5 для подальшої передачі. В процесі огляду грошових коштів зроблені ксерокопії купюр та після огляду всі кошти повернуті ОСОБА_5 для подальшої передачі фігуранту (т.1,а.с.122-166).
		Протокол обшуку від 04.09.2020 року з доданим відеозаписом, оглянутого в порядку ст. 359 КПК України, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2020 року в службовому кабінеті ОСОБА_8 , який розташований на другому поверсі адміністративної будівлі, під час якого були вилучено добровільно надані ОСОБА_8 грошові кошти 60 000 грн. купюрами по 500 грн., виявлені 19000 грн. купюрами по 500 грн., мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D (т.1.а.с.167-175).
		Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 05.09.2020 року, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., визначивши місце зберігання їх у службовому металевому сейфі в кабінеті № 48 слідчого ОСОБА_24 ТУ ДБР, розташованого у м. Києві; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D, флеш накопичувач сірого кольору, передані на зберігання до камери речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Києві (т.1,а.с.176-184).
		Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020 року, згідно якої накладено арешт на купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., мобільний телефонмарки «Samsung»чорного кольору,ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;мобільний телефон«Iphone10Plus»ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;жорсткий диск«Digitalvideorecorder»в корпусічорного кольору«Dahua»,S|N3K012D4PAP9FD9D(т.1,а.с.185-191).
		Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 04.11.2020 року, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., експертні пакети № 3148392, № 5272423, № 5232953, які передані на зберігання до камери речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Києві (т.1,а.с.192-200).
		Квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 373 від 19.11.2020 року, згідно якої речові докази флеш-накопичувач, мобільні телефони та відеореєстратор отриманні на зберігання ТУ ДБР, розташованого у м. Києві (т.1,а.с.201).
		Квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 378 від 23.11.2020 року, згідно якої речові докази накопичувач, грошові кошти, контрольні зразки змивів отриманні на зберігання ТУ ДБР, розташованого у м. Києві (т.1,а.с.202-203).
		Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.09.2020 року, згідно якого у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року ОСОБА_8 фактично було затримано 4 вересня 2020 року о 09 год. 50 хв. в АДРЕСА_3 (т.1,а.с.204-209). 
		Постанова про освідування особи від 03 вересня 2020 року, згідно якої прокурор постановив провести освідування ОСОБА_8 з метою виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення (т.1,а.с.210).
		Протокол освідування особи від 04.09.2020 року, згідно якого шляхом протирання правої та лівої руки відібрали змиви рук ОСОБА_8 (т.1,а.с.211-212). 
		   Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2020 року, згідно якої частково задоволено клопотання слідчого та відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави  175760 грн (т.1,а.с.213). 
		   Повідомлення ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 07.09.2020 року, згідно якого 07 вересня 2020 року ОСОБА_8 звільнений з-під варти під заставу у розмірі 175760 грн (т.1,а.с.214).
		   Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій: 
		Доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40,41 КПК України) від 28.08.2020 № 2298/02/20, згідно якого в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635 від 19.08.2020 року слідчий доручив працівникам УСР в Запорізькій області ДСР НП виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19453/2020; доручив виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19452/2020 (т.1,а.с.215-216). 
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 23.09.2020 року, складений старшим оперуповноваженим ОВС УСР в Запорізькій області ДСР НП України підполковником поліції ОСОБА_26 , згідно якого за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, що проводилась за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, відносно гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_27 № 01-45/824/19453/2020 від 27.08.2020, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 260, 264, 265 КПК України, перевірено інформацію, яка міститься на карті пам`яті Micro SD інв. № 875т від 31.08.2020 (т.1,а.с.217-218). 
		Ознайомившись з матеріалами на вказаному МНСІ встановлено, що на ньому збережено відео файл з розширенням "avi" під назвою "MPEG0000", тривалістю 17.49 хвилин. На відео зафіксовано зустріч фігуранта - ОСОБА_8 із заявником по кримінальному провадженню - ОСОБА_5 , яка відбулася 04.09.2020 у службовому кабінеті фігуранта, в приміщенні будівлі Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 15в.
		«Увійшовши до кабінету, заявник привітався з фігурантом, після чого ОСОБА_8 розповів про те, як відпочивав 03.09.2020 року. Далі заявник повідомив, що зустрічався з лісником Олександрівського лісництва ОСОБА_13 , з яким домовився про щомісячну передачу ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 5000 гривень, які останній передаватиме директору ДП Запорізьке ЛМГ ОСОБА_12 , на що ОСОБА_8 відреагував схвально.
		Потім ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_5 , чи все добре з їх питання, тобто, чи готовий він передати йому грошові кошти в сумі 60000 грн. у якості "відкату" за збір урожаю з поля, на що заявник відповів, що готовий та має при собі вказані грошові кошти. Після цього останній відкрив свою сумку, з якої дістав грошові кошти в розмірі 60000 грн. та передав ОСОБА_8 , котрий запитав чи усю суму він передає, на що той відповів, що там сума в розмірі 60000 гривень, після чого останній взяв вказані грошові кошти та поклав їх до ящика столу, за яким сидів.
		Більше з приводу грошових коштів та роботи фігурант з ОСОБА_8 не розмовляли. Розмова продовжилась здебільш на побутові теми. 
		За результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії було зроблено висновок, що на карті пам`яті збережено матеріали, що підтверджують протиправну діяльність фігуранта, а саме  факт отримання неправомірної вигоди» (т.1,а.с.217-218).
		Доручення в порядку ст. 36 КПК України від 02.09.2020 №31/3/3-2353т, згідно якого прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_28 доручає на підставі постанови № 31/3/3- від 02.09.2020 року слідчому Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_24 проведення у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту строком 30 діб з моменту винесення постанови (т.1,а.с.219). 
		Постанова напроведення контролюза вчиненнямзлочину від 02.09.2020№31/3/3-2352й,відповідно доякої прокурору кримінальномупровадженні прокурор відділу ОСОБА_4 ,розглянувши матеріаликримінального провадження№ 62020100000001635від 19.08.2020за ознакамизлочину передбаченогоч.3ст.368КК України,постановив провестиу кримінальномупровадженні №62020100000001635від 19.08.2020,за ознакамивчинення злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України,негласну слідчу(розшукову)дію контроль завчиненням злочинущодо начальникаЗапорізького Обласногоуправління лісовогота мисливськогоГосподарства ОСОБА_8 ,у форміспеціального слідчогоексперименту починаючиз 02.09.2020тривалістю 30діб.Проведення даноїнегласної слідчої(розшукової)дії таскладання відповіднодо вимогч.2ст.273КПК Українивідповідного протоколудоручити старшомуслідчої групиу кримінальномупровадженні -слідчому Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого ум.Києві ОСОБА_24 . Протоколи про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів) з додатками не пізніше ніж через 24 годин з моменту припинення негласної слідчої (розшукової) дії передати прокурору (т.1,а.с.220-221); 
		   Супровідний лист від 10.11.2020 року № 1310/55/107/03-2020, згідно якого УСР в Запорізькій області ДСР НПУ направляє до Київської міської прокуратури розсекречені протоколи НСРД з картами пам`яті (т.1,а.с.222).
		   Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_26 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів, що проводилась за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на підставі постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_29 вих. № 11091т від 28.08.2020, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 271, 273 КПК України, перевірено інформацію, яка надійшла до УСР в Запорізькій області ДСР НПУ.    
		В подальшому було зроблено висновок, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, було отримано інформацію, яка підтверджує протиправну діяльність фігуранта та може використовуватись, як джерело доказів у кримінальному проваджені (т.1,а.с.223-225). 
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 01.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізькій області ДСР НП України підполковником поліції ОСОБА_26 , за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи, що проводилась за матеріалами кримінального провадження №62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, відносно гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду № 01-45/824/19453 від 27.08.2020, терміном на 60 діб, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 260, 264, 265 КПК України, перевірено інформацію, яка міститься на карті пам`яті Micro SD інв. №867т від 31.08.2020.
		Ознайомившись з інформацією на вказаному МИСІ встановлено, що на ньому збережено матеріали, що підтверджують протиправну діяльність фігуранта, зокрема встановлено, що він містить відео зафіксованої зустрічі фігуранта - ОСОБА_8 з заявником по кримінальному провадженню - ОСОБА_5 , яка відбулася 31.08.2020 у службовому кабінеті фігуранта, із стенограмою вказаної розмови (т.1,а.с.226-236).
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 01.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізькій області ДСР НП України підполковником поліції ОСОБА_26 , за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи, що проводилась за матеріалами кримінального провадження № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відносно гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду № 01-45/824/19453 від 27.08.2020, терміном на 60 діб, з дотриманням вимог ст.ст. 104-107, 246, 252, 260, 264, 265 КПК України, перевірено інформацію, яка міститься на карті пам`яті Micro SD інв. №874т від 31.08.2020.
		Ознайомившись з інформацією на вказаному МНСІ встановлено, що на ньому збережено матеріали, що підтверджують протиправну діяльність фігуранта, зокрема встановлено, що він містить відео зафіксованої зустрічі фігуранта - ОСОБА_8 з заявником по кримінальному провадженню - ОСОБА_5 , яка відбулася 01.09.2020 у службовому кабінеті фігуранта, із стенограмою вказаної розмови (т.1,а.с.237-241).
		Доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40,41 КПК України) від 28.08.2020 № 2299/02/20, згідно якого направлено Державним бюро розслідувань Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Керівнику Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_30 , в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635 від 19.08.2020 року доручення на виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19453/2020; виконання ухвали Київського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2020 за № 01-45/824/19452/2020 (т.1,а.с.242-243).
		Супровідний лист Державного бюро розслідувань від 18.11.2020 № 10-6-25966 про направлення матеріалів слідчому першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_25 , яким було повідомлено про надсилання розсекречених матеріалів носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному проваджені, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України (т.2,а.с.1) 
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 30.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних проваджень, вчинених службовими особами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань підполковником ДБР ОСОБА_31 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст.. 260 КПК України, яка проводилась відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду Івана Анатолійовича Мосьондза від 27.08.2020 № 01-45/824/19453/2020, починаючи з дня винесення ухвали терміном на 60 (шістдесят) діб, за дорученням слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_24 , від 28.08.2020 № 299/02/20т, у рамках кримінального провадження, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України. Негласна слідча (розшукова) дія аудіо-, відеоконтроль особи проводилась 01.09.2020 року, у результаті проведення якої було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, які викладено у стенограмах та зафіксовано на флеш накопичувачі, Transend 16 GB, від 28.08.2020, № 51/67, (т.2,а.с.2-5).
		   Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 30.09.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних проваджень, вчинених службовими особами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань підполковником ДБР ОСОБА_31 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст.. 260 КПК України, яка проводилась відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду Івана Анатолійовича Мосьондза від 27.08.2020 № 01-45/824/19453/2020, починаючи з дня винесення ухвали терміном на 60 (шістдесят) діб, за дорученням слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_24 , від 28.08.2020 № 299/02/20т, у рамках кримінального провадження, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України. Негласна слідча (розшукова) дія аудіо-, відеоконтроль особи проводилась 31.08.2020. у результаті проведення якої було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, які викладено у стенограмах та зафіксовано на флешнакопичувачі, Sandisk 16GB, від 28.08.2020, інв.№51/70 (т.2,а.с.6-16).
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 19.10.2020, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС першого відділу управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних проваджень, вчинених службовими особами Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань підполковником ДБР ОСОБА_31 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 КПК України, складено протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст.. 260 КПК України, яка проводилась відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду Івана Анатолійовича Мосьондза від 27.08.2020 № 01-45/824/19453/2020, у кримінальному проваджені, відомості про яке 19.08.2020 внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань за № 62020100000001635, за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 368 КК України.    
		Негласна слідча (розшукова) дія аудіо-, відеоконтроль особи проводилась 04.09.2020. у результаті проведення якої було зроблено висновок, що в діях ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть міститися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, які викладено у стенограмах та зафіксовано на карті пам`яті (micro SDHC) Kangston 16 GB, від 28.08.2020, № 51/71 (т.2,а.с.17-20).
		Супровідний лист від 13.10.2020 року №19/108/12-26909.2020, згідно якого направлено до ДБР висновок експерта від 12.10.2020 року № 5-197 (т.2,а.с.21). 
		   Довідка про витрати на проведення експертизи, згідно якої загальний розмір витрати на проведення експертизи від 12.10.2020 року № 5-197 складає 2942,10 грн. (т.2,а.с.22).
		Висновок експерта від 12.10.2020 року № 5-197, згідно якого - 1. Серед інформаційного наповнення накопичувача на жорстких магнітних дисках з наданого відеореєстратора з биркою з написом «DIGITAL VIDIO RECORDER DHI-XVR5108HS-S2 S\N 3K012D4PAP9FD9D» наявні відеодані у яких поверх відеозображення в лівому нижньому куті міститься напис «КАМ2» у кількості 27739 шт. 2. Всі виявлені серед інформаційного наповнення накопичувача на жорстких магнітних дисках з наданого відеореєстратора з биркою з написом «DIGITAL VIDIO RECORDER DHI-XVR5108HS-S2 S\N 3K012D4PAP9FD9D» файли, у яких поверх відеозображення в лівому нижньому куті міститься напис «КАМ2» у кількості 27739 шт., були записані на накопичувачах, наданий слідчим для запису виявлених даних, який додається до висновку експерта (додаток 2) (т.2,а.с.23-27).
		Супровідний лист від 20.10.2020 року №19/10/8/10-27490, згідно якого направлено до ДБР висновок експерта від 19.10.2020 року № 26-153 за результатами судової технічної експертизи (т.2,а.с.28).. 
		Висновок експерта від 19.10.2020 року № 26-153, згідно якого  1. Надані на дослідження 120 (сто двадцять) банкнот номіналом по 500 (п`ятсот) гривень в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень із відповідними серійними номерами відповідають аналогічним зразкам банкнот Національного Банку України, які знаходяться в офіційному обігу на території України. 2. Запитання: «Якщо ні, то яким способом представлені на дослідження банкноти (купюри) були виготовлені?» не вирішували через те, що банкноти НБУ відповідають за способом друку аналогічних зразкам грошових знаків Національного Банку України, які знаходяться в офіційному обігу на території України (т.2,а.с.29-39).
		Довідка про витрати на проведення експертизи, згідно якої загальний розмір витрати на проведення експертизи від 19.10.2020 року № 26-153 складає 4903,50 грн. (т.2,а.с.40).
		Супровідний лист від 20.10.2020 року №19/108/14/1-27525-2020, згідно якого направлено до ДБР висновок експерта від 19.10.2020 року № 6-394 за результатами судової хімічної експертизи (т.2,а.с.41). 
		Висновок експерта від 19.10.2020 року № 6-394, згідно якого  1. На наданих грошових коштах в сумі 60 000 гривень НБУ встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором. На змивах з обох рук ОСОБА_8 встановлено присутність спеціальної хімічної речовини  люмінофору, що люмінесціює жовто-зеленим кольором. На наданому контрольному зразку марлі спеціальних хімічних речовин  люмінофорів не виявлено (в межах чутливості використовуваного методу дослідження. 2. Перелічені вище спеціальні хімічні речовини  люмінофори, виявлені на грошових коштах сумі 60000 гривень НБУ та на змивах з обох рук ОСОБА_8 мають спільну родову належність з наданим зразком спеціально хімічної речовини «Світлячок-М» (т.2,а.с.42-49).
		Довідка про витрати на проведення експертизи, згідно якої загальний розмір витрати на проведення експертизи від 19.10.2020 року № 6-394 складає 653,80 грн (т.2,а.с.50).
		Супровідний лист від 08.10.2020 року, згідно якого ДБР направляє до Запорізького НДЕКЦ МВС України постанову про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження за № 62020100000001635 від 19.08.2020 року (т.2,а.с.51).
		Постанова про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження від 08.10.2020 року, згідно якої слідчий доповнив резолютивну частину постанови про призначення комплексної експертизи від 09.09.2020 частиною 6 яка має наступний зміст: Дозволити експертам під час проведення дослідження на підставі статті 69 КПК України статті 5 Закону України «Про судову експертизу» знищення об`єкта експертизи (повне або часткове) або зміну його властивостей, в межах необхідних для проведення дослідження, використовувати руйнівні методи дослідження при проведенні експертизи використовувати дані, отримані в інших експертизах проведених в рамках кримінального провадження (т.2,а.с.52-55) .
		Супровідний лист від 07.10.2020 року, згідно якого ДБР направляє до Запорізького НДЕКЦ МВС України постанову про уточнення відомостей у матеріалах кримінального провадження (т.2,а.с.56).
		Постанова про уточнення відомостей у матеріалах даного кримінального провадження від 06.10.2020 року, згідно якої слідчий постановив визначити таким який є правильний серію та номер купюри номіналом 500 гривень ЗЗ 1173769, а не ЗЗ 11737694, яка зазначена у постанові про призначення комплексної судової експертизи дослідження матеріалів, речовин, виробів за експортною спеціальністю 8 11 «Дослідження спеціальних хімічних та речовин хімічних виробництв» та судово-технічної експертизи документів платіжних засобів від 09.09.2020 у кримінальному провадженні № 62020100000001635, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (т.2,а.с.57-60).
		Статут ДП «Запорізьке ЛМГ» від 08.07.2016 року № 267 ( т.2, а.с.61-70).
		Наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 399-к від 18.10.2017, згідно якого ОСОБА_8 призначено на посаду начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства (т.2,а.с.73).
		Наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 99-к від 01.03.2018, згідно якого начальнику Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , який займає посаду державної служби категорії «Б» присвоєно 6 ранг державного службовця (т.2,а.с.74).
		Положення про Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства від 12.11.2012 року № 399 із змінами до нього від 28.03.2013 року № 84 (т.2,а.с.75-83).
		Службові характеристики, видані на ім`я ОСОБА_8 від 19.11.2020 року, згідно яких останній позитивно характеризується за містом роботи (т.2,а.с. 88-91).
		Доручення про проведення досудового розслідування від 19.08.2020 року, згідно якого доручається проведення досудового розслідування № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, слідчому ТУ ДБР, розташованого у м. Києві В. Дрозд.
		Постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 01 вересня 2020 року, відповідно до якої визначено у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України групу прокурорів у складі прокурорів відділу міста Києва. Старшим групи призначено прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , якому доручено керувати діями інших прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.
		Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 02 вересня 2020 року, згідно якої об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань по кримінальним провадженням № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ч.3.ст. 368 КК України та № 62020100000001736 від 01.09.2020 за ч.3 ст.368 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно загальний №62020100000001635 (т.3,а.с.4-5).
		Постанова про продовження строку досудового розслідування від 03 листопада 2020 року, згідно якої продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001635 до трьох місяців, тобто до 05.12.2020 року (т.3,а.с.6-8).
		Особова справа № 245 на ОСОБА_10 , який з 01.07. 2019 року працював головним лісничим в ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (т.3,а.с.9-26).
		Посадова інструкція Головного лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 15.07.2015 року. Відповідно до п.1.4. даної інструкції, Головний лісничий призначається на посаду та звільняється директором підприємства та за погодженням з обласним управлінням лісового та мисливського господарства. За п.1.5. посадової інструкції, головний лісничий безпосередньо підпорядковується директору підприємства (т.3,а.с.27-28). 
		Письмова згода  ОСОБА_5 від 20.08.2020 р., згідно якої останній добровільно надає згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №62020100000001635 (т.3,а.с.29).
		Постанова про залучення особи до проведення НСРД та використання конфіденційного співробітництва від 19.08.2020 року, згідно якої ОСОБА_5 залучений до конфіденційного співробітництва та для виконання НСРД у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (т.3,а.с.30-32).
		Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Запоріжжя від 02.09.2020 року, згідно якої частково задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл групі слідчихТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Києві,а саме: ОСОБА_32 ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 тагрупі прокуроріву кримінальномупровадженні,на проведенняобшуку услужбовому кабінеті ОСОБА_8 ,який розташованийу адміністративнійбудівлі Запорізькогообласного управліннялісового тамисливського господарства,що знаходитьсяза адресою:м.Запоріжжя,вул.Чумаченко 15В,на другомуповерсі укабінеті безномеру,прямо відсходів,відомості щодоякого відповіднодо Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна,об`єктнерухомості відсутні,з метоювідшукання тавилучення речей,документів тапредметів,які маютьзначення длякримінального провадження,а саме:документи щодореалізації продукціїлісгоспів;документи щодорозпоряджень земельлісгоспів;грошові коштиздобуті злочиннимшляхом;мобільні телефони,електроні носіїінформації,на якихмістяться відомостіщодо осібта обставинвчинення кримінальногоправопорушення (т.3,а.с.33).
		Особова справа ОСОБА_8 , відповідно до якої , останній наказом Держлісагенства від 18.10.2017 року № 399-К призначений на посаду начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства (т.3,а.с.39-52).
		Постанова про визначення групи прокурорів від 27 листопада 2020 року, відповідно до якої визначено у кримінальному провадженні № 62020100000002428 від 27.11.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч.1.ст.14, ч.3 ст.368 КК України групу прокурорів (т.3,а.с.53). 
		Статут ДП«Запорізьке лісомисливськегосподарство»,затверджений наказомДержавного агентствалісових ресурсівУкраїни  08липня 2016року №267, відповідно до п.1.1 якого, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» підпорядковане Запорізькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства (т.3,а.с.58-76).
		Посадова інструкція лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», затверджена наказом директора ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_48 15.07.2015 року. Відповідно до п.1.5. зазначеної посадової інструкції, лісничий призначається на посаду і звільняється директором підприємства. За п.1.6. інструкції, лісничий безпосередньо підпорядковується директору підприємства, а з питань, віднесених до компетенції головного лісничого  головному лісничому (т.3,а.с.77-78).
		Наказ ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» № 20-к від 01.03.2018 р., підписаний головним лісничим ОСОБА_49 , згідно якого ОСОБА_5 призначено на посаду лісничого Михайлівського лісництва з 01.03.2018 року. Підстава: лист-узгодження Запорізького ОУЛМГ від 28.02.2018 року № 01-8/232 (т.3,а.с.79).
		Договір про надання послуг №14 від 06.03.2020 року, укладений між ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та ПП «АГРОФІРМА «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» в особі директора ОСОБА_50 щодо обробки землі, посіву ярового ячменя та збиранню врожаю на загальні площі 35.9 га, яка знаходиться в кварталі 5 виділі 1-26,9 га, в кварталі 8 виділі 1-9,0 га Новомиколаївського лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», договір б/н відповідального зберігання майна від 28.07.2020 року укладений між ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та ПП «АГРОФІРМА «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» в особі директора ОСОБА_50 , за яким ПП «АГРОФІРМА «ПЕРШЕ ТРАВНЯ» приймає на відповідальне зберігання 67340 кг ярового ячміня. Договір № 67 поставки ярового ячміня від 14.08.2020 року, за яким вартість 1 тони ярового ячміня врожаю 2020 року становить 5348,00 грн, загальна вартість 360134,32 грн (т.3,а.с.95-97).
		Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, вирішуючи питання щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.189,ч.1ст.14,ч.3ст.368КК України, приходить до наступного.
		Відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Статтею 2 КПК Українивстановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннямист. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Статтею 62 Конституції Українигарантовано, щоособавважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1ст. 17 КПК Україниполягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідностіКонституції України(конституційності)ст. 368-2 КК Українизауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 р., визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла, тощо.
		Ці висновки ЄСПЛ повністю узгоджуються з законодавством України, яке передбачає, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, та у спосіб, передбачений законом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій (аналогічна позиція міститься у постанові ККС ВС від 21.01.2020 року у справі № 754/17019/17).
		При цьому поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (аналогічна позиція викладена у постанові ККС ВС від 09.04.2020 року у справі № 761/43930/17).
		Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Відповідно дост. 25 КПК Українипрокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно дост. 9 КПК України.
		Відповідно дост. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Заст. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Захисник обвинуваченого у судовому засіданні в судовому засіданні заявив клопотання про визнання доказів, зібраних під час досудового розслідування не допустимими, вказував, що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження фактів та обставин викладених у обвинувальному акті.
		Версія обвинувачення по ч. 2 ст. 189 КК України відносно ОСОБА_8  зводиться до того, що останній, будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище вимагав у ОСОБА_5 грошові кошти за збереження за потерпілим займаної посади від реалізації зернових культур в розмірі 60 000 грн. та від реалізації лісоматеріалів 10 000 грн щомісячно, та по ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України  зводиться до того, що ОСОБА_51 , будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище готувався до одержання неправомірної вигоди від 2 000 до 3 000 тисяч доларів за самовільно зайнятті земельні ділянки. 
		Між тим, стороною обвинувачення не надано належних, достатніх та допустимих доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів.
		Так, обвинувачений при судовому розгляді, висловлюючи свою позицію з приводу пред`явленого обвинувачення, вказав про те, що він не вимагав у ОСОБА_5 грошові кошти за збереження за потерпілим займаної посади. Оскільки він, як начальник Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, ніяким чином не може вплинути на звільнення ОСОБА_5 , який перебував на посаді лісничого Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке ЛМГ», так як лісничий призначається на посаду та звільняється виключно директором підприємства. А та ситуація, яка слалась, зокрема з реалізації зерна, має інший характер, оскільки він звернувся до ОСОБА_5 з проханням допомогти з реалізацією зерна свого товариша ОСОБА_9 . З приводу звинувачення у готуванні до отримання неправомірної вигоди від 2 000 до 3 000 тисяч доларів за самовільно зайнятті земельні ділянки, ОСОБА_8 зазначив, що про долари ніхто не говорив, він лише мав на увазі вартість виготовлення технічної документації, про що і говорив зокрема ОСОБА_5 , саме 2000-3000 грн. за послуги щодо узаконення самозяйнятих земель державного лісового фонду. 
		Показання ОСОБА_52 з приводу відсутності впливу у останнього на звільнення ОСОБА_5 через те, що лісничий може бути звільнений лише директором підприємства узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_53 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , наданими під час судового розгляду. 
		До того ж, сам потерпілий ОСОБА_5 в суді показав, що саме директор його призначає та звільняє з посади. І він підпорядкований директору лісгоспу.
		Відповідно до п.8.7 ст. 8 Статуту ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 08.07.2016 року № 267, заступники директора та головні спеціалісти призначаються та звільняються з посади директором за погодженням з Управлінням, інші працівники апарату і структурних підрозділів Підприємства призначаються та звільняються директором самостійно. 
		Згідно посадової інструкція лісничого від 15.07.2015 року лісничий призначається на посаду та звільняється директором підприємства (п. 1.5).
		Крім того, як за свідченнями ОСОБА_10 так і ОСОБА_12 - директорів ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», останні вказали про відсутність прохань чи вимагань зі сторони ОСОБА_8 щодо звільнення ОСОБА_5 з посади.
		Отже, факт можливості впливу на звільнення ОСОБА_5 , який перебував на посаді лісничого Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» з боку ОСОБА_52 стороною обвинувачення не доведено. 
		Факт вимагання ОСОБА_8 грошових коштів у ОСОБА_5 також не знайшло свого підтвердження в контексті вимог ст. 94 КПК України з огляду на наступне.
		Так, ст. 189 КК України - «Вимагання» - розкриває зміст даного складу злочину наступним чином: «Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання)».
		Об`єктивна сторона - незаконна вимога щодо передачі майна або вчинення дій майнового характеру (на які винний не має права) у спосіб - погрози заподіяння шкоди потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
		Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» погроза при вимаганні може стосуватись як самого потерпілого, так і його близьких родичів. Близькими родичами відповідно до пункту 11 статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України(1001-05) (далі - КПК) є батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки. 
		Вимагання є закінченим злочином з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.
		У даному кримінальному провадженні, з урахуванням фабули обвинувального акту, ОСОБА_8 , який є службовою особою, інкримінується вимога передачі грошових коштів в сумі 60 000 грн. та 10 000 грн.
		Об`єктивна сторона полягає у незаконній вимозі обвинуваченого на адресу потерпілого за нібито збереження за потерпілим займаної посади передати грошові кошти
		Як вбачається, з допитів свідків, жоден допитаний у суді свідок, а ні  ОСОБА_53 , а ні ОСОБА_10 , а ні ОСОБА_12 , а ні ОСОБА_16 , а ні ОСОБА_17  не підтвердили факт вимагання ОСОБА_8 грошових коштів у ОСОБА_5 за нібито збереження за потерпілим займаної посади.
		Показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20  місять дані про обставини фіксації проведених слідчих дій, однак не містять об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 .
		Свідок ОСОБА_9 підтвердив показання ОСОБА_8 з приводу надання ним допомоги з питання реалізації зерна об`ємом 16 тон.
		Версія сторони захисту з приводу надання ОСОБА_8 допомоги своєму товаришу ОСОБА_9 щодо реалізації зерна, яке останньому віддали в рахунок боргу, не спростована стороною обвинувачення. 
		Більш того, протоколи НСРД відносно обвинуваченого, не зафіксували жодних погроз з боку обвинуваченого з приводу його звільнення, навпаки у розмовах в період часу коли згідно обвинувального акту повинно було відбутися вимагання чи погрози звільнення таких дій з боку ОСОБА_8 .
		Таким чином, хід розмов між обвинуваченим та потерпілим носять нейтральний характер без зазначення будь-яких погроз чи примусу відносно потерпілого чи його близьких родичів. 
		Звертає увагу також той факт, що потерпілий отримує від обвинуваченого певну суму грошових коштів. Фактично з суті перемовин між ОСОБА_54 та ОСОБА_5 вбачаються ознаки відносин якихось спільних домовленостей щодо реалізації зернових культур та спільного заробітку. 
		У жодній зафіксованій розмові потерпілий не наголошує, що вимоги ОСОБА_54 є незаконними, чи носять примусовий характер, або потерпілий побоюється втратити своє місце роботи.
		Між тим, оцінюючи докази за результатами НСРД в контексті доводів сторони захисту, суд зазначає наступне.
		Згода ОСОБА_5 від 20.08.2020 р. на добровільне залучення його до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №62020100000001635, постанова про залучення особи до проведення НСРД та використання конфіденційного співробітництва від 19.08.2020 року, доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст.ст. 40,41 КПК України) від 28.08.2020 № 2299/02/20, доручення в порядку ст. 36 КПК України від 02.09.2020 №31/3/3-2353т, постанова на проведення контролю за вчиненням злочину від 02.09.2020 №31/3/3-2352й, супровідні листи відповідно до положень ст. 84 КК України не місять доказову базу щодо винуватості ОСОБА_8 . 
		Крім того, стороною обвинувачення не підтверджені повноваження прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_29 у даному кримінальному провадженні, що ставить під сумнів законність постанови від 28.08.2020 та доручення від 28.08.2020 р., яке виконував оперативний працівник ОСОБА_55 . 
		До того ж, два протоколи огляду заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 01 вересня 2020 року виконані старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізької області ДСР Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_56 , якій також не є повноважною особою та не входить до складу слідчої групи.
		Вказані підстави в розумінні ст. 87 КК України є істотними порушенням та тягнуть за собою визнання таких доказів недопустимими. 
		Аналогічно заява (надрукована) ОСОБА_5 від 04.09.2020 про долучення добровільно наданих ним власних коштів у сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, для подальшої їх передачі, для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , та іншими особами, яких він може залучити до вчинення вказаного злочину, за вирішення питання, щодо не звільнення його із займаної посади та протокол огляду, помітки та заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 04 вересня 2020 року з підстав не доведення стороною обвинувачення джерела походження грошових коштів в сумі 60 000 гривень, які вручалися ОСОБА_5 при проведенні НСРД (постанова Верховного Суду № 369/10396/13-к від 24.01.2019 року) з урахуванням показань самого потерпілого, який неодноразово зазначав, що гроші йому видали співробітники поліції та показань свідків  понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,які показали,що підчас даноїслідчої діїпро походженнягрошей незазначалося. 
		Протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи  два протоколи від 01.09.2020, протокол від 23.09.2020, два протоколи від 30.09.2020 та протокол від 19.10.2020 суд через порушення вимог ч.1 ст. 252, ч.1 ст. 104 КПК України визнає їх недопустимими доказами, виходячи з наступного.
		Так, звертаючись до їх змісту, вбачається, що в протоколах не зазначено хто конкретно з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював на дану особу спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання; не вказано яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження було встановлено на дану особу (не зазначають назву та технічні характеристики даного обладнання); не зазначають час, коли ця особа вийшла з приміщення оперативного підрозділу та маршрут її пересування для зустрічі з особою, відносно якої проводиться НСРД  контроль за вчиненням злочину; не зазначено маршрут повернення даної особи після проведення НСРД контроль за вчиненням злочину до оперативного підрозділу; не вказано співробітник оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відеоспостереження з особи, залученої до конфіденційного співробітництва; не вказано присутні при цих діях особи.
		Крім того, в матеріалах справи також відсутні процесуальні рішення чи акти (зокрема, протоколи) про вручення ОСОБА_5 технічної апаратури, якою проводилась відео зйомка, та про подальше вилучення її у ОСОБА_5 ..
		Також, із наданих суду показань потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що під час зустрічей із обвинуваченим ОСОБА_8 за його участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій працівники правоохоронних органів встановлювали на нього камеру і після закінчення вказаних дій самі знімали з нього камеру.
		Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 3ст. 104 КПК України,у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
		Згідно ч. 1ст. 252 КПК України,фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
		У відповідності до п. 1.11.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК України) полягає в негласній (без відома особи) фіксації та обробці із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування тощо.
		Системний аналіз вказаних норм чинного закону свідчить про те, що при проведенні такого виду негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо та відео контроль особи, обов`язково повинен бути складений протокол вручення, а потім і протокол повернення засобів аудіо та відео контролю, які повинні, зокрема, містити характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, котрі застосовуються при проведенні процесуальної дії, що в подальшому дає змогу суду оцінити отримані в результаті проведення аудіо та відео контролю особи докази з точки зору їх допустимості.
		Проте, під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано та в матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи огляду та вручення ОСОБА_5 технічних засобів спецтехніки, якими фіксувалися негласні слідчі (розшукові) дії з обов`язковим зазначенням їх виду та номеру, придатності до використання, що складається при врученні відповідних технічних засобів особі, яка має надавати неправомірну вигоду з метою документально закріпити факт її вручення цій особі. Також, не надані протоколи вилучення (повернення) у ОСОБА_5 технічних засобів аудіо та відео контролю після проведення негласних слідчих (розшукових) дій, їх огляду.
		При цьому, відсутність вищезазначених протоколів вручення та протоколів повернення засобів аудіо та відео контролю за результатами проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій як аудіо та відео контроль особи та контроль за вчинення злочину, свідчить про істотне порушення вимогКПК Українипри проведенні таких негласних слідчих дій та фіксації їх результатів, що виключає можливість використання результатів, отриманих при проведенні вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, в якості допустимих доказів.
		При дослідженні судом з`ємних накопичувачів інформації, які надані прокурором у файлах і які є додатками до протоколів НСРД було встановлено, що на файлах та накопичувачах, відсутні будь-які підписи.
		З огляду на викладене, враховуючи, що стороною обвинувачення суду не зазначено, яким чином та з якого пристрою відеозапис був зроблений та перенесений на диск, а також не надано в якості додатків відповідних технічних носіїв інформації зафіксованої слідчої дії, які б містили підписи слідчого та інших осіб, які брали участь у їх виготовленні, додатки не упаковані належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає, що вказані докази сторони обвинувачення не відповідають чинному кримінально-процесуальному законодавству, а тому є недопустимими.
		Таким чином, матеріали НСРД не містять даних ані про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалося проведення аудіо та відео контролю особи, ані відомостей про осіб, які проводили такі заходи або були залучені до них, ані відомостей про вилучення цих технічних засобів та носіїв первинної інформації.
		З огляду на наведене, суд вважає, що участь ОСОБА_5 у негласних слідчих (розшукових) діях аудіо та відео контролі особи та проведення ним під час цих негласних слідчих (розшукових) дії відео зйомки було процесуально незаконним.
		Крім того, при залученні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій інших осіб, які не є працівниками правоохоронних органів, слідчий або прокурор повинен винести відповідне процесуальне рішення (постанову).
		Відповідно до ч. 1ст. 275 КПК Українипід час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
		На досліджених в судовому засіданні відеозаписах (додатках до протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо та відео контролю особи) видно, що саме ОСОБА_5 здійснював відео зйомку прихованою камерою.
		У постанові прокурора №31/3/3-2352иї 02 вересня 2020 року про проведення контролю за вчиненням злочину, наявній в матеріалах справи, у резолютивній частині відсутні вказівки про залучення ОСОБА_5 на умовах конфіденційного співробітництва до проведення контролю за вчиненням злочину та до негласних слідчих (розшукових) дії - аудіо та відео контролю особи, в межах яких і здійснювалась відео зйомка.
		Відповідно дост. 252 КПК Українифіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом (ст.ст. 103-107 КПК України). За результатами проведення негласної слідчої дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших заходів.
		В силу ч. 2, п. 1 ч. 3ст. 104 КПК Україниу випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. В протоколі повинні міститися відомості про характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		Згідно вимог цієї статті у вступній частині протоколу повинна бути інформація про особу, яка проводить процесуальну дію, та всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії.
		Відповідно дост. 105 КПК Україниособою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків.
		В силу вимогст. 106 КПК Українипротокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Згідно ч. 3ст. 107 КПК Україниу матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії.
		Як зазначено, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається суб`єктом, що безпосередньо її виконував, цією ж особою до протоколу долучаються додатки.
		Під час судового розгляду та дослідження письмових доказів було встановлено, що у наданих стороною обвинувачення суду протоколах НСРД не вказані особи, які фактично проводили процесуальну дію НСРД та особи, що брали участь у проведенні заходу, не визначений їх статус, права та обов`язки, відсутні власні підписи.
		Окрім цього, у вказаних протоколах зазначено, що оперуповноважений ОСОБА_57 лише склав протоколи, безпосередньо саму негласну слідчу (розшукову) дію він не проводив, лише здійснив огляд та стенограму наявних матеріальних носіїв інформації. 
		При цьому із змісту означених протоколів неможливо зрозуміти взагалі звідки оперуповноважений отримав ці матеріальні носії інформації та яким оперативним підрозділом, на підставі чого, коли, за допомогою яких пристроїв тощо проведено зазначену негласну слідчу (розшукову) дію і чи взагалі були складені протоколи за результатами її проведення. Тому що протоколи, які долучені прокурором, за своєю формою та змістом є протоколами огляду флеш носія і не містять жодних даних про проведення НСРД. 
		Крім того протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи зокрема від 23.09.2020, два протоколи від 30.09.2020 та протокол від 19.10.2020, також судом визнаються недопустимими через порушення вимог ст.252 КПК України, оскільки з урахуванням дати їх складання, вони не були направлені прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових), як того вимагають норми КПК. 
		Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 271 КПК України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол в присутності такої особи.
		З огляду на матеріали кримінального провадження вбачається, що контроль за вчиненням злочину 04.09.2020 року закінчився відкритим фіксуванням  затриманням та освідуванням ОСОБА_8 , проведенням обшуку його службового кабінету із вилученням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 60 000 гривень, що підтверджується вищезазначеними протоколами затримання та обшуку від 04.09.2020 року із долученим відеозаписом та протоколами затримання та освідування.
		За результатами проведення контролю за вчиненням злочину, слідчим було складено відповідний протокол лише 30.09.2020 року, тобто лише через 29 днів з дня закінчення негласної слідчої (розшукової) дії, що є порушенням вимог ч. 3ст. 252 КПК України.
		Крім того, незважаючи на те що негласна слідча дія закінчилась відкритим фіксуванням, вказаний протокол складено у відсутність особи, відносно якої здійснювався контроль за вчиненням злочину  ОСОБА_8 , чим грубо порушено право на захист обвинуваченого.
		Отже, протокол про хід і результати НСРД, оскільки він є негласною слідчою дією, а відповідно не може бути складений під час цієї дії, повинен бути складеним безпосередньо після закінчення процесуальної дії. У даному випадку такий було складено слідчим через 10 днів після проведення слідчої дії. Крім того, внаслідок проведення негласної слідчої (розшукової) дії, було проведено аудіо-, відео контроль особи, відтак, безпосередньо після закінчення даної процесуальної дії, слідчий, прокурор (оперативний працівник, якщо він виконує дану процесуальну дію за дорученням слідчого, прокурора), мав належним чином упакувати карту пам`яті з відеозаписом негласної слідчої (розшукової) дії та долучити до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії. В даному випадку не видається можливим встановити, в якому вигляді та де зберігались носії інформації, отримані за результатами проведення НСРД. Долучені такі були до протоколу про результати аудіо-,відеоконтролю особи без будь-якої фіксації того, що вони є оригінальними, тобто тими, на які безпосередньо здійснювався запис, а не їх копіями.
		Крім того, суду не надана інформація про те, чи на виконання вимог ч. 1ст. 107 КПК України слідчий приймав процесуальне рішення про фіксацію процесуальної дії (НСРД) за допомогою технічних засобів. Так, ухвалою судді апеляційного суду було надано дозвіл на здійснення такої фіксації. Проте не зазначені технічні засоби, які будуть використані для проведення НСРД, оскільки такої інформації у слідчого судді не має і не може бути на момент прийняття ним рішення. Відповідно ж до вимог ст. 107 КПК слідчий повинен вказати у постанові про фіксацію процесуальних дій ідентифікаційні ознаки технічних засобів, які будуть використані під час проведення процесуальної дії. Адже перевірити достовірність зробленого відеозапису під час проведення даних негласних слідчих (розшукових) дій, можливо лише за допомогою відповідної експертизи, призначення та проведення якої можливе лише за наявності конкретних технічних засобів, які використовувалися під час проведення аудіо- відео фіксування процесуальної дії. Встановити ж якими саме технічними засобами здійснювалося аудіо- відеоспостереження, без відображення цих даних в матеріалах кримінального провадження неможливо, що ставить отримані таким чином докази під сумнів.
		Згідно витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 62020100000001635 від 19.08.2020 року, вбачається, що досудове розслідування було розпочато та відбувалось за ч.3 ст. 368 КК України. В подальшому за тих самимх обставин дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування було перекваліфіковано на ст. 189 КК України. 
		При цьому сам по собі витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 761/28347/15-к від 09.09.2020 року. 
		Аналогічно і рапорт старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань в Запорізької області ДСР НП України ОСОБА_21 від 18.08.2020 року не є процесуальним джерелом доказів, а був лише підставою для внесення відомостей до ЄРДР.
		Стосовно рукописних заяв потерпілого ОСОБА_5 про кримінальні правопорушення від 18.08.2020 року та 26.08.2020 року, то вони, на переконання суду, з урахуванням мінливості позиції потерпілого та невідповідності означених потерпілим в заявах підстав притягнення ОСОБА_8 до відповідальності фактичним обставинам даного провадження, не можуть беззаперечно свідчити на користь обвинувачення. Крім того, як вбачається з заяв, ОСОБА_5 не попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України.
		Білий папірець білого кольору листа для нотаток на якому є записи, які виконані пастою синього кольору: «Показуєм 36га к 2т = 72т. 88140-72000=16140х5=80,7», наданий потерпілим, суд в контексті вимог ст.ст. 85, 86, 237 КПК України не приймає до уваги в якості доказу винуватості ОСОБА_8 .
		Протокол обшуку від 04.09.2020 року з доданим відеозаписом, оглянутого в порядку ст. 359 КПК України, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2020 року в службовому кабінеті ОСОБА_8 , суд визнає недопустимим з огляду на наступне. 
		Так, відповідно до вимог ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу (ч.1).
		Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення (ч.3).
		Між тим, слідчий перед початком обшуку не пред`явив ухвалу та не надав її копію ОСОБА_8 , як того вимагає закон. Слідчий обмежився зачитуванням такої ухвали, при цьому ОСОБА_8 в цей час перебував на підлозі, лицем вниз, та утримувався робітником поліції.
		Суд також не може визнати допустимим доказом протокол освідування з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1ст. 241 КПК Україничітко передбачено, що у кримінальному провадженні освідування може бути проведено виключно щодо підозрюваного, свідка чи потерпілого. Метою ж освідування перелічених вище осіб, є виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет. Юридичною підставою проведення освідування підозрюваного є відповідна постанова прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом (ст.110, ч. 2 ст.241 КПК України). Фактичною підставою для прийняття рішення про освідування є наявність зафіксованих у матеріалах кримінального провадження даних про те, що на тілі певної особи є особливі прикмети чи сліди злочину, виявлення чи засвідчення наявності яких має значення для кримінального провадження.
		З наданої прокурором постанови про освідування особи (т. 1 а. с. 210) вбачається, що вона прийнята ще до фактичного затримання обвинуваченого, тобто прийнята ще до того, як ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного. З вказаного слідує, що постанова прокурора про освідування не була прийнята згідно із законом, як це передбаченост. 110 КПК України, оскільки за правиламист. 241 КПК Україниосвідування може бути проведено виключно щодо підозрюваного, свідка чи потерпілого. Крім того, у прокурора не було фактичних підстав для прийняття такого рішення, оскільки на момент винесення постанови 03вересня 2020 року прокурор ще навіть і не знав чи відбудеться передача грошей взагалі.
		Незважаючи на вимогист. 241 КПК України, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_28 шляхом складання відповідної постанови призначив освідування ОСОБА_8 ще до того, як останній набув будь-який статус у кримінальному провадженні. Про вказане свідчить зміст самої постанови, яка прийнята у м.Києві (в той час як події відбувалися у м.Запоріжжі), прокурор ОСОБА_28 участь в слідчих та процесуальних діях 04.09.2020 року не приймав, процесуальний статус ОСОБА_8 у постанові не зазначено.
		Тобто, вказане рішення прокурором прийняте у позапроцесуальний спосіб, шляхом реалізації прокурором своїх повноважень, не передбаченихКПК України, оскільки надавати доручення на проведення освідування особи, яка не має статусу підозрюваного, свідка чи потерпілого прокурор не має права.
		З огляду на наведене, враховуючи позапроцесуальний спосіб призначення освідування ОСОБА_8 , подальше проведення слідчої дії на підставі постанови прокурора, яку той не мав права виносити, є незаконним і таким, що суперечить вимогамКПК України.
		Згідно протоколу освідування особи (т. 1 а. с. 211) проведенного 04.09.2020 року із застосуванням технічних засобів фіксації, в присутності понятих було проведено освідування ОСОБА_8 ,проведено змиви з лівої та правої рук.
		Також, змістом протоколу освідування особи від 04.09.2020 року та відеозапису даної слідчої дії встановлено, що захисник до проведення даної слідчої дії не залучався.
		З урахуванням доктрини «плодів отруйного дерева», суд визнає також недопустимими протокол освідування особи від 04.09.2020 року.
		Крім того, згідно протоколу затримання від 04.09.2020 року, ОСОБА_8 фактично було затримано 4 вересня 2020 року о 09 год. 50 хв. в м. Запоріжжі по вул. Чумаченка, 15 В., з початку проведення обшуку, при цьому останнього не ознайомлено з його правами. Зі змісту доданого до протоколу відеозапису вбачається, що фактично здійснюється допит ОСОБА_8 співробітниками правоохоронних органів, не роз`яснивши йому зокрема право на відмову від дачі пояснень.
		Оскільки ОСОБА_51 був затриманий, то уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, повинна була негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 КПК України,вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України.
		Проте, цього не було зроблено і не було своєчасно складено протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, як того вимагає ч. 5 ст. 208 КПК України.
		Окрім того, із дослідженого та відтвореного в судовому засіданні відеозапису обшуку вбачається, що він здійснений у спосіб, що в повній мірі не відображає всього обсягу дій осіб, які приймали у ньому участь та одночасно перебували у різних приміщеннях будинку, а також за своїм змістом не відображає хронології дій працівників поліції, які зазначені в самому протоколі обшуку.
		Також, в протоколі маються істотні порушення, а саме: не зазначена кількість осіб, які приймали участь в обшуку, згідно протоколу, участь приймає 9 осіб, що суперечить вимогам, визначеним статтею 104 КПК України.
		Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 104 КПК, у випадках передбачених цим кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
		Абзацом 3 частини 2 статті 104КПК визначено, що запис здійснений за допомогою звуко- та відеофіксувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.
		Пунктом 3 частини 2 статті 105КПК визначено, що додатками до протоколу можуть бути поряд з іншими - стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії.
		Відповідно до частини 2 статті 106 КПК, до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо неналежного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
		Всупереч даним вимогам процесуального закону, котрі чітко регламентують умови фіксування проведення процесуальної дії, під час відтворення в судовому засіданні відеозапису протоколу обшуку встановлено його невідповідність як до тексту даного протоколу так і до вимог процесуального закону, а також суперечливість самих результатів проведення обшуку в порівнянні з іншими даними, отриманими під час його проведення, але наданих для інших криміналістичних досліджень.
		Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою слідчого судді від 02.09.2020 року (провадження 757/37547/20-к) (т.3,а.с.33) частково задоволено клопотання слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_24 про проведення обшуку та надано дозвіл групі слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, а саме: ОСОБА_32 ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та групі прокурорів у кримінальному провадженні, на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_8 .
		При цьому, обшук службового приміщення провів ОСОБА_24 , який згідно означеної вище ухвали не уповноважений проводити даний обшук.
		Окрім того, суд зауважує, що обшук проводився, серед інших, за участю осіб, які є працівниками оперативних підрозділів, та не відносяться відповідно п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України до учасників кримінального провадження, а тому не могли бути запрошені слідчим для проведення обшуку житла чи іншого володіння особи відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України. 
		Письмове доручення слідчого на їх залучення до відповідної слідчої дії, як того вимагають ст.ст. 40, 41 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять.
		В той же час участь оперативних працівників при проведенні обшуку, які не є учасниками кримінального провадження і знаходились в службовому кабінеті ОСОБА_8 при проведенні обшуку, не маючи передбачених КПК України підстав, свідчить про порушення проведення обшуку.
		Таким чином, враховуючи, що обшук був проведений з істотним порушенням норм КПК України. тому отримані дані за результатом проведення даної процесуальної дії відповідно до п.3 ч.2 та п.3 ч.3 та ст. 87 КПК України суд визнає недопустимими доказами.
		В ч. 5ст. 101 КПК Українизазначено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
		Суд також визнає недопустимими доказами висновки експертів від 12.10.2020 року № 5-197, від 19.10.2020 року № 26-153, від 19.10.2020 року № 6-394, протокол освідування особи від 04.09.2020 року оскільки вони є доказами, похідними від результатів обшуків, проведених з порушенням вимог КПК України, які стали фактичними підставами для проведення ряду експертиз та процесуальний дій. 
		Також, прокурором були надані суду протоколи огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 01.09.2020 року та від 04.09.2020 року і додані до них ксерокопії грошових коштів. 
		Вивчивши зазначені протоколи встановлено, що протокол заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 01.09.2020 року складено старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізькій областіДСР НПУ підполковником поліції ОСОБА_58 на підставі постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_29 від 28.08.2020 року та проведено огляд грошових коштів у сумі 20000 гривень в присутності понятих за участю ОСОБА_5 , який добровільно видав зазначені грошові кошти для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою правоохоронного органу або інших осіб, яких вона може залучити до вчинення злочину.
		Протокол заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 01.09.2020 року складено старшим оперуповноваженим в ОВС УСР в Запорізькій областіДСР НПУ підполковником поліції ОСОБА_58 на підставі постанови прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_29 від 28.08.2020 року та проведено огляд грошових коштів у сумі 10000 гривень в присутності понятих за участю ОСОБА_5 , які були поверненні фігурантом справи ОСОБА_5 .. ОСОБА_5 роз`яснено положення ст..96-2 КК України, про те, що відповідно до випадків застосування спеціальної конфіскації, якщо гроші, цінності та інше майно,були предметом злочину, то вони повертаються власнику (законному володільцу).
		Протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 04.09.2020 року і додані до них ксерокопії грошових коштів, складено слідчим ТУ ДБР ОСОБА_24 на підставі постанови прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_59 та наданого ним доручення від 02.09.2020 року та проведено огляд грошових коштів у сумі 60000 гривень в присутності понятих за участю ОСОБА_5 , який добровільно видав зазначені грошові кошти для викриття можливого вчинення неправомірних дій посадовою особою правоохоронного органу або інших осіб, яких вона може залучити до вчинення злочину. Дані грошові кошти оброблені спеціальною хімічною речовиною  «Препарат «Светлячок-М» та повернуті гр.. ОСОБА_5 , які ним поміщені до барсетки темного кольору, для подальшої передачі фігуранту. ОСОБА_5 роз`яснено положення ст..96-2 КК України, про те, що відповідно до випадків застосування спеціальної конфіскації, якщо гроші, цінності та інше майно,були предметом злочину, то вони повертаються власнику (законному володільцу). Усього було помічено 120 купюр загальною сумою 60000 гривень.
		Надруковані заяви ОСОБА_5 від 01 вересня 2020 року та від 04.09.2020 року на ім`я слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Києві ОСОБА_25 , відповідно до якої просить долучити добровільно наданні ним власні кошти у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень та 60000 (шістдесят тисяч) гривень для подальшої їх передачі, для проведення заходів по отриманню фактичних даних, щодо отримання неправомірної вигоди начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , та іншими особами, яких він може залучити до вчинення вказаного злочину, за вирішення питання, щодо не звільнення його із займаної посади . 
		Згідно з ч. 1ст. 273 КПК України, за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби. У даному кримінальному провадженні вказана процесуальна дія оформлена звичайними протоколами огляду, помітки та вручення грошових коштів. Разом із тим, дані процесуальні дії, відповідно до ч. 1ст. 273 КПК Українивідносяться до негласних слідчих (розшукових) дії, відтак повинні відбуватись шляхом складення відповідного протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину, а не протоколами огляду та вручення грошових коштів, протоколом огляду та помітки грошових купюр, як це зроблено у даному випадку.
		Крім того, судом встановлено, що зміст постанови прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_59 від 02.09.2020 року № 31/3/3 -2352 про проведення контролю за вчиненням злочину суперечить зміступротоколів огляду, протоколів вручення та протоколу огляду та помітки грошових коштів в частині призначення грошових коштів, вручених ОСОБА_5 , оскільки в постанові прокурор зазначає про причесність начальника Запорізького облсного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 до вчинення злочину, а у зазначених протоколах старший оперуповноважений в ОВС УСР в Запорізькій областіДСР НПУ підполковник поліції ОСОБА_58 не зазначає фігуранта злочину, відносно якого проводиться контроль у чиненні злочину, що є неприпустимим, оскільки огляд та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - коштів є процесуальною дією, яка входить до складу негласної слідчої (розшукової) дії, зокрема контролю за вчиненням злочину, а тому зміст протоколів вказаної процесуальної дії повинен відповідати змісту постанов про контроль за вчиненням злочину. Це в свою чергу обґрунтовано ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених у вищезазначених протоколах.
		При цьому, не зазначення у протоколах огляду, вручення та протоколі огляду та помітки грошових коштів конкретної особи (осіб), для якої призначаються заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти, відсутність будь-якої конкретизації щодо вказаної особи (осіб), унеможливлює перевірку судом наявності рішення прокурора про проведення НСРД відносно конкретної особи.
		Також, не зважаючи на те, що у вищезазначених протоколах міститься інформація про те, що гроші, які вручалися ОСОБА_5 є його грошима, доказів на підтвердження даного факту стороною обвинувачення суду не надано, а тим паче спростовано в судовому засіданні самим потерпілим ОСОБА_5 , який неодноразово зазначив, що дані грошові кошти йому не належать, у нього не немає таких значних сум. Дані грошові кошти йому були вручені працівниками правоохоронних органів. Заяви від 01.09.2020 року та від 04.09.2020 року про надання ним власних коштів він дійсно підписав на вимогу працівників правоохоронних органів.
		Зазначена обставина потерпілим стороною обвинувачення під час судового слідства не спростована.
		При цьому, до вказаних протоколів додані додатки: ксерокопії всіх купюр на аркушах формату А4. В той же час в протоколах відсутня інформація за допомогою якої спеціальної копіювальної техніки були зроблені копії купюр (вид, марка, модель, взагалі будь-які відомості з приводу даної копіювальної техніки).
		З огляду на викладене, в ході судового розгляду встановлено, що походження грошей, які використовувалися при проведенні НСРД - контроль за вчиненням злочину, в матеріалах кримінального провадження не зазначено, документів про їх приналежність ОСОБА_5 стороною обвинувачення суду не надано. Будь-які, передбачені законом докази, які підтверджують походження даних грошових коштів, а саме: де, коли, в якій установі та за яких обставин вони були отримані, з якою метою, кому належать, в матеріалах кримінального провадження відсутні. Це в свою чергу позбавляє суд можливості встановити той факт на яких законних підставах вказані грошові кошти були використані під час проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, дана інформація має значення для перевірки результатів процесуальної дії, а тому є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства і відповідно до ч. 1ст. 86 КПК Українине може визнаватися допустимим доказом.
		Отже джерело походження грошових коштів в сумі 20 000 гривень та 60000 гривень, які вручалися ОСОБА_5 при проведенні НСРД стороною обвинувачення належним чином не доведено, тому дані докази не приймаються до уваги. 
		Наведене узгоджуєтьсяз правовоюпозицією ВерховногоСуду,викладено упостанові № 369/10396/13-к від 24.01.2019 року.
		Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» сформульована доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) . Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).
		На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
		У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		У рішеннях по справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		Частиною 5 статті 7КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Так, погоджуючись з судами нижчих інстанцій, якими визнано недопустимим доказом висновки експертиз, Верховний Суд у своїй постанові від 30.10.2019 (справа № 455/2/17) зазначив, що у рішенні «Гефген проти Німеччини» ЄСПЛ для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
		Ухвала слідчого судді від 29.09.2020 року про накладення арешту на майно посвідчують виключно факт накладення арешту, винуватість ОСОБА_8 не доводить.
		Постанови про визнання речовими доказами та визначення місця зберігання від 04.11.2020 року, квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження винуватість Селюка не доводять.
		 
		Положення про Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства від 12.11.2012 року № 399 із змінами до нього від 28.03.2013 року № 84, ОСОБА_8 не неділений будь-якими прямими чи непрямими повноваженнями, які б надавали йому право звільняти, чи впливати на прийняття рішення про звільнення лісничих. 
		Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 18.10.2017 № 399-к ОСОБА_8 з 01.11.2017 призначено на посаду начальника Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, який пройшов конкурсний відбір, спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, а також перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», з випробувальним строком чотири місяці.
		Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 01.03.2018 № 99-к начальнику Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_8 , що займає посаду державної служби категорії «Б», присвоєно 6 ранг державного службовця. 
		Отриманні на запит документи від Державного агентства лісових ресурсів України Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства від 04.09.2020 року № 01-08/1145, у якій на підставі запиту начальника УСР в Запорізькій області ДСР Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_60 від 04.09.2020 № 4230/55/107/03-2020, в контексті вимог 84 КПК України судом не приймаються до уваги, оскільки вони не мають доказового значення по провадженню та не доводять вину ОСОБА_8 . 
		Отже, враховуючи у сукупності показання свідків, письмових доказів, а саме Положення про Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства, Статут ДП «Запорізьке ЛМГ», посадової інструкції лісничого, що підтвердили, що ОСОБА_5 , як лісничий лише підпорядковується своєму директору лісомисливського господарства, а не обласного управління, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 ніяким чином не міг впливати на потерпілого з приводу звільнення із займаної посади.
		Згідно обвинувального акту та встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення, зазначено, що «12.08.2020 у ході зустрічі з лісничим ОСОБА_5 у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15В, ОСОБА_8 продовжив вимагати надання йому 80000 гривень за не вчинення дій, спрямованих на звільнення ОСОБА_5 
		20.08.2020 приблизно о 09.00 год., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, ОСОБА_8 продовжуючи вимагання у ОСОБА_5 грошових коштів, повторно висунув вимогу передачі йому 80000 гривень після реалізації урожаю ячменю, зібраного на території ДП «Запорізьке лісомисливське господарство»».
		Жодних доказів з боку обвинувачення щодо даних подій 12.08.2020 року та 20.08.2020 року суду не надано та під час судового слідства судом не встановлено.
		Суд критично оцінює показання потерпілого в частині вимагання з боку ОСОБА_8 грошових коштів з погрозою звільнення його з займаної посади у разі відмови від передачі йому грошових коштів, оскільки досліджені в судовому засіданні протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових)дії  аудіо, відеоконтрольособи від 01.09.2020 року та від 30.09.2020 року не містять ні погроз, ні натяку від ОСОБА_8 на адресу ОСОБА_5 щодо займаної посади ОСОБА_5 , тим паче щодо звільнення останнього з посади. Також суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_8 погрожував звільненням потерпілого з посади, або обмеженням його прав, свобод або законних інтересів
		Наведені обставини підтверджуються показаннями обвинуваченого та потерпілого, а також сукупністю інших доказів, досліджених судом.
		Зважаючи на відсутність достатніх, належних, допустимих доказів винуватості ОСОБА_8 , суд констатує недоведення стороною обвинувачення наявність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого злочину за ч.2 ст.189 КК України, що має наслідком виправдання ОСОБА_8 у зв`язку з не доведенням в діянні обвинувачених складу кримінального правопорушення.
		Стосовно пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення за ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України, а саме готування доодержання службовоюособою неправомірноївигоди заневчинення такоюслужбовою особоюв інтересахтого,хто надаєнеправомірну вигодудії звикористанням службовогостановища,поєднаного звимаганням,за попередньоюзмовою групоюосіб, слід зазначити наступне.
		За ч. 3 ст.368КК України передбачена кримінальна відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у готуванні до одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до ст.368 КК України, об`єктивна сторона цього злочину являє собою прийняття службовою особою від іншої особи в будь-якому вигляді неправомірної вигоди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду , чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №5 ««Про судову практику у справах про хабарництво» вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Суб`єктивна сторона ст.368КК України - одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.
		Статтею 85КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Так, в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами обвинувачення в частині надання ОСОБА_8 вказівок ОСОБА_5 на виявлення осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, та отримання від них неправомірної вигоду у розмірі 2000-3000 доларів США. 
		Допитані у судовому засіданні свідки  працівники як ДП «Запорізьке ЛМГ», так і Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства пояснили, що ОСОБА_61 не перебував у підпорядкуванні ОСОБА_8 , отже останній ніяким чином не міг впливати на потерпілого.
		Таким чином, з показань допитаних свідків, судом не встановлено обставин, які б свідчили про можливе втручання чи вплив ОСОБА_8 на ОСОБА_61 .
		Крім того, жоден допитаний свідок не підтвердив факту вимагання ОСОБА_8 будь-яких матеріальних благ у будь-кого.
		Показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 місять дані про обставини фіксації проведених слідчих дій, однак не містять об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 .
		Показання допитаних судом свідків, суд оцінює як такі, що не доводять, вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України. 
		З отриманих в ході судового засідання показань свідків не встановлено обставини, які б достовірно підтверджували вчинення будь-яких дій з боку ОСОБА_8 відносно ОСОБА_61 , спрямованих на вимагання знаходити осіб, які самовільно зайняли землі і вимагати у них неправомірну вимогу в розмірі від 2000 до 3000 тисяч доларів США.
		Зважаючи на викладене, суд вважає суперечливими та критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_5 щодо вимагання неправомірної вигоди в розмірі від 2000 до 3000 тисяч доларів США. 
		На переконання суду, показання потерпілого ґрунтуються на власних уявленнях і упередженнях, та підстави вважати їх такими, що достовірно підтверджують вчинення злочину ОСОБА_8 , відсутні. 
		Показання потерпілого не узгоджуються з іншими дослідженими доказами, в тому числі дослідженими матеріалами НСРД, суперечать обставинам, викладеним у обвинувальному акті, та судом в ході розгляду кримінального провадження не встановлено достатніх даних, які б підтверджували їх достовірність.
		При оцінці показів потерпілого, суд враховує доводи обвинуваченого, який заперечував таку розмову з потерпілим та висунення будь-яких вимог. 
		Твердження ОСОБА_5 не відповідають поведінці ОСОБА_8 під час їхніх зустрічей, та не підтверджуються будь-якими іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.
		Досліджені матеріали НСРД, якими зафіксовані зустрічі ОСОБА_8 і ОСОБА_5 , містять інформацію про зустрічі обвинуваченого та потерпілого, фіксацію розмови між ними, фраз ОСОБА_8 з приводу вимагання з осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, неправомірної вимогу в розмірі від 2000до 3000тисяч доларівСША не зафіксовано. 
		Інші дослідженні під час судового розгляду письмові докази також не містять підтверджень на користь сторони обвинувачення.
		Суд також бере до уваги положення ч.2 ст.28 КК України, згідно з якими кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.
		Так, домовленістю осіб про спільне вчинення злочину визнається узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі  усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір, на що акцентується в Постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14.05.2020 № 405/2648/18.
		Суд також виходить з того, що виконавцем (співвиконавцем) кримінального правопорушення зокрема визнається особа, яка своїми діями разом з іншими співучасниками безпосередньо у повному обсязі (чи частково) виконала склад злочину, передбачений певною статтею «Особливої частини» КК, про що зазначено в Постанові Верховного суду №750/5469/18 від 2 березня 2021 року. 
		Отже,посилання органудосудового розслідуванняна наявністьумислу тафактичного готуваннядо одержання ОСОБА_8 неправомірної вигодиз використаннямслужбового становища,поєднаного звимаганням,за попередньоюзмовою групоюосіб, поряд з доведенням інших елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 368 КК України складають основу обвинувачення і мають бути підтверджені в ході судового розгляду справи належними і достатніми доказами. 
		   Відповідно до ч.1,2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, хабар належить 
		визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин 
		спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які 
		заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так 
		і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його 
		одержання).
		 
		Співвиконавцями слід вважати службових осіб, що одержали 
		хабар за виконання чи невиконання дій, які кожна з них могла або 
		повинна була виконати з використанням службового становища. Для 
		кваліфікації одержання хабара як вчиненого за попередньою змовою 
		групою осіб не має значення, як були розподілені ролі між 
		співвиконавцями, чи всі вони повинні були виконувати або не 
		виконувати дії, обумовлені з тим, хто дав хабар, чи усвідомлював 
		він, що в одержанні хабара беруть участь декілька службових осіб. 
		Злочин вважається закінченим з моменту, коли хабар прийняв хоча б 
		один із співвиконавців.
		Разом з тим стороною обвинувачення не надано жодного з доказів існування такої змови між ОСОБА_8 та іншою особою. 
		Отже в ході судового розгляду винуватість ОСОБА_8 у готуванні до одержання останнім неправомірної вигоди з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб, органом досудового розслідування не доведена. 
		Доказів, які б дозволили сформувати інші висновки, суду надано не було.
		Дослідженні судом докази, якщо виключити з них недопустимі докази, на переконання суду, є недостатніми для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_62 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положеньст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що означені вище докази є недопустимими, а інші - такими, які не доводять складу злочинів, передбачених ч. 2ст. 189 , ч. 1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України.
		Відповідно до положеньст. 62 Конституції України,ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Згідно з положеннями ч.1ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 189, ч. 1 ст.14, ч.3 ст.368 КК Українине знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованих злочинів, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої уст.62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п.3,ч.1 ст.373 КПК України.
		Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
		Цивільний позов потерпілим в даному кримінальному провадженні не заявлений.
		Запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_8 слід скасувати, а заставу повернути заставодавцю.
		Відповідно дост.124 КПК України, у разі ухвалення виправдовувального вироку, судові витрати на залучення експертів з обвинуваченого не стягуються.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкуст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532,615 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8  визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст.373КПК України в зв`язку з недоведеністю в його діяннях складу вказаних кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_8 скасувати, а заставу у розмірі 175760 грн повернути заставодавцю.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020 року, згідно якої накладено арешт на купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; жорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D, після набрання вироком законної сили  скасувати.
		Речові докази
		грошові кошти,- купюри номіналом по 500 грн з відповідними серіями та номерами у кількості 157 шт., а саме:
		1. купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФГ 6971901
		2.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФБ 4738742
		3.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, JIA 1035949
		4.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЦБ 1205191
		5.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АА 3871207
		6.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АИ 0755477
		7.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЕ 9730890
		8.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЗ 4956065
		9.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АИ 7734752
		10.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АГ 4271225
		11.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АГ 4271229
		12.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень , АГ 4271228
		13.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЗ 8442892
		14.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ББ 2379569
		15.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ЦА 5398648
		16.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БВ 4298627
		17.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БВ 4957985
		18.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БВ 2401851
		19.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ЦА 5887534
		20.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АБ 7656043
		21.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЖ 3830433
		22.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЄ 9524288
		23.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АБ 2676357
		24.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХВ 6111848
		25.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЕ 4365409
		26.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АЄ 8565643
		27.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БА 0017114
		28.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БА 4231478
		29.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АИ 3006379
		30.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БА 3252116
		31.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АИ 8552808
		32.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АГ 0032922
		33.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АБ 4171595
		34.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЗ 2084574
		35.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ЦА 1309014
		36.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БВ 0761463
		37.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, БВ 6805418
		38.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ЦА 0757316
		39.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ХЕ 4586089
		40.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ХГ 9351503
		41.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АД 0370680
		42.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, АИ 5133012
		43.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЄ 7467567
		44.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХД 5351760
		45.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗЗ 1173769
		46.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛГ 6286674
		47.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ФД 1091045
		48.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ЗГ 1592858
		49.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, СЗ 2773856
		50.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФД 9945074
		51.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ВФ 1481576
		52.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ЗД 7621268
		53.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛГ 7047549
		54.купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, УД 1854885
		55.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВХ 8040132
		56.купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФЗ 9385195
		57.    купюра номіналом500(п`ятсот)гривень, ФГ 0476791
		58.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УЗ 0024534
		59.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СЖ 1736580
		60.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ГТ 2755151
		61.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, МА 3764230
		62.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВЖ 6155018
		63.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВД 3890707
		64.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СГ 6699695
		65.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, МГ 8734907
		66.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФЖ 0487013
		67.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗГ 9591827
		68.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛИ 5516387
		69.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФЖ 2983801
		70.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФД 8650233
		71.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛГ 1023375
		72.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, БТ 4210384
		73.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛЗ 8877580
		74.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗБ 2560132
		75.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФБ 2524895
		76.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛВ 9919073
		77.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛИ 7592401
		78.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛА 3293150
		79.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СБ 8874051
		80.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УЖ 7155005
		81.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВД 4619643
		82.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УД 0694262
		83.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, МА 6655476
		84.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, В А 4820948
		85.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛИ 4506196
		86.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛБ 9031947
		87.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФД 7195115
		88.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛБ 8044805
		89.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗИ 3867317
		90.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛА 7452877
		91.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 33 4170327
		92.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СБ 9827384
		93.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХГ 4248121
		94.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХА 0136004
		95.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФД 0176187
		96.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛБ 3308473
		97.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, БТ 3802459
		98.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СБ 1880165
		99.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛА 1858468
		100.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗИ 6188173
		101.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СЗ 5083183
		102.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗИ 3818335
		103.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФД 6109338
		104.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗБ 5406414
		105.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СЖ 0579017;
		106.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗИ 2279303;
		107.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СБ 0910118;
		108.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВИ 0649379;
		109.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗГ 9016198;
		110.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФГ 3552092;
		111.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 33 2517880;
		112.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УГ 7287806;
		113.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УИ 4380840;
		114.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, MB 7222070;
		115.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АИ 1314901;
		116.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЄ 2939509;
		117.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АИ 0917919;
		118.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЗ 5924729;
		119.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЄ 7817593;
		120.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, БГ 0856763;
		121.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВХ 6547501;
		122.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВЗ 2162733;
		123.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, МА 6003119;
		124.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УЖ 9265152;
		125.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СЗ 5571903;
		126.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЛД 3660545;
		127.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФГ 4395160;
		128.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УГ 0720703;
		129.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВГ 8036043;
		130.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ГК 0471659;
		131.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СД 7972101;
		132.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗИ 9251286;
		133.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ФБ 2768907;
		134.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СД 2986403;
		135.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УИ 0489084;
		136.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УЗ 7196130;
		137.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВХ 3669575;
		138.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АГ 8748121;
		139.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АИ 3052718;
		140.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХД 8531874;
		141.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АД 4974310;
		142.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АА 1034788;
		143.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХВ 0067081;
		144.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень АС 2511349;
		145.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЗ 2651267;
		146.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, АЗ 2249792;
		147.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЕ2350503;
		148.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХБ 2383672; 
		149.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ХЄ 1372364;
		150.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, УЗ 8403149
		151.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗГ 7195159;
		152.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВА 8484505;
		153.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗД 2971547;
		154.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВГ 1305835;
		155.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ВЗ 5539517;
		156.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, ЗГ 2835925;
		157.    купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень, СБ 2180132,
		які переданіна зберіганнядо камериречових доказівТериторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили  обернути в дохід держави;
		- мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone 10 Plus» ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; флеш накопичувач сірого кольру, які передані на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили  повернути ОСОБА_8 за належністю;
		- експертний пакет № 5272423, в якому знаходяться змиви з обох рук обвинуваченого ОСОБА_8 переданий на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили  знищити;
		-експертний пакет№523253,в якомузнаходятьсяжорсткий диск «Digital video recorder» в корпусі чорного кольору «Dahua», S|N 3K012D4PAP9FD9D, переданий на зберігання до камери речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Києві, після набрання вироком законної сили  залишити в матералах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		Судя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...