Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8100/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про захист економічної конкуренції.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2022. Зареєстровано: 17.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		02.11.2022Справа №  910/8100/21
		За позовом1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Веранж» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд-Груп» 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Еволюшн» 4. Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 5. Дочірнього підприємства «Фірма «Укртатнафтасервіс» 6. Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 7. Товариства з обмеженою відповідальністю «Болонья Компані» 8. Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Н» 9. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» 10. Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ-С» 11. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Х» 12. Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмас» 13. Товариства з обмеженою відповідальністю «Атойл» 14. Товариства з обмеженою відповідальністю «Амрам» 15. Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАНТІС» 16. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фаро» 17. Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ» 18. Товариства з обмеженою відповідальністю «Коуч Прайм» 19. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім-Компані» 20. Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор» 21. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ НАФТА» 22. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хромія» 23. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» 24. Товариства з обмеженою відповідальністю «Китчер-Солюшн» 25. Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія літ» 26. Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна груп» 27. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос бук» 28. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр бізнес брук» 29. Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙАС» 30. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Голд»доАнтимонопольного комітету Українипровизнання недійсними пунктів рішенняСуддя Босий В.П.
		секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.
		Представники сторін:
		згідно протоколу судового засідання 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Веранж» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - «Комітет») про визнання недійсними пунктів рішення.
		Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними п. 1, 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Веранж».
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 об`єднано в одне провадження справи №910/8100/21, №910/8087/21, №910/8512/21, №910/8309/21, №910/8287/21, №910/8513/21, №910/9133/21, №910/9134/21, №910/8085/21, №910/8093/21, №910/8083/21, №910/8099/21, №910/8147/21, №910/8169/21, №910/8049/21, №910/8279/21, №910/8052/21, №910/8161/21, №910/8048/21 та №910/8058/21, присвоєно об`єднаній справі №910/8100/21, підготовче засідання в об`єднаній справі №910/8100/21 призначено на 26.07.2021.
		26.07.2021 представником ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» подано до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи.
		Також представником ПАТ «Укрнафта» подано до канцелярії суду клопотання про призначення у справі судової комплексної експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 об`єднано в одне провадження справи №910/8100/21 та №910/8086/21, №910/8057/21, №910/8153/21, №910/8095/21, №910/8053/21, №910/8143/21, №910/10449/21, №910/8094/21, №910/8082/21, №910/10539/21, №910/10466/21; передано їх на розгляд судді Босого В.П.; присвоєно об`єднаній справі №910/8100/21; підготовче засідання відкладено на 06.09.2021.
		03.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що Комітетом у спірному рішенні встановлено та доведено, що погоджена поведінка учасників паливного проекту «АВІАС» призводить до усунення конкуренції між операторами АЗС, які є потенційними конкурентами один одному, в результаті чого ціни на світлі нафтопродукти в мережі АЗС «АВІАС» встановлені в антиконкурентних умовах оскільки створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», призводить до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару. Крім того, відповідач зазначає, що узгоджена поведінка всіх учасників проекту «АВІАС» є антиконкурентною за своєю сутністю, тому, на думку відповідача, доведення порушення у даному випадку не залежить від динаміки цін, обставин і мотивів їх підвищення або зниження, обґрунтованості зміни вартості реалізації товару, тощо.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 призначено у справі №910/8100/21 судову економічну експертизу та судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», провадження у справі №910/8100/21 зупинено на час проведення судової експертизи, а матеріали справи направлені до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
		14.09.2022 до Господарського суду міста Києва від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшли матеріали справи №910/8100/21 разом з висновком експертів №7149/16857/16858.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28.09.2022.
		У відповіді на відзив на позовну заяву ПАТ «Укрнафта» проти доводів Комітету заперечує та вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет неправильно застосував Методику визначення монопольного становища в частині визначення об`єкту дослідження ринку та обсягу ринку, а також не навів жодних випадків договірних відносин між учасниками проекту «АВІАС», які б призвели до обмеження конкуренції на ринках світлих нафтопродуктів та скрапленого газу. 
		Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою надання сторонам можливості скористатися правами, передбаченими приписами Господарського процесуального кодексу України.
		Протокольною ухвалою суду від 25.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		В судове засідання 02.11.2022 представники позивачів з`явилися, надали пояснення по справі, позовні вимоги підтримали та просили позови задовольнити повністю.
		Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
		В судовому засіданні 02.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 08.09.2016 №01/246-р розпочато розгляд справи №143-26.13/153-16 за ознаками вчинення суб`єктами господарювання порушення, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти в мережі 1625 АЗС у всіх регіонах України, що призводить до обмеження конкуренції. 
		За результатами розгляду справи №143-26.13/153-16 Комітетом було прийнято рішення №178-р від 30.03.2021 (надалі - «Рішення»), яким постановлено, зокрема, таке:
		1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Веранж», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд-Груп»,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Еволюшн», Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Дочірнього підприємства «Фірма «Укртатнафтасервіс», Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Болонья Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ-С», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Х», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмас», Товариства з обмеженою відповідальністю «Атойл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Амрам», Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАНТІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фаро», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коуч Прайм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім-Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хромія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Китчер-Солюшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія літ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос бук», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр бізнес брук», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙАС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Голд» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва Публічного акціонерного товариства «Укртатнафта», у всіх регіонах України за карткової системою «АВІАС», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій які стосується встановлення цін на світлі нафтопродукти.
		2. На підставі частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накласти штраф на:
		2.3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авента петроліум» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.5 Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙАС» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.7 Товариство з обмеженою відповідальністю «АМРАМ» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.10 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОЙЛ» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.18 Товариство з обмеженою відповідальністю «Варна Груп» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Веранж» у розмірі 1  035  648,00 грн.;
		2.30 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Голд» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.33 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос бук» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.35 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Х» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.41 Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАНТІС» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.50 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ НАФТА» у розмірі 4  562,00 грн.;
		2.55 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд-Груп» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.61 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Фаро» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.66 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» у розмірі 2  368  987  867,00 грн.;
		2.77 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрім-Компані» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.81 Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія літ» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.84 Товариство з обмеженою відповідальністю «Китчер-Солюшн» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.86 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коуч Прайм» у розмірі 339  999,00 грн.; 
		2.88 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.92 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем`єр бізнес брук» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.96 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Н» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.102 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хромія» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.104 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Еволюшн» у розмірі 1  132,00 грн.;
		2.105 Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» у розмірі 2  297  512  867,00 грн.;
		2.106 Дочірнє підприємство «Фірма «Укртатнафтасервіс» у розмірі 2  530  791,00 грн.;
		2.113 Товариство з обмеженою відповідальністю «Болонья Компані» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.114 Товариство з обмеженою відповідальністю «Велеонор» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.122 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» у розмірі 1  161  174,00 грн.;
		2.125 Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ-С» у розмірі 339  999,00 грн.;
		2.146 Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмас» у розмірі 339  999,00 грн.
		Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивачів, підстав для визнання недійсними пунктів 1, 2 резолютивної частини Рішення в частинах, що стосуються позивачів.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Статтею  5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
		Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. 
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
		Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
		Як визначено статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
		Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
		Суд зазначає, що вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
		Під час прийняття оскаржуваного рішення, Комітет виходив з наступного.
		Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 08.09.2016 №01/246-р розпочато розгляд справи №   143-26.13/153-16 за ознаками вчинення ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС», ТОВ «АВАЛОН ОЙЛ», ТОВ «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «АГРОБІЗНЕСТОРГ», ТОВ «АЙАС», ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ», ТОВ «АМРАМ», ТОВ «АСТОРА», ТОВ «АТЛАС СИСТЕМ», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «БАСТАРО», ТОВ «БЕЙТ-ОЙЛ», ТОВ «БЕЛЛ КОМПАНІ», ТОВ «БІЗНЕС МРІЯ», ТОВ «БІЗНЕСТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «БРЕНА», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «БУД-ЛАНД-СІТІ», ТОВ «ВАРНА ГРУП», ТОВ «ВЕЛТО СОЮЗ», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ВІАЛІОН», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «ВОЛЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВОЛМАКС», ТОВ «ГЕМЕР ТРЕЙД», ТОВ «ГЕРІГАН», ТОВ «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», ТОВ «ДАЛМАКС», ТОВ «ДАРАС ГРУП», ТОВ «ДАТА ГОЛД», ТОВ «ДЖЕНЕРІС», ТОВ «ДОНМАС», ТОВ «ЕЛІС СТАРТ БІЗНЕС», ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «КАЙРОС БУК», ТОВ «КАРЛ ПЛЮС», ТОВ «КОМПАС Х», ТОВ «КОНСТАНТ ДІВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «КОРОНА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛУРІЯ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «МАЛАН ПЛЮС», ТОВ «МАТЕРІЯ-УТН», ТОВ «МІРАНТІС», ТОВ «МІЛАНА ВЕСТ», ТОВ «МІРАНЖ», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НЕКС 2010», ТОВ «НЕТРОКС», ТОВ «НК ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ», ТОВ «ОЙЛ ТРАСТ», ТОВ «ОЙЛЕНД», ТОВ «ПРЕСТИЖ НАФТА», ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «РЕМ-ТОРГ-СІТІ», ТОВ «РІКС-ТОРГ», ТОВ «РУБІКОН ГРУП», ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП», ТОВ «СВ КОМ ТРЕЙД», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «СКАЙЛІКС», ТОВ «СТАР ІНВЕСТІНГ ГРУП», ТОВ «СТАРТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», ТОВ «СТОУН ІНТЕРГРУП», ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ КОМПАНІ», ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД», ТОВ «ТК-ФАРО», ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ», ТОВ «ТД «ОЛІМП», ТОВ «ТРІАНА», ТОВ «ТРІО БІЗНЕС ПРОМ», ТОВ «УКРНАФТА», ТОВ «ФАБРИЦИУС»,  ТОВ «ФІНАНС-АЛЬЯНС»,  ТОВ «ХАТІОРА» порушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти в мережі 1625 АЗС у всіх регіонах України, що призводить до обмеження конкуренції.
		Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 27.03.2017 №01/81-р залучено до участі у справі №143-26.13/153-16 як співвідповідачів ТОВ «АБСОЛ ТРЕЙД», ТОВ «АВАЛАНДЖ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», ТОВ «АРГОТРЕЙД ЛТД», ТОВ «АРГО-УТН», ТОВ «АСАТА ГРУП СОЮЗ», ТОВ «БАЕР ГРУП», ТОВ «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «БОРАНД ТРЕЙД» ТОВ «БРАЙТОН ЛТД», ТОВ «ГОРИЗОНТ 15», ТОВ «ДРІМ-КОМПАНІ», ТОВ «ДУК ТОРГ», ТОВ «ЕКСПО ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ОІЛ», ТОВ «ІМПЕРІЯ ЛІТ», ТОВ «ІННОВЕЙШН МУЛЬТИМЕДІА», ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ» ТОВ «КИТЧЕР-СОЛЮШН», ТОВ «КОМПАНІЯ-СОФЛІТ», ТОВ «КОУЧ ПРАЙМ», ТОВ «ЛАЙК СІТІ», ТОВ «ЛАЙК-СІТІ», ТОВ «ЛАЙФ АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАЙФ КОМПАНІ», ТОВ «ЛОТОС-Н», ТОВ «ПАНДОРА-ОІЛ», ТОВ «ПРЕМ`ЄР БІЗНЕС БРУК», ТОВ «ПРЕСТИЖ ПЕТРОЛ», ТОВ «ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА ГРУПА», ТОВ «ПРОМСТРОЙ ПРОЕКТ», ТОВ «РЕСУРС ОІЛ», ТОВ «САЛЕНГ», ТОВ «САНТРЕЙД МАСТЕР», ТОВ «СІЄСТА-ШОП», ТОВ «СОФА ЛТД», ТОВ «СПРЕД-ПРОФІТ», ТОВ «СТАРТ-Н», ТОВ «СТЕФАН АЛЬЯНС», ТОВ «ТРАСТ ІННОВЕЙШН», ТОВ «ТРІУМФ 15», ТОВ «ФІНАНС ПРОЕКТ», ТОВ «ФІНАНС ПРОФІТ ГРУП», ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», ТОВ «ФОРТУНА ФІНАНС», ТОВ «ХЕШТ», ТОВ «ХРОМІЯ», ТОВ «ЮКРЕЙН-СПЕКТОР».
		Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 04.09.2017 №01/174-р залучено до участі у справі №143-26.13/153-16 як співвідповідачів ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», ПАТ «ТФПНФ «УКРТАТНАФТА», ТОВ «АВТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АКТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АЛЬТАІР КАПІТАЛ», ТОВ «АСТЕЛ КАР», ТОВ «АСТРА КОРПОРЕЙТ», ТОВ «АТЛАНТА СТАЙЛ», ТОВ «БАТЕН ГРУП», ТОВ «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ», ТОВ «ВЕЛЕОНОР», ТОВ «ГАЛСТЕР ГРУП», ТОВ «ГЕТ СТАР», ТОВ «ДАНХОЛД», «ДІСЕТЕРС», ТОВ «ЕВЕЛІН ХАУС», ТОВ «ЕЛІТ СТАЙЛ», ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», ТОВ «ЕНСІС», ТОВ «ІНСІГНІЯ-С», ТОВ «ІНТЕЛТОКС», ТОВ «ІНТЕРКЕПІТАЛ», ТОВ «КАСЕО СОЮЗ», ТОВ «КЛАЙМ-С», ТОВ «ЛУНА СЕРВІС», ТОВ «МАЕСТРО ПРО», ТОВ «МАКСІПРОМ-С», ТОВ «МАРФІН-ІНВЕСТ», ТОВ «МЕДІН КОМПАНІ», ТОВ «МЕЛОНІ», ТОВ «НК ПРИКАРПАТТЯ-ТОРГ», ТОВ «НК ФОРТУНА», ТОВ «ОПТІМ ГРУП», ТОВ «ОПТІНВЕСТ», ТОВ «ПЕНТА СТІЛ», ТОВ «ПОРТО ЛЕНД», TOB «ПРОМКОМЕРЦГРУП», ТОВ «ПРОФІ СМАРТ ТРЕЙД», ТОВ «РОСТ-ТРАСТ», ТОВ «РОТЧЕСТЕР КОМПАНІ», ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ»,  ТОВ «СОФТ-МОБ», ТОВ «СТРАТЕГІЯ СМАРТ ЛЮКС», ТОВ «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», ТОВ «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ», ТОВ «ТРЕЙДБІЗНЕС-ІНВЕСТ», ТОВ «ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД».
		Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 13.07.2018 №01/124-р залучено до участі у справі №143-26.13/153-16 як співвідповідача ДП «Фірма «УКРТАТНАФТАСЕРВІС».
		Під час розгляду справи органами Комітету було направлено ряд вимог (більше 200) про надання інформації до суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку світлих нафтопродуктів, органів влади, консалтингових агенцій та банківських установ тощо.
		Крім того, Комітетом було надіслано витяги із подання про попередні висновки у справі № 143-26.3/153-16.
		Комітетом встановлено, що  суб`єкти господарювання - відповідачі в антимонопольній справі, що здійснюють роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів, а саме: ТОВ «АВАЛОН ОЙЛ», ТОВ «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «АГРОБІЗНЕСТОРГ», ТОВ «АЙАС», ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ», ТОВ «АМРАМ», ТОВ «АСТОРА», ТОВ «АТЛАС СИСТЕМ», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «БАСТАРО», ТОВ «БЕЙТ-ОЙЛ», ТОВ «БЕЛЛ КОМПАНІ», ТОВ «БІЗНЕС МРІЯ», ТОВ «БІЗНЕСТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «БРЕНА», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «БУД-ЛАНД-СІТІ», ТОВ «ВАРНА ГРУП», ТОВ «ВЕЛТО СОЮЗ», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ВІАЛІОН», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «ВОЛЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВОЛМАКС», ТОВ «ГЕМЕР ТРЕЙД», ТОВ «ГЕРІГАН», ТОВ «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», ТОВ «ДАЛМАКС», ТОВ «ДАРАС ГРУП», ТОВ «ДАТА ГОЛД», ТОВ «ДЖЕНЕРІС», ТОВ «ДОНМАС», ТОВ «ЕЛІС СТАР БІЗНЕС», ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «КАЙРОС БУК», ТОВ «КАРЛ ПЛЮС», ТОВ «КОМПАС Х», ТОВ «КОНСТАНТ ДІВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «КОРОНА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛУРІЯ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», «МАЛАН ПЛЮС», ТОВ «МАТЕРІЯ-УТН», ТОВ «МІРАНТІС», ТОВ «МІЛАНА ВЕСТ», ТОВ «МІРАНЖ», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НЕКС 2010», ТОВ «НЕТРОКС», ТОВ «НК ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ», ТОВ «ОЙЛ ТРАСТ»,  ТОВ «ОЙЛЕНД», ТОВ «ПРЕСТИЖ НАФТА», ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «РЕМ-ТОРГ-СІТІ», ТОВ «РІКС-ТОРГ», ТОВ «РУБІКОН ГРУП», ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП», ТОВ «СВ КОМ ТРЕЙД», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «СКАЙЛІКС», ТОВ «СТАР ІНВЕСТІНГ ГРУП», ТОВ «СТАРТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», ТОВ «СТОУН ІНТЕРГРУП», ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ КОМПАНІ», ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД», ТОВ «ТК-ФАРО», ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ», ТОВ «ТД «ОЛІМП», ТОВ «ТРІАНА», ТОВ «ТРІО БІЗНЕС ПРОМ», ТОВ «ФАБРИЦИУС», ТОВ «ФІНАНС-АЛЬЯНС», ТОВ «ХАТІОРА», ТОВ «АБСОЛ ТРЕЙД», ТОВ «АВАЛАНЖ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», ТОВ «АГРОТРЕЙД ЛТД», ТОВ «АГРО-УТН», ТОВ «АСАТА ГРУП СОЮЗ», ТОВ «БАЕР ГРУП», ТОВ «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «БОРАНД ТРЕЙД», ТОВ «БРАЙТОН ЛТД», ТОВ «ГОРИЗОНТ 15», ТОВ «ДУК ТОРГ», ТОВ «ЕКСПО ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ОІЛ», ТОВ «ІМПЕРІЯ ЛІТ», ТОВ «ІННОВЕЙШН МУЛЬТІМЕДІА», ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ», ТОВ «КИТЧЕР-СОЛЮШН», ТОВ «КОМПАНІЯ-СОФЛІТ», ТОВ «КОУЧ ПРАЙМ», ТОВ «ЛАЙК СІТІ», ТОВ «ЛАЙК-СІТІ», ТОВ «ЛАЙФ АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАЙФ КОМПАНІ», ТОВ «ЛОТОС-Н», ТОВ «ПАНДОРА-ОІЛ», ТОВ «ПРЕМ`ЄР БІЗНЕС БРУК», ТОВ «ПРЕСТИЖ ПЕТРОЛ», ТОВ «ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА ГРУППА», ТОВ «ПРОМСТРОЙ ПРОЕКТ», ТОВ «РЕСУРС ОІЛ», ТОВ «САЛЕНГ», ТОВ «САНТРЕЙД МАСТЕР», ТОВ «СІЄСТА-ШОП», ТОВ «СОФА ЛТД», ТОВ «СПРЕД-ПРОФІТ», ТОВ «СТАРТ-Н», ТОВ «СТЕФАН АЛЬЯНС», ТОВ «ТРАСТ ІННОВЕЙШН», ТОВ «ТРІУМФ 15», ТОВ «ФІНАНС ПРОЕКТ», ТОВ «ФІНАНС ПРОФІТ ГРУП», ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», ТОВ «ФОРТУНА ФІНАНС», ТОВ «ХЕШТ», ТОВ «ХРОМІЯ», ТОВ «ЮКРЕЙН-СПЕКТОР», ТОВ «АВТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АКТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АЛЬТАІР КАПІТАЛ», ТОВ «АСТЕЛ КАР», ТОВ «АСТРА КОРПОРЕЙТ», ТОВ «АТЛАНТА СТАЙЛ», ТОВ «БАТЕН ГРУП», ТОВ «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ», ТОВ «ВЕЛЕОНОР», ТОВ «ГАЛСТЕР ГРУП», ТОВ «ГЕТ СТАР», ТОВ «ДАНХОЛД», ТОВ «ДІСЕТЕРС», ТОВ «ЕВЕЛІН ХАУС», ТОВ «ЕЛІТ СТАЙЛ», ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», ТОВ «ЕНСІС», ТОВ «ІНСІГНІЯ-С», ТОВ «ІНТЕЛТОКС», ТОВ «ІНТЕРКЕПІТАЛ», ТОВ «КАСЕО СОЮЗ», ТОВ «КЛАЙМ-С», ТОВ «ЛУНА СЕРВІС», ТОВ «МАЕСТРО ПРО», ТОВ «МАКСІПРОМ-С», ТОВ «МАРФІН-ІНВЕСТ», ТОВ «МЕДІН КОМПАНІ», ТОВ «МЕЛОНІ», ТОВ «НК ПРИКАРПАТТЯ-ТОРГ», ТОВ «НК ФОРТУНА», ТОВ «ОПТІМ ГРУП», ТОВ «ОПТІНВЕСТ», ТОВ «ПЕНТА СТІЛ», ТОВ «ПОРТО ЛЕНД», ТОВ «ПРОМКОМЕРЦГРУП», ТОВ «ПРОФІ СМАРТ ТРЕЙД», ТОВ «РОСТ-ТРАСТ», ТОВ «РОТЧЕСТЕР КОМПАНІ», ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ»,  ТОВ «СОФТ-МОБ», ТОВ «СТРАТЕГІЯ СМАРТ ЛЮКС», ТОВ «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», ТОВ «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ», ТОВ «ТРЕЙДБІЗНЕС-ІНВЕСТ», ТОВ «ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД», ТОВ «ДРІМ КОМПАНІ», ДП «ФІРМА «УКРТАТНАФТАСЕРВІС» (далі - оператори автозаправних станцій або оператори АЗС) є юридичними особами та здійснюють/здійснювали свою діяльність відповідно до законодавства України.
		Засновниками операторів АЗС - відповідачів в антимонопольній справі є як фізичні особи, так і юридичні, у більшості випадків фізичні особи одночасно є директорами цих товариств.
		Видами діяльності зазначених вище суб`єктів господарювання згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, є: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
		Комітетом встановлено, що ПАТ «УКРНАФТА» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Згідно відомостей щодо ПАТ «УКРНАФТА», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема:
		- код КВЕД 06.10 Добування сирої нафти (основний);
		- код КВЕД 06.20 Добування природного газу;
		- код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним;
		- код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
		Суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво, продаж світлих нафтопродуктів та комісійну торгівлю:
		ПАТ «УКРТАТНАФТА» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України.
		Відповідно до відомостей щодо ПАТ «УКРТАТНАФТА», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема:
		- код КВЕД 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення (основний);  
		- код КВЕД 20.59. Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.;
		- код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;
		- код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
		Суб`єкти господарювання, що здійснюють продаж світлих нафтопродуктів через паливні картки «АВІАС» (далі - компанії «АВІАС»):
		- ТОВ «ВТФ «АВІАС» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Як вбачається з відомостей щодо ТОВ «ВТФ «АВІАС», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; згідно з інформацією, яка міститься ЄДР, у стані припинення з 31.07.2017.
		- ТОВ «ТД «АВІАС» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Відповідно до відомостей щодо ТОВ «ТД «АВІАС», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).
		- ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Згідно відомостей щодо ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», які містяться в ЄДР,  видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
		- ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Відповідно до відомостей щодо ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», які містяться в ЄДР,  видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).
		Комітетом зазначено, що ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами формуються за рахунок послуг із роздрібної торгівлі пальним, виробленим із нафтової або газової сировини, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.
		Під роздрібною торгівлею розуміється продаж бензинів моторних та дизельного пального кінцевому споживачу, який використовує цей товар як моторне пальне, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, смарткартки, талони тощо). 
		Згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, роздрібна торгівля бензинами та дизельним пальним має здійснюватися виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил, передбачених чинним законодавством.
		Отже, основною споживчою властивістю послуг із роздрібної реалізації нафтопродуктів, що використовуються як моторне пальне, є продаж цих нафтопродуктів на АЗС із застосуванням спеціального обладнання (паливно-розподільчих колонок).
		За споживчими властивостями та функціональним призначенням бензини та дизельне пальне не є взаємозамінними між собою, оскільки  кожен із них може бути використаний тільки для певних видів транспортних засобів, облаштованих відповідними двигунами чи іншим устаткуванням, або потребує технічного переобладнання транспортного засобу. 
		Враховуючи викладене, товарними межами ринків є роздрібна торгівля бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС.
		За споживчими характеристиками, умовами споживання та цінами окремих видів нафтопродуктів виділяються такі товарні межі ринків:
		- роздрібна торгівля високооктановими бензинами (А-92, А-95);
		- роздрібна торгівля дизельним пальним.
		Комітетом зазначено, що відповідачі в антимонопольній справі здійснюють господарську діяльність на території України щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, видобутими переважно з української нафти виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА».
		У період з 2015 по 2016 рік та протягом січня-серпня 2017 року відповідачі в антимонопольній справі через мережу стаціонарних АЗС реалізовували світлі нафтопродукти виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», зокрема, таких видів:
		- бензин підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С згідно з ДСТУ 4839:2007 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);
		- бензин  підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу D згідно з ДСТУ 4839:2007 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);
		- бензин А-92-Євро4- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);
		- бензин А-95-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015;
		- бензин А-95-Євро4- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);
		- бензин А-92-Євро5- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);
		- бензин А-92-Євро5- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);
		- паливо альтернативне ЕСО 95 Е50 SUPER;
		- паливо дизельне (Євро) F виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007 (з присадками марки Keropur DP ENERGY концерну BASF);
		- паливо дизельне (Євро) С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007 (з присадками марки Keropur DP ENERGY концерну BASF);
		- паливо дизельне Л-Євро4-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);
		- паливо дизельне Л-Євро5-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);
		- паливо дизельне 3-Євро5-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);
		- паливо дизельне Арк-Євро4-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);
		- паливо дизельне Арк-Євро5-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF).
		Комітетом зазначено, що  при виробництві бензину та дизельного пального ENERGY використовується синтетичний багатофункціональний пакет присадок, розроблений для цього продукту німецьким концерном BASF.
		Синтетичний багатофункціональний пакет присадок марки Keropur® ENERGY створений на основі унікальної технології KEROCOM®PIBA концерну BASF.
		Ця торговельна марка зареєстрована ексклюзивно й була розроблена спеціально для використання виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА».
		Тобто, однією з ознак мережі АЗС «АВІАС» є реалізація бензину та дизельного пального перевежно марки Keropur® ENERGY виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА».
		Ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є регіональними.
		Територіальні (географічні) межі ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, бензинами та дизельним паливом охоплюють території окремих регіонів, у тому числі частин регіонів, внаслідок економічної недоцільності та додаткових витрат часу, необхідних споживачам на придбання вказаного товару за межами цих територій.
		Згідно з даними Державної служби статистики України, в Україні роздрібна торгівля світлими нафтопродуктами здійснюється через понад 6 000 АЗС, розташованих у всіх регіонах України.
		Відповідно до інформації з відкритих джерел (https://avias.ua/), «АВІАС» - найбільша мережа АЗС в Україні (далі - мережа «АВІАС»).
		Мережа «АВІАС» у 2015 році об`єднувала 1625 автозаправних станцій у всіх регіонах України, а в 2016 році - 1528 (1540 на сайті АВІАС), що становить більше 25 відсотків загальної кількості АЗС України.
		Частка реалізації світлих нафтопродуктів через мережу «АВІАС» у 2016 році становила 43% від загального обсягу реалізації світлих нафтопродуктів і газу в Україні, а протягом січня - серпня 2017 року - 41%.
		Комітетом зазначено, що найбільша частка реалізації світлих нафтопродуктів мережі «АВІАС» належить оператору ПАТ «УКРНАФТА» (бренд УКРНАФТА). Так, у 2016 році частка реалізації світлих нафтопродуктів ПАТ «УКРНАФТА» у мережі «АВІАС» становила близько 44% (у розрізі видів палива: бензину близько 40%, дизельного пального близько 50%), а в січні-серпні 2017 року - 42% (у розрізі видів палива: бензину близько 40%, дизельного пального близько 45%).
		Частка реалізації світлих нафтопродуктів через мережу «АВІАС» протягом 2015 - 2017 років у деяких областях України перевищує 35%, зокрема це Дніпропетровська, Одеська, Вінницька, Житомирська, Полтавська, Рівненська, Черкаська, Запорізька, Чернігівська та Сумська області. При цьому частка реалізації світлих нафтопродуктів у розрізі видів палива в деяких областях становить: бензину до 75%, дизельного пального до 89%. 
		Комітетом встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснювали свою діяльність під брендами  УКРНАФТА, ANP, АВІАС плюс, АВІАС, МАВЕКС, ЮКОН, Rubіx, ЮКОН Сервіс, SentosaOіl, ЗНП, мали значний вплив на регіональні ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами.
		Територіальними (географічними) межами ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, є відповідні регіони, їх частини, населені пункти, траси. Отже ринки роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів є регіональними ринками.
		Аналіз АЗС мережі «АВІАС» був здійснений Комітетом відповідно до інформації з відкритих джерел, а саме із сайту http://azs.uapetrol.com/roads.html, де розміщено карту України, на якій зображено розташування автозаправних станцій, зокрема тих, які працюють під брендами: «УКРНАФТА», «АВІАС плюс», «АВІАС», «ANP», «ЮКОН», «ЮКОН сервіс», «Rubix», «SentosaOil», «МАВЕКС», «ЗНП», та з урахуванням адрес, наданих у відповідях під час розгляду справи. 
		Комітет прийшов до висновку, що оператори АЗС мережі «АВІАС» є конкурентами на значній кількості регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами. А на певних регіональних ринках ряд операторів АЗС мережі «АВІАС» мають структурні ознаки монопольного домінуючого становища, що свідчить про їх вплив на ринки.
		Комітетом встановлено, що у сфері роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через АЗС діє паливний проект «АВІАС», що характеризує себе як система безготівкових розрахунків за паливними картками та скретч-картками «АВІАС» (далі - паливний проект «АВІАС»). 
		Компанія «АВІАС» пропонує форми безготівкових розрахунків на АЗС у вигляді системи: 
		-          паливних карток (альтернатива смарткарт);
		-          скретчкарток.
		Паливні картки розрізняються за видом пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ) (А-80, А-92, А-95, ДТ).
		Паливна скретчкартка компанії «АВІАС» - довірчий документ, що підтверджує право його власникам на отримання на АЗС певного виду палива (А-80, А-92, А-95,
		А-95EURO, ДП) у кількості номіналу карти.
		Скретчкартки та паливні картки певного виду ПММ відрізняються за регіоном дії:
		- міжрегіональні (напис на картці - «Україна»), за якими можна отримати ПММ на будь якій з АЗС України, які обслуговують скретчкартки та паливні картки «АВІАС»;
		- регіональні (напис на картці - назва обласного центру), які продаються й отоварюються тільки на території області, вказаної на картці.
		Розрахунки за реалізовані паливні картки «АВІАС» відбуваються в кінці кожного місяця вже між компанією «АВІАС» та оператором АЗС, який здійснив відпуск нафтопродуктів за карткою «АВІАС».
		Комітет у Рішенні зазначає, що на початок 2016 року мережа АЗС учасників паливного проекту групи «АВІАС» об`єднувала 1625 АЗС по всіх областях України, на початок 2017 року - 1540 (відповідно до сайту компанії «АВІАС»).
		Розподіл мережі АЗС «АВІАС» за областями і брендами за період 2016, січень - серпень 2017 років наведений у таблиці 2 оскаржуваного рішення.
		Комітетом зазначено, що більшість АЗС працюють під брендами УКРНАФТА, ANP, АВІАС плюс, АВІАС, МАВЕКС, ЮКОН, ЮКОН Сервіс, Rubіx, SentosaOіl, ЗНП. При цьому під брендом УКРНАФТА працює 537 АЗС, що становить 35 % від загальної кількості АЗС учасників паливного проекту «АВІАС».
		Комітет зазначив, що ПАТ «УКРНАФТА», по-перше, є власником найбільшої мережі автозаправних станцій на території України, по-друге, одна із найперших серед операторів АЗС почала брати участь у паливному проекті «АВІАС», а саме з кінця 2004 року, у подальшому згідно із сайтом https://avias.ua/ стала паливним партнером.
		У паливному проекті «АВІАС» також брала участь банківська установа, зокрема протягом 2012 - 2016 років це було ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк). Між Банком та ТОВ ВТФ «АВІАС» був укладений договір «Про надання послуг» від 01.02.2007 №1. Завданнями Банку щодо паливного проекту «АВІАС» були: надавати програмні продукти, необхідні для проведення операцій за паливними картками; забезпечувати можливість поповнення паливних карток; проводити цілодобове блокування паливних карт за заявою ТОВ ВТФ «АВІАС» або власника паливної картки; забезпечувати цілодобову консультацію власників паливних карт; укладати договори з корпоративними клієнтами на обслуговування за скретчкартками; зберігати скретчкартки з подальшою видачею на вимогу уповноваженої особи; прийом платежів від клієнтів фізичних осіб за паливними скретчкартками.
		Так, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
		Оператори АЗС - відповідачі в антимонопольній справі здійснюють господарську діяльність на території України щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через власну або орендовану мережу АЗС.
		У період 2015 - серпня 2017 року встановлено наступне.
		Учасниками паливного проекту «АВІАС» виступають:
		1) Оператори АЗС (169 операторів АЗС, у т. ч. ПАТ «УКРНАФТА»), які здійснюють діяльність із реалізації світлих нафтопродуктів на АЗС мережі «АВІАС».
		У 2016 році частка реалізації світлих нафтопродуктів за скретчкартками та паливними картками мережі «АВІАС» становила 24 % загального обсягу реалізації АЗС, що входять до мережі «АВІАС». При цьому в розрізі видів пального частка становить: бензину - 16 %, дизельного пального - 38 %.
		У січні-серпні 2017 року частка реалізації світлих нафтопродуктів за скретчкартками та паливними картками мережі «АВІАС» становила 22 % загального обсягу реалізації мережі «АВІАС». При цьому в розрізі видів пального частки становлять: бензину -            14 %, дизельного пального - 32 %.
		2) 4 компанії «АВІАС», які є Центром організації та координації паливного проекту «АВІАС»: ТОВ ВТФ «АВІАС» (діяло з 2004 до кінця 2015 року); ТОВ «ТД «АВІАС» (діяло із серпня 2015 до кінця 2016 року); ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (діяло з вересня 2016 до початку 2017 року); ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» (діяло із січня 2017 до початку 2018 року).
		Кожен із зазначених суб`єктів господарювання у відповідний період діяльності здійснював реалізацію світлих нафтопродуктів через мережу АЗС за допомогою паливних карток «АВІАС» (скретчкартки та паливні картки), уклавши договори поставки з операторами АЗС.
		3) Вітчизняний виробник нафтопродуктів - ПАТ «УКРТАТНАФТА», паливо якого реалізовувалось через АЗС мережі «АВІАС».
		Аналіз матеріалів антимонопольної справи свідчить, що виробник ПАТ «УКРТАТНАФТА» здійснював не лише оптовий продаж нафтопродуктів операторам АЗС мережі «АВІАС» та компаніям «АВІАС», а й сам здійснював роздрібний продаж нафтопродуктів власного виробництва через операторів АЗС мережі «АВІАС» за договорами комісії і тим самим брав участь у паливному проекті «АВІАС».
		Комітет зазначив, що про відносини між компаніями «АВІАС» та виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» свідчить значна кількість укладених договорів. Зокрема, протягом 2015-2017 років ПАТ «УКРТАТНАФТА» укладає ліцензійні договори на право використання знаків для товарів та послуг із ТОВ ВТФ «АВІАС» і ТОВ «ТД «АВІАС». Про більш тісні й довірчі відносини свідчить значна кількість укладених договорів фінансової допомоги компаніями «АВІАС» на користь  ПАТ «УКРТАТНАФТА». 
		Комітетом встановлено, що оператори АЗС здійснювали свою діяльність переважно, на території тієї адміністративної одиниці (області), де були зареєстровані початково. 
		Враховуючи переважну однорідність розподілу брендів АЗС мережі «АВІАС» по Україні, для прикладу Комітетом наведено аналіз відносин складу учасників паливного проекту «АВІАС» у Вінницькій області (45 АЗС), у Дніпропетровській області (209 АЗС), у м. Києві та Київській області (59 АЗС). 
		В оскаржуваному рішенні комітетом зазначено, що характерними ознаками для операторів АЗС мережі «АВІАС» є:
		- постійні (кожні півроку) зміни юридичних осіб-операторів АЗС мережі «АВІАС»;
		- подібний персональний (фізичний) склад учасників паливного проекту «АВІАС»;
		- подібні адреси реєстрації, зокрема перереєстрація в місті Харкові;
		- припинення діяльності юридичної особи за рішенням засновників, що в подальшому відбувається через процедуру банкрутства; 
		- призначення та/або обрання одних і тих же ліквідаторів.
		Зазначене, на думку Комітету, свідчить про несамостійність, організованість та керованість діяльності операторів АЗС мережі «АВІАС».
		Тобто, вказані факти в сукупності, за висновком Комітету,  свідчать про те, що постійна зміна юридичних осіб, які керують автозаправними станціями мережі «АВІАС» по всій території України, їх посадових осіб є організованою і координованою.
		Тож, за висновком Комітету, незалежно від того, в який саме період оператори АЗС мережі «АВІАС» здійснювали свою діяльність, вони є учасниками триваючих узгоджених дій з постійною зміною юридичних осіб при переважній стабільності особового складу.
		В оскаржуваному рішенні Комітетом зазначено, що між всіма учасниками паливного проекту «АВІАС» укладається значна кількість типових, здебільшого однакових договорів, таких як: договори поставок між компаніями «АВІАС» та операторами АЗС; договірні відносини між компаніями «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА»; договори поставки (придбання) нафтопродуктів між операторами АЗС і компаніями «АВІАС»; договірні відносини між операторами АЗС; інші договірні відносини операторів АЗС; договірні відносини виробника ПАТ «УКРТАТНАФТА» з іншими учасниками паливного проекту «АВІАС»; договори поставки нафтопродуктів ПАТ «УКРТАТНАФТА» з компаніями «АВІАС»; договори придбання довірчих документів компанії «АВІАС» виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА»; договірні відносини між виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» та операторами АЗС (у т. ч. ПАТ «УКРНАФТА»); договори комісії ПАТ «УКРТАТНАФТА» з ПАТ «УКРНАФТА»; договірні відносини у сфері надання фінансової допомоги; договірні відносини щодо використання знака для товарів та послуг.
		Договірні відносини між операторами АЗС, які здійснюють відпуск нафтопродуктів за паливними картками «АВІАС», відбуваються на підставі укладених договорів поставок з компаніями «АВІАС», із кожним із них окремо, у період ведення ними господарської діяльності.
		Так, протягом 2015 - травня 2016 року ТОВ ВТФ «АВІАС» уклало приблизно 176 договорів поставок з операторами АЗС. На 08.09.2016, коли було розпочато розгляд справи, відповідно до ЄДР, із наведених 176 операторів АЗС 101 суб`єкт господарювання знаходився у стані припинення, тому було розпочато розгляд справи та залучено Комітетом як відповідачів 75 операторів АЗС.
		У другому півріччі 2016 року ТОВ «ТД «АВІАС» продовжує діяльність у паливному проекті «АВІАС» замість ТОВ ВТФ «АВІАС». Відповідно до інформації, наданої ТОВ «ТД «АВІАС» листом від 17.02.2017 №21 (вх. № 8-143/1565-кі від 20.02.2017), останнє уклало 142 договори поставок з операторами АЗС, з яких 47 операторів АЗС вже було залучено як відповідачів, 47 - вже знаходились у стані припинення та 48 нових операторів АЗС, які тільки почали свою роботу у паливному проекті «АВІАС» та були залучені розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 27.03.2017 № 01/81-р як співвідповідачі.
		Наприкінці 2016 року ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» починає свою діяльність замість ТОВ «ТД «АВІАС». Відповідно до інформації, наданої ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» листом від 26.07.2017 № 91 (вх. від 01.08.2017 № 8-143/7570-кі), товариство укладає, у свою чергу, 93 договори поставок з операторами АЗС, з яких 46 операторів АЗС вже було залучено як відповідачів, 2 - вже знаходились у стані припинення та 45 нових операторів АЗС, які тільки почали свою роботу у паливному проекті «АВІАС», та які були залучені розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 04.09.2017 №   01/174-р як співвідповідачів.
		На початку 2017 року ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» також укладає договори поставки з операторами АЗС, як і його попередники. За інформацією, наданою ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» листом від 25.10.2017 №   283 (вх. № 8-143/893-кі від 27.10.2017), було укладено 81 договір поставок з операторами АЗС.
		Аналіз договорів поставок, укладених між компаніями «АВІАС» та 168 операторами АЗС (перелік договорів у додатку 9 до цього рішення), за висновком Комітету показав, що вони є однаковими як за юридичним змістом, так і за зовнішнім оформленням.
		Комітетом встановлено, що договори поставки, які укладаються компаніями «АВІАС» з операторами АЗС мережі «АВІАС», підписуються не лише за  принципом ланцюжка, а й інколи одночасно, тобто один оператор АЗС укладає відразу декілька договорів поставок із компаніями «АВІАС» в один рік, а інколи і в один день. Так, до прикладу, зокрема: 
		Комітет зазначив, що за всіма цими договорами поставок, укладеними операторами АЗС, є також укладені акти приймання-передачі товару, тобто відбувалися розрахунки між операторами АЗС та компаніями «АВІАС». Всі компанії «АВІАС» здійснюють продаж світлих нафтопродуктів через скретчкартки та паливні картки «АВІАС», які діють виключно в одній мережі АЗС партнерів компаній «АВІАС» по всій території України.
		Щодо договірних відносин між компаніями «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА», Комітет зазначив наступне.
		За інформацією, наданою ПАТ «УКРНАФТА» Комітету, між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ ВТФ «АВІАС» було укладено договір поставки від 01.11.2004 №26/1341в-АЗС,  відповідно до якого ПАТ «УКРНАФТА» - постачальник, а ТОВ ВТФ «АВІАС» - покупець. 
		Предметом договору поставки є зобов`язання Постачальника поставити, а Покупця прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин та дизельне пальне), надалі іменовані «Товар», в кількості і за ціною, передбаченими у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.
		Разом із цим у 2015 році відбуваються зміни в договірних відносинах між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ ВТФ «АВІАС», згідно з договором від 01.12.2015 № 08.1/329-ін про заміну сторони в зобов`язанні за Договором поставки від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС - ТОВ ВТФ «АВІАС» (Сторона 1), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС» (Сторона 2) та ПАТ «УКРНАФТА» (Сторона 3).
		Відповідно до зазначеного договору про заміну сторони: «Сторона 1 передає права та обов`язки Стороні 2, а Сторона 2 приймає на себе права і обов`язки, які належать Стороні 1 і стає Покупцем по Договору поставки від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС, укладеного між Стороною 1 та Стороною 3».
		У пункті 4 Договору про заміну сторони передбачено, що передача прав і обов`язків за договором від Сторони 1 Стороні 2 не тягне за собою жодних інших змін Договору поставки від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС. Із моменту набрання чинності договором про заміну сторони усі зміни та доповнення до Договору поставки (з усіма Додатками до нього) можуть погоджуватися Стороною 2 та Стороною 3 шляхом укладення Додаткових угод до Договору поставки. 
		У пунктах 6 та 7 договору про заміну сторони передбачено, що сума боргу Стороною 1 перед Стороною 3 повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів. У разі, якщо Сторона 1 не виконає грошових зобов`язань, обов`язок погасити заборгованість повинна виконати Сторона 2.
		У 2016 році укладається Додаткова угода № 13 від 01.01.2016 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «ТД «АВІАС» щодо зміни п. 4.2 договору Поставки: «Покупцю надається оптова знижка у розмірі 1,2 % від реалізації Товару без урахування акцизного податку та ПДВ».
		У 2016 році в ПАТ «УКРНАФТА» виникають договірні відносини з компаніями «АВІАС», які також стосуються здійснення відпуску нафтопродуктів за паливними картами «АВІАС», але оформлюються у вигляді договору доручення / зберігання.
		Так, між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ «ТД «АВІАС» укладається договір від 01.03.2016 №08.1/Х16-40/246-МТР (далі - договір доручення / зберігання від 01.03.2016), в якому ПАТ «УКРНАФТА» - Виконавець, а ТОВ «ТД «АВІАС» - Замовник.
		Листом від 09.06.2016 № 13.3-48 (вх. №8-143/5503 від 14.06.2016)ПАТ «УКРНАФТА», разом із копією договору доручення / зберігання від 01.03.2016, Товариством було надано застереження та зауваження до проекту договору  доручення / зберігання від 01.03.2016, підписані директорами відповідних департаментів ПАТ «УКРНАФТА». 
		Комітет зазначив, що незважаючи на наявні застереження та зауваження працівників ПАТ «УКРНАФТА», договір доручення / зберігання від 01.03.2016 був укладений. Крім того, ПАТ «УКРНАФТА» у подальшому продовжує укладати однакові за змістом договори доручення / зберігання з іншими компаніями «АВІАС», зокрема:
		- Договір доручення / зберігання №   07.2/755-Р від 19.09.2016 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС»;
		- Договір доручення / зберігання №   05.1/9-Р від 19.01.2017 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»;
		- Договір доручення / зберігання №   05.1/170-Р від 07.03.2017 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»;
		- Договір доручення / зберігання №   05.1/700-Р від 21.07.2017 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»
		Предметом зазначених договорів доручення / зберігання також є зобов`язання Виконавця (ПАТ «УКРНАФТА») приймати та зберігати пальне (Товар), яке передається Замовником (компаніями «АВІАС») у резервуари автозаправних станцій, що перебувають у користуванні (та/або власності) Виконавця, і повернути пальне замовнику у схоронності за першою його вимогою про повернення, або здійснити відпуск зі зберігання пального Уповноваженим (довіреним) особам Замовника за умови пред`явлення ними довірчого документа Замовника (скретчкартки, паливної картки) у відповідній кількості та номіналу.
		Комітет відзначив, що договори доручення / зберігання компаніями «АВІАС» укладалися лише з одним оператором АЗС мережі «АВІАС», а саме з ПАТ «УКРНАФТА».
		Крім договорів поставок, між компаніями «АВІАС» та операторами АЗС, у яких покупцем виступають компанії «АВІАС», укладаються договори поставки нафтопродуктів, за якими оператори АЗС здійснюють придбання нафтопродуктів у компаній «АВІАС».
		Комітет зазначив, що крім наведених договірних відносин, оператори АЗС також укладають договори між собою, зокрема: договори поставки нафтопродуктів, договір купівлі-продажу нафтопродуктів, що свідчить про наявність зв`язків між конкурентами на горизонтальному рівні. Не є винятком і оператор АЗС - ПАТ «УКРНАФТА».
		У липні 2015 року 19 суб`єктів господарювання (відповідачі у справі - оператори АЗС), а саме: ТОВ «АВАЛОН ОІЛ», ТОВ «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «АЙАС», ТОВ «АСТОРА», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «БЕЙТ-ОЙЛ», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «ДАЛМАКС», ТОВ «ДЖЕНЕРІС», ТОВ «КАЙРОС БУК», ТОВ «КОМПАКС Х», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «МІРАНТІС», ТОВ «МІРАНЖ», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НЕКС 2010», ТОВ «ОЙЛ ТРАСТ», уклали значну кількість договорів купівлі-продажу нафтопродуктів виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» (у т. ч. зимове пальне) з  ПАТ «УКРНАФТА» за завищеною ціною в достатньо великій кількості.
		Комітет встановив, що реалізація нафтопродуктів виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», зокрема бензину та ДП марки ENERGY, на АЗС мережі «АВІАС» почалась у 2012 році, коли були внесені зміни до договору поставки № 26/1341в-АЗС від 01.11.2004 між ТОВ ВТФ «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА». В асортименті видів нафтопродуктів, які ТОВ ВТФ «АВІАС» пропонувало придбати за паливними картками «АВІАС», з`являється бензин та дизельне пальне марки ENERGY.
		За інформацією наданою листом від 05.03.2018 № 54/1-44 (вх. 8-143/211-кі від 06.03.2017) та листом від 12.02.2018 №54/1-41 (вх. № 8-01/143-кі від 13.02.2018), ПАТ «УКРТАТНАФТА» укладено договори поставки нафтопродуктів із компаніями «АВІАС»:
		- із ТОВ «ВТФ «АВІАС»: договір поставки нафтопродуктів від 07.11.2014 №2941/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.11.2014 № 2942/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 01.02.2016 №638/2/2118.
		- із ТОВ «ТД «АВІАС»: договір поставки нафтопродуктів від 26.08.2015 № 1713/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.10.2015 №2566/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 20.01.2016 №106/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 01.02.2016 № 678/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 01.03.2016 № 932/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.03.2016 № 1159/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1468/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1469/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1470/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1472/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 29.09.2016 №   3036/2/2118.
		- із ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС»: договір поставки нафтопродуктів від 01.11.2016 № 3005/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.12.2016 № 3989/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.08.2016 № 2604/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.10.2016 № 3252/2/2118.
		- із ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»: договір поставки нафтопродуктів від 27.01.2017 № 294/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.01.2017 № 532/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.01.2017 № 273/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.04.2017 № 1435/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.10.2017 №2985/2/2118.
		Вищезазначені договори поставки нафтопродуктів полягають у зобов`язанні ПАТ «УКРТАТНАФТА», як постачальника, поставити компаніям «АВІАС», як покупцю, нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язується їх прийняти й оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.
		Покупець здійснює оплату товару в розмірі 100 % від загальної вартості кожної партії поставленого товару протягом 60-ти календарних днів від дати поставки товару.
		Також, Комітетом встановлено, що протягом 2012-2017 років між ПАТ «УКРТАТНАФТА» та ПАТ «УКРНАФТА» укладалися договори транспортного експедирування, договори купівлі-продажу нафти, договори про надання послуг зі зберігання, договори поставки нафтопродуктів та договори комісії.
		За інформацією, наданою ПАТ «УКРНАФТА» Комітету, було укладено 6 договорів комісії з    ПАТ «УКРТАТНАФТА»: договір комісії № 07.2/1289/11/2118/910-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1290/11/2118/911-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1291/11/2118/912-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1292/11/2118/913-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1293/11/2118/914-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1459/11/2118/1313-К від 01.07.2015.
		Відповідно до зазначених договорів комісії, ПАТ «УКРНАФТА», як комісіонер, зобов`язане за дорученням ПАТ «УКРТАТНАФТА», як комітент, за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори про продаж нафтопродуктів, асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки яких визначаються сторонами у Специфікаціях до договору.
		Комітет зазначив, що виходячи з обов`язків за договором комісії між ПАТ «УКРНАФТА» та ПАТ «УКРТАТНАФТА», останнє впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів у мережі АЗС ПАТ «УКРНАФТА», яке є учасником паливного проекту «АВІАС». Тобто, ПАТ «УКРТАТНАФТА» фактично і є суб`єктом господарювання, що здійснює роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів.
		Також, Комітетом зазначено, що за інформацією, наданою ПАТ «УКРТАТНАФТА» листом від 12.02.2018 №54/1-41 (вх. № 8-01/143-кі від 13.02.2018), протягом 2015-2017 років ПАТ «УКРТАТНАФТА» також укладено 115 договорів комісії з операторами АЗС - відповідачами в антимонопольній  справі. 
		Аналіз договорів комісії показав, що оператори АЗС мережі «АВІАС», як комісіонери, зобов`язані за дорученням ПАТ «УКРТАТНАФТА», як комітенту, за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори про продаж нафтопродуктів, асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки яких визначаються сторонами у Специфікаціях до договору.
		Оператори АЗС мережі «АВІАС» зобов`язані укладати та виконувати правочини на умовах, найбільш вигідних комітенту та за його вказівками.
		У більшості випадків укладені договори комісії між ПАТ «УКРТАТНАФТА» та операторами АЗС є однаковими, а також як і в договорах комісії з ПАТ «УКРНАФТА», у специфікаціях до договорів зазначається ціна реалізації, у т. ч. з ПДВ не нижче (грн.), вартість з ПДВ не нижче (грн.).
		В оскаржуваному рішенні Комітетом також встановлено, що фактичну пов`язаність між компаніями «АВІАС», яка пов`язана, зокрема, тісними договірними відносинами, подібним фізичним складом осіб, однаковою фактичною адресою компаній «АВІАС» та подібним веденням господарської діяльності.
		Внаслідок чого, Комітет дійшов висновку, що діяльність паливного проекту «АВІАС» є організованою та координованою, і центром такої координації є ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТД «АВІАС», ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», які знаходяться за однією адресою, а також кожен з яких виконує свою функцію для ефективної роботи мережі АЗС «АВІАС». 
		Щодо ціноутворення та вплив на цінову конкуренцію, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначив наступне.
		Відповідно до інформації операторів АЗС мережі «АВІАС», при встановленні роздрібних цін на нафтопродукти на автозаправних станціях вони керуються Законом України «Про ціни та ціноутворення» та іншими нормативно-правовими актами. 
		Крім того, ПАТ «УКРНАФТА» зазначає, що при формуванні роздрібних цін на нафтопродукти ними враховуються такі фактори та витрати: тенденції внутрішнього (оптового) ринку; відпускні ціни виробника; залишки нафтопродуктів; середньодобовий обсяг реалізації; витрати на збут (експлуатаційні витрати); податкове навантаження (акцизний податок); ринкові фактори та інше.
		Зазначений механізм ціноутворення застосовується до нафтопродуктів, що реалізуються через автозаправні станції в цілому, незалежно від виду розрахунків (готівкова форма та безготівкова форма - картка VISA, скретчкартки та паливні картки «АВІАС»).
		Комітетом здійснено аналіз встановлення цін на автозаправних станціях мережі «АВІАС», які працюють під такими брендами, як ANP, АВІАС Плюс, УКРНАФТА, Rubix, SentosaOil. 
		Аналіз інформації про роздрібні ціни реалізації світлих нафтопродуктів показує, що ці бренди підходять до формування цін однаково, незалежно від регіону. Зокрема, на графіках 1 -  35 додатка 12 до рішення, зображено динаміку роздрібних цін на світлі нафтопродукти, а саме бензин А-92 Energy, бензин А-95 Energy, бензин А-95, дизельне паливо Energy, дизельне паливо Євро 4, за період із січня 2014 року по грудень 2016 року, на прикладі таких регіонів, як Вінницька область, Дніпропетровська область, Київська область та місто Київ. 
		У ході проведення дослідження зі встановлення цін операторами АЗС мережі «АВІАС», які працюють під брендами «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil», на прикладі Вінницької, Дніпропетровської областей, міста Києва Комітетом виявлено, що в переважній більшості випадків ціни на основні види нафтопродуктів на даних АЗС є однаковими.
		Характерними для всіх АЗС мережі «АВІАС», які працюють під брендами «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil», є одночасне підвищення цін, їх стрімке зниження та утримання. Особливістю є те, що ці коливання цін оператори АЗС здійснюють одночасно зі встановленням однієї ціни в межах конкретного періоду. 
		Комітет зазначив, що аналіз розпоряджень / наказів «щодо встановлення цін на АЗС» за період травень - грудень 2016 року, свідчить, що оператори АЗС мережі «АВІАС» одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) встановлювали або змінювали (підвищували / зменшували) роздрібні ціни на реалізацію бензинів шляхом встановлення цін на АЗС.
		Зважаючи на однакові тенденції ціноутворення в мережі АЗС «АВІАС», що виявляються в одночасному або майже одночасному встановленні однакових або майже однакових (із різницею у 0,05 грн) роздрібних цін на бензини марки А-92 ENERGY, А-95 та А-95 ENERGY виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», та враховуючи, що діяльність операторів АЗС мережі «АВІАС» охоплює більшість регіонів України, а також те, що вони знаходяться у відносинах конкуренції один до одного, за висновком Комітету, свідчить про домовленість певної поведінки операторів АЗС мережі «АВІАС» на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, налагоджену координацію такої поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією стосовно ведення господарської діяльності незалежних суб`єктів господарювання.
		Крім того, з метою визначення схожості в діях суб`єктів господарювання щодо ціноутворення було встановлено наявність взаємозв`язку між двома рядами даних щодо середньозважених цін на бензини А-92 Energy, А-95 Energy, бензин А-95, дизельне паливо Energy, дизельне паливо Євро 4 брендів «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil».
		Із цією метою Комітетом розраховано коефіцієнт кореляції.
		Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1.
		Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома змінними, тобто якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність.
		Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність відсутня.
		Значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів даних про середньозважені ціни брендів «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil» у період із січня 2014 року по грудень 2016 року, становить від 0,99 до 1, що, за висновком Комітету, свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб`єктів господарювання і є ознакою їх повної схожості.
		Комітетом також було здійснено порівняльний аналіз динаміки цін мережі АЗС «АВІАС» із динамікою цін у мережах конкурентів, а саме: Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOCAR.
		Як вказує Комітет, наявна різниця в цінах на бензин А-95 свідчить про цінову конкуренцію між мережею АЗС «АВІАС» та мережами АЗС Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOCAR, кожного у своїй площині споживачів.
		Аналіз торговельної надбавки операторів мережі «АВІАС» показав, що торговельна надбавка, яка встановлюється для реалізації світлих нафтопродуктів, не перевищує 10 %. Тобто, такий рівень торговельної надбавки є достатнім для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку. Разом із цим оператори АЗС наголошують про вигідність роботи в межах паливного проекту «АВІАС».
		Виходячи з наведених графіків в оскаржуваному рішенні  та розрахунків оператори АЗС (у т. ч. ПАТ «УКРНАФТА») працюють, встановлюючи невелику торговельну надбавку, що свідчить про достатність такої торговельної надбавки для ведення господарської діяльності операторів АЗС мережі «АВІАС».
		На думку Комітету, у разі коли ПАТ «УКРНАФТА» вело б господарську діяльність на конкурентних умовах та здійснювало б пошук більш вигідніших - дешевших пропозицій придбання для себе, то мало б можливість планувати та здійснювати власний розвиток мережі автозаправних станцій, отримувати конкурентні переваги, оскільки ПАТ «УКРНАФТА» володіє однією із найбільших мереж заправних станцій, які розташовані в більшості регіонів України. 
		Тому в разі, якщо б оператори АЗС мережі «АВІАС» працювали в конкурентних умовах, вони намагалися б купувати більш дешевий бензин та на вигідних умовах, що сприяло б встановленню більш дешевших роздрібних цін на нафтопродукти для споживачів. 
		Також, Комітет зазначив, що згідно з офіційними сайтами компаній «АВІАС», а саме http://www.avias.com.ua/, https://avias.ua/, на їх головних сторінках відображались ціни на світлі нафтопродукти із зазначенням адреси АЗС мережі «АВІАС» по всій території України, без конкретизації які саме ціни відображаються: чи безпосередні ціни на автозаправних станціях мережі «АВІАС», чи ціни, за якими можливо придбати паливні картки «АВІАС». 
		Комітет простежив зміни цих цін та виявив, що вони змінюються практично одночасно зі змінами цін на АЗС мережі «АВІАС», тобто фактично інформація про ціни на офіційних сайтах компаній «АВІАС» може бути орієнтиром для встановлення або дотримання цін іншими учасникам паливного проекту «АВІАС».
		Комітет неодноразово запитував компанії «АВІАС» щодо механізму встановлення таких цін на сайті, що саме за ціни відображаються на сайті, а також надання копій наказів про встановлення цих цін, проте на всі ці питання Комітет  не отримав відповіді.
		Отже, за висновком Комітету, вказані факти у своїй сукупності свідчать, що діяльність паливного проекту «АВІАС» є організованою, координованою та підтримується з метою уніфікації - погодження цінової і торговельної поведінки її учасників, для забезпечення реалізації світлих нафтопродуктів переважно виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» по всіх регіонах України на єдиних умовах. Діяльність паливного проекту «АВІАС» триває вже понад 10 років.
		Така погоджена поведінка учасників паливного проекту «АВІАС», на думку Комітету, призводить до усунення конкуренції між операторами АЗС, які є потенційними конкурентами один одному. У результаті ціни на світлі нафтопродукти в мережі АЗС «АВІАС», що становить 25 % загальної кількості АЗС України, встановлюються в антиконкурентних умовах.
		Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, складається із цього закону, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями вважається встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.
		Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: 
		- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; 
		- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
		- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; 
		- заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; 
		- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		З урахуванням приписів ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:
		- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;
		- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.
		Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
		Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій).
		Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому, схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.
		Висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).
		Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
		Враховуючи положення статті 5 та частини першої та пункту першого частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентна узгоджена поведінка може виражатися у будь-якій формі. 
		Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
		Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.
		Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій в органів Комітету відсутня необхідність встановлення (доведення) таких елементів складу правопорушення як: об`єктивна/суб`єктивна сторона, причинний зв`язок, оскільки законодавство про захист економічної конкуренції не оперує вказаними поняттями.
		Ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами формуються за рахунок послуг із роздрібної торгівлі пальним, виробленим із нафтової або газової сировини, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.
		Під роздрібною торгівлею розуміється продаж бензинів моторних та дизельного пального кінцевому споживачу, який використовує цей товар як моторне пальне, незалежно від форми розрахунків.
		У сфері роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через АЗС діє паливний проект «АВІАС», що характеризує себе як система безготівкових розрахунків за паливними картками та скретч-картками «АВІАС». Паливний проект «АВІАС» діє з 2004 року. Учасниками проекту виступають:
		- 169 операторів АЗС, які здійснюють діяльність з реалізації світлих нафтопродуктів на АЗС мережі «АВІАС»;
		- 4 компанії «АВІАС» які є Центром організації та координації паливного проекту;
		- вітчизняний виробник нафтопродуктів ПАТ «УКРТАТНАФТА», паливо якого реалізовувалося через АЗС мережі «АВІАС».
		Як вбачається із доводів відповідача, система договірних відносин між учасниками проекту «АВІАС» характеризується укладенням значної кількості різноманітних, різносторонніх договорів, що охоплює всі напрями здійснення господарської діяльності суб`єктів господарювання на ринках роздрібної торгівлі нафтопродуктами, а не тільки вертикальні угоди.
		Так, згідно з твердженнями Комітету, між всіма учасниками паливного проекту «АВІАС» укладається значна кількість типових, здебільшого однакових договорів, таких як: договори поставок між компаніями «АВІАС» та операторами АЗС; договірні відносини між компаніями «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА»; договори поставки (придбання) нафтопродуктів між операторами АЗС і компаніями «АВІАС»; договірні відносини між операторами АЗС; договірні відносини виробника ПАТ «УКРТАТНАФТА» з іншими учасниками паливного проекту «АВІАС»; договори поставки нафтопродуктів ПАТ «УКРТАТНАФТА» з компаніями «АВІАС»; договори придбання довірчих документів компанії «АВІАС» виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА»; договірні відносини між виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» та операторами АЗС; договори комісії ПАТ «УКРТАТНАФТА» з ПАТ «УКРНАФТА»; договірні відносини у сфері надання фінансової допомоги; договірні відносини щодо використання знака для товарів і послуг.
		Крім того, відповідно до п.п. 311-312 Рішення, за результатами опрацювання отриманих від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС», ТОВ ВТФ «АВІАС» матеріалів було встановлено, що протягом 2012-2016 років у паливному проекті брали участь приблизно 309 суб`єктів господарювання, а аналіз персонального складу керівників/засновників цих товариств свідчить, що 74 особи виконують повноваження керівника (підписанта) та/або засновника одночасно на декількох суб`єктах господарювання.
		На думку відповідача, компанії «АВІАС», а саме: ТОВ «ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТД «АВІАС», ТОВ «Пром Гарант Плюс» та ТОВ «Альянс Еволюшн» є різними суб`єктами господарювання, які в період 2015-2016 років знаходилися за однією адресою у м. Дніпро. Система договірних відносин, створена між цими компаніями, виробником та операторами АЗС щодо реалізації світлих нафтопродуктів за картковою системою «АВІАС» і є системою узгоджених дій.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку наявність однієї адреси у суб`єктів господарювання не вказує на узгодженість дій таких суб`єктів.
		Наявність пов`язаних працівників/керівників/підписантів не може однозначно підтверджувати можливість таких осіб приймати управлінські рішення та узгоджувати дії відповідних суб`єктів господарювання. В кожному конкретному випадку потрібно досліджувати істотність участі у відповідному суб`єкті господарювання та можливість приймати рішення вищим органом управління і тим самим координувати дії такого суб`єкта.
		Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів й одержання прибутку. Водночас, перебування у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між особами.
		Положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» не містять заборони суб`єктам господарювання мати господарські договірні відносини між собою та не пов`язують наявність таких стосунків з ознаками узгоджених антиконкурентних дій.
		Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
		Частинами першою-п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, тобто послуга, що ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера. Договір комісії є правочином щодо надання послуг, а не договором відчуження майна. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 484/3915/ 15-ц.
		Згідно зі змістом статті 1011 Цивільного кодексу України комісіонер діє в чужих інтересах, але від власного імені, тобто є самостійною стороною у правочині.
		Таким чином, договір комісії та договори відчуження майна (зокрема договір роздрібної купівлі-продажу) є різними правочинами, які в жодному разі не підлягають ототожненню.
		Враховуючи наведене, укладення та виконання ПАТ «УКРТАТНАФТА» з ПАТ «УКРНАФТА» та операторами АЗС договорів комісії не може вважатись відчуженням ПАТ «УКРТАТНАФТА» нафтопродуктів власного виробництва, а отже, останнє, на противагу висновкам Комітету, взагалі не є учасником ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами.
		Серед підстав для ухвалення оскаржуваного Рішення, Комітет зазначив, що роздрібні ціни реалізації світлих нафтопродуктів вказують, що позивачі підходять до формування цін однаково, незалежно від регіону. За основу було взято ціни на пальне у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській області та місті Києві, (п. 401 Рішення).
		З тексту Рішення вбачається, що оператори АЗС встановлювали однакові ціни (або майже однакові +/- 0,05 грн.), одночасно підвищували, знижували та утримували ціни, що, на думку Комітету, свідчить про наявність узгоджених антиконкурентних дій.
		На підтвердження узгоджених дій Комітет посилається також на розпорядження/накази «щодо встановлення цін на АЗС» за період травень - грудень 2016 року, які, на думку відповідача, свідчать, що оператори АЗС мережі «АВІАС» одночасно або майже одночасно з інтервалом у декілька днів, встановлювали або змінювали (підвищували/зменшували) роздрібні ціни на реалізацію бензинів шляхом встановлення цін на АЗС.
		У той же час, встановлення спільних цін на товари не може автоматично свідчити про вчинення антиконкурентних узгоджених дій, більше того, висновки щодо координації поведінки та своєчасного обміну інформації, в умовах розвитку інформаційних технологій та в умовах відкритості й публічного оприлюднення ціни на товари є помилковими.
		Суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміки цін, обставини і мотиви їх підвищення, або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
		На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.
		Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).
		Вказану правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2020 року у справі №910/1044/17.
		Таким чином, під час розгляду справи щодо притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які виявилися, зокрема, у встановлені цін на придбання товарів, органи Антимонопольного комітету України, обґрунтовуючи власне рішення, повинні:
		- дослідити в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
		- визначити витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
		Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, у спірному рішенні Комітет зазначає лише про наявність встановлення однакових цін позивачами з іншими суб`єктами господарювання на ринку та детально не досліджує наявність інших, крім попередньої змови, чинників паралельної поведінки суб`єктів господарювання.
		Висновок Комітету щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) не ґрунтується на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а є лише наслідком обмеженого кола факторів наприклад, тільки собівартості придбання іноземного палива, а тому не може бути підставою для притягнення позивачів до відповідальності.
		Серед підстав для прийняття оскаржуваного рішення Комітет зазначав, що зважаючи на однакові тенденції ціноутворення в мережі АЗС «АВІАС», що виявляються в одночасному або майже одночасному встановленні однакових або майже однакових (із різницею у +/-0,05 грн.) роздрібних цін на бензини, та враховуючи, що діяльність операторів АЗС мережі «АВІАС» охоплює більшість регіонів України, а також те, що вони знаходяться у відносинах конкуренції один до одного, свідчить про домовленість певної поведінки операторів мережі «АВІАС» на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, налагоджену координацію такої поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією стосовно ведення господарської діяльності незалежних суб`єктів господарювання, (п. 408 Рішення).
		Разом із тим, Комітетом не було доведено належними та допустимими доказами наявності «своєчасного обміну актуальною інформацією» між операторами АЗС, адже з огляду на публічність та відкритість інформації про роздрібні ціни на інформаційних табло АЗС, офіційному сайті тощо, встановлення саме по собі схожих цін в однакові проміжки часу не може свідчити про налагоджену координацію поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією, а отже і не може свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій в діях позивачів.
		З огляду на публічність та відкритість інформації про роздрібні ціни на інформаційних табло АЗС, що обумовлено специфікою ринку, можливою є оперативна одностороння реакція суб`єктів господарювання конкурентів на ринку на зміну цін один одним без будь-яких контактів чи домовленостей між ними, і жоден з таких суб`єктів не мас можливості перешкодити конкуренту змінювати роздрібну ціну аналогічним чином. Правову позицію викладено також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 по справі №914/2554/16.
		Саме тому, висновки Комітету щодо наявності координації між позивачами та іншими суб`єктами господарювання щодо своєчасного обміну інформацією є необґрунтованим, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджуються жодними доказами, а отже за відсутності належного обґрунтування та проведеного аналізу усіх чинників, які могли вплинути на рівень цін на ринку не можуть бути підставою для встановлення порушення передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		В оскаржуваному рішенні Комітетом було розраховано коефіцієнти кореляції (лінійної залежності) середньозважених цін на АЗС мережі «АВІАС» у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві протягом 2014 - 2016 років.
		Значення коефіцієнтів кореляції становить від 0,99 до 1, що, на думку Комітету, свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб`єктів господарювання і є ознакою їх повної схожості.
		У той час, Комітет у Рішенні вказав, що зазначений розмір коефіцієнта кореляції є достатньо звичайним явищем для ринку однорідного товару у стані рівноваги. Разом із тим, у випадку суттєвого перехідного процесу від одного рівня цін до іншого, економічно обґрунтованим він може бути лише за наявності об`єктивних причин економічного, технологічного та адміністративного характеру.
		Комітетом було здійснено порівняння цін продажу бензину А-92, А-95 та дизельного пального виробника ПАТ «УКРТАТНАФТА» операторам АЗС та цін імпортованих нафтопродуктів в Україні за 2016 рік.
		З цього аналізу Комітет дійшов висновків, що ПАТ «УКРТАТНАФТА» реалізовує нафтопродукти власного виробництва за ціною вищою, ніж ціна імпортованого нафтопродукту.
		На думку Комітету, ПАТ «УКРТАТНАФТА» усвідомлює, що нафтопродукти її виробництва будуть безперебійно реалізовуватись операторами АЗС мережі «АВІАС», оскільки ця мережа працює виключно з нафтопродуктами вітчизняного виробництва та позиціонує себе як одна із найбільших мереж автозаправних станцій по всій території України. 
		Крім того, відповідач у спірному Рішенні наголошує, що аналіз торговельної надбавки операторів мережі «АВІАС» показав, що торговельна надбавка, яка встановлюється для реалізації світлих нафтопродуктів, не перевищує 10%. Тобто, такий рівень торговельної надбавки є достатнім для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку. Разом із цим оператори АЗС наголошують про вигідність роботи в межах паливного проекту «АВІАС».
		Отже, Комітетом було визнано, що оператори АЗС реалізують світлі нафтопродукти без суттєвих надбавок та в межах нормального рівня прибутку, що свідчить про відсутність будь-якого негативного впливу на стан конкуренції на ринку.
		Кореляційний аналіз є математичним інструментом доведення органами Комітету схожості дій і проводиться з метою економічного аналізу ринку та, відповідно, не суперечить положенням ч. 3 ст. 6 та ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		Визначений Комітетом коефіцієнт кореляції середньозважених цін на АЗС може свідчити лише про те, що вартість палива напряму залежала від вартості купівлі такого палива у виробника.
		Більшість операторів АЗС здійснювали придбання палива вітчизняного виробництва в одного виробника, за схожою ціною, встановлюючи при цьому мінімальну надбавку за реалізацію пального, саме тому, визначений АМКУ коефіцієнт кореляції взаємозалежності цінових траєкторій позивачів та інших суб`єктів господарювання навпаки слід розглядати як доказ об`єктивності та економічної обґрунтованості цінової поведінки позивачів, тоді як відсутність такої кореляції може свідчити про обумовленість цінової поведінки суб`єктивними чинниками.
		Органи АМКУ мають досліджувати динаміку і взаємозалежність між цінами на пальне на ринку та цінами, які встановлюють суб`єкти господарювання під час роздрібної реалізації пального. Більше того наявність взаємозалежності цін між вартістю придбання та реалізації товару, навіть різними суб`єктами господарювання, які придбають пальне за однією ціною, навпаки є доказом об`єктивності та економічної обґрунтованості цінової поведінки суб`єкта, тоді як відсутність такої кореляції свідчить про обумовленість дійової поведінки Позивача суб`єктивними чинниками. Вказану правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 березня 2018 року по справі № 14/2554/16.
		Саме тому, твердження Комітету про те, що коефіцієнт кореляції в даному випадку можна розглядати як підтвердження наявності антиконкурентних узгоджених дій в діях позивачів є хибним та таким, що не відповідає ні дійсним обставинам справи ні нормам законодавства.
		Зазначаючи про більшу вартість вітчизняного палива, відповідач не встановив собівартість його виробництва в Україні та затрати, які несе виробник, для того аби визначити чи може бути вітчизняне паливо дорожчим за імпортне, а отже, твердження Комітету ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому не можуть бути підставою для притягнення позивачів до відповідальності.
		При плануванні ціни підприємства повинні досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному обсягу випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 922/4007/17.
		Комітет в оскаржуваному рішенні зазначає, що згідно з даними Державної служби статистики України, в Україні роздрібна торгівля світлими нафтопродуктами здійснюється через понад 6 000 АЗС, розташованих у всіх регіонах України.
		Також в пункті 222 оскаржуваного рішення АМК України зазначає, що АЗС мережі  «АВІАС» працюють по всій території України, до прикладу було взято такі автошляхи: європейського значення - Е50, міжнародного - М18, М19, а також автошляхи, які проходять в територіальних межах Дніпропетровської (відрізок автошляху М18), Житомирської (відрізок автошляху Н23) та Одеської областей (відрізок автошляху М21). 
		На підставі, наведеного, Комітет дійшов висновку, що оператори АЗС мережі «АВІАС» є конкурентами на значній кількості регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами.
		Суд зазначає, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994  № 5, (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169- р) затверджені Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила).
		Так, відповідно до п. 23 вказаних Правил, службовцями Комітету, відділення, яким доручено  збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне,  повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. 
		Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку 
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
		Згідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
		Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
		Таким чином, перевірка правильності застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики передбачає перевірку судом даних використаних АМКУ для визначення того, що наявність договірних відносин впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів.
		Так, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р затверджено Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку (далі - Методика №49-р), яка встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб`єктів господарювання, груп суб`єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
		Згідно з пунктом 1.3 Методики №49-р визначено, що ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого регіону (Автономної Республіки  Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин відповідного регіону; ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин декількох регіонів.
		Так, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що АЗС мережі «АВІАС» здійснюють свою діяльність у всіх регіонах України, проте під час розгляду справи №143-26.13/153-16 та прийняття оскаржуваного рішення Комітет досліджував роздрібну торгівлю нафтопродуктами АЗС мережі «АВІАС» тільки на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва.
		При цьому, на територіях інших областей, які, також є окремими регіональними ринками, ані динаміка цін, ані жодні інші показники діяльності операторів АЗС Антимонопольним комітетом України не досліджувались.
		Водночас, оскаржуваним рішенням визнано дії ряду суб`єктів господарювання, в тому числі й позивачів, щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», у всіх регіонах України за картковою системою «ABIAC», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.
		Таким чином, при дослідженні Комітетом окремих регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами (лише на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва) позивачів та ряд інших суб`єктів господарювання визнано винними у порушенні Закону України «Про захист економічної конкуренції» за дії, які начебто вчинялись ними на всіх регіонах України. В такому випадку, Комітет повинен був досліджувати всі ринку України роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, чого Комітетом не здійснено.
		Так, відповідно до пункту 6.1 Методики №49-р територіальні (географічні) межі  ринку певного товару (товарної групи  визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним. 
		При цьому, зокрема, можуть враховуватися: фізичні і технічні характеристики товару (товарної групи); технологічні зв`язки між виробниками і споживачами; можливості щодо технічного, гарантійного, абонентського обслуговування; співвідношення цін, зокрема рівень співвідношення цін на певні товари (товарні групи) в межах цього ринку,  прийнятний для виробників чи споживачів; можливості щодо переміщення попиту на товар (товарну групу) між територіями, які за припущенням входять до одного географічного ринку, зокрема можливість збереження рівня якості і споживчих властивостей товару (товарної групи) при транспортуванні; рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи); наявність торгових, складських приміщень, зручностей виконання вантажно-розвантажувальних робіт, можливостей виконання передпродажної підготовки; наявність знаків для товарів і послуг; наявність на відповідній території та рівень бар`єрів на вивезення чи ввезення товару (товарної групи), а саме: адміністративних бар`єрів; економічних й організаційних обмежень; впливу вертикальної (горизонтальної) інтеграції; бар`єрів, що пов`язані ефектом масштабу виробництва; бар`єрів, що базуються на абсолютній перевазі рівня витрат; бар`єрів, пов`язаних з розмірами капітальних витрат або обсягів інвестицій, що необхідні для вступу на певний товарний ринок; обмежень щодо попиту; екологічних обмежень; бар`єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо; місце розташування специфічних груп споживачів; рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями.
		При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції. 
		Згідно п. 6.2. Методики №49-р, коректність визначення територіальних (географічних) меж товарного ринку може бути перевірена дослідженням відкритості ринку щодо міжрегіональної та/або міжнародної торгівлі.
		Водночас, при визначенні територіальних меж ринку під час розгляду справи №143-26.13/153-16 Комітет не врахував усіх наведених в Методиці критеріїв, обмежившись тільки висновком, що ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є регіональними. Територіальні (географічні) межі ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, бензинами та дизельним паливом охоплюють території окремих регіонів, у тому числі частин регіонів, внаслідок економічної недоцільності та додаткових витрат часу, необхідних споживачам на придбання вказаного товару за межами цих територій (пункти 205-206 рішення Комітету). А отже, на думку суду, Комітет під час розгляду справи неналежно визначив територіальні межі ринку.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у даній справі було призначено судову економічну та судову комплексну експертизи, проведення якої було доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
		За результатами проведення комісійної судової експертизи у даній справі експертами був складений висновок №7149/16857/16858 (надалі - «Висновок»), яким встановлено:
		- виходячи з проведеного дослідження в обсязі наданих документів у межах компетенції судових експертів-економістів, ціни ПАТ «Укртатнафта» на світлі нафтопродукти (бензини А-92, А-95 та дизельне пальне) не є співставними з імпортними цінами, що передбачають різні умови поставки, при визначенні обґрунтованості ціноутворення ПАТ «Укртатнафта»;
		- виходячи з проведеного дослідження в обсязі наданих документів у межах компетенції судових експертів-економістів, підтвердити висновки Ангтимонопольного комітету України щодо завищення ПАТ «Укртатнафта» цін нафтопродуктів у зв`язку з перевищенням цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках не є можливим;
		- у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України. Самостійне здійснення експертами - економістами зазначених розрахунків не відноситься до завдань судово-економічної експертизи;
		- у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOKAR . Самостійне здійснення експертами - економістами зазначених розрахунків не відноситься до завдань судово-економічної експертизи;
		- у межах компетенції судових експертів-економістів, підтвердити показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 не надається можливим з причин докладно наведених у дослідницькій частині;
		- у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального на АЗС у мережі «ABIAС», тому, у межах компетенції судових експертів-економістів та завдань судово-економічної експертизи встановити, чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі «ABIAC» та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального не можливо;
		- у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не зазначено про будь-яке погіршення фінансового стану учасників карткового проекту на протязі 2004-2017 років. Проведення додаткових перевірок (ревізій) не відноситься до компетенції експертів-економістів. Таким чином, як встановлено у ході перевірки Антимонопольного комітету України, паливний проект «АВІАС», та інші карткові проекти, з такими ж основними умовами як у проекті «АВІАС», базуються на сучасних системах безготівкових розрахунків та є економічно вигідними для виробників, операторів АЗС та споживачів;
		- у рішенні антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального на АЗС, тому, у межах компетенції судових експертів-економістів та завдань судово-економічної експертизи не надається можливим підтвердити обґрунтованість застосування Антимонопольним комітетом України коефіцієнта кореляції (лінійної залежності) при визначенні схожості суб`єктів господарювання (відповідачів у справі №143-26.13/153-16) при встановленні ними цін на нафтопродукти (бензини А-92, А-95, дизельне пальне) у періоди 2015-2016 роки та протягом січня-серпня 2017 року та коректність такого розрахунку.
		При цьому, в дослідницькій частині висновку експертами зазначено, що:
		- визначення перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва «Укртатнафта» над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках не є коректним у зв`язку з їх неспівставністю.
		- у додатку 13 до рішення Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 наведені тільки підсумкові значення коефіцієнтів кореляції без будь-яких розрахунків або наведення формул по яких ці коефіцієнти розраховувалися. Тому, підтвердити показники кореляції, які вказані Антимонопольним комітетом України у рішенні №178-р від 30.03.2021 не надається можливим.
		- у рішенні АМК України не наведено детальні розрахунки та методологія визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального на АЗС у мережі «АВІАС», тому, у межах компетенції судових експертів-економістів та завдань судово-економічної експертизи встановити чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі «АВІАС» та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального не можливо;
		-  у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 не зазначено про будь-яке погіршення фінансового стану учасників карткового проекту на протязі 2004 -2017 років. Проведення додаткових перевірок (ревізій) не відноситься до компетенції експертів-економістів. В Рішенні №178-р лише наведено твердження, що система договірних відносин створена компаніями «АВІАС» разом з операторами АЗС, виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» забезпечує реалізацію світлих нафтопродуктів, що відповідає економічним запитам виробників, операторів АЗС та споживачів. Таким чином, як встановлено у ході перевірки АМКУ, паливний проект «АВІАС» та інші карткові проекти, з такими ж основними умовами як у проекті «АВІАС», базуються на сучасних системах безготівкових розрахунків економічно вигідними для виробників, операторів АЗС та споживачів.
		- у тексті рішення Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021, зокрема не наведено конкретних прикладів впливу укладення та виконання договорів між ПАТ «Укртатнафта» та операторами АЗС на рівень цін на роздрібному ринку світлих нафтопродуктів.
		За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
		Оцінюючи Висновок, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, висновок експерта складений атестованими судовими експертами, які обізнані про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.
		Таким чином, Висновок був прийнятий судом як належний та допустимий доказ.
		Також суд звертає увагу на те, що Комітетом неправомірно були використані під час проведення розслідування у справі №143-26.13/153-16 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні.
		Так, 20.06.2017 Антимонопольний комітет України звернувся до Національного антикорупційного бюро України з листом-запитом за №143-26.13/02-6668, в якому повідомило, що в Антимонопольному комітеті України розглядається справа №143-26.13/153-16 за ознаками вчинення ТОВ «Торгівельний Дім «Авіас», ТОВ виробничо-торгівельна фірма «Авіас» та 123 операторів АЗС порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродуктів в мережі 1625 автозаправних станцій у всіх регіонах України, що призводить до обмеження конкуренції.
		Комітет, посилаючись у вказаному запиті на положення ст. 21 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та ст. 45 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просив надати «відомості з матеріалів досудового розслідування кримінальному провадженні №32015100110000105 від 26.11.2015, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема про можливі контакти задіяних юридичних та фізичних осіб (електронне листування, тощо), іншу інформацію, що може слугувати доказом узгодженої конкурентної поведінки під час діяльності на ринках світлих нафтопродуктів».
		21.08.2017 Національне антикорупційне бюро України листом за №0414-076/29651 повідомило Антимонопольний комітет України, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105, внесеному 26.11.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ст. 368 КК України і направило копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105 від 26.11.2015, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Отримана відповідачем інформація містила: оперативну інформацію з бази даних Державної фіскальної служби України щодо IP-адрес та електронних поштових скриньок, з яких здійснювали відправлення звітності більш 95-ти суб`єктів господарської діяльності в період 2015-2016 років; персональні дані широкого кола фізичних осіб, включаючи дані про їх телефони, посади, доходи, адреси з електронними поштовими скриньками; листування фізичних осіб (в т.ч. особисте), що здійснювалось електронною поштою та із застосуванням передавачів інформації (у тому числі, мобільних) через мережу Інтернет; зміст носіїв електронної інформації, вилучених у конкретних фізичних осіб під час слідчих (розшукових) дій; документи первісного обліку господарських операцій суб`єктів господарювання, що містять комерційну та банківську таємницю, включаючи дані щодо отриманих доходів, функціонування автозаправних станцій, розрахунків між суб`єктами господарювання, типи господарських операцій, їх зміст, податкових зобов`язань та іншу конфіденційну (приватну) інформацію.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №640/18800/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021, визнано протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо одержання, використання та поширення при розгляді справи №143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розпочатої розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 08 вересня 2016 року №01/246-р, матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105 від 26 листопада 2015 року, отриманих від Національного антикорупційного бюро України листами від 21 серпня 2017 року №0414-076/29651, від 12 вересня 2017 року №0411-076/32301, під час підготовки та розгляду подання від 13 липня 2018 року №143-26.13/153-16/2456-спр/кі «Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16»; зобов`язано Антимонопольний комітет України утриматись від використання та поширення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105 від 26 листопада 2015 року, отриманих від Національного антикорупційного бюро України та/або матеріалів кримінального провадження №42015000000000722 від 16 квітня 2015 року, досудове розслідування в якому здійснюється Національним антикорупційним бюро України, з урахуванням висновків суду.
		Таким чином, рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено факт неправомірності одержання, використання та поширення відповідачем при розгляді справи №143-26.13/153-16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції інформації, що містилася в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000105, та яка була покладена в основу оскаржуваного у даній справі Рішення.
		Відтак, Комітет під час розгляду антимонопольної справи не з`ясував усіх обставин, які мають значення для дослідження наявності або відсутності конкретних кваліфікуючих ознак антиконкурентних узгоджених дій, не довів належними та допустимими доказами наявності у діях позивачів порушень передбачених пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону та частиною 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки Комітетом не здійснено належного аналізу об`єктивних факторів, які впливали на формування ціни, не досліджено ступінь їх впливу на формування роздрібної ціни реалізації нафтопродуктів та можливість впливу на них самими суб`єктами господарювання, що в подальшому призвело до прийняття оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.
		Комітет в оскаржуваному рішенні зводить конкуренцію на ринку лише до цінової конкуренції без наявності низки факторів конкурентоздатності та постійної змагальності між учасниками ринку за отримання конкурентних переваг.
		Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. 
		Тож, кожна з наведених вище обставин є самостійною і безумовною підставою для визнання рішення АМК України недійсним відповідно до   ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині, що стосується позивачів.
		Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Антимонопольний комітет України під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, що викладені у спірному рішенні, не відповідають її обставинам, а відтак, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсними пункти 1, 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 в частинах, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю «Веранж», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд-Груп»,  Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Еволюшн», Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Дочірнього підприємства «Фірма «Укртатнафтасервіс», Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Болонья Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ-С», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Х», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмас», Товариства з обмеженою відповідальністю «Атойл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Амрам», Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРАНТІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фаро», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коуч Прайм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім-Компані», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хромія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Китчер-Солюшн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія літ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос бук», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр бізнес брук», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙАС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Голд».
		3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веранж» (61038, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА БАТИЦЬКОГО, будинок 8; ідентифікаційний код 39494821) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд-Груп» (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 5; ідентифікаційний код 39576186) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Еволюшн» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 38; ідентифікаційний код 40473930) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		6. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, ПОЛТАВСЬКА область, місто КРЕМЕНЧУК, вулиця СВІШТОВСЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код 00152307) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		7. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Дочірнього підприємства «Фірма «Укртатнафтасервіс» (39609, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ СВІШТОВСЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код 23813935) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		8. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, ПРОВУЛОК НЕСТОРІВСЬКИЙ, будинок 3-5; ідентифікаційний код 00135390) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		9. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Болонья Компані» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 2/8, кімната 10; ідентифікаційний код 40648976) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		10. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Н» (54001, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ СПАСЬКА, будинок 75А/1; ідентифікаційний код 37279546) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		11. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС» (54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА ВАСИЛЕВСЬКОГО, будинок 44; ідентифікаційний код 40835248) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		12. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ-С» (40000, Сумська обл., місто Суми, МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 3/1; ідентифікаційний код 40732177) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		13. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Х» (61080, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА, будинок 187, кімната 35; ідентифікаційний код 37365137) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		14. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмас» (61013, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕЛЮСКІНЦІВ, будинок 97, кімната 3; ідентифікаційний код 37086680) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		15. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атойл» (61001, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 111; ідентифікаційний код 39243532) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		16. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амрам» (61001, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 91; ідентифікаційний код 38221958) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		17. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАНТІС» (61121, ХАРКІВСЬКА область, місто ХАРКІВ, вулиця ТИМУРІВЦІВ, будинок 39; ідентифікаційний код 38342697) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		18. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Фаро» (61001, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 89; ідентифікаційний код 39466422) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		19. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ» (61171, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ АМОСОВА, будинок 13; ідентифікаційний код 37307651) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		20. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коуч Прайм» (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, б.Шевченка, будинок 208, офіс 16; ідентифікаційний код 39727625) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		21. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім-Компані» (10002, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА БЕРДИЧІВСЬКА, будинок 112; ідентифікаційний код 39749486) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		22. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велеонор» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 153-А, офіс 14; ідентифікаційний код 40466588) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		23. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ НАФТА» (10020, Житомирська обл., місто Житомир, ВУЛ. БЯЛИКА, будинок 10; ідентифікаційний код 37107930) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		24. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хромія» (25006, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ ЕЛЬВОРТІ, будинок 7, офіс 402; ідентифікаційний код 40215536) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		25. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» (79035, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЗЕЛЕНА, будинок 238; ідентифікаційний код 39645757) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		26. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Китчер-Солюшн» (33024, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 442-Д, офіс 303; ідентифікаційний код 39787102) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		27. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія літ» (40021, Сумська обл., місто Суми, ПРОВУЛОК ГРОМАДЯНСЬКИЙ, будинок 1; ідентифікаційний код 39727750) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		28. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варна груп» (65013, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО КОЗАЦТВА, будинок 141; ідентифікаційний код 39714804) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		29. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайрос бук» (61072, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 27; ідентифікаційний код 39245299) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		30. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр бізнес брук» (61001, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА, будинок 1; ідентифікаційний код 39619230) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		31. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙАС» (61112, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РУСЛАНА ПРИХОДЬКО, будинок 15; ідентифікаційний код 39466857) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		32. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Голд» (65003, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО КОЗАЦТВА, будинок 72; ідентифікаційний код 39735390) судовий збір у розмірі 4  540,00 грн. Видати наказ.
		33. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		34. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено 15.11.2022.
		 
		Суддя                                                                                                               В.П. Босий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...