Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/3834/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 16.11.2022. Зареєстровано: 17.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2022.
Дата набрання законної сили: 16.11.2022
Номер судового провадження: К/9901/3134/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 листопада 2022 року 
		м. Київ
		справа № 820/3834/18
		адміністративне провадження № К/9901/3134/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ Нацгвардії України) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року у складі судді Супруна Ю.О. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Макаренко Я.М. (головуючий), суддів: Бартош Н.С., Мінаєвої О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч), ГУ Нацгвардії України про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
		ОПИСОВА ЧАСТИНА          
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1. Позивачі звернулися до суду з позовом у якому просили:
		1.1 зобов`язати в/ч НОМЕР_1 та ГУ Нацгвардії України прийняти рішення та здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю майора ОСОБА_4 , членам його сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України від 20 грудня 1991 року року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у військовому резерві" (далі - Постанова КМУ №975);
		1.2 стягнути з в/ч НОМЕР_1 грошові кошти членам сім`ї померлого ОСОБА_4 , - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень кожному за завдану моральну шкоду, завданої бездіяльністю.
		2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 20 липня 2018 року позов задовольнив.
		Зобов`язав в/ч НОМЕР_1 та ГУ Нацгвардії України здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю майора ОСОБА_4 , членам його сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону №2011-XII та Постанови КМУ №975.
		Стягнув з Військової частини НОМЕР_1 грошові кошти членам сім`ї померлого ОСОБА_4 , - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у розмірі 25000 грн 00 коп. кожному за завдану моральну шкоду, завданою бездіяльністю.
		Стягнув на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 4000 грн 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .
		Стягнув на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 4000 грн 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Нацгвардії України.
		3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2018 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі              500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю майора ОСОБА_4 , членам його сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону №2011-XII та Постанови КМУ №975, стягнення з в/ч НОМЕР_1 грошових коштів членам сім`ї померлого ОСОБА_4 , - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у розмірі 25000 грн 00 коп. кожному за завдану моральну шкоду, завданої бездіяльністю, стягнення на користь ОСОБА_2 сплаченої суми судового збору в розмірі 4000 грн 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань в/ч НОМЕР_1 .
		Прийняв у цій частині нову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до в/ч НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовив.
		У іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року залишив без змін.
		3.1 Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого ОСОБА_4 , прийнято комісією ГУ Нацгвардії України, при цьому обов`язок з вирішення вказаного питання покладено на останнього чинним законодавством України.
		Апеляційний суд дійшов висновку щодо відсутності протиправних дій, рішень чи бездіяльності Військової частини, якими були б порушені права позивачів, при цьому зазначив, що вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги не покладено на Військову частину НОМЕР_1 чинним законодавством України, а тому позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
		4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
		4.1 Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданої 19 листопада 2016 року Чугуївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківської області, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років, відповідно до якого зроблений відповідний актовий запис за №502.
		4.2 Відповідно до копії свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2            ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_4 .
		4.3 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 20 жовтня 1994 року.
		4.4 Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 5 липня 1993 року, підтверджено, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 
		4.5 Згідно копії свідоцтва про хворобу №62 від 18 березня 2016 року ОСОБА_4 , встановлено діагноз та постановою військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (травм, контузії, каліцтва) зазначено: Гліобластома правої лобно-тім`яної ділянки. Стан після операції - видалення внутрішньомозкової пухлини (гліобластоми задньолобно-тім`яної області праворуч (5 листопада 2015 року) та двох сеансів променевої терапії з вираженим лівостороннім геміпарезом (плегією у верхній кінцівки), лікворно-венозною дистензією та астенічним синдромом. Дефект кісток зведення черепа площею 48 кв.см., заміщещений аутокісткою - захворювання, так пов`язане із захистом Батьківщини.
		4.6 Копією довідки серії 10 ААА за №016435 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого ОСОБА_4 , встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках датою огляду від 12 серпня 2016 року - 100% з 18 липня 2016 року, одноразово, хвороба, так пов`язана із захистом Батьківщини.
		4.7 Згідно із копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 18 липня 2016 року за №145 встановлено, що майора ОСОБА_4 , старшого офіцера відділення бойової та спеціальної підготовки, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а також звільненого відповідно до пункту «Б» частини восьмої статті 26 Закону України від                25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовій обов`язок і військову службу" (далі - Закон       №2232-XII) з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 6 червня 2016 року за №81 о/с у запас за станом здоров`я. 18 липня 2016 року направлено на військовий облік до Чугуївського РВК Харківської області.
		4.8 Копією лікарського свідоцтва про смерть №373-45/16 від 18 листопада 2016 року та довідки про причину смерті №373-45/16 (до форми 106/о № 373-45/16) встановлено, що ОСОБА_4 , причина смерті була "а) Порушення мозкового кровообігу; б) Злоякісне новоутворення головного мозку".
		4.9 Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19 листопада 2016 року Чугуївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківської області, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років, відповідно до якого зроблений відповідний актовий запис за №502.
		4.10 Відповідно до постанови ДУ "Територіального медичного об`єднання МВС України по Харківській області" Військово-лікарської комісії №33/41-3-126 від 20 липня 2017 року вказано, що захворювання ОСОБА_4 , 1969 року народження, що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) послугувало "Порушення мозкового кровообігу на тлі злоякісного новоутворення головного мозку", яке пов`язане із захистом батьківщини. Підстава протокол засідання ВЛК від 20 липня 2017 року за №15 та Наказ МО України №402-2008.
		4.11 Як встановлено з копії листів в/ч НОМЕР_1 від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , відмовлено на звернення позивачів у наданні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька, чоловіка, сина ОСОБА_4 , оскільки на дату смерті, ОСОБА_4 був виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та звільнений у запас за станом здоров`я, посилаючись на наказ командира в/ч НОМЕР_1 за №145 від 18 липня 2016 року.
		4.12 Не погоджуючись з наданою відповіддю позивачі, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , 16 листопада 2017 року звернулись з письмовими заявами до командира в/ч НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 , із проханням у відповідності до вимог Закону №2232-XII та постанови КМУ №975 здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю (батька, чоловіка, сина) майора ОСОБА_4 . До заяв було додано документи у відповідності з вимогами пункту 10 затвердженого Порядку, передбаченого постановою КМУ №975.
		4.13 24 листопада 2017 року листами в/ч НОМЕР_1 повідомлено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , що документи на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 постанови КМУ №975 прийняті в/ч НОМЕР_1 та направлені на розгляд і затвердження до Східного територіального управління Національної гвардії України.
		4.14 Листами в/ч НОМЕР_1 від 23 січня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 повідомлено, що рішенням комісії ГУ Нацгвардії України розглянуто документи та відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (матері, дружині, сину) померлої особи після звільнення з військової служби ОСОБА_4 , якого було виключено зі списків в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині від      18 липня 2017 року №145.
		4.15 Не погодившись із такими діями відповідачів, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ Нацгвардії України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що на момент смерті (18 листопада 2016 року) ОСОБА_4 вже не був військовослужбовцем, а набув статусу особи, звільненої з військової служби. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особам, звільненим з військової служби, законодавством не передбачена. 
		5. Позивачі подали відзив на касаційну скаргу. Уважають, що рішення судів попередніх інстанцій відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до                8 лютого 2020 року, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року. 
		8. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
		9. Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		10. Статтею 41 Закону №2232-XII визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
		11. Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		12. Пунктом 1 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
		13. Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби незалежно від часу звільнення з військової служби.
		14. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Наявність статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період проходження військової служби.
		15. Норми статті 16 Закону №2011-XII у зв`язку із складністю їх конструкції допускають неоднозначне трактування, внаслідок чого і виник спір. Проте, на переконання суду інше тлумачення вказаної норми, ніж зазначене судом, не відображало б мети законодавця при прийнятті цього закону.
		16. Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.
		17. Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби чи проходження військової служби. Отже в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.
		18. Аналогічна правова позиція щодо застосування наведених норм права викладена у постановах Верховного Суду від 28 січня, 28 лютого, 13 травня, 10 серпня 2020 року, 30 червня 2021 року (справи №№2240/2957/18, 820/6689/17, 489/4898/16-а, 295/14571/17, 240/11497/19, відповідно) і колегія суддів не вбачає підстав відступати від такої.
		19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 дійсно не був військовослужбовцем, проте його захворювання, яке призвело до смерті, було безпосередньо пов`язане із виконанням ним обов`язків військової служби.
		20. Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до   Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до   Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі є членами сім`ї померлого ОСОБА_4 .
		22. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
		23. Частиною дев`ятою статті 16-3 цього Закону встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		24. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок №975.
		25. Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		26. Згідно із пунктом 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
		27. Пунктом 5 цього Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		28. З урахуванням того, що право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї військовослужбовця не залежить від наявності останнього на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане із наявністю зв`язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби, суди дійшли правильного висновку про наявність у позивачів права на отримання гарантованої державою соціальної допомоги у рівних частках.
		29. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неправильність обчислення судами попередніх інстанцій суми одноразової грошової допомоги, оскільки суд не визначав розмір одноразової грошової допомоги, яка підлягає до виплати на користь позивачів. Суди констатували право позивачів на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_4 , що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням ним обов`язків військової служби та захистили порушені права позивачів шляхом зобов`язання ГУ Нацгвардії України здійснити нарахування та виплату членам сім`ї померлого ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, виходячи із розмірів, визначених статтею 16-2 Закону №2011-XII.
		30. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		31. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року) є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.   
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Національної гвардії України залишити без задоволення. 
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року, у частині, залишеній без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада          2018 року, залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Шарапа
		Судді:                                                                                                              С.Г. Стеценко                                                                                                                                  С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...