Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/3465/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2022. Зареєстровано: 18.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 15.12.2022
Номер судового провадження: 1-кп/577/355/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022200450000565

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        Справа № 577/3465/22 
		Провадження № 1-кп/577/355/22 
		       
		В ИР ОК 
		І МЕ НЕ М  УК РА ЇН И 
		 
		15 листопада 2022 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області     
		в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022200450000565 від 29.07.2022 року по обвинуваченню
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, інваліда 3 групи, не працюючого, раніше не судимого,
		за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		В преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил рф (далі по тексту - ЗС рф) на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб. У подальшому Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Відповідно до Резолюцієї Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" А/ІІЕ8/Е8-11/1 від 2 березня 2022 року, визнано, що російська федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН. Вказаною Резолюцією від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		У період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року збройними силами російської федерації, тобто військовослужбовцями країни агресора, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення було захоплено - окуповано селище Дубов`язівка Конотопського району Сумської області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців військовослужбовці російської федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в`їздах та виїздах з території населених пунктів району обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.
		У точно не встановлений досудовим розслідування час у 20-х числах березня 2022 року у громадянина України ОСОБА_5 , який проживав у період тимчасової окупації в селищі АДРЕСА_1 , та займався на постійній основі з метою заробітку закупівлею свиней та продажем м`яса, за відсутності будь-якого примусу та погроз з боку окупаційних військ, виник злочинний умисел добровільно вступити в контакт з солдатами російської федерації, тобто представниками збройних та воєнізованих формувань держави-агресора, запропонувавши їм матеріальні ресурси для харчування особового складу, що сприяло останнім у виконанні своїх незаконних дій по захопленню території України.
		Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення умисних дій щодо надання матеріальних ресурсів військовослужбовцям держави агресора  російської федерації, у 20-х числах березня 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на блок-пості невстановлених збройних формувань російської федерації, який був розташований біля залізничного переїзду поряд з елеватором ТОВ «СТС» неподалік с. В`язове Конотопського району Сумської області, ОСОБА_5 , діючи ініціативно та добровільно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, безкоштовно передавав невстановленим військовослужбовцям російської федерації матеріальні ресурси, а саме продукти харчування для особового складу невстановлених збройних формувань російської федерації, у вигляді двох поліетиленових пакетів з м`ясом свинини, загальною вагою близько 20 кг.
		Переслідуючи мету надання допомоги збройним силам російської федерації ОСОБА_5 мав постійний зв`язок з військовими російської федерації, тобто держави агресора, ініціативно підтримував стосунки та співпрацював зі збройними формуваннями країни-агресора, забезпечував їх матеріальними ресурсами у вигляді продуктів харчування, у зв`язку з чим мав привілеї перед іншими місцевими мешканцями та міг безперешкодно переміщуватись по території окупованого Конотопського району Сумської області.
		Вказані протиправні дії ОСОБА_5 вчиняв добровільно, без застосування відносно нього або членів його родини фізичного чи психологічного впливу, а також без погроз застосування зброї військовослужбовцями рф.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним злочину, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому та пояснив, що в період тимчасової окупації за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , займався закупівлею свиней та продажем м`яса. В 20-х числах березня 2022 року, перебуваючи на блок-пості невстановлених збройних формувань російської федерації, який був розташований біля залізничного переїзду поряд з елеватором ТОВ «СТС» неподалік с. В`язове Конотопського району Сумської області, добровільно безкоштовно передавав військовослужбовцям рф продукти харчування, а саме 2 пакети з м`ясом свинини, близько 20 кг., у зв`язку з чим мав привілеї перед іншими місцевими мешканцями та міг безперешкодно переміщуватись по території окупованого Конотопського району Сумської області. Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.
		Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції. Роз`яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, які характеризують особу обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.
		За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 111-1 КК України, як передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
		Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
		Згідно ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення віднесене до нетяжкої категорії.
		Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не виявлено.
		Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_5  судом встановлено, що в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом ІІІ групи з дитинства, офіційно ніде не працює.
		Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України «можливе виправлення без ізоляції від суспільства».
		На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме що дане кримінальне правопорушення вчинено проти основ національної безпеки Держави України в період воєнного стану, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 , покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 111-1 КК України, оскільки таке покарання буде справедливим, необхідним, достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.
		Водночас, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , процесуальну поведінку останнього, усвідомлення ним протиправності вчиненого, щире бажання виправитись, наявність місця проживання, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини та враховуючи, що обвинувачений є інвалідом ІІІ групи з дитинства, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає можливим перевиховання і виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Окрім того, враховуючи наслідки вчиненого діяння, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_5 права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на 12 (дванадцять) років. 
		Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, конфіскація яка передбачена санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України, як додаткове покарання, в даному випадку застосуванню не підлягає.
		Цивільний позов у справі не заявлявся.
		Речові докази відсутні.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України,-
		 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 12 (дванадцять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Вирок у частині позбавлення ОСОБА_5 права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування підлягає реальному виконанню.
		Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 цього Кодексу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.   
		 
		   Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...