Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 291/153/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2022. Зареєстровано: 18.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2022.
Дата набрання законної сили: 08.12.2022
Номер судового провадження: 2/291/45/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                         Справа № 291/153/21
		2/291/45/22 
		    
		У К Р А Ї Н А
		    Ружинський районний суд Житомирської області
		                              
		Р І Ш Е Н Н Я  
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		07 листопада 2022 року                                    
		Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
		 головуючого судді Митюк О.В.,
		 за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну 
		 справу за позовом 
		 ОСОБА_1 
		 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського 
		 нотаріального округу Завалієв А.А., Ружинський районний відділ державної виконавчої 
		 служби про визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що не підлягає виконанню,-
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		02.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що предметом даної позовної заяви є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №8501 виданий 11.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, проспект Перемоги, 27-А, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2011 року у розмірі 152 518,59 гривень.
		Відповідно до постанови державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковтун Людмили Михайлівни від 07.08.2020р. було відкрито виконавче провадження № 62764896.
		Дане провадження було відкрито на підставі виконавчого напису № 8501, виданого 11.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та вирішено стягнути з нього борг в сумі 152518,59 грн. на користь АТ КБ "Приват Банк".
		Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання копії оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, він дізнався, що виконавчий напис був здійснений по зобов`язанням за укладеним кредитним договором від 22 лютого 2011 року з ПАТ КБ "Приватбанк", за умовами якого станом на 31.05.2017 року за ним рахується заборгованість несплачених грошових коштів за період з 22 лютого 2011 року по 31 травня 2017 року склала 152518 грн. 59 коп. з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 7959,94 грн.; заборгованість за відсотками 132177,17 грн.; заборгованість із сплати пені та комісії 4642,50 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) 500 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) 7238,98 грн.
		Копію постанови державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковтун Л.М. від 07.08.2020р. про відкриття виконавчого провадження №62764896 та інші постанови він не отримував вчасно. Так, як 15.09.2015 року його було знято з реєстрації в с. Ярославка, Ружинського району, Житомирської області та зареєстровано відразу за новим місцем проживання - АДРЕСА_1 . Це підтверджується відповідними записами в його паспорті. А на початку 2020 року він переїхав проживати в АДРЕСА_2 .
		Фактично про існування виконавчого провадження № 62764896, постанов державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковтун Людмили Михайлівни від 07.08.2020 р. та виконавчого напису № 8501, виданого 11.08.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. він дізнався лише 26.08.2020 р., під час спілкування з державним виконавцем в приміщенні Ружинського районного відділу державної виконавчої служби. Там йому і надали можливість сфотографувати постанови державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковтун Л.М. від 07.08.2020 р. та виконавчий напис № 8501 виданий 11.08.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.
		Також в той же день він дізнався про існування Постанови державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Хмельницький) Ковтун Л.М. від 07.08.2020 р. про арешт майна боржника,відповідно до якої на все його майно було накладено арешт.
		А згодом через декілька днів на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження також дізнався про існування Постанови державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковтун Л.М. від 07.08.2020 р. про стягнення виконавчого збору в розмірі 15251,86 грн. на користь Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) та Постанови державного виконавця Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковтун Людмили Михайлівни від 07.08.2020 р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої йому було встановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 133,16 грн. 
		Вважає, що виконавчий напис №8501, виданий 11.08.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, було вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, заборгованість за виконавчим написом не є безспірною, вимогу про усунення порушень за кредитним договором від 22 лютого 2011 року він не отримував, а тому виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
		24.02.2021 року ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Крім цього, відповідачу встановлено строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 98).
		24.02.2021 року ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено виконання стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. №8501, від 11.08.2017 року, щодо стягнення з 
		ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованості в сумі 152518, 59 грн., що здійснюється в межах виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Ковтун Л.М. Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) по виконавчому провадженню №62764896 від 07.08.2020 року (а.с.99).
		20.04.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за яким існують невиконані кредитні зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позивач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією,а також інші витрати згідно кредитного договору.
		Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором позивач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		Відповідач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав позивачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору.
		Позивач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позивач зобов`язання за вказаним Договором не виконав, а тому просять суд відмовити у задоволенні позову.
		Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
		Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд, їх задовольнити.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений. 
		Треті особи в судове засідання не з`явилися, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, представник Ружинського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Гладишко О.М. направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу ДВС. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
		Судом встановлено, що 11.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №8501 про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 152518,59 (а.с.15)
		07.08.2020 року Ружинським відділом державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відкрито виконавче провадження ВП №62764896 про стягнення з позивача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 152518,59 за виконавчим написом №8501 виданим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем (а.с.17).
		В ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		За приписами ч 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно вимог ч. 1ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		В п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як виконавчі написи.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Вказана позиція викладена в п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19.
		Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та, крім того, бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		За приписами ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Таким чином, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
		Згідно з п.п. 1.1 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
		Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
		В п.п. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 зазначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		Згідно п.п. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед .
		Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений п.п 2.3 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Водночас нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
		Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
		З урахуванням приведених приписів матеріального права захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах викладена у постановах від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18), від 15.01.2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 23.06.2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
		Згідно вимог ст. 42 Закону України «Про нотаріат» на момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження.
		Суд звертає увагу на те, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним було надано приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Завалієву А.А. розрахунок заборгованості, як і інші документи, які б містили дані про час виникнення заборгованості, період її нарахування, динаміку руху коштів за договором.
		Також, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що перед зверненням до приватного нотаріуса за вчиненням оскаржуваного виконавчого напису АТ КБ «Приватбанк» направляв ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення зобов`язання, вимагав сплатити поточну чи прострочену заборгованості за кредитним договором, а також підтвердження наявності правових підстав для нарахування платежів за користування кредитом.
		З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що вказану у виконавчому написі нотаріуса від 11.08.2017 року заборгованість не можна вважати безспірною, а отже, оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.
		Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
		Таким чином, зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.
		Постановою Великою Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмолено у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
		Таким чином, на сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
		Однак, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.
		Судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 11.08.2017 року, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 законної сили, а отже на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.
		Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому стягнення не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.
		В даному випадку, доказів того, що між сторонами було укладено кредитний договір та який було посвідчено нотаріально, суду не надано, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинив виконавчий напис без дотримання умов його вчинення в частині подання стягувачем документів на підтвердження безспірності розміру заборгованості боржника, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості за кредитним договором зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
		Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.
		Окрім того не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги АТ КБ «Приватбанк». Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
		Оцінюючи доводи позовної заяви, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
		За змістом статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.
		Також судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп., який підтверджується фіскальним чеком від 25.01.2021 року №371 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81,157, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
		 
		 УХВАЛИВ:
		 Позов ОСОБА_1  до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: Приватний 
		 нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., Ружинський районний 
		 відділ державної виконавчої служби про визнання виконавчого напису нотаріуса таким , що 
		 не підлягає виконанню - задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.08.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрований в реєстрі за №8501, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, проспект Перемоги, 27-А, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості у розмірі 152 518,59 гривень (сто п`ятдесят дві тисячі п`ятсот вісімнадцять гривень 59 копійок).
		Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (адреса вул. Грушевського, б.1Д, м.Київ, код ЄРДПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 908 грн.00 коп.
		Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (адреса вул. Грушевського, б.1Д, м.Київ, код ЄРДПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 ) судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп. 
		Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. 
		В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Сторони:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 .
		Відповідач: АТ КБ «Приватбанк», місце знаходження: вул. Грушевського, б.1Д, м.Київ, код ЄРДПОУ 14360570.
		Третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місце роботи: проспект Миру, б.55, м.Чернігів, 14000.
		Третя особа: Ружинський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), місце знаходження: вул.О.Бурди, буд.23, смт.Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, 13601. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя О. В. Митюк.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...