Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/6154/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2022. Зареєстровано: 18.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2022.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Результат оскарження 23.02.2023 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/185/2855/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/6154/22
		Провадження № 2/185/2855/22
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		 
		15 листопада 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними 
		 
		В С Т А Н О В И В
		Позивач 09.08.2022 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними.
		   Позивач просить суд:
		- визнати поважними причини пропущення позовної давності;
		- визнати дії відповідача з обмеження прав ОСОБА_1 щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його поточному рахунку, пов`язаному з карткою № НОМЕР_1 у період часу з 3.08.2020 р. по 19.01.2021 р., неправомірними;
		- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню за період з 1.11.2020 р. до 31.12.2020 р. на суму 27000 грн., за період з 21.11.2020 р. до 19.01.2021 р. на суму 54000 грн., відшкодування моральної шкоди на суму 10000 грн., всього стягнути 91000 грн.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає наступне. Позивач є власником поточного рахунку у національній валюті, відкритого у АТ КБ «Приватбанк». Станом на 3.08.2021 р. залишок власних коштів позивача на цьому рахунку складав 64953,39 грн.
		Позивачем 3.08.2020 р. була зроблена спроба перерахувати власні кошти з рахунку, пов`язаного з карткою № НОМЕР_1 у сумі 15003 грн., іншій особі. У проведенні платежу банком було відмовлено. Також позивачем 21.11.2020 р. була зроблена спроба перерахувати власні кошти з рахунку, пов`язаного з карткою № НОМЕР_1 у сумі 29999 грн., іншій особі. У проведенні платежу банком було відмовлено. Після тривалих перемовин по телефону і листування електронною поштою з`ясувалось, що рахунок позивача був заблокований помилково, і 19.01.2021 р. відповідач відновив можливість здійснювати операції по рахунку позивача.
		Таким чином, поточний рахунок позивача в проміжок часу з 3.08.2020 р. по 19.01.2021 р. був заблокований відповідачем, що призвело до неможливості позивачем користуватись власними коштами на рахунку.
		У відповідьна запитпозивача відповідачлистом від07.09.2021р.підтвердив фактблокування рахункупозивача таповідомив,що такеблокування відбулосьна виконанняухвали слідчогосудді Голосіївськогорайонного судум.Києвавід 19.08.2016р.у справі№ 752/12987/16-к,якою булонакладено арештна кошти,що знаходилисьна рахункахпозивача. Оскільки передбачені законом підстави обмеження прав позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходились на його рахунку, у відповідача були відсутні, його дії з блокування рахунку позивача слід вважати незаконними.
		Оскільки послуги відповідачем не були надані з його вини, позивач має право вимагати у відповідача сплатити пеню у розмірі 3% від загальної вартості не наданих послуг за договором банківського рахунку, а саме: - незаконна відмова у перерахуванні коштів у сумі 15003 грн. іншій особі тривала з 3.08.2020 р. до 19.01.2021 р., тому пеня за період часу з 1.11.2020 р. до 31.12.2020 р. складає 15000 X 0,03 X 60 днів = 27000 грн.; незаконна відмова у перерахуванні коштів у сумі 29999 грн. іншій особі тривала з 21.11.2020 р. до 19.01.2021 р., тому пеня за період часу з 21.11.2020 р. до 19.01.2021 р. вкладає 30000 X 0,03 X 60 днів = 54000 грн.
		Також, на думку позивача, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, а саме - позивач зазнав моральні страждання у зв`язку з порушенням його прав на вільне розпорядження своїми грошовими коштами, необхідністю тривалий час вести переговори та листування з відповідачем, звертатися до суду із позовом, витрачати на це час, кошти та особисті зусилля, а також у зв`язку з відчуттям невпевненості та приниженості, завданої неправомірною поведінкою відповідача. Позивач вважає, що достатньою компенсацією його моральних страждань повинна бути грошова сума у розмірі 10000 грн.
		Відповідач звернувсядо судуз письмовимвідзивом уякому просивсуд відмовитипозивачу узадоволенні позовув повномуобсязі.Обґрунтовуючи своїзаперечення відповідачзазначив наступне. За загальнимиправилами,встановленими матеріальниминормами чинногозаконодавства,обмеження правклієнта щодорозпорядження грошовимикоштами,що знаходятьсяна йогорахунку,не допускається,крім випадківобмеження праварозпорядження рахункомза рішеннямсуду абов іншихвипадках,встановлених законом,а такожу разізупинення фінансовихоперацій,які можутьбути пов`язаніз легалізацією(відмиванням)доходів,одержаних злочиннимшляхом,або фінансуваннятероризму,передбачених законом. Арешт картковогорахунку ОСОБА_1 було встановленовідповідно доухвали слідчогосудді Голосіївськогорайонного судум.Києвавід 19серпня 2016р.про накладенняарешту нагрошові кошти,здобуті злочиннимшляхом,та якізнаходяться вбезготівковому виглядіна рахункахвідкритих уПАТ "ПриватБанк". Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума залишків по рахунку, відображається та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.
		Вважає дії Банку про накладення обмежень на операції за допомогою картки НОМЕР_1 є виконанням ухвали слідчого судді, а не самовільними або помилковими діями Банку, на яких наголошує Позивач.
		Таким чином,здійснивши накладенняарешту нагрошові кошти,які знаходятьсяна картковомурахунку,відкритих наім`япозивача таякі невизнані такими,що маютьспеціальний режимвикористання,згідно вимогиухвали суду,банк діявв межахта успосіб,встановлений законом,оскільки отримавшизазначений документпро арешт.Банк бувзобов`язанийприйняти йогодо виконаннята накластиарешт. 
		Спірні правовідносини виникли із договірних зобов`язань, що не передбачають відшкодування моральної шкоди.
		   Позивач у позові зазначив про розгляд справи в судовому засіданні без його участі та участі його представника. Не заперечував проти заочного рішення.
		Представник відповідача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участи, позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні.
		Суд вважає, що позивачу слід поновити строк позовної давності встановлений для звернення до суду з метою захисту прав та законних інтересів позивача.
		Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
		В судовомузасіданні встановленонаступне. ОСОБА_1 єспоживачем послугАкціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк». На виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 19.08.2016 р. у справі № 752/12987/16-к, якою було накладено арешт на кошти, що знаходились на рахунках позивача, відповідачем було заблоковано кошти на рахунку позивача.
		За загальними правилами, встановленими матеріальними нормами чинного законодавства, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
		Так, порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів здійснюється на підставі глави 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. - Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів
		Відповідно до п. 9.1 цієї Інструкції, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.
		Банк приймаєдо виконаннядокумент проарешт коштів,який доставленодо банкусамостійно виконавцем,слідчим,представником суду,слідчого судді,прокурора,контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.
		п. 9.2 Банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
		п. 9.6 Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
		п. 9.10 У разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.
		Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
		п.9.11 Банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.
		Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
		Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунках, відповідно до статті 1074 ЦК України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.
		Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження.
		Арешт карткового рахунку ОСОБА_1 було встановлено відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 19 серпня 2016р. про накладення арешту на грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, та які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунках відкритих у ПАТ "ПриватБанк". 
		Згідно п.1.27Закону УкраїниПро платіжнісистеми тапереказ коштівв Українипередбачено,що платіжнакартка -електронний платіжнийзасіб увигляді емітованоїв установленомузаконодавством порядкупластикової чиіншого видукартки,що використовуєтьсядля ініціюванняпереказу коштівз рахункаплатника абоз відповідногорахунка банкуз метоюоплати вартостітоварів іпослуг,перерахування коштівзі своїхрахунків нарахунки іншихосіб,отримання коштіву готівковійформі вкасах банківчерез банківськіавтомати,а такожздійснення іншихоперацій,передбачених відповіднимдоговором. Як вбачається з ухвали слідчого судді, у списку карт для блокування є картка НОМЕР_2 (остання в списку), держатель картки ОСОБА_1 . Вказана картка в подальшому неревипущена, нові перевипущені картки: НОМЕР_3 , НОМЕР_1 та НОМЕР_4 .
		Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума залишків по рахунку, відображається та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці.
		Отже, дії Банку про накладення обмежень на операції за допомогою картки НОМЕР_1 є виконанням ухвали слідчого судді, а не самовільними або помилковими діями Банку, на яких наголошує Позивач.
		Таким чином, здійснивши накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку, відкритих на ім`я позивача та які не визнані такими, що є мають спеціальний режим використання, згідно вимоги ухвали суду, банк діяв в межах та у спосіб, встановлений законом, оскільки отримавши зазначений документ про арешт. Банк був зобов`язаний прийняти його до виконання та накласти арешт.
		Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної школи визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства України, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі, інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Пунктом 9Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995р.№4"Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди"визначено,що розмірвідшкодування моральної(немайнової)шкоди судвизначає залежновід характерута обсягустраждань (фізичних,душевних,психічних тощо),яких зазнавпозивач,характеру немайновихвтрат (їхтривалості,можливості відновленнятощо)та зурахуванням іншихобставин.Зокрема,враховуються станздоров`япотерпілого,тяжкість вимушенихзмін уйого життєвихі виробничихстосунках,ступінь зниженняпрестижу,ділової репутації,час тазусилля,необхідні длявідновлення попередньогостану,добровільне -за власногоініціативою чиза зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		В обґрунтування розміру моральної шкоди, позивач жодним належним доказом не обґрунтовує свої немайнові втрати, а доводи ґрунтуються виключно на внутрішніх міркуваннях.
		Крім того, безпідставним є посилання Позивача на порушення Відповідачем його прав та наявність протиправних дій Відповідача, оскільки накладення арешту є діями банку на виконання ухвали слідчого судді, а не самовільними з цього приводу.
		Позивачем необґрунтовано заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн., а саме у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Спірні правовідносини виникли із договірних зобов`язань, що не передбачають відшкодування моральної шкоди.
		У судовій практиці ВСУ та ВП ВС сформовано підхід, за яким моральна шкода за порушення договору не може бути компенсована, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором (зокрема, постанови ВСУ від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 , від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790цс15, постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).
		Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, так як позивачем не надано відповідних доказів щодо наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювана, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань.
		Витрати на судовий збір відповідно до ст.141 ЦПК України, слід компенсувати за рахунок держави.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263 - 265, 279 ЦПК України, суд 
		У Х В А Л И В 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя:  В. О. Головін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...