Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/5410/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2022.
Дата набрання законної сили: 08.11.2022
Номер судового провадження: 51-1609км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040340000933

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА                                                   
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 листопада 2022 року
		м. Київ
		справа № 182/5410/20 
		провадження № 51-1609км22
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:
		головуючого                                             ОСОБА_17,
		суддів                                                         ОСОБА_18, ОСОБА_19, 
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_20,
		прокурора                                                 ОСОБА_21,
		захисника                                                 ОСОБА_22 (у режимі відеоконференції), 
		потерпілого                                              ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
		представника потерпілого                   ОСОБА_23 (у режимі відеоконференції), 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040340000933, за обвинуваченням 
		ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року ОСОБА_2 засуджено:
		за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років;
		за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
		за ч. 1 ст. 263 ККдо покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на його користь 400 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
		Згідно з вироком ОСОБА_2  визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.
		28 березня 2020 о 22:42 ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 з метою пошуку ОСОБА_4 та вирішення конфліктної ситуації, яка склалася між останнім та ОСОБА_3 , приїхали на автомобілі «Toyota Land Cruiser 100», д.н.з. НОМЕР_1 , до автозаправної станції «Glusko» на вул. Патріотів України, 143-А в м. Нікополі, де вони зустріли ОСОБА_5 , який погодився показати відомі йому місця перебування ОСОБА_4 та поїхав з ними на автомобілі.
		Під час руху автомобіля навпроти будинку № 2/2 по вул. Світлій у м. Нікополі між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, у ході якого останній завдав не менше 4-5 ударів невстановленим предметом у голову ОСОБА_2 , чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.
		Перебуваючи за кермом, ОСОБА_3 зупинив автомобіль та діючи умисно з пістолета ПМ НОМЕР_2 здійснив два постріли в ОСОБА_5 , спричинивши йому вогнепальні кульові сліпі поранення таза і правого стегна.
		Після отримання вогнепальних поранень ОСОБА_5 , розуміючи, що його життю та здоров`ю загрожує небезпека, відчинив двері й намагався вийти із салону автомобіля, однак ОСОБА_2 з метою доведення до кінця свого злочинного умислу на вбивство, коли ОСОБА_5 був звернений задньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, здійснив один постріл з пістолета ПМ НОМЕР_2 в ОСОБА_5 , спричинивши останньому вогнепальне кульове сліпе проникаюче поєднане поранення грудей, живота, позачеревного простору і лівого стегна.
		Тілесні ушкодження у виді вогнепальних кульових поранень тулуба, правої та лівої кінцівок належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
		Смерть ОСОБА_5 настала від вогнепальних кульових поранень тулуба, правого і лівого стегон (рани № 1-3), які супроводжувалися численними ушкодженнями внутрішніх органів та кісток скелета, рясною внутрішньою кровотечею і у своїй сукупності призвели до розвитку травматичного шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті.
		Після цього, розуміючи протиправний характер своїх дій, з метою приховання вчиненого злочину для уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 погрузили тіло ОСОБА_5 до багажника автомобіля «Toyota Land Cruiser 100» та поїхали в бік виїзду з м. Нікополя в напрямку до м. Дніпра, де були затримані співробітниками поліції.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, після скоєння умисного вбивства ОСОБА_5 . ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, у цей же день близько 22:57 біля будинку № 2/2 на вул. Світлій у м. Нікополі Дніпропетровської області таємно викрав мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone XS 64 GB» ІМЕІ НОМЕР_3 з абонентським номером НОМЕР_4 , вартістю 13 933,33 грн, який належав ОСОБА_5 .
		Крім того, ОСОБА_2 , у час та в  місці, які не встановлено досудовим розслідуванням, з невстановленого джерела, діючи умисно, придбав пістолет Макарова (ПМ) НОМЕР_2 і вісім патронів калібру 9 мм, які став зберігати без передбаченого законом дозволу в автомобілі «Toyota Land Cruiser 100», а також пістолет моделі «Ceska Zbrojovka Modell 27» та десять патронів калібру 7,65 мм, які зберігав при собі без передбаченого законом дозволу. 
		29 березня 2020 під час обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser 100» на задньому сидінні було виявлено та вилучено пістолет Макарова із заводським номером НОМЕР_2 , промислового виробництва Іжевського механічного заводу (СРСР), 1963 року, який є бойовою нарізною самозарядною короткоствольною вогнепальною стрілецькою зброєю калібру 9x18 мм, та п`ять патронів калібру 9 мм, які є боєприпасами - бойовими пістолетними патронами промислового виробництва, призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру.
		29 березня 2020 року о 06:00 в ході особистого обшуку ОСОБА_2 із правої зовнішньої кишені куртки в останнього було виявлено та вилучено пістолет моделі «Ceska Zbrojovka Modell 27», який є нарізною вогнепальною короткоствольною стрілецькою зброєю - самозарядним пістолетом моделі «Ceska Zbrojovka Modell 27», заводський номер НОМЕР_5 , калібру 7,65 мм Вr., промислового виробництва компанії «Bohmische Waffenfabrik Aktiengesellschaft in Prag», Чехословакія, придатний до стрільби, та 10 патронів, які є боєприпасами - пістолетними патронами центрального бою, калібру 7,65 мм Вr., зразка 1900 року, призначеними для стрільби зі зброї під патрон калібру 7,65 мм Вr. Патрони виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби. 
		Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 31 березня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишив без змін.        
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить судові рішення щодо нього скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та його особі, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вважає, що його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень не доведено. Стверджує, що суди мали надати належну оцінку всім доказам у справі та дійти висновку про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, оскільки його дії охоплюються положеннями ст. 36 КК. Зазначає, що він оборонявся від суспільно-небезпечного посягання ОСОБА_5 з метою не дати можливості заподіяти шкоду своєму здоров`ю. Вважає, що суди не взяли до уваги того факту, що ОСОБА_2 раніше не був знайомий з ОСОБА_5 , будь-яких відносин із ним не мав, перед нападом ОСОБА_5 погрожував забрати його автомобіль за борги сина, вів себе агресивно. Посилається на те, що оборона з його боку була своєчасною, оскільки була розпочата після того, як ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, першим завдав йому ударів пістолетом у голову, яких він не очікував, перебуваючи за кермом автомобіля. Зазначає, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок непрофесійних дій працівників поліції, які не надали потерпілому необхідної медичної допомоги. Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК, оскільки вилучена в нього та в його автомобілі  зброя належала ОСОБА_5 , а докази у справі не підтверджують його винуватості. Як стверджує засуджений, відбитки його пальців на пістолеті Макарова було виявлено тому, що він відібрав зброю в ОСОБА_5 у процесі боротьби з ним, а пістолет моделі «Ceska Zbrojovka Modell 27» випав з кармана ОСОБА_5 біля автомобіля, і він поклав його собі в кишеню, щоб потім повернути потерпілому. Засуджений посилається на те, що сторона обвинувачення не надала будь-яких доказів щодо обставин заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_5 , таємності його дій, оскільки потерпілий у той час був ще живий, а також щодо наявності корисливого мотиву в його діях.   
		У доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_2 надає свою оцінку кожному доказу і вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано визнали його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
		 Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_25 вважав, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню. 
		Захисник ОСОБА_26 просив задовольнити касаційну скаргу засудженого.
		Потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_23 заперечували щодо задоволення касаційної скарги засудженого.
		Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як убачається з матеріалів провадження, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, ґрунтуються на детально наведених у вироку доказах, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив, правильно оцінив.
		Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства   ОСОБА_5 підтверджується такими доказами:
		- показаннями свідка ОСОБА_6 стосовно того, що в той день, він заступив у нічну зміну разом із ОСОБА_7 . Надійшла інформація про те, що можливо була стрільба, до якої причетний автомобіль «Toyota Land Cruiser 100». Після цього вони почали патрулювати в тому районі. Один з екіпажів побачив цей транспортний засіб, зупинили його, і під час поверхневого огляду водія автомобіля в правій кишені його одягу було виявлено пістолет. До водія було застосовано кайданки, та викликано слідчо-оперативну групу. Потім поліцейський ОСОБА_7 почав оглядати транспортний засіб, на задньому сидінні виявлено автомат, пістолети, набої та труп невідомої особи, який лежав у поліетилені в багажнику; 
		- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що в  багажному відділенні автомобіля «Toyota Land Cruiser 100» було виявлено тіло невідомої людини в поліетиленовому пакеті;   
		- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що в ніч з 28 на 29 березня 2020 року, коли він разом із другом таксистом їхали по вул. Світлій, побачили джип «Toyota Land Cruiser 100», біля нього двох молодих людей, а на узбіччі лежало тіло;
		- даними висновків судово-медичної експертизи трупавід 29 квітня 2020 року № 202, згідно з якими під час дослідження трупа ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: А. Вогнепальне кульове сліпе проникаюче поєднане поранення грудей, живота, позачеревного простору і лівого стегна з ушкодженням лівої легені, діафрагми, лівої нирки, тонкої кишки, м`яких тканин лівого стегна, а саме: вхідна вогнепальна рана в міжлопатковій ділянці спини зліва (рана № 3). Б. Вогнепальне кульове сліпе поранення правого стегна, а саме: вхідна вогнепальна рана зовнішньої поверхні правого стегна у верхній третині (рана № 2). В. Вогнепальне кульове сліпе поранення таза і правого стегна, а саме: вхідна вогнепальна рана в надлобковій ділянці справа (рана № 1). Г. Садна лобної ділянки обличчя, носа, підщелепної ділянки, передньої поверхні грудної клітки і передньої черевної стінки. Тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних кульових поранень різних частин тіла утворилися внаслідок трьох пострілів із ручної вогнепальної зброї одиночними оболонковими кулями, що володіли високою кінетичною енергією та пробивною дією. Тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних кульових поранень тулуба, правої і лівої нижніх кінцівок у цьому випадку розглядаються сумісно і стосовно живих осіб належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя і передньої поверхні тулуба стосовно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Виявлені ушкодження, вірогідно, спричинено одиночними пострілами. 
		Виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних кульових поранень тулуба, правого і лівого стегон (рани № 1-3) перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_5 .
		Смерть потерпілого настала від вогнепальних кульових поранень тулуба, правого і лівого стегон (рани № 1-3), які супроводжувалися численними ушкодженнями внутрішніх органів та кісток скелета, рясною внутрішньою кровотечею і у своїй сукупності призвели до розвитку травматичного шоку, що слід вважати безпосередньою причиною смерті;
		- даними протоколу огляду трупа від 29 березня 2020 року;
		- даними протоколу огляду місця події від 29 березня 2020 року, відповідно до якого на території, що прилягає до будинку, розташованого на вул. Світлій, 2/2 у м. Нікополі , виявлено предмет, зовні схожий на гільзу патрона калібру 9 мм (т. 1, а.к.п. 62-67);
		- даними протоколу огляду місця події (додаткового) від 29 березня 2020 року, з якого вбачається, що на території, яка прилягає до будинку, розташованого на вул. Світлій, 2/2 у м. Нікополі , під час огляду газону було виявлено предмет, зовні схожий на гільзу патрона калібру 9 мм, на гільзі є маркування 270?95 (т. 1, а.к.п. 68-75);
		- даними висновку експерта від 09 квітня 2020 року № 8-257, відповідно до якого генетичні ознаки клітин з ядрами на спусковому гачку, курку, запобіжнику та на рукоятці пістолета містять у собі генетичні ознаки, встановлені у зразку букального епітелію ОСОБА_2 і зразку крові ОСОБА_5 ; 
		- даними протоколу обшуку від 29 березня 2020 року автомобіля «Toyota Land Cruiser 100»;
		- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 березня 2020 року за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які впізнали ОСОБА_3 як особу, яка на автозаправці «Глуско» в м. Нікополі разом із ОСОБА_5 сідали в автомобіль «Toyota Land Cruiser 100» сірого кольору (т. 2, а.к.п. 44-46).
		Суд дав належну оцінку всім доказам та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК. 
		Доводи засудженого про те, що він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_5 , перебуваючи у стані необхідної оборони, перевірялися судом апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними і спростовуються доказами у справі. 
		Згідно із ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії,  вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		У цьому кримінальному провадженні судами попередніх інстанцій таких обставин не встановлено.
		Натомість про наявність умислу ОСОБА_2 на умисне вбивство ОСОБА_5 свідчать такі факти.
		Як убачається з даних висновків судово-медичної експертизи трупа від 29 квітня 2020 року № 202, виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних кульових поранень тулуба, правого і лівого стегон (рани № 1-3) перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті. Під час спричинення вогнепального кульового сліпого проникаючого поєднаного поранення грудей, живота, позачеревного простору і лівого стегна (рана № 3) потерпілий був звернений задньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, при цьому його тулуб і ліве стегно знаходилися в одній площині.
		Під час проведення оглядів місця події - на території, яка прилягає до будинку, розташованого на вул. Світлій, 2/2 у м. Нікополі , на поверхні проїзної частини дороги та на газоні виявлено дві гільзи патронів калібру 9 мм. Ці дані спростовують показання  ОСОБА_2 про те, що всі постріли, зокрема і третій у тулуб ОСОБА_5 , відбулися саме в автомобілі, коли він оборонявся від суспільно небезпечного посягання ОСОБА_5 .
		Доводи ОСОБА_2 про те, що смерть ОСОБА_5 настала завдяки непрофесійним діям працівників поліції, які не надали потерпілому необхідної медичної допомоги, а він віз потерпілого в лікарню, спростовуються показаннями свідків - працівників поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про те, що в багажнику автомобіля був виявлений труп невідомої особи в поліетилені. Зокрема, свідок ОСОБА_16 показав, що в багажнику автомобіля лежало тіло невідомої особи, перевірили пульс - пульсу не було.
		Ці показання свідків підтверджуються даними протоколу обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser 100»  від 29 березня 2020 року, згідно з яким у багажнику автомобіля було виявлено труп громадянина ОСОБА_5 .
		Твердження ОСОБА_2 про те, що його показання, показання свідка ОСОБА_3 , дані протоколу проведення слідчого експерименту за його участю від 15 червня 2020 року, дані висновку комісійної судово-медичної експертизи від 04 вересня 2020 року № 139 підтверджують його версію, що він діяв у стані необхідної оборони, не є слушними. Суди попередніх інстанцій дали їм належну оцінку. Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги показання ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту, оскільки вони не відповідають даним протоколу огляду місця події, зокрема, наявності крові на місці зупинки автомобіля на вул. Світлій, наявності слідів пальців рук ОСОБА_2 на зброї, виявленій та  вилученій у нього під час його затримання та в автомобілі, наявності слідів волочіння на трупі ОСОБА_5 . Суд обґрунтовано зазначив, що характер виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, які виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , не свідчать про те, що обвинувачений перебував у стані необхідної оборони та для відвернення суспільно небезпечного посягання було необхідним здійснення трьох пострілів зі зброї у життєво важливі органи потерпілого.  
		Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК. 
		Доводи ОСОБА_3 про те, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК, оскільки вилучена в нього та в його автомобілі  зброя належала ОСОБА_5 , є необґрунтованими. 
		Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, підтверджується такими доказами:
		- даними протоколу обшуку від 29 березня 2020 року, відповідно до якого  на задньому сидінні автомобіля«Toyota Land Cruiser 100», д.н.з. НОМЕР_1 , було вилучено, зокрема, пістолет ПМ з номером на затворі НОМЕР_2 , автомат, магазин до автомата, набої, гільзу;  
		- даними висновку судової експертизи зброї від 06 квітня 2020 року № 2-215, згідно з якими наданий на дослідження предмет, схожий на пістолет, є бойовою нарізною самозарядною короткоствольною вогнепальною стрілецькою зброєю калібру 9x18 мм - пістолетом ПМ із заводським номером НОМЕР_2 . Наданий на дослідження магазин є уніфікованою складовою частиною пістолета ПМ. Надані на дослідження п`ять патронів є боєприпасами - бойовими пістолетними патронами калібру 9x18 мм, промислового виробництва, які призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної стрілецької зброї відповідного калібру. Надані на дослідження три стріляні гільзи є стріляними гільзами пістолетних патронів калібру 9x18 мм. Надані на дослідження три кулі, вилучені в ході розтину трупа ОСОБА_5 , є стріляними кулями пістолетних патронів калібру 9x18 мм. Пістолетні патрони калібру 9x18 мм належать до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї (т. 3, а.к.п. 77-90);
		- даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 09 квітня 2020 року № 8-257, відповідно до якого генетичні ознаки клітин із ядрами на спусковому гачку, курку, запобіжнику та на рукоятці пістолета (пістолет ПМ із маркуванням НОМЕР_2 ) містять генетичні ознаки, встановлені в зразку букального епітелію ОСОБА_2 та зразку крові ОСОБА_5 (т. 3, а.к.п. 57-74); 
		- даними висновку судової експертизи зброї від 09 квітня 2020 року № 2-212, відповідно до якого наданий на дослідження предмет, схожий на пістолет, є нарізною вогнепальною коротко ствольною стрілецькою зброєю -самозарядним пістолетом моделі «Ceska Zbrojovka Modell 27», заводський номер НОМЕР_5 , калібру 7,65 мм Br., промислового виробництва компанії «Bohmische Waffenfabrik Aktiengesellschaft in Prag», Чехословакія, придатний до стрільби. Надані на дослідження 10 предметів, схожі на патрони, є боєприпасами - пістолетними патронами центрального бою калібру 7,65 мм Br., зразка 1900 року, призначеними для стрільби зі зброї під патрон калібру 7,65 мм Br. Патрони виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби (т. 3, а.к.п. 109-115).
		- даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 09 квітня 2020 року № 8-263, відповідно до якого генетичні ознаки клітин з ядрами на затворі та курку, спусковій скобі, спусковому гачку, рукоятці пістолета (пістолет з маркуванням Pistole Modell 27kal/7,65, номер на рамці НОМЕР_5 , який був виявлений та  вилучений у ОСОБА_2 під час його затримання) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_2 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 і зразка крові ОСОБА_5  (т. 3, а.к.п. 98-107).
		Даними цього висновку спростовуються показання ОСОБА_2 про те, що пістолет моделі «Ceska Zbrojovka Modell 27» випав із кармана ОСОБА_5 біля автомобіля і він поклав його собі в кишеню.
		Цим доказам суд дав належну оцінку, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК.
		Доводи засудженого щодо недоведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, є безпідставними. 
		Згідно з даними протоколу затримання ОСОБА_2 від 29 березня 2020 року у засудженого було виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone сірого кольору в силіконовому чохлі (т. 1, а.к.п. 160-162). 
		Винуватість  ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення телефону   ОСОБА_5 підтверджується також даними протоколу огляду предмета від 07 травня 2020 року, із якого вбачається, що предметом огляду є мобільний телефон, належний ОСОБА_5 з IMEI ІНФОРМАЦІЯ_2 з абонентським номером НОМЕР_4 , в ході огляду інформації встановлено контакти абонентських номерів ОСОБА_5 , що з`єднувалися в період часу з 00:00 27 березня 2020 року по 00:00 30 березня 2020 року (т. 2, а.к.п. 154-157).
		Як убачається з протоколу пред`явлення предметів для впізнання за фотознімками від 08 травня 2020 року, потерпілий ОСОБА_1 упізнав мобільний телефон «Apple iPhone XS 64 GB» з IMEI ІНФОРМАЦІЯ_2, що належав його сину ОСОБА_5 (т. 2, а.к.п. 158-161).
		Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
		Щодо доводів ОСОБА_2 про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, то вони не є слушними.
		Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Як видно з матеріалів справи, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, при призначенні ОСОБА_2 покарання врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, зокрема і факт заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень обвинуваченому, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, та призначив покарання в межах санкцій статей, за які його засуджено.
		Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК. Підстав для пом`якшення цього покарання Верховний Суд не вбачає.
		Суд частково задовольнив цивільний позов ОСОБА_1 , правильно стягнувши з ОСОБА_2 400 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК ретельно перевірив доводи, наведені в апеляційних скаргах захисника ОСОБА_24, прокурора, представника потерпілого - ОСОБА_23, дав на них мотивовані відповіді. Зазначив, на яких підставах їхні апеляційні скарги залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.  
		Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та відповідає приписам                статей 370, 419 КПК.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого колегією суддів Верховного Суду не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК, для скасування судових рішень та задоволення касаційних вимог засудженого ОСОБА_2 немає. Підстави для закриття кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК відсутні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2022 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 - без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.     
		Судді:
		 
		ОСОБА_17                              ОСОБА_17                                ОСОБА_19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...