Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/17436/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2022. Зареєстровано: 22.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2022.
Дата набрання законної сили: 31.05.2023
Результат оскарження 31.05.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/756/1998/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.11.2022 Справа № 756/17436/21
		                
		  Унікальний номер 756/17436/21
		Номер провадження 2/756/1998/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 листопада 2022 року м. Київ
		Оболонський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Шролик І.С.,
		секретар судового засідання- Гаврилко Д.О.,
		за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк - Стоун Сервіс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижов Олександр Олександрович, приватне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та оцінки» про визнання правочину недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк - Стоун Сервіс» (надалі - ТОВ «Парк - Стоун Сервіс»), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижов О.О., приватне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та оцінки» про визнання правочину недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 . 
		Відповідач ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 09 серпня 2019 року є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 здійснила самовільне захоплення частини даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 та облаштувала на ньому терасу площею 16 кв. м., яка була приєднана до квартири АДРЕСА_1 . Державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Чижиковим О.О. 27 серпня 2019 року проведена реєстрація права власності на підставі технічного паспорту виготовленого ПП «БТІ та оцінки» збільшено загальну площу квартири 76,0 кв. м.
		Самовільне облаштування відповідачем тераси за рахунок даху, що є місцем загального користування, без згоди балансоутримувача та інших співвласників, спричинило незаконне набуття відповідачем права власності на майно, що перебуває у спільній власності. З огляду на вищевикладене представник позивача просить суд:
		1.Зобов`язати ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - тераси за адресою: АДРЕСА_1 ;
		2.Зобов`язати ОСОБА_4 за власний рахунок привести приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до поверхового плану 16 (шістнадцятого) поверху та даху будинку;
		3.Зобов`язати ОСОБА_4 звільнити захоплені місця загального користування - дах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
		4.Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 488175512 від 09.08.2019. Вирішити питання розподілу судових витрат.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2021 року справа передана на розгляд головуючому судді Шролик І.С.
		Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та за клопотанням представника позивача витребувано у нотаріуса матеріали реєстраційної справи.
		Від представника відповідача - адвоката Ніколюк О.Л. на адресу суду 22 грудня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		В мотивування поданого відзиву зазначає, що відповідач не здійснювала реконструкцію чи переобладнання будь-якого приміщення. Позивачем не доведено та не надано належних доказів зміни конфігурації приміщень загального користування, не конкретизовано, яке саме приміщення було самовільно зайнято відповідачем, його технічні характеристики. Також зауважує, що оскільки позивач набула право власності на житлове приміщення майже через два роки після набуття права власності відповідачем, то жодним чином її право володіння не може бути порушене відповідачем. Стверджує, що відсутній предмет спору; позов є завідомо безпідставним, через відсутність негативного впливу та (або) порушення прав або інтересів позивача зі сторони відповідача. Позивач безпідставно вважає дах місцем загального користування та (або) допоміжним приміщенням. Також посилається, що позивачем не надано доказів щодо проведення будь-яких ремонтних робіт відповідачем. Вважає позов безпідставним, через відсутність порушеного права та або інтересу позивача. Разом із відзивом наданий орієнтовний розрахунок судових витрат, а також клопотання про витребування доказів. (том 1, а.с. 81 - 105).
		Короткий зміст письмових пояснень третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижова О.О.(том 1, а.с. 49-51). 
		Нотаріус зауважує, що усі необхідні документи для вчинення реєстрації, що передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» йому було надано, тому державна реєстрація проведена на підставі наданих документів. Безпідставна відмова у проведенні державної реєстрації заборонена. 
		Ухвалою суду від 25 січня 2022 року за клопотанням представника відповідача витребувано докази (том 1 а.с.149-150).
		На виконання вимог ухвали представником позивача долучено до матеріалів технічний паспорт, план квартири, технічна характеристика квартири АДРЕСА_1 .
		Щодо виконання вимог ухвали від 23 листопада 2021 року в частині витребування доказів, матеріалів реєстраційної справи приватний нотаріус Чижова О.О. повідомив про відсутність можливості надати витребувану інформацію.
		Ухвалою суду від 21 липня 2022 року витребувано з Департаменту з питань реєстрації КМДА копії матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації нерухомого майна за ОСОБА_4 ,  ОСОБА_3 . Також повторно витребувано  у ТОВ «Парк- Стоун Сервіс» копію поверхневого плану 15 поверху та копію частини інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_1 .
		Від представника позивача надійшов висновок експерта №15104 від 27 травня 2022 року ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» (том 2, а.с.25-53).
		На виконання вимог ухвали суду Департамент з питань реєстрації 29 серпня 2022 року надіслав копії матеріалів реєстраційних справ (том 2, а.с.85-163).
		Також, на виконання ухвали про витребування доказів від ТОВ «Парк- Стоун Сервіс» 19 вересня 2022 року надійшли викопіювання плану 15 поверху з конструктивними розмірами та нумерацією квартир, приміщень загального користування та допоміжних приміщень розташованих на 15 поверсі, першого під`їзду, будинку АДРЕСА_1 . (том 2, а.с.172-175).
		Підготовче засідання з підстав, передбачених процесуальним законом неодноразово відкладалося. 
		Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання 06 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав та мотивів викладених у позовній заяві. Окремо звернув увагу, що наданим експертним висновком встановлено, що при обстеженні об`єкту дослідження встановлено проведення ремонтних робіт по реконструкції місця загального користування - даху, без відповідних дозволів, без повідомлення архбуд контролю, з порушенням ДБН. Улаштовані дверний та віконний отвори, шляхом часткового демонтажу зовнішньої стіни секції, що порушують цілісність конструкції. Улаштовано огорожу та покрівлю на самозайнятому приміщенні даху, що є неподільною річчю співвласників багатоквартирного будинку, що призвело до порушення гідроізоляційного шару, через що відбувається затікання до приміщення холу квартири позивача, яка розташована нижче. Посилаючись на відсутність у відповідача будь-яких дозвільних документів та погодження як співмешканців, так й балансоутримувача на приєднання площі даху до загальної площі квартири, у вигляді тераси та незаконно здійснила державну реєстрацію, просить суд задовольнити заявлені вимоги. Реєстрація права власності є правочином, тому просить суд її скасувати. Вважає обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування державної реєстрації та зобов`язання відповідача відновити попереднє становище ефективним. Таким, що відновить право позивача та інших мешканців на користування місцем загального користування - дахом. Зняття конструкції огорожі та покрівлі покращить гідроізоляцію, не буде затікання до квартири позивача. 
		В судовому засіданні представник відповідача подала заяву про компенсацію судових витрат. Надала для приєднання до матеріалів справи акт виконаних робіт та квитанцію до прибуткового касового ордеру на 130000 грн. Заперечувала проти задоволення позову з підстав та мотивів викладених у письмовому відзиві. Також наголосила суду, що вважає неприйнятними та недопустимим докази, надані стороною позивача, у вигляді експертного дослідження, через відсутність кваліфікації експерта; відповіді на запит представника позивача державних органів, посилаючись на невірно сформовані запитання. Відповідач не здійснювала реконструкцію, а лише ремонт, на проведення якого згода та дозвіл не потрібний. Вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту. Будь-яке право позивача не може бути порушено відповідачем, оскільки право власності зареєстровано раніше аніж позивачем. Приєднала до матеріалів письмову промову у дебатах. 
		Завданнями цивільного судочинства згідно статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Фактичні обставини справи
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній письмові докази судом встановлено наступні обставини.
		Згідно договору купівлі-продажу квартири від 17 березня 2021 року, ОСОБА_3 є власником об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (том 2, а.с.141-146).
		Згідно договору купівлі-продажу від 09 серпня 2019 року ОСОБА_4 купила квартиру   АДРЕСА_1 ( том2, а.с.95).
		З матеріалів реєстраційної справи № 1485093280000, судом встановлено що на підставі довідки ПП «БТІ та оцінки» від 14 серпня 2019 року про показники об`єкта квартири АДРЕСА_1 , загальна площа та житлова площа змінились згідно інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, за рахунок проведення ремонту, уточнення розмірів та включення приведеної площі тераси, що не є самочинно та не потребує введення до експлуатації. Фактично загальна площа складає 76.0 кв.м ( том 2, а.с. 104).
		На замовлення ОСОБА_4 ПП «БТІ та оцінки» 14 серпня 2019 року видало технічний паспорт та експлікацію приміщень, зі збільшеною площею, а саме: загальна площа 76,0 кв. м., в т.ч. тераса 30% площею 53,3/16 кв.м. (том 2, а.с.104-106).
		На підставі даних документів та заяви ОСОБА_5 про внесення змін до запису Державного реєстру, державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО Чижиковим О.О. 27 серпня 2019 року прийнято рішення №48393551 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 2, а.с.110-111). 
		ТОВ «Парк - Стоун Сервіс» був управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 до липня 2021 року.
		У відповідь на адвокатський запит в.о. директора ТОВ "ПАРК-СТОУН СЕРВІС" В.В.Галасюк за №1110/21 від 11 жовтня 2021 року повідомляє, що власник квартири АДРЕСА_1 згоду балансоутримувача ТОВ «Парк - Стоун Сервіс» на проведення реконструкції квартири не отримував. Надано викопіювання поверхневого плану 16 поверху та даху (том 1, а.с.23-25).
		З відповіді від 15 вересня 2021 року на адвокатський запит, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації повідомляє, що до Департаменту не подавались на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.27).
		Висновком експерта ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» №15104 від 27 травня 2022 року, проведено будівельно-технічне експертне дослідження на замовлення представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Швеця В.Ю. встановлено, що будівельні роботи проводилися без повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю, тому не відповідають ст. 34,35,36,37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»; улаштування дверних та віконних отворів в зовнішній стіні секції порушує п.3.42 ДБН «Будинки і споруди», згідно якого стіна повинна бути суцільною. п.3.9 ДБН «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Також порушена цілісність фасаду. В тому числі гідро та тепло ізоляцію п.1.4.4,1.4.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території». Наявність слідів залиття та намокання зовнішніх стін із середини та зовні в холі виходу на терасу квартири АДРЕСА_8 ж ознакою незабезпечення надійного відведення води з покрівлі через порушення цілісності гідроізоляції та не відповідає загальним вимогам проектування розділу 4 ДБН В2.6-220:2017 «Покриття будівель та споруд» (том 2, а.с.25-53).
		2. Мотивувальна частина
		Суть спірних правовідносин, нормативне обґрунтування та позиція суду
		Спір між сторонами виник з приводу правомірності збільшення загальної площі квартири відповідача АДРЕСА_1 шляхом приєднання частини даху будинку площею 16 кв.м. та реєстрації права власності на неї як тераси, що є спільним, неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Проведення реконструкції шляхом здійснення отворів з приміщення квартири відповідача на терасу, улаштування огорожі, покрівлі даху без відповідних дозвільних документів, згоди балансоутримувача та усіх співвласників квартир. 
		Натомість, представник відповідача заперечує факт проведення реконструкції в приміщенні квартири відповідача. Зазначає, що проводилися лише ремонтні роботи, які не потребують будь-яких дозволів та узгоджень. 
		Суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( стаття 13 ЦПК України).
		Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно- правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Суд забезпечив сторонам рівні права щодо отримання доказів та доведення перед судом їх переконливості. 
		З огляду на встановлені обставини, подані сторонами докази та зміст наведених учасниками справи доводів судом підлягають вирішенню питання щодо:
		1. Правового режиму приміщення за рахунок якого відбулось збільшення загальної площі квартири відповідача ?
		2. Правові підстави набуття відповідачем права власності та реєстрація збільшеної загальної площі квартири?
		3. Належності та ефективності обраного позивачем способу захисту?
		Щодо правового режиму спірного майна
		Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		Такими способами захисту можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення (пункти 3, 4 частини другої статті 16 ЦК України).
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
		Частинами першою - сьомою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		Отже, частина друга статті 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на врегулювання порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.
		Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.
		За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
		Верховний Суд у постанові від 06.08.2019 по справі № 914/843/17 зазначив, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, які згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
		Частиною першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
		Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (пункт 1 частини першої та частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 , положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.
		Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_7 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, комірки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
		Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
		Статтею 10 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) визначено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
		Згідно зі статтею 152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.
		Порядок здійснення переобладнання та перепланування жилого приміщення визначено у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 (далі - Правила).
		Пунктом 3.2.1 Правил установлено, що на горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням; використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається (пункти 3.2.5, 3.2.7 Правил).
		Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що співвласники квартир у багатоквартирному будинку, зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, у якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення. Допоміжні приміщення, а саме горище, яке призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, не підлягає приватизації та не може бути поділене і виділене власнику квартири в багатоквартирному житловому будинку без втрати його функціонального призначення.
		У пункті 1.3 Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 зазначено, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
		Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що будь-які переобладнання або перепланування допоміжних приміщень у жилих багатоквартирних будинках можуть проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. 
		Право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
		Отже, щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно переобладнання чи реконструкції допоміжних приміщень вимагає погодження всіх співвласників.
		Для проведення власником приватного житлового фонду переобладнання і перепланування житлових приміщень, зокрема тих, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідний дозвіл власника будинку (квартири). На підставі дозволу співвласників на проведення переобладнання і перепланування житлових приміщень власник звертається до виконавчого комітету місцевої ради (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц).
		Як встановлено судом з документів наявних у матеріалах справи, зокрема з викопіювання поверхневого плану 16 поверху та плану даху, а також технічного паспорту від 14 серпня 2019 року, належна відповідачу на праві власності квартири АДРЕСА_1 , на час купівлі-продажу 09 серпня 2019 року мала загальну площу 56,6 кв.м. Згодом відбулось збільшення загальної площі до 76,0 кв.м., тобто на 19,4 кв.м. за рахунок приєднання до неї тераси 30% 16 кв.м, що становить дах будинку (том 1, а.с.22-23,24-25; том 2, а.с.105-106).
		З дослідженого поверхневого плану будинку, 16 поверх не передбачає наявність тераси у квартирі, що належить відповідачу (том 1 а.с.22-23). Як і не передбачено отворів у зовнішній конструкції стіни. Тераса також не передбачена забудовником у плані покрівлі. Ці документи надані суду балансоутримувачем на виконання ухвали суду. Всупереч дослідженої технічної документації забудовника, згідно дослідженого плану квартири, експлікації приміщень, довідкою про показники ПП «БТІ та оцінки» від 14.08.2019 року встановлено улаштування двох отворів у зовнішній стіні (том 2, а.с.105-106).
		Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		Факт проведення реконструкції, в квартирі, що на праві власності належить відповідачу також доведений висновком експерта №15104 від 27 травня 2022 року.
		Досліджені судом докази спростовують твердження представника відповідача, що в квартирі відповідач здійснила ремонтні роботи, а не реконструкцію, що не потребує узгодження із контролюючими органами. 
		З урахуванням наведеного вище суд приходить до переконливого висновку про те, що приміщення тераси, площею 16 кв.м, яка улаштована відповідачем за рахунок частини даху, поширюється правовий режим права спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. А відтак, будь-які переобладнання або перепланування, могли здійснюватися відповідачем тільки за згодою співвласників, балансоутримувача і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.
		Однак, жодних доказів отримання згоди співвласників та (або) балансоутримувача на проведення реконструкції та зайняття місця загального користування частини даху будинку стороною відповідача не надано. Як й не надано стороною відповідача доказів проведення реконструкції житлового приміщення із дотриманням вимог законодавства, тобто отримання необхідних дозволів на їх проведення та подальше введення в експлуатацію. 
		Щодо правомірності набуття відповідачем права власності та проведення державної реєстрації на збільшення загальної площі належної їй квартири
		На підтвердження правомірності набуття відповідачем права власності на квартиру представник стверджує, що реєстрації відбулась із дотриманням вимог законодавства.
		Слід зауважити, що зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову, документи подані сторонами, з метою правильного вирішення спору в ході розгляду справи позивач скористався правом подання експертного висновку. 
		Згідно висновку судового експерта №15104 від 27 травня 2022 року виявлені порушення нормативно правових актів в галузі будівництва здійснені внаслідок проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Будівельні роботи в порушення ст. 34,35,37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» проведені без повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю. В порушення п. 3.42 ДБН В.2.2-15-2019 «Будинки і споруди» та п.3.9 ДБН В1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» здійснено улаштування дверних та віконних отворів в зовнішній стіні секції, яка має бути суцільною. через проведення вказаних робіт порушено цілісність фасаду. В тому числі його тепло та гідроізоляцію, що не допускається згідно п.п.1.4.4,1.4.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій». Наявність слідів залиття та намокання зовнішніх стін із середини та зовні в холі виходу на терасу квартири АДРЕСА_8 є ознакою незабезпечення надійного відведення води з покрівлі через порушення гідроізоляції (том 2, а.с. 46-47).
		Суд вважає неприйнятними доводи представника відповідача в частині недопустимості та неприйнятності даного доказу, через відсутність підтвердження кваліфікації експерта.
		Експертне дослідження провів судовий експерт Комашко Р.В. внесений до реєстру атестованих судових експертів МЮ України по спеціальностям 10.6,10.7,10.10. зокрема дослідження об`єктів нерухомості та відповідних документів. Свідоцтво від 22.02.2022 року дійсне до 22.02.2025 року (том 2 а.с.27,52).
		Отже, даний доказ стосується предмету доказування, суд вважає його належним та допустимим, який доводить проведення відповідачем ремонтних робіт з реконструкції із порушенням будівельних норм та правил, без отримання необхідних дозвільних документів та згідно положення ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» є самочинним будівництвом. 
		Отже, суд приходить до переконання, що рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснено Чижиковим О.О. на підставі довідки про показники об`єкта в якій зазначено, що площа збільшилася за рахунок проведення ремонту, уточнення розмірів та включення приведеної площі тераси, що не є самочинно та не потребує введення до експлуатації не відповідає вимогам законодавства, проведена із порушенням, оскільки дослідженими судом доказами встановлений факт проведення реконструкції, що є самочинним будівництвом та потребує введення до експлуатації.
		При дослідженні матеріалів реєстраційної справи встановлено, що реєстраційні зміни відбулась не 09 серпня 2019 року, як зазначає у позовній заяві представник позивача, а саме 27 серпня 2019 року прийнято рішення №48393551. 
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав, позицію, що предметом судового оскарження є рішення реєстратора з приводу правомірності збільшення площі квартири відповідача за рахунок даху. 
		Частиною першою статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. 
		Частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
		Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		На підставі досліджених доказів суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.О. № 483933551 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1485093280000) від 27 серпня 2019 року, згідно якого збільшено загальну площу квартири АДРЕСА_1 з 56,6 кв.м до 76 кв.м. - скасуванню з припиненням права володіння відповідача ОСОБА_4 на збільшену загальну площу квартири в розмірі 19,4 кв.м.
		Вірне зазначення судом дати прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора 27 серпня, а не 09 серпня, як зазначено у позовній заяві не буде виходом суду за межі заявлених позовних вимог. 
		Щодо належності та ефективності обраного способу захисту
		Як випливає зі змісту статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
		Суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).
		Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
		Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
		З огляду на встановлені судом фактичні обставини та доведеність проведення реконструкції відповідачем та збільшення загальної площі квартири АДРЕСА_1 без дозвільних документів, згоди співвласників багатоквартирного будинку, балансоутримувача, внаслідок самочинного перепланування та реконструкції квартири шляхом приєднання до неї частини даху багатоквартирного будинку з облаштуванням в терасу за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для задоволення вимог про скасування державної реєстрації.
		Проте, саме по собі, скасування державної реєстрації права володіння за відповідачем не призведе до відновлення порушеного права позивача, як співвласника багатоквартирного будинку.
		В добровільному порядку виявлені порушення відповідачем усунуті не були.
		Суд вважає неприйнятними доводи представника відповідача щодо невірно обраного позивачем способу захисту, а також відсутність взагалі у позивача порушеного права та (або) інтересу з огляду на придбання нерухомості у багатоквартирному будинку після реєстрації відповідачем свого права на збільшення площі квартири. 
		Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Не має правового значення час реєстрації права власності на окреме житлове приміщення кожним із співвласників в багатоквартирному будинку для встановлення наявності та (або) відсутності факту порушення майнових прав володільців.
		Виходячи з приписів пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Тобто, із змісту наведених правових приписів слідує, що у разі самочинного будівництва відновлення становища, яке існувало до порушення можливе шляхом знесення (демонтажу) самочинно збудованого об`єкта.
		Позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання відповідача здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - тераси за адресою: АДРЕСА_1 ; за власний рахунок привести приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану відповідно до поверхового плану 16 (шістнадцятого) поверху та даху будинку; та звільнити захоплені місця загального користування - дах житлового будинку.
		Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
		Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.
		Отже, суд приходить до висновку, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту, що відновить порушені права співвласників багатоповерхового будинку шляхом зобов?язання ОСОБА_4 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого паркану тераси; привести приміщення горища до попереднього стану без самовільно улаштованих пройомів у стіні, а також звільнити самовільно захоплені місця загального користування - даху житлового будинку, що переобладнаний в терасу за адресою: АДРЕСА_1 .
		Заперечення представника відповідача що позивач набув право власності на нерухоме майно після реєстрації відповідачем право власності на збільшену загальну площу не має правового значення для вирішення спірного питання, оскільки не нівелює порушення відповідачем правил проведення реконструкції, її самовільне захоплення місць загального призначення, чим порушує право інших співвласників.
		Питання щодо стягнення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору підлягають вирішенню за правилами статті 141 ЦПК України, згідно частини першої якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відтак, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на кожною з п`яти вимог не майнового характеру по 992,40 грн, тобто у загальному розмірі 3632,00 грн.
		Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 18, 43, 44, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 354 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк - Стоун Сервіс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижов Олександр Олександрович, приватне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та оцінки» про визнання правочину недійсним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.О. № 483933551 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1485093280000) від 27 серпня 2019 року, згідно якого збільшено загальну площу квартири АДРЕСА_1 з 56,6 кв.м до 76 кв.м.
		Зобов?язати ОСОБА_4 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого паркану тераси; привести приміщення горища до попереднього стану та звільнити самовільно захоплені місця загального користування - даху житлового будинку, що переобладнаний в терасу за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3632 гривні.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складений 21 листопада 2022 року.
		 
		 
		 
		Суддя І.С. Шролик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...