Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/5213/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; лізингу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2022.
Дата набрання законної сили: 16.11.2022
Номер судового провадження: 61-19376ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		16 листопада 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 405/5213/20
		провадження № 61-19376св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2021 року в складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Дьомич Л. М., Мурашка С. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило застосувати наслідки недійсності договору фінансового лізингу від 08 жовтня 2012 року № 00005823 і стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 948 502,69 грн за користування автомобілем типу Audi A5 Sportback 1,8, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун №  НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , за період з 15 жовтня 2012 року до 30 травня 2017 року.
		На обґрунтування вимог зазначало, що 08 жовтня 2012 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про фінансовий лізинг № 00005823.
		На виконання умов вказаного договору товариство передало відповідачу у користування об`єкт лізингу - транспортний засіб Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , вартість якого еквівалентна 53 980 доларів США, а відповідач зобов`язався прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно згідно з графіком покриття витрат й виплатити лізингові платежі.
		З лютого 2016 року відповідач припинив виконувати свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим 16 лютого 2017 року товариство направило на його адресу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору.
		24 травня 2017 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1474, щодо повернення об`єкту лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна». 30 травня 2017 року у ході виконавчого провадження, яке було відкрито на підставі виконавчого напису, об`єкт лізингу вилучено.
		Рішенням у цивільній справі № 405/1018/17 встановлено факт нікчемності укладеного між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 договору про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823.
		З огляду на те, що нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов`язані з його нікчемністю, відповідач користувався наданим йому транспортним засобом з 15 жовтня 2012 року по 30 травня 2017 року без достатніх на це правових підстав, він зобов`язаний повернути кошти, які мав сплатити за весь час користування об`єктом лізингу.
		З огляду на наведене, ТОВ «Порше Лізинг Україна» просило позов задовольнити.
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2021 року в задоволенні позову ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами розмір своїх вимог, не підтвердив вартість використання транспортного засобу за вказаний ним період. Початок перебігу позовної давності за вимогами ТОВ «Порше Лізинг Україна» розпочався 31 травня 2017 року і сплинув 30 травня 2020 року, а з позовом до суду товариство звернулося 01 вересня 2020 року, тобто з пропуском позовної давності, що також є підставою для відмови у позові.
		Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2021 року змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання на пропуск позовної даності як підставу відмови в позові, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ненадання позивачем до суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів розміру коштів, які зберіг у себе відповідач за період безпідставного користування майном позивача, вказує про недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому такий позов задоволенню не підлягає. Разом з тим, в матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності, тому застосування судом наслідків спливу позовної давності за відсутності заяви сторони у спорі, зробленої до винесення рішення, вказує на неправильне застосування судом частини третьої статті 267 ЦК України, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
		У листопаді 2021 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року в справі № 6-3090цс15, від 19 жовтня 2016 року в справі № 910/21153/14 та у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 405/5213/20  (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		Також оскаржило судове рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Вказувало, що правовідносини за недійсним договором лізингу, на підставі якого відбулось фактичне користування відповідачем транспортним засобом, який є об`єктом лізингу, за своїм змістом є кондикційними.
		Звертаючись до суду з вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів за весь час користування об`єктом лізингу за період з 15 жовтня 2012 року по 30 травня 2017 року в розмірі 1 948 502, 69 грн, товариство виходило з вартості оренди аналогічного транспортного засобу в місяць відповідно до довідки «Лізингова пропозиція» в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на день складання позовної заяви, помноженої на кількість місяців, протягом яких відповідач користувався спірним автомобілем.
		Окрім того, вартість прокату аналогічного транспортного засобу визначена ТОВ «Гео Фінанс Груп» під час проведення огляду оцінки ціновий тенденцій на орендні ставки та транспортний засіб типу Audi A5 Sportback 1.8, 2012 року виробництва.
		Суди при вирішенні спору безпідставно не врахували вказані докази, надані товариством на підтвердження позовних вимог.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Кіровограда.
		24 грудня 2021 року матеріали справи № 405/5213/20 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Порше Лізинг Україна» підлягає залишенню без задоволення.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 08 жовтня 2012 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про фінансовий лізинг № 00005823 зі змінами та доповненнями, за умовами якого лізингодовець зобов`язався придбати транспортний засіб - автомобіль Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , вартість якого еквівалентна 53 980 доларів США, а лізингоодержувач зобов`язався прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та графіку покриття витрат.
		ОСОБА_1 припинив належним чином виконувати свої зобов`язання та 30 травня 2017 року на підставі акта державного виконавця при виконанні виконавчого напису № 1474, виданого 24 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, об`єкт лізингу - автомобіль Audi A5 Sportback 1,8 TFSI, 2012 року виробництва, шасі №  НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , було передано ТОВ «Порше Лізинг Україна».
		Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року з урахуванням додаткового рішення від 13 березня 2018 року в справі № 405/1018/17 договір про фінансовий лізинг від 08 жовтня 2012 року № 00005823 визнано недійсним. Стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 суму авансового платежу за договором про фінансовий лізинг в еквіваленті 35 087 доларів США, що за курсом НБУ становить 977 551, 88 грн, частину викупної вартості об`єкта лізингу в еквіваленті 32 500, 01 доларів США, що за курсом НБУ становить 905 476, 27 грн, а також вартість його доукомплектування в сумі 9 397, 76 грн.
		Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Лізинг Україна» про визнання договору недійсним відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору фінансового лізингу скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволені позову.  Постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином, скасовано, передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 08 жовтня 2012 року № 00005823, Верховний Суд зазначив, що цей договір є нікчемним, оскільки його сторони не дотрималися вимог статей 799 та 806 ЦК України про нотаріальне посвідчення договору, а тому відповідно до статті 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Справа в частині вирішення вимог про стягнення з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_1 коштів, сплачених за нікчемним правочином, переглядалася судами неодноразово.
		Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Лізинг Україна» про стягнення коштів, сплачених за нікчемним правочином, відмовлено. Заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про поворот виконання рішення задоволено. Здійснено поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» грошові кошти в розмірі 2 083 947, 50 грн.
		Постановою Верховного Суду від 08 червня 2022 року змінено постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, викладено абзаци 6, 7 резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Здійснити поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2017 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року шляхом повернення стягнутих грошових сум у розмірі 1 892 425, 91 грн».
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відносини, які виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України, Законом України «Про фінансовий лізинг».
		Згідно з частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
		За частиною другою статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
		Згідно зі статтею 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем як лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
		На правовідносини щодо оплати за надання об`єкта лізингу у користування поширює свою дію параграф 5 «Найм (оренда) транспортного засобу» глави 58 «Найм (оренда)» ЦК України, що узгоджується з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг».
		Частиною другою статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		Відповідно до абзацу другого частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Правовідносини, які виникли між сторонами у справі на підставі нікчемного договору фінансового лізингу, мають певні особливості, а саме: з моменту виникнення між сторонами спірних правовідносин ОСОБА_1 користувався предметом лізингу (вказаний транспортний засіб), який належить на праві власності ТОВ «Порше Лізинг Україна».
		Оскільки договір є нікчемним з моменту його укладення, то фактичний користувач об`єктом лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмета лізингу зберіг у себе кошти, які мав заплатити за весь час користування предметом лізингу, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
		Встановлено, що відповідач користувався об`єктом лізингу - автомобілем марки Audi A5 Sportback 1,8, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , у період з 15 жовтня 2012 року до 30 травня 2017 року.
		З огляду на наведене ТОВ «Порше Лізинг Україна» обґрунтовано пред`явило позов про стягнення з відповідача грошових коштів, які є платою за користування автомобілем без достатньої правової за період з 15 жовтня 2012 року до 30 травня 2017 року, оскільки укладений між сторонами договір про фінансовий лізинг є нікчемним.
		Разом з тим, відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Визначаючи вартість користування автомобілем за один місяць у розмірі 1 293, 44 доларів США виходячи з розміру щомісячного лізингового платежу згідно лізингової пропозиції, позивач безпідставно ототожнив плату за користування транспортним засобом з щомісячним платежем за договором лізингу, який включає в себе лізинговий та страховий платежі. 
		З урахуванням частини шостої статті 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, правильними є висновки судів про те, що звіт про огляд цінових тенденцій на орендні ставки на транспортний засіб Audi A5 Sportback 1.8 TFSI 2012 року випуску станом на 2012- 2017 роки від 13 листопада 2020 року, виконаний ТОВ «ГеоФінанс Груп», згідно з яким ймовірна вартість оренди автомобіля за спірний період могла складати 42 128 доларів США, що станом на 13 листопада 2020 року становить 1 187 853, 73 грн, не є належним доказом на підтвердження розміру позовних вимог, оскільки він є загальним аналізом ринку рухомого та нерухомого майна та носить характер припущень.
		Ураховуючи викладене, суди встановивши, що позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження розміру коштів, які зберіг у себе відповідач за період безпідставного користування автомобілем, дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
		Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті   і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу                     ТОВ «Порше Лізинг Україна» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2021 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін.
		Щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» залишити без задоволення.
		Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2021 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		    Головуючий    М. Є. Червинська  СуддіА. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...