Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/7939/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2022.
Дата набрання законної сили: 17.11.2022
Номер судового провадження: 51-2672км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021170030000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		17 листопада 2022року
		м. Київ
		справа № 199/7939/21
		Провадження №  51-2672 км 22
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:
		головуючого -                                  ОСОБА_5.,
		суддів:                                              ОСОБА_6., ОСОБА_7., 
		при секретарі                                    ОСОБА_8.,
		прокурора
		(в режимі відеоконференції)              ОСОБА_9.,
		захисника 
		(в режимі відеоконференції)              ОСОБА_10., 
		                            
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за                              № 62021170030000049, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_1 , який народився                  ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, проживає за адресою:                    АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, 
		ОСОБА_2 , який народився                     ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України,
		за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року щодо  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від                           22 листопада 2021 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_11. про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.
		Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 62021170030000049, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3                ст. 365 КК України, та  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року (з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року про виправлення описки) вищевказана ухвала залишена без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що кримінальне провадження № 6202117003000049 розпочато на підставі матеріалів, виділених з кримінального провадження № 42018040000000209, а відтак на нього розповсюджуються строки останнього кримінального провадження. Використання матеріалів одного кримінального провадження в іншому шляхом тимчасового доступу до них, на переконання прокурора, не є тотожним поняттю виділенню матеріалів кримінального провадження. 
		Крім того вказує на те, що поза увагою суду залишився той факт, що кримінальне провадження № 6202117003000049 внесено до ЄРДР та розпочато 29 березня                       2021 року, тобто після винесення судом ухвали від 10 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42018040000000209 та апеляційного оскарження вказаного рішення суду від 12 листопада 2020 року. 
		Зазначає, що підстави внесення відомостей до ЄРДР та початку кримінального провадження могли бути перевірені Амур-Нижньодніпровським районним судом                                  м. Дніпропетровська лише під час розгляду справи по суті, а відтак доводи суду в цій частині є порушенням вимог ст. 314 КПК України.
		Рішення про виділення матеріалів кримінального провадження взагалі не приймалось та не могло прийматись з огляду на те, що станом на 29 березня 2021 року провадження № 42018040000000209 (яке після 12 листопада 2020 року не було предметом розгляду ані районного, ані апеляційного суду) закрито. А тому суди помилково при обчисленні строків досудового розслідування застосували вимоги ч. 7 ст. 217 КПК України.
		Поза увагою суду залишився той факт, що кримінальне провадження                                     № 42018040000000209 від 28 лютого 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за                   ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 28,   ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 296 КК України закрито Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 10 серпня 2020 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, в ході підготовчого судового засідання, тобто аналіз обвинувачення, вивчення доказів, оцінка їх належності та допустимості в ході судового засідання не здійснювалась, а відтак відсутнє остаточне рішення (обвинувальний або виправдувальний вирок) по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Тобто, відсутній остаточний правозастосовний акт, яким би розв`язувались питання висунення обвинувачення у попередньому кримінальному провадженні.
		Стверджує, що апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги прокурора, не надав оцінки її доводам, залишивши ухвалу місцевого суду без змін.
		Позиції учасників судового провадження
		До початку касаційного розгляду на адресу Суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_10. в інтересах ОСОБА_3 на касаційну скаргу прокурора, в яких захисник, обґрунтовуючи свої доводи, просить відмовити в її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без зміни. 
		У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор ОСОБА_9. підтримав доводи поданої касаційної скарги, просив її задовольнити. 
		Захисник ОСОБА_10 заперечила щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог статті 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		На думку колегії суддів касаційного суду, доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судами попередніх інстанцій є необґрунтованими, з огляду на наступне. 
		Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно до вимог ст. ст. 8, 9 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Судове рішення згідно зі ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом.
		Відповідно до  п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Положеннями статті 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з наданого до суду першої інстанції витягу з ЄРДР, 29 березня 2021 року слідчим ДБР на підставі «Матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень» до реєстру під                                          № 62021170030000049 були внесені відомості про вчинення злочину, пов`язаного з порушеннями чинного законодавства при митному оформлені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в 2018 році іноземних телевізорів в режимі імпорт по митній декларації №UA110190/2018/500548 (попередня правова кваліфікація - ч. 2 ст. 367 КК України).
		В межах зазначеного кримінального провадження 28 липня 2021 року ОСОБА_2 і 02 серпня 2021 року ОСОБА_3 (кожному з них) повідомлено про підозру у вчиненні за попередньою змовою групою осіб злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, а саме: порушенні вимог митного законодавства при митному оформлені                     27 січня 2018 року іноземних телевізорів в режимі імпорт по митній декларації №UA110190/2018/500548 і випуск їх у вільний обіг без здійснення митного контролю та сплати необхідних митних платежів, чим були завдані збитки державному бюджету України у розмірі 2779700,32 грн.
		Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3             ст. 365 КК України, у межах зазначеного кримінального провадження було вперше складено та затверджено 05 жовтня 2021 року, і надано до суду 08 жовтня 2021 року.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від                           20 жовтня 2021 року, обвинувальний акт повернуто прокурору для приведення у відповідність до вимог КПК України.
		Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, у межах зазначеного кримінального провадження після усунення недоліків було складено та затверджено                 29 жовтня 2021 року і передано до суду - 02 листопада 2021 року.
		Разом з тим, ще 28 лютого 2018 року, до ЄРДР під № 42018040000000209 були внесені відомості з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення:
		«У період з 2018 року по теперішній час службові особи Дніпропетровської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди окремими суб`єктами господарської діяльності, всупереч інтересам служби, в порушення ч. 2 ст. 25, ч. 5 ст. 547 Митного кодексу України, умисно з корисливих мотивів під час вчинення митних формальностей оформляють в митному режимі імпорт електронну техніку під виглядом менш вартісних товарів, у тому числі баків гідроаккумуляторних, без сплати митних платежів, чим завдають тяжкі наслідки державним інтересам».
		У межах вказаного кримінального провадження 12 квітня 2019 року ОСОБА_2 , і       26 червня 2019 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні за попередньою змовою групою осіб злочину, зокрема і передбаченого ч. 2 ст. 28,                       ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: порушенні вимог митного законодавства при митному оформлені 27 січня 2018 року іноземних телевізорів в режимі імпорт по митній декларації №UA110190/2018/500548 і випуск їх у вільний обіг без здійснення митного контролю та сплати необхідних митних платежів, чим були завдані збитки державному бюджету України у розмірі 2779700,32 грн.
		З таким же формулюванням обвинувачення як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 , обвинувальний акт було спрямовано до суду, де ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2020 року (справа № 199/4574/20, набрала законної сили 12 листопада 2020 року) кримінальне провадження                                  № 42018040000000209 від 28 лютого 2018 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 296 КК України - закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		При прийнятті такого рішення суд встановив, що фактичний термін досудового розслідування кримінального провадження № 42018040000000209 був закінчений                  12 липня 2019 року і обвинувальний акт був спрямований до суду після завершення цього строку.
		Враховуючи, що досудове розслідування за обома кримінальними провадженнями здійснювалося за одними і тими самими фактичними обставинами, а саме: порушенні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вимог митного законодавства при митному оформлені 27 січня 2018 року іноземних телевізорів в режимі імпорт по митній декларації №UA110190/2018/500548 і випуск їх у вільний обіг без здійснення митного контролю та сплати необхідних митних платежів, чим були завдані збитки державному бюджету України у розмірі 2779700,32 грн., а також те, що у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 62021170030000049, органом досудового розслідування не було встановлено вчинення як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 інших діянь, ніж ті, що вже були встановлені органом досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під № 42018040000000209, однак таким діянням була надана інша правова кваліфікація (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України замість ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України), суд першої інстанції прийшов до висновку, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 42018040000000209, поширюються на кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 62021170030000049 (де такі строки на підставі вищенаведеного не підлягають самостійному окремому обрахуванню).
		Факт того, що після повідомлення обом обвинуваченим про підозру ще 12 липня                     2019 року закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, вже встановлений вищевказаною ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 серпня 2020 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року та постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2021 року.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні було складено (вперше            05 жовтня 2021 року, після усунення недоліків 29 жовтня 2021 року) та подано до суду (вперше 08 жовтня 2021 року, після усунення недоліків 02 листопада 2021 року) поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, який закінчився 12 липня 2019 року.
		Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
		Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Аналіз положень п. 2 ч. 3 ст. 314 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов`язує виключно з фактом закінчення строку досудового розслідування.
		Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
		Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має 3 ключові стадії: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акту, тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України.
		Повноваження суду закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України прямо встановлено статтею 314 КПК України, а тому доводи касаційної скарги прокурора про відсутність повноважень у суду першої інстанції закрити кримінальне провадження з цих підстав, оскільки необхідний розгляд справи по суті, є безпідставними. 
		Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, належним чином їх перевірив, надав на них обґрунтовані відповіді. З висновками, викладеними в ухвалі апеляційного суду, погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
		Cтроки досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 42018040000000209, поширюються на кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 62021170030000049 (де такі строки на підставі вищенаведеного не підлягають самостійному окремому обрахуванню), а тому висновок суду про те, що  обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021170030000049 було складено поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 12 липня 2019 року, є обґрунтованим. 
		Згідно ч. 3 ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
		Згідно вимог ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
		Реєстрація самостійного кримінального провадження виключно для надання іншої правової кваліфікації тим же діянням особи, які вже були встановлені органом досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні, порушує вищенаведені вимоги КПК України, порушує принцип правової визначеності та є очевидною маніпуляцією з метою протиправного, всупереч імперативним приписам ч. 5 ст. 294 КПК України, поновлення пропущених строків завершення досудового розслідування.
		Судові рішення є законними та належним чином вмотивованими, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає. За таких обставин касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
		Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від                               22 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня                    2022 року щодо  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_5                                   ОСОБА_6                                ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...