Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/7974/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано судом: 22.11.2022. Зареєстровано: 23.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2022.

Номер судового провадження: 2-а/953/139/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 639/7974/21
		н/п 2-а/953/139/22 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" листопада 2022 р.                         м. Харків
		Київський районний суд м. Харковау складі:головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Мордухович К.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська 46, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною, скасувати постанову Головного управлінняДПС у Харківській області № 3240/20-40-07-30 від 16.11. 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.165-1 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. та закрити провадження у справі.
		В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 03.11.2021 № 3109/20-40-07-30 і доданого до нього акту перевірки від 03.11.2021 року № 19494/20-40-07-02-08/31152349 (далі - акт перевірки). Так, ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДЖАМП», за результатами якої складено акт від 03.11.2021 року № 19494/20-40-07-02-08/31152349. Відповідно до висновків акту перевірки ТОВ «ДЖАМП», в частині ЄСВ порушено: п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон №    2464), п. 3.1 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 11.04.2016 № 441), порядку заповнення форми розрахунку за формою №    1-ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) та «Порядку заповнення та подання податковими агентами Додаткового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 111/26556 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773, а саме - несвоєчасне надання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021року; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, а саме - несвоєчасне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за II квартал 2021року у загальній сумі 1209147,25 гривень. П . 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 ч. 1 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 - занижено базу нарахувань єдиного внеску за 2017 - 2021 роки на загальну суму 37419,2 грн., що призвело до заниження ЄСВ на суму 8232,21 грн., занижено єдиний внесок за грудень 2018 року на суму 547,69 грн. П. 2 ст. 9 Закону N° 2464 - встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань ЄСВ. Також посилалась на те, що ТОВ «ДЖАМП», маючи відокремлений підрозділ (філія в м. Полтава) повинно було подати 2 податкових розрахунку об`єднаної звітності: один розрахунок, як податковий агент за свій відокремлений підрозділ, та один розрахунок за головне підприємство. 06.08.2021 року ТОВ «ДЖАМП» подано податковий розрахунок сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум триманого з них податку за Полтавську філію за кодом адміністративно- -територіальної одиниці 53020110010228624, який прийнято та оброблено. Також, 06.08.2021 року ТОВ «ДЖАМП» подавався податковий розрахунок сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум триманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року за головне підприємство за колом адміністративно-територіальної одиниці 631220270010565081.. У зв`язку з помилками в звітах, а саме - в поданих звітах в рядку «033» не зазначено повного найменування відокремленого підрозділу за який подається звіт, тому другий звіт вважається не поданим. Отже, фактичною підставою для неприйняття звіту за головне підприємство податковий орган вказує на відсутність обов`язкового реквізиту у рядку «033» - повне найменування відокремленого підрозділу. При цьому згідно п. 6 розділу ІІ Порядку №435, п.48.3, 48.4 ст. 48 ПК України інформація про повне найменування відокремленого підрозділу НЕ ВІДНЕСЕНА дообов`язковихреквізитів, не зазначення яких призводить до порушення пп. 176.2 «б» п.176.2 ст. 176 ПК України, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону N° 2464. Таким чином, доводи податкового органу, що у разі не заповнення цього рядка у Розрахунку, така звітність вважається поданою платником податку, як за головне підприємство юридичну особу, а приймання ще одного «звітного» розрахунку за юридичну особу в інформаційно-телекомунікаційних системах Пенсійного фонду України не передбачено, суперечить приписам п. 6 розділу II Порядку № 435, абз. 5 п. 49.3, 49.8 ст. 49 ПК України. Вказала, що абзацем 5 п. 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Вважає, що несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року відбулось не з вини ТОВ «ДЖАМП», а через порушення приписів абз. 5 п. 49.3, 49.8 ст. 49 ПК України контролюючим органом. Щодо відображення недостовірних відомостей у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум  нарахованого єдиного внеску, то зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на інформації окремого реєстру ДРФО про відсутність відповідних податкових номерів або серії та номеру паспортів робітників ТОВ «ДЖАМП». При цьому, перевіряючими не враховано, що відсутність відповідних номерів податкових номерів обумовлена об`єктивними причинами, такими як смерть робітника (наприклад ОСОБА_2 ) чи відсутність РНОКПП у зв`язку із релігійними переконаннями особи (наприклад ОСОБА_3 ) з відповідним зазначенням сері та номеру його паспорту, що не суперечить законодавству. Тобто, подання підприємством уточнюючого розрахунку є правом платника для виправлення самостійно виявлених помилок, а не коригування недостовірних відомостей. Таким чином у діях ТОВ «Джамп» відсутній факт порушення  відображення недостовірних відомостей у розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також гум нарахованого єдиного внеску. Щодо несвоєчасного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за II квартал 2021року у загальній сумі 1209147,25 гривень, то ТОВ «ДЖАМП» протягом II кварталу 2021 року нарахований, обчислений і оплачений єдиний внесок у загальній сумі 1209147,25 грн. Про сплату єдиного внеску свідчать платіжні доручення, які були надані до перевірки. На підтвердження правомірності висновку про наведене порушення податковий орган вказує, що через несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року, в інтегрованій картці платника податків - ТОВ «ДЖАМП» несвоєчасно нарахований єдиний внесок. Щодо заниження бази нарахування єдиного внесу за 2017-2021 роки на суму 37419,2 грн. та заниження ЄСВ на суму 8779,9 грн., то зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на приписах абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, згідно яких у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід прибуток), та ставки єдиного внеску. Так, підприємством здійснювалось нарахування сум єдиного внеску на заробітну плату, за фактично відпрацьований час, робітників, які були звільнені не останнім днем звітного місяця та які після закінчення відпустки за пологами подали заяву на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Крім того, на час винесення оскаржуваної постанови жодних рішень про застосування ТОВ «Джамп» штрафних санкцій податковим органом не прийнято. 
		Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у адміністративній справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
		Учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явились. Представник позивача адвокат Ситнік О.О. подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, причину своєї неявки до суду не повідомив.
		Як встановлено ч.1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.
		Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
		Таким чином, будучи обізнаним про відкриття провадження у цій справі, відповідач мав можливість на веб-порталі судової влади України отримати інформацію про час та місце розгляду справи, а також реалізувати свої процесуальні права, однак цим не скористався.
		Згідно ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десятиднівздня відкриттяпровадження у справі, та з огляду на те, що сторони по справі були повідомлені про місце і час розгляду справи своєчасно та належним чином, клопотань від учасників справи матеріали справи не містять, суд дослідив матеріали та докази, які були своєчасно долучені сторонами, та встановив наступне. 
		Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
		Згідно вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, шо мають значення для прийняття ріщення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь- якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
		Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності ТОВ «Джамп», про що складено акт № 19494/20-40-07-02-08/31152349 від 03.11.2021. 
		     03.11.2021року посадовоюособою ГУДПС уХарківській областіскладено протоколпро адміністративнеправопорушення №3109/20-40-07-30відносно головногобухгалтера ТОВ«Джамп» ОСОБА_1  зач.1ст.165-1 КУпАП у зв`язку з порушенням порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме, несвоєчасне надання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2021 року до ГУ ДПС в Х/о, несвоєчасне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за II квартал 2021року у загальній сумі 1209147,25 гривень, занижено єдиного внеску у загальній сумі 4155,82 грн., в тому числі за червень 2018 року в сумі 111,81 грн., серпень  вересень 2018 року в сумі 682,83 грн., грудень 2018 року -547,69 грн., січень лютий 2019 року -438,80 грн., травень червень 2019 року -60,34 грн., вересень 2019 року-1686,76 грн., березень 2020 року -478,06 грн., вересень грудень 2020 року -438,61 грн., квітень травень 2021 року -358,61 грн., чим порушено п.1,4 ч.2 ст.6, абз.1 ч.1 ст.7 та ч.5 ст.8 ЗУ від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»
		Постановою про накладення адміністративного стягнення ГУ ДПС у Харківській області від 16.11.2021 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.165-1КпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. з підстав, наведених у протоколі та акті податкової перевірки.
		11.11.2021 року ТОВ «Джамп» до ГУ ДПС в Х/о були подані заперечення на акт від 03.11.2021 року.
		Також, позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення від 01.12.2021№ 00275490718 та податкове повідомлення-рішення від 01.12.2021 № 00275570718, а також стягнути з ГУ ДПС у Харківській області понесені позивачем судові витрати. Ухвалою суду від 24.01.2022 року відкрито провадження у справі.
		Відповідно до ст.234-2КУпАП податкові органи, серед іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1). Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст.165-1КпАП України адміністративна відповідальність настає внаслідок порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон № 2464-VI.
		Пунктом 2 ч. 1 ст.1Закону №2464-VI закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Згідно з п. 1 та 4 ч. 1 ст.4Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI).
		Єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1частини першої статті 4цього Закону,-на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).
		Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.5 ст. 8 Закону № 2464-VI).
		В силу положень ч. 5, 6, 7 ст.9Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
		Відповідно до ч. 8 ст.9Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		Статтею 7КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
		Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 року по справі №337/338 9/16-а викладено позицію, відповідно до якої: постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
		Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
		За приписами статті 280Кодексу Українипро адміністративніправопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно п. 1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245Кодексу Українипро адміністративніправопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
		Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано доказів на спростування наведених позивачем обставин, а отже, не виконано процесуального обов`язку з доказування правомірності оскаржуваної постанови. Суд вважає, що відповідачем не спростовано обставини, які ставлять під сумнів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
		Крім того, згідно приписів ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		При цьому суд вважає, що надані позивачем докази є переконливими та спростовують висновки відповідача про порушення ТОВ «Джамп» строків та повноти сплати єдиного внеску.
		Так, 06.08.2021 року ТОВ «ДЖАМП» подано податковий розрахунок сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум триманого з них податку за Полтавську філію за кодом адміністративно- -територіальної одиниці 53020110010228624, який прийнято та оброблено. 
		Також, 06.08.2021 року ТОВ «ДЖАМП» подавався податковий розрахунок сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум триманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року за головне підприємство за колом адміністративно-територіальної одиниці 631220270010565081. 
		У зв`язку з помилками в звітах, а саме - в поданих звітах в рядку «033» не зазначено повного найменування відокремленого підрозділу за який подається звіт, тому другий звіт вважався не поданим. 
		Отже, фактичною підставою для неприйняття звіту за головне підприємство податковий орган вказав на відсутність обов`язкового реквізиту у рядку «033» - повне найменування відокремленого підрозділу. 
		Згідно п.6 розділу ІІ Порядку №435, п.48.3, 48.4 ст. 48 ПК України- інформація про повне найменування відокремленого підрозділу невіднесена дообов`язковихреквізитів, не зазначення яких призводить до порушення пп. 176.2 «б» п.176.2 ст. 176 ПК України, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону N° 2464. 
		Абзацем 5 п. 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. 
		Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
		Враховуючи наведене, суд враховує посилання позивача та вважає, що несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року відбулось не з вини ТОВ «ДЖАМП». 
		Щодо несвоєчасного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за II квартал 2021року у загальній сумі 1209147,25 гривень суд зазначає наступне.
		Згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесокнараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат.
		В силу приписів ч.8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним, особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст.4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
		Сплата єдиного внеску неможлива без його нарахування та обчислення, тобто у разі, якщо єдиний внесок сплачений, беззаперечним є висновок про нарахування та обчислення платником відповідних сум ЄСВ.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ДЖАМП» протягом II кварталу 2021 року нарахований, обчислений і оплачений єдиний внесок у загальній сумі 1209147,25 грн., про що свідчили платіжні доручення, які були надані для перевірки податковому органу.
		Щодо заниження бази нарахування єдиного внесу за 2017-2021 роки на суму 37419,2 грн. та заниження ЄСВ на суму 8779,9 грн.
		Згідно абз. 1 п. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абз. 7), ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі з натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно -правовими договорами.
		Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим поговором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Тобто заробітна плата має прямий зв`язок із виконанням працівником трудових пункцій (за виключенням випадків встановлених законодавством: щорічної оплачуваної відпустки, простою тощо). У випадку звільнення або направлення у «декретну» відпустку, особи перестають виконувати покладені на них трудовим договором роботи, відповідно, роботодавець не зобов`язаний нараховувати та виплачувати таким особам заробітну плату.
		Позивач посилається на те, що підприємством здійснювалось нарахування сум єдиного внеску на заробітну плату, за фактично відпрацьований час робітників, які були звільнені не останнім днем звітного місяця та які після закінчення відпустки за пологами подали заяву на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років згідно приписів абз. 1 п. 1 ст. 7 Закону N° 2464, і є базою нарахування єдиного внеску, а тому посилання відповідача на абз. 2 ч.5 ст.8 ЗУ №2464 не може застосовуватись в даному випадку, оскільки нарахування ЄСВ залежить від виконання особою роботи, покладеної на неї трудовим договором та вказана норма не застосовується, якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем місяця.
		Крім того, відповідно до вимог, ст.56.1Податкового кодексу Українирішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку або судовому порядку.
		З матеріалів справи вбачається, що на даний час триває процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення, прийнятого ГУ ДПС в Х/о та позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення від 01.12.2021№ 00275490718 та податкове повідомлення-рішення від 01.12.2021 № 00275570718. Ухвалою суду від 24.01.2022 року відкрито провадження у справі.
		Таким чином, факт допущення порушень є не підтвердженим, а тому відповідні твердження податкового органу викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу чи необережності, і відповідно, бути підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.
		В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.
		Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 „Романаускас проти Литвисудом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.
		У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Уповноваженими особами сторони відповідача не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
		Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
		Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України. Тобто, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Щодо позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними щодо винесення постанови, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Разом з цим,статтею 284 КУпАПвстановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 цього Кодексу.
		Суд зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
		Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 08.04.2020 у справі № 337/346/17 (К/9901/22443/18).
		З огляду на зазначене, враховуючи положення частини 3статті 286 КАС України, які містять вичерпний перелік рішень, який суд має право прийняти за результатом розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині скасування спірної постанови. Позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними щодо винесення постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають.
		Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
		В порядку ч. ч. 1,3 ст.139КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 454 грн. судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська 46, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити частково.
		Постанову про накладення адміністративного стягнення № 3240/20-40-07-30 від 16.11. 2021 прийняту заступницею начальника Головного управління ДПС у Харківській області Сагайдак І.А. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.165-1КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, (код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), витрати по оплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 коп.
		В задоволенні решти вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя-

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...