Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/2558/22-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 23.11.2022. Зареєстровано: 24.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2022.
Дата набрання законної сили: 19.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2558/22-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 оформлене листом №1287 від 04.07.2022 року, про відмову у звільненні ОСОБА_1 , з військової служби у запас на підставі абз.7 пп. "г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
		- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 видати наказ, про звільнення ОСОБА_1 , з військової служби у запас на підставі абз.7 пп. "г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
		1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірним рішенням відповідача останньому відмовлено у звільненні з військової служби у запас на підставі абз.7 пп "г" п.2 ч.4 ст.26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", яке позивач вважає протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
		Зазначив, що здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (91 рік), яка за висновком лікарсько-консультативної комісії КНП "Центр ПМД" Вижницької міської ради, у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я потребує такого догляду. 
		При цьому, звертав увагу суду на те, що відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд, оскільки його дружина є фізичною особою-підприємцем та здійснює догляд та виховання неповнолітніх дітей, а мати, ОСОБА_4 , яка є дочкою ОСОБА_3 , є пенсіонером за віком.
		Наголошував на тому, що особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Відтак, позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено останньому у звільненні з військової служби. 
		2. Відповідач правом передбаченим статей 162 КАС України на подання відзиву не скористався та відзиву не подав.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
		1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
		1. Наказом  ІНФОРМАЦІЯ_1 №107 від 26.04.2022 року позивач призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/22 та проходив військову службу за місцем розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
		2. На підставі наказу №123 від 10.05.2022 року позивач зарахований до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
		3. Позивачем 11.06.2022 року за місцем проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 подано рапорт, в якому останній повідомив про те, що здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії КНП "Центр ПМД" Вижницької міської ради, у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я потребує постійного догляду і крім позивача відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд. 
		З огляду на наведе, та надавши відповідні докази, позивач клопотав перед вищим командуванням, про звільнення з військової служби в запас на підставі абз.7 пп. "г" п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		4. Крім того, 20.06.2022 року позивач звернувся з листом до ІНФОРМАЦІЯ_4 в якому просив, з дотриманням вимог статті 19 Конституції України вирішити питання про звільнення  ОСОБА_1 , з військової служби в запас на підставі абз.7 пп. "г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		5. 04.07.2022 року листом № 1278 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено позивача про те, що не має підстав для звільнення останнього з військової служби у запас, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.26 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу", на яку посилається позивач, передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісіїабо лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
		При цьому повідомлено, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації за адресою, за якою громадянин ОСОБА_1 здійснює догляд, є його бабусею і згідно свідоцтва про народження заявника дана громадянка має рідну доньку - ОСОБА_5 , 1959 року народження, яка проживає в с. Чорногузи біля неї. Відтак, саме вона має здійснювати такий догляд.
		Також зазначено, що надані заявником довідка з Управління соціального захисту населення м. Вижниця та довідка ЛКК про догляд видана КНП "Центр ПМД" Вижницької міської ради не надають права на звільнення позивача з військової служби. 
		6. Також судом досліджені наступні документи:
		- довідка начальника Вижницького управління соціального захисту населення №158 від 25.05.2022 року, згідно якої вбачається, що  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває на обліку у Вижницькому управлінні соціального захисту населення і отримує компенсацію по догляду за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19.04.2011 року по даний час.
		- довідка старостату с. Чорногузи Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №478 від 24.05.2022 року згідно якої встановлено,  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не працює, трудової книжки не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не навчається, а здійснює догляд за престарілою ОСОБА_3 , 1930 року народження.
		- довідка старостату с. Чорногузи Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №477 від 24.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в склад сім`ї входять: дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; бабуся - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		7. Згідно довідки ЛКК №182, виданої 24.05.2022 року КНП "Центр ПМД" Вижницької міської ради, - ОСОБА_3 , 1930 року народження хворіє за встановленим діагнозом та потребує постійного догляду.
		8. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 03.09.1986 року, - матір`ю позивача є ОСОБА_4 .
		9. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17.06.1971 року, - мати позивача - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 є дочкою ОСОБА_3 .
		10. Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 02.08.2017 року, - мати позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 є пенсіонером за віком.
		11. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - дружина позивача ОСОБА_6 , починаючи з 10.10.2018 року зареєстрована фізичною особою - підприємцем.
		ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
		1. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232).
		2. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543).
		3. Предметом спірних правовідносин є відмова відповідача звільнити позивача з військової служби в запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із постійним доглядом за особою, яка за висновком медико - соціальної експертної комісії або лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду. 
		4.Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. 
		Відповідно до вимог абз. 11 частини 1 статті 23 Закону № 3543 визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
		Частиною 2 статті 23 Закону № 3543 встановлено, що особи, з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
		5. Відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону № 2232 встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.
		Частиною 4 статті 26 Закону № 2232 передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах (окрім іншого): г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
		Згідно частини 7 статті 26 Закону № 2232 встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
		6. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений Положенням "Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженим Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року (далі - Положення № 1153), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. 
		7. Так, відповідно до вимог пункту 2 зазначеного вище Положення громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
		За призовом громадяни проходять, військову службу: за призовом під час мобілізації, на особливий період.
		Згідно пункту 5-7 Положення визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
		Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
		Розділом 14 зазначеного Положення визначені особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період.
		Зокрема, пунктом 251 Положення № 1153 передбачено, що в особливий період військовослужбовці проходять військову службу, резервісти призиваються на військову службу, а військовозобов`язані виконують військовий обов`язок у запасі в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження військової служби в особливий період. 
		У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду: проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також прийом громадян на військову службу за контрактом. (п. 252 Положення)
		За змістом пункту 253 Положення визначено, що призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
		Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Пунктом 260 Положення № 1153 встановлено, що під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 26-2 названого Закону.
		8. Судом встановлено, що 04.07.2022 року листом № 1278 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення останнього з військової служби у запас. При цьому, відповідачем роз`яснено позивачеві, про те, що відповідно до вимог частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
		Водночас, як встановлено судом в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою як вказує позивач - він здійснює догляд, відповідно до поданих документів (довідки управління соціального захисту населення №158 від 25.05.2022 року) є його бабусею.
		Крім того, судом встановлено, що  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має рідну дочку - ОСОБА_5 , 1959 року народження, яка проживає в с. Чорногузи за однією адресою разом з  ОСОБА_3 , що власне і не заперечувалось позивачем. Відтак, за наявності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, (в даному випадку доньки -  ОСОБА_3 ) саме такі особи, можуть і повинні здійснювати такий догляд. 
		З огляду на наведене, суд відхиляє аргументи позивача з приводу того, що відсутні інші особи, які можуть здійснювати догляд за громадянкою  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Також, суд звертає увагу на те, що надані позивачем докази, зокрема довідка з Управління соціального захисту населення м. Вижниця та довідка ЛКК про догляд видана КНП "Центр ПМД" Вижницької міської ради не підтверджують право останнього на звільнення з військової служби відповідно до вимог абз. 7 пп. "г" п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за наявності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. 
		9. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
		Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин в справі дає підстави дійти висновку, що дії відповідача правомірні та узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
		1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень. 
		Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- 
		 
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - відмовити повністю. 
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		Позивач -  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_6 ).
		Відповідач - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ).
		 
		Суддя О.В. Боднарюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...