Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/3295/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 24.11.2022. Зареєстровано: 24.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2022.
Дата набрання законної сили: 15.02.2023 (частково)
Результат оскарження 15.02.2023 Черкаський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/711/1803/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/3295/22 
		Провадження № 2/711/1803/22
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого - судді Булгакової Г.В.,
		за участю секретаря судового засідання Дубини В.В., 
		представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача Коваленко А.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Дрогоман Олег Олександрович, до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Дрогоман О.О., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на його користь 204297,20 грн. на відшкодування моральної шкоди, 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 209 297,20 грн.
		В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 28.01.2018 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Улановим М.Д. було повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 31.01.2018 відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, а також додатковий запобіжний захід у вигляді відсторонення від займаної посади, які 02.04.2018 було продовжено ще на два місяці. 24.04.2018 ОСОБА_3 вручено обвинувальний акт про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.03.2020 ОСОБА_3 визнано невинним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишено без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.03.2020 - без змін. Вважає, що підставі статей 1 та 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» ОСОБА_3 має право на відшкодування моральної шкоди, розмір якої визначає, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до винесення виправдувального вироку Кропивницьким апеляційним судом. Обґрунтовуючи заподіяну моральну шкоду вказує, що у зв`язку з незаконним діями органу досудового слідства, прокуратури та суду, ОСОБА_3 був позбавлений права працювати, навчатись та жити повноцінним життям, спілкуватись з рідними та близькими, займатись вихованням свого сина. Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків, та вимагало додаткових зусиль для організації свого життя. Таким чином, обмеження конституційних прав внаслідок незаконного перебування під слідством та судом, необхідність брати участь в слідчих діях та в судових засіданнях, відсторонення від займаної посади спричинили ОСОБА_3 моральні страждання, що об`єктивно вплинуло на його психологічний стан та соціальні зв`язки. Зважаючи на викладене, просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 204 297,20 грн..
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В..
		Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2022 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
		04.08.2022 від представника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - Яроша С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 посилаючись на те, що Державна казначейська служба України не є належним відповідачем у даній справі, оскільки у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади належним відповідачем є держава Україна, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади, діями яких позивачу завдано шкоду. Позивачем не надано жодного доказу завдання йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідачів, а сам по собі факт постановлення судом виправдувального вироку не може вважатися безумовним доказом заподіяння моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди позивачем не враховано положення ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та необґрунтовано завищено її розмір. Так, позивач перебував під слідством та судом з 29.01.2018 (дата повідомлення про підозру) по 10.09.2020 (дата постановлення ухвали Кропивницьким апеляційним судом), тобто 31 місяць та 12 днів, отже сума моральної шкоди становить 204 100,00 грн. (6500,00 грн. * 31 = 201500,00 грн. + 2600,00 грн. (6500,00 грн. / 30 * 12).
		05.08.2022 від представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області - Коваленко А.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди та того, що ним вживались зусилля для нормалізації життєвих зв`язків та відновлення стосунків з оточуючими людьми.
		14.09.2022 від представника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - Яроша С.В. надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких наведений позивачем розрахунок моральної шкоди вважає помилковим, оскільки законодавством чітко визначено межі мінімального відшкодування моральної шкоди, а саме за кожен повний місяць перебування під слідством і судом, а не за кожен день такого перебування. 
		Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні представник ОСОБА_3  адвокат Дрогоман О.О. позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зазначив, що на даний час позивач з ним остаточно не розрахувався, тому позовні вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу не підтримує.
		Представник Головного управління Національної поліції в Черкаській області Коваленко А.П. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на недоведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди. 
		Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Ярош С.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
		Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
		За змістом статей 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42017251010000197, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ст. 356, ч. 2 ст. 364 КК України.
		В даному кримінальному провадженні 29.01.2018 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам. 
		В ході досудового розслідування відносно позивача обирався захід забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від займаної посади та запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
		Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.03.2020 ОСОБА_3 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.09.2020 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.03.2020 щодо ОСОБА_3 - без змін.
		Відповідно до частини 5 статті 9, частини 6 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статті 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, частини 5 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.
		Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		За положеннями статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Підстави, особливості та порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		За змістом частини 1, 2, 7 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		Згідно статті 2, 4 вказаного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду та провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральноїшкоди провадитьсяу разі,коли незаконнідії органів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,досудове розслідування,прокуратури ісуду завдалиморальної втратигромадянинові,призвели допорушення йогонормальних життєвихзв`язків,вимагають віднього додатковихзусиль дляорганізації свогожиття. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Суд оцінює критично та не приймає до уваги посилання відповідачів - Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладені у відзивах на позовну заяву, щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами завдання йому моральної шкоди, оскільки сам факт тривалого перебування позивача під слідством та судом, вчинення відносно нього процесуальних дій та застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту та відсторонення від займаної посади, безумовно негативно вплинуло на його звичний уклад життя та завдало йому душевних страждань.
		Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у відповідності до положеньЗакону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		Відповідно до вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		При цьому, поняття «перебування особи під слідством і судом» охоплюється одним сумарним строком, який суд вважає слід розраховувати з врахуванням наступного.
		За приписами пункту 14 частини 1статті 3 КПК Українипритягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Частиною 1статті 278 КПК Українивизначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		У пунктах 1.1, 1.2 Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999 у справі №1-15/99 зазначено, що кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.
		Відповідно до частини 1 статті 43 КПК України, виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
		Таким чином, період перебування під слідством та судом має бути обрахований за час, починаючи з моменту вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до набрання остаточним рішенням суду законної сили. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.08.2020 у справі № 607/10144/18.
		З огляду на зазначене, судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував під слідством та судом з 18.01.2018 (дата вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення) до 10.09.2020 (дата винесення ухвали Черкаським апеляційним судом, якою залишено виправдувальний вирок без змін), тобто 31 місяць та 12 днів.
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування, суд виходить з наступного.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).
		Згідност. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом із врахуванням мінімального розміру заробітної плати.
		У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду
		До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18). У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію про те, що при визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, проте суд також має оцінити надані позивачем докази, визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
		Таким чином, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що межі відшкодування моральної шкоди мають визначатися судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, встановленим законодавством на момент відшкодування, за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2022 становить 6500,00 гривень. 
		За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 перебував під слідством та судом з 18.01.2018 до 10.09.2020, тобто 31 місяць та 12 днів, то розмір відшкодування моральної шкоди становить 204100,00 (6500,00 грн. х 31 = 201500,00 грн. + 2600,00 грн. (6500,00 грн. / 30 х 12).
		Підстав для відшкодування моральної шкоди в більшому розмірі позивачем не доведено.
		Щодо способу стягнення моральної шкоди, зазначеного у позовній заяві, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Положеннями статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що відшкодування моральної шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету.
		Відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174, 1176 ЦК України є Держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.
		Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України). 
		Відповідно до частини 1 статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Згідно пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Державна казначейська служба України відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету. Тому кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів.
		Вказане відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18), та висновку Верховного Суду у постанові від 14.09.2022 у справі № 759/7630/20 (провадження № 61-1063св22).
		З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 204100,00 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,259,264,265,268,279 ЦПК України, ст. ст. 2, 15, 16, 23, 170, 1167, 1174, 1176 ЦК України, ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2022 рік», ст.ст. 4, 12, 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_3 ,в інтересахякого дієадвокат ДрогоманОлег Олександрович,до Головногоуправління Національноїполіції вЧеркаській області,Головного управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Черкаськійобласті провідшкодування моральноїшкоди,завданої незаконнимидіями органудосудового розслідування задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) 204100,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення виготовлено 24.11.2022.
		 
		Головуючий:  Г.  В.  Булгакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...