Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/21759/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2022. Зареєстровано: 24.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2022.

Номер судового провадження: 2/686/551/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/21759/21
		Провадження № 2/686/551/22 
		       
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2022 року 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: 
		головуючого  судді Приступи Д.І.,
		з участю секретаря судового засідання Люкові Л.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до російської федерації (місцезнаходження: Посольство російської федерації в Україні, 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27) про відшкодування моральної шкоди внаслідок збройної агресії російської федерації проти України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Позивач ввересні 2021року звернувсядо судуз позовомдо відповідачапро стягненняморальної шкоди,вказавши,що вінособисто бравбезпосередню участьв Антитерористичнійоперації,забезпеченні їїпроведення ізахисті суверенітетута територіальноїцілісності Українив районі/районахпроведення Антитерористичноїоперації натериторії Донецькоїта Луганськоїобластей вперіод їїпроведення (участьособи уздійсненні заходівіз забезпеченнянаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії російськоїфедерації вДонецькій таЛуганській областях,забезпеченні їхта являєтьсяучасником бойовихдій,що підтверджуєтьсявідповідним посвідченням.Участь вАнтитерористичній операції/ОпераціїОб`єднаних Силу меневикликало якгромадянина Українита безпосередньогоучасника бойовихдій,душевні стражданняі безпосередняучасть вбойових діяхмала істотнийвплив найого психічний,фізичний таморальний стан,оскільки зачас могоперебування врайонах проведенняАнтитерористичної операції /Операції Об`єднаних Сил він неодноразово був свідком загибелі та поранення товаришів, інших учасників бойових дій та мирних громадян, особисто постійно піддавався ризику поранення та загибелі, був змушений використовувати зброю та зазнавав інших множинних грубих порушень моїх конституційних прав, зокрема, гарантованих Конституцією України права на життя, адже постійно реально сприймав загрозу бути вбитим або пораненим. Від початку збройної агресії російської федерації проти України, позивач, як громадянин України та учасник бойових дій, постійно перебуває у пригніченому стані, у нього знизився життєвий тонус і погіршилося загальне самопочуття, що негативно позначилося на його стосунках з оточуючими та призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, чим йому особисто завдано моральної шкоди, яка підлягає стягненню з російської федерації. В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з російської федерації на свою користь моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн..
		Позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказуючи, що позовні вимоги підтримує повністю.
		Відповідач в судове засідання не з`явився про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
		За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності в судовому засіданні позивача та відповідача, без фіксування судового засідання технічними засобами звукозапису, на підставі наявних у справі доказів.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
		Судом встановлено,що ОСОБА_1 особисто бравбезпосередню участьв Антитерористичнійоперації,забезпеченні їїпроведення ізахисті суверенітетута територіальноїцілісності Українив районі/районахпроведення Антитерористичноїоперації натериторії Донецькоїта Луганськоїобластей вперіод їїпроведення (участьособи уздійсненні заходівіз забезпеченнянаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії російськоїфедерації вДонецькій таЛуганській областях,забезпеченні їхта являєтьсяучасником бойовихдій,що підтверджуєтьсявідповідним посвідченням.Участь вАнтитерористичній операції/ОпераціїОб`єднаних Силу меневикликало якгромадянина Українита безпосередньогоучасника бойовихдій,душевні стражданняМоя ібезпосередня участьв бойовихдіях малаістотний впливна мійпсихічний,фізичний таморальний стан,оскільки зачас могоперебування врайонах проведенняАнтитерористичної операції /Операції Об`єднаних Сил він неодноразово був свідком загибелі та поранення товаришів, інших учасників бойових дій та мирних громадян, особисто постійно піддавався ризику поранення та загибелі, був змушений використовувати зброю та зазнавав інших множинних грубих порушень моїх конституційних прав, зокрема, гарантованих Конституцією України права на життя, адже постійно реально сприймав загрозу бути вбитим або пораненим. Від початку збройної агресії російської федерації проти України, позивач, як громадянин України та учасник бойових дій, постійно перебуває у пригніченому стані, у нього знизився життєвий тонус і погіршилося загальне самопочуття, що негативно позначилося на його стосунках з оточуючими та призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, чим йому особисто завдано моральної шкоди, яка підлягає стягненню з російської федерації..
		Відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від 30 березня 2016 року № 281, МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин. МЗС здійснює захист прав та інтересів України під час вирішення міжнародних спорів за участю України та іншихсуб`єктів міжнародного права. Також, МЗС забезпечує координацію діяльності, що здійснюється державними органами у сфері зовнішніх зносин, сприяє державним органам у частині здійснення ними зовнішніх зносин, надання їм відповідної методичної, консультаційної та інформаційної допомоги, дотримання міжнародних зобов`язань України.
		Разом з тим, у справах з іноземним елементом щодо приватноправових відносин, одним із учасників яких є іноземні держави, акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та в інших випадках, передбачених законами України і міжнародники договорами України, застосовується судовий імунітет.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договірне визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду,суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5ЦПК України). Способи захисту щодо даних спірних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.
		Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII визначається статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлюється особливий правовий режим на цій території, визначаються особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Частиною четвертою ст. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, покладається на російську федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.
		Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює ЗУ «Про міжнародне приватне право», який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.
		Стаття 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
		Як передбачено частиною четвертою ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право», у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.
		Таким чином, ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.
		Найважливішою ознакою для держави є суверенітет, оскільки саме суверенітет становить основну відправну засаду для її правосуб`єктності. Суверенітет держави має вияв у двох сферах внутрішній та зовнішній. У зовнішній сфері суверенітет означає незалежність, самостійність і не підпорядкованість держави іншим державам.
		У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.
		Отже, бути відповідачем в судах іншої держави кожна суверенна держава може тільки з її явно вираженої або мовчазної згоди, висловленої через уповноважених на це осіб.
		До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 711/17/19, від 03.06.2020 р. у справі № 357/13182/18 та інших.
		Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що він звернувся до суду із позовом до російської федерації про відшкодування моральної шкоди.
		Водночас, у цій справі відсутня згода компетентних органів російської федерації на пред`явлення до неї позову та залучення її до участі у справі як відповідача.
		Незважаючи на те, що 21.12.2021 року посольством російської федерації в Україні отримано позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження по даній справі (а.с. 19 т.1), а також на послідуючі виклики представників відповідача у судове засідання, відповідачем не був поданий до суду відзив на позовну заяву та не надано суду інформації про отримання від компетентних органів рф згоди на залучення російської федерації, як відповідача, до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
		Крім того, судовий імунітет поширюється також на акредитовані в Україні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, їх службових осіб. Дипломатичний і консульський імунітети регулюються національним законодавством і міжнародними конвенціями: Віденською Конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року, Віденською конвенцією про консульські зносини і факультативними протоколами 1963 року {1; 2}. На відміну від іноземних держав вони підлягають юрисдикції судів України лише в межах, визначених принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами відповідної держави.
		При цьому, рішення про відмову від імунітету може бути прийняте виключно державою, що акредитує, а не дипломатичним представництвом самостійно, в якому здійснює функції дипломатичний агент - тобто Урядом цієї держави в особі відповідного зовнішньополітичного відомства.
		Статтею 43 Віденської конвенції про консульські зносини і факультативні протоколи 1963 року {1; 2} передбачено судовий імунітет стосовно консульських посадових осіб і консульських службовців, що не підлягають юрисдикції судових чи адміністративних органів держави перебування, щодо дій, вчинених ними при виконанні консульських функцій, за винятком цивільного позову: що витікає з угоди, укладеної консульською посадовою особою чи консульським службовцем, в якій вони прямо чи побічно не взяли на себе зобов`язання в якості агента держави, що представляється; третьої сторони за шкоду, заподіяну нещасним випадком в державі перебування, викликаною дорожньо-транспортним засобом, морським чи повітряним судном.
		Відповідно до Положенні про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого Указом Президента від 10 червня 1993 року #198/93, Україна гарантує додержання положень Віденської конвенції від 18 квітня 1961 року про дипломатичні зносини та Віденської конвенції від 24 квітня 1963 року про консульські відносини.
		У відповідності до положень статті 32 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, та статті 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право», МЗС було розроблено алгоритм дій з питання отримання згоди російської сторони на відмову від судового імунітету держави у зв`язку із розглядом судами України цивільних справ за позовами проти рф, у т.ч. в особі Посольства рф в Україні, за яким МЗС доручало Посольству України в російській федерації передати до Міністерства Закордонних справ російської федерації ноту МЗС з питання отримання згоди російської федерації на відмову від судового імунітету під час розгляду судовими органами України справ за позовами проти рф.
		Разом із тим, у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших Документів ОБСЄ; у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗС рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14:02.1992.
		Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росїї та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
		Подальше застосування зазначеного вище алгоритму з отримання згоди рф на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів у даній категорії справ до російської сторони дипломатичними каналами унеможливлюється, дотримання норм міжнародного права є необхідною умовою цивілізованих стосунків для всіх країн світу.
		Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя Д.І. Приступа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...